З 1 с╕чня 2019 р. одиниц╕ вим╕рювання, у тому числ╕ т╕, що застосовуються для л╕карських засоб╕в та медичних вироб╕в, у вс╕х документах мають зазначатися латиницею
Як ран╕ше пов╕домляло наше видання, п╕д час останнього зас╕дання Громадсько╖ ради при Держл╕кслужб╕ було розглянуто питання, пов’язане з поширенням д╕╖ наказу М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (дал╕ — МЕРТ) щодо правил застосування одиниць вим╕рювання ╕ написання назв та позначень одиниць вим╕рювання на л╕карськ╕ засоби та ╕ншу фармацевтичну продукц╕ю. На сьогодн╕ жодний нормативно-правовий акт щодо об╕гу, у тому числ╕ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, не в╕дпов╕да╓ вимогам цього наказу
МЕРТ.
Справа в тому, що наказом МЕРТ в╕д 18.11.2016 р. № 1941 внесен╕ зм╕ни до наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 з метою ╕мплементац╕╖ положень Директиви ЕС щодо застосування основних одиниць М╕жнародно╖ системи одиниць (SI). В╕дпов╕дно до цих
зм╕н маркування ма╓ в╕дпов╕дати систем╕ SI. На сьогодн╕ в документах, як╕ стосуються ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, одиниц╕ вим╕рювання визначаються кирилицею, наприклад, «мг», «мл» тощо. А в╕дпов╕дно до наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 з 1 с╕чня 2019 р. доступ на ринок отримуватиме продукц╕я, яка в╕дпов╕датиме вимогам цього наказу, — одиниц╕ системи SI повинн╕ зазначатися латиницею. Зверта╓мо увагу на те, що в╕дпов╕дно до
наказу МЕРТ контроль у сфер╕ застосування системи SI покладений на Державну службу Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в (дал╕ — Держпродспоживслужба). В╕дпов╕дно, з 1 с╕чня 2019 р. цей орган отриму╓ повноваження щодо зд╕йснення контролю у сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в.
Асоц╕ац╕я м╕жнародних фармацевтичних виробник╕в «А╤РМ Ukraine» (дал╕ — А╤РМ) ще у травн╕ направила звернення до орган╕в влади щодо усунення
кол╕з╕╖ у вимогах до зазначень одиниць вим╕рювання на маркуванн╕ л╕карських засоб╕в та отримала в╕дпов╕дь в╕д МЕРТ, у як╕й серед ╕ншого зазначено, що наказ № 914 набув чинност╕ 01.01.2016 р., тобто для суб’╓кт╕в господарювання створено достатн╕й перех╕дний пер╕од до 01.01.2019 р.
Але на сьогодн╕ нормативно-правов╕ акти у сфер╕ об╕гу, у тому числ╕ ре╓страц╕╖ л╕карських засоб╕в, не в╕дпов╕дають вимогам цього наказу МЕРТ.
З приводу ц╕╓╖ ситуац╕╖ ╢вропейська Б╕знес Асоц╕ац╕я оприлюднила в╕дкритий лист. Нараз╕ Громадська рада при Держл╕кслужб╕ також готу╓ лист з проханням забезпечити усунення правово╖ кол╕з╕╖ м╕ж деякими положеннями наказу МЕРТ в╕д 04.08.2015 р. № 914 та галузевим законодавством у сфер╕ об╕гу л╕карських засоб╕в. П╕сля його погодження членами Громадсько╖ ради ми опубл╕ку╓мо його на стор╕нках нашого видання.
Нац╕ональний банк вн╕с зм╕ни до Положення про банк╕вську та╓мницю
Нац╕ональний банк Укра╖ни зм╕нив Правила збер╕гання, захисту, використання та розкриття банк╕всько╖ та╓мниц╕ у зв'язку з набранням чинност╕ Закону Укра╖ни "Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖".
Документ приведено у в╕дпов╕дн╕сть до статей 60, 62 Закону Укра╖ни "Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть". В ньому з’явилися так╕ нов╕ слова, як "валютний нагляд", "заходи захисту", тощо.
Зм╕нен╕ Правила дозволять
банкам надавати ╕нформац╕ю, яка м╕стить банк╕вську та╓мницю, при зд╕йсненн╕ валютного нагляду. У тому числ╕, в раз╕ запровадження регулятором заход╕в захисту в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖".
Зазначен╕ зм╕ни затверджен╕ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 20.07.2018 № 82 "Про внесення зм╕н до Правил збер╕гання, захисту, використання та розкриття банк╕всько╖ та╓мниц╕". Постанова набира╓ чинност╕ одночасно з
днем уведення в д╕ю Закону Укра╖ни "Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖".
Здоров'я важлив╕ше за торг╕влю: ╕сторичне р╕шення СОТ
Нещодавно на оф╕ц╕йному сайт╕ СОТ було оприлюднено зв╕т Групи експерт╕в у розгляд╕ одн╕╓╖ з найскандальн╕ших суперечок, в як╕й була зад╕яна Укра╖на – справ╕ Гондурасу, Дом╕н╕кансько╖ Республ╕ки, Куби та ╤ндонез╕╖ проти Австрал╕╖ щодо типово╖ упаковки тютюнових вироб╕в (DS435, DS44, DS458 та DS467).
За результатами розгляду справи Група експерт╕в СОТ п╕дтвердила право Австрал╕╖ вимагати в╕д тютюнових компан╕й виробництва та продажу тютюнових вироб╕в в типов╕й упаковц╕ без жодних атрибут╕в бренду, ф╕рмових кольор╕в та логотип╕в оск╕льки угоди СОТ м╕стять виключення, як╕ дозволяють кра╖нам застосовувати обмеження для захисту здоров'я сво╖х громадян.
Це р╕шення стало першим в ╕стор╕╖ СОТ, коли експертна група в╕дхилила вс╕ без виключення вимоги та аргументи кра╖н-позивач╕в.
Укра╖на теж могла б бути у списку кра╖н, що програли суперечку, адже саме ми першими й ╕н╕ц╕ювали справу проти Австрал╕╖. Однак, на щастя, Укра╖на призупинила ╖╖ розгляд.
Здоров'я vs в╕льна торг╕вля
У рамках програми з боротьби проти високого р╕вня тютюнопал╕ння в Австрал╕╖ в 2011 роц╕ було ухвалене законодавство, яке п╕шло набагато дал╕, н╕ж заборона реклами та встановлення вимоги до картинок на пачц╕ з попередженням шк╕дливост╕ тютюнових вироб╕в, що застосову╓ться у багатьох кра╖нах, включаючи Укра╖ну. Новим австрал╕йським законодавством було встановлено жорстк╕ правила стосовно
застосування тьмяно-зеленого кольору упаковки, напис╕в про шкоду пал╕ння, та невеликого шрифту для ╕нформування про торгов╕ марки, що знеособлю╓ виробник╕в.
Укра╖на була першою кра╖ною, яка 13 березня 2012 року ╕н╕ц╕ювала консультац╕╖ в СОТ з об╜рунтуванням, що законодавство Австрал╕╖ створю╓ перешкоди у торг╕вл╕ та не в╕дпов╕да╓ нормам СОТ, зокрема положенням Угоди про торговельн╕ аспекти прав ╕нтелектуально╖ власност╕, Паризько╖ конвенц╕╖ про охорону промислово╖ власност╕ та Угоди про техн╕чн╕ бар’╓ри в торг╕вл╕.
Така ╕н╕ц╕атива уряду ╜рунтувалась на зверненнях асоц╕ац╕й "Укртютюн", "Союз оптовик╕в ╕ виробник╕в алкоголю та тютюну", "Укрводка", АСС в Укра╖н╕,
Укра╖нсько╖ торгово-промислово╖ конфедерац╕╖.
П╕сля цього з аналог╕чними запитами в СОТ звернулись Гондурас (4 кв╕тня 2012 р.), Дом╕н╕канська республ╕ка (18 липня 2012 р.), Куба (3 травня 2012 р.), ╤ндонез╕я (20 вересня 2012 р.). Вони пояснювали свою позиц╕ю тим, що австрал╕йськ╕ заходи ╓ несправедливим й необ╜рунтованим обмеженням торг╕вл╕ та порушують
низку норм Угоди ТР╤ПС в частин╕ прав на в╕льне використання товарних знак╕в ╕ географ╕чних позначень, окрем╕ положення Угоди про техн╕чн╕ бар'╓ри в торг╕вл╕ та ГАТТ.
Згодом справа була передана на розгляд Групи експерт╕в СОТ, а у якост╕ трет╕х стор╕н у суперечц╕ брали участь близько 40 член╕в СОТ.
Так╕ кра╖ни, як ╢С, Норвег╕я, Канада, Швейцар╕я, Нова Зеланд╕я, ╤нд╕я й Уругвай, Бразил╕я, наголошували на тому, що кра╖ни мають право на ╕мплементац╕ю пол╕тики з сусп╕льно╖ охорони здоров’я.
В той час як не розд╕ляли так╕ погляди кра╖ни, що розвиваються та найменш розвиненн╕ кра╖ни, що мають значн╕ виробнич╕ потужност╕
тютюнових вироб╕в – Малав╕, Дом╕н╕канська Республ╕ка, Гватемала, Мексика, Сальвадор, Куба, Н╕карагуа, Колумб╕я, Чил╕, ╤ндонез╕я, Китай, Гондурас, Ф╕л╕пп╕ни, Замб╕я, З╕мбабве, що мають сутт╓в╕ обсяги торг╕вл╕ такою продукц╕╓ю, яка склада╓ значну частку ╖х ВВП ╕ забезпечу╓ зайнят╕сть ╕ доходи значно╖ к╕лькост╕ населення.
Сурогатний статус
Участь Укра╖ни у ц╕й суперечц╕ ╕з самого початку виглядала недоречною та нелог╕чною.
По-перше, Укра╖на
не мала реального економ╕чного ╕нтересу, - тютюнов╕ вироби не експортувались ╕з Укра╖ни в Австрал╕ю (були лише незначн╕ одиночн╕ поставки на початку 2000 р). По-друге, в Укра╖н╕ теж були запроваджен╕ законодавч╕ заходи боротьби з тютюнопал╕нням. По-трет╓, в Укра╖ни не було на той момент досв╕ду з урегулювання справ в СОТ.
М╕н╕стерство
охорони здоров’я Укра╖ни зазначало, що запит Укра╖ни до Австрал╕╖ за сво╖м зм╕стом прямо стосу╓ться виконання положень Рамково╖ конвенц╕╖ Всесв╕тньо╖ орган╕зац╕╖ охорони здоров’я ╕з боротьби проти тютюну, ратиф╕ковано╖ Укра╖ною 18.04.2006 (дал╕ – Рамкова конвенц╕я ВООЗ). Статтею 11 Рамково╖ конвенц╕╖ ВООЗ визначено, що кожна Сторона зд╕йсню╓ ефективн╕ заходи для того, щоб упаковка й маркування тютюнових вироб╕в не стимулювали продаж тютюнового виробу будь-яким шляхом, що ╓
хибним, вводить в оману або створю╓ хибне враження про його характеристики, вплив на здоров’я, небезпеку або продукти, що вид╕ляються, у тому числ╕ будь-який терм╕н, опис, торгову марку.
Таким чином, МОЗ вважав за доц╕льне припинити участь у суперечц╕ з Австрал╕╓ю зг╕дно з процедурами СОТ.
Б╕льше того, у ход╕
м╕жнародних в╕зит╕в представники ╢С, Канади, Австрал╕╖ неодноразово висловлювали стурбован╕сть, що Укра╖на не маючи власного економ╕чного ефекту лоб╕ю╓ ╕нтереси тютюнових компан╕й ╕нших кра╖н. Зазначимо, що у практиц╕ СОТ,
кра╖ни, як╕ захищають чуж╕ економ╕чн╕ ╕нтереси, неоф╕ц╕йно називають "кра╖нами-сурогатами".
Також аргументами на користь в╕дкликання ц╕╓╖ скарги в СОТ були – пол╕тична та ф╕нансова п╕дтримка Австрал╕╓ю Укра╖ни була явно важлив╕ша.
У 2015 роц╕ Укра╖на нарешт╕ визнала, що нема╓ сенсу продовжувати участь
у суперечц╕.
Адже участь в н╕й сутт╓во пог╕ршу╓ репутац╕ю Укра╖ни перед м╕жнародними партнерами ╕ забира╓ обмежен╕ ресурси М╕некономрозвитку для в╕дстоювання ╕нтерес╕в експортер╕в щодо усунення бар'╓р╕в для торг╕вл╕ на ╕снуючих ринках.
28 травня 2015 року Укра╖на подала до СОТ запит про призупинення розгляду матер╕ал╕в справи проти
Австрал╕╖. В╕дпов╕дно до статт╕ 12.12 Домовленост╕ про правила й процедури врегулювання торгових суперечок, якщо робота Групи експерт╕в припиня╓ться на строк, що перевищу╓ 12 м╕сяц╕в, повноваження на створення Групи втрачають чинн╕сть. Оск╕льки в подальшому жодних д╕й представниками Укра╖ни зд╕йснено не було, Укра╖на, таким чином, вийшла з суперечки з Австрал╕╓ю.
Варто в╕дзначити, що р╕шення було непросте, бо не знайшло п╕дтримку в╕д б╕знесу та деяких центральних орган╕в виконавчо╖ влади.
Однак, завдяки правильному р╕шенню Укра╖на уникнула програшу справи в СОТ та зайвих репутац╕йних ризик╕в, виступаючи на одн╕й сторон╕ з Гондурасом, Дом╕н╕канською Республ╕кою, Кубою та ╤ндонез╕╓ю на противагу розвиненим кра╖нам ╕ сво╖м зобов’язанням за Рамковою конвенц╕╓ю ВООЗ.
Що дал╕?
Група експерт╕в у сво╖й допов╕д╕ однозначно визначила, що Австрал╕я виграла цю суперечку за вс╕ма чотирма справами DS435, DS441 , DS458 та DS467, зазначивши, що Гондурас, Дом╕н╕канська Республ╕ка, Куба, ╤ндонез╕я не продемонстрували, що Австрал╕я порушила сво╖ зобов’язання, взят╕ в СОТ.
Б╕льше того, було визнано, що
австрал╕йськ╕ вимоги до упаковки ╓ лег╕тимним заходом, спрямованим на захист здоров'я населення, що базуються на положеннях Рамково╖ конвенц╕╖ ВООЗ.
В╕рог╕дно, що ╕н╕ц╕атори спору (Гондурас, Дом╕н╕канська Республ╕ка, Куба, ╤ндонез╕я) в найближчий м╕сяць подадуть апеляц╕ю. Проте, строк розгляду справи в апеляц╕╖ (90 дн╕в) ймов╕рно буде продовжений у зв’язку з╕ складн╕стю суперечки та проблемами з призначенням ос╕б в Апеляц╕йний орган, яке до цих п╕р блоку╓ США.
В цей же час Всесв╕тня
орган╕зац╕я охорони здоров’я (ВООЗ) в╕та╓ р╕шення Групи панел╕ СОТ та в╕дзнача╓, що Австрал╕я ╓ першою кра╖ною, яка повн╕стю виконала положення Рамково╖ конвенц╕╖ ВООЗ, що стосуються упаковки тютюнових вироб╕в.
На даний момент аналог╕чн╕ заходи впроваджен╕ Угорщиною, ╤рланд╕╓ю, Франц╕╓ю, Новою Зеланд╕╓ю, Норвег╕╓ю та Великою Британ╕╓ю. А так╕ кра╖ни,
як Бельг╕я, Канада, ╤нд╕я, Панама, Малайз╕я, Туреччина та С╕нгапур розглядають можлив╕сть застосування заход╕в щодо типово╖ упаковки тютюнових вироб╕в.
Оч╕ку╓ться, що таке важливе р╕шення прийняте в рамках механ╕зм╕в СОТ прискорить глобальне впровадження нових вимог щодо тютюнових вироб╕в у св╕т╕ та може п╕дштовхнути до прийняття нових правил маркування
алкогольних вироб╕в та нездорово╖ ╖ж╕.
Р╕шення СОТ створило вкрай важливий прецедент - принципи в╕льно╖ торг╕вл╕ не мають заважати п╕клуватися про здоров'я сусп╕льства.
Це справд╕ ╕сторичне р╕шення. ╤ тому добре, що Укра╖на не ув╕йша в ╕стор╕ю в незавидн╕й рол╕ кра╖ни, що протисто╖ть прогресу.
ОЛЕНА
ОМЕЛЬЧЕНКО, кер╕вник практики м╕жнародно╖ торг╕вл╕ юрф╕рми "╤лляшев та Партнери"
Укра╖нським туристам п╕д час подорожей за кордон допоможе «ДРУГ»
В Укра╖н╕ реал╕зу╓ться проект Добров╕льно╖ ре╓страц╕╖ укра╖нських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»), який ╓ ефективним ╕нструментом попередження, а за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам Укра╖ни п╕д час надзвичайних под╕й за кордоном (природних катакл╕зм╕в, соц╕альних заворушень, в╕йськових конфл╕кт╕в).
Такий онлайн-серв╕с розроблений М╕н╕стерством закордонних справ Укра╖ни створило
Для ре╓страц╕╖ в систем╕ «ДРУГ» пропону╓ться заповнити
електронну анкету, у як╕й вказати ╕нформац╕ю про особу, яка подорожу╓, маршрут подорож╕ та пер╕од перебування за кордоном, ╕нформац╕ю про близьких ос╕б, як╕ подорожують, а також вказати контактну особу в Укра╖н╕.
У раз╕ виникнення надзвичайно╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕, до яко╖ зд╕йсню╓ться подорож, система над╕шле актуальну ╕нформац╕ю у форм╕ текстового пов╕домлення на номер телефону громадянина або пов╕домлення на його електронну адресу. Кр╕м того, посольство чи консульство Укра╖ни матимуть можлив╕сть
встановити зв’язок з особою або з особами, як╕ зазначен╕ в анкет╕.
Держпродспоживслужба у свою чергу зверта╓ увагу споживач╕в на можливост╕ такого онлайн-серв╕су. «Додаток» можна завантажити на смартфон ╕ в╕н в╕дображатиме найближч╕ закордонн╕ дипломатичн╕ установи Укра╖ни, по╕нформу╓ про особливост╕ кра╖ни подорож╕, митн╕ правила, культурн╕ та рел╕г╕йн╕ особливост╕, а також безпекову ситуац╕ю.
З детальною ╕нформац╕╓ю про проект та порядок ре╓страц╕╖ можна ознайомитись
на сайт╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни https://friend.mfa.gov.ua
Оприлюднено зв╕т Групи експерт╕в СОТ у справ╕ DS493 «Укра╖на – антидемп╕нгов╕ заходи щодо н╕трату амон╕ю»: п╕дтримано основну позиц╕ю Укра╖ни
20 липня 2018 року на сайт╕ Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ опубл╕ковано зв╕т Групи експерт╕в в рамках процедури врегулювання суперечок у справ╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни DS493 «Укра╖на – антидемп╕нгов╕ заходи щодо н╕трату амон╕ю».
Група експерт╕в не заперечила позиц╕ю Укра╖ни в частин╕ необх╕дност╕ дотримання ринкового принципу формування вартост╕ експортного товару та в╕дхилила ряд процесуальних вимог Рос╕╖.
«Це важливе р╕шення, бо ним визнано право на проведення коригування при
п╕драхунку нормально╖ вартост╕ товару у випадку доведення ╖╖ “неринкового” характеру. Така практика дозволя╓ створювати умови для функц╕онування конкурентного ринку з р╕вними умовами для вс╕х його учасник╕в» - прокоментувала заступник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ – Торговий представник Укра╖ни Натал╕я Микольська.
За ╖╖ словами, створення Рос╕╓ю для сво╖х п╕дпри╓мств штучних умов, що надають ╖м конкурентн╕ переваги на ринках ╕нших кра╖н, також ╓ елементом торговельно╖ агрес╕╖ проти
Укра╖ни. Це особливо проявля╓ться на укра╖нському ринку, який ╓ традиц╕йним та “близьким ╕ зручним” для рос╕йських компан╕й.
Варто зазначити, що приклад використання механ╕зму коригування ц╕ни на газ ╓ важливим не т╕льки для нац╕онально╖ ╕ндустр╕╖ х╕м╕чних добрив, але також ма╓ стати прецедентом для м╕жнародно╖ практики використання методики коригування при проведенн╕ антидемп╕нгових розсл╕дувань ╕нших галузей, в яких значну частину соб╕вартост╕ товару становить газ.
Питання застосування
механ╕зму коригування ╓ одним з ключових аспект╕в проведення антидемп╕нгових розсл╕дувань. Також, практика використання механ╕зму коригування в рамках антидемп╕нгових розсл╕дувань ╓ предметом обговорень в рамках р╕зних судових юрисдикц╕й, в тому числ╕ СОТ.
Результати ц╕╓╖ справи фактично створюють прецедент, який да╓ можлив╕сть Укра╖н╕ та ╕ншим кра╖нам
(наприклад, США та ╢С) розраховувати нормальну варт╕сть товару за рахунок коригування ц╕ни при застосуванн╕ ╕нструмент╕в торговельного захисту.
Згадане р╕шення п╕дтверджу╓ право будь-яко╖ кра╖ни-члена СОТ на
повноц╕нний захист нац╕ональних ╕ндустр╕й в╕д недобросов╕сно╖ конкуренц╕╖ з боку ╕мпортер╕в.
Сл╕д зазначити, що кр╕м використання Укра╖ною механ╕зму коригування ц╕ни на газ при розрахунку нормально╖ вартост╕ ам╕ачно╖ сел╕три Рос╕я оскаржувала також ц╕лий ряд процесуальних аспект╕в проведення антидемп╕нгового розсл╕дування (його перегляду), в першу чергу, в частин╕ забезпечення транспарентност╕ та реал╕зац╕╖ прав стор╕н на захист.
Група експерт╕в прийняла р╕шення щодо задоволення лише частини
вимог Рос╕╖ щодо окремих елемент╕в процедури проведення розсл╕дування, а у частин╕ – п╕дтримала позиц╕ю Укра╖ни. Також, Групою експерт╕в було прийнято р╕шення щодо недотримання укра╖нською стороною вимог СОТ щодо розповсюдження у 2014 роц╕ д╕╖ антидемп╕нгових заход╕в на групу компан╕й «╢вроХ╕м», на продукц╕ю яких в 2010 роц╕ на п╕дстав╕ р╕шень суду було
встановлено нульову ставку мита.
Нараз╕ готу╓ться детальний анал╕з р╕шення Групи експерт╕в членами М╕жв╕домчо╖ робочо╖ групи ╕з забезпечення захисту прав та ╕нтерес╕в Укра╖ни в торговельно-економ╕чн╕й сфер╕ в рамках СОТ у ц╕й справ╕. Це зд╕йсню╓ться для визначення доц╕льност╕ подач╕ апеляц╕╖ або шлях╕в ╕мплементац╕╖ рекомендац╕й Групи експерт╕в, що буде
враховувати нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни та не завдасть шкоди ╖╖ позиц╕╖ у справ╕.
Як в╕домо, Укра╖на втратила 20% промислового виробництва через в╕йськову агрес╕ю Рос╕╖ та повн╕стю неправом╕рно закритий рос╕йський ринок. Також, укра╖нськ╕ експортери втратили ╕сторичн╕ ринки через неправом╕рну заборону транзиту територ╕╓ю Рос╕╖. Ця заборона носить дискрим╕нац╕йний та пол╕тично вмотивований характер, а також порушу╓ норми м╕жнародного права та основоположн╕ принципи СОТ.
Дов╕дково:
З 2015 року трива╓ процедура оскарження Рос╕╓ю д╕╖ антидемп╕нгових заход╕в стосовно ╕мпорту в Укра╖ну ам╕ачно╖ сел╕три походженням з Рос╕╖ в рамках процедури врегулювання суперечок у Св╕тов╕й орган╕зац╕╖ торг╕вл╕.
Антидемп╕нгов╕ заходи запроваджен╕ Укра╖ною у 2008 роц╕ (в 2010 роц╕ на п╕дстав╕ виконання судових р╕шень було
встановлено нульову ставку мита для рос╕йсько╖ компан╕╖ «╢вроХ╕м»). У 2014 роц╕ д╕ю заход╕в подовжено та знову запроваджено антидемп╕нгове мито для компан╕╖ “╢вроХ╕м”.
Зважаючи на неринковий характер ц╕н на газ для рос╕йських компан╕й, при розрахунку нормально╖ вартост╕ для ряду рос╕йських товар╕в використову╓ться механ╕зм коригування в частин╕ ц╕ни на газ.
Протягом 2017-2018 рок╕в Укра╖на провела пром╕жний перегляд антидемп╕нгових заход╕в щодо рос╕йсько╖ ам╕ачно╖ сел╕три. При цьому, п╕д час
розрахунку нормально╖ вартост╕ н╕трату амон╕ю укра╖нською стороною використовувався останн╕й св╕товий досв╕д механ╕зму газових коригувань з урахуванням елемент╕в поточно╖ суперечки, а також забезпечила повну транспарентн╕сть процесу та умови для реал╕зац╕╖ прав стор╕н на захист.
Результати останнього перегляду п╕дтвердили висновки, зроблен╕ Укра╖ною ще у 2008 та 2014 роках щодо наявност╕ демп╕нгового ╕мпорту рос╕йських
м╕неральних добрив на територ╕ю Укра╖ни. За результатами цього перегляду у кв╕тн╕ 2018 року були застосован╕ чинн╕ на поточний час антидемп╕нгов╕ заходи щодо ╕мпорту рос╕йсько╖ ам╕ачно╖ сел╕три у розм╕р╕ в╕д 29,25 до 42,96%.
ТЕТЯНА ОСТР╤КОВА народний депутат, фракц╕я "Самопом╕ч"
У травн╕ 2016 року уряд ухвалив р╕шення про запровадження автоматизовано╖ системи "╢дине в╕кно" при митному оформленн╕ товар╕в.
Зазвичай контрольн╕ органи працюють з власними електронними системами обл╕ку та обробки ╕нформац╕╖ на п╕дстав╕ р╕зних нормативно-правових акт╕в.
Це значно ускладню╓ процес контролю за товарами, як╕ перем╕щуються через митний кордон
Укра╖ни, що нер╕дко призводить до корупц╕╖.
Запровадження "╢диного в╕кна" — ╢В — повинно було усунути так╕ перешкоди та спростити суб'╓ктам зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ митне оформлення.
Принцип ╢В скасову╓ паперов╕ документи, спрощу╓ процедури та м╕н╕м╕зу╓ людський фактор п╕д час митного оформлення товар╕в. Щоб ╢В почало
д╕яти, митн╕ та контрольн╕ органи повинн╕ були працювати в одн╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕.
Натом╕сть законодавче п╕д╜рунтя, яке б встановлювало ч╕тк╕ правила сп╕лкування м╕ж митницею, контрольними службами та суб'╓ктами ЗЕД, було в╕дсутн╓.
Необх╕дн╕ зм╕ни в Митний кодекс та ╕нш╕ закони, якими керуються контрольн╕ органи,
будуть внесен╕ недавно ухваленим законом №7010, який оч╕ку╓ на п╕дпис президента. При розгляд╕ акта не об╕йшлося без внесення норм, не пов'язаних з митним оформленням, але в ц╕лому добрих зм╕н для п╕дпри╓мц╕в у ньому б╕льше.
Зокрема, закон вносить зм╕ни у Митний кодекс та 34 закони задля спрощення процедур, економ╕╖ часу та витрат п╕дпри╓мц╕в ╕, як насл╕док, зменшення ризику корупц╕╖ та п╕двищення позиц╕╖ Укра╖ни в економ╕чних рейтингах. Розглянемо, як товари оформлялися дос╕ ╕ як
будуть оформлятися тепер.
Нараз╕ сп╕лкування з контролерами почина╓ться в пункт╕ пропуску через митний кордон, де на ╕мпортний товар оч╕кують митник, прикордонник, так зван╕ сум╕жники — рад╕ологи, ветеринари, екологи, а також харчовий ╕ ф╕тосан╕тарний контроль.
Нав╕ть якщо сум╕жники викликаються, то на пункт╕ пропуску все одно нема╓ жодних лаборатор╕й для проведення хоча б первинних анал╕з╕в, то ж де-факто контроль швидше корупц╕йний ╕ ╓ елементом певного
тиску.
У пункт╕ пропуску зазвичай перев╕ряють лише документи ╕ проводить рад╕олог╕чний контроль за допомогою встановлених так званих рамок — автоматизованих систем контролю перевищення р╕вня ╕он╕зуючого випром╕нювання.
Лише у випадку явних помилок в документах або за "особливого бажання" митник п╕дключа╓ сум╕жних контролер╕в. Для уникнення клопоту ╕мпортери част╕ше погоджуються з митником, щоб не втрачати додатков╕ час та грош╕.
На
етап╕ митного очищення товар╕в на внутр╕шн╕й митниц╕ ╕мпортер нада╓ проштампован╕ дозволи та супров╕дн╕ документи в╕д ус╕х сум╕жних контрольних служб, ╕ лише тод╕ зд╕йсню╓ться завершення митного оформлення.
Проблема в тому, що далеко не завжди сум╕жн╕ контрольн╕ служби оглядають товар чи беруть проби для проведення лабораторних досл╕джень. Зазвичай вони за окрему "подяку" просто ставлять власний штамп на документ.
У митник╕в ╓ жарт, що "порядний
контрабандист" ма╓ наб╕р власних штамп╕в ус╕х контролер╕в, щоб не витрачати зайвий час на проходження цих вид╕в контролю.
Незважаючи на запроваджене урядом штучне ╢В, багатьох п╕дпри╓мц╕в змушують приносити паперов╕ коп╕╖ дозв╕льних документ╕в чи робити ╖х сканован╕ коп╕╖.
Щоб зм╕нити це, законопроект №7010 пропону╓ принцип: якщо якийсь дозв╕л виданий державним органом, в╕н мусить бути в електронн╕й форм╕ у ╓дин╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕ "╢дине в╕кно для
м╕жнародно╖ торг╕вл╕". Оск╕льки держава волод╕╓ ц╕╓ю ╕нформац╕╓ю, то п╕дпри╓мець не повинен ╖╖ щоразу подавати.
Зг╕дно з ухваленими зм╕нами, в пункт╕ пропуску рад╕олог╕чний контроль переда╓ться прикордонникам, адже автоматизован╕ системи контролю р╕вня ╕он╕зуючого випром╕нювання перебувають на баланс╕ саме у них. Т╕льки в раз╕ спрацювання системи виклика╓ться представник еколог╕чно╖ служби.
Митники, як ╕ ран╕ше, проводять попередн╕й контроль документ╕в, але
вже за базою електронних документ╕в. П╕сля цього ╕мпортер ╖де на внутр╕шню митницю. Тобто зам╕сть контакту ╕з с╕мома контролерами на пропускному пункт╕ п╕дпри╓мець сп╕лку╓ться лише з двома: митником ╕ прикордонником. Це велика перемога.
Б╕льше того, на внутр╕шн╕й митниц╕ у випадках перевищення встановлених законодавством часових норматив╕в через безд╕яльн╕сть якогось з контролер╕в повинен працювати принцип "мовчазно╖ згоди".
Наприклад, якщо потр╕бна
додаткова перев╕рка, але вона умисно затягу╓ться, митник завершу╓ митне очищення товар╕в незалежно в╕д незавершених контрольних процедур ╕нших державних орган╕в.
"Мовчазною згодою" можна буде скористатися, якщо якась служба контролю не ухвалить р╕шення ╕ не розм╕стить його в електронн╕й систем╕ "╢дине в╕кно" про проведення додаткових перев╕рок, але ╕ в цьому раз╕ з ч╕ткою ╕дентиф╕кац╕╓ю, хто ╕ що буде перев╕ряти. Часов╕ рамки для таких перев╕рок теж
встановлен╕.
Для експортер╕в теж ╓ хорош╕ новини. Ран╕ше вони були зобов'язан╕ проходити р╕зн╕ види контролю незалежно в╕д того, чи вимага╓ться це кра╖ною експорту. Обов'язковий контроль скасований. Отже, експортери будуть отримувати т╕ чи ╕нш╕ сертиф╕кати лише у випадку, якщо цього вимага╓ кра╖на ввезення товар╕в.
У пункт╕ пропуску залишаться лише митник ╕ прикордонник, а митне оформлення у внутр╕шн╕й митниц╕ й отримання дозв╕льних документ╕в буде
в╕дбуватися з використання ╓дино╖ для вс╕х державних орган╕в системи в електронн╕й форм╕.
Система ╢В працюватиме як сво╓р╕дний центр надання адм╕н╕стративних послуг. Суб'╓кту ЗЕД не потр╕бно буде самому б╕гати по р╕зних органах для збору необх╕дних документ╕в та ╖х подальшого пред'явлення в ╕нший державний орган. Уся необх╕дна ╕нформац╕я буде у
╓диному державному портал╕.
Проте п╕дпри╓мц╕, знаючи, як у ДФС працюють ╕нформац╕йн╕ системи на приклад╕ ре╓страц╕╖ податкових накладних або електронного каб╕нету платника, як╕ часто "виснуть", запитують, що буде у випадку виходу з ладу ╕нформац╕йно╖ системи ╢В, ╕ чи зможуть вони надати паперов╕ документи за старими правилами.
На цей випадок ми прописали в закон╕ адекватну в╕дпов╕дь. Якщо система не працю╓ понад дв╕ години, про що розм╕щу╓ться пов╕домлення
на сайт╕ ДФС, то митниця може приймати в╕д декларанта паперов╕ документи.
Наголошу: паперов╕ документи не скасовуються. Якщо орган вида╓ дозв╕л, то в╕н вида╓ його в паперов╕й форм╕, як це передбачено законодавством. Ми в роботу цих орган╕в законопроектом №7010 не втручалися. Проте одночасно з наданням документа в паперов╕й форм╕ орган розм╕ща╓ його в портал╕ "╢дине в╕кно".
Коли законопроект набуде чинност╕? Зараз оч╕ку╓мо його п╕дписання президентом та
опубл╕кування. Шестим╕сячний перех╕дний пер╕од передбачений для того, щоб ус╕ органи перейшли на використання ╢В ╕ могли надавати туди дозволи в електронн╕й форм╕ з використанням електронного цифрового п╕дпису.
Уже зараз можна стверджувати, що користь законопроекту для ╕мпортер╕в та експортер╕в беззаперечна. Це спрощення процедур, економ╕я часу, грошей, зусиль та нерв╕в п╕дпри╓мц╕в, що дозволить ╕нвестувати ц╕ ресурси в розвиток б╕знесу, а не в боротьбу з чиновниками. А це —
зростання економ╕ки та добробуту громадян.
Нац╕ональний банк переглянув методику розрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США та час його оприлюднення
Нац╕ональний банк Укра╖ни переглянув методику розрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США, осучаснив джерела даних, що використовуються для його розрахунку та наблизив час його оприлюднення.
В╕дпов╕дно до ухваленого р╕шення, оф╕ц╕йний курс гривн╕ до долара США розраховуватиметься на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖ про вс╕ угоди з куп╕вл╕-продажу долар╕в США на умовах "тод", "том" ╕ "спот", як╕ в день розрахунку оф╕ц╕йного курсу укладалися банками на м╕жбанк╕вському
валютному ринку Укра╖ни (дал╕ – МВРУ) з ╕ншими банками та з Нац╕ональним банком Укра╖ни, та ╕нформац╕я про як╕ надавалася Нац╕ональному банку торговельно-╕нформац╕йними системами до 15-30 в╕дпов╕дного робочого дня.
Нова методика розрахунку передбача╓ двоступеневу систему в╕дс╕кання угод, параметри яких з р╕зних причин в╕дхиляються в╕д параметр╕в переважно╖ б╕льшост╕ угод в╕дпов╕дного дня, а, отже, так╕ угоди ╓ не репрезентативними для ╖х врахування при обрахунку оф╕ц╕йного курсу
гривн╕ до долара США. Спершу ╕з наявного ряду угод в╕дс╕каються ус╕ угоди, курс за якими в╕дхиля╓ться в╕д середньоарифметичного за вс╕ма угодами б╕льше н╕ж на 2%. Пот╕м в╕дс╕каються угоди, курс/обсяг яких в╕дхиля╓ться в╕д середньоарифметичного курсу/обсягу б╕льше н╕ж на 2 стандартних в╕дхилення.
Обрахунок оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара буде зд╕йснюватись як середньозважене за ус╕ма угодами, що лишилися п╕сля в╕дс╕кання.
Оф╕ц╕йний курс буде
оприлюднюватись на сайт╕ Нац╕онального банку до 16 години, тобто на 2 години ран╕ше н╕ж зараз.
Нагада╓мо, що дос╕ оф╕ц╕йний курс гривн╕ до долара США розрахову╓ться як середньозважене значення за ус╕ма наведеними вище м╕жбанк╕вськими угодами за день за даними Системи п╕дтвердження угод на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни (також в╕дома як ВалКл╕), тобто без в╕дс╕кання нерепрезентативних угод.
Нов╕ засади розрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара
США також передбачають наявн╕сть резервного механ╕зму його обрахунку на випадок, якщо к╕льк╕сть угод, як╕ мають враховуватися для обрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕, з будь-яких причин ╓ меншою або дор╕вню╓ 10% в╕д середньоденного значення аналог╕чного показника за попередн╕й плинний м╕сяць. Такий механ╕зм передбача╓ зд╕йснення Нац╕ональним банком з 12.00 до 13.00 запиту на банки (через функц╕онали Т╤С або телефоном) щодо отримання котирувань з куп╕вл╕/продажу 1 млн. дол. США ╕ подальший розрахунок
оф╕ц╕йного курсу як звичайне середньоарифметичне значення ус╕х отриманих в результат╕ такого запиту курсових котирувань.
Дос╕ резервний механ╕зм обрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США був в╕дсутн╕м.
Механ╕зм обрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до ╕нших валют залишився без зм╕н
Окр╕м оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США, Нац╕ональний банк також зд╕йснюватиме щоденний розрахунок дов╕дкового курсу гривн╕ до долара США.
В╕н буде обраховуватися за т╕╓ю ж методикою, що й оф╕ц╕йний курс гривн╕ до долара США, однак його обрахунок буде зд╕йснюватися на п╕дстав╕ даних про угоди, укладен╕ на МВРУ до 12 години, ╕ оприлюднюватиметься на сайт╕ Нац╕онального банку до 12:30.
Запровадження ново╖ методики розрахунку оф╕ц╕йного курсу гривн╕ до долара США наближу╓ ╖╖ до м╕жнародних стандарт╕в розрахунку аналог╕чних показник╕в, ╕ дасть змогу використовувати оф╕ц╕йний курс гривн╕ до долара США не лише для ц╕лей
бухгалтерського обл╕ку, а й як бенчмарк валютного ринку при укладанн╕ учасниками ринку угод, де у якост╕ базового активу використову╓ться ╕ноземна валюта.
Поверта╓мо бракован╕ товари постачальнику - нерезиденту: що з ПДВ
Платник╕в ПДВ, як╕ зд╕йснюють повернення ╕мпортованого товару постачальнику-нерезиденту у зв'язку з виявленням браку, ц╕кавить: як╕ ж будуть ПДВ-насл╕дки тако╖ операц╕╖ та чи доведеться нараховувати ПДВ-зобов'язання?
Операц╕я з вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни товару, який ввозився на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту, у зв'язку з
його поверненням продавцю-нерезиденту, з поверненням нерезидентом оплати за товар, оподаткову╓ться за нульовою ставкою ПДВ, якщо таке вивезення зд╕йсню╓ться у митному режим╕ реекспорту в╕дпов╕дно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ.
Операц╕я з вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни товару, який ввозився на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту, у зв'язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, якщо таке вивезення зд╕йсню╓ться у митному режим╕ реекспорту, за винятком операц╕й з вивезення, перерахованих у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, п╕дляга╓ зв╕льненню в╕д оподаткування ПДВ.
При цьому, якщо платник ПДВ за такими товарами скористався сво╖м правом на податковий кредит ╕ в подальшому зд╕йсню╓
╖х вивезення у митному режим╕ реекспорту, то у податковому пер╕од╕, на який припада╓ таке вивезення, платник повинен зд╕йснити нарахування ПДВ в╕дпов╕дно до п. 198.5 ПКУ.
Див. ╤ПК Оф╕су великих платник╕в
податк╕в ДФС в╕д 16.07.2018 р. № 3130/╤ПК/28-10-01-03-11.
Особливост╕ експортно-╕мпортних розрахунк╕в, якщо граничний строк припав на нед╕лю
Перенесення граничного календарного дня за експортно-╕мпортними операц╕ями, якщо в╕н припада╓ на вих╕дний або святковий день, не зд╕йсню╓ться.
Про це пов╕домили податк╕вц╕ в роз'ясненн╕ ╕з розд╕лу 114.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ та нагадали основн╕ тезиси щодо зд╕йснення експортно-╕мпортних операц╕й.
╤нвалютна виручка резидент╕в в╕д експорту продукц╕╖ п╕дляга╓ зарахуванню на ╖х банк╕вськ╕ валютн╕ рахунки у строки виплати заборгованостей, зазначен╕ в контрактах, але не п╕зн╕ше 180
календарних дн╕в з дати митного оформлення (виписки вив╕зно╖ вантажно╖ митно╖ декларац╕╖) тако╖ продукц╕╖, що експорту╓ться, а в раз╕ експорту роб╕т, транспортних послуг - з моменту п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання транспортних послуг.
╤мпортн╕ операц╕╖ резидент╕в, як╕ зд╕йснюються на умовах в╕дстрочення поставки, в раз╕, коли таке в╕дстрочення перевищу╓ 180 календарних дн╕в з моменту зд╕йснення авансового платежу або виставлення векселя на користь
постачальника продукц╕╖ (роб╕т, послуг), що ╕мпорту╓ться, потребують висновку центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Банк зн╕ма╓ експортну операц╕ю резидента з поставки продукц╕╖, виконання роб╕т, надання транспортних, страхових послуг з контролю п╕сля зарахування виручки за ц╕╓ю операц╕╓ю на поточний рахунок останнього (п. 2.3 ╤нструкц╕╖ в╕д 24.03.1999 р. № 136).
П╕д зд╕йсненням поставки (у випадку ввезення продукц╕╖ на територ╕ю Укра╖ни, якщо така продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню) розум╕╓ться оформлення митно╖ декларац╕╖.11_11666
Живу на первом этаже. Ночью спёрли москитную сетку с окна. На следующую ночь вернули назад в маленькой запиской: "Не подошла.Извините за беспокойство."