06.07.2012 | 09:38 | М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни верс╕я для друку

   М╕н╕стр ф╕нанс╕в Укра╖ни Юр╕й Колобов п╕д час публ╕чно╖ дискус╕╖ на тему: «Доходи бюджету ╕ новий Митний кодекс: основн╕ ризики збереження стаб╕льност╕», яка в╕дбулася 5 липня 2012 року, зазначив, що Митний кодекс, який набув чинност╕ в червн╕ поточного року, дозволить зб╕льшити надходження до Державного бюджету Укра╖ни.

   Участь в обговоренн╕ митно╖ пол╕тики взяли представники влади, громадських орган╕зац╕й, науковц╕ та експерти.

   В╕дкриваючи даний зах╕д, М╕н╕стр ф╕нанс╕в розпов╕в про ключов╕ переваги нового Митного кодексу, а також результати роботи М╕н╕стерства ф╕нанс╕в з наповнення державного бюджету, сп╕впрацю з м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями у рамках зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики Укра╖ни.

   Зокрема, Юр╕й Колобов зауважив, що з метою забезпечення реал╕зац╕╖ положень Митного кодексу М╕нф╕ном сп╕льно з Держмитслужбою розроблено низку проект╕в нормативно-правових акт╕в, з яких:

   - урядом прийнято 29 постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни;

   - М╕н╕стерством юстиц╕╖ заре╓стровано 38 наказ╕в М╕нф╕ну з питань митно╖ справи.

   Окр╕м того, задля гармон╕зац╕╖ норм Митного та Податкового кодекс╕в Верховною Радою Укра╖ни 7 червня 2012 року прийнято Закон Укра╖ни № 4915 «Про внесення зм╕н до Податкового та Митного кодекс╕в Укра╖ни щодо узгодження ╖х окремих норм», яким, зокрема, передбачено:

   - внесення зм╕н до Податкового кодексу в частин╕ оподаткування ПДВ та акцизним податком товар╕в у залежност╕ в╕д обраного митного режиму;

   - внесення зм╕н до Митного кодексу в частин╕ визначення процедури визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, застосування митного режиму тимчасового ввезення, уточнення норм щодо в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил.

   П╕д час заходу М╕н╕стр ф╕нанс╕в також по╕нформував, що у червн╕ 2012 року в╕дбулося прискорення динам╕ки зростання надходжень платеж╕в до бюджету, що св╕дчить про пожвавлення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та позитивний вплив Митного кодексу на економ╕ку Укра╖ни, положення якого спрямован╕ на спрощення ╕ гармон╕зац╕ю митних процедур.

М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни

   Гостаможслужба подготовила письмо, в котором говорится о запрете на ввоз бензина на территорию Украины. Таможня запретила ввозить бензин в Украину Как сообщается в письме от 10 июля, гражданам будет запрещено ввозить бензин в Украину для нужд, которые не имеют отношения к предпринимательской деятельности – то есть для личных, семейных и прочих. Таможня приняла такое решение, так как бензин – это подакцизный товар. В условиях ввоза товаров в Украину на таможенную территорию содержатся ограничения – «кроме подакцизных». Согласно мнению Гостаможслужбы, регулирующие порядок ввоза «для непредпринимательских нужд» товаров людьми положения Кодекса на ввоз нефтепродуктов не распространяются.

   УРА-информ

Виртуальная таможня

М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В
УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про затвердження Форми декларац╕╖ митно╖ вартост╕ та Правил ╖╖ заповнення

    В╕дпов╕дно до статт╕ 52 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI, п╕дпункту 64 пункту 4 та п╕дпункту 3 пункту 10 Положення про М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, затвердженого Указом Президента Укра╖ни в╕д 08 кв╕тня 2011 року № 446,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Форму декларац╕╖ митно╖ вартост╕, що дода╓ться.

    2. Затвердити Правила заповнення декларац╕╖ митно╖ вартост╕, що додаються.

    3. Визнати таким, що втратив чинн╕сть, наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 29 березня 2012 року № 416 "Про затвердження Порядку заповнення декларац╕╖ митно╖ вартост╕", заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 12 кв╕тня 2012 року за № 563/20876.

    4. Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (Чмерук М. О.) та Департаменту митних платеж╕в Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни
(Г╕ла С. П.) в установленому порядку забезпечити:

    подання цього наказу на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни;

    оприлюднення цього наказу.

    5. Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни (Калетн╕ку ╤. Г.) протягом 5 дн╕в з дня набрання чинност╕ цим наказом доопрацювати програмне забезпечення з метою реал╕зац╕╖ вимог цього наказу.

    6. Цей наказ набира╓ чинност╕ з дня набрання чинност╕ Митним кодексом Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року, але не ран╕ше дня оф╕ц╕йного опубл╕кування.

    7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни Мярковського А. ╤. та першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Дороховського О. М.

╤. Загальн╕ положення

    1.1. Ц╕ Правила визначають порядок заповнення декларац╕╖ митно╖ вартост╕ (дал╕ – ДМВ), яка використову╓ться:

    декларантом або уповноваженою ним особою – при визначенн╕ та заявленн╕ митно╖ вартост╕ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту;

    митним органом – при зд╕йсненн╕ контролю за правильн╕стю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митно╖ вартост╕ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту.

    У цьому Порядку терм╕ни вживаються в такому значенн╕:

    опосередкований плат╕ж – це плат╕ж покупця на адресу третьо╖ особи на користь продавця, врегулювання покупцем повн╕стю чи частково боргу продавця тощо;

    терм╕ни "роялт╕", "л╕ценз╕йний плат╕ж", "база роялт╕", "комб╕нований плат╕ж", "паушальний плат╕ж" вживаються в значенн╕, наведеному у Нац╕ональному стандарт╕ № 4 "Оц╕нка майнових прав ╕нтелектуально╖ власност╕", затвердженому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03 жовтня 2007 року № 1185;

    ╕нш╕ терм╕ни вживаються в значеннях, як╕ наведен╕ у Митному кодекс╕ Укра╖ни (дал╕ – Кодекс).

    1.2. ДМВ пода╓ться у випадках, передбачених частинами п’ятою та шостою статт╕ 52 Кодексу.

    1.3. ДМВ пода╓ться в установленому порядку митному органу, що зд╕йсню╓ митне оформлення товар╕в, разом з митною декларац╕╓ю на оц╕нюван╕ товари.

    1.4. При поданн╕ митно╖ декларац╕╖ на паперовому нос╕╖ ДМВ пода╓ться на паперовому нос╕╖.

    В порядку, передбаченому Кодексом для електронного декларування, ДМВ пода╓ться у форм╕ електронного документа.

    При поданн╕ митно╖ декларац╕╖ на паперовому нос╕╖ ДМВ пода╓ться на паперовому нос╕╖ та супроводжу╓ться ╖╖ електронною коп╕╓ю. ДМВ на паперовому нос╕╖ пода╓ться в одному прим╕рнику, який залиша╓ться у справах митного органу. За бажанням декларанта або уповноважено╖ ним особи ДМВ на паперовому нос╕╖ може подаватися у двох прим╕рниках, один з яких з в╕дпов╕дними в╕дм╕тками митного органу поверта╓ться декларанту або уповноважен╕й ним особ╕.

    1.5. ДМВ склада╓ться з основного аркуша та додаткового, який заповню╓ться на товари одного–трьох найменувань.

    Для заявлення в╕домостей про митну варт╕сть товар╕в, визначену за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖), до основного аркуша ДМВ дода╓ться додатковий аркуш А.

    Для заявлення в╕домостей про митну варт╕сть товар╕в, визначену ╕з застосуванням другорядних метод╕в, передбачених статтями 59–64 Кодексу (за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в, за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в, на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕, на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть) та резервного), до основного аркуша ДМВ дода╓ться додатковий аркуш Б.

    За наявност╕ в парт╕╖ товар╕в б╕льше трьох найменувань до основного аркуша ДМВ залежно в╕д методу визначення митно╖ вартост╕ дода╓ться необх╕дна к╕льк╕сть додаткових аркуш╕в А та Б.

    Додатков╕ аркуш╕ можуть бути використан╕ т╕льки в тому випадку, якщо вс╕ дан╕, заявлен╕ на основному аркуш╕ ДМВ, повною м╕рою стосуються й товар╕в, зазначених у додаткових аркушах ц╕╓╖ ДМВ.

    1.6. ДМВ заповню╓ться державною мовою за допомогою комп’ютера.

    Якщо ориг╕нальне написання пр╕звищ, ╕мен та по батьков╕ (за наявност╕) ос╕б, найменувань та м╕сцезнаходжень п╕дпри╓мств – нерезидент╕в тощо викону╓ться ╕ноземною мовою, яка використову╓ латинський алфав╕т, у ДМВ так╕ в╕домост╕ зазначаються латинськими л╕терами.

    При застосуванн╕ ДМВ на паперовому нос╕╖ ДМВ друку╓ться декларантом або уповноваженою ним особою на б╕лому папер╕ формату А4. Техн╕чн╕ характеристики паперу, призначеного для виготовлення ДМВ за допомогою комп’ютера, повинн╕ забезпечувати належну як╕сть в╕дбитк╕в службових штамп╕в ╕ печаток митних орган╕в, що використовуються для оформлення ДМВ.

    У в╕дпов╕дних графах кожного аркуша ДМВ на паперовому нос╕╖ повинн╕ бути проставлен╕ особистий п╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи.

    1.7. Варт╕сн╕ показники в ДМВ виражаються дробовим числом з точн╕стю до 4 знак╕в п╕сля коми, кр╕м граф 28, 32, 36, 40, 43 ДМВ, у яких варт╕сн╕ показники округлюються за правилами округлення з точн╕стю до двох знак╕в у дробов╕й частин╕.

    1.8. При заповненн╕ ДМВ використовуються в╕домч╕ класиф╕катори ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, ведення яких передбачено статтею 454 Кодексу, Класиф╕кац╕я кра╖н св╕ту, затверджена наказом Державного ком╕тету статистики Укра╖ни в╕д 22 грудня 2010 року № 527 (дал╕ – Класиф╕кац╕я кра╖н св╕ту), Класиф╕кац╕я валют, затверджена наказом Державного ком╕тету статистики Укра╖ни в╕д 22 грудня 2010 року № 528 (дал╕ – Класиф╕кац╕я валют).

    1.9. За в╕дсутност╕ в будь-як╕й граф╕ ДМВ на паперовому нос╕╖ м╕сця, потр╕бного для зазначення в╕домостей, допуска╓ться запис ╖х на зворотному боц╕ в╕дпов╕дного аркуша ДМВ ╕з зазначенням графи, яко╖ стосу╓ться цей запис. Такий запис засв╕дчу╓ться п╕дписом ╕ печаткою (у раз╕ наявност╕) особи, яка вчинила запис, а у в╕дпов╕дних графах ДМВ робиться в╕дм╕тка "Див. на зворот╕".

    1.10. Декларант або уповноважена ним особа самост╕йно заповню╓ вс╕ графи ДМВ в╕дпов╕дно до порядку ╖х заповнення, за винятком граф, призначених для в╕дм╕ток митного органу.

    1.11. Посадова особа митного органу, що зд╕йсню╓ контроль правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ та проводить перев╕рку заповнення ДМВ (дал╕ – посадова особа митного органу), не ма╓ права з власно╖ ╕н╕ц╕ативи або за дорученням чи на прохання декларанта або уповноважено╖ ним особи вписувати будь-як╕ дан╕ до граф ДМВ, що повинн╕ заповнюватися декларантом або уповноваженою ним особою, вносити до них зм╕ни, доповнення чи виправлення.

    1.12. Декларант або уповноважена ним особа може вносити зм╕ни (доповнення, виправлення) до декларац╕╖ митно╖ вартост╕, кр╕м граф з варт╕сними показниками.

    Зм╕ни (доповнення, виправлення) граф ДМВ на паперовому нос╕╖ засв╕дчуються п╕дписом та печаткою (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи.

    Внесення зм╕н до ДМВ у форм╕ електронного документа зд╕йсню╓ться шляхом в╕дкликання декларантом або уповноваженою ним особою поданих ДМВ та митно╖ декларац╕╖ та направлення митному органу ново╖ митно╖ декларац╕╖ та ДМВ у форм╕ електронного документа.

    1.13. При поданн╕ додатково╖ декларац╕╖ у випадках, передбачених статтею 261 Кодексу, ДМВ пода╓ться у загальному порядку.

    Особливост╕ заповнення граф ДМВ при ╖╖ подач╕ у випадках, передбачених частиною п’ятою статт╕ 261 Кодексу, визначен╕ цим Порядком.

    1.14. Метод визначення митно╖ вартост╕ товар╕в за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються, не застосову╓ться, якщо використан╕ декларантом або уповноваженою ним особою в╕домост╕ не п╕дтверджен╕ документально або не визначен╕ к╕льк╕сно ╕ достов╕рн╕ та/або в╕дсутня хоча б одна ╕з складових митно╖ вартост╕, яка ╓ обов’язковою при ╖╖ обчисленн╕.

    2.1. Посадовою особою митного органу заповню╓ться графа ДМВ "Для в╕дм╕ток митного органу".

    2.2. В основному ╕ додаткових аркушах проставля╓ться ре╓страц╕йний номер ДМВ, який повинен в╕дпов╕дати номеру митно╖ декларац╕╖.

    На основному аркуш╕, кр╕м ре╓страц╕йного номера ДМВ, повинно бути зазначене р╕шення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в.

    2.3. Запис щодо р╕шення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, учиня╓ться таким чином:

    якщо за результатами анал╕зу, виявлення та оц╕нки ризик╕в посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостов╕рних в╕домостей про митну варт╕сть, у тому числ╕ нев╕рне визначення митно╖ вартост╕, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документ╕в, як╕ п╕дтверджують митну варт╕сть товар╕в, встановлен╕ п╕дстави для запиту документ╕в, перел╕к яких визначений частинами третьою та/або четвертою статт╕ 53 Кодексу, посадова особа митного органу у граф╕ "Для в╕дм╕ток митного органу" ДМВ на паперовому нос╕╖ робить запис про необх╕дн╕сть подання документ╕в для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ товар╕в ╕з складенням перел╕ку таких документ╕в, зазнача╓ час, дату ╕ пр╕звище, ставить св╕й п╕дпис та проставля╓ в╕дбиток особисто╖ номерно╖ печатки.

    При електронному декларуванн╕ посадова особа за допомогою автоматизовано╖ системи митного оформлення створю╓ та надсила╓ декларанту або уповноважен╕й ним особ╕ засв╕дчене електронним цифровим п╕дписом електронне пов╕домлення про необх╕дн╕сть подання документ╕в в╕дпов╕дно до частин третьо╖ та/або четверто╖ статт╕ 53 Кодексу для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ товар╕в ╕з складанням ╖х перел╕ку.

    2.4. ДМВ на паперовому нос╕╖ нада╓ться декларанту або уповноважен╕й ним особ╕ для ознайомлення з таким записом. Декларант або уповноважена ним особа п╕сля ознайомлення зазнача╓ час, дату, пр╕звище та проставля╓ п╕дпис.

    При електронному декларуванн╕ пов╕домлення про необх╕дн╕сть подання документ╕в вважа╓ться одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу пов╕домлення в електронн╕й форм╕ в╕д декларанта або уповноважено╖ ним особи про одержання цього пов╕домлення.

    2.5. У раз╕ в╕дмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить в╕дпов╕дний запис ╕з зазначенням часу, дати, пр╕звища та проставлення свого п╕дпису на зворотному боц╕ основного аркуша ДМВ на паперовому нос╕╖.

    При електронному декларуванн╕ декларант або уповноважена ним особа надсила╓ пов╕домлення про в╕дмову у подач╕ документ╕в у склад╕ електронного пов╕домлення, засв╕дченого електронним п╕дписом.

    2.6. Якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документ╕в посадовою особою митного органу встановлен╕ визначен╕ Кодексом п╕дстави для прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, в основному аркуш╕ ДМВ учиня╓ться запис "Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в в╕д ____ №____".

    2.7. Якщо в митного органу в╕дсутн╕ зауваження щодо заявлено╖ декларантом або уповноваженою ним особою митно╖ вартост╕, в╕дсутн╕ п╕дстави для прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, то в основному аркуш╕ ДМВ учиня╓ться запис "митну варт╕сть визнано".

    2.8. Записи на паперовому нос╕╖ ДМВ зав╕ряються особистим п╕дписом посадово╖ особи та в╕дбитком особисто╖ номерно╖ печатки.

Графа 1

    Зазначаються в╕домост╕ про нерезидента - продавця товару, який прода╓ться на експорт в Укра╖ну, а в ╕ншому випадку зазначаються в╕домост╕ про нерезидента - сторону зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) або ╕ншого документа, що використову╓ться в м╕жнародн╕й практиц╕ зам╕сть договору (контракту). В╕домост╕ зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 2 митно╖ декларац╕╖ при декларуванн╕ товар╕в у митний режим ╕мпорту.

Графа 2(а)

    Зазначаються в╕домост╕ про резидента - покупця товару, який прода╓ться на експорт в Укра╖ну, а в ╕ншому випадку зазначаються в╕домост╕ про резидента - сторону зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) або ╕ншого документа, що використову╓ться в м╕жнародн╕й практиц╕ зам╕сть договору (контракту). В╕домост╕ зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 9 митно╖ декларац╕╖ при декларуванн╕ товар╕в у митний режим ╕мпорту.

Графа 2(б)

    Зазначаються в╕домост╕ про декларанта або уповноважену ним особу. В╕домост╕ зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 14 митно╖ декларац╕╖ при декларуванн╕ товар╕в у митний режим ╕мпорту.

Графа 3

    Зазначаються скорочене л╕терне найменування умов поставки зг╕дно з класиф╕катором умов поставки, л╕терний код альфа-2 кра╖ни поставки в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ кра╖н св╕ту, через пропуск – назва географ╕чного пункту у ц╕й кра╖н╕ (наприклад: CIF UA Одеса, FOB US Нью-Йорк тощо).

Графа 4

    Зазначаються код зг╕дно з класиф╕катором документ╕в, номер, дата укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту), у тому числ╕ зм╕н до нього (за наявност╕), або ╕ншого документа, що використову╓ться в м╕жнародн╕й практиц╕ зам╕сть договору (контракту), рахунк╕в-фактур (╕нвойс╕в), виставлених продавцем покупцев╕, або рахунк╕в-проформ та ╕нших документ╕в, що п╕дтверджують в╕домост╕ про заявлену митну варт╕сть. В╕домост╕ зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 44 митно╖ декларац╕╖ при декларуванн╕ товар╕в у митний режим ╕мпорту.

    У раз╕ подач╕ ДМВ разом з додатковою декларац╕╓ю у випадках, передбачених частиною п’ятою статт╕ 261 Кодексу, у граф╕ наводяться в╕домост╕ про вс╕ митн╕ декларац╕╖, до яких пода╓ться додаткова декларац╕я. Перед рекв╕зитами кожно╖ митно╖ декларац╕╖ проставля╓ться ╖╖ порядковий номер у граф╕ 4 ДМВ. П╕сля рекв╕зит╕в митно╖ декларац╕╖ наводяться в╕домост╕ щодо документ╕в, як╕ п╕дтверджують в╕домост╕ про заявлену митну варт╕сть у ц╕й декларац╕╖. В╕домост╕ про митн╕ декларац╕╖ наводяться в хронолог╕чному порядку. В ╕нших графах основного аркуша ДМВ наводяться в╕домост╕, що стосуються в╕дпов╕дно╖ митно╖ декларац╕╖, з посиланням на порядковий номер ц╕╓╖ декларац╕╖, зазначений у граф╕ 4 ДМВ.

Графа 5

    Зазначаються номери та дати р╕шень, прийнятих митними органами за результатом розгляду обставин, вказаних у графах 9–11 ДМВ, щодо продажу товар╕в покупцю в╕д того ж продавця, якщо в митних орган╕в були зауваження до цих даних. Наводяться найменування й код в╕дпов╕дного митного органу, який зд╕йснював митне оформлення товару, ╕ зм╕ст зауваження.

Графа 6

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" метод визначення митно╖ вартост╕, за яким визначено митну варт╕сть оц╕нюваних товар╕в. У раз╕ визначення митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в р╕зними методами у граф╕ в╕дм╕чаю ться вс╕ методи, як╕ застосовувались для ╖╖ визначення.

Графа 7

    Скорочено наводиться об╜рунтування причин, з яких не застосовано метод визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖).

    Графа заповню╓ться у раз╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в другорядними методами.

Графа 8

    У граф╕ зазначаються в╕домост╕ про документи, що використовувалися для визначення митно╖ вартост╕ за методом або методами, зазначеними у граф╕ 6 (кр╕м документ╕в, в╕домост╕ про як╕ зазначен╕ у граф╕ 4).

    Графа заповню╓ться у раз╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в другорядними методами.

Графи 9(а), 9(б)

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" потр╕бна в╕дпов╕дь ("так" або "н╕").

    Особи вважаються пов’язаними м╕ж собою у випадках, наведених у статт╕ 58 Кодексу.

    При цьому одна особа вважа╓ться такою, що контролю╓ ╕ншу, якщо перша особа у юридичному або практичному в╕дношенн╕ може застосовувати обмеження до останньо╖ або керувати нею.

Графа 10(а)

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" потр╕бна в╕дпов╕дь ("так" або "н╕").

    В╕дпов╕дно до п╕дпункту "в" пункту 1 частини першо╖ статт╕ 58 Кодексу ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, вважа╓ться прийнятною при наявност╕ обмежень, як╕ не впливають значною м╕рою на варт╕сть товар╕в. Прикладом таких обмежень може бути випадок, коли продавець вимага╓ в╕д покупця автомоб╕л╕в не продавати чи виставляти ╖х до заф╕ксовано╖ дати, яка становить початок модельного року.

Графа 10(б)

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" потр╕бна в╕дпов╕дь ("так" або "н╕").

    У раз╕ в╕дпов╕д╕ "так" наводяться подробиц╕, тобто зм╕ст умов, як╕ мали вплив на ц╕ну, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.

    Якщо щодо продажу оц╕нюваних товар╕в або ╖х ц╕ни ╕снують будь-як╕ умови або застереження, як╕ унеможливлюють визначення вартост╕ цих товар╕в, то метод визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту, не застосову╓ться.

    Прикладами таких випадк╕в ╓:

    а) встановлення ц╕ни на оц╕нюван╕ товари за умови, що покупець також купить ╕нш╕ товари у визначен╕й к╕лькост╕;

    б) встановлення ц╕ни на оц╕нюван╕ товари залежно в╕д ц╕ни або ц╕н, за якими покупець оц╕нюваних товар╕в прода╓ ╕нш╕ товари продавцев╕ оц╕нюваних товар╕в;

    в) встановлення ц╕ни на оц╕нюван╕ товари на основ╕ форми платежу, яка не стосу╓ться оц╕нюваних товар╕в (наприклад, оц╕нюван╕ товари ╓ нап╕вфабрикатами, як╕ надаються продавцем за умови, що продавець одержить конкретну к╕льк╕сть готово╖ продукц╕╖).

Графа 11(а)

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" потр╕бна в╕дпов╕дь ("так" або "н╕").

    У раз╕ в╕дпов╕д╕ "так" наводяться подробиц╕, що стосуються роялт╕ та ╕нших л╕ценз╕йних платеж╕в, вид платежу (роялт╕, паушальний або комб╕нований), за що в╕н сплачений або п╕дляга╓ сплат╕ тощо.

    Суми цих платеж╕в, як╕ покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оц╕нюваних товар╕в, якщо так╕ платеж╕ не були включен╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за товари, наводяться в граф╕ 18 ДМВ.

Графа 11(б)

    В╕дм╕ча╓ться знаком "Х" потр╕бна в╕дпов╕дь ("так" або "н╕").

    У раз╕ в╕дпов╕д╕ "так" у граф╕ 19 ДМВ зазнача╓ться в╕дпов╕дна частина виручки в╕д будь-якого подальшого перепродажу оц╕нюваних товар╕в, ╖х використання або розпорядження ними на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

Графа 12

    Зазнача╓ться к╕льк╕сть додаткових аркуш╕в до основного аркуша ДМВ (к╕льк╕сть аркуш╕в повинна в╕дпов╕дати номеру останнього аркуша м╕нус 1).

Графа 13(а)

    У раз╕ застосування ДМВ на паперовому нос╕╖ проставляються дата заповнення ДМВ, особистий п╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи.

    При електронному декларуванн╕ зазнача╓ться дата заповнення ДМВ.

Графа 13(б)

    Зазначаються пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕ декларанта або уповноважено╖ ним особи.

Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ

    Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ признача╓ться для розрахунку митно╖ вартост╕ за основним методом визначення митно╖ вартост╕ – за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖).

    У графах 14–28 додаткового аркуша А ус╕ дан╕ наводяться в гривнях, якщо ╕нше не встановлено порядком заповнення в╕дпов╕дно╖ графи. Якщо витрати, що п╕длягають урахуванню, зд╕йснен╕ в ╕ноземн╕й валют╕, то в╕домост╕ про перерахунок у ╕ноземну валюту наводяться в розд╕л╕ "Г".

    На кожному додатковому аркуш╕ зазнача╓ться його порядковий номер. У додатковому аркуш╕ можуть бути наведен╕ в╕домост╕ щодо товар╕в в╕д одного до трьох найменувань.

"Номер товару"

    Зазнача╓ться номер в╕дпов╕дного товару з графи 32 митно╖ декларац╕╖ або додаткового аркуша до не╖.

    У раз╕ подач╕ додатково╖ декларац╕╖ у випадках, передбачених частиною п’ятою статт╕ 261 Кодексу, зазнача╓ться номер товару з графи 32 в╕дпов╕дно╖ митно╖ декларац╕╖, дал╕ через знак "/" зазнача╓ться порядковий номер ц╕╓╖ митно╖ декларац╕╖, зазначений у граф╕ 4 ДМВ.

"Код товару"

    Зазнача╓ться код в╕дпов╕дного товару зг╕дно з УКТ ЗЕД, наведений у граф╕ 33 митно╖ декларац╕╖.

Розд╕л А "Основа для розрахунку"

    Наводяться в╕домост╕ про ц╕ну ввезеного товару, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, а також про опосередкован╕ платеж╕, як╕ в сум╕ ╓ основою для визначення митно╖ вартост╕ цього товару.

    При розрахунку митно╖ вартост╕ врахову╓ться вплив умов поставки (графа 3 ДМВ) та ╕нших умов, що стосуються продажу оц╕нюваних товар╕в.

Графа 14(а)

    У першому рядку в ╕ноземн╕й валют╕ зазнача╓ться ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари. Ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, визнача╓ться з урахуванням положень статт╕ 58 Кодексу.

    Документальним п╕дтвердженням заявлено╖ вартост╕ товару ╓ рахунок-фактура (╕нвойс), зазначений у граф╕ 4 ДМВ, або рахунок-проформа, який також зазнача╓ться в граф╕ 4 ДМВ, банк╕вськ╕ плат╕жн╕ документи, якщо рахунок сплачено, догов╕р (контракт) куп╕вл╕-продажу товару, а також ╕нш╕ документи, перел╕к яких наведено в статт╕ 53 Кодексу.

    У другому рядку графи наводиться л╕терний код валюти рахунку (у дужках) в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ валют.

    У третьому рядку графи наводиться курс, за яким валюту перераховано у гривн╕. Перерахунок ╕ноземно╖ валюти в гривн╕ зд╕йсню╓ться за курсом, установленим Нац╕ональним банком Укра╖ни на дату прийняття митно╖ декларац╕╖ до митного оформлення.

    У четвертому рядку графи зазнача╓ться в гривнях ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.

    В╕домост╕ в другому та третьому рядках повинн╕ наводитися п╕сля тексту, а не в графах "Номер товару"/"Код товару".

Графа 14(б)

    Зазнача╓ться сума опосередкованих платеж╕в у гривнях, якщо про них було зазначено в граф╕ 10(б) основного аркуша ДМВ.

    Зазнача╓ться також величина поправки до ц╕ни товару для випадк╕в, коли мали м╕сце в╕дпов╕дн╕ обмеження або умови. Розрахунок варт╕сно╖ оц╕нки впливу цих поправок також наводиться на зворотному боц╕ аркуша ДМВ.

    Якщо в граф╕ 14(б) зазначено сумарний розм╕р опосередкованих платеж╕в ╕ величин поправок до ц╕ни (або т╕льки величину поправки), то в граф╕ вчиня╓ться запис "Див. на зворот╕", а на зворотному боц╕ аркуша наводиться розшифровка загально╖ суми, зазначено╖ в граф╕ 14(б).

    У раз╕ застосування ДМВ на паперовому нос╕╖ розрахунок варт╕сного впливу цих умов або обмежень нада╓ться на зворотному боц╕ основного аркуша ДМВ ╕з зазначенням документ╕в, на п╕дстав╕ яких зд╕йснювався розрахунок, а в╕дпов╕дна сума наводиться в граф╕ 14(б) як опосередкований плат╕ж ╕ врахову╓ться при визначенн╕ вартост╕ операц╕╖ та митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в. При цьому у граф╕ 10(б) учиня╓ться запис "Див. на зворот╕".

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то опосередкований плат╕ж розпод╕ля╓ться м╕ж товарами р╕зних найменувань, яких в╕н стосу╓ться, пропорц╕йно вартост╕ цих товар╕в, зазначен╕й в четвертому рядку графи 14(а).

Графа 15

    Зазнача╓ться в гривнях сума четвертого рядка графи 14(а) та графи 14(б).

Розд╕л Б "Складов╕ митно╖ вартост╕, гривень"

    У цьому розд╕л╕ зазначаються витрати (складов╕ митно╖ вартост╕), передбачен╕ частиною десятою статт╕ 58 Кодексу, що не включен╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, п╕дтверджен╕ документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основ╕ транспортних тариф╕в тощо).

Графа 16

    Зазначаються витрати, понесен╕ покупцем, що не включен╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ (графа 14(а)), тобто не включен╕ продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцев╕, але мали м╕сце у зв’язку з увезенням оц╕нюваних товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та були сплачен╕ або п╕длягають сплат╕ покупцем.

Пункт "а" графи 16

    Зазначаються витрати, понесен╕ покупцем на ком╕с╕йн╕ та брокерську винагороду, за винятком ком╕с╕йних за закуп╕влю, що ╓ платою покупця сво╓му агентов╕ за надання послуг, пов’язаних ╕з представництвом його ╕нтерес╕в за кордоном для закуп╕вл╕ оц╕нюваних товар╕в.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Пункт "б" графи 16

    Зазначаються витрати, понесен╕ покупцем, на варт╕сть ящик╕в тари (контейнер╕в), в яку упаковано товар, або ╕ншо╖ упаковки, що для митних ц╕лей вважаються ╓диним ц╕лим з в╕дпов╕дними товарами.

    Якщо використову╓ться багатооборотна тара, то ╖╖ варт╕сть при кожн╕й поставц╕ товар╕в розпод╕ля╓ться пропорц╕йно к╕лькост╕ товар╕в у кожн╕й парт╕╖. Пропорц╕йний розпод╕л витрат на тару (тобто перенесення ╖╖ вартост╕ частками на кожну парт╕ю) прийма╓ться митним органом за умови, що такий розпод╕л в╕дображено в договор╕ (контракт╕) або п╕дтверджений будь-яким ╕ншим документом.

    До витрат на тару не належать окремо сплачен╕ кошти за повернення тари продавцев╕.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування пропорц╕йно ╖х ваз╕ брутто.

Пункт "в" графи 16

    Зазначаються витрати, понесен╕ покупцем, на варт╕сть упаковки або варт╕сть пакувальних матер╕ал╕в та роб╕т, пов’язаних ╕з пакуванням.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування пропорц╕йно ╖х ваз╕ брутто.

Графа 17

    Графа заповню╓ться, якщо покупцем прямо чи опосередковано безоплатно або за зниженими ц╕нами поставляються товари та послуги, зазначен╕ у пункт╕ 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу (пункти "а"–"г" графи 17 ДМВ), якщо вони призначен╕ для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Укра╖ну оц╕нюваних товар╕в, якщо така варт╕сть не включена до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.

Пункт "а" графи 17

    Зазнача╓ться варт╕сть сировини, матер╕ал╕в, деталей, нап╕вфабрикат╕в, комплектувальних вироб╕в тощо, як╕ ув╕йшли до складу оц╕нюваних товар╕в та були надан╕ прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими ц╕нами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Укра╖ну оц╕нюваних товар╕в.

    Варт╕стю товар╕в та послуг, наданих для виготовлення оц╕нюваних товар╕в, ╓ ц╕на, сплачена покупцем при закуп╕вл╕ ╖х у трет╕х ос╕б. Якщо ц╕ товари виготовлено особисто покупцем або пов’язаною з ним особою, то за ╖х варт╕сть прийма╓ться варт╕сть ╖х виготовлення, п╕дтверджена в╕дпов╕дною бухгалтерською документац╕╓ю покупця.

    Якщо покупцем були надан╕ будь-як╕ послуги з обробки або переробки сировини, матер╕ал╕в, деталей, нап╕вфабрикат╕в, комплектувальних вироб╕в, з ╖х доставки чи збер╕гання тощо, то варт╕сть цих послуг (при розрахунку митно╖ вартост╕) урахову╓ться за т╕╓ю ц╕ною, за якою вони були придбан╕ покупцем.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування, яких вони стосуються, пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Пункт "б" графи 17

    Зазнача╓ться варт╕сть ╕нструмент╕в, штамп╕в, шаблон╕в та аналог╕чних предмет╕в, використаних у процес╕ виробництва оц╕нюваних товар╕в та як╕ були надан╕ прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими ц╕нами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Укра╖ну оц╕нюваних товар╕в.

    При розпод╕л╕ зазначених елемент╕в щодо оц╕нюваних товар╕в застосовуються два фактори – варт╕сть самого елемента та спос╕б, у який ця варт╕сть ма╓ розпод╕лятися щодо оц╕нюваних товар╕в. Розпод╕л цих елемент╕в повинен зд╕йснюватися рац╕ональним способом в╕дпов╕дно до обставин ╕ зг╕дно ╕з загальноприйнятими принципами бухгалтерського обл╕ку.

    Якщо покупець закупову╓ елемент в╕д продавця, не пов’язаного з покупцем, то варт╕стю цього елемента ╓ ц╕на закуп╕вл╕.

    Якщо елемент був вироблений покупцем або особою, пов’язаною з покупцем, варт╕стю цього елемента ╓ витрати на його виробництво.

    Якщо елемент ран╕ше використовувався покупцем незалежно в╕д того, чи в╕н купувався чи вироблявся таким покупцем, з метою визначення вартост╕ цього елемента варт╕сть покупки або виробництва елемента коригу╓ться в б╕к зниження для в╕дображення його використання.

    Розпод╕л вартост╕ елемента на варт╕сть оц╕нюваних товар╕в зд╕йсню╓ться такими способами:

    1) варт╕сть розпод╕ля╓ться на першу поставку;

    2) варт╕сть розпод╕ля╓ться на визначену к╕льк╕сть одиниць, вироблених до моменту першо╖ поставки;

    3) варт╕сть розпод╕ля╓ться на все передбачене виробництво, якщо для такого виробництва укладено контракти або ╕снують ч╕тк╕ зобов’язання.

    Приклад. Покупець нада╓ виробников╕ шаблон для використання при виробництв╕ товар╕в, що ╕мпортуватимуться на митну територ╕ю Укра╖ни, та уклада╓ контракт ╕з виробником на закуп╕влю 10 000 одиниць товару. На момент прибуття першо╖ поставки 1000 одиниць виробник уже виробив 4000 одиниць. Декларант або уповноважена ним особа може розпод╕лити варт╕сть шаблона на 1000 одиниць, 4000 одиниць або 10 000 одиниць.

    Спос╕б розпод╕лу, який використовуватиметься, залежить в╕д документ╕в, наданих покупцем.

    Обраний спос╕б розпод╕лу зазначених витрат повинен наводитися п╕сля тексту, а не в графах "Номер товару", "Код товару".

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування, яких вони стосуються, пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Пункт "в" графи 17

    Зазнача╓ться варт╕сть матер╕ал╕в, витрачених у процес╕ виробництва оц╕нюваних товар╕в (мастильн╕ матер╕али, паливо тощо), як╕ прямо чи опосередковано були надан╕ покупцем безоплатно або за зниженими ц╕нами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт в Укра╖ну оц╕нюваних товар╕в.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування, яких вони стосуються, пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Пункт "г" графи 17

    Зазнача╓ться варт╕сть ╕нженерних та досл╕дно-конструкторських роб╕т, дизайну, художнього оформлення, еск╕з╕в та креслень, виконаних за межами Укра╖ни ╕ безпосередньо необх╕дних для виробництва оц╕нюваних товар╕в.

    Додавання вартост╕ елемент╕в, зазначених у п╕дпункт╕ "г" пункту 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу, повинно базуватися на об’╓ктивних даних ╕ таких, що п╕ддаються обчисленню. Для визначення вартостей, як╕ повинн╕ додаватись, у раз╕ якщо це можливо, мають використовуват ися дан╕, безпосередньо наявн╕ в систем╕ бухгалтерського обл╕ку покупця.

    Приклади:

    покупець, який ╕мпорту╓ р╕зн╕ товари з дек╕лькох кра╖н, веде обл╕к д╕яльност╕ свого дизайнерського центру за межами Укра╖ни в спос╕б, який дозволя╓ точно визначити витрати, що в╕дносяться до конкретного товару. У такому випадку ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, може бути скоригована з урахуванням положень п╕дпункту "г" пункту 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу;

    в ╕ншому випадку покупець може нести витрати на утримання дизайнерського центру за межами Укра╖ни ╕з розпод╕лом на конкретн╕ товари. У цьому випадку може бути зд╕йснене в╕дпов╕дне коригування зг╕дно з положеннями п╕дпункту "г" пункту 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу щодо оц╕нюваних товар╕в шляхом розпод╕лу витрат дизайнерського центру на все виробництво, що використову╓ результати д╕яльност╕ дизайнерського центру, та додавання до ц╕ни тако╖ розпод╕лено╖ вартост╕ для кожно╖ одиниц╕.

    В╕дм╕нност╕ вищезазначених приклад╕в вимагатимуть врахування р╕зних фактор╕в при визначенн╕ належного методу розпод╕лу. У випадках, в яких виробництво елемента включа╓ в себе низку кра╖н ╕ певний пер╕од часу, це коригування повинно бути обмежене варт╕стю фактично доданою до цього елемента за межами Укра╖ни.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначен╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування, яких вони стосуються, пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

    Якщо ╕нженерн╕ та досл╕дно-конструкторськ╕ роботи, дизайн, художн╓ оформлення, еск╕зи та креслення, виконан╕ за межами Укра╖ни, стосуються також ╕нших товар╕в, як╕ будуть виготовлен╕ та/або поставлятимуться в майбутньому, то розпод╕л ╖х вартост╕ м╕ж такими товарами зд╕йсню╓ться у спос╕б, передбачений порядком заповнення пункту "б" графи 17 ДМВ.

Графа 18

    Зазнача╓ться сума роялт╕ та ╕нших л╕ценз╕йних платеж╕в, що стосуються оц╕нюваних товар╕в та як╕ покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оц╕нюваних товар╕в (незалежно в╕д того, чи закр╕плена така умова в договор╕ (контракт╕) куп╕вл╕-продажу оц╕нюваних товар╕в), якщо так╕ платеж╕ не включен╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.

    Якщо на момент митного оформлення оц╕нюваних товар╕в сума роялт╕ та ╕нших л╕ценз╕йних платеж╕в нев╕дома, то декларант або уповноважена ним особа зд╕йсню╓ ╖╖ розрахунок зг╕дно з Порядком включення суми роялт╕ та ╕нших л╕ценз╕йних платеж╕в до ц╕ни, що фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, п╕д час визначення ╖х митно╖ вартост╕, затвердженим постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 року № 446.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то суми роялт╕ та ╕нших л╕ценз╕йних платеж╕в розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування, яких вони стосуються.

    Якщо паушальний плат╕ж, який сплачу╓ться або п╕дляга╓ сплат╕ прямо чи опосередковано як умова продажу оц╕нюваних товар╕в, стосу╓ться т╕льки оц╕нюваних товар╕в, то його сума розпод╕ля╓ться м╕ж товарами кожного найменування, яких в╕н стосу╓ться, пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

    Якщо паушальний плат╕ж, який сплачу╓ться або п╕дляга╓ сплат╕ прямо чи опосередковано як умова продажу оц╕нюваних товар╕в, стосу╓ться також ╕нших товар╕в, як╕ будуть виготовлен╕ та/або поставлятимуться в майбутньому, то розпод╕л паушального платежу м╕ж такими товарами зд╕йсню╓ться у спос╕б, передбачений порядком заповнення пункту "б" графи 17 ДМВ.

Графа 19

    Зазнача╓ться сума в╕дпов╕дно╖ частини виручки в╕д будь-якого подальшого перепродажу товар╕в, що оц╕нюються, ╖х використання або розпорядження ними на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то зазначена сума розпод╕ля╓ться м╕ж товарами кожного найменування.

Графа 20

    Зазначаються витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, якщо ц╕ витрати в╕дпов╕дно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включен╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ (графа 14(а) ДМВ).

    П╕сля тексту "Витрати на транспортування до" зазнача╓ться л╕терний код альфа-2 в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ кра╖н св╕ту кра╖ни (адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ одиниц╕ у склад╕ кра╖ни, що ма╓ власний л╕терний код за ц╕╓ю Класиф╕кац╕╓ю), на територ╕╖ яко╖ м╕ститься географ╕чний пункт, до якого понесен╕ витрати на транспортування товар╕в, наведен╕ у ц╕й граф╕, через пропуск – назва цього географ╕чного пункту.

    Для п╕дтвердження витрат на транспортування декларантом в╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 53 Кодексу подаються транспортн╕ (перев╕зн╕) документи, а також документи, що м╕стять в╕домост╕ про варт╕сть перевезення оц╕нюваних товар╕в. До зазначених документ╕в можуть належати:

    рахунок-фактура (акт виконаних роб╕т (наданих послуг)) в╕д виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиц╕йних послуг, що м╕стить рекв╕зити стор╕н, суму та умови платежу, ╕нш╕ в╕домост╕, в╕дпов╕дно до яких встановлю╓ться належн╕сть послуг до товар╕в;

    банк╕вськ╕ та плат╕жн╕ документи, що п╕дтверджують факт оплати транспортно-експедиц╕йних послуг в╕дпов╕дно до виставленого рахунка-фактури;

    калькуляц╕я транспортних витрат (якщо перевезення товар╕в зд╕йсню╓ться з використанням власного транспортного засобу), що м╕стить в╕домост╕ про маршрут перевезення, його протяжн╕сть у к╕лометрах до м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та по митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, розм╕р тарифно╖ ставки на перевезення за одиницю вим╕ру (вагу) товару за 1 к╕лометр маршруту.

    Якщо в╕дсутн╕ будь-як╕ в╕домост╕ про фактичн╕ витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, як╕ застосовуються перев╕зниками для в╕дпов╕дного виду транспорту, що д╕яли на дату транспортування товару.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то витрати на транспортування ╖х у м╕сце ввезення розпод╕ляються м╕ж товарами р╕зних найменувань пропорц╕йно ваз╕ брутто цих товар╕в.

Графа 21

    Зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов’язан╕ з ╖х транспортуванням до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни.

    Якщо додатковий аркуш А заповнено на товари дек╕лькох найменувань, то витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в розпод╕ляються м╕ж товарами р╕зних найменувань пропорц╕йно ваз╕ брутто цих товар╕в.

Графа 22

    Зазначаються витрати на страхування оц╕нюваних товар╕в.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то витрати на страхування товар╕в р╕зних найменувань розпод╕ляються м╕ж цими товарами пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Графа 23

    Зазнача╓ться сума, отримана в результат╕ складання сум, зазначених у пунктах "а"–"в" графи 16, пунктах "а"–"г" графи 17, графах 18, 19, 20, 21, 22 додаткового аркуша А.

Розд╕л В "Витрати, що не включаються до митно╖ вартост╕"

    У цьому розд╕л╕ зазначаються витрати або кошти, що зазначен╕ у частин╕ одинадцят╕й статт╕ 58 Кодексу, як╕ не включаються до митно╖ вартост╕, п╕дтверджен╕ документально та п╕ддаються обчисленню, за умови вид╕лення ╖х з ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари.

Графа 24

    Зазначаються витрати, як╕ передбачен╕ договором (контрактом), на виконання роб╕т з буд╕вництва, спорудження, складення, техн╕чного обслуговування або техн╕чно╖ допомоги, як╕ зд╕йснюються п╕сля ввезення ╕мпортних товар╕в, таких як промислова установка, машини або обладнання. В рахунку-фактур╕ (╕нвойс╕) окремою позиц╕╓ю повинн╕ бути вид╕лен╕ суми витрат на цю д╕яльн╕сть.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то так╕ витрати розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ.

Графа 25

    Зазначаються витрати на транспортування оц╕нюваного товару до м╕сця призначення п╕сля ввезення його на митну територ╕ю Укра╖ни, якщо договором (контрактом) передбачено, наприклад, так╕ умови поставки, як CIP, CPT, DAP або DDP м╕сце поставки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, ╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, вв╕йшли витрати на доставку товару до м╕сця призначення на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.

    Витрати зазначаються у випадку, якщо в рахунку-фактур╕ (╕нвойс╕) окремо визначен╕ вказан╕ витрати.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то витрати на ╖х транспортування п╕сля ввезення розпод╕ляються м╕ж товарами р╕зних найменувань пропорц╕йно ваз╕ брутто цих товар╕в.

Графа 26

    Зазначаються суми податк╕в, як╕ справляються в Укра╖н╕ та як╕ вид╕лен╕ з ц╕ни, що була фактично сплачена або яка п╕дляга╓ сплат╕. Зазначен╕ витрати повинн╕ бути документально п╕дтверджен╕ та п╕ддаватись обчисленню. При цьому графа заповню╓ться т╕льки у випадках, коли договором (контрактом) передбачено умови поставки оц╕нюваних товар╕в DDP або сплата митних платеж╕в продавцем в Укра╖н╕ передбачена умовами договору (контракту) куп╕вл╕-продажу.

    Якщо додатковий аркуш А заповню╓ться на товари дек╕лькох найменувань, то суми податк╕в розпод╕ляються м╕ж товарами кожного найменування пропорц╕йно ╖х вартост╕, зазначен╕й у граф╕ 15 ДМВ, або ╕нш╕й баз╕ оподаткування.

Графа 27

    Зазнача╓ться сума, отримана в результат╕ складання сум, зазначених у графах 24–26 ДМВ.

Пункт "а" графи 28

    Зазнача╓ться в гривнях заявлена митна варт╕сть, розрахована шляхом складання сум, наведених у графах 15 ╕ 23 ДМВ, та в╕драхування суми, зазначено╖ в граф╕ 27 ДМВ. Отримана митна варт╕сть повинна в╕дпов╕дати в╕домостям, зазначеним у митн╕й декларац╕╖ як основа для розрахунку податк╕в.

Пункт "б" графи 28

    Зазнача╓ться заявлена в пункт╕ "а" графи 28 ДМВ митна варт╕сть, перерахована у валюту рахунку. Перерахунок зд╕йсню╓ться за курсом, зазначеним у розд╕л╕ А.

    Якщо н╕якими документами за договором (контрактом) не встановлено вид ╕ноземно╖ валюти, то в пункт╕ "б" графи 28 ДМВ митна варт╕сть зазнача╓ться в ╓вро.

Розд╕л Г

    Якщо одну або дек╕лька складових митно╖ вартост╕ (графи 16–22 ДМВ) або витрати, що не включаються до митно╖ вартост╕ (графи 24–26 ДМВ), сплачено в ╕ноземн╕й валют╕, то в розд╕л╕ "Г" зазначаються номер в╕дпов╕дно╖ графи, сума платежу в ╕ноземн╕й валют╕, код ц╕╓╖ валюти зг╕дно з Класиф╕кац╕╓ю валют ╕ ╖╖ оф╕ц╕йний курс на дату подання митно╖ декларац╕╖ до митного оформлення.

П╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи

    У раз╕ застосування ДМВ на паперовому нос╕╖ проставляються особистий п╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи.

Додатковий аркуш Б до основного аркуша ДМВ

    Додатковий аркуш Б до основного аркуша ДМВ заповню╓ться для розрахунку митно╖ вартост╕ за другорядними методами визначення митно╖ вартост╕ – за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в, за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в, на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕, на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть) та резервним.

    У пункт╕ "б" графи 29 та графах 30–43 додаткового аркуша Б ус╕ дан╕ наводяться в гривнях. Якщо витрати, що п╕длягають урахуванню, зд╕йснен╕ в ╕ноземн╕й валют╕, то в╕домост╕ про перерахунок у ╕ноземну валюту наводяться в розд╕л╕ "╤".

    На кожному додатковому аркуш╕ зазнача╓ться його порядковий номер. В додатковому аркуш╕ можуть бути наведен╕ в╕домост╕ щодо товар╕в в╕д одного до трьох найменувань.

"Номер товару"

    Зазнача╓ться номер в╕дпов╕дного товару з графи 32 митно╖ декларац╕╖ або додаткового аркуша до не╖.

    У раз╕ подач╕ додатково╖ декларац╕╖ у випадках, передбачених частиною п’ятою статт╕ 261 Кодексу, зазнача╓ться номер товару з графи 32 в╕дпов╕дно╖ митно╖ декларац╕╖, дал╕ через знак "/" зазнача╓ться порядковий номер ц╕╓╖ митно╖ декларац╕╖, зазначений у граф╕ 4 ДМВ.

"Код товару"

    Зазнача╓ться код в╕дпов╕дного товару зг╕дно з УКТ ЗЕД, наведений у граф╕ 33 митно╖ декларац╕╖.

"Метод визначення митно╖ вартост╕"

    Зазнача╓ться порядковий номер методу визначення митно╖ вартост╕, що використовувався, таким чином:

    2 – за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в;

    3 – за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в;

    4 – на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕;

    5 – на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть);

    6 – резервний.

Розд╕л Д "Основа для розрахунку" та розд╕л Е "Коригування"

    Заповнюються у раз╕ застосування методу визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в або за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в.

    У графах 30(а)–30(б) ДМВ наводяться дан╕ для розрахунку митно╖ вартост╕, спричиненого коригуванням основи для розрахунку. Ц╕ дан╕ можуть бути як з╕ знаком (+), якщо вони зб╕льшують митну варт╕сть товару, так ╕ з╕ знаком (–), якщо вони ╖╖ зменшують.

Графа 29

    У граф╕ наводяться в╕домост╕ з джерела, зазначеного в граф╕ 8 ДМВ, щодо вартост╕ операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), що продаються на експорт в Укра╖ну з т╕╓╖ ж кра╖ни, ╕ час експорту зб╕га╓ться з часом експорту оц╕нюваних товар╕в або ╓ максимально наближеним до нього.

    Ц╕на договору щодо ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в (залежно в╕д обраного методу) береться за основу для визначення митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в, якщо ц╕ товари ввезено приблизно в т╕й же к╕лькост╕ та на тих же комерц╕йних р╕внях, що й оц╕нюван╕ товари.

    У раз╕ в╕дсутност╕ такого продажу використову╓ться варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), що продавалися в Укра╖ну в ╕нш╕й к╕лькост╕ та/або на ╕нших комерц╕йних р╕внях. При цьому ╖х ц╕на коригу╓ться з урахуванням розб╕жностей у к╕лькост╕ та/або комерц╕йних р╕внях незалежно в╕д того, чи веде це до зб╕льшення або зменшення вартост╕. В╕домост╕ про зазначене коригування наводяться в граф╕ 30(а) та/або граф╕ 30(б).

    Ц╕на товару наводиться у валют╕ рахунку-фактури (╕нвойсу) або рахунку-проформи. Перерахунок ╕ноземно╖ валюти в гривн╕ зд╕йсню╓ться за курсом, встановленим Нац╕ональним банком Укра╖ни на дату прийняття митно╖ декларац╕╖ на оц╕нюван╕ товари до митного оформлення.

Графа 30(а)

    У граф╕ зазначають в╕домост╕ щодо коригування вартост╕ операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу) з урахуванням розм╕ру парт╕╖ оц╕нюваних товар╕в.

    При коригуванн╕ в якост╕ п╕дстав для розрахунку, пов’язаному з урахуванням розм╕ру парт╕╖, у першу чергу беруться до уваги знижки з ц╕ни товару, що надаються продавцем залежно в╕д розм╕ру закуплено╖ парт╕╖ товару. При цьому знижка на к╕льк╕сть товару врахову╓ться, якщо зазначено, що варт╕сть товару встановлю╓ться продавцем за схемою, побудованою на к╕лькост╕ проданого товару.

Графа 30(б)

    У граф╕ зазначають в╕домост╕ щодо коригування вартост╕ операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу) з урахуванням комерц╕йного р╕вня продажу оц╕нюваних товар╕в.

    При коригуванн╕ основи для розрахунку, пов’язаному з урахуванням комерц╕йних р╕вн╕в, беруться до уваги р╕зниця в умовах поставки (CIF, FOB, DDР тощо) товар╕в, варт╕сть яких пор╕вню╓ться, ╕нш╕ в╕дм╕нност╕ в комерц╕йних р╕внях (наприклад, наявн╕сть знижки на "в╕рн╕сть" продавцев╕, терм╕нов╕сть платежу, р╕зн╕ комерц╕йн╕ р╕вн╕ продаж╕в (оптом, вроздр╕б), к╕льк╕сть посередницьких ланок тощо).

Графа 30(в)

    У раз╕ якщо витрати на транспортування товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазнача╓ться сума коригування для врахування зазначено╖ р╕зниц╕ м╕ж оц╕нюваними товарами та в╕дпов╕дними ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами, що зумовлено р╕зницею у в╕дстанях ╕ способах транспортування.

    У раз╕ якщо витрати на транспортування товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю не включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазначаються витрати на транспортування оц╕нюваних товар╕в.

    В╕домост╕ наводя ться в порядку, визначеному для заповнення графи 20 ДМВ.

Графа 30(г)

    У раз╕ якщо витрати на навантаження, вивантаження та обробку товар╕в, пов’язан╕ з ╖х транспортуванням до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазнача╓ться сума коригування для врахування зазначено╖ р╕зниц╕ м╕ж оц╕нюваними товарами та в╕дпов╕дними ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами.

    У раз╕ якщо витрати на навантаження, вивантаження та обробку товар╕в, пов’язан╕ з ╖х транспортуванням до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, не включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов’язан╕ з ╖х транспортуванням.

    В╕домост╕ наводяться в порядку, визначеному для заповнення графи 21 ДМВ.

Графа 30(╜)

    У раз╕ якщо витрати на страхування товар╕в включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазнача╓ться сума коригування для врахування зазначено╖ р╕зниц╕ м╕ж оц╕нюваними товарами та в╕дпов╕дними ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами.

    У раз╕ якщо витрати на страхування товар╕в не включаються у варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами (залежно в╕д обраного методу), у граф╕ зазначаються витрати на страхування оц╕нюваних товар╕в.

    В╕домост╕ наводяться в порядку, визначеному для заповнення графи 22 ДМВ.

Графа 31

    Зазнача╓ться сума, отримана в результат╕ складання сум, зазначених у графах 30(а)–30(╜).

Графа 32

    Зазнача╓ться сума, отримана в результат╕ складання сум, зазначених у пункт╕ "б" графи 29 та граф╕ 31.

Розд╕л ╢ "Основа для розрахунку" та розд╕л Ж "Компоненти"

    Заповнюються у раз╕ застосування методу визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕. У графах 33(а)–34(г) зазначаються в╕домост╕ з джерел, зазначених в граф╕ 8 ДМВ.

Графа 33(а)

    У граф╕ наводяться в╕домост╕ з джерела, зазначеного в граф╕ 8 ДМВ, щодо ц╕ни одиниц╕ товару, за якою оц╕нюван╕ або ╕дентичн╕ чи под╕бн╕ (аналог╕чн╕) ╕мпортован╕ товари продаються на територ╕╖ Укра╖ни у найб╕льших загальних к╕лькостях покупцю, який не ╓ пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оц╕нюваних товар╕в.

    У раз╕ якщо н╕ оц╕нюван╕, н╕ ╕дентичн╕ чи под╕бн╕ (аналог╕чн╕) товари не продаються в Укра╖н╕ одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оц╕нюваних товар╕в в Укра╖ну, митна варт╕сть таких товар╕в визнача╓ться на основ╕ ц╕ни одиниц╕ товару, за якою в╕дпов╕дно оц╕нюван╕ або ╕дентичн╕ чи под╕бн╕ (аналог╕чн╕) з оц╕нюваними товари продаються в Укра╖н╕ в к╕лькост╕, достатн╕й для встановлення ц╕ни за одиницю такого товару, в тому самому стан╕, в якому вони були ввезен╕, на найб╕льш ранню дату п╕сля ввезення товар╕в, як╕ оц╕нюються, але до сплину 90-денного строку.

    Будь-який продаж в Укра╖н╕ особ╕, яка зд╕йсню╓ поставки прямо або опосередковано, безкоштовно або за зниженою ц╕ною, для використання у зв’язку з виробництвом ╕ продажем на експорт ╕мпортних товар╕в, будь-яких елемент╕в, зазначених у пункт╕ 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу, не береться до уваги при встановленн╕ ц╕ни за одиницю для ц╕лей статт╕ 62 Кодексу.

    Приклад 1. Товари продаються за прейскурантом, який передбача╓ зниження ц╕ни за одиницю товару у випадку зд╕йснення покупки в б╕льших к╕лькостях.

    Найб╕льша к╕льк╕сть одиниць, проданих за певною ц╕ною, як видно з таблиц╕, дор╕вню╓ 80. Таким чином, ц╕на за одиницю в найб╕льш╕й парт╕╖ дор╕вню╓ 90.

    Приклад 2. В╕дбулося два продаж╕. При першому продажу продаються 500 одиниць за ц╕ною 95 грошових одиниць кожна. При другому продажу продаються 400 одиниць за ц╕ною 90 грошових одиниць кожна. У цьому приклад╕ найб╕льшою к╕льк╕стю проданих одиниць ╓ 500, таким чином, ц╕на за одиницю в найб╕льш╕й парт╕╖ становить 95.

    Приклад 3. Р╕зн╕ к╕лькост╕ продаються за р╕зними ц╕нами.

    а) Продаж╕

    б) Усього

    У цьому приклад╕ найб╕льша продана к╕льк╕сть одиниць склада╓ 65, таким чином, ц╕на за одиницю в найб╕льш╕й сукупн╕й к╕лькост╕ становить 90.

Графа 33(б)

    Зазнача╓ться ц╕на парт╕╖ оц╕нюваних товар╕в з урахуванням ц╕ни одиниц╕ товару, за якою оц╕нюван╕ або ╕дентичн╕ чи под╕бн╕ (аналог╕чн╕) товари ╕мпортован╕, зазначено╖ у граф╕ 33(а).

Графа 34(а)

    У граф╕ зазнача╓ться варт╕сть, додана подальшою обробкою (переробкою), у раз╕ якщо митна варт╕сть визнача╓ться в╕дпов╕дно до частин четверто╖ – сьомо╖ статт╕ 62 Кодексу. Зазначена варт╕сть повинна ╜рунтуватись на об’╓ктивних даних, як╕ п╕ддаються обчисленню та в╕дносяться до вартост╕ тако╖ роботи. Прийнят╕ промислов╕ формули, рецепти, методи буд╕вництва та ╕нша галузева практика повинн╕ становити основу для обчислень.

Графа 34(б)

    У граф╕ зазначаються витрати на виплату ком╕с╕йних, що звичайно сплачуються або п╕длягають сплат╕, чи звичайних торговельних надбавок, як╕ робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни товар╕в того ж класу та виду. Визначення товар╕в "того ж класу та виду" зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до статт╕ 62 Кодексу.

Графа 34(в)

    У граф╕ зазнача╓ться варт╕сть звичайних витрат, понесених в Укра╖н╕ на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та ╕нших пов’язаних з такими операц╕ями витрат.

Графа 34(г)

    У граф╕ зазначаються суми податк╕в, що п╕длягають сплат╕ в Укра╖н╕ у зв’язку з ввезенням (╕мпортом) чи продажем (в╕дчуженням) товар╕в.

Графа 35

    Зазнача╓ться сума значень, наведених у графах 34(а)–34(г).

Графа 36

    Зазнача╓ться р╕зниця м╕ж значенням, наведеним у граф╕ 33(б), та значенням, наведеним у граф╕ 35 ДМВ.

Розд╕л З "Розрахунок"

    Заповню╓ться у раз╕ застосування методу визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть). У графах 37–39(в) зазначаються в╕домост╕ з джерел, зазначених в граф╕ 8 ДМВ.

    Використання методу визначення митно╖ вартост╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 63 Кодексу, як правило, буде обмежуватися тими випадками, коли покупець ╕ продавець пов’язан╕ м╕ж собою, а виробник готовий надати митним органам Укра╖ни необх╕дн╕ калькуляц╕╖ соб╕вартост╕ та забезпечити можлив╕сть будь-яко╖ подальшо╖ перев╕рки, яка може виявитися необх╕дною.

Графа 37

    У граф╕ зазнача╓ться варт╕сть матер╕ал╕в та витрат, понесених виробником при виробництв╕ оц╕нюваних товар╕в. Така ╕нформац╕я повинна базуватися на комерц╕йних рахунках виробника за умови, що так╕ рахунки сум╕сн╕ ╕з загальновизнаними принципами бухгалтерського обл╕ку, як╕ застосовуються у кра╖н╕, де ц╕ товари виробляються.

    Терм╕н "варт╕сть" в╕дпов╕дно до пункту 1 частини першо╖ статт╕ 63 Кодексу включа╓ варт╕сть елемент╕в, зазначених у п╕дпунктах "б" та "в" пункту 1 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу. Зазначений терм╕н також включа╓ розпод╕лену належним чином варт╕сть будь-якого елемента, зазначеного в пункт╕ 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу, який був прямо або опосередковано поставлений покупцем для використання у зв’язку з виробництвом ╕мпортованих товар╕в. Варт╕сть елемент╕в, зазначених у п╕дпункт╕ "г" пункту 2 частини десято╖ статт╕ 58 Кодексу, як╕ вироблен╕ в Укра╖н╕, повинна включатися т╕льки у випадку, якщо так╕ елементи в╕днесен╕ на рахунок виробника. Кошти або варт╕сть елемент╕в, зазначен╕ у цьому абзац╕, не повинн╕ включатися дв╕ч╕ при визначенн╕ митно╖ вартост╕ за методом, передбаченим статтею 63 Кодексу.

Графа 38

    У граф╕ зазнача╓ться на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖, надано╖ виробником або в╕д його ╕мен╕, обсяг прибутку та загальних витрат, що дор╕вню╓ сум╕, яка звичайно в╕добража╓ться при продажу товар╕в того ж класу або виду, що й оц╕нюван╕ товари, як╕ виготовляються виробниками у кра╖н╕ експорту для експорту в Укра╖ну. Надан╕ виробником або в╕д його ╕мен╕ дан╕ повинн╕ бути сум╕сними з тими, як╕, як правило, в╕дображаються в продажах товар╕в того самого класу або виду, що й оц╕нюван╕ товари, як╕ виготовляються виробниками в кра╖н╕ експорту для експорту до Укра╖ни.

    "Загальн╕ витрати" та "обсяг прибутку" повинн╕ враховуватися в ц╕лому. Це означа╓, що в конкретних випадках обсяг прибутку виробника може бути низьким, а загальн╕ витрати виробника – високими, разом з тим обсяг прибутку та загальн╕ витрати виробника, взят╕ разом, можуть бути сум╕сними з тими, що в╕дображаються при продажах товар╕в того самого класу або виду.

    Якщо виробник може довести, що в╕н отриму╓ низький прибуток в╕д продаж╕в ╕мпортних товар╕в через конкретн╕ комерц╕йн╕ обставини, то дан╕ про фактичний прибуток виробника мають братися до уваги за умови, що виробник пред’явля╓ об╜рунтован╕ комерц╕йн╕ п╕дстави для ╖х п╕дтвердження ╕ ц╕нова пол╕тика виробника в╕добража╓ звичайну ц╕нову пол╕тику у в╕дпов╕дн╕й галуз╕ промисловост╕.

    Якщо дан╕ виробника щодо обсягу прибутку та загальних витрат не сум╕сн╕ з тими, як╕, як правило, в╕дображаються при продажах товар╕в того самого класу або виду, що й оц╕нюван╕ товари, як╕ виготовляються виробниками в кра╖н╕ експорту для експорту до Укра╖ни, то обсяг прибутку та загальних витрат може базуватися на в╕дпов╕дн╕й ╕нформац╕╖, в╕дм╕нн╕й в╕д т╕╓╖, що нада╓ться виробником товар╕в або в╕д його ╕мен╕.

    Якщо для ц╕лей визначення обчислено╖ вартост╕ використову╓ться ╕нша ╕нформац╕я, н╕ж та, що надана виробником або в╕д його ╕мен╕, митн╕ органи Укра╖ни повинн╕ на вимогу декларанта або уповноважено╖ ним особи пов╕домити про джерела тако╖ ╕нформац╕╖ з дотриманням вимог статт╕ 56 Кодексу.

    Терм╕н "загальн╕ витрати", зазначений у пункт╕ 2 частини першо╖ статт╕ 63 Кодексу, охоплю╓ прям╕ та непрям╕ витрати на виробництво та продаж товар╕в на експорт, як╕ не включен╕ зг╕дно з пунктом 1 частини першо╖ статт╕ 63 Кодексу.

    Належн╕сть товар╕в до "того ж класу або виду", що й ╕нш╕ товари, визнача╓ться в кожному конкретному випадку з урахуванням в╕дпов╕дних обставин. При визначенн╕ звичайних прибутк╕в ╕ загальних витрат в╕дпов╕дно до положень статт╕ 63 Кодексу вивчаються продаж╕ на експорт до Укра╖ни найвужчо╖ групи або асортименту товар╕в, який включа╓ оц╕нюван╕ товари, стосовно яких може бути надана необх╕дна ╕нформац╕я. Товари "того ж класу або виду" повинн╕ бути з т╕╓╖ само╖ кра╖ни, що й товари, як╕ оц╕нюються.

Графи 39(а)–39(в)

    У графах зазначаються загальн╕ витрати при продажу в Укра╖ну з кра╖ни вивезення товар╕в того ж класу або виду, тобто витрати на завантаження, розвантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, ╖х транспортування до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, витрати на страхування цих товар╕в. В╕домост╕ наводяться в порядку, визначеному для заповнення граф 20-22 ДМВ в╕дпов╕дно.

Графа 40

    Зазнача╓ться сума значень, наведених у графах 37–39(в).

Розд╕л И "Основа для розрахунку"

    Заповню╓ться у раз╕ застосування резервного методу.

    Митна варт╕сть, визначена за резервним методом, повинна ╜рунтуватись на ран╕ше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

    Для використання резервного методу при визначенн╕ митно╖ вартост╕ повинн╕ використовуватися методи, викладен╕ у статтях 58–63 Кодексу, при цьому допуска╓ться об╜рунтована гнучк╕сть у застосуванн╕ зазначених метод╕в. Прикладами об╜рунтовано╖ гнучкост╕ ╓:

    а) щодо метод╕в визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору щодо ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в:

    вимога про те, що час експорту ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в повинен зб╕гатися з часом експорту оц╕нюваних товар╕в або бути максимально наближеним до нього, може тлумачитися гнучко;

    основою для визначення митно╖ вартост╕ може виступати варт╕сть операц╕╖ з ╕дентичними або под╕бними (аналог╕чними) товарами, виробленими у кра╖н╕, в╕дм╕нн╕й в╕д кра╖ни експорту оц╕нюваних товар╕в;

    можуть використовуватися митн╕ вартост╕ ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) ╕мпортних товар╕в, як╕ вже визначен╕ зг╕дно з положеннями статей 62 та 63 Кодексу;

    б) щодо методу визначення митно╖ вартост╕ на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕:

    вимога стосовно продажу товар╕в "у незм╕нному стан╕", зазначена в частин╕ друг╕й статт╕ 62 Кодексу, може тлумачитися гнучко;

    вимога щодо "90 дн╕в" може застосовуватися гнучко.

Графа 41

    У граф╕ зазнача╓ться чисельне значення основи для визначення митно╖ вартост╕ з джерел, зазначених в граф╕ 8 ДМВ.

Графа 42

    У граф╕ зазначаються в╕домост╕ з джерел, наведених у граф╕ 8 ДМВ, щодо коригування, у раз╕ необх╕дност╕, основи для розрахунку, зазначено╖ у граф╕ 41 ДМВ. Ц╕ дан╕ можуть бути як з╕ знаком (+), якщо вони зб╕льшують митну варт╕сть товару, так ╕ з╕ знаком (–), якщо вони ╖╖ зменшують.

    Декларант або уповноважена ним особа зазнача╓ найменування витрат, на як╕ коригу╓ться основа для розрахунку, ╕з зазначенням ╖х числового значення. У раз╕ застосування ДМВ на паперовому нос╕╖ зазначен╕ в╕домост╕ вказуються на зворотному боц╕ основного аркуша ДМВ; у граф╕ 42 учиня╓ться запис "Див. на зворот╕".

Графа 43

    Зазнача╓ться сума значень, наведених у графах 41–42 ДМВ.

Розд╕л ╤

    У розд╕л╕ наводяться дан╕ перерахунку ╕з зазначенням номер╕в граф додаткового аркуша Б, коду валюти в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ валют, суми витрат в ╕ноземн╕й валют╕ й курсу перерахунку валют на дату прийняття митно╖ декларац╕╖ до митного оформлення.

    П╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи

    У раз╕ застосування ДМВ на паперов ому нос╕╖ проставляються особистий п╕дпис та печатка (у раз╕ наявност╕) декларанта або уповноважено╖ ним особи.

ФОРМА
декларац╕╖ митно╖ вартост╕

1. Продавець		Для в╕дм╕ток митного органу
2(а). Покупець
2(б). Декларант		3. Умови поставки
		4. Рекв╕зити документ╕в, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть
Увага! За подання недостов╕рних в╕домостей декларант та/або уповноважена ним особа несуть в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно з Митним кодексом
		5. Номер ╕ дата прийняття митним органом р╕шень щодо в╕домостей, зазначених у графах 9 – 11 ДМВ
6. Митна варт╕сть товар╕в, визначена ╕з застосуванням методу (необх╕дне позначити "Х"): 1) основного - за ц╕ною договору (контракту) щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖) 2) другорядного: а) за ц╕ною договору щодо ╕дентичних товар╕в б) за ц╕ною договору щодо под╕бних (аналог╕чних) товар╕в в) на основ╕ в╕дн╕мання вартост╕ г) на основ╕ додавання вартост╕ (обчислена варт╕сть) ╜) резервного
7. Об╜рунтування обрання методу визначення митно╖ вартост╕ ╕з зазначенням причини незастосування основного методу
8. Джерела ╕нформац╕╖, що використовувалися для визначення митно╖ вартост╕
9(а). Чи пов’язан╕ м╕ж собою продавець та покупець? 9(б). Чи вплинула вза╓мозалежн╕сть продавця та покупця на ц╕ну товару?			ТАК Н╤ ТАК Н╤
10(а). Чи ╓ обмеження прав покупця (╕мпортера) на використання товар╕в, за винятком обмежень: встановлених законом чи запроваджених органами державно╖ влади; географ╕чного рег╕ону, в якому товари можуть бути перепродан╕ (в╕дчужен╕ повторно); що не впливають значною м╕рою на варт╕сть товар╕в			ТАК Н╤
10(б). Чи ╓ будь-як╕ умови або застереження, як╕ унеможливлюють визначення вартост╕ оц╕нюваних товар╕в? Якщо "так", то зазначте конкретн╕ умови. Якщо умову к╕льк╕сно визначено, то заповн╕ть графу 14(б) додаткового аркуша А			ТАК Н╤
11(а). Чи передбачено роялт╕ та ╕нш╕ л╕ценз╕йн╕ платеж╕, як╕ покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оц╕нюваних товар╕в?			ТАК Н╤
11(б). Чи ╓ умова, за яко╖ частина виручки в╕д будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товар╕в покупцем над╕йде прямо чи опосередковано продавцев╕? Якщо в графах 11(а) ╕ 11(б) дано в╕дпов╕дь "так", то детал╕зуйте ╖╖, а в графах 18 ╕ 19 додаткового аркуша А зазначте в╕дпов╕дну суму			ТАК Н╤
12. К╕льк╕сть додаткових аркуш╕в до ц╕╓╖ декларац╕╖
13(а). П╕дпис та печатка декларанта або уповноважено╖ ним особи Дата заповнення ___ _____________ 20__ р.	13(б). Пр╕звище, ╕м'я та по батьков╕ декларанта або уповноважено╖ ним особи _____________________________________

   Министерство финансов своим приказом № 599 от 24.05.2012 утвердило новую форму декларации таможенной стоимости и правила ее заполнения.

   ДТС используется декларантом или уполномоченным им лицом - при определении и заявлении таможенной стоимости товаров, перемещаемых через границу в соответствии с таможенным режимом импорта. ДТС должна подаваться таможенному органу вместе с таможенной декларацией на оцениваемые товары.

   Согласно правилам, при подаче таможенной декларации на бумажном носителе ДТС подается также на бумажном носителе и сопровождается ее электронной копией.

   Новая декларация начнет действовать со дня официального опубликования приказа. Тогда же утратит силу действующий на сегодня приказ Минфина от 29 марта 2012 года № 416 «Об утверждении Порядка заполнения декларации таможенной стоимости».

www.ligazakon.ua

   За январь-май 2012 года импорт товаров в Украину составил 33918,4 млн. долл. По сравнению с соответствующим периодом 2011 года импорт увеличился на 7,4%. Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики, передает ЛИГА.

   Импорт из стран СНГ составлял 41,3% от общего объема, Европы — 32%, в т.ч. из стран Европейского Союза — 30,5%, Азии — 19,4%, Америки — 6%, Африки — 1%, Австралии и Океании — 0,3%.

   В общем объеме импорта наибольшие поступления осуществлялись из Российской Федерации — 33,2% (топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки, механические машины, черные металлы), Китая — 8,1% (механические и электрические машины, обувь), Германии — 7,9% (механические машины, средства наземного транспорта, кроме железнодорожного, фармацевтическая продукция).

   Увеличились импортные поставки из Беларуси — на 50,2%, Италии — на 44,2%, США — на 33,6%, Китая — на 21,8%, Польши — на 17,9%, Германии — на 7,9 %. Поставки из Российской Федерации уменьшились на 10,7%.

   Минеральные продукты составляли 33,2% объема импорта товаров (уменьшение на 9,7%). На поставки механических и электрических машин приходилось — 15,3% (увеличение на 24,3%), средств наземного транспорта, летательных аппаратов, плавучих средств — 10,5% (увеличение на 66,2%), продукции химической и связанных с ней отраслей промышленности — 10% (увеличение на 6,7%), недрагоценных металлов и изделий из них — 6,2% (увеличение на 3%), в том числе черных металлов и изделий из них — 4,3% (увеличение на 3,4%), полимерных материалов, пластмасс и изделий из них — 5,1% (увеличение на 0,2%) от общей стоимости импорта.

   В общем объеме импорта товаров увеличилась доля механических машин с 7,5% до 8,7%, средств наземного транспорта, кроме железнодорожного — с 6,1% до 7,6%, электрических машин — с 5,6% до 6,5 %. Доля топлива минеральных, нефти и продуктов ее перегонки уменьшилась с 37,5% до 31,5%, пластмасс, полимерных материалов — с 4,1% до 3,8%, черных металлов — с 3,3% до 2,9% .

Укррудпром

16-07-2012 16:01, Севостьяненко Эльвира sevostyanenko@kcci.donetsk.ua
Регион: Краматорск
Аркуш коригування ВМД

Уважаем╕е коллеги !
Подскажите пожалуйста, кто недавно сталкивался с оформлением аркуша коригування ВМД ? На основании какого документа проводится эта процедура ?

Задать свой вопрос

MDoffice

Кабмин внес морпорт "Южный" в перечень таможенных пунктов для экспорта, импорта и транзита подакцизного алкоголя и сигарет

   Кабинет Министров внес морской торговый порт "Южный" (Одесская область) в перечень пунктов пропуска через государственную границу, через которые производится ввоз и вывоз подакцизных алкогольных напитков и табачных изделий.

   Об этом говорится в постановлении Кабмина №612 от 11 июля.

   Правительство также включило "Южный" в перечень пунктов пропуска через государственную границу, через которые производится ввоз и вывоз мяса, рыбы, мясных и рыбопродуктов.

   Как сообщало агентство, в 2011 году "Южный" увеличил переработку грузов на 24,25%, или на 4,419 млн до 22,639 млн тонн по сравнению с 2010 годом.

   Морпорт "Южный" расположен на северо-западном побережье Черного моря, в незамерзающем Малом Аджалыкском (Григорьевском) лимане, в 30 км на северо-восток от Одессы, соединен с морем подходным каналом длиной 3 км и глубиной 14 м.

bin.ua

М╕нф╕н: Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них

М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В
УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

28 травня 2012 р.

N 610

Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них

Заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14 червня 2012 р. за N 955/21267

    В╕дпов╕дно до частини восьмо╖ статт╕ 247 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 N 4495-VI та п╕дпункту 64 пункту 4 Положення про М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, затвердженого Указом Президента Укра╖ни в╕д 08 кв╕тня 2011 року N 446,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Порядок справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них, що дода╓ться.

    2. Визнати такими, що втратили чинн╕сть:

    наказ Держмитслужби Укра╖ни в╕д 04 грудня 2003 року N 833 "Про затвердження Порядку прийняття р╕шення про зд╕йснення митного оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення", заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 22 грудня 2003 року за N 1200/8521;

    пункт 1 наказу Держмитслужби Укра╖ни в╕д 24 грудня 2008 року N 1454 "Про внесення зм╕н до деяких наказ╕в Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни", заре╓строваного в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 22 с╕чня 2009 року за N 55/16071;

    пункт 3 наказу Держмитслужби Укра╖ни в╕д 03 березня 2010 року N 190 "Про внесення зм╕н до деяких наказ╕в Держмитслужби щодо митного контролю й митного оформлення товар╕в ╕з застосуванням вантажно╖ митно╖ декларац╕╖", заре╓строваного в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 07 травня 2010 року за N 318/17613;

    наказ Держмитслужби Укра╖ни в╕д 01 лютого 2011 року N 74 "Про внесення зм╕н до Порядку прийняття р╕шення про зд╕йснення митного оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення", заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 06 кв╕тня 2011 року за N 458/19196.

    3. Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (Чмерук М. О.), Департаменту митних платеж╕в Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни (Г╕ла С. П.) в установленому порядку забезпечити:

    подання цього наказу на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни;

    оприлюднення цього наказу.

    4. Цей наказ набира╓ чинност╕ з дня набрання чинност╕ Митним кодексом Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року, але не ран╕ше дня оф╕ц╕йного опубл╕кування.

    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни Мярковського А. ╤. та першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Дороховського О. М.

М╕н╕стр	Ю. Колобов
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державно╖ служби Укра╖ни з питань регуляторно╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва	М. Бродський

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни 28.05.2012 N 610
	Заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14 червня 2012 р. за N 955/21267

ПОРЯДОК
справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них

I. Загальн╕ положення

    1.1. Цей Порядок регулю╓ питання прийняття митними органами р╕шень про зд╕йснення митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в (дал╕ - плата).

    1.2. У цьому Порядку терм╕ни вживаються в таких значеннях:

    м╕сце розташування митного органу - адреси, зазначен╕ у положенн╕ про митницю та положенн╕ про митний пост, що затверджен╕ у порядку, визначеному Митним кодексом Укра╖ни;

    робота поза робочим часом, установленим для митного органу, - робота посадових ос╕б митного органу, що зд╕йсню╓ться в надурочний час (понад тривал╕сть робочого дня, установленого для митного органу), н╕чний час, вих╕дн╕, святков╕ та неробоч╕ дн╕;

    робочий час, установлений для митного органу, - тривал╕сть робочого дня та режим роботи, встановлен╕ в╕дпов╕дно до законодавства Укра╖ни про працю, правилами внутр╕шнього трудового розпорядку ╕ граф╕ками зм╕нност╕ для митного органу.

    ╤нш╕ терм╕ни вживаються у значеннях, установлених Митним кодексом Укра╖ни та Кодексом закон╕в про працю Укра╖ни.

    1.3. Плата справля╓ться:

    а) за митною декларац╕╓ю на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа та/або митною декларац╕╓ю, що пода╓ться в електронному вигляд╕ (дал╕ - МД), а саме:

    тимчасовою митною декларац╕╓ю;

    пер╕одичною митною декларац╕╓ю;

    попередньою митною декларац╕╓ю;

    додатковою митною декларац╕╓ю;

    б) за ун╕ф╕кованою митною квитанц╕╓ю МД-1 (дал╕ - квитанц╕я МД-1) у раз╕ зд╕йснення митних формальностей, що не передбачають подання митно╖ декларац╕╖.

    1.4. Платниками плати ╓: декларант або уповноважена ним особа, на звернення яко╖ було прийняте р╕шення про зд╕йснення митних формальностей поза м╕сцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу.

    Митний брокер ма╓ право сплатити плату, якщо декларант уповноважу╓ його повн╕стю зд╕йснити вс╕ процедури з декларування та сплати митних та ╕нших платеж╕в.

    1.5. Сплата кошт╕в зд╕йсню╓ться платниками до/або п╕д час зд╕йснення митних формальностей митними органами.

    1.6. Р╕шення про виконання митних формальностей поза м╕сцем розташування митного органу у робочий час прийма╓ться посадовою особою цього митного органу, уповноваженою на це наказом кер╕вника митниц╕, на п╕дстав╕ письмово╖ заяви декларанта або уповноважено╖ ним особи шляхом проставляння на заяв╕ резолюц╕╖.

    1.7. Р╕шення про виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митного органу, прийма╓ться кер╕вником (заступником кер╕вника) митного органу шляхом видання письмового розпорядження на п╕дстав╕ письмово╖ заяви декларанта або уповноважено╖ ним особи.

    1.8. Заява щодо виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них, повинна м╕стити:

    в╕домост╕ про товар та/або транспортний зас╕б, в╕дправника, одержувача, зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р або ╕нший документ, що використову╓ться в м╕жнародн╕й практиц╕ зам╕сть договору (контракту);

    планован╕ час ╕ дату виконання митних формальностей;

    зобов'язання про внесення плати;

    в╕домост╕ про бажане м╕сце проведення виконання митних формальностей (у раз╕ ╖х виконання поза м╕сцем розташування митного органу);

    печатку заявника (за наявност╕);

    п╕дпис заявника.

    1.9. У раз╕ перем╕щення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в експрес-перев╕зником з письмовою заявою зверта╓ться експрес-перев╕зник.

II. Порядок нарахування ╕ внесення плати

    2.1. Нарахування плати зд╕йсню╓ться за розм╕рами, затвердженими постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 18 с╕чня 2003 року N 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в" (дал╕ - постанова).

    2.2. Нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза м╕сцем розташування митного органу зд╕йснюються таким чином:

    у п╕дрозд╕лах митного оформлення митного органу, для яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень, - за розм╕ром плати зд╕йснення митних формальностей за роботу у робочий, надурочний, н╕чний час та вих╕дн╕, святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕ в╕дпов╕дно до часу фактичного виконання митних формальностей;

    у п╕дрозд╕лах митного оформлення митного органу за затвердженим кер╕вником митного органу та передбаченим правилами внутр╕шнього трудового розпорядку граф╕ком зм╕нност╕ - за розм╕ром плати за виконання митних формальностей у надурочний час;

    у п╕дрозд╕лах митного оформлення митного органу, режим роботи яких визначений як ц╕лодобовий, - за розм╕ром плати за виконання митних формальностей у робочий час.

    2.3. Нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митних орган╕в, зд╕йснюються таким чином:

    у п╕дрозд╕лах митного оформлення митного органу, для яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень, - за розм╕ром плати зд╕йснення митних формальностей за роботу у надурочний, н╕чний час та вих╕дн╕, святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕ в╕дпов╕дно до часу фактичного виконання митних формальностей;

    у п╕дрозд╕лах митного оформлення митного органу за затвердженим кер╕вником митного органу та передбаченим правилами внутр╕шнього трудового розпорядку граф╕ком зм╕нност╕ - за розм╕ром плати за виконання митних формальностей у надурочний час.

    2.4. Нарахування плати посадовими особами митного органу поза м╕сцем розташування митного органу та поза робочим часом, установленим для цього митного органу, зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ в╕дпов╕дних даних, занесених у Журнал обл╕ку ви╖зд╕в посадових ос╕б для виконання митних формальностей, форма якого наведена в додатку до цього Порядку.

    2.5. Установлен╕ постановою розм╕ри плати застосовуються з урахуванням рекомендац╕й Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни щодо перенесення вих╕дних та робочих дн╕в у порядку ╕ на умовах, установлених законодавством, для прац╕вник╕в, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вих╕дними днями.

    2.6. Плата нарахову╓ться виключно за фактичний час зд╕йснення митних формальностей поза м╕сцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно в╕д к╕лькост╕ посадових ос╕б митного органу, залучених до ╖х проведення.

    2.7. До часу, витраченого посадовою особою митного органу на зд╕йснення митних формальностей поза м╕сцем розташування митних орган╕в, зарахову╓ться також час, витрачений нею на про╖зд до м╕сця призначення й у зворотному напрямку.

    2.8. Плата вноситься за кожною письмовою заявою окремо з урахуванням к╕лькост╕ витрачених на зд╕йснення митних формальностей годин роботи посадово╖ особи митного органу, яка зд╕йсню╓ так╕ митн╕ формальност╕, незалежно в╕д к╕лькост╕ оформлених митних декларац╕й.

    2.9. Плата справля╓ться у гривн╕ за оф╕ц╕йним (валютним) курсом, встановленим Нац╕ональним банком, що д╕╓ на дату подання митно╖ декларац╕╖, а у раз╕, коли виконання митних формальностей не пов'язано з поданням митно╖ декларац╕╖, - на дату фактично╖ сплати.

    2.10. Сплата кошт╕в зд╕йсню╓ться платниками у безгот╕вков╕й форм╕ за рахунок авансових платеж╕в (передоплати) або в гот╕вков╕й форм╕ через касу митного органу чи ф╕нансово╖ установи на рахунки, в╕дкрит╕ на ╕м'я митних орган╕в в територ╕альних органах Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни.

III. Особливост╕ внесення та повернення сплачено╖ плати

    3.1. Плата не справля╓ться:

    3.1.1. При митному оформленн╕ гуман╕тарно╖ допомоги, яка ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни (вивозиться) в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про гуман╕тарну допомогу".

    3.1.2. При митному оформленн╕ вантаж╕в, як╕ перем╕щуються через митну територ╕ю Укра╖ни в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про транзит вантаж╕в".

    3.1.3. При оформленн╕ попередньо╖ митно╖ декларац╕╖, що склада╓ться до моменту ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни.

    3.2. Суми помилково та/або надм╕рно сплачено╖ до державного бюджету плати повертаються платнику в порядку, встановленому законодавством.

Директор Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку

М. О. Чмерук

 

Додаток до Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для них

Форма

Журнал
обл╕ку ви╖зд╕в посадових ос╕б для виконання митних формальностей

___________________________________
(назва структурного п╕дрозд╕лу)

_________ (р╕к)

N з/п	Дата	М╕сце огляду	Найменування юридично╖ особи/П. ╤. Б. ф╕зично╖ особи - п╕дпри╓мця	Час ви╖зду	Час при╖зду	К╕льк╕сть годин	П. ╤. Б. ╕нспектора	Рекв╕зити МД (квитанц╕╖ МД-1), N, дата

 

MDoffice

В Украине скоро закончится валюта

   Экономические проблемы Португалии, Испании и Италии спровоцируют рост безработицы, что негативно отразится на платежном балансе Украины, пишут "Комментарии".

   Проблемы еврозоны спровоцируют падение трансфертов от украинских «заробитчан», растущий объем которых так долго поддерживал текущий счет на плаву, отмечает издание. К примеру, в 2011-м объемы частных денежных переводов из-за рубежа составили $7 млрд. Эта сумма оказалась практически эквивалентной годовому объему иностранных инвестиций, зашедших в страну, — $7,2 млрд.

   Ожидающееся сокращение европейских и азиатских рынков подкосит позиции экспортеров и как следствие ослабит приток валюты в страну, а повышение цен на газ усугубит уже существующие дисбалансы.

   Поддержкой для отечественных экспортеров могла бы стать девальвация гривни, которая ожидается в конце года, пишет газета. Ведь из-за того, что сейчас происходит «просадка» курсов валют стран – основных торговых партнеров Украины (евро и российского рубля), украинский экспорт теряет конкурентоспособность.

   По подсчетам НБУ, платежный баланс страны все еще остается профицитным. Но его положительное сальдо за январь-май 2012-го сократилось более чем в пять раз — до $422 млн. и будет таять и дальше из-за сокращения внешних заимствований и падения притока прямых иностранных инвестиций.

   «По нашим прогнозам, в целом за 2012 год прямые иностранные инвестиции могут сократиться по сравнению с прошлым годом на 15%», — говорит начальник отдела анализа финансовых рынков ИНГ Банк Украина Александр Печерицын.

   Активно выводить валюту из страны будет и банковский сектор, пишет издание. Сумма заимствований финучреждений, срок погашения которых наступает в этом году, составляет $12,9 млрд., из которых $7,1 млрд. — средне- и долгосрочная задолженности.

   Скудность вливаний нерезидентов и высокие выплаты по долгам могут вогнать страну в валютный минус, прогнозируют эксперты.

   «По нашим прогнозам, Украина столкнется с дефицитом внешнего финансирования (сумма сальдо текущего счета и счета финансовых операций) в размере $6,1 млрд., которые будут покрываться за счет резервов НБУ», — говорит аналитик Concorde Capital Виталий Ваврищук.

maanimo.com

Лист-в╕дпов╕дь Держл╕кслужби Укра╖ни стосовно терм╕н╕в виконання розпоряджень про встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) об╕гу л╕карських засоб╕в

Всеукра╖нська громадська орган╕зац╕я «Аптечна профес╕йна асоц╕ац╕я Укра╖ни» над╕слала до «Щотижневика АПТЕКА» лист-в╕дпов╕дь Держл╕кслужби Укра╖ни стосовно терм╕н╕в виконання розпоряджень про встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) об╕гу л╕карських засоб╕в. Пропону╓мо його до уваги наших читач╕в.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРА╥НИ З Л╤КАРСЬКИХ ЗАСОБ╤В

(Держл╕кслужба Укра╖ни)

ВСЕУКРА╥НСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я

«Аптечна профес╕йна асоц╕ац╕я Укра╖ни»

У в╕дпов╕дь на Ваш лист в╕д 15.05.12 № 39 стосовно порядку встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) об╕гу л╕карських засоб╕в Державна служба Укра╖ни з л╕карських засоб╕в пов╕домля╓ наступне.

Порядок встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) та поновлення об╕гу л╕карських засоб╕в на територ╕╖ Укра╖ни, встановлений наказом М╕н╕стерством охорони здоров’я Укра╖ни в╕д 22.11.11 № 809, поширю╓ться на вс╕х суб’╓кт╕в господарювання — заре╓строваних в установленому законодавством порядку юридичних ос╕б незалежно в╕д ╖х орган╕зац╕йно-правово╖ форми та форми власност╕, як╕ провадять господарську д╕яльн╕сть, пов’язану з виробництвом, ввезенням на митну територ╕ю Укра╖ни, збер╕ганням, транспортуванням, реал╕зац╕╓ю та використанням л╕карських засоб╕в, у тому числ╕ на заклади охорони здоров’я та на ф╕зичних ос╕б — п╕дпри╓мц╕в, як╕ провадять зазначен╕ види д╕яльност╕ (дал╕ — суб’╓кт господарювання), та власник╕в ре╓страц╕йних посв╕дчень л╕карських засоб╕в.

В╕дпов╕дно до пункту 2.1 розд╕лу ╤╤ Порядку, у раз╕ встановлення факту об╕гу неяк╕сних, фальсиф╕кованих, незаре╓строваних л╕карських засоб╕в Держл╕кслужба Укра╖ни:

• встановлю╓ заборону (тимчасову заборону) об╕гу л╕карського засобу;
• пода╓ в МОЗ Укра╖ни пропозиц╕╖ щодо прийняття МОЗ Укра╖ни р╕шення про припинення д╕╖ ре╓страц╕йного посв╕дчення в╕дпов╕дного л╕карського засобу.

В╕дпов╕дно до пункту 2.2. розд╕лу ╤╤ Порядку, у раз╕ встановлення нев╕дпов╕дностей л╕карських засоб╕в вимогам, визначеним методами контролю якост╕, Держл╕кслужба Укра╖ни вжива╓ таких заход╕в до:

першого класу — протягом одн╕╓╖ доби вида╓ розпорядження про встановлення заборони об╕гу л╕карського засобу, про що ╕нформу╓ власника ре╓страц╕йного посв╕дчення л╕карського засобу або його оф╕ц╕йного представника, територ╕альн╕ органи Держл╕кслужби Укра╖ни, МОЗ Укра╖ни та суб’╓кт╕в господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масово╖ ╕нформац╕╖, а також надсила╓ терм╕нове пов╕домлення про дефект якост╕ (в╕дкликання л╕карського засобу) за формою зг╕дно з додатком до цього Порядку уповноваженим органам ╢вропейського Союзу, держав, як╕ входять до м╕жнародно╖ системи сп╕вроб╕тництва фармацевтичних ╕нспекц╕й, та ╕нших держав, з якими Укра╖на ма╓ в╕дпов╕дн╕ угоди;

другого класу — протягом одн╕╓╖ — двох д╕б вида╓ розпорядження про встановлення заборони об╕гу л╕карського засобу, про що ╕нформу╓ власника ре╓страц╕йного посв╕дчення л╕карського засобу або його оф╕ц╕йного представника, територ╕альн╕ органи Держл╕кслужби Укра╖ни, МОЗ Укра╖ни та суб’╓кт╕в господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масово╖ ╕нформац╕╖, а також надсила╓ терм╕нове пов╕домлення про дефект якост╕ (в╕дкликання л╕карського засобу) уповноваженим органам держав — ╕мпортер╕в дано╖ сер╕╖ (сер╕й) л╕карського засобу;

третього класу — вида╓ розпорядження про встановлення заборони об╕гу л╕карського засобу, про що ╕нформу╓ власника ре╓страц╕йного посв╕дчення л╕карського засобу або його оф╕ц╕йного представника, територ╕альн╕ органи Держл╕кслужби Укра╖ни, МОЗ Укра╖ни та суб’╓кт╕в господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масово╖ ╕нформац╕╖.

В╕дпов╕дно до Процедури встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) л╕карських засоб╕в на територ╕╖ Укра╖ни, визначено╖ розд╕лом IV Порядку, суб’╓кти господарювання повинн╕ вживати заход╕в для виконання встановлених у розпорядженнях вимог щодо об╕гу л╕карських засоб╕в у строк, зазначений у розпорядженнях про встановлення заборони (тимчасово╖ заборони) л╕карських засоб╕в.

В╕дпов╕дно до пункту 190 Типово╖ ╕нструкц╕╖ з д╕ловодства у центральних органах виконавчо╖ влади, Рад╕ м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, м╕сцевих органах виконавчо╖ влади, затверджено╖ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30.11.11 № 1242, строк виконання документа може встановлюватися у нормативно-правовому акт╕, розпорядчому документ╕ або резолюц╕╖ кер╕вника установи. Строки виконання внутр╕шн╕х документ╕в обчислюються в календарних днях починаючи з дати п╕дписання (ре╓страц╕╖), а вх╕дних — з дати надходження (ре╓страц╕╖).

Заступник Голови

А.Д. Захараш

Аптека.ua

Золотой мусор

   Олигархи решили побороться за отходы в мусорных контейнерах. Удастся ли им не замарать рук?

   "Это несерьезные и безответственные люди, которые там сидят. Мне они никто!" — так категорично характеризует госкомпанию "Укрэкоресурсы" Петр Чернышов, гендиректор одного из лидеров пивного рынка Carlsberg Ukraine.

   Много лет назад правительство обязало всех импортеров заключать договоры с этим госпредприятием о том, что оно будет на их средства собирать, перерабатывать и утилизировать отходы. Однако деньги "капали", а мусор никто не собирал. В этом году назначен новый директор "Укрэкоресурсов", и он уверяет, что компания вот-вот начнет работать "по своему профилю". Однако невиданная законотворческая активность на "мусорном" рынке позволяет как минимум, усомниться в этих планах, а как максимум — утверждать, что "мусорный" рынок стоит перед этапом передела в пользу "приближенных к власти".

   Молодым у нас…

   Ежегодно украинцы выбрасывают на свалки порядка двух миллиардов гривен. Именно в такую сумму оценивается объем украинского рынка переработки и утилизации твердых бытовых отходов (ТБО). Большая часть вывозится на полигоны, где годами гниет. "В настоящее время общая площадь 770 полигонов составляет почти 3 тыс. га, не считая 3298 несанкционированных свалок, — говорится в пояснительной записке к законопроекту №9588, который направлен на установление "зеленого" тарифа на электроэнергию, произведенную с использованием ТБО. — На свалках и полигонах накоплено около 30 млрд т твердых промышленных бытовых отходов, ежегодно указанный объем увеличивается на 1 млрд т. На сегодня свалки переполнены, их границы подходят к жилым кварталам, 80-90% полигонов не соответствуют требованиям экологической безопасности и являются прямой угрозой жизни людей, а также представляют собой чрезвычайную угрозу окружающей среде".

   И лишь малая часть из этого мусора собственно перерабатывается. "Всего в стране около десяти картонно-бумажных комбинатов, которые работают на вторичном сырье и могли бы перерабатывать также и комбинированную упаковку, — рассказывает Анна Таранцова, менеджер по защите окружающей среды компании "Тетра Пак Украина". — За 2011 г. было переработано примерно 15% от всех проданных на украинский рынок упаковок компании "Тетра Пак". Данный показатель выше в два и более раз, чем, например, в России или Казахстане. Учитывая, что в стране отсутствует стабильная система раздельного сбора отходов, которая могла бы поспособствовать обеспечению перерабатывающих предприятий сырьем, данный показатель достаточно высокий".

   Однако уже в ближайшее время ситуация на рынке может кардинально измениться. Ведь им заинтересовались "люди с большими деньгами и большими возможностями". В феврале с. г. на пост директора госпред­приятия "Укрэкоресурсы" был назначен Дмитрий Радионов, до этого работавший заместителем в этой же компании, а еще раньше — в частной группе компаний "ВиДи Груп". На первый взгляд, молодой человек со стратегическим мышлением, понимающим суть работы компании и ее основные цели и при этом признающий ошибки предшественников.

   По его словам, компания до конца года планирует запустить в эксплуатацию несколько предприятий по переработке Пэт-бутылок и стеклобоя, закупить специальные контейнеры и транспорт для перевозки сырья и т. д. Общий инвестиционный план на год составляет порядка 150 млн грн. В случае, если этим планам суждено сбыться, "Укрэкоресурсы" будут претендовать на статус одного из ведущих игроков рынка переработки отходов.

   Однако на этом хорошие новости заканчиваются. В настоящее время де-факто за сбор, переработку и утилизацию отходов должны платить только импортеры — без необходимого штампика об оплате груз не пересечет границу. В то же время отечественные предприятия, которые в своем производстве используют тару и упаковку и которые также обязаны в соответствии с Постановлением Кабмина №915 от 2001 г. заключать соответствующие договоры, не придерживаются данной нормы.

   Происходит это вследствие того, что для импортеров действует порядок заключения договоров, а вот для отечественных предприятий его не существует. Де-факто только несколько десятков производителей заключили договоры на переработку своей тары, зачастую используя этот момент для своего пиара. Однако столь положительная ситуация для отечественных компаний не могла долго оставаться незамеченной чиновниками в лице "Укрэкоресурсы". По информации "ВД", сейчас разработан соответствующий порядок заключения договоров отечественными предприятиями с компаниями, которые имеют право на сбор, переработку и заготовку тары и упаковки.

   По прогнозу "Укрэкоресурсов", данный порядок может быть принят уже осенью и тогда же вступит в силу. По расчетам "Укрэкоресурсов", если сейчас "импортный" рынок тары и упаковки составляет порядка 200 млн грн. в год, то сумма, которую необходимо будет уплатить местным предприятиям, будет составлять порядка 1 млрд грн. По информации "ВД", отечественным предпринимателям не стоит рассчитывать, что в канун выборов правительство не пойдет на установление де-факто нового налога для бизнеса.

   Как мухи на мед

   По данным анонимного источника, серьезным претендентом на должность гендиректора "Укрэкоресурсы" был Владислав Горшков, протеже секретариата Кабмина Константина Любченко. Все документы для его его назначения уже были готовы, однако ему предпочли Дмитрия Радионова, вопрос с назначением которого решился за один вечер. Нового гендиректора госпредприятия СМИ условно относят к "семье" президента, основываясь на том, что он когда-то учился вместе с сыном генпрокурора Виктора Пшонки.

   Но, похоже, что в борьбу за отходы ввязалась не только "семья президента". Интерес к этому рынку стала проявлять так называемая группа Фирташа — Левочкина.

   В частности, по словам анонимного источника, структурам Сергея Левочкина (вполне возможно, что имеется в виду компания Oskaro Investments) удалось получить фактический контроль над предприятием "Киевспецтранс", которое является одним из лидеров на киевском рынке сбора мусора. По эксперт­ным оценкам, оно контролирует порядка трети этого рынка. "ВД" решила проверить, каким образом это удалось Сергею Левочкину. В настоящее время 52% акций вышеуказанного предприятия принадлежит городской общине Киева в лице горсовета.

   Остальные акции находятся в собственности частных компаний, не связанных с этим чиновником. В прошлом году сессия киевского горсовета приняла решение о том, что в 2012 г. должна пройти приватизация четверти пакета акций "Киевспецтранса". Так что вполне возможно что сейчас готовится схема по передаче этого пакета структурам Сергея Левочкина. Однако, по словам источника "ВД", Сергей Левочкин передаст контроль над данным активом Дмитрию Фирташу. "ВД" попыталась получить комментарий у пресс-службы этого предпринимателя, однако на момент сдачи номера в печать ответа не поступило.

   Причем, скорее всего, Дмитрий Фирташ не ограничится одним "Киевспецтрансом". В частности, по данным источника "ВД", он может приобрести компанию "Гр╕нКо" — еще одного игрока киевского рынка сбора и переработки мусора. Ранее владелец "Гр╕нКо" Виктор Ржоткевич руководил госкомпанией "Укрэкоресурсы", однако год назад был уволен по собственному желанию. Судить, насколько это желание было соб­ственным, сложно, поскольку в это же время стало известно о проверках Госфининспекцией и прокуратурой Киева деятельности этой компании. Они оказались неутешительными для Виктора Ржоткевича — в мае прокуратура Киева передала в суд материалы соответствующего уголовного дела.

   В компании "Гр╕нКо" не смогли подтвердить информацию о переговорах по продаже компании. "До настоящего момента смены собственника не происходило, а информации о переговорах о продаже нет. Как только что-то произойдет, это будет отражено в официальной отчетности", — сообщили в компании. Вполне возможно, что данный судебный процесс станет методом давления на Виктора Ржоткевича с целью продажи его предприятия структурам Дмитрия Фирташа.

   Однако каким образом группа Левочкина — Фирташа планирует зарабатывать на "мусорном" бизнесе? Анонимный источник "ВД" говорит, что это будет сделано путем лоббирования законопроектов, которые были поданы в парламент нардепами Юрием Мирошниченко и Юлией Левочкиной, сестрой Сергея Левочкина. Данные законопроекты направлены на то, чтобы повысить инвестпривлекательность предприятий по переработке мусора, которые планируется построить в рамках национального проекта "Чисте м╕сто".

   В частности, речь идет о том, что с 1 января все граждане Украины должны будут заключать договоры на сбор, переработку и утилизацию отходов с соответствующими предприятиями. 17 мая проект "провалился", но уже 21 авторы подали новый законопроект, по сути, представлявший собой клон первого. Влиятельным противником данной инновации выступала, в первую очередь, не оппозиция, а группа Владимира Рыбака, председателя парламентского комитета по вопросам строительства, градостроения и ЖКХ и региональной политики, бывшего мэра Донецка.

   Мотивом для такого противостояния наш источник выдвигает версию возможного падения рейтинга Партии регионов в преддверии парламентских выборов. Однако, судя по всему, Владимира Рыбака удалось "уговорить" (Подробнее — см. Мнение). В начале июня законопроект Мирошниченко — Левочкиной получил поддержку нардепов в первом чтении.

   Кому достанутся деньги за разгребание авгиевых конюшен, мы узнаем уже в ближайшем будущем.

   МНЕНИЕ. Владимир Слабый, председатель "Украинской упаковочно-экологической коалиции"

   — Договоры, по которым "Укрэкоресурсы" работают с импортерами, никакой ответственности на нее не налагают. Вы должны осуществить предоплату ГП "Укрэкоресурсы" еще до таможенного оформления, а далее что хотите, то и делайте. Услуги по сбору и утилизации использованной тары и упаковочных материалов они не предоставят. Импортерам приходится заключать договор с другой компанией, т. е. импортеры платят дважды за одно и то же. Как следствие, по бухгалтерской отчетности импортер вынужден дважды списывать затраты на оказание одной и той же услуги, что вызывает подозрение у налоговых служб.

   В итоге, оплата сбора упаковки, по сути, перекладывается на плечи потребителя. Жители должны еще оплатить сбор, вывоз и размещение на свалке этих ресурсоценных материалов. В результате, у нас нет эффективно функционирующей системы сбора, переработки и утилизации ценного сырья, и при этом мы трижды платим за эти услуги. В настоящее время на выполнение поручения Президента Украины разработан проект закона, которым предусматривается урегулирование всех этих вопросов, но, как показывает опыт прошлых лет, противодействие его принятию будет существенное.

   МНЕНИЕ. Владимир Рыбак, председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам строительства, градостроения и ЖКХ и региональной политики

   — Я хочу, чтобы этот законопроект (№10499, основной идеей которого является передача функ­ций регулирования, в т. ч. тарифов, переработки и захоронения ТБО от местных органов власти Нацкомиссии рынка регулирования коммунальных услуг — прим. "ВД") был принят, однако в нынешнем сыром виде его принимать нельзя. Оптимальным вариантом стало бы принятие Нацкомиссией только методики, на основании которой уже местные органы власти устанавливали бы тарифы на переработку и утилизацию отходов.

   Нам необходимо как минимум 10-15 мусороперерабатывающих заводов. Мы должны создать условия для прихода инвесторов. Однако эти меры не должны ущемлять и интересы рядовых граждан. Поэтому я и предложил на заседании комитета создать рабочую группу, которая поработает со всеми заинтересованными министерствами и участниками рынка, учтет их предложения, и только потом мы вынесем этот документ в сессионный зал. Например, там должна быть норма о "зеленом" тарифе на электричество, которое может производиться при переработке отходов. Без "зеленого" тарифа инвестор не придет со своими деньгами строить мусороперерабатывающий завод. В этом я убежден.

ДеПо

Украинский Минфин пророчит, что следующий год будет сложным для всего мира

   Ресурсов будет недостаточно для всех — лучшие заемщики будут иметь больше возможностей для заимствований, отмечают в Минфине. А в НБУ уточняют — концентрация нашего Минфина на внутреннем рынке в таких условиях — правильное решение.

   Следующий 2013 год может оказаться более сложным для мировой экономики, чем кризисный 2008-й, прогнозирует директор департамента долговой и международной финансовой политики Министерства финансов Украины Галина Пахачук.

   Такое мнение она высказала во время заседания Финансового пресс-клуба, организованного 12 июля Лигой финансового развития при поддержке проекта USAID «Развитие финансового сектора» FINREP и еженедельника «Зеркало недели. Украина».

   «Ресурсов будет недостаточно для всех — лучшие заемщики будут иметь больше возможностей для заимствований, — уточнила представитель Минфина. - Риски повсюду в мире увеличились, в т.ч. в нашей стране. Поэтому сейчас перераспределение (средств — ред.) происходит, прежде всего, через ОВГЗ в бюджет, а уже через бюджет — в инвестиционные проекты, в экономику. Недаром в мире принято считать, что именно суверен — надежный заемщик».

   Директор же департамента по управлению валютным резервом и осуществлению операций на открытом рынке НБУ Александр Дубихвост констатировал, что многие страны уже сталкиваются с проблемой получения займов. Однако, по его словам, деньги в мире все-таки есть, и печатаются они довольно быстрыми темпами (в частности, в Европе, США). «Концентрация нашего Минфина на внутреннем рынке в таких условиях — правильное решение», — подчеркнул представитель центробанка.

   По мнению Дубихвоста, сегодня Украина более подготовлена к внешним вызовам, чем еще год назад. Индикатором этого может служить и то, что определенное уменьшение резервов НБУ состоялось, прежде всего, через активное возвращение внешних долгов Украины, а не, скажем, через повышенный спрос населения на валюту на наличном рынке.

   Кроме того, положение дел на валютном рынке Украины намного лучше, чем год назад. Например, отрицательное сальдо продажи наличной валюты населению за прошлый год составило $13,5 млрд. Эти средства пошли на погашение кредитов в эквиваленте 30 млрд грн, одновременно депозиты в валюте выросли на 36 млрд грн — в целом это $8,2 млрд. То есть более $5 млрд осталось вне банковской системы, отметил представитель НБУ.

   Он также отметил, что с начала текущего года размер валютных кредитов уменьшился на $ 2 млрд, одновременно выросли на $1,2 млрд депозиты в валюте. То есть банковская система получила $3,2 млрд в счет погашения кредитов и на депозиты. Отрицательное сальдо продажи наличной валюты населению составляет $3 млрд.

   «То есть население сколько купило, столько и принесло в банки. Ничего, как говорится, "мимо кассы» не прошло. И это характеризует ситуацию как очень хорошую ", — считает Александр Дубихвост.

   То, что Минфин планирует продолжать привлечение средств на внутреннем рынке и предлагает рынку такой инструмент, как казначейские обязательства для населения — это очень хорошо и это можно только приветствовать, уверен Александр Дубихвист

Зеркало недели. Украина

Эксперт: Вступление России в ВТО позволит Украине более конструктивно решать торговые споры

   Вступление России в ВТО позволит Украине более конструктивно решать торговые споры. Такое мнение РБК-Украина выразила экономист ИК "Тройка Диалог Украина" Ирина Пионтковская.

   "Одним из преимуществ для Украины от вступления России в ВТО будет возможность использовать существующий механизм урегулирования споров для стран-участниц, что поможет более конструктивно решать торговые споры между нашими странами. До этого момента в торговых отношениях не существовало четких правил разрешения конфликтов, что зачастую выливалось в торговые ограничения для определенных групп товаров и наносило ущерб участникам торговли этими товарами", - отметила Пионтковская.

   Напомним, последним громким торговым спором между Украиной и Россией был вопрос об экспорте в РФ сыров некоторых украинских производителей. 7 февраля Россия ввела запрет на ввоз продукции, мотивируя тем, что продукция не соответствует техрегламенту России на молоко и молочную продукцию. Вопрос долго муссировался, перейдя в разряд политических, однако уже в конце мая министр экономического развития и торговли Украины Петр Порошенко договорился о возобновлении поставок сыра в РФ.

FINANCE.UA

Негативное сальдо внешней торговли выросло на 67%

   Отрицательное сальдо внешней торговли товарами Украины в мае 2012 года составило 1,328 млрд долларов, что на 66,8% больше, чем в мае 2011 года (0,796 млрд долларов). Об этом сообщила Государственная служба статистики в пятницу, передает “Интерфакс-Украина”.

   Согласно ее данным, экспорт товаров в мае этого года по сравнению с маем прошлого года вырос на 4,7% — до 6,248 млрд долларов, тогда как импорт — на 12%, до 7,576 млрд долларов.

   Госстат уточняет, что по сравнению с апрелем этого года экспорт в мае увеличился на 7,8%, а импорт — на 4,3%.

   Статистическое ведомство также отмечает, что в целом за первые пять месяцев этого года отрицательное сальдо внешней торговли товарами возросло на 15,9%, или на 0,783 млрд долларов, — до 5,715 млрд долларов.

   При этом экспорт товаров увеличился на 5,8% — до 28,204 млрд долларов, импорт — на 7,4%, до 33,918 млрд долларов.

   Коэффициент покрытия импорта экспортом составил 0,83, тогда как в январе-мае-2011 — 0,84.

   Внешнеторговые операции Украина осуществляла с партнерами из 202 стран мира. Год назад их было 206.

   Объемы экспортных поставок в страны СНГ в январе-мае составили 36,8% от общего объема экспорта, Азии — 27,2%, Европы — 24,5% (в том числе в страны Европейского Союза — 24,1%), Африки — 8%, Америки — 3,3%.

   Наибольшие объемы экспортных поставок осуществлялись в Российскую Федерацию — 26,5% общего объема экспорта товаров из страны (железнодорожные локомотивы, механические машины, черные металлы), Турцию — 5,6% (черные металлы, жиры и масла животного и растительного происхождения, удобрения), Египет — 4,2% (зерновые культуры, черные металлы, жиры и масла животного и растительного происхождения), Польшу — 4,1% (черные металлы, руды, шлак и зола, электрические машины), Казахстан — 3,8% (изделия из черных металлов, железнодорожные локомотивы, механические машины), Индию — 3,6% (жиры и масла животного и растительного происхождения, черные металлы, топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки), Италию — 3,5% (черные металлы, семена и плоды масличных растений, удобрения).

   Увеличился экспорт товаров почти во все основные страны-партнеры: Египет — в 2,9 раза, Казахстан — на 61,2%, Индию — на 38,5%, Польшу — на 3,4%, РФ — на 2,1%, Экспорт в Италию и Турцию сократился на 34,1% и 6,7% соответственно.

   Основу товарной структуры украинского экспорта составили черные металлы и изделия из них — 29,7% от общего объема экспорта (уменьшение на 6,9% по сравнению с январем-маем 2011 года). Минеральные продукты составили 12,3% (уменьшение на 8,2%), продукты растительного происхождения — 12,1% (увеличение на 97,6%), механические и электрические машины — 9,6% (увеличение на 11,5%), средства наземного транспорта, летательные аппараты, плавсредства — 7,5% (увеличение на 16,9%), продукты химической и связанных с ней отраслей промышленности — 7,2% (на уровне января-мая 2011 года), жиры и масла животного и растительного происхождения — 5,9% (увеличение на 4,6%).

   В общем объеме экспорта товаров по сравнению с соответствующим периодом 2011 года возросла доля зерновых культур — с 3,7% до 9,6%, железнодорожных локомотивов — с 5,5% до 6,1%, механических машин — с 4,9% до 5,3%, изделий из черных металлов — с 4,5% до 4,7%.

   При этом уменьшилась доля черных металлов — с 29,3% до 25%, топлива минерального, нефти и продуктов ее перегонки — с 7,9% до 6,3%, руд, шлаков и золы — с 5,5% до 5%.

   Импорт из стран СНГ составил 41,3% от общего объема, Европы — 32% (в том числе из стран ЕС — 30,5%), Азии — 19,4%, Америки — 6%, Африки — 1%, Австралии и Океании — 0,3%.

   Наибольшие импортные поступления в Украину осуществлялись из Российской Федерации —33,2% от общего объема (топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки, механические машины, черные металлы), Китая — 8,1% (электрические и механические машины, обувь), Германии — 7,9% (механические машины, средства наземного транспорта, кроме железнодорожного, фармацевтическая продукция), Беларуси — 5,8% (топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки, средства наземного транспорта, кроме железнодорожного, механические машины), Польши — 3,9% (топлива минеральные, нефть и продукты ее перегонки, бумага и картон, пластмассы, полимерные материалы) и Италии — 2,9% (механические и электрические машины, пластмассы, полимерные материалы)

   Выросли по сравнению с январем-маем-2011 импортные поставки из Беларуси — на 50,2%, Италии — на 44,2%, США — на 33,6%, Китая — на 21,8%, Польши — на 17,9% и Германии — на 7,9%. Поставки из Российской Федерации уменьшились на 10,7%.

   Минеральные продукты составили 33,2% объема импорта товаров (уменьшение на 9,7%). На поставки механического и электрического оборудования приходилось 15,3% (увеличение на 24,3%), средства наземного транспорта и летательных аппаратов, плавсредств — 10,5% (увеличение на 66,2%), продукцию химической и связанных с ней отраслей промышленности — 10% (увеличение на 6,7%), недрагоценные металлы и изделия из них — 6,2% (увеличение на 3%), в том числе на черные металлы и изделия из них — 4,3% (увеличение на 3,4%), полимерные материалы, пластмассы и изделия из них — 5,1% (увеличение на 0,2%) от общей стоимости импорта.

   В общем объеме импорта товаров возросла доля механических машин — с 7,5% до 8,7%, наземных транспортных средств, кроме железнодорожных, с 6,1% до 7,6%, электрических машин — с 5,6% до 6,5%. Уменьшилась доля топлива минерального, нефти и продуктов ее перегонки с 37,5% до 31,5%, пластмасс, полимерных материалов — с 4,1% до 3,8%, черных металлов — с 3,3% до 2,9%.

   В Украину за пять месяцев текущего года поступило иностранного давальческого сырья на 1449,9 млн долларов (на 4,3% меньше, чем за пять месяцев 2011 года). Экспорт готовой продукции из импортного давальческого сырья составил 2142,6 млн долларов (меньше на 6,4%).

   В январе-мае 2012 года экспорт давальческого сырья составил 47,3 млн долларов (на 21,2% больше, чем в январе-мае 2011 года).

   В то же время в Украину за указанный период импортирована готовая продукция, изготовленная из давальческого сырья, на сумму 38,7 млн долларов (на 42,2% больше объемов января-мая 2011 года).

   Наиболее активно осуществляли экспортно-импортные операции предприятия Киева, Донецкой, Днепропетровской, Луганской, Киевской и Запорожской областей.

Укррудпром

Путин вернется к вовлечению Украины в Таможенный союз после выборов в Раду

   После ялтинской встречи Владимира Путина и Виктора Януковича стало понятно — российская сторона ждет парламентских выборов и пока не будет принимать важных решений, в том числе по Таможенному союзу и цене на газ

   Заседание межведомственной комиссии в Ялте прошло в формальном режиме. Из волнующих обе стороны вопросов ни один не был решен до конца, главы государств ограничились подписанием деклараций. А вопрос газа не поднимался вовсе (Путин на вопрос журналистов отшутился цитатой из Ильфа и Петрова: "Утром стулья, вечером деньги"). Но при этом президент России намекнул Украине об участии в Таможенном союзе. Так, он сказал, что насильно в организацию загонять не будут. Это решение должно быть принято добровольно и осознанно, ведь "это же, знаете, прежде всего экономика". Такое заявление российского президента диссонирует с прошлогодней политикой России, когда вопрос вступления Украины в Таможенный союз ставился практически ультимативно и противопоставлялся вступлению в Зону свободной торговли с ЕС.

   По мнению отечественного политолога Вадима Карасева, это не первое проявление охлаждения в отношениях двух стран. Но такое заявление может свидетельствовать о том, что поспешных решений в этом направлении приниматься не будет.

   "Путину некуда спешить. В прошлом году не было такой изоляции от Евросоюза из-за Тимошенко. В этом году в Украине пройдут парламентские выборы и новый парламент будет более сложным для управления Януковичем, нежели сегодняшний", — заявил корреспонденту "Дела" Вадим Карасев.

   По мнению политолога, вступление в Таможенный союз не решит проблему экономической модернизации Украины, а способствовать этому может только более тесное сотрудничество с Западом.

   Скорее всего, Путин будет ожидать результатов выборов в Раду и договариваться с новой-старой властью.

   России пока невыгодно вступление Украины в Таможенный союз

   Да и в случае вступления в организацию это может не дать желаемых результатов. По мнению экс-министра экономики Владимира Ланового, едва ли можно ожидать от вступления в союз снижения цены на газ.

   "Внутри России дела с экономической интеграцией обстоят не лучшим образом. Снижение цены на газ для Украины может обернуться для России уменьшением поступления средств в государственный бюджет. На это Россия пойти не может", — резюмировал президент Центра рыночных реформ Владимир Лановой.

   Помимо того, экономист рассказал, что Таможенный союз — это организация с централизацией различных потоков и решений в Москве. В связи с чем после вступления в союз Украина может стать зависимой от процессов в центре.

   Таможенный союз еще не определился с условиями

   Согласно расчетам Института экономических исследований и политических консультаций, многие условия, которые предлагала Россия Украине при вступлении в ТС, невыгодны Украине и требуют обсуждений. Об этом рассказал "Делу" глава института Игорь Бураковский. По мнению и подсчетам экономиста, такой шаг для Украины будет скорее проигрышным.

   "Дешевый газ, как одно из предложенных условий вступления в Таможенный союз, снижает затраты на его закупку, но ни в коем случае не повышает энергоэффективность. И второе, Россия сегодня сама пересматривает ценообразование в том числе и на газ, испытывается концепция равной доходности продажи газа как на внутреннем, так и на внешнем рынке", — рассказал Бураковский. Он назвал более выгодным для Украины тесное сотрудничество с Западом.

газета "Дело"

Россия начала "мясную" войну с Украиной

   Россельхознадзор на месяц запретил поставки украинского мяса на территорию Таможенного союза. Так, в ведомстве заявили, что в ходе проверок было выявлено наличие свинины, произведенной китайскими предприятиями, не аттестованными на право поставок в РФ

   Россия на месяц запретила поставки на территорию Таможенного союза мясной продукции из Украины. Об этом сообщили в Россельхознадзоре.

   Так, в ведомстве заявили, что в ходе проверок украинских предприятий было выявлено наличие свинины, произведенной китайскими предприятиями, не аттестованными на право поставок в РФ.

   В Россельхознадзоре также рассказали, что данная продукция сопровождалась ветеринарными свидетельствами, выписанными Государственным комитетом ветеринарной медицины Украины.

   Кроме того, из-за неподтверждения выполнения ветеринарно-санитарных требований и норм Таможенного союза и РФ в полном объеме было решено ввести временные ограничения на право поставок продукции животного происхождения в государства — члены Таможенного союза.

   Под запрет попали 6 предприятий — ООО "ПО" Молис "(производство молочной продукции), ООО" Компания "Зевс ЛТД" (забой крупного рогатого скота), ГП "Мясокомбинат" Заря "(забой крупного рогатого скота и свиней), ООО "Белоцерковский молочный комбинат", ОАО "Конотопмясо" (забой крупного рогатого скота, свиней, обработки и хранения говядины и свинины), ООО "Молочный дом".

   Также в связи с не подтверждением выполнения ветеринарно-санитарных норм Таможенного союза и России Россельхознадзор принял решение, что не прошли инспекцию 22 предприятия, и ввел временные ограничения на ввоз на территорию Таможенного союза их продукции.

   Ранее сообщалось, что эксперты придерживаются мнения, что Россия может ввести запрет на украинскую мясную продукцию, чтобы таким образом еще раз попробовать склонить Украину к присоединению к Таможенному союзу.

газета "Дело"

Нарушители таможенных правил смогут заключать мировое соглашение с таможней

   В случае заключения мирового соглашения таможенный орган будет обязан прекратить производство по делу о нарушении таможенных правил.

   Министерство финансов своим приказом от 18 июня 2012 года №607 утвердило Типовое мировое соглашение о прекращении производства в деле о нарушении таможенных правил, а также формы актов о выполнении мирового соглашения и о невыполнении мирового соглашения.

   Напомним, возможность заключать мировое соглашение предусмотрена статьей 521 Таможенного кодекса. В соответствии с ней, при отсутствии в действиях лица, совершившего нарушение таможенных правил, признаков преступления, производство по делу может быть прекращено путем компромисса. Компромисс как раз и состоит в заключении мирового соглашения между указанным лицом и таможенным органом, должностное лицо которого осуществляет производство по делу.

   В соответствии с условиями мирового соглашения лицо, совершившее нарушение, должно будет внести в госбюджет средства в сумме, равной сумме штрафа, предусмотренного соответствующей статьей настоящего Кодекса, или же задекларировать в таможенном режиме отказа в пользу государства товары - непосредственные предметы нарушения таможенных правил.

   Таможенный орган, в свою очередь, будет обязан прекратить производство по делу о нарушении таможенных правил, а также оформить декларируемые товары согласно заявленному таможенному режиму.

www.ligazakon.ua

Пташиний грип загрожу╓ Укра╖н╕ через китайську курятину

   В Укра╖н╕ вводиться заборона на ввезення птиц╕, продукц╕╖ ╕ сировини з не╖ з пров╕нц╕й Ганьсу, Ляон╕н, Юньнань, Тибетського автономного району, Н╕нся-Хуейського ╕ С╕ньцзян-Уйгурського автономних район╕в ╕ острова Тайвань КНР.

   Це передбачено розпорядженням головного державного ╕нспектора ветеринарно╖ медицини Укра╖ни в╕д 13 липня 2012 року, пов╕домля╓ агентство УН╤АН ╕з посиланням на прес-службу в╕домства.

   Наголошу╓ться, що заборона введена у зв'язку з ре╓страц╕╓ю захворювання птиц╕ високопатогенним грипом на адм╕н╕стративних територ╕ях КНР.

Економ╕чна правда

Янукович хоче "в╕льно" торгувати з ╤зра╖лем

   Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович та в╕це-прем’╓р, м╕н╕стр закордонних справ Держави ╤зра╖ль Ав╕гдор Л╕берман обговорили питання створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж кра╖нами та подальшого розвитку ефективно╖ торговельно-економ╕чно╖ вза╓мод╕╖.

   Про це пов╕домля╓ агентство УН╤АН ╕з посиланням на прес-службу глави держави.

   "Обговорювалися питання створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕, зб╕льшення обсяг╕в торг╕вл╕ м╕ж кра╖нами", - сказав п╕сля зустр╕ч╕ м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Костянтин Грищенко.

   "Ми виходимо з того, що цей р╕к може принести близько 1 млрд (долар╕в) загального обм╕ну товарами та послугами", - зазначив в╕н.

   Грищенко також п╕дкреслив, що за останн╕й час Укра╖на та ╤зра╖ль прийняли к╕лька принципово важливих р╕шень, як╕ йдуть на користь громадянам двох кра╖н.

   Зокрема, ╕деться про встановлення безв╕зового режиму.

   М╕н╕стр наголосив, що це питання також ╓ важливим з точки зору п╕дтримання контакт╕в з нашими сп╕вв╕тчизниками, як╕ в р╕зн╕ часи ви╖хали до ╤зра╖лю.

   "Ми п╕дтриму╓мо пост╕йний ╕ дуже продуктивний д╕алог з Державою ╤зра╖ль на вс╕х р╕внях", – заявив в╕н.

   За словами м╕н╕стра, значну увагу п╕д час зустр╕ч╕ сторони прид╕лили обговоренню ситуац╕╖ на Близькому Сход╕.

   Грищенко зазначив, що, зокрема, в Сир╕╖ проживають к╕лька тисяч укра╖нських громадян, ╕ сьогодн╕ укра╖нськ╕й влад╕ важливо розум╕ти, як бачить, у тому числ╕, ╤зра╖ль шляхи врегулювання ситуац╕╖.

   Кр╕м того, п╕д час розмови обговорювалися питання укра╖нсько-╕зра╖льського сп╕вроб╕тництва у науково-техн╕чн╕й сфер╕, зм╕цнення м╕жлюдських контакт╕в, пол╕тичний д╕алог.

   "Усе це ╓ серйозним фактором зб╕льшення наших можливостей у рег╕он╕ ╕ розум╕ння, яким чином через тих, хто збер╕га╓ зв’язки з Укра╖ною, можна вир╕шувати дуже багато проблем ╕ реал╕зовувати серйозн╕ проекти", – сказав Грищенко.

Економ╕чна правда

Украина и Казахстан: конфетный конфликт

   Межведомственная комиссия по международной торговле 2 июля приняла решение, котором установила факт дискриминационных и недружественных действий со стороны Республики Казахстан

   Об этом говорится в сообщении ассоциации «Укркондпром».

   Сообщается, что комиссия рекомендовала Минэкономразвития обратиться в Казахстан с предложением о рассмотрении и урегулировании спорной ситуации в порядке, установленном соглашением о создании зоны свободной торговли СНГ.

   «Это решение комиссии может стать важным шагом к урегулированию проблемы торговых ограничений со стороны Казахстана для украинских кондитерских изделий», – отметил президент «Укркондпром» Александр Балдинюк.

   По мнению президента «Укркондпрома», признание на государственном уровне мер Казахской стороны как недружественных и дискриминационных свидетельствует о намерении Украины жестко отстаивать интересы национальных производителей на внешних рынках.

   Он подчеркнул важность того, чтобы это решение не осталось простой декларацией, а сопровождалось адекватными эффективными мерами, которые бы побудили Казахстан отменить необоснованное решение о закрытии казахского рынка для украинских кондитеров.

   «В противном случае действия Казахстана по вытеснению украинской продукции с внутреннего рынка сомнительными с правовой точки зрения методами могут стать примером безнаказанного нарушения защищенных международным правом интересов Украины в Центральной Азии. Таким примером могут воспользоваться другие государства региона, на рынках которых украинские товары успешно конкурируют с местным производителем», – отмечается в сообщении.

   Напомним, 14 сентября 2011 года правительство Республики Казахстан приняло постановление «О введении защитных мер в отношении ввоза некоторых видов кондитерских изделий», которым были введены защитные пошлины сроком на 3 года: в размере 30% от таможенной стоимости, но не менее 0,27 евро за 1 кг, по ввозу леденцовой карамели, тоффи, другой карамели и аналогичных сладостей, не содержащих какао; в размере 49% от таможенной стоимости, но не менее 0,8 евро за 1 кг, на ввоз других шоколадных конфет, и в размере 39% от таможенной стоимости, но не менее 0,42 евро за 1 кг, на ввоз других кондитерских изделий из сахара и их заменителей, изготовленных из продуктов, заменяющих сахар, содержащих какао.

   Эксперты заявили, что эти меры являются запретительными и имеют выраженный антиукраинский характер, поскольку основными импортерами в Казахстан кондитерской продукции являются Украина и Россия, однако Российская Федерация не подпадает под действие пошлин.

   По данным Государственной таможенной службы Украины, на протяжении января-июня 2012 года, т.е. через полгода с даты введения ограничительных мер, объемы поставок украинских кондитерских изделий в Республику Казахстан упали на 70% от объемов поставок этих изделий за аналогичный период 2011 года.

   Ассоциация «Укркондпром» от имени кондитерских предприятий Украины в марте 2012 г. зарегистрировала в Минэкономразвития и торговли Украины заявление на проведение расследования с целью установления дискриминационных и недружественных действий со стороны Казахстана в отношении украинских предприятий кондитерской отрасли.

   Ассоциация «Укркондпром» – отраслевое объединение предприятий кондитерской, крахмалопаточной и пищеконцентратной отраслей промышленности. В ассоциацию входят 18 предприятий, выпускающих около 75% общего объема производства кондитерских изделий в Украине.

Экономические известия

Новый ТК медленно входит в привычку

   Таможня и автомобильные перевозчики предпочли мир. Как стало известно «i», новый Таможенный кодекс стал компромиссом между интересами перевозчиков и экспедиторов с одной стороны и фискальных служб на границе — с другой

   Как стало понятно в ходе состоявшегося недавно совместного семинара Ассоциации международных автомобильных перевозчиков Украины (АсМАП ) и Гостаможни, пока что ни перевозчики, ни таможенники на местах в новом кодексе не разобрались. И это несмотря на то, что новые правила таможенной игры в Украине действуют уже месяц. По словам самих перевозчиков, они до сих пор сталкиваются с тем, что кое-где на местах сотрудники контролирующих служб — таможня, СМАП, ветеринарный контроль и т.д. (всего семь служб) — работают еще по старому кодексу.

   Это при том, что новый ТК намного прагматичнее старого. Если его внимательно читать, то его пользователи получат больше плюсов, чем минусов. Во первых, некоторые упрощения, предоставляемые уполномоченному экономическому оператору (гл. 2, ст. 12-18), означают освобождение предоставления гарантии при осуществлении внутреннего таможенного транзита товара (кроме подакцизного), если декларантом является уполномоченный экономический оператор.

   Во-вторых, по обращениям организаций и граждан, перемещающих товары и транспортные средства коммерческого назначения через таможенную границу Украины либо проводящих внешнеэкономическую деятельность, таможенные органы бесплатно (!) предоставляют консультации по вопросам практического применения отдельных норм законодательства Украины по вопросам Государственной таможенной службы.

   Таким образом, лицо, получившее неправильную консультацию в письменной либо электронной форме, не может быть притянуто к ответственности, даже если в дальнейшем такие консультации были изменены либо аннулированы. При этом за предоставление недостоверной информации, а также за отказ в своевременном предоставлении информации и т. д. будут наказаны ответственные служащие Гостаможни.

   Плюсом нового ТК является возможность замены моторного транспортного средства при предварительном уведомлении таможенного органа назначения о причине замены. На таких же условиях можно менять водителя. В результате руководитель автопредприятия (зачастую экспедитор) будет экономить время и деньги — в случае перебора времени пребывания водителя за рулем либо прочих неурядиц.

   Большим плюсом можно считать и то, что центральный офис Гостаможни в порядке контроля за деятельностью своих подразделений либо должностных лиц может либо изменять, либо аннулировать их решения. Насколько это будет эффективно, покажут уже ближайшие судебные решения. Если их количество не увеличится — значит, таможня занялась чисткой своих проблем на местах, не поднимая лишнего шума. Смогла же ГТСУ тихо заменить около 90% сотрудников Львовской таможни.

   Приятным моментом для перевозчиков является ст. 221, согласно которой, на т/с коммерческого назначения, которое «…используется для перемещения товаров через таможенную границу Украины…», не нужно будет делать отдельную таможенную декларацию. Правда, это правило распространяется только на автомобили с грузом.

   Изменения коснулись и правил таможенного оформления. В частности, согласно требованию нового ТК (ст. 256), отказом в таможенном оформлении является исключительно письменное мотивированное решение таможенного органа о невозможности осуществления таможенного оформления товаров, т/с коммерческого назначения по причине неисполнения декларантом либо уполномоченным им лицом условий, предусмотренных новым ТК. При этом причины в отказе таможенного оформления также должны быть предоставлены в письменном виде.

   Перевозчики добились и того, что в новом ТК (ст. 356) изъятие проб (образцов) товаров может производиться исключительно в таможне отправления. При этом образцы могут браться только до загрузки товаров и только в течение 10 дней после их поступления в спецорган по вопросам экспертного обеспечения. Если же у экспертов и возникнут сомнения, то в любом случае срок таможенной экспертизы не может быть затянут более чем на 20 дней.

   Таким образом, текст нового ТК можно считать умеренно прогрессивным. Опрошенные «i» перевозчики говорят о возможности подробных комментариев уже в ближайшие недели. Обе стороны — АсМАП и ГТСУ — пока что сходятся в одном: и перевозчикам, и таможенникам следует внимательно читать текст нового ТК. Разумеется, в свою пользу. Остается только понять, как либерализация процедур согласуется с заложенным в бюджете требованием к ГТСУ выдать в бюджет почти 140 млрд. грн. в этом году.

Экономические известия

Затверджено форму декларац╕╖ митно╖ вартост╕ та правила ╖╖ заповнення

   

М╕нф╕н
Наказ
"Про затвердження Форми декларац╕╖ митно╖ вартост╕ та Правил ╖╖ заповнення"
в╕д 24.05.2012 N 599
М╕нф╕н наказом в╕д 24.05.2012 N 599 затвердив форму декларац╕╖ митно╖ вартост╕ та Правила ╖╖ заповнення.

   Декларац╕я митно╖ вартост╕ (дал╕ - ДМВ) пода╓ться у випадках, передбачених ч. 5 та 6 ст. 52 Митного кодексу, митному органу, що зд╕йсню╓ митне оформлення товар╕в, разом з митною декларац╕╓ю на оц╕нюван╕ товари.

   При поданн╕ митно╖ декларац╕╖ на паперовому нос╕╖ ДМВ пода╓ться на паперовому нос╕╖ та супроводжу╓ться ╖╖ електронною коп╕╓ю.

   В порядку, передбаченому Митним кодексом для електронного декларування, ДМВ пода╓ться у форм╕ електронного документа.

   ДМВ заповню╓ться державною мовою за допомогою комп'ютера.

   Декларант або уповноважена ним особа самост╕йно заповню╓ вс╕ графи ДМВ в╕дпов╕дно до порядку ╖х заповнення, за винятком граф, призначених для в╕дм╕ток митного органу.

   Наказ заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ 18 червня 2012 р. за N 984/21296 та набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.

www.ligazakon.ua

Анекдот из Интернет

За небольшую оплату подъеду к Вашему подъезду на белом коне и в костюме принца, бабкам у подъезда сообщу, что за Вами...

Афоризм

Скинхеды не трогали негра по имени Манту, потому что манту мочить нельзя

http://www.mdoffice.com.ua E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

Рассылки Subscribe.Ru Новости  ВЭД в Украине от WWW MDOffice HTML TEXT SMS PALM КОИ-8 Латиница windows