* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 78 (за период c 00:00 по 18:02 19/04/17), всего просмотров: 2204
Закон, предусматривающий отмену требования обязательного использования печатей, вступит в силу через три месяца.
Использование печатей на документах станет необязательным в Украине с 19 июля 2017 года. Закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно использования печатей юридическими лицами и физическими лицами - предпринимателями 17 апреля опубликован в официальной прессе.
Согласно заключительным положениям закона, он вступает в силу через три месяца
после опубликования. На днях закон подписал президент Украины.
Документ исключает из законодательства требования об обязательном использовании печатей, независимо от их наличия у субъектов хозяйствования, а также возможность признания документа недействительным в связи с отсутствием оттиска печати.
Исключается необходимость использования печатей во взаимоотношениях субъектов хозяйствования с государственными органами и органами местного самоуправления и устанавливается административная
ответственность за вымогательство государственным органом или органом местного самоуправления наличии оттиска печати на официальном документе.
Согласно закону, субъект хозяйствования имеет право использовать в своей деятельности печать, но ее использование не является обязательным. Наличие или отсутствие оттиска печати предприятия на документе не создает юридических последствий.
Копия документа, поданного субъектом хозяйствования в орган государственной власти или местного самоуправления,
считается заверенной, если на такой копии проставлена подпись уполномоченного лица субъекта хозяйствования или личная подпись физического лица - предпринимателя. Орган государственной власти или местного самоуправления не вправе требовать нотариального заверения подлинности копии документа, если такое требование не установлено законом.
До уваги вод╕╖в: у пункт╕ пропуску “Ягодин“ введуть розд╕льний пот╕к машин
Пункт пропуску “Ягодин“ – наступний п╕сля пункт╕в “Крак╕вець” та “Рава-Руська”, де впроваджу╓ться експеримент ╕з розд╕лення потоку автотранспорту. Про це пов╕домля╓ прес-служба Держприкордонслужби Укра╖ни.
Прогнозуючи можливе зб╕льшення к╕лькост╕ автотранспорту у пунктах пропуску через кордон у весняно-л╕тн╕й пер╕од, Державна прикордонна служба Укра╖ни вжива╓ заходи, аби м╕н╕м╕зувати черги.
Нараз╕ на кордон╕ з ╢С функц╕ону╓ 18 м╕жнародних пункт╕в пропуску для автомоб╕льного сполучення, б╕льш╕сть з яких на кордон╕ з Польщею та Угорщиною. В той же час к╕льк╕сть ос╕б ╕ транспортних засоб╕в сутт╓во перевищу╓ проектн╕ спроможност╕ пункт╕в пропуску. Найб╕льше навантаження в╕дм╕ча╓ться на польськ╕й д╕лянц╕, де щороку к╕льк╕сть автомоб╕л╕в зроста╓ на 400-700 тисяч, здеб╕льшого
легкових. Так, у 2013 роц╕ ця к╕льк╕сть становила 6 м╕льйон╕в авт╕вок, а у 2016 роц╕ вже 12,3 м╕льйона. Водночас з╕ зм╕нами правил Шенгенського кодексу в╕днин╕ ус╕ особи, що в’╖жджають до кра╖н Шенгену або ви╖жджають з них, п╕ддаються ретельн╕й перев╕рц╕.
Тому, за ╕н╕ц╕ативою Держприкордонслужби запроваджено експеримент з розмежування смуг руху транспорту перед пунктами пропуску “Рава-Руська“ та “Крак╕вець“. В╕н передбача╓ в╕докремлення напрямк╕в для транспортних засоб╕в укра╖нсько╖
та ╕ноземно╖ ре╓страц╕╖, як╕ прямують з Укра╖ни. В найближчий час експеримент також розпочнеться ╕ перед пунктом пропуску “Ягодин“.
Укра╖на в 1 квартал╕ вибрала квоти на безмитний експорт в ╢С 6 груп товар╕в
За п╕дсумками першого кварталу 2017 року Укра╖на повн╕стю вибрала р╕чну квоту на безмитний експорт до ╢С за шести категор╕ями товар╕в: мед, цукор, крупи та борошно, оброблен╕ томати, виноградний ╕ яблучний с╕к та кукурудза.
Про це пов╕домля╓ Укра╖нський клуб аграрного б╕знесу.
Станом на початок кв╕тня також повн╕стю використана п╕вр╕чна квота на безмитний експорт вершкового масла ╕ квота на другий квартал по м’ясу птиц╕.
На 86% використана квота з експорту пшениц╕ ╕ 74% на солод ╕ пшеничну клейковину, темп збер╕га╓ться на тому ж самому р╕вн╕, що ╕ минулого року.
Натом╕сть кра╖ни ╢С повн╕стю використали квоту на безмитний експорт до Укра╖ни лише по одн╕й категор╕╖ продукц╕╖ – м’ясо птиц╕ та нап╕вфабрикати. Квоту на безмитний експорт свинини до Укра╖ни закрито на 5,2%; цукру – 0,51%; свинини (додаткова) – 0,42%.
ТЕТЯНА ОСТР╤КОВА народний депутат, фракц╕я "Самопом╕ч"
Зм╕на територ╕ального принципу розм╕щення та устрою митниць однозначно вплине на т╕ м╕сцев╕ бюджети, як╕ наповнюються за рахунок оподаткування товар╕в обласною митницею.
Уряд 29 березня прийняв постанову з нудною назвою "Про реорган╕зац╕ю територ╕альних орган╕в ДФС", проте з неоднозначними насл╕дками для вс╕х громадян та п╕дпри╓мств, хто ма╓ справу з митницею, а
також з дивною ╕стор╕╓ю ухвалення.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в вир╕шило централ╕зувати митницю з метою посилення контролю та керованост╕, а заодно централ╕зувати вс╕ митн╕ процеси. Зробити це пропону╓ться через л╕кв╕дац╕ю вже з 1 травня цього року ╕снуючих рег╕ональних та спец╕ал╕зованих митниць, вочевидь без особливого анал╕зу насл╕дк╕в такого р╕шення.
Постанова вже отримала в експерт╕в назву "Про л╕кв╕дац╕ю митниц╕". Текст
постанови то з'являвся на сайт╕ Кабм╕ну, то зникав зв╕дти. Зрозум╕ло одне – прийнята вона з доопрацюванням, яке все ще трива╓, тому чинност╕ постанова в установленому порядку не набула ╕ п╕дпису Прем'╓ра п╕д нею н╕хто не бачив.
Зараз в нас 25 рег╕ональних митниць (по одн╕й в кожн╕й област╕ та в м. Ки╓в╕) та дв╕ спец╕ал╕зован╕ (Енергетична та М╕жрег╕ональна). За пропозиц╕╓ю М╕н╕стра ф╕нанс╕в вс╕ ц╕ митниц╕ л╕кв╕дуються, як юридичн╕ особи, створю╓ться одна
м╕жрег╕ональна митниця в Ки╓в╕ з структурними п╕дрозд╕лами (представництвами) по рег╕онах.
Однак, територ╕альна структура розташування митних орган╕в створена, перш за все, для зручност╕ громадян ╕ п╕дпри╓мств, д╕яльн╕сть яких пов’язана з зовн╕шньоеконом╕чною д╕яльн╕стю.
Для останн╕х такий територ╕альний принцип розм╕щення митних орган╕в дозволя╓ розмитнити товар близько до м╕сця перетину кордону (наприклад, в Одес╕ або на
Волин╕) або за м╕сцем знаходження (акредитац╕╖) компан╕╖ (наприклад в Ки╓в╕ або Житомир╕).
Розташування митниц╕ в кожн╕й област╕ зд╕йснено з урахуванням адм╕н╕стративно-територ╕ального устрою держави та забезпечу╓ найб╕льш оптимальне вир╕шення завдань, як митних орган╕в в ц╕лому, так ╕ на адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, в яких знаходяться митниц╕.
Зм╕на територ╕ального принципу розм╕щення та устрою митниць вплине
на т╕ м╕сцев╕ бюджети, як╕ наповнюються за рахунок оподаткування товар╕в, що розмитнюються в╕дпов╕дною обласною митницею. Наприклад, частина суми акцизу з ╕мпорту палива перерахову╓ться в м╕сцевий бюджет. Також д╕╓ експеримент щодо буд╕вництва дор╕г на так зван╕ "митн╕ грош╕".
У випадку л╕кв╕дац╕╖ обласних митниць м╕сцев╕ бюджети будуть позбавлен╕ таких доход╕в.
Про ц╕ну тако╖ "реформи" св╕дчать наступн╕ дан╕: в 2016 роц╕
в експериментальних областях 50% перевиконання митних надходжень було направлено на буд╕вництво дор╕г – а це сотн╕ м╕льйон╕в гривень. У Волинськ╕й област╕ за п╕втора року м╕сцева митниця на автошляхи дала 112 млн. грн, у Льв╕вськ╕й — 870 млн грн. Хмельницька область в 2016 роц╕ додатково отримала 288 млн грн, а на Волин╕ т╕льки за результатами першого кварталу спрямують на ремонт дор╕г 170 млн. грн.
Якщо митн╕ платеж╕ будуть акумулюватись на рахунку М╕жрег╕онально╖
митниц╕ в Ки╓в╕, чи отримають м╕сцев╕ бюджети областей та м╕ст об╕цян╕ грош╕ на дороги та м╕сцев╕ потреби? Якщо ц╕ реч╕ не продуман╕, то це приклад ф╕нансово╖ "дОцентрал╕зац╕╕" в д╕╖.
Митниця сьогодн╕ збира╓ 30- 40% надходжень Державного бюджету Укра╖ни ╕ покликана захищати економ╕чну безпеку держави. Тому при повн╕й та р╕зк╕й зм╕н╕ правил гри треба добре зважувати насл╕дки та керуватись ╕нтересами людей та компан╕й, яких ц╕ зм╕ни
зачеплять.
А це кожен, хто перетина╓ кордон та провозить товари, або отриму╓ ╖х в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, це перев╕зники, це нерезиденти, це вс╕ укра╖нськ╕ компан╕╖, як╕ експортують чи ╕мпортують товари та наповнюють бюджет.
Постають прост╕ питання: куди платити митн╕ платеж╕, чи не постражда╓ швидк╕сть розмитнення куди подавати скарги на д╕╖ та р╕шення митник╕в, який суд розглядатиме справи про митн╕ порушення.
Непри╓мним очевидним насл╕дком л╕кв╕дац╕╖ зг╕дно з постановою Кабм╕ну рег╕ональних митниць стане скорочення з 10 до 5 д╕б строку транзиту. Стаття 95 Митного кодексу встановлю╓ 5-ти денний строк транзитного перем╕щення в зон╕ д╕яльност╕ одн╕╓╖ митниц╕ ╕ 10-денний строк для такого перем╕щення в зон╕ д╕яльност╕
р╕зних митниць.
П╕сля зм╕н вся територ╕я Укра╖ни стане зоною д╕яльност╕ одн╕╓╖ митниц╕, в╕дпов╕дно ╕ строк транзиту буде становити 5 дн╕в в будь-якому випадку. Прив╕т в╕д Уряду тим, хто зд╕йсню╓ транзит на машинах з ╕ноземними номерами!
Постраждали в╕д протиправних д╕й митник╕в десь на Волин╕? Розгляд Вашо╖ скарги на д╕╖ та р╕шення митниц╕ буде в╕дбуватися в Ки╓в╕, бо будь-яка скарга на р╕шення, д╕╖ або безд╕яльн╕сть
посадово╖ особи або ╕ншого прац╕вника органу доход╕в ╕ збор╕в пода╓ться кер╕вников╕ орган╕зац╕╖ (стаття 25 Митного кодексу Укра╖ни), а таким кер╕вником буде кер╕вник М╕жрег╕онально╖ митниц╕.
Або ╕нший приклад: митник вир╕шив, що Ви провозили незадекларован╕ товари, чим порушили митн╕ правила, та направив матер╕али до суду. П╕сля вступу урядово╖ постанови в силу розгляд справи буде зд╕йснюватись в одному з суд╕в м╕ста Ки╓ва, бо Митний кодекс каже, що так╕ справи
розглядаються за м╕сцем знаходження митниц╕, а вона буде одна-╓дина на всю Укра╖ну - в Ки╓в╕.
Ц╕каво проанал╕зувати також оперативн╕сть та можлив╕сть ухвалення р╕шень кер╕вником ╓дино╖ митниц╕ п╕сля того, як зм╕ни набудуть сили. Б╕льше, н╕ж 20 статей Митного кодексу Укра╖ни описують випадки, в яких д╕╖ та р╕шення може/повинен приймати т╕льки кер╕вник органу доход╕в ╕ збор╕в. Зараз п╕д таким кер╕вником розум╕ються кер╕вники 25
митниць.
Якщо митниця буде одна на всю кра╖ну, то ╕ кер╕вник буде один. То чи буде в╕н в стан╕ ефективно ╕ оперативно приймати р╕шення? Наприклад, р╕шення про особистий огляд людини при п╕дозр╕ контрабанди повинен прийняти т╕льки кер╕вник. Перестанемо перев╕ряти? Чи кожний митний пост буде звертатись по 20 раз╕в на день до кер╕вника ╓дино╖ митниц╕ в Ки╖в?
Зв╕сно ж, можна припустити, що кер╕вник ╓дино╖ митниц╕ делегу╓
повноваження приймати р╕шення кер╕вникам структурних п╕дрозд╕л╕в (представництвам) по рег╕онам.
Але для цього потр╕бно прийняти зм╕ни в Митний кодекс, що означа╓ законопроект, його обговорення з громадськ╕стю та експертами, з дотриманням процедури розгляду та прийняття. А "реформа" для того ╕ робиться тишком-нишком через постанову Кабм╕ну, щоб цього всього уникнути.
Представники М╕нф╕ну говорять, що у такий спос╕б через
створення ╓дино╖ митниц╕ вони хочуть покращити керован╕сть митними процесами, усунути в╕д незаконних вплив╕в на них м╕сцевих "князьк╕в", губернатор╕в та силовик╕в, як╕. як в╕домо, знають, що на митниц╕ ╓ чим поживитись.
В╕рю, що М╕нф╕н керувався саме такими нам╕рами, але ╖х вт╕лення в життя "п╕дкачало", ╕ насл╕дки цього р╕шення як для людей, так ╕ для держави можуть бути плачевними.
Аргументи М╕нф╕ну не дають в╕дпов╕д╕ на
питання, чим кер╕вники рег╕ональних представництв ╓дино╖ митниц╕ будуть кращими за чинних кер╕вник╕в рег╕ональних митниць, ╕ чому на них не зможуть чинити незаконний вплив силовики, губернатори ╕ контрабандисти.
Головне розум╕ти, для кого робиться реформа: для людей та сильно╖ громади чи для ╕нтерес╕в окремих чиновник╕в та м╕н╕стерств. Щоб отримати позитивний ефект треба ор╕╓нтуватися на того, хто стика╓ться з митницею, та про державу не
забувати.
Певне посилення повноважень митниц╕ на центральному р╕вн╕ необх╕дне, бо нараз╕ митна складова представлена на центральному р╕вн╕ к╕лькома департаментами, в╕дсунутими на задн╕й план у склад╕ ф╕скально╖ служби.
Робити це треба, по-перше,у законний спос╕б – через зм╕ни в закон з в╕дпов╕дною процедурою обговорення, розгляду та прийняття, а, по-друге, шляхом поновлення на центральному р╕вн╕ роботи Митно╖ служби з
незалежним кер╕вником та ╓диними правилами гри та оц╕нки митно╖ вартост╕ для вс╕х митниць Укра╖ни.