Кабмин обязал таможенников предупреждать компании о досмотре товаров
Кабинет министров обязал таможенные органы информировать субъектов хозяйственной деятельности о решении правоохранительных органов досмотреть или провести повторный досмотр их товаров или транспортных средств. Как передает БизнесЦензор, соответствующее постановление Кабмина № 109 от 21 февраля обнародовано на официальном правительственном портале.
В частности, внесены изменения в перечень оснований, при наличии которых может проводиться осмотр
таможенными органами товаров и транспортных средств коммерческого назначения.
"Решение принято с целью недопущения принятия должностными лицами таможен решений о проведении осмотров (освидетельствования) товаров и транспортных средств коммерческого назначения по недостаточно обоснованным обращения правоохранительных органов", – отмечается в комментарии к документу.
Изменениями предоставлено право декларанту на ознакомление с информацией о правоохранительном органе, от которого получено
письменное поручение, дате и номере этого поручения, а также дате, времени и месте проведения такого осмотра.
Напомним, что проведение таких осмотров осуществляются на основании получения от правоохранительных органов письменных поручений в установленной форме.
"При этом по результатам мониторинга выявлено несоблюдение правоохранительными органами установленной формы письменного поручения, осуществление осмотра в течение значительного времени и неосведомленность субъектов хозяйственной
деятельности относительно принятого решения об осуществлении осмотра. Принятие постановления призвано устранить данные нарушения", – сказано в сообщении.
Св╕т за доби протекц╕он╕зму: що дасть Укра╖н╕ нова система торговельного захисту
Анжела Мах╕нова, Sayenko Kharenko _ В╕второк, 06 березня 2018, 14:12.
Мабуть, вже не для кого не секрет, що у св╕т╕ розпочина╓ться доба протекц╕он╕зму та нав╕ть "глобальн╕ торгов╕ в╕йни".
А чи готов╕ укра╖нськ╕ виробники до ново╖ реальност╕? Передв╕сники такого сценар╕ю вже ╓.
Згадаймо ╢С, який вже багато рок╕в не ╕н╕ц╕ював розсл╕дувань
проти Укра╖ни. Але зовс╕м нещодавно "закрив" св╕й ринок в╕д укра╖нського гарячекатаного прокату, на черз╕ – феросплави…
Чи не настав час й Укра╖н╕ захищати власн╕ ринки? Тим паче, що 28 лютого в╕дбулася значна под╕я – уряд погодив п'ять нових законопроект╕в, п╕дготовлених М╕н╕стерством економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни, як╕ кардинально зм╕нюють систему заход╕в торговельного
захисту (антидемп╕нгов╕, захисн╕ та компенсац╕йн╕).
"Морально застар╕ле" законодавство
Потреба реформувати систему заход╕в торговельного захисту в Укра╖ни назр╕ла вже дуже давно, адже законодавство у ц╕й сфер╕ було прийнято в Укра╖н╕ в далекому 1998 роц╕. Зрозум╕ло, що в╕дпов╕дн╕ закони просто "морально застар╕ли", оск╕льки вже не в╕дпов╕дають вимогам практики вир╕шення суперечок у СОТ, а головне – викликам, як╕ нараз╕ стоять перед урядом.
Така ситуац╕я шкодить ус╕м. МЕРТ не може ефективно захищати укра╖нських виробник╕в, адже виника╓ все б╕льше "екзотичних" вид╕в недобросов╕сного ╕мпорту, який взагал╕ не впису╓ться в чинне законодавство, а отже, боротьба з таким ╕мпортом – це суц╕льна с╕ра зона, в яку останн╕ роки
загнане м╕н╕стерство.
Проактивна позиц╕я МЕРТ призводить до появи незадоволених застосовуваними р╕шеннями, як╕, розум╕ючи "величезн╕ д╕ри" у законодавств╕, намагаються оспорювати так╕ р╕шення у судах. Та й саме законодавство далеко не досконале – мало хто з укра╖нських виробник╕в може самост╕йно його опанувати.
Запропонован╕ законопроекти кардинально модерн╕зують д╕ючу систему заход╕в торговельного захисту. Спробу╓мо роз╕братися, що ж такого нового передбача╓ться.
Захисним заходам бути!
Нарешт╕ спец╕альн╕ заходи стануть захисними заходами, як це передбачено в СОТ. ╤ питання тут нав╕ть не в терм╕нолог╕╖.
Важко пов╕рити, але незважаючи на те, що Укра╖на п╕д час вступу до СОТ прямо п╕дтвердила, що спец╕альн╕ заходи – це одне й те саме, що й захисн╕ заходи; що Укра╖на кожне спец╕альне розсл╕дування та спец╕альн╕ заходи нотиф╕ку╓ в СОТ саме як захисн╕, наш╕ суди нав╕ть на р╕вн╕ апеляц╕╖ (!!!) примудрилися сказати, що це зовс╕м р╕зн╕ реч╕, ╕ що М╕н╕стерство не повинно
дотримуватися ГАТТ 1994 та Угоди СОТ про захисн╕ заходи п╕д час застосування спец╕альних заход╕в!
До того ж, якщо законопроекти будуть прийнят╕, в Укра╖ни буде прямо передбачено, що захисн╕ заходи можуть застосовуватися, винятково якщо ╕мпорт був насл╕дком непередбачуваних обставин, чого нема╓ у чинному закон╕ "Про
застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну", але що ╓ прямим зобов’язанням Укра╖ни в СОТ.
Дуже спод╕ваюся, що п╕сля таких зм╕н не буде б╕льше таких справ, як Япон╕я проти Укра╖ни – Спец╕альн╕ заходи щодо легкових автомоб╕л╕в, коли нав╕ть соромно апеляц╕ю подавати.
╤нструмент проти "недобросов╕сних" субсид╕й
Нагада╓мо, що закон "Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д субсидованого ╕мпорту" не в╕дпов╕да╓ вимогам СОТ.
В Укра╖н╕ вс╕ субсид╕╖ под╕лялися на лег╕тимн╕, проти яких укра╖нськ╕ виробники не мають права вимагати застосування компенсац╕йних заход╕в, та нелег╕тимн╕,
як╕ дають право застосовувати так╕ заходи.
Натом╕сть Угода СОТ про субсид╕╖ та компенсац╕йн╕ заходи дозволя╓ застосовувати компенсац╕йн╕ заходи проти будь-яких специф╕чних субсид╕й, як╕ запод╕ють шкоду.
Зрозум╕ло, що на практиц╕ склалася парадоксальна ситуац╕я, коли укра╖нське законодавство забороня╓ застосовувати заходи, а СОТ дозволя╓, що вочевидь не сприяло використанню цього механ╕зму для захисту укра╖нських виробник╕в. Нов╕ законопроекти усувають зазначену суперечн╕сть.
Умови щодо строк╕в
Хто пройшов хоч одне розсл╕дування в Укра╖н╕, зна╓, що строки – це дуже "умовне" поняття.
Мабуть, кр╕м тривалост╕ самого
розсл╕дування жоден ╕нший строк фактично не врегульований на законодавчому р╕вн╕.
З власного досв╕ду скажу, що було багато непередбачуваних випадк╕в: про слухання ╕нформували за два дн╕; основн╕ факти та висновки за результатами розсл╕дування (це результат р╕чно╖ роботи!) направлялися учасникам розсл╕дування для коментар╕в за два дн╕ до прийняття р╕шення; запитальники направлялися учасникам розсл╕дування через п'ять м╕сяц╕в п╕сля початку розсл╕дування...
Нов╕ законопроекти кардинально зм╕нюють
ситуац╕ю на краще. Тепер по вс╕х важливих стад╕ях ╓ ч╕тко визначен╕ строки.
Особливо важливим нововведенням ╓ те, що як т╕льки запрацю╓ нова система заход╕в торговельного захисту, МЕРТ буде зобов’язане робити попередн╕ висновки ще задовго до завершення розсл╕дування ╕ надавати його учасникам можлив╕сть ╖х виправити до завершення розсл╕дування.
Транспарентн╕сть понад усе
Чинне законодавство побудоване таким чином, що фактично МЕРТ
зобов’язане пов╕домити свою позиц╕ю з приводу тих чи ╕нших обставин розсл╕дування т╕льки в остаточних фактах ╕ висновках, тобто на ф╕нальн╕й стад╕╖ розсл╕дування, коли учасники вже позбавлен╕ можливост╕ щось сутт╓во зм╕нити.
Та й взагал╕, розкриття таких факт╕в ╕ висновк╕в передбачене лише в рамках антидемп╕нгових та антисубсидац╕йних розсл╕дувань. У спец╕альних розсл╕дуваннях ╕ цього нема╓. Доступ до них можливий лише через суд.
Законопроекти передбачають багато важливих положень,
направлених на забезпечення транспарентност╕ ус╕х процедур. Нарешт╕, б╕знес зможе отримати доступ до "та╓мниц╕ з та╓мниць" – розрахунк╕в демп╕нгово╖ марж╕ та р╕вня субсид╕╖.
Зг╕дно з новими правилами, МЕРТ повинно буде надавати так╕ розрахунки компан╕ям ╕ давати право прокоментувати ╖х. Прямо передбачено право м╕н╕стерства проводити консультац╕╖ з компан╕ями для обговорення робочих питань, без чого ╕нод╕ неможливо об╕йтися.
Зараз така можлив╕сть прямо не передбачена законодавством,
╕ вс╕ так╕ консультац╕╖, по сут╕, ╓ "самод╕яльн╕стю" м╕н╕стерства. Законопроекти передбачають надання МЕРТ доступу учасникам розсл╕дування до електронно╖ бази його матер╕ал╕в, скасовуючи надзвичайно обтяжливу вимогу, яка д╕╓ на сьогодн╕шн╕й день, а саме: розсилка ус╕х документ╕в, поданих в рамках розсл╕дування, ус╕м його учасникам – на практиц╕ ╕нод╕ йдеться про направлення б╕льше тисяч╕ стор╕нок на 15-20 адрес!
Проблема кворуму
Майже у
кожн╕й судов╕й справ╕ по оскарженню заход╕в торговельного захисту виника╓ питання про кворум М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕, яка уповноважена приймати вс╕ ключов╕ р╕шення, у тому числ╕ про застосування заход╕в.
Здавалося б, питання дуже просте, але яка у нас д╕аметрально протилежна судова практика з цього приводу! Одн╕ суди впевнен╕, що кворум повинен визначатися в╕д всього складу ком╕с╕╖, затвердженого постановою Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни (наприклад, якщо у списку 14 член╕в, то р╕шення
за загальним правилом повинно прийматися не менше н╕ж 8 членами).
╤нш╕ суди вважають, що б╕льш╕сть ма╓ вираховуватися в╕д к╕лькост╕ присутн╕х член╕в на зас╕данн╕ ком╕с╕╖, тобто якщо у нас на зас╕данн╕ присутн╕ 8 член╕в, то р╕шення вважа╓ться прийнятим, якщо за нього проголосувало 5 ╕з них. Законопроекти ставлять велику жирну крапку у цьому питанн╕, визначаючи, що р╕шення повинн╕ прийматися б╕льш╕стю в╕д персонального складу ком╕с╕╖.
To be
continued
Законопроекти передбачають багато ╕нших прогресивних положень, наприклад:
- Якщо законопроекти будуть прийнят╕, МЕРТ за наявност╕ в╕дпов╕дних п╕дстав зможе ╕н╕ц╕ювати розсл╕дування ex officio. Це дуже важливе положення, яке дозволить м╕н╕стерству ефективно реагувати на "екстрен╕" ситуац╕╖ з недобросов╕сним ╕мпортом;
- Законопроекти передбачають, що за наявност╕ велико╖ к╕лькост╕ п╕дпри╓мств певно╖ ╕ндустр╕╖, яких дуже важко
згрупувати, щоб скаргу про порушення розсл╕дування п╕дтримало б╕льше 50%, дозволя╓ться користуватися статистично об╜рунтованими виб╕рками. Це в╕дкри╓ шлях до розсл╕дувань для виробник╕в взуття, одягу, мебл╕в, молочно╖ продукц╕╖ тощо, як╕ нараз╕ позбавлен╕ тако╖ можливост╕;
- М╕н╕стерство спробувало передбачити можлив╕сть застосування коригувань за наявност╕ особливо╖ ринково╖ ситуац╕╖ (аналог market distortions в новому законодавств╕ ╢С). ╤ хоча в законопроектах фактично дане питання т╕льки згаду╓ться (нема╓ такого детального регулювання, як в ╢С), це реально дозволить м╕н╕стерству б╕льш ефективно захищати укра╖нських виробник╕в в╕д ╕мпорту з РФ, де рос╕йськ╕
виробники споживають газ за штучно низькими регульованими державою ц╕нами, та в╕д ╕нших под╕бних неринкових практик;
- ╢ велике спод╕вання на те, що з прийняттям законопроект╕в ефективно запрацюють перегляди для нових експортер╕в, розсл╕дування проти ухилення в╕д сплати мит ╕ в принцип╕ з’являться легальн╕ перегляди спец╕альних заход╕в.
- Також, можливо, у МЕРТ ╕ Ком╕с╕╖ з’явиться процедура ╕мплементац╕╖ р╕шень суду, прийнятих за результатами оскарження р╕шень Ком╕с╕╖ та зв╕т╕в
груп експерт╕в/Апеляц╕йного органу СОТ, що нараз╕ ╓ с╕рою зоною, тощо.
Зам╕сть висновку
З висоти понад 12-р╕чного досв╕ду роботи у ц╕й сфер╕ в Укра╖н╕ та за кордоном, можу без жодних переб╕льшень сказати, що законопроекти, розроблен╕ завдяки титан╕чн╕й прац╕ Департаменту торговельного захисту МЕРТ,
можуть повн╕стю оновити в╕тчизняну систему торговельного захисту.
Тепер справа за "невеликим" – щоб законопроекти були якнайшвидше прийнят╕ Верховною радою Укра╖ни.
З ╕ншого боку, б╕знесу треба звернути увагу на цей ╕нструмент ╕ почати його активно використовувати.
Хочете усунути недобросов╕сний ╕мпорт? ╢ ефективний механ╕зм – треба брати ╕ захищатися.
Украина и Армения договорились о либерализации грузовых автоперевозок и пассажирских авиаперевозок
Украина и Армения достигли договоренности о либерализации международных автомобильных перевозок и постепенной отмены разрешений на такие перевозки, а также для украинских авиакомпаний предложена "5-ая свобода" для увеличения рейсов из Еревана.
Как сообщила пресс-служба Министерства инфраструктуры Украины, такая договоренность была достигнута в ходе встречи заместителя министра Виктора Довганя с министром транспорта Армении Ваганом Мартиросяном, во время визита в Ереван, который состоялся 5-6 марта
2018 года.
Во время визита также состоялась межправительственная встреча национальных секретарей ТРАСЕКА, где стороны обсудили развитие международного транспортного коридора Европа - Кавказ - Азия и увеличение товаропотока на паромных линиях Черноморск - Батуми-Поти.
В.Довгань отметил, что транзит через Армению в Иран крайне важен для Украины, так как он открывает новые рынки для экспорта и импорта, например битума для строительства дорог.
Для перегляду ре╓страц╕йного номеру посиленого сертиф╕ката в╕дкритого ключа електронного цифрового п╕дпису (дал╕ – посилений сертиф╕кат), отриманого в╕д Акредитованого
центру сертиф╕кац╕╖ ключ╕в ╤нформац╕йно-дов╕дкового департаменту ДФС (дал╕ – АЦСК ╤ДД ДФС), спочатку його необх╕дно завантажити на комп’ютер з оф╕ц╕йного ╕нформац╕йного ресурсу АЦСК ╤ДД ДФС у розд╕л╕ "Пошук сертиф╕кат╕в". Зручн╕ше всього знайти потр╕бний сертиф╕кат використовуючи поле "код ╢ДРПОУ" (для юридичних ос╕б) або "код платника податк╕в" (для ф╕зичних ос╕б). В поле "код ╢ДРПОУ"/"код платника податк╕в" впису╓мо св╕й код ╢ДРПОУ/код платника податк╕в та
натиска╓мо "Пошук". З’явиться в╕кно "Результати пошуку" у якому необх╕дно натиснути на п╕ктограму (у вигляд╕ прямокутника з вертикальною стр╕лкою направленою до низу) з права ╕ зберегти необх╕дний сертиф╕кат. П╕сля чого, необх╕дно подв╕йним натисканням на л╕ву клав╕шу комп’ютерно╖ миш╕ в╕дкрити файл посиленого сертиф╕ката та перейти до вкладки "Вм╕ст" в як╕й знайти поле "Сер╕йний номер".
Також, переглянути ре╓страц╕йний номер
посиленого сертиф╕ката можна за допомогою над╕йного засобу електронного цифрового п╕дпису – "╤╤Т Користувач ЦСК-1". ╤нсталяц╕йний файл та настанову користувача "╤╤Т Користувач ЦСК-1" можна завантажити з оф╕ц╕йного ╕нформац╕йного ресурсу АЦСК ╤ДД ДФС у розд╕л╕ "Програмне забезпечення".
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
