Законопроект обязывает размещать на фасованных пищевых продуктах такую информацию:
- название пищевого продукта;
- перечень ингредиентов;
- любые ингредиенты или вспомогательные материалы для переработки, которые вызывают аллергические реакции или непереносимость, и используются в производстве или приготовлении пищевого продукта и остаются в готовом продукте, даже в измененной форме;
- количество определенных ингредиентов
или категорий ингредиентов;
- количество пищевого продукта в установленных единицах измерения;
- минимальный срок годности или дата «употребить до»;
- любые особые условия хранения и / или условия использования (в случае необходимости);
- наименование и местонахождение оператора рынка, отвечающий за информацию о пищевой продукт; а для импортируемых пищевых продуктов - наименование и местонахождение импортера;
- страна происхождения или место происхождения (касаемо мяса или
продуктов название которых может ввести в заблуждение относительно страны происхождения);
- инструкция по использованию - в случаях, когда отсутствие таких инструкций затрудняет надлежащее использование пищевого продукта;
- для напитков с содержанием спирта этилового свыше 1,2 процента объемных единиц - фактическое содержание спирта в напитке;
- информация о питательной ценности пищевого продукта.
Запрещается использование информации, которая может ввести потребителя в
заблуждение, особенно в части свойств и характеристик пищевых продуктов и последствий их потребления, а также в части приписывания пищевым продуктам лечебных свойств. Указанный запрет распространяется также на рекламу и представление пищевых продуктов.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в переходить до активно╖ фази запровадження ╢диного казначейського рахунку ДФС для сплати митних платеж╕в
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в разом ╕з Державною ф╕скальною службою ╕ Державною казначейською службою переходять до активно╖ фази запровадження ╢диного казначейського рахунку (╢КР) ДФС для сплати п╕дпри╓мствами митних платеж╕в.
На даний час, уже зб╕льшено граничну чисельн╕сть ДФС для створення п╕дрозд╕лу, який адм╕н╕струватиме ╢КР, та п╕дписано Протокол обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж ДФС та Казначейством.
У вересн╕ цього року буде запущено п╕лотний проект щодо реал╕зац╕╖ ╢КР, ╕ ус╕ п╕дпри╓мства зможуть за
бажанням використовувати ╢КР для сплати митних платеж╕в.
З 16 кв╕тня 2019 року «╓диний рахунок» буде використовуватися ус╕ма п╕дпри╓мствами в обов’язковому порядку.
У чому суть?
Митн╕ платеж╕, як╕ п╕длягають сплат╕ при митному оформленн╕, мають бути перерахован╕ на рахунок митниц╕ до моменту подання митно╖ декларац╕╖.
Нараз╕, кожна митниця ма╓ власний казначейський рахунок. Тому п╕дпри╓мець, який зд╕йсню╓ митне оформлення у р╕зних митницях
(наприклад, Ки╖вськ╕й, Одеськ╕й, Льв╕вськ╕й), ма╓ перераховувати митн╕ платеж╕ на 3 окрем╕ рахунки.
╢диний казначейський рахунок спрощу╓ цю процедуру. ╢КР передбача╓ наявн╕сть у п╕дпри╓мця лише 1 рахунку, з якого списуватимуться митн╕ платеж╕ при митному оформленн╕ у будь-як╕й митниц╕.
Що це да╓? • Скорочення часу на проходження митного оформлення; • П╕дпри╓мствам нада╓ться можлив╕сть перераховувати кошти авансових платеж╕в на один рахунок ДФС,
подавати митн╕ декларац╕╖ будь-як╕й митниц╕ та сплачувати митн╕ платеж╕ з ╓диного авансового рахунку; • Створю╓ться можлив╕сть автоматизац╕╖ надання ДФС письмово╖ ╕нформац╕╖ про використання кошт╕в, унесених п╕дпри╓мством як авансов╕ платеж╕ на рахунок ДФС; • Удосконалюються правила зарахування кошт╕в, що вносяться громадянами до/або п╕д час митного оформлення, а також ╕нших платеж╕в в нац╕ональн╕й валют╕ шляхом використання авансових рахунк╕в, в╕дкритих на ╕м’я митниць ДФС; • Ч╕тко регламентуються процедури ╕ напрями перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, що вносяться до/або п╕д час митного оформлення; • Встановлюються правила обм╕ну ╕нформац╕╓ю про рух кошт╕в на рахунку 3734, в╕дкритому в Казначейств╕ на ╕м’я ДФС; • Створюються сприятлив╕ умови для ведення б╕знесу в Укра╖н╕
Суми митних платеж╕в сплачуються в гот╕вков╕й форм╕ через касу органу доход╕в ╕ збор╕в чи ф╕нансово╖ установи або у безгот╕вков╕й форм╕ через ф╕нансову установу, кр╕м випадк╕в, передбачених Митним кодексом Укра╖ни (дал╕ – МКУ) та законами Укра╖ни.
Також сплата митних платеж╕в може зд╕йснюватися ╕з застосуванням авансових платеж╕в (передоплати).
У випадках, визначених МКУ, виконання зобов’язань ос╕б, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доход╕в ╕ збор╕в забезпечення сплати митних
платеж╕в у способи, передбачен╕ для в╕дпов╕дно╖ митно╖ процедури.
Розм╕р ф╕нансово╖ гарант╕╖ визнача╓ться органом доход╕в ╕ збор╕в виходячи з суми митних платеж╕в, що п╕дляга╓ сплат╕ при випуску товар╕в для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни або при вивезенн╕ товар╕в за меж╕ ц╕╓╖ територ╕╖ у митному режим╕ експорту.
Забезпечення сплати митних платеж╕в ф╕нансовою гарант╕╓ю зд╕йсню╓ться, зокрема у форм╕ внесення
декларантом, уповноваженою ним особою, перев╕зником або гарантом кошт╕в на в╕дпов╕дний рахунок або в касу органу доход╕в ╕ збор╕в (грошова застава).
Повна:
В╕дпов╕дно до ст. 298 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) суми митних платеж╕в, нарахован╕ органом доход╕в ╕ збор╕в, п╕длягають сплат╕ до державного бюджету платником податк╕в
безпосередньо на ╓диний казначейський рахунок.
Суми митних платеж╕в сплачуються в гот╕вков╕й форм╕ через касу органу доход╕в ╕ збор╕в чи ф╕нансово╖ установи або у безгот╕вков╕й форм╕ через ф╕нансову установу, кр╕м випадк╕в, передбачених МКУ та законами Укра╖ни.
Митн╕ платеж╕ сплачуються у валют╕ Укра╖ни. В окремих випадках, перел╕к яких встановлю╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в
Укра╖ни, митн╕ платеж╕ можуть бути сплачен╕ в ╕ноземн╕й валют╕ за курсом, визначеним в╕дпов╕дно до ст. 3 прим. 1 МКУ.
Так, в╕дпов╕дно до ст. 3 прим.1 МКУ для ц╕лей зд╕йснення митних формальностей щодо товар╕в ╕ транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення застосову╓ться оф╕ц╕йний курс валюти Укра╖ни до ╕ноземно╖ валюти, встановлений Нац╕ональним банком
Укра╖ни, що д╕╓ на 0 годин дня подання митно╖ декларац╕╖, або дня зд╕йснення митних формальностей, якщо вони зд╕йснюються без подання митно╖ декларац╕╖.
Зг╕дно з ст. 299 МКУ сплата митних платеж╕в може зд╕йснюватися ╕з застосуванням авансових платеж╕в (передоплати). Авансовими платежами (передоплатою) ╓ грошов╕ кошти, внесен╕ платником податк╕в за власним бажанням на рахунки, в╕дкрит╕ на ╕м’я орган╕в доход╕в ╕ збор╕в в органах, що зд╕йснюють казначейське обслуговування бюджетних кошт╕в, як попередн╓ грошове забезпечення сплати майбутн╕х митних
платеж╕в.
При цьому кошти авансових платеж╕в не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла так╕ платеж╕, не зробить розпорядження про це органу доход╕в ╕ збор╕в та не будуть виконан╕ в╕дпов╕дн╕ митн╕ формальност╕. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платеж╕в у сум╕, на яку зроблено розпорядження, не п╕длягають використанню на будь-як╕ ╕нш╕ ц╕л╕. П╕сля завершення митних формальностей кошти у сум╕, на яку зроблено
розпорядження, перераховуються органом доход╕в ╕ збор╕в до державного бюджету. У раз╕ в╕дмови в╕д завершення митних формальностей сум╕ авансових платеж╕в, на яку зроблено розпорядження, поверта╓ться статус авансових платеж╕в.
В свою чергу в╕дпов╕дно до ст. 305 МКУ у випадках, визначених МКУ, виконання зобов’язань ос╕б, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доход╕в ╕ збор╕в
забезпечення сплати митних платеж╕в у способи, передбачен╕ для в╕дпов╕дно╖ митно╖ процедури.
Одним ╕з способ╕в забезпечення сплати митних платеж╕в ╓, зокрема ф╕нансов╕ гарант╕╖ (ст. 306 МКУ).
Зг╕дно з ст. 308 МКУ розм╕р ф╕нансово╖ гарант╕╖ визнача╓ться органом доход╕в ╕ збор╕в виходячи з суми митних платеж╕в, що
п╕дляга╓ сплат╕ при випуску товар╕в для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни або при вивезенн╕ товар╕в за меж╕ ц╕╓╖ територ╕╖ у митному режим╕ експорту.
Якщо при визначенн╕ розм╕ру ф╕нансово╖ гарант╕╖ неможливо точно визначити суму митних платеж╕в, що п╕дляга╓ сплат╕, внасл╕док ненадання органу доход╕в ╕ збор╕в точних в╕домостей про характер, найменування, к╕льк╕сть, кра╖ну походження, митну варт╕сть та код таких товар╕в зг╕дно з УКТ ЗЕД, розм╕р ф╕нансово╖
гарант╕╖ визнача╓ться виходячи з найб╕льшо╖ величини ставок податк╕в, вартост╕ та/або к╕лькост╕ товар╕в, що можуть бути визначен╕ на п╕дстав╕ наявних в╕домостей.
Забезпечення сплати митних платеж╕в ф╕нансовою гарант╕╓ю зд╕йсню╓ться, зокрема у форм╕ внесення кошт╕в на в╕дпов╕дний рахунок або в касу органу доход╕в ╕ збор╕в (грошова застава) (ст. 309 МКУ).
В╕дпов╕дно до
ст. 310 МКУ ф╕нансов╕ гарант╕╖ надаються, зокрема у вигляд╕ внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перев╕зником або гарантом грошово╖ застави на в╕дпов╕дний рахунок органу доход╕в ╕ збор╕в.
внесення грошово╖ застави зд╕йсню╓ться у валют╕ Укра╖ни;
в окремих випадках перем╕щення товар╕в територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним транзитом ╕ноземним перев╕зником або уповноваженою ним особою дозволя╓ться внесення нерезидентом суми грошово╖ застави в ╕ноземн╕й валют╕ за курсом валюти, визначеним в╕дпов╕дно до ст. 3 прим. 1 МКУ, на день внесення грошово╖ застави;
в╕дсотки на суму грошово╖ застави не нараховуються;
за письмовою заявою особи, яка внесла грошову заставу, або уповноважено╖ нею особи кошти, внесен╕ як грошова застава, можуть бути використан╕ для сплати митних платеж╕в або для забезпечення сплати митних платеж╕в за ╕ншим зобов’язанням зазначено╖ особи перед органами доход╕в ╕ збор╕в;
при невиконанн╕ зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платеж╕в, що п╕дляга╓ сплат╕, перерахову╓ться до державного бюджету ╕з
сум грошово╖ застави.
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
· видача марок акцизного податку виробникам тютюнових вироб╕в зд╕йсню╓ться з урахуванням вимог пп. 222.1.2 ПКУ, зокрема за умови сплати акцизного податку протягом п'яти робочих дн╕в п╕сля отримання марок;
· для алкогольних напо╖в ╕ноземного виробництва передбачене позначення суми акцизного податку, д╕ючо╖ на момент виробництва марки.
Кр╕м того, Проектом пропону╓ться:
· заборонити вимагати контролюючим органам в╕д покупц╕в марок акцизного податку в
ц╕лому, а не лише в╕д ╕мпортер╕в, документ╕в, не передбачених ст. 226 ПКУ;
· зд╕йснювати продаж марок акцизного податку ╕мпортерам алкогольних напо╖в ╕ тютюнових вироб╕в на п╕дстав╕ заяви, подано╖ в електронн╕й форм╕, зам╕сть паперово╖.
Забезпечення сплати митних платеж╕в ф╕нансовою гарант╕╓ю зд╕йсню╓ться у таких формах:
1) надання ф╕нансово╖ гарант╕╖, видано╖ гарантом (гарант╕я, що нада╓ться у вигляд╕
документа);
2) внесення кошт╕в на в╕дпов╕дний рахунок або в касу контролюючого органу (грошова застава).
Ф╕нансова гарант╕я може бути ╕ндив╕дуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною.
Форми бланк╕в ф╕нансових гарант╕й встановлюються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику.
Форма бланку ф╕нансово╖ гарант╕╖ для кожного незалежного ф╕нансового посередника встановлена окремою угодою.
1) надання ф╕нансово╖ гарант╕╖, видано╖ гарантом (гарант╕я, що нада╓ться у вигляд╕ документа);
2) внесення кошт╕в на в╕дпов╕дний рахунок або в касу органу доход╕в ╕ збор╕в (грошова застава).
Ф╕нансова гарант╕я може бути ╕ндив╕дуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною (частина друга ст. 309 МКУ).
╤ндив╕дуальна (одноразова) ф╕нансова гарант╕я у паперовому вигляд╕ застосову╓ться виключно п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни ╕з застосуванням митно╖ декларац╕╖ або документа контролю за перем╕щенням товар╕в, оформлених на паперовому нос╕╖. Електронна коп╕я тако╖ ╕ндив╕дуально╖ (одноразово╖) ф╕нансово╖ гарант╕╖ надсила╓ться до ╓дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи контролюючих орган╕в Укра╖ни авторизованим електронним пов╕домленням гаранта.
╤ндив╕дуальна (одноразова) ф╕нансова гарант╕я у вигляд╕ електронного документа застосову╓ться п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни ╕з застосуванням митно╖ декларац╕╖ або документа контролю за перем╕щенням товар╕в, оформлених на паперовому нос╕╖ або у вигляд╕ електронного документа (частина четверта ст. 309 МКУ).
Багаторазова ф╕нансова гарант╕я нада╓ться для забезпечення сплати митних платеж╕в
за к╕лькома митними декларац╕ями або документами контролю за перем╕щенням товар╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни з метою транзиту або для в╕льного об╕гу на ц╕й територ╕╖ для одного власника в рамках одного зовн╕шньоеконом╕чного договору (частина п’ята ст. 309 МКУ).
Генеральна ф╕нансова гарант╕я нада╓ться для забезпечення сплати митних платеж╕в за митними декларац╕ями або документами контролю за
перем╕щенням товар╕в, як╕ декларант або уповноважена ним особа планують подати протягом одного року (частина шоста ст. 309 МКУ).
Багаторазова та генеральна ф╕нансов╕ гарант╕╖ надаються виключно у вигляд╕ електронного документа (частина сьома ст. 309 МКУ).
Зг╕дно ╕з частиною першою ст. 311 МКУ органи доход╕в ╕ збор╕в як забезпечення сплати митних платеж╕в приймають ф╕нансов╕ гарант╕╖, видан╕ гарантами, включеними до ре╓стру гарант╕в, який ведеться центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику.
Ф╕нансова гарант╕я, що нада╓ться у вигляд╕ документа, ╓ безв╕дкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до ре╓стру гарант╕в, виплатити на
вимогу контролюючого органу кошти в межах певно╖ суми у раз╕ невиконання забезпечених ц╕╓ю гарант╕╓ю зобов’язань ╕з сплати митних платеж╕в (частина друга ст. 311 МКУ).
Форми бланк╕в ф╕нансових гарант╕й встановлюються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику (частина третя ст. 311
МКУ).
При цьому форма бланку ф╕нансово╖ гарант╕╖ для кожного незалежного ф╕нансового посередника встановлена окремою угодою.
В╕дпов╕дно до частини третьо╖ ст. 314 МКУ вза╓мов╕дносини м╕ж центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, та гарантами регулюються на п╕дстав╕ укладених угод, у яких
зазнача╓ться обов’язок гаранта безумовно сплатити суму митних платеж╕в у раз╕ невиконання в╕дпов╕дними особами зобов’язань перед органами доход╕в ╕ збор╕в та щор╕чно, не п╕зн╕ше 1 березня року, наступного за зв╕тним, надавати п╕дтвердження умов, визначених у п.п. 1 - 5 частини друго╖ ст. 314 МКУ, за попередн╕й р╕к.
Зг╕дно з частиною четвертою ст. 314 МКУ
центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, веде ре╓стр гарант╕в та форм ф╕нансових гарант╕й, що надаються ними в╕дпов╕дно до укладених угод, як╕ затверджуються цим органом, та забезпечу╓ регулярне (не р╕дше чотирьох раз╕в на р╕к) оприлюднення зазначеного ре╓стру на сво╓му оф╕ц╕йному веб-сайт╕. Включення гарант╕в до ре╓стру зд╕йсню╓ться безоплатно.
Так, на п╕дстав╕ в╕дпов╕дних угод до ре╓стру
гарант╕в внесено:
Командитне товариство "Б╕знес Гарант" (Приватне п╕дпри╓мство "В╤П Б╤ЗНЕС ╕ компан╕я");
Повне товариство "Велта П. М. С. Г. "Гарант-Серв╕с";
Публ╕чне акц╕онерне товариство акц╕онерний банк "Укргазбанк";
Командитне товариство "Донтрансгарант ╕ компан╕я" (з 00.00
26.03.2014 прийняття гарант╕й призупинено);
Публ╕чне акц╕онерне товариство комерц╕йний банк "ПРИВАТБАНК";
Публ╕чне акц╕онерне товариство комерц╕йний банк "МТБ БАНК".
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
В╕дпов╕дно до ст. 2 Закону Укра╖ни в╕д 06 липня 2005 року № 2739-IV "Про деяк╕
питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в" з╕ зм╕нами (дал╕ – Закон № 2739) митне оформлення з метою в╕льного об╕гу та першу державну ре╓страц╕ю в Укра╖н╕ транспортних засоб╕в за кодами товарних позиц╕й 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 зг╕дно з УКТ ЗЕД як вироблених в Укра╖н╕, так ╕ ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни, нових ╕ таких, що були в
користуванн╕, з 1 с╕чня 2016 року, за винятком транспортних засоб╕в, вироблених в Укра╖н╕ або ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни до 31 грудня 2015 року включно, зд╕йснюють за умови ╖х в╕дпов╕дност╕ еколог╕чним нормам не нижче р╕вня "╢ВРО-5".
При цьому д╕я ст. 2 Закону № 2739 не поширю╓ться на транспортн╕ засоби, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни:
тимчасово,
з метою транзиту,
при переселенн╕ громадян на пост╕йне м╕сце проживання до Укра╖ни,
В ГФС рассказали, сколько украинского экспорта идет через офшоры
76% внешней торговли идет с привлечением иностранных посредников
За минувший год статистика ГФС показала, что 76% общего количества экспортных операций и 50% импортных было проведено с привлечением иностранных посредников по месту регистрации в странах с льготным налогообложением.
Об этом сообщили в Государственной фискальной службы (ГФС), передает БизнесЦензор.
В ГФС отметили, что в денежном выражении общий объем экспортных операций вырос до 648,7 млрд грн (на 22,8%), а
импортных – до 716,6 млрд грн (на 27,9%).
По словам главы Офиса крупных налогоплательщиков ГФС Евгения Бамбизова, такие операции, проводимые за пределами страны, являются объектами особого внимания налоговиков, особенно в случаях, когда отечественный производитель подписывает контракт с нерезидентом, поставляет ему товар по заниженной цене, а тот потом перепродает этот товар значительно дороже, оставляя основную прибыль от операции в себя.
Глава офиса ГФС отметил, что эффективным инструментом
борьбы с таким выводом капитала должно стать исследование подобных операций в пределах трансфертного ценообразования.
"Мы пытаемся дать плательщикам самостоятельно исправить выявленные нарушения, подав уточняющие расчеты. А в случае отсутствия реакции проводим контрольно-проверочные мероприятия", – пояснил Бамбизов.
Чиновник добавил, что за последние три года 117 плательщиков самостоятельно увеличили финансовый результат до налогообложения на 4,6 млрд грн, что привело к уменьшению убытков на
2,5 млрд грн и начислению 363 млн грн налога на прибыль.
"А по результатам контроль-проверочной работы нами уменьшено отрицательное значение объекта налогообложения по налогу на прибыль на общую сумму 2 млрд грн и доначислено почти 164 млн грн налога", – сообщил Бамбизов.
ГФС провела тендер по закупке сканеров для таможни
В понедельник, 9 июля, на площадке ProZorro прошел тендер по трем лотам «Создание комплексных сканирующих систем стационарного типа для осмотра грузовых транспортных средств и контейнеров». Заказчиком была Государственная фискальная служба. Первые два лота предусматривают закупку трех комплексных сканирующих систем, а третий лот — четыре системы.
Следует отметить, что это уже вторая попытка провести подобный тендер. В прошлом году фискальная служба объявляла три тендера на закупки восьми сканеров
общей стоимостью около 700 млн грн. Дватендера не состоялись, так как тендерный комитет фискальной службы отклонил все поданные компаниями предложения, так как они не соответствовали тендерной документации. Один тендер (на покупку четырех сканеров на 508 млн грн.) не состоялся, так как из восьми участников ГФС отклонила шесть предложений. Именно по этому тендеру жаловалась в АМКУ компания Arempa International.
В этом году ГФС подготовилась к тендерам более тщательно и объявила их 20 апреля. Ожидаемая
стоимость была установлена на уровне 1,3 млрд грн. за три лота. Первые два — по три сканера с ожидаемой стоимостью по 390 млн грн., третий лот — четыре сканера за 520 млн грн.
Всего в тендере участвовали три компании: Folgat AG, Nuctech Company Limited, Arempa International Ltd FZC. Из них только один производитель сканеров. Как сообщил руководитель ГФС Мирослав Продан, в мире только три производителя таких сканеров: американский Rapiscan, китайский Nuctech и европейский SmithsHeimann.
По
первому лоту выиграла компания Arempa International Ltd FZC. Она подала самую низкую цену — 219 млн грн., за которые должна будет установить три сканерных комплекса.
Эта компания жаловалась в АМКУ во время прошлогоднего тендера. Мол, ГФС не только неправомерно отклонила ее тендерное предложение, но и неправомерно разрешила участие в тендере компании «МКТ-Комюникейшн». После рассмотрения жалобы Антимонопольный комитет постановит, что ГФС правомерно отклонила предложение Arempa International Ltd FZC,
но при этом неправомерно допустила к участию компанию «МКТ-Комюникейшн», чье тендерное предложение также не отвечало требованиям документации ГФС.
Второй и третий лоты достались Nuctech, которая предложила 217,999 млн грн. и 264,4 млн грн. соответственно. Примечательно, что Arempa указала в последнем предложении всего лишь на 999 грн. и 199 тыс. грн.
больше.
В итоге общая стоимость лотов составила 701,4 млн грн. при 1,3 млрд грн. ожидаемой стоимости. Таким образом экономия составила 598,6 млн грн.
Сканеры закупают для пунктов пропуска: пост «Бачевск» в Сумской области, «Щербаковка» («Гоптовка») в Харьковской области, «Новые Яриловичи» в Черниговской обл., «Ужгород», «Тиса» («Чоп») в Закарпатской области, «Вадул-Сирет» («Порубное») в Черновецкой обл., «Ягодин» Волынская обл., «Рава-Русская», «Краковец», «Мостиская» во Львовской области.
