Судостроителям увеличили срок переработки ввезенных товаров
Депутаты поддержали изменения в Таможенный кодекс относительно развития отечественной судостроительной промышленности
Установлен особый срок (730 дней) переработки для товаров, ввозимых предприятиями судостроительной промышленности для строительства, ремонта и модернизации судов.
Соответствующие изменения внесены в статью 151 Таможенного кодекса.
Закон «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины (относительно сохранения и развития отечественной судостроительной
промышленности)» (проект № 6475) принят на утреннем заседании ВР 13 марта.
Ожидается, что Закон будет способствовать развитию водного транспорта, судостроительной и судоремонтной отрасли, путем увеличения ее конкурентоспособности на внешнем рынке, а также создаст благоприятные условия для создания новых рабочих мест в отрасли, вследствие увеличения количества заказов на судостроение и
судоремонт.
За два м╕сяц╕ заф╕ксовано 948 випадк╕в призупинення митного оформлення через можливе порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕
Протягом с╕чня-лютого поточного року митниками заф╕ксовано 948 випадк╕в призупинення митного оформлення товар╕в за п╕дозрою у порушенн╕ прав ╕нтелектуально╖ власност╕.
За вказаний пер╕од порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товар╕в, як╕ включен╕ до митного ре╓стру об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕.
Загалом, станом на 28 лютого поточного року у митний ре╓стр об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ за
заявами правовласник╕в внесено 3645 об’╓кт╕в. З них 33 – внесено з початку цього року.
Нагада╓мо, що для сприяння захисту правовласник╕в п╕д час зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Державна ф╕скальна служба Укра╖ни веде митний ре╓стр об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕. До них належать об’╓кти авторського права ╕ сум╕жних прав, винаходи, корисн╕ модел╕, промислов╕ зразки, торговельн╕ марки, географ╕чн╕ зазначення (зазначення походження товар╕в) та сорти рослин.
1. Типову ╕нструкц╕ю з документування управл╕нсько╖ ╕нформац╕╖ в електронн╕й форм╕ та орган╕зац╕╖ роботи з електронними документами в д╕ловодств╕, електронного м╕жв╕домчого обм╕ну.
Вона визнача╓:
порядок проходження електронного документа з моменту його створення, в╕дправлення або одержання до моменту
передавання до арх╕ву установи;
засади орган╕зац╕╖ документування управл╕нсько╖ ╕нформац╕╖ в електронн╕й форм╕ для установ, як╕ тимчасово створюють документи у паперов╕й форм╕;
загальн╕ засади функц╕онування та використання системи електронно╖ вза╓мод╕╖ орган╕в виконавчо╖ влади;
оперативний ╕нформац╕йний обм╕н з використанням службово╖ електронно╖ пошти.
Дана ╕нструкц╕я поширю╓ться на вс╕ електронн╕ документи, що створюються, в╕дправляються або одержуються Секретар╕атом КМУ,
центральними органами виконавчо╖ влади, ╖х територ╕альними органами, Радою м╕н╕стр╕в АР Крим, м╕сцевими органами виконавчо╖ влади, п╕дпри╓мствами, установами, орган╕зац╕ями, що належать до сфери управл╕ння центральних або м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади, Ради м╕н╕стр╕в АР Крим.
Вимоги ц╕╓╖ ╤нструкц╕╖ до роботи з первинно-обл╕ковою, банк╕вською, ф╕нансовою, зв╕тно-статистичною, науково-техн╕чною документац╕╓ю поширюються лише в частин╕ загальних принцип╕в роботи з документами.
2. Типову
╕нструкц╕ю з д╕ловодства в м╕н╕стерствах, ╕нших центральних та м╕сцевих органах виконавчо╖ влади.
Ця ╤нструкц╕я встановлю╓ вимоги щодо документування управл╕нсько╖ ╕нформац╕╖ та орган╕зац╕╖ роботи з документами, створеними у паперов╕й форм╕, у Секретар╕ат╕ КМУ, центральних органах виконавчо╖ влади, Рад╕ м╕н╕стр╕в АР Крим, м╕сцевих органах виконавчо╖ влади, включаючи ╖х п╕дготовку, ре╓страц╕ю, обл╕к ╕ контроль за виконанням.
3. Регламент орган╕зац╕╖ вза╓мод╕╖ орган╕в виконавчо╖ влади в
електронн╕й форм╕.
Заре╓строван╕ законопроекти щодо захисту в╕д субсидованого та демп╕нгового ╕мпорту
На оф╕ц╕йному сайт╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, заре╓стровано урядовий проект Закону "Про захист в╕д субсидованого ╕мпорту" (№ 8103) та проект Закону "про захист в╕д демп╕нгового ╕мпорту" (№ 8104).
Прогнозу╓ться, що проекти Закон╕в удосконалять процедуру використання ╕нструмент╕в торговельного
захисту в╕д порушення та проведення антисубсидиц╕йних та антидемп╕нгових розсл╕дувань до умов застосування та ефективност╕ д╕╖ компенсац╕йних та антидемп╕нгових заход╕в.
Основними завданнями цих законопроект╕в ╓ п╕двищення транспарентност╕ проведення антисубсидиц╕йного та антидемп╕нгового процес╕в та його передбачуваност╕ для ус╕х зац╕кавлених стор╕н.
Експорт спростову╓ м╕фи: що показала торг╕вля Укра╖ни з ╢С у 2017 роц╕
Верон╕ка Мовчан, для ╢вропейсько╖ правди _ В╕второк, 13 березня 2018, 09:33
Вже майже чотири роки, як для укра╖нських експортер╕в де-факто почала д╕яти зона в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С.
Формально тимчасове застосування розд╕лу IV Угоди про асоц╕ац╕ю розпочалось лише 1 с╕чня 2016 року. Але з к╕нця кв╕тня 2014 року запрацювали автономн╕ торговельн╕ преференц╕╖ ╢вропейського Союзу, як╕ в╕дкрили ринок ╢С для укра╖нських товар╕в на тих самих умовах, що й в рамках поглиблено╖ та всеохоплюючо╖ зони
в╕льно╖ торг╕вл╕.
Отже, що зм╕нилось за ц╕ чотири роки?
Загальна динам╕ка
За результатами 2017 року укра╖нський експорт товар╕в в ╢С вир╕с на 30% та досяг рекордних $17,5 млрд (дан╕ Укрстату). Це ╓ найвищим показником з 2012 року, коли частина Укра╖ни ще не була окупована.
Темпи приросту експорту в ╢С були б╕льш н╕ж вдв╕ч╕ вищими, ан╕ж в ╕нш╕ кра╖ни св╕ту, що забезпечило подальше зростання значущост╕ ╢С як експортного
напрямку для укра╖нських виробник╕в.
Вперше з початку спостережень частка ╢С перевищила 40% загального товарного експорту Укра╖ни.
До цього найвищим був показник 2003 року – 38%.
Ще одна позитивна новина – б╕льш н╕ж половину приросту було досягнуто завдяки зб╕льшенню реального експорту, тобто експорту, вим╕ряного у сталих ц╕нах. Ц╕каво, що обсяги реального експорту в решту кра╖н св╕ту майже не зросли.
Таким чином, саме експорт в ╢С зробив
позитивний внесок у зростання реального ВВП Укра╖ни у 2017 роц╕.
Динам╕ка ном╕нального експорту товар╕в в ╢С-28, 1996-2017,
без урахування тимчасово окуповано╖ територ╕╖ АР Крим, м.Севастополя та частини зони проведення
АТО
Граф╕к 1: Динам╕ка ном╕нального експорту товар╕в в ╢С-28, 1996-2017, без урахування тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення АТО
Важлив╕сть ринку ╢С зроста╓ не лише для експорту кра╖ни в ц╕лому, але й для виробник╕в окремих товар╕в.
Якщо у 2013 роц╕ 30% експорту до ╢вросоюзу займали товари, для яких ╢С був дом╕нантним ринком (туди спрямовувалось понад 75%
загального експорту цього товару), то в 2017 роц╕ ця частка сягнула 39%.
Це в╕дбулось за рахунок скорочення частки товар╕в з низькою ор╕╓нтован╕стю на ринок ╢С, тобто товар╕в з часткою ╢С у ╖х експорт╕ менше 25%.
Структура укра╖нського
експорту в ╢С за ступенем ор╕╓нтованост╕ на ринок ╢С, 2013 vs 2017
Структурн╕ зм╕ни
На в╕дм╕ну в╕д 2013 року, коли сировина, нап╕вфабрикати та перероблена продукц╕я займали майже однаков╕ частки в експорт╕ в ╢С, у 2017 роц╕ основу експорту в ╢С становила перероблена (processed) продукц╕я.
Зростання важливост╕ перероблено╖ продукц╕╖ розпочалось одночасно з л╕берал╕зац╕╓ю доступу до
╓вропейського ринку, й поки що ця тенденц╕я довол╕ стала. У 2017 роц╕ частка перероблено╖ продукц╕╖ склала $7,6 млрд, або 43% експорту в ╢С, а варт╕сть зросла на 41% пор╕вняно з 2013 роком.
Для пор╕вняння, частка сировини склала у 2017 роц╕ 29% експорту в ╢С, нап╕вфабрикат╕в – 27%.
Структура укра╖нського експорту товар╕в за р╕внем переробки, 2013-2017
Приблизно дв╕ третини перероблено╖ продукц╕╖ постача╓ться промисловим споживачам в ╢С, що робить укра╖нських експортер╕в частиною ╓вропейських виробничих ланцюжк╕в.
Одним з найв╕дом╕ших приклад╕в участ╕ Укра╖ни у виробничих ланцюжках ╢С ╓, безумовно, виробництво електричного устаткування для автомоб╕льно╖
промисловост╕. У 2017 роц╕ комплекти провод╕в для транспортних засоб╕в були трет╕м за варт╕стю експорту в ╢С товаром: $1,2 млрд, що на 28% б╕льше, н╕ж у 2013-му.
За ╕нформац╕╓ю мон╕торингово╖ групи "П╕дпри╓мства Укра╖ни", з 2015 року на територ╕╖ кра╖ни в╕дкрилось щонайменше дев’ять нових завод╕в цього проф╕лю з загальною к╕льк╕стю робочих м╕сць – близько 15 тисяч.
Менше говорять про експорт, наприклад,
антен, на як╕ припада╓ $0,2 млрд експорту та варт╕сть поставок яких в ╢С зб╕льшилась майже вдесятеро за останн╕ п’ять рок╕в.
Серед товар╕в харчово╖ промисловост╕, як╕ належать до категор╕й "перероблена продукц╕я" та "товар пром╕жного споживання", найб╕льшим ╓ експорт сиро╖ соняшниково╖ ол╕╖, що збер╕га╓ дом╕нуючи позиц╕╖ в укра╖нському експорт╕ до ╢С.
Структура експорту товар╕в до ╢С за широкими економ╕чними категор╕ями, 2013-2017
Хоча експорт товар╕в пром╕жного споживання залиша╓ться основною категор╕╓ю експорту в ╢С, поступово зроста╓ частка експорту споживчих товар╕в.
У 2016-2017 роках споживч╕ товари становили 13% експорту
пор╕вняно з 9% у 2013-му (Граф╕к 4). Темпи приросту експорту споживчих товар╕в склали 55% за 2013-2017 роки, а варт╕сть зросла з $1,5 млрд у 2013 до $2,3 млрд у 2017-му.
Понад дв╕ третини експорту споживчих товар╕в до ╢С складають промислов╕ товари, зокрема товари з середньою тривал╕стю використання (одяг, взуття та ╕грашки), а також товари тривалого використання, як-то мебл╕ та електронагр╕вальн╕ прилади.
Структура експорту в ╢С за широкими економ╕чними категор╕ями,
2013-2017
2013
2014
2015
2016
2017
Засоби виробництва
2%
2%
3%
2%
2%
Засоби виробництва (кр╕м транспортного устаткування)
2%
2%
2%
2%
2%
Промислове транспортне обладнання
1%
0%
1%
0%
0%
╤нш╕ категор╕╖ товар╕в
1%
2%
1%
1%
1%
Автомоб╕льний бензин
1%
2%
1%
0%
1%
Пасажирськ╕ легков╕ автомоб╕л╕
0%
0%
0%
0%
0%
Споживч╕ товари
9%
10%
11%
13%
13%
╥жа та напо╖, сир╕
1%
1%
1%
1%
1%
╥жа та напо╖, перероблен╕
2%
2%
3%
3%
3%
Непромислове транспортне обладнання
0%
0%
0%
0%
0%
Товари тривалого використання
1%
1%
1%
2%
3%
Товари з середньою тривал╕стю використання
4%
5%
5%
5%
5%
Товари короткочасного використання
1%
1%
1%
1%
1%
Товари пром╕жного споживання
87%
86%
85%
84%
84%
Продовольч╕ товари та напо╖, сировина
8%
7%
7%
6%
8%
Продовольч╕ товари та напо╖, перероблен╕
1%
1%
1%
1%
1%
Сировина для промисловост╕
23%
21%
20%
17%
19%
Перероблен╕ товари для промисловост╕
48%
50%
50%
54%
50%
Палива та мастила, сировина
2%
2%
1%
1%
1%
Палива та мастила, перероблен╕
2%
2%
1%
2%
1%
Запчастини для засоб╕в
виробництва (кр╕м транспортного устаткування)
3%
3%
3%
3%
3%
Запчастини для
транспортного устаткування
1%
1%
1%
1%
1%
Л╕дери експорту
Хоча загальна структура експорту в ╢С поступово зм╕ню╓ться, ц╕ зм╕ни поки що не вплинули на "л╕дер╕в".
Як ╕ п’ять рок╕в тому, в експорт╕ збер╕га╓ться в╕с╕мка "л╕дер╕в" – товар╕в, як╕ стаб╕льно займають перш╕ позиц╕╖ в експорт╕ та ╓ головними руш╕ями його зростання.
У 2017 роц╕ на топ-8 товар╕в-"л╕дер╕в" припадало 42% товарного експорту в ╢С.
Це св╕дчить про дос╕ високий р╕вень концентрац╕╖ експорту на к╕лькох товарних позиц╕ях, а отже, його високу
чутлив╕сть до коливань св╕тових ц╕н або зм╕н у торговельн╕й пол╕тиц╕.
Наприклад, у друг╕й половин╕ 2017 року ╢С вв╕в ненульове вв╕зне мито на кукурудзу, в╕д якого вочевидь постражда╓ укра╖нський експорт цього товару в ╢С, оск╕льки кукурудза ╓ одним з тим товар╕в, щодо яких д╕ють тарифн╕ квоти в ╢С.
Однак певн╕ зрушення в╕дбуваються. Зокрема, у 2017 роц╕ розпод╕л часток у експорт╕ до ╢С товар╕в-"л╕дер╕в" став значно б╕льш р╕вном╕рним, а отже, залежн╕сть в╕д одного певного товару поступово
зменшу╓ться.
Товарна структура експорту в ╢С: незм╕нн╕ "топ-8", 2013 vs 2017
% в експорт╕ до ╢С
Прир╕ст експорту
2013
2017
2017/2013
2017/2016
Кукурудза
10%
8%
-15%
39%
Ол╕я соняшникова сира
2%
7%
212%
20%
Комплекти провод╕в для св╕чок запалювання
6%
7%
28%
21%
Нап╕вфабрикати з вуглецево╖ стал╕
10%
5%
-46%
45%
Руди та концентрати зал╕зн╕ агломерован╕
4%
5%
20%
63%
Нас╕ння р╕паку з низьким вм╕стом еруково╖ кислоти
5%
4%
-13%
101%
Руди та концентрати зал╕зн╕ неагломерован╕
6%
4%
-32%
57%
Макуха та ╕нш╕ тверд╕ в╕дходи з нас╕ння соняшнику
3%
2%
-8%
13%
╤нш╕ товари
54%
58%
11%
25%
Хоча головн╕ товари укра╖нського експорту в ╢С залишаються незм╕нними, на ринок ╢вросоюзу активно виходять нов╕ товари.
Якщо у 2013
роц╕ Укра╖на постачала в кра╖ни ╢С 75% товарних позиц╕й загального експорту, то у 2017 роц╕ асортимент поставок в ╢С складав вже 81%, при тому що к╕льк╕сть товарних позиц╕й загального експорту Укра╖ни за цей час поступово зростала.
Це спростову╓ м╕ф, що укра╖нськ╕ виробники неспроможн╕ конкурувати на ринку ╢С та лише обмежена к╕льк╕сть товарних позиц╕й укра╖нського експорту може знайти на цьому ринку свого покупця.
Насправд╕ ж абсолютну б╕льш╕сть товар╕в, як╕ Укра╖на
експорту╓, вона постача╓ також ╕ в ╢С.
У 2017 роц╕ на ринок ╢вросоюзу вийшло близько сотн╕ "абсолютно нових" для цього ринку товар╕в, тобто таких, що не постачались до ╢С протягом попередн╕х п’яти рок╕в. Загальна сума "абсолютно нового" експорту склала $2,8 млн.
Серед "новачк╕в" приблизно 20% зайняло вершкове масло (гарний приклад усп╕шност╕ зусиль по адаптац╕╖ до вимог ╢С щодо безпечност╕ харчово╖ продукц╕╖), ще 15% – конве╓ри для п╕дземних роб╕т. Дал╕ в перел╕ку – руди
та концентрати р╕дк╕сних метал╕в, порошок магн╕ю, транспортн╕ засоби для пересування сн╕гом, машини для текстильно╖ промисловост╕ та л╕карськ╕ засоби, що м╕стять антиб╕отики.
З цих товар╕в приблизно половина позиц╕й, зокрема руди метал╕в, магн╕й та л╕карськ╕ засоби, на суму $1,3 млн постачались Укра╖ною виключно на ринок ╢С.
У п╕дсумку, 2017 р╕к був дуже усп╕шним для укра╖нського експорту в ╢С.
По-перше, варт╕сн╕ показники експорту в╕дновились до "докризових"
значень, незважаючи на ╕ншу пор╕вняльну базу (за цей час Укра╖на втратила контроль над значною частиною територ╕╖ та виробничих актив╕в).
По-друге, зростання експорту в ╢С в╕дбулось переважно за рахунок зб╕льшення реального експорту (тобто експорту, розрахованого в сталих ц╕нах попередн╕х пер╕од╕в).
По-трет╓, збереглось дом╕нування в експорт╕ до ╢С перероблено╖ продукц╕╖, частка яко╖ у 2017 роц╕ перевищувала сировину на 14 в╕дсоткових пункт╕в.
По-четверте, хоча товарн╕ "л╕дери" експорту
в ╢С залишаються незм╕нними (кукурудза, соняшникова ол╕я, комплекти провод╕в, руди, сталь), загальний асортимент поставок до ╢вросоюзу пост╕йно зроста╓, а отже, експорт поступово диверсиф╕ку╓ться.
Б╕льше того, б╕льш╕сть товарно╖ номенклатури укра╖нського експорту постача╓ться в ╢С, а це означа╓, що укра╖нськ╕ товари здатн╕ конкурувати на цьому ринку.
Украина и Нидерланды подписали антиофшорное соглашение
Украина и Нидерланды подписали протокол об изменениях в конвенцию об избежании двойного налогообложения
Министр финансов Александр Данилюк и госсекретарь Министерства финансов Нидерландов Менно Снил подписали протокол о внесении изменений в конвенцию об избежании двойного налогообложения и предупреждении уклонения от уплаты налогов на доходы и имущество. Об этом сообщает пресс-служба Минфина.
Протокол предусматривает: налогообложение дивидендов по ставке 5% - если фактическим владельцем
дивидендов является компания, которая владеет менее 20% капитала компании, выплачивающей дивиденды, - и 15% - во всех остальных случаях (исключено положение о налогообложении дивидендов по ставке 0% ); увеличение размера ставки налогообложения процентов с 2% до 5%; установление ставки налогообложения роялти на уровне 5% и 10% (исключено положение о налогообложении роялти по ставке 0%); новую редакцию статьи об обмене налоговой информацией между двумя странами.
