1.	№ 196 от 29-03-2017 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Питання надання розстрочення сплати податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни устатковання та обладнання "УК" № 61 от 31-03-2017 Действует с 01-04-2017

2.	№ 26 от 25-01-2017 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про затвердження Порядку ведення Ре╓стру заяв про повернення суми бюджетного в╕дшкодування податку на додану варт╕сть "УК" № 19 от 01-02-2017 Действует с 01-04-2017

MDoffice

Количество просмотров: 10 (за период c 00:00 по 18:00 01/04/17), всего просмотров: 795

Закон вiд 19.09.2013 № 584-VII ВРУ Про Митний тариф Укра╖ни Вступил в силу с 01.01.2014

• Все хиты документов

MDoffice

   Хот╕ла написати про реформу ДФС б╕льш детально ╕ передумала.
Бо знову все химерно-туманне. «М╕нф╕н працюватиме над розробкою та затвердженням плану д╕й щодо ╕мплементац╕╖ Концепц╕╖ реформування ДФС» — це н╕ про що ╕ без жодних часових рамок.

   Тим, хто розгляда╓ гарн╕ картинки в╕д М╕нф╕ну, нагадаю к╕лька факт╕в.

   ╤нституц╕йну реформу ДФС було представлено 25.06.2015 р., план заход╕в з ╖╖ ╕мплементац╕╖ затверджено 09.07.2015 р.
Пан Яценюк тод╕ вимагав три м╕сяц╕ на реал╕зац╕ю, пан Нас╕ров сказав, що менш як п╕вроку не вистачить. В п╕дсумку реформу ДФС було розраховано до к╕нця 2016 р.

   Наб╕р нового персоналу на в╕дкритих конкурсах теж «плавали — зна╓мо». Пан╕ Яресько вимагала скорочення штату наполовину, пан Яценюк — вивести вс╕х за штат ╕ набрати нових за принципом патрульно╖ пол╕ц╕╖ + зб╕льшити зарплату, пан Нас╕ров напол╕г на скороченн╕ третини штату.
У сухому залишку:
- к╕льк╕сть персоналу скорочено з 58826 до 41178 ос╕б;
- структуру центрального апарату зменшено з 2186 до 1530 прац╕вник╕в;
- к╕льк╕сть податкових ╕нспекц╕й зменшено вдв╕ч╕ – з 318 до 161;
- зарплата залишилася така ж сама — р╕вно тиждень не дожива╓ш до наступно╖ (перев╕рено на соб╕).

   За митницю взагал╕ мовчу. Вона для реформатор╕в як чужор╕дне т╕ло в ДФС, саме тому пост╕йно п╕дда╓ться експериментам. П╕дтвердження тому — нещодавн╕й д╕алог на зас╕данн╕ Ком╕тету ВР з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики.
Андр╕й Антонищак: Яка основна функц╕я митниц╕?
Олександр Данилюк: Я що тут — ╕нтерв’ю даю?
Андр╕й Антонищак: Дайте в╕дпов╕дь на пряме запитання.
Олександр Данилюк: Наповнення бюджету. Сприяння м╕жнародн╕й торг╕вл╕…
Андр╕й Антонищак: Дв╕йка! Безпекова функц╕я.

   Ще «улибнув» нам╕р п╕дсилити в ДФС п╕дрозд╕л комун╕кац╕й, бо ж треба формувати ╕м╕дж ДФС як профес╕йного та серв╕сного органу.
Я цим займалася 9 рок╕в. Визнаю: не змогла.
Спробуйте ще ви, панове реформатори, за переставлянням ст╕льц╕в у ДФС, черговим перетряхуванням кадр╕в без виконання об╕цяно╖ об╕цянки щодо мотивац╕╖ ╕ пост╕йним переглядом п╕дзаконних акт╕в з питань оподаткування, м’яко кажучи, не в кращий б╕к сподобатися платникам.
Так, щоб сплачували податки — як дарували кв╕ти.

   Спробуйте пояснити п╕дпри╓мцям, бухгалтерам, найманим прац╕вникам, що таке ф╕скальна служба — вона ж серв╕сна, ╕ цьому гаслу вже рок╕в ннадцять (ран╕ше було — налагодження партнерських в╕дносин з платниками).
Спробуйте пояснити це, зм╕нюючи структуру ДФС, а не законодавство ╕, як насл╕док, п╕дходи до роботи з платниками.
У мене не вийшло.
У вас все вийде, панове реформатори, ви ж — драйвери реформ!

   Справжню оц╕нку реформи ДФС дадуть не в уряд╕, не в парламент╕, а в сусп╕льств╕.
Потр╕бно лише:
- не прагнути сподобатися, а д╕яти;
- зв╕тувати про здобутки, коли ╓ конкретн╕ напрацювання, тобто робити — ╕ говорити, ╕ н╕як не навпаки.

   Повертаючись до ╕нституц╕йно╖ реформи ДФС, яка вже в╕дбулася. Н╕хто не допов╕в про ╖╖ результати, зате кожен новий кер╕вник м╕н╕стерства/в╕домства наступа╓ на грабл╕ так, н╕би вперше.

   ╤ це в час, коли по Революц╕╖ Г╕дност╕ вже три роки. Питання: чому так?..

http://taxes.in.ua

Урядовий портал

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

10.06.2015 р. № 20635/7/99-99-24-02-02-17

Щодо оновлення таблиць

    Для використання в робот╕ надсила╓мо оновлену верс╕ю таблиць з виключним перел╕ком можливих комб╕нац╕й код╕в митних режим╕в та л╕терних код╕в тип╕в митних декларац╕й в залежност╕ в╕д напрямку перем╕щення (дода╓ться), яка вводиться в д╕ю з 11.06.2015.

    Зверта╓мо увагу, що з метою забезпечення виконання вимог частини шосто╖ статт╕ 259 Митного кодексу Укра╖ни щодо подання попередньо╖ митно╖ декларац╕╖ при ввезенн╕ на митну територ╕╖ Укра╖ни п╕дакцизних товар╕в, до П╤К ╢А╤С будуть внесен╕ коди тип╕в митних декларац╕й "╤М42ЕЕ" та "╤М72ЕЕ".

    Також зверта╓мо увагу, що в╕дпов╕дно до положень постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 22.03.2000 № 544 "Про Порядок митного оформлення вантаж╕в гуман╕тарно╖ допомоги" (з╕ зм╕нами), на товари, що надходять в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога (л╕терн╕ коди "АА" та "АВ" особливостей перем╕щення у графи 37 МД) попередня митна декларац╕я не пода╓ться.

    Додаток 3 до листа ДФС в╕д 26.09.2014 № 5626/7/99-99-24-01-06-17 вважати таким, що втратив чинн╕сть з 11.06.2015.

    Додаток: на 2 арк. у 1 прим.

Таблиц╕ виключних комб╕нац╕й код╕в митних режим╕в та л╕терних код╕в тип╕в митних декларац╕й в залежност╕ в╕д напрямку перем╕щення
(верс╕я 4 станом на 10.06.2015)

Напрямок перем╕щення "вивезення"

Напрямок перем╕щення "транзит"

Напрямок перем╕щення "ввезення"

    Пояснення до таблиц╕:

    "+" – комб╕нац╕я, що використову╓ться в ╢А╤С;

    "X" – комб╕нац╕я, що не використову╓ться в ╢А╤С.ф

   Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни видано Постанову в╕д 4 листопада 2015 р. №892 «Деяк╕ питання територ╕альних орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби». В рамках податково╖ реформи в╕дбува╓ться реорган╕зац╕я окремих територ╕альних орган╕в ДФС шляхом ╖х при╓днання до в╕дпов╕дних територ╕альних орган╕в ДФС, а також перейменування окремих орган╕в ДФС.

   З б╕льш детальною ╕нформац╕╓ю ви можете ознайомитись за посиланням http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248613683.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

Митн╕ правила Укра╖ни базуються на м╕жнародних нормах, але позиц╕╖ нашо╖ держави в рейтингах з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ залишаються низькими. Необх╕дно вт╕лювати стратег╕ю, спрямовану на використання ╕нновац╕йних технолог╕й, автоматизац╕ю та спрощення митних процедур. Це допоможе перетворити Укра╖ну на одну з найприваблив╕ших економ╕к для ведення б╕знесу.

Нижче до вашо╖ уваги – огляд статусу та перспектив м╕жнародно╖ торг╕вл╕, п╕дготований EY для American Chamber of Commerce - Ukraine Country Profile 2017.

Основн╕ к╕льк╕сн╕ показники

Основн╕ тренди 2016 року

Широка мережа угод про в╕льну торг╕влю

Рейтинги Укра╖ни з м╕жнародно╖ торг╕вл╕

╤ндекс Св╕тового Банку «Ведення б╕знесу 2017»

Рейтинг Укра╖ни за 2017 р╕к знизився на 5 пункт╕в у пор╕внянн╕ з попередн╕м роком.

╤ндикатори спрощення процедур торг╕вл╕ ОЕСР

Укра╖на належить до кра╖н з р╕внем доход╕в нижче середнього. Для ц╕╓╖ групи оц╕нка впливу заход╕в спрощення торг╕вл╕ показу╓, що реформи з максимальним ефектом мають зд╕йснюватись в площин╕ формальностей. Це включа╓ спрощення ╕ гармон╕зац╕ю документ╕в, автоматизац╕ю, покращення процедур, як╕сть державного управл╕ння та справедливе застосування законодавства, а також доступн╕сть ╕нформац╕╖.

   Минфин планирует исключить таможенную брокерскую деятельность из перечня видов деятельности, контроль за которыми осуществляется органами доходов и сборов. Соответствующие изменения в ТКУ предложены в законопроекте «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно дерегуляции определенных видов хозяйственной деятельности, контроль за ведением которых осуществляется органами доходов и сборов», обнародованном Минфином.

   Документ также предусматривает закрепить на законодательном уровне понятие «таможенный представитель» и общие правила их деятельности, изложив в новой редакции главу 59 «Таможенная брокерская деятельность».

   В частности, таможенным представителем будет считаться предприятие-резидент, уполномоченное на выполнение необходимых действий и формальностей, установленных законодательством Украины по вопросам государственного таможенного дела, во время его взаимоотношений с органами доходов и сборов и другими государственными органами.

   Взаимоотношения таможенного представителя с лицом, которое он представляет, определяются соответствующим договором или надлежаще оформленным поручением.

   Информация, полученная таможенным представителем лица, которое он представляет, при выполнении таможенных процедур и таможенных формальностей может использоваться только для целей выполнения таких таможенных процедур и таможенных формальностей.

   За разглашение информации, представляющей коммерческую тайну или являющейся конфиденциальной, таможенный представитель и его работники - агенты по таможенному оформлению несут ответственность согласно закону.

Бухгалтер.UA

      Юр╕й Панченко, ╢вропейська правда
   Абрев╕атура ГУАМ знову повернулася до пол╕тичного лексикону.

      Ця абрев╕атура – перш╕ л╕тери назв чотирьох кра╖н: Груз╕╖, Укра╖ни, Азербайджану та Молдови. Така орган╕зац╕я була створена двадцять рок╕в тому – у 1997 роц╕, як вар╕ант пострадянсько╖ ╕нтеграц╕╖, але без участ╕ Рос╕╖. Певний час до орган╕зац╕╖ входив ╕ Узбекистан.

      Останн╕м часом ГУАМ знаходився у стан╕ "летарг╕йного сну" - орган╕зац╕я оф╕ц╕йно не була закрита, але про ╖╖ ╕снування нагадував лише оф╕ц╕йний сайт та оф╕с Генерального секретар╕ату в Ки╓в╕.

      ╤ от 27 березня з укра╖нсько╖ ╕н╕ц╕ативи було проведено зас╕дання глав уряд╕в ГУАМ. Зг╕дно з оф╕ц╕йним пов╕домленням, Укра╖на ма╓ серйозн╕ нам╕ри реан╕мувати нап╕вмертву орган╕зац╕ю. Зокрема,

      прем'╓р Володимир Гройсман анонсував, що вже цього року буде "повноц╕нно запроваджено зону в╕льно╖ торг╕вл╕ у рамках наших держав".

      З цього приводу варто зазначити два принципов╕ моменти:

      1. М╕ж Укра╖ною, Молдовою, Азербайджаном та Груз╕╓ю вже давно працю╓ режим в╕льно╖ торг╕вл╕. М╕ж першими трьома кра╖нами – у рамках багатосторонньо╖ угоди в рамках СНД, ╕з Груз╕╓ю – у вигляд╕ двосторонн╕х угод, п╕дписаних також у рамках Сп╕вдружност╕ (вийшовши з╕ складу СНД, Груз╕я зберегла д╕ю вс╕х економ╕чних угод).

      2. Зона в╕льно╖ торг╕вл╕ також д╕╓ в межах ГУАМ – ця угода була п╕дписана у 2002 роц╕ та набрала чинност╕ з грудня 2003 року. Вт╕м, цей документ так ╕ не набув реальних обрис╕в та фактично ╕сну╓ лише на папер╕.

      Що в так╕й ситуац╕╖ може зм╕нитися з "в╕дновленням" ГУАМ?

      Говорити про конкретику поки зарано. Поки що було зроблено перший крок до створення ЗВТ, а саме – п╕дписано "Порядок створення та д╕яльност╕ робочого органу, що координу╓ д╕╖ догов╕рних стор╕н угоди про створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж державами - учасниками ГУАМ в╕д 20 липня 2002 року".

      Теоретично це дозволить розблокувати реал╕зац╕ю ЗВТ ГУАМ – робочий орган ма╓ зайнятися п╕дготовкою вс╕х додаткових угод, необх╕дних для початку д╕╖ в╕льно╖ торг╕вл╕.

      Другий п╕дписаний у Ки╓в╕ документ – Протокол м╕ж митними адм╕н╕страц╕ями держав – член╕в ГУАМ про вза╓мне визнання окремих результат╕в митних процедур щодо товар╕в та транспортних засоб╕в, як╕ перем╕щуються через державн╕ кордони кра╖н-член╕в ГУАМ.

      Отже, що буде та чого не буде у ЗВТ ГУАМ? Точно не буде виходу з аналог╕чно╖ угоди, укладено╖ в рамках СНД.

      Попри обмеження на рос╕йському ринку, збереження в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╕ншими кра╖нами СНД (в першу чергу – з Б╕лоруссю) вкрай важливе для Укра╖ни. Швидше за все, ╕ для ╕нших кра╖н ГУАМ також.

      Також не варто у найближч╕й перспектив╕ оч╕кувати додатково╖ л╕берал╕зац╕╖ умов торг╕вл╕, пор╕вняно з умовами ЗВТ СНД.

      Хоча б тому, що умови СНД-╕всько╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ достатньо л╕беральн╕ (принаймн╕ на папер╕). А головне – поки консультац╕й з цього приводу м╕ж кра╖нами ГУАМ не проводилося.

      А в╕дпов╕дно, не варто чекати швидкого прискорення товарооб╕гу в рамках ГУАМ.

      Вт╕м, це не означа╓, що тако╖ л╕берал╕зац╕╖ не буде. В рамках угоди СНД головною перепоною для зняття обмежень була протекц╕он╕стська пол╕тика РФ. Тобто теоретичний шанс на подальшу л╕берал╕зац╕ю ╕сну╓.

      Так само в середньостроков╕й перспектив╕ ╕сну╓ можлив╕сть створити д╕╓вий Орган з вир╕шення торгових суперечок.

      Поява такого органу була ключовою "ф╕шкою" для створення багатосторонньо╖ Угоди про ЗВТ в рамках Сп╕вдружност╕. Однак, як бува╓ в угодах ╕з членством РФ, незалежний орган ╕сну╓ лише на папер╕.

      Створення такого Органу сутт╓во спростило б нашу торг╕влю. Зараз Укра╖на може вир╕шувати торгов╕ суперечки з Молдовою та Груз╕╓ю у рамках СОТ – вс╕ три кра╖ни ╓ членами Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Це д╕╓вий механ╕зм, проте надзвичайно пов╕льний.

      У випадку з Азербайджаном, який так ╕ не набув членства у СОТ, цей механ╕зм владнання суперечок недоступний.

      То що ж у найближчий перспектив╕ може дати ЗВТ ГУАМ? В укра╖нському М╕некономрозвитку наголошують, що такий крок дозволить ефективно користуватися перевагами, що да╓ Рег╕ональна конвенц╕я про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження (так званий "Пан-╢вро-Мед").

      Ця угода встановлю╓ ун╕ф╕кован╕ правила походження для торг╕вл╕ товарами у Пан-╢вро-Середземноморському рег╕он╕ й, таким чином, дозволя╓ посилювати економ╕чну ╕нтеграц╕ю та торговельн╕ зв’язки. ╤ншими словами, Пан-╢вро-Мед дозволя╓ кра╖нам-учасницям використовувати сировину одна одно╖ для виробництва товару ╕ користуватися при цьому тарифними преференц╕ями.

      Нараз╕ до ц╕╓╖ конвенц╕╖ долучилися 42 кра╖ни, включаючи Укра╖ну, Молдову та Груз╕ю. Також до ╖╖ учасник╕в належать ус╕ кра╖ни ╢С, Алжир, ╢гипет, ╤зра╖ль, Йордан╕я, Л╕ван, Марокко, Палестина, Сир╕я, Тун╕с, Туреччина, а також балканськ╕ кра╖ни.

      Що це означа╓ на практиц╕?

      Маючи режим в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж собою та ╕з ╢С, а також будучи членами Пан-╢вро-Мед,

      Укра╖на, Груз╕я та Молдова можуть активн╕ше використовувати сировину та продукц╕ю один одно╖, продаючи к╕нцевий продукт у ╢вропейському Союз╕.

      Теоретично Укра╖на, яка ма╓ б╕льш розвинуту переробну промислов╕сть, може отримати найб╕льшу користь в╕д цього кроку, активно залучаючи сировину з Молдови та Груз╕╖ та продаючи оброблену продукц╕ю в ╢С.

      В такому випадку "в╕дродження" ГУАМ вигляда╓ лог╕чним. Однак – не до к╕нця. Адже в озвучених планах б╕льш диву╓ асиметр╕я учасник╕в.

      Д╕йсно, три кра╖ни з чотирьох мають членство в СОТ, угоду про в╕льну торг╕влю з ╢С, членство у Пан-╢вро-Мед. Об’╓днання цих кра╖н вигляда╓ ц╕лком лог╕чним.

      Натом╕сть четвертий учасник об’╓днання – Азербайджан – не лише сутт╓во в╕дста╓ за р╕внем ╕нтеграц╕╖, а головне – ма╓ ╕нш╕ плани.

      Принаймн╕, входження Баку до СОТ ще не на ф╕н╕шному в╕др╕зку, а плани з╕ створення ЗВТ з ╢С, зда╓ться, заморожен╕.

      В╕дпов╕дно, чи не варто було створити новий майданчик для л╕берал╕зац╕╖ торг╕вл╕, в рамках трьох кра╖н – "в╕дм╕нник╕в" Сх╕дного партнерства? Додатково залучивши туди ╢С як спостер╕гача.

      В такому випадку такий майданчик став би додатковим ╕нструментом ╓вро╕нтеграц╕╖ Укра╖ни, Груз╕╖ та Молдови.

      Натом╕сть було вир╕шено використовувати вже наявний майданчик, незважаючи на асиметр╕ю учасник╕в.

      ╤ нарешт╕, чи зможе ГУАМ стати ефективним утворенням п╕сля 20 рок╕в "анаб╕озу"?

      Поки прем’╓ри вс╕х чотирьох кра╖н сповнен╕ оптим╕зму. Та, на жаль, сумн╕в╕в поки б╕льше, н╕ж спод╕вань.

      Автор: Юр╕й Панченко,

      редактор "╢вропейсько╖ правди"


╢вропейська правда

М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1859757850962960&id=100007862888945
      Чомусь згадався старий радянський ф╕льм «Свадьба в Малиновке»

      «Попандопуло— …Стоять за свободную личность.

      Гапуся (в сторону, бабам)— Значит, будут грабить.»

      ╤ ще одна цитата того ж персонажа: «Чует моё сердце, шо мы накануне грандиозного шухера!»

      Не знаю як у вас, а у мене десь приблизно така ╕нстинктивна реакц╕я на чергове оголошення про чергову «митну реформу».

      В╕дтак, за пов╕домленням М╕нфину, «На першому етап╕ зм╕ню╓ться орган╕зац╕йна структура митниц╕, (з 1 травня) шляхом л╕кв╕дац╕╖ юридичних ос╕б на обласному р╕вн╕, з метою централ╕зац╕╖ функц╕й. Так з ╕снуючих 27 митниць залиша╓ться 1 централ╕зована митниця. На р╕вн╕ област╕ передбача╓ться створення представництв центрально╖ митниц╕ з метою полегшення проведення адм╕н╕стративних процедур та зд╕йснення нагляду. В╕дпов╕дно на районному р╕вн╕ залишаються митн╕ пости, як╕ напряму п╕дпорядковуються центральн╕й митниц╕.»

      «Не мытьем, так катаньем», таки протягнули хот╓лку нас╕р╕вц╕в-МВФ щодо л╕кв╕дац╕╖ митниць як територ╕альних митних орган╕в. У минулому роц╕ дек╕лька раз╕в намагалися протягнути через Верховну Раду законопроект про внесення зм╕н до Митного кодексу (бо в╕дпов╕дно до МКУ митниця ╓ юридичною особою). Кожного разу народн╕ депутати ц╕ законопроекти усп╕шно провалювали п╕д час розгляду у зал╕.

      Реорган╕зац╕я – це святе для кожного митника поняття. Як я часто кажу сво╖м б╕льш молодим колегам – якщо жодно╖ реорган╕зац╕╖ не пережив – повноц╕нним митником вважатися не можеш! ╤ п╕сля кожно╖ реорган╕зац╕╖ беру викрутку, зн╕маю стару вив╕ску, збер╕гаю у колекц╕╖ для ╕стор╕╖.

      Це н╕бито звичний процес - Реорган╕зац╕я –нова штатка – п╕дкилимн╕ кадров╕ шури-мури – попередження про вив╕льнення – призначення/трудов╕ спори…. В╕д того що процес звичний, менш бридким в╕н не ста╓.

      Але нин╕шня «реорган╕зац╕я-л╕кв╕дац╕я» - це напевне таки щось особливе. Бо те, що до цього називалося митницею/ «управою» - перетвориться на несамост╕йний придаток центру. Щось под╕бне вже було у ╕стор╕╖ митно╖ служби, коли ╕снували ТМУ – територ╕альн╕ митн╕ управл╕ння. Як╕ в основному показали неефективн╕сть д╕яльност╕.

      Для чого взагал╕ таке укрупнення-реорган╕зац╕я? Лише для того, щоб скоротити адм╕н╕стративно-господарський персонал ╕ натом╕сть зб╕льшити к╕льк╕сть посадових ос╕б, що безпосередньо зд╕йснюють митний контроль та протид╕ють контрабанд╕ - як це деклару╓ М╕нф╕н? (Написав – ╕ самому см╕шно стало….) Для б╕льшо╖ «керованост╕» м╕сцевих митник╕в з центру? Для усунення впливу м╕сцевих пол╕тично-корупц╕йних ел╕т на д╕яльн╕сть м╕сцевих митниць?

      Чи може для того щоб остаточно все заплутати? Адже у мутн╕й водичц╕ легше ловити рибку…

      Тепер╕шня ситуац╕я – коли на кожн╕й митниц╕ сво╖ порядки, своя правозастосовна практика, св╕й устав у сво╓му монастир╕ – мабуть не ╓ правильною. Очевидно, що потреба у централ╕зац╕╖, однаковому п╕дход╕ при виконанн╕ митних процедур напевно ╓. Централ╕зац╕я адм╕н╕стрування митних платеж╕в через ╓диний казначейський рахунок. Та багато ╕ншого можна придумати, що теоретично, могло б св╕дчити на користь централ╕зац╕╖…

      Але чи не пода╓ться п╕д соусом «централ╕зац╕╖» поетапне знищення митниц╕ взагал╕? Чи не протягнуть пот╕м тихенько законопроект про повне поглинення м╕сцевих митних п╕дрозд╕л╕в (як╕ на той час втратять правосуб’╓ктн╕сть) м╕сцевими податк╕вцями в ГУ ДФС?

      ╤ чи прораховано ризики в╕д реал╕зац╕╖ такого «укрупнення»? Чи не надто велика мах╕на в особ╕ М╕жрег╕онально╖ митниц╕ створю╓ться? Чи потягне централ╕зований монстр ДФС зд╕йснювати контроль за рег╕ональними п╕дрозд╕лами? Чи прораховували люди, як╕ писали цю концепц╕ю, вс╕ насл╕дки в╕д злиття вс╕х митниць во╓дино? В╕д процедури оформлення в╕дпустки ╕нспектора з м/п «╤зма╖л» М╕жрег╕ональною митницею у м. Ки╖в – аж до процедури повернення кошт╕в терноп╕льському суб’╓кту ЗЕД з ╓диного рахунку ки╖всько╖ М╕жрег╕онально╖ митниц╕? Як буде ки╖вський начальник розглядати справу про ПМП, порушену дн╕провськими митниками? Чи не захлинеться в╕д судових справ митного спрямування Окружний адм╕нсуд м. Ки╓ва? Таких питань можна назбирати сотн╕, на деяк╕ з них при бажанн╕ можна знайти в╕дпов╕д╕, на деяк╕ – н╕...

      Який хаОс (чи Хаос, з велико╖ л╕тери) почне творитися у цих «представництвах» монструозно╖ М╕жрег╕онально╖» митниц╕, на митних постах ╕ у центральному апарат╕, п╕сля «рехформи» не буду нав╕ть спробувати передбачити…

      Слухайте, колеги, втомився в╕д цих реорган╕зац╕й, рехформ та покращень. А дустом тих митник╕в не пробували? ╤ реформували, ╕ реорган╕зували, ╕ синерг╕зували - а вони недобит╕ дос╕ якось працюють.

      Знаю одне. Методом "злиття ╕ поглинень" реформи не робляться.

      Щиро ваш недореформований,

      П.В.


FaceBook

      КИЕВ. 29 марта. УНН С 1 мая в Украине ликвидируют 27 таможен и создадут одну централизованную в рамках реформы Государственной фискальной службы. Об этом во время заседания правительства в среду сообщил министр финансов Александр Данилюк, передает корреспондент УНН.

      "Изменение структуры таможни, которая состоится 1 мая, заключается в следующем - ликвидируются юридические лица на областном уровне с целью централизации функций. Так, из существующих 27 таможен остается одна централизованная", - сказал А.Данилюк.

      По его словам, на областном уровне предусматривается создание представительств центральной таможни с целью облегчения проведения административных процедур и осуществление надзора, а на районном уровне остаются таможенные посты, напрямую подчиненные центральной таможни.

      "В результате такого решения планируется сокращение административного персонала, за счет чего произойдет увеличение операционного персонала", - сказал А.Данилюк.


УНН

   Среди прочего судом были сделаны следующие выводы:

   • противоречия в сведениях касательно условий оплаты товара в документах, приобщенных к грузовой таможенной декларации в подтверждение таможенной стоимости товаров, не могут являться основанием для истребования органом доходов и сборов дополнительных документов у декларанта;

   • калькуляция себестоимости производителя является достаточным и надлежащим доказательством в подтверждение заявленной таможенной стоимости товара;

   • платежное поручение без указания в нем на счет-фактуру (инвойс), на основании которого осуществлен платеж (в случае если согласно условиям соответствующих внешнеэкономических договоров такой авансовый платеж должен осуществляться только после получения декларантом счета-фактуры, инвойса), не является доказательством, достаточным для доказательства таможенной стоимости определенной поставки товара;

   • ситуация, когда сумма средств, указанная в платежном поручении по оплате за оцениваемый товар, не соответствует цене данного товара, указанной в других документах, приобщенных к грузовой таможенной декларации, не является основанием для утверждения о расхождении в документах, а потому - для сомнений в правильности определения таможенной стоимости;

   • инвойс, заверенный подписью и скрепленный печатью, отличными от тех, которые стоят под соответствующим внешнеэкономическим договором, является допустимым средством доказывания таможенной стоимости, пока орган доходов и сборов не докажет, что данный инвойс получен с нарушением закона;

   • отсутствие в инвойсе указания на реквизиты внешнеэкономического договора само по себе не может являться основанием для заключения о невозможности идентификации инвойса с поставкой товара, если такая идентификация может быть проведена на основании других документов, которые прилагаются в подтверждение таможенной стоимости товара;

   • суд вправе принять такой способ защиты прав декларанта, как обязательство органа доходов и сборов осуществить таможенное оформление товаров по таможенной стоимости, заявленной декларантом;

   • право требования касательно возврата излишне уплаченных таможенных платежей возникает только после отмены решения о корректировке таможенной стоимости товаров, из-за которой данная переплата произошла, и т. д.

   Со всеми остальными выводами можно ознакомиться в приложении к постановлению Пленума ВАСУ от 13.03.2017 г. № 2.

Бухгалтер.UA

      Законопроект номер 5567, который предполагал легализацию временного ввоза, отклонен профильным комитетом Верховной Рады. Что делать с автомобилями на литовских, польских и других еврономерах?

      Этот материал можно прочитать и на украинском языке Законопроект нардепа Парасюка и еще 94 депутатов «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины (относительно урегулирования транзита и временного ввоза транспортных средств личного пользования)» номер 5567, который предусматривал возможность законной эксплуатации в Украине нерастаможенных транспортных средств, был отклонен на заседании рабочей группы Комитета налоговой и таможенной политике ВР.

      В ходе встречи нардепы высказали несколько взаимоисключающих позиций. С одной стороны, большое количество ввезенных транспортных средств требует немедленного решения этого вопроса.

      С другой – все они ввезены с нарушением украинского налогового законодательства. А это противоречит равенству граждан, которые приобрели автомобили с уплатой всех налогов. Кроме того, депутаты отметили, что данная схема требует участия зарубежной фирмы-посредника, который берет за услугу около 1000 евро. То есть принятие данного закона создаст дополнительные доходы для людей за пределами нашей страны, причем доходы теневые.

      Таким образом, народные избранники пришли к мнению, что данный закон не учитывает интересы государства. Но раз уже в Украине существует проблема автомобилей на иностранной регистрации, то ее надо решать.

      В ходе дискуссии один из нардепов предложил создать законопроект, амнистирующий находящиеся в нашей стране временно ввезенные автомобили.

      Проект даст возможность их растаможить по льготным ставкам. Но при этом закрыть этот канал ввоза навсегда. Такой проект будет разработан в ближайшие несколько недель, пообещал народный избранник.


https://www.autocentre.ua

Когда молодая жена Василия сменила iPhonе 4 на iPhonе 5 из-за того, что он на сантиметр длиннее, Вася занервничал.

Люблю то чувство, когда находишь деньги в зимней куртке. Главное, чтобы человек ничего не заподозрил.