Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Ц╕ни
	№ 11/7-10.16/15083-ЕП от 30.11.2010 Листи ДМСУ "Про ор╕╓нтовн╕ ц╕ни на окрем╕ види картонно-паперово╖ продукц╕╖" № 11/7-10.16/13120-ЕП от 29.10.2010 Листи ДМСУ "Про ор╕╓нтовн╕ ц╕ни на окрем╕ види картонно-паперово╖ продукц╕╖"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	1
	Документ митниц╕	1
	Листи ДМСУ	6
	Накази ДМСУ	5
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	ВСЕГО:	15

MDoffice

Количество просмотров: 40 (за период c 00:00 по 18:03 02/12/10), всего просмотров: 122

Закон вiд 09.09.2010 № 2511-VI  ВРУ Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо об╕гу вексел╕в Вступил в силу с 01.12.2010

• Все хиты документов

MDoffice

   Верховная Рада учла предложения президента Украины Виктора Януковича и прияла в новой редакции Налоговый кодекс
Как передает корреспондент "Комментариев", за такое решение в четверг проголосовали 268 народных депутатов из 417 зарегистрировавшихся в зале.

   В частности, согласно поправкам, Рада отказалась от изменений в существующую систему упрощенного налогообложения и предоставила право малому бизнесу выбирать в какой форме, бумажной или электронной, предоставлять налоговую отчетность

   Ознакомиться с поправками Президента можно здесь

Comments.ua

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ


02.12.10 № 11/3-10.14/15273-ЕП

Начальникам рег╕ональних митниць Начальникам митниць

Про зупинення д╕╖ р╕шення
М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕


М╕н╕стерство економ╕ки Укра╖ни листом в╕д 30.11.2010 № 4201-22/1781 ╕нформувало Державну митну службу Укра╖ни, що Окружним адм╕н╕стративним судом м. Ки╓ва 17.11.2010 винесено Ухвалу у справ╕ № 2а-16456/10/2670 за адм╕н╕стративним позовом ТОВ «Укра╖нська с╕рникова фабрика» до М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ та М╕н╕стерства економ╕ки Укра╖ни.

Зазначеною Ухвалою зупинено д╕ю р╕шення М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ в╕д 25.10.2010 № СП-244/2010/4403-25 «Про перегляд спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну с╕рник╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту, застосованих зг╕дно з р╕шенням М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ в╕д 29.09.2009 № СП-215/2009/4402-25».

Ухвала п╕дляга╓ негайному виконанню та д╕╓ до зак╕нчення розгляду справи по сут╕ та набрання р╕шення по справ╕ законно╖ сили, оскарження ухвали не зупиня╓ ╖╖ виконання та не перешкоджа╓ розгляду справи.

У зв’язку з цим, при митному оформленн╕ с╕рник╕в (кр╕м п╕ротехн╕чних вироб╕в товарно╖ позиц╕╖ 3604), що класиф╕куються зг╕дно з УКТЗЕД за кодом 3605 00 00 00, незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту необх╕дно застосовувати спец╕альн╕ заходи у вигляд╕ запровадження спец╕ального мита у розм╕р╕ 11,3 % в╕д митно╖ вартост╕ товару (зг╕дно з р╕шенням М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ в╕д 29.09.09 № СП-215/2009/4402-25 «Про застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну с╕рник╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту»).

Додаток: коп╕я ухвали про вжиття заход╕в забезпечення позову в╕д 17.11.2010 у справ╕ № 2а-16456/10/2670 - на 2 арк.

Перший заступник Голови Служби

А.╢.Гутник

   Президент Украины Виктор Янукович направил в Верховную Раду свои замечания и предложения к Налоговому кодексу.

   Полный текст поправок главы государства к Налоговому кодексу опубликован на сайте Президента Украины (на языке оригинала):

   Прийнятий парламентом 18 листопада 2010 року Податковий кодекс Укра╖ни несе сутт╓в╕ ризики, що можуть обернутися звуженням прав громадян ╕ порушенням засадничих гарант╕й прав ╕ свобод, визначених Конституц╕╓ю Укра╖ни.

   ╤. Порушення конституц╕йного принципу презумпц╕╖ невинуватост╕

   У Кодекс╕ про╕гноровано закр╕плений у статт╕ 62 Конституц╕╖ Укра╖ни принцип невинуватост╕ особи та зв╕льнення ╖╖ в╕д необх╕дност╕ доведення сво╓╖ правоти.

   Так, у раз╕, якщо платник податк╕в в адм╕н╕стративному порядку оскаржу╓ будь-яке р╕шення податкового органу, тягар доведення помилковост╕ такого р╕шення поклада╓ться на платника (пункт 56.4 статт╕ 56). ╤ншими словами, в даному випадку Кодекс виходить ╕з того, що податковий орган у в╕дносинах ╕з платником податк╕в апр╕ор╕ правий.

   Вважаю, що такий п╕дх╕д ╓ неприйнятним у демократичному сусп╕льств╕ ╕ тому потребу╓ кардинально╖ зм╕ни.

   Адже у випадку судового оскарження того самого р╕шення податкового органу за процедурою Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни обов'язок доведення правом╕рност╕ такого р╕шення несе суб’╓кт владних повноважень.

   Пропоную цей принцип запровадити ╕ в податкове законодавство, передбачивши, що обов'язок доведення правом╕рност╕ р╕шення контролюючого органу, в тому числ╕ щодо нарахувань податкових зобов'язань, поклада╓ться на контролюючий орган.

   У зв'язку з цим абзац перший пункту 56.4 статт╕ 56 Кодексу пропоную викласти в так╕й редакц╕╖:

   "56.4. П╕д час процедури адм╕н╕стративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, зд╕йснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке ╕нше р╕шення контролюючого органу ╓ правом╕рним, поклада╓ться на контролюючий орган".

   Це буде запорукою виконання норм статт╕ 62 Конституц╕╖ Укра╖ни щодо принципу невинуватост╕ особи та необх╕дност╕ доведення вини у в╕дносинах громадян з органами податково╖ служби.

   ╤╤. Порушення конституц╕йних гарант╕й захисту особою сво╖х прав ╕ свобод

   А. Кодекс запроваджу╓ можлив╕сть обвинувачення особи в ухиленн╕ в╕д сплати податк╕в за результатами перев╕рки, нав╕ть якщо правом╕рн╕сть результат╕в ц╕╓╖ перев╕рки оскаржу╓ться платником податк╕в у суд╕.

   Б╕льше того, у раз╕ порушення тако╖ крим╕нально╖ справи платник податку фактично буде позбавлений можливост╕ довести процедуру судового оскарження результат╕в податково╖ перев╕рки до к╕нця ╕ одержати р╕шення суду по сут╕.

   М╕ж тим, нин╕ чинна процедура адм╕н╕стрування податк╕в та збор╕в в╕дпов╕дн╕ гарант╕╖ забезпечу╓. У законодавств╕ наявн╕ норми, за якими платник податку за будь-яких обставин вправ╕ одержати р╕шення суду, що спросту╓ або п╕дтвердить правом╕рн╕сть вимог контролюючого органу.

   Скасування таких норм, що зроблено в Кодекс╕, ╓ звуженням обсягу ╕ зм╕сту ╕снуючих прав громадян ╕ не в╕дпов╕да╓ конституц╕йн╕й заборон╕ звужувати обсяг ╕ зм╕ст ╕снуючих прав громадян при прийнятт╕ нових закон╕в (стаття 22 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   Це також порушу╓ гарантоване Основним Законом держави право на оскарження в суд╕ р╕шень, д╕й чи безд╕яльност╕ орган╕в державно╖ влади, посадових ╕ службових ос╕б (стаття 55), яке за Конституц╕╓ю Укра╖ни не може бути обмежено (стаття 64).

   У зв'язку з цим пропоную доповнити главу 4 "Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податк╕в, порядок ╖х сплати та оскарження р╕шень контролюючих орган╕в" розд╕лу ╤╤ "Адм╕н╕стрування податк╕в, збор╕в (обов’язкових платеж╕в)" Кодексу такими положеннями:

   "№.№. Якщо платник податк╕в оскаржу╓ р╕шення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленн╕ в╕д сплати податк╕в не може грунтуватися на такому р╕шенн╕ контролюючого органу до остаточного вир╕шення справи судом. Це правило не поширю╓ться на випадки, коли таке обвинувачення базу╓ться не т╕льки на р╕шенн╕ контролюючого органу, а й доведено на п╕дстав╕ додатково з╕браних доказ╕в в╕дпов╕дно до вимог крим╕нально-процесуального законодавства Укра╖ни.

   Порушення крим╕нально╖ справи за будь-якими приводами та п╕дставами стосовно платника податк╕в або його службових (посадових) ос╕б не може бути п╕дставою для зупинення провадження у справ╕ або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податк╕в, подано╖ до суду у межах процедури апеляц╕йного узгодження".

   Б. Звуженням ╕снуючого конституц╕йного права платник╕в податк╕в на судове оскарження р╕шень податкових орган╕в (стаття 55 Конституц╕╖ Укра╖ни) ╓ й ╕нше положення Кодексу.

   ╤деться про запровадження правила, за яким факт звернення платника податку до суду ╕з позовом на р╕шення про визначення суми податкового зобов'язання одразу тягне виникнення у нього обов'язку сплатити цю суму (пункт 56.17 статт╕ 56 Кодексу).

   Для недопущення такого звуження ╕снуючого права платник╕в податк╕в на судове оскарження пропоную виключити з Кодексу п╕дпункт 56.17.4 пункту 56.17 статт╕ 56.

   Натом╕сть пропоную доповнити главу 4 "Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податк╕в, порядок ╖х сплати та оскарження р╕шень контролюючих орган╕в" розд╕лу ╤╤ "Адм╕н╕стрування податк╕в, збор╕в (обов’язкових платеж╕в)" Кодексу положенням такого зм╕сту:

   "№.№. При зверненн╕ платника податк╕в до суду з позовом щодо визнання нед╕йсним р╕шення контролюючого органу податкове зобов’язання вважа╓ться неузгодженим до дня набрання судовим р╕шенням законно╖ сили".

   В. Кодексом запроваджу╓ться норма, за якою податкове зобов'язання, що нараховане, утримане податковим агентом в╕дпов╕дно до норм Кодексу, не п╕дляга╓ оскарженню (п╕дпункт 56.11.2 пункту 56.11 статт╕ 56). Таким чином унеможливлю╓ться оскарження прац╕вником суми зобов'язання, наприклад, з╕ сплати податку на доходи ф╕зичних ос╕б, нарахованого роботодавцем ╕з сум зароб╕тно╖ плати.

   Це обмежу╓ конституц╕йне право особи захищати сво╖ права будь-якими не забороненими законом засобами (стаття 55 Конституц╕╖ Укра╖ни). Встановлення такого обмеження не в╕дпов╕да╓ конституц╕йному принципу неможливост╕ обмеження зазначеного конституц╕йного права (стаття 64 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   Виходячи з цього, пропоную виключити з Кодексу п╕дпункт 56.11.2 пункту 56.11 статт╕ 56.

   Г. У деяких випадках Кодекс дозволя╓ проведення документальних та фактичних перев╕рок без видання наказу кер╕вника контролюючого органу. В тих же випадках, коли видання такого наказу ╕ передбачено, Кодекс позбавля╓ платника податк╕в права одержати його коп╕ю.

   За таких обставин платник податк╕в обмежу╓ться у прав╕ судового оскарження р╕шення про проведення перев╕рки, що не в╕дпов╕да╓ статт╕ 55 Конституц╕╖ Укра╖ни.

   Вважаю за необх╕дне передбачити у Кодекс╕ положення про обов'язкове видання наказу кер╕вника контролюючого органу для проведення документальних та фактичних перев╕рок, а також про необх╕дн╕сть надання платнику податк╕в коп╕╖ в╕дпов╕дного наказу.

   Кодексом також передбача╓ться можлив╕сть зупинення органами державно╖ податково╖ служби документальних ви╖зних перев╕рок великого платника податк╕в на загальний строк, що не перевищу╓ 30 робочих дн╕в, а в окремих випадках на необмежений строк. За таких умов може виникнути ситуац╕я, коли п╕д час проведення перев╕рок правом╕рност╕ заявлених до бюджетного в╕дшкодування сум податку на додану варт╕сть буде значно в╕дтерм╕новано таке в╕дшкодування, що в свою чергу на необмежений строк зменшить об╕гов╕ кошти п╕дпри╓мств.

   У зв'язку з цим пропоную:

   1) пункт 77.4 статт╕ 77 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "77.4. Про проведення документально╖ планово╖ перев╕рки кер╕вником органу державно╖ податково╖ служби прийма╓ться р╕шення, яке оформлю╓ться наказом.

   Право на проведення документально╖ планово╖ перев╕рки платника податк╕в нада╓ться лише у випадку, коли йому не п╕зн╕ше н╕ж за 10 календарних дн╕в до дня проведення зазначено╖ перев╕рки вручено п╕д розписку або над╕слано рекомендованим листом з пов╕домленням про вручення коп╕ю наказу про проведення документально╖ планово╖ перев╕рки та письмове пов╕домлення ╕з зазначенням дати початку проведення тако╖ перев╕рки";

   2) пункт 78.4 статт╕ 78 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "78.4. Про проведення документально╖ позапланово╖ перев╕рки кер╕вник органу державно╖ податково╖ служби прийма╓ р╕шення, яке оформлю╓ться наказом.

   Право на проведення документально╖ позапланово╖ перев╕рки платника податк╕в нада╓ться лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначено╖ перев╕рки вручено п╕д розписку коп╕ю наказу про проведення документально╖ позапланово╖ перев╕рки";

   3) пункт 79.2 статт╕ 79 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "79.2. Документальна позапланова неви╖зна перев╕рка проводиться посадовими особами органу державно╖ податково╖ служби виключно на п╕дстав╕ р╕шення кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби, оформленого наказом, та за умови над╕слання платнику податк╕в рекомендованим листом ╕з пов╕домленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику п╕д розписку коп╕╖ наказу про проведення документально╖ позапланово╖ неви╖зно╖ перев╕рки та письмового пов╕домлення про дату початку та м╕сце проведення тако╖ перев╕рки";

   4) абзац перший пункту 80.2 статт╕ 80 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "80.2. Фактична перев╕рка може проводитись на п╕дстав╕ р╕шення кер╕вника органу податково╖ служби, оформленого наказом, коп╕я якого вруча╓ться платнику податк╕в або його уповноваженому представнику п╕д розписку до початку проведення тако╖ перев╕рки, та за наявност╕ хоча б одн╕╓╖ з таких обставин";

   5) абзац перший пункту 81.1 статт╕ 81 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "81.1. Посадов╕ особи органу державно╖ податково╖ служби вправ╕ приступити до проведення документально╖ ви╖зно╖ перев╕рки за наявност╕ п╕дстав для ╖╖ проведення, визначених цим Кодексом, ╕ фактично╖ перев╕рки, яка проводиться з п╕дстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення тако╖ перев╕рки, в якому зазначаються дата видач╕, найменування органу державно╖ податково╖ служби, рекв╕зити наказу про проведення в╕дпов╕дно╖ перев╕рки, найменування та рекв╕зити суб'╓кта (об’╓кта), перев╕рка якого проводиться (пр╕звище, ╕м’я, по батьков╕ ф╕зично╖ особи - платника податку, який перев╕ря╓ться), мета, вид (планова або позапланова), п╕дстави, дата початку та тривал╕сть перев╕рки, посада та пр╕звище посадово╖ (службово╖) особи, яка проводитиме перев╕рку. Направлення на перев╕рку у такому випадку ╓ д╕йсним за наявност╕ п╕дпису кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби або його заступника, що скр╕плений печаткою органу державно╖ податково╖ служби";

   6) пункт 82.4 статт╕ 82 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "82.4. Проведення документально╖ ви╖зно╖ планово╖ та позапланово╖ перев╕рки великого платника податк╕в може бути зупинено за р╕шенням кер╕вника податкового органу, що оформля╓ться наказом, коп╕я якого не п╕зн╕ше наступного робочого дня вруча╓ться платнику податк╕в або його уповноваженому представнику п╕д розписку, з подальшим поновленням ╖╖ проведення на невикористаний строк.

   Зупинення документально╖ ви╖зно╖ планово╖, позапланово╖ перев╕рки перерива╓ переб╕г строку проведення перев╕рки в раз╕ вручення платнику податк╕в або його уповноваженому представнику п╕д розписку коп╕╖ наказу про зупинення документально╖ ви╖зно╖ планово╖, позапланово╖ перев╕рки.

   При цьому перев╕рка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищу╓ 30 робочих дн╕в, а в раз╕ необх╕дност╕ проведення експертизи, отримання ╕нформац╕╖ в╕д ╕ноземних державних орган╕в щодо д╕яльност╕ платника податк╕в, завершення розгляду судом позов╕в з питань, пов’язаних з предметом перев╕рки, в╕дновлення платником податк╕в втрачених документ╕в перев╕рка може бути зупинена на строк, необх╕дний для завершення таких процедур.

   Загальний терм╕н проведення перев╕рок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статт╕ 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строк╕в зупинення не може перевищувати 60 календарних дн╕в";

   7) пункт 85.2 статт╕ 85 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "85.2. Платник податк╕в зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам орган╕в державно╖ податково╖ служби у повному обсяз╕ вс╕ документи, що належать до предмета перев╕рки або пов'язан╕ з ним. Такий обов'язок виника╓ у платника податк╕в п╕сля початку перев╕рки.

   При цьому великий платник податк╕в зобов’язаний також надати в електронному вигляд╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ електронного п╕дпису п╕дзв╕тних ос╕б (у формат╕ та порядку, визначених центральним органом державно╖ податково╖ служби) коп╕╖ документ╕в з обл╕ку доход╕в, витрат та ╕нших показник╕в, пов'язаних ╕з визначенням об'╓кт╕в оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╖ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов'язаних з обчисленням та сплатою податк╕в ╕ збор╕в, не п╕зн╕ше робочого дня, наступного за днем початку документально╖ ви╖зно╖ планово╖, позапланово╖ перев╕рки, документально╖ неви╖зно╖ перев╕рки".

   ╤╤╤. Порушення конституц╕йних гарант╕й права власност╕, права зд╕йснення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕

   А. У Кодекс╕ передбачено можлив╕сть установлення платнику податк╕в заборони вчиняти будь-як╕ д╕╖ щодо свого майна, кр╕м д╕й з його охорони, збер╕гання та п╕дтримання у належному функц╕ональному та як╕сному стан╕, шляхом застосування адм╕н╕стративного арешту майна на строк до 96 годин (пункти 94.3 ╕ 94.10 статт╕ 94).

   Однак не виключа╓ться ситуац╕я, коли деяк╕ види майна, на яке може бути накладений арешт, можуть бути зад╕ян╕ у виробнич╕й або ╕нш╕й господарськ╕й д╕яльност╕.

   За цих обставин обмеження можливост╕ платника податк╕в використовувати належне йому майно у так╕й д╕яльност╕ може заблокувати п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть платника податк╕в, а отже, призвести до порушення конституц╕йних гарант╕й п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, гарант╕й непорушност╕ права власност╕ (статт╕ 41, 42 Конституц╕╖ Укра╖ни)

   До того ж Кодекс створю╓ п╕дгрунтя для ман╕пуляц╕й з тривал╕стю адм╕н╕стративного арешту майна.

   Зокрема, за пунктом 94.10 статт╕ 94 Кодексу в раз╕ звернення кер╕вника в╕дпов╕дного органу державно╖ податково╖ служби (його заступника) до суду за продовженням строку адм╕н╕стративного арешту, накладеного на майно платника податк╕в, строк д╕╖ такого арешту майна автоматично продовжу╓ться до прийняття судом остаточного р╕шення, що набрало законно╖ сили.

   ╤ншими словами, платник податк╕в на невизначений строк обмежу╓ться у прав╕ розпоряджатися належним йому майном просто за фактом звернення податкового органу до суду.

   Така норма може бути використана для зловживань та безп╕дставного розтягнення у час╕ д╕╖ адм╕н╕стративного арешту без наявного р╕шення суду, що порушу╓ конституц╕йне право власника розпоряджатися сво╓ю власн╕стю (стаття 41 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   Вважаю, що 96-годинний строк адм╕н╕стративного арешту ╓ достатн╕м для того, щоб звернутися до суду та отримати р╕шення про обгрунтован╕сть адм╕н╕стративного арешту, ╕ що адм╕н╕стративний арешт не може обмежувати дальше використання арештованого майна для зд╕йснення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.

   Тож пропоную:

   1) пункти 94.3 ╕ 94.5 статт╕ 94 викласти в╕дпов╕дно в так╕й редакц╕╖:

   "94.3. Арешт майна поляга╓ у заборон╕ платнику податк╕в вчиняти щодо свого майна, яке п╕дляга╓ арешту, д╕╖, зазначен╕ у пункт╕ 94.5 ц╕╓╖ статт╕";

   "94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.

   Повним арештом майна визна╓ться заборона платнику податк╕в на реал╕зац╕ю прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний ╕з втратою функц╕ональних чи споживчих якостей такого майна, поклада╓ться на орган, який прийняв р╕шення про таку заборону.

   Умовним арештом майна визна╓ться обмеження платника податк╕в щодо реал╕зац╕╖ прав власност╕ на таке майно, який поляга╓ в обов’язковому попередньому отриманн╕ дозволу кер╕вника в╕дпов╕дного органу державно╖ податково╖ служби на зд╕йснення платником податк╕в будь-яко╖ операц╕╖ з таким майном. Зазначений дозв╕л може бути виданий кер╕вником органу державно╖ податково╖ служби, якщо за висновком податкового керуючого зд╕йснення платником податк╕в окремо╖ операц╕╖ не призведе до зб╕льшення його податкового боргу або до зменшення ймов╕рност╕ його погашення";

   2) пункт 94.10 статт╕ 94 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "94.10. Арешт на майно може бути накладено р╕шенням кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби (його заступника), обгрунтован╕сть якого протягом 96 годин ма╓ бути перев╕рена судом.

   Зазначений строк не може бути продовжений в адм╕н╕стративному порядку, у тому числ╕ за р╕шенням ╕нших державних орган╕в, кр╕м випадк╕в, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебува╓ п╕д режимом адм╕н╕стративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у раз╕ коли майно ╓ таким, що швидко псу╓ться, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операц╕й з майном, власника якого не встановлено, визнача╓ться законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

   Строк, визначений цим пунктом, не включа╓ добов╕ години, що припадають на вих╕дн╕ та святков╕ дн╕";

   3) пункти 94.19 – 94.21 статт╕ 94 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "94.19. Припинення адм╕н╕стративного арешту майна платника податк╕в зд╕йсню╓ться у зв’язку з:

   94.19.1. в╕дсутн╕стю протягом строку, зазначеного у пункт╕ 94.10, р╕шення суду про визнання арешту об╜рунтованим;

   94.19.2. погашенням податкового боргу платника податк╕в;

   94.19.3. усуненням платником податк╕в причин застосування адм╕н╕стративного арешту;

   94.19.4. л╕кв╕дац╕╓ю платника податк╕в, у тому числ╕ внасл╕док проведення процедури банкрутства;

   94.19.5. наданням в╕дпов╕дному органу державно╖ податково╖ служби третьою особою належних доказ╕в про належн╕сть арештованого майна до об’╓кт╕в права власност╕ ц╕╓╖ третьо╖ особи;

   94.19.6. скасуванням судом або органом державно╖ податково╖ служби р╕шення кер╕вника органу державно╖ податково╖ служби (його заступника) про арешт;

   94.19.7. прийняттям судом р╕шення про припинення адм╕н╕стративного арешту;

   94.19.8. пред'явленням платником податк╕в св╕доцтва про державну ре╓страц╕ю суб’╓кта гос подарювання, дозвол╕в (л╕ценз╕й) на провадження д╕яльност╕, торгових патент╕в, сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й;

   94.19.9. фактичним проведенням платником податк╕в ╕нвентаризац╕╖ основних фонд╕в, товарно-матер╕альних ц╕нностей, кошт╕в, у тому числ╕ зняття залишк╕в товарно-матер╕альних ц╕нностей, гот╕вки.

   94.20. У випадках, визначених п╕дпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 ц╕╓╖ статт╕, р╕шення щодо зв╕льнення з-п╕д арешту майна прийма╓ться органом державно╖ податково╖ служби.

   У раз╕ якщо р╕шення про зв╕льнення майна з-п╕д арешту прийнято стосовно арешту, який було визнано судом об╜рунтованим, орган державно╖ податково╖ служби пов╕домля╓ про сво╓ р╕шення в╕дпов╕дний суд не п╕зн╕ше наступного робочого дня.

   94.21. У раз╕ коли майно платника податк╕в зв╕льня╓ться з-п╕д адм╕н╕стративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адм╕н╕стративного арешту з п╕дстав накладення першого арешту не дозволя╓ться";

   4) ураховуючи викладене, у п╕дпункт╕ 20.1.12 пункту 20.1 статт╕ 20 слова "а також продовження строку адм╕н╕стративного арешту майна платник╕в податк╕в та накладення арешту на кошти на банк╕вських рахунках платника податк╕в" та п╕дпункт 20.1.20 пункту 20.1 статт╕ 20 виключити.

   Б. Кодексом передбачено застосування права податково╖ застави щодо майна платника податк╕в. При цьому визнача╓ться, що така застава поширю╓ться на майно, балансова варт╕сть якого може сягати двократного розм╕ру суми податкового боргу (пункт 89.2 статт╕ 89).

   На практиц╕ це може призвести до порушень конституц╕йних гарант╕й права власност╕, права зд╕йснення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, конституц╕йного принципу непорушност╕ прав людини (статт╕ 21, 41 ╕ 42 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   Як визначив Конституц╕йний Суд Укра╖ни, розм╕р податково╖ застави виходячи ╕з загальних принцип╕в права повинен в╕дпов╕дати сум╕ податкового зобов'язання, в ╕ншому випадку це може призвести до позбавлення платника не т╕льки прибутк╕в, а й ╕нших актив╕в, ставлячи п╕д загрозу його подальшу п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть аж до ╖╖ припинення (Р╕шення в╕д 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справ╕ про податкову заставу).

   Для уникнення такого порушення прав людини у Кодекс╕ ма╓ бути визначено, що податкова застава поширю╓ться на майно, балансова варт╕сть якого в╕дпов╕да╓ сум╕ податкового боргу.

   Тому пропоную пункти 89.2, 89.5 ╕ 89.6 статт╕ 89 викласти в╕дпов╕дно в так╕й редакц╕╖:

   "89.2. З урахуванням положень ц╕╓╖ статт╕ право податково╖ застави поширю╓ться на будь-яке майно платника податк╕в, яке перебува╓ в його власност╕ (господарському в╕данн╕ або оперативному управл╕нн╕) у день виникнення такого права ╕ балансова варт╕сть якого в╕дпов╕да╓ сум╕ податкового боргу платника податк╕в, кр╕м випадк╕в, передбачених пунктом 89.5 ц╕╓╖ статт╕, а також на ╕нше майно, на яке платник податк╕в набуде прав власност╕ у майбутньому.

   У раз╕ якщо балансова варт╕сть такого майна не визначена, його опис зд╕йсню╓ться за результатами оц╕нки, яка проводиться в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про оц╕нку майна, майнових прав та профес╕йну оц╕ночну д╕яльн╕сть в Укра╖н╕".

   У раз╕ зб╕льшення суми податкового боргу склада╓ться акт опису до суми, в╕дпов╕дно╖ сум╕ податкового боргу платника податк╕в, у порядку, передбаченому ц╕╓ю статтею.

   Право податково╖ застави не поширю╓ться на майно, визначене п╕дпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статт╕ 87 цього Кодексу, на ╕потечн╕ активи, що належать ем╕тенту та ╓ забезпеченням в╕дпов╕дного випуску ╕потечних сертиф╕кат╕в з ф╕ксованою доходн╕стю, на грошов╕ доходи в╕д цих ╕потечних актив╕в до повного виконання ем╕тентом зобов’язань за цим випуском ╕потечних сертиф╕кат╕в з ф╕ксованою доходн╕стю, а також на склад ╕потечного покриття та грошов╕ доходи в╕д нього до повного виконання ем╕тентом зобов’язань за в╕дпов╕дним випуском звичайних ╕потечних обл╕гац╕й";

   "89.5. У раз╕ коли на момент складення акта опису майно в╕дсутн╓ або його балансова варт╕сть менша в╕д суми податкового боргу, право податково╖ застави поширю╓ться на ╕нше майно, на яке платник податк╕в набуде право власност╕ у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсяз╕.

   Платник податк╕в зобов'язаний не п╕зн╕ше робочого дня, наступного за днем набуття права власност╕ на будь-яке майно, пов╕домити орган державно╖ податково╖ служби про наявн╕сть такого майна. Орган державно╖ податково╖ служби зобов'язаний протягом трьох робочих дн╕в з дня отримання зазначеного пов╕домлення прийняти р╕шення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширю╓ться право податково╖ застави та балансова варт╕сть якого в╕дпов╕да╓ сум╕ податкового боргу платника податк╕в, або в╕дмовити платнику податк╕в у включенн╕ такого майна до акта опису.

   У раз╕ коли орган державно╖ податково╖ служби прийма╓ р╕шення про включення майна до акта опису, склада╓ться в╕дпов╕дний акт опису, один прим╕рник якого надсила╓ться платнику податк╕в з пов╕домленням про вручення.

   До прийняття в╕дпов╕дного р╕шення органом державно╖ податково╖ служби платник податк╕в не ма╓ права в╕дчужувати таке майно.

   У раз╕ порушення платником податк╕в вимог цього пункту в╕н несе в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з законом.

   89.6. Якщо майно платника податк╕в ╓ непод╕льним ╕ його балансова варт╕сть б╕льша в╕д суми податкового боргу, таке майно п╕дляга╓ опису у податкову заставу у повному обсяз╕".

   В. П╕дпункти 20.1.13 ╕ 20.1.14 пункту 20.1 статт╕ 20 Кодексу передбачають права орган╕в державно╖ податково╖ служби звертатися до суду щодо визнання нед╕йсними правочин╕в, виконання яких пов’язано з оподаткуванням, а також щодо стягнення до бюджету кошт╕в або майна, отриманого сторонами за н╕кчемними правочинами, господарськими зобов'язаннями, що визнан╕ судом нед╕йсними.

   Ц╕ положення не в╕дпов╕дають нормам Цив╕льного кодексу Укра╖ни, як╕ визначають правов╕ насл╕дки нед╕йсност╕ правочин╕в та н╕кчемних правочин╕в (параграф 2 глави 16 розд╕лу ╤V) ╕ не передбачають обернення на користь держави майна, кошт╕в, отриманих сторонами за зазначеними правочинами.

   За таких обставин в╕дтворення у Податковому кодекс╕ Укра╖ни зазначених положень не може бути п╕дтримано.

   Тож пропоную п╕дпункти 20.1.13 ╕ 20.1.14 пункту 20.1 статт╕ 20 Кодексу виключити ╕ врегулювати порушен╕ питання у Закон╕ Укра╖ни "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу Укра╖ни".

   ╤V. Обмеження для ведення

   малого б╕знесу

   А. У Кодекс╕ зм╕нено правовий режим спрощеного оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕ суб'╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва.

   Погоджуючись ╕з нагальною необх╕дн╕стю реформування в╕дносин у ц╕й сфер╕, впровадження нових механ╕зм╕в мотивац╕╖ розвитку п╕дпри╓мництва, вважаю, що будь-як╕ р╕шення з цього приводу мають ураховувати соц╕ально-економ╕чну ситуац╕ю в держав╕, зокрема, щодо зайнятост╕ населення, базуватися на св╕товому досв╕д╕, мати ч╕тк╕ ор╕╓нтири та перспективи.

   Однак запропонований Кодексом п╕дх╕д не розв'язу╓ зазначених проблем, а навпаки, створю╓ умови для породження нових, звужуючи обсяг та зм╕ст ╕снуючих прав ос╕б, як╕ обирають спрощену систему оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕.

   Запроваджуючи сутт╓в╕ зм╕ни у застосуванн╕ спрощено╖ системи оподаткування, Кодекс не встановлю╓ належних гарант╕й захисту прав ф╕зичних ос╕б – платник╕в ╓диного податку у перех╕дний (трансформац╕йний) пер╕од.

   Так, для суб'╓кт╕в спрощено╖ системи оподаткування, як╕ мають адаптуватися до запроваджуваних Кодексом нових правил ведення обл╕ку, не врегульовано питання, наприклад, обмеження частоти перев╕рок, водночас передбачено недостатн╕й пер╕од часу (лише п╕вроку) для застосування штрафних санкц╕й на р╕вн╕, що не ма╓ карного характеру.

   Таким чином, в╕дпов╕дними положеннями Кодексу порушуються норми чинно╖ Конституц╕╖ Укра╖ни щодо гарантування права на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть, забезпечення державою захисту конкуренц╕╖ у п╕дпри╓мницьк╕й д╕яльност╕ (стаття 42), щодо недопущення звуження зм╕сту та обсягу ╕снуючих прав ╕ свобод при прийнятт╕ нових закон╕в (стаття 22).

   Для уникнення таких ризик╕в вважаю за необх╕дне зберегти чинну спрощену систему оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕ суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва ╕ пропоную:

   1) главу 1 розд╕лу Х╤V Кодексу виключити;

   2) у розд╕л╕ Х╤Х Кодексу:

   виключити абзаци десятий ╕ одинадцятий пункту 1, абзац трет╕й п╕дпункту 2, п╕дпункт 3 пункту 2, абзаци п'ятий ╕ шостий пункту 3,

   п╕дпункт 7 пункту 4 розд╕лу Х╤Х;

   в абзац╕ дев'ятому пункту 4 слова "перегляду граничного обсягу доходу, визначеного у пункт╕ 291.1 статт╕ 291 глави 1 цього Кодексу, а також" виключити;

   3) у розд╕л╕ ХХ:

   у пункт╕ 18 п╕дрозд╕лу 2 слова "з набранням чинност╕ розд╕лом XIV цього Кодексу" виключити;

   п╕дрозд╕л 8 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "П╕дрозд╕л 8. Особливост╕ справляння ╓диного податку та ф╕ксованого податку

   1. Встановити, що з 1 с╕чня 2011 року до внесення зм╕н до розд╕лу XIV Податкового кодексу Укра╖ни в частин╕ оподаткування суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва Указ Президента Укра╖ни в╕д 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕ суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва" (з наступними зм╕нами) та абзаци шостий – двадцять восьмий пункту 1 статт╕ 14 розд╕лу IV Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей:

   1) платники ╓диного податку не ╓ платниками таких податк╕в ╕ збор╕в, визначених Податковим кодексом Укра╖ни:

   а) податок на прибуток п╕дпри╓мств;

   б) податок на доходи ф╕зичних ос╕б (для ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в);

   в) податок на додану варт╕сть з операц╕й з постачання товар╕в та послуг, м╕сце надання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, за винятком податку на додану варт╕сть, що сплачу╓ться юридичними особами, як╕ обрали ставку оподаткування 6 в╕дсотк╕в;

   г) земельний податок, кр╕м земельного податку за земельн╕ д╕лянки, що не використовуються для ведення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕;

   ╜) плата за користування надрами;

   д) зб╕р за спец╕альне використання води;

   е) зб╕р за спец╕альне використання л╕сових ресурс╕в;

   ╓) зб╕р за провадження деяких вид╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕;

   2) Нарахування, обчислення та сплата ╓диного внеску на загальнообов’язкове державне соц╕альне страхування зд╕йсню╓ться суб’╓ктами малого п╕дпри╓мництва, як╕ сплачують ╓диний податок в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни в╕д 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕ суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва" (з наступними зм╕нами) або ф╕ксований податок в╕дпов╕дно до абзац╕в шостого – двадцять восьмого пункту 1 статт╕ 14 розд╕лу IV Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у порядку, визначеному Законом Укра╖ни "Про зб╕р та обл╕к ╓диного внеску на загальнообов’язкове державне соц╕альне страхування";

   3) ╓диний податок або ф╕ксований податок сплачу╓ться на рахунок в╕дпов╕дного бюджету в розм╕р╕ частини ╓диного податку або ф╕ксованого податку, що п╕длягають перерахуванню до цих бюджет╕в в╕дпов╕дно до норм Указу Президента Укра╖ни в╕д 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обл╕ку та зв╕тност╕ суб’╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва" (з наступними зм╕нами) та Закону Укра╖ни "Про внесення зм╕н до Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про прибутковий податок з громадян" (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1998 р., № 30-31, ст.195) (кр╕м ╓диного податку, який сплачу╓ться у с╕чн╕ 2011 року за останн╕й зв╕тний (податковий) пер╕од 2010 року). При цьому розпод╕л кошт╕в ╓диного податку або ф╕ксованого податку на загальнообов’язкове державне соц╕альне страхування та/або до Пенс╕йного фонду Укра╖ни Державним казначейством Укра╖ни не зд╕йсню╓ться;

   4) зарахування до бюджет╕в та фонд╕в загальнообов’язкового державного соц╕ального страхування (у тому числ╕ пенс╕йного страхування) ╓диного податку, який сплачу╓ться у с╕чн╕ 2011 року за останн╕й зв╕тний (податковий) пер╕од 2010 року, зд╕йсню╓ться у порядку та на умовах, як╕ д╕яли до 1 с╕чня 2011 року;

   5) повернення сум ╓диного податку та ф╕ксованого податку, як╕ були сплачен╕ до 1 с╕чня 2011 року помилково або надм╕ру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, зд╕йснюються у встановленому порядку з урахуванням цього п╕дрозд╕лу";

   4) п╕дпункт 12.4.1 пункту 12.4. статт╕ 12 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "12.4.1. встановлення ставок ╓диного податку в межах ставок, визначених актом законодавства";

   5) у статт╕ 14:

   в абзац╕ четвертому п╕дпункту 14.1.139 пункту 14.1 слова "розд╕лу X╤V цього Кодексу" зам╕нити словом "законодавства";

   п╕дпункти 14.1.167, 14.1.239 виключити;

   6) пункт 122.1 статт╕ 122 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "122.1. Несплата (неперерахування) платником податк╕в - ф╕зичною особою сум ╓диного податку в порядку та у строки, визначен╕ актом законодавства, тягне за собою накладення штрафу у розм╕р╕ 50 в╕дсотк╕в ставок податку, встановлених для ф╕зичних ос╕б - платник╕в ╓диного податку, визначених законодавчим актом".

   Б. Кодекс зобов'язу╓ платник╕в податку на додану варт╕сть подавати до органу державно╖ податково╖ служби податков╕ декларац╕╖ по кожному окремому податку та збору, платником якого вони ╓, в електронн╕й форм╕.

   Установлення такого обов'язку для малих п╕дпри╓мств буде обтяжливим через в╕дсутн╕сть належним чином п╕дготовленого персоналу, в╕дпов╕дного техн╕чного забезпечення.

   Отже, вважаю, що для малих п╕дпри╓мств ма╓ бути збережено право вибору – подавати податкову декларац╕ю в електронному чи паперовому вигляд╕.

   У зв’язку з цим пропоную пункт 49.4 статт╕ 49 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖:

   "49.4. Платники податк╕в, що належать до великих та середн╕х п╕дпри╓мств, подають податков╕ декларац╕╖ до органу державно╖ податково╖ служби в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ електронного п╕дпису п╕дзв╕тних ос╕б у порядку, визначеному законодавством".

   V. Обмеження прав

   м╕сцевого самоврядування

   Кодекс нада╓ повноваження з установлення м╕сцевих податк╕в та збор╕в (у тому числ╕ на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим) с╕льським, селищним ╕ м╕ським радам. Водночас за Кодексом установлення м╕сцевих податк╕в ╕ збор╕в в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим може бути в╕днесено Верховною Радою Укра╖ни до повноважень Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим (стаття 12).

   В╕дтак може виникнути ситуац╕я, коли на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим один ╕ той же м╕сцевий податок чи зб╕р буде встановлений ╕ Верховною Радою Автономно╖ Республ╕ки Крим, ╕ в╕дпов╕дним органом м╕сцевого самоврядування, причому, ймов╕рно, у р╕зних розм╕рах. ╤ обидва ц╕ р╕шення будуть обов'язковими до виконання.

   Цим буде порушено встановлене Конституц╕╓ю Укра╖ни право територ╕ально╖ громади самост╕йно вир╕шувати питання м╕сцевого значення через органи м╕сцевого самоврядування, якими ╓ с╕льськ╕, селищн╕, м╕ськ╕ ради (стаття 140).

   Кр╕м того, у даному випадку платники податк╕в не знатимуть, р╕шеннями якого органу керуватися.

   Зазначене може спричинити порушення конституц╕йних принцип╕в верховенства права, р╕вност╕ ╕ справедливост╕, з яких виплива╓ вимога визначеност╕, ясност╕ ╕ недвозначност╕ правових норм. ╤нший п╕дх╕д не може забезпечити однакове застосування норм, не виключа╓ необмеженост╕ трактування у правозастосовн╕й практиц╕ ╕ неминуче призводить до свавол╕ (Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

   Верховна Рада Автономно╖ Республ╕ки Крим Кодексом також над╕ля╓ться правом установлювати в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим загальнодержавний зб╕р за першу ре╓страц╕ю транспортного засобу та зм╕нювати розм╕р ставки цього збору (стаття 12). Таким чином, ╕з набранням чинност╕ Кодексом може виникнути ситуац╕я, коли в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим будуть встановлен╕ додатков╕ п╕льги щодо збору за першу ре╓страц╕ю транспортного засобу або ж такий зб╕р встановлено не буде. Це суперечитиме принципу загальност╕ оподаткування, за яким кожна особа зобов'язана сплачувати встановлен╕ цим Кодексом податки та збори, платником яких вона ╓ зг╕дно з положеннями Кодексу (п╕дпункт 4.1.1 пункту 4.1 статт╕ 4 Кодексу).

   Тому пропонував би розглянути питання щодо ненадання Верховн╕й Рад╕ Автономно╖ Республ╕ки Крим права встановлювати зазначен╕ загальнодержавний ╕ м╕сцев╕ податки ╕ збори та внести до Кодексу так╕ зм╕ни:
у п╕дпунктах 8.3 статт╕ 8, п╕дпункт╕ 12.1.2 пункту 12.1 статт╕ 12 слова "Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим" виключити;

   п╕дпункти 12.2.1 та 12.2.2 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "12.2.1. установлення на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим загальнодержавного збору, зазначеного у п╕дпункт╕ 9.1.9 (кр╕м плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення) пункту 9.1 статт╕ 9 цього Кодексу, у межах його граничних ставок, визначених цим Кодексом;

   12.2.2. зм╕на розм╕ру ставок збору, передбаченого п╕дпунктом 12.2.1 пункту 12.2 ц╕╓╖ статт╕, у межах його граничних ставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом".

   V╤. Обмеження у зд╕йсненн╕ незалежно╖ профес╕йно╖ д╕яльност╕

   Кодексом запроваджу╓ться обмеження для науковц╕в, л╕тератор╕в, артист╕в, художник╕в, осв╕тян, викладач╕в, л╕кар╕в, ╕нженер╕в, арх╕тектор╕в у використанн╕ наймано╖ прац╕. Вони можуть залучати до тако╖ прац╕ лише одну особу (п╕дпункт 14.1.226 пункту 14.1 статт╕ 14).

   Запровадження такого обмеження призведе до штучного ускладнення д╕яльност╕ зазначених ос╕б, заважатиме реал╕зац╕╖ повною м╕рою ╖х творчих зд╕бностей. Отже, це матиме насл╕дком порушення конституц╕йних гарант╕й свободи л╕тературно╖, художньо╖, науково╖ ╕ техн╕чно╖ творчост╕ ос╕б, як╕ займаються такою д╕яльн╕стю (стаття 54 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   Таке р╕шення призведе й до скорочення робочих м╕сць, що за нин╕шньо╖ економ╕чно╖ ситуац╕╖ ╓ недопустимим.

   Нарешт╕, це значною м╕рою обмежить можлив╕сть ос╕б здобути профес╕йн╕ навички в д╕яльност╕, квал╕ф╕кац╕йн╕ вимоги для зайняття якою (адвокати, нотар╕уси, аудитори, оц╕нщики) за чинними законами Укра╖ни передбачають наявн╕сть в╕дпов╕дного стажу.

   Тож пропоную передбачити у Кодек су можлив╕сть використання п╕д час зд╕йснення незалежно╖ профес╕йно╖ д╕яльност╕ наймано╖ прац╕ не б╕льше чотирьох ос╕б (як це передбачено Кодексом для ф╕зичних ос╕б – платник╕в ╓диного податку) ╕ викласти абзац другий пункту 14.1.226 в так╕й редакц╕╖:

   "Незалежна профес╕йна д╕яльн╕сть - участь ф╕зично╖ особи у науков╕й, л╕тературн╕й, артистичн╕й, художн╕й, осв╕тн╕й або викладацьк╕й д╕яльност╕, д╕яльн╕сть л╕кар╕в, приватних нотар╕ус╕в, адвокат╕в, аудитор╕в, бухгалтер╕в, оц╕нщик╕в, ╕нженер╕в чи арх╕тектор╕в, особи, зайнято╖ рел╕г╕йною (м╕с╕онерською) д╕яльн╕стю, ╕ншою под╕бною д╕яльн╕стю за умови, що така особа не ╓ прац╕вником або ф╕зичною особою - п╕дпри╓мцем та використову╓ найману працю не б╕льш як чотирьох ф╕зичних ос╕б".

   V╤╤. Порушення засад

   персонал╕зац╕╖ в╕дпов╕дальност╕

   У Кодекс╕ порушу╓ться встановлений Конституц╕╓ю Укра╖ни принцип, зг╕дно з яким юридична в╕дпов╕дальн╕сть особи ма╓ ╕ндив╕дуальний характер (частина друга статт╕ 61).

   ╤деться про те, що Кодексом з 1 с╕чня 2013 року запроваджу╓ться норма, за якою право на в╕днесення сум податку на додану варт╕сть до податкового кредиту виника╓ за фактом виникнення податкового зобов'язання (пункт 17 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу ХХ). Це фактично поклада╓ на платника податку в╕дпов╕дальн╕сть за додержання законодавства контрагентом.

   У зв'язку з цим пропоную виключити з Кодексу положення пункту 17 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу ХХ "Перех╕дн╕ положення".

   V╤╤╤. В╤ДСУТН╤СТЬ МЕТОДОЛОГ╤ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОВИХ ФОРМ обл╕ку

   та зв╕тност╕ платник╕в податк╕в

   Кодексом запроваджу╓ться ведення обл╕ку та зв╕тност╕ суб'╓ктами господарювання через запровадження подання ними до податкових орган╕в даних стосовно тимчасових та пост╕йних податкових р╕зниць.

   Ураховуючи необх╕дн╕сть адаптац╕йного пер╕оду для переходу на ведення обл╕ку тимчасових та пост╕йних податкових р╕зниць платник╕в податку на прибуток, для п╕дготовки та затвердження методики бухгалтерського обл╕ку податкових р╕зниць, ознайомлення з нею платник╕в податку, вважаю за доц╕льне перенести запровадження ведення такого обл╕ку на 2012 р╕к.

   У зв’язку з цим пропоную:

   1) пункту 1 розд╕лу Х╤Х доповнити п╕сля третього абзацу новим абзацом такого зм╕сту:

   "абзацу третього пункту 46.2 статт╕ 46, який набира╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2012 року";

   2) пункт 1 п╕дрозд╕лу 4 розд╕лу ХХ доповнити другим абзацом такого зм╕сту:

   "Методика бухгалтерського обл╕ку тимчасових та пост╕йних податкових р╕зниць затверджу╓ться у порядку, передбаченому Законом Укра╖ни "Про бухгалтерський обл╕к та ф╕нансову зв╕тн╕сть в Укра╖н╕", публ╕ку╓ться до 1 кв╕тня 2011 року та набува╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2012 року. Суб’╓кти господарювання – платники податку на прибуток подають ф╕нансову зв╕тн╕сть з урахуванням податкових р╕зниць починаючи з╕ зв╕тних пер╕од╕в 2012 року".

   ╤Х. В╕дсутн╕сть ч╕ткого визначення порядку зд╕йснення податкового контролю та зб╕льшення адм╕н╕стративного тиску

   А. Кодекс невиправдано посилю╓ адм╕н╕стративний тиск на платник╕в податк╕в та неч╕тко визнача╓ процедури зд╕йснення податкового контролю. Це може призвести до зловживань з боку контролюючих орган╕в ╕, в╕дпов╕дно, до порушень прав платник╕в податк╕в.

   Кр╕м того, Кодекс запроваджу╓ нов╕, в тому числ╕ необгрунтован╕, п╕дстави для проведення контролюючими органами перев╕рок.

   Так, наприклад, перев╕рка додержання податкового законодавства платником податку на прибуток п╕дпри╓мств за наявност╕ у нього протягом чотирьох посл╕довних базових зв╕тних пер╕од╕в у податков╕й зв╕тност╕ збитк╕в може бути зд╕йснена в рамках планово╖ перев╕рки. У запровадженн╕ тако╖ п╕дстави для позапланово╖ перев╕рки нема╓ потреби.
Необгрунтованими вбачаються п╕дстави для перев╕рок, як╕ не м╕стять ч╕тких об'╓ктивних критер╕╖в, а саме:

   нев╕дпов╕дн╕сть показник╕в зв╕тност╕ про використання ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й, розрахункових книжок та книг обл╕ку розрахункових операц╕й в╕домостям, зазначеним в обов’язков╕й зв╕тност╕;

   виникнення потреби у перев╕рц╕ повноти та сво╓часност╕ нарахування ╕ сплати податк╕в та збор╕в, виконання вимог ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державно╖ податково╖ служби, на п╕дстав╕ отриманих в╕д особи в╕домостей про ф╕нансово-господарськ╕ в╕дносини з платником податк╕в, яким не надано пояснень та належно засв╕дчених коп╕й документ╕в на обов’язковий письмовий запит органу державно╖ податково╖ служби.

   Неможлив╕сть однозначного тлумачення цих п╕дстав може спричинити неоднакове застосування ╖х на практиц╕. Цим створюються умови для зловживання податковими органами правом на проведення перев╕рок, суб'╓ктивного ставлення до окремих платник╕в податк╕в, адм╕н╕стративного тиску на них, що призведе до порушення конституц╕йних прав ос╕б на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть (стаття 42 Конституц╕╖ Укра╖ни).

   За таких обставин пропоную п╕дстави для перев╕рок, що неч╕тко сформульован╕, залишають можлив╕сть для ╖х неоднозначного застосування на практиц╕, ╕з Кодексу виключити з тим, щоб забезпечити р╕вн╕сть платник╕в податк╕в перед законом. Це зокрема, стосу╓ться п╕дпункт╕в 78.1.6 ╕ 78.1.10 пункту 78.1 статт╕ 78. П╕дпункт же 80.2.4 пункту 80.2 статт╕ 80 пропону╓ться викласти в так╕й редакц╕╖:

   "80.2.4. неподання суб'╓ктом господарювання в установлений законом строк обов'язково╖ зв╕тност╕ про використання ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й, розрахункових книжок та книг обл╕ку розрахункових операц╕й, подання ╖х ╕з нульовими показниками".

   Б. Кодексом податковому органу нада╓ться право звернення до суду з метою зупинення операц╕й на рахунках платника податку у випадку його в╕дмови допустити посадових ос╕б органу державно╖ податково╖ служби до проведення перев╕рки (п╕дпункт 20.1.15.1 п╕дпункту 20.1.15 пункту 20.1 статт╕ 20, пункт 81.2 статт╕ 81).

   Таким чином, до платника податк╕в передбача╓ться застосовувати обмеження його прав ще до проведення перев╕рки та до встановлення за ╖╖ результатами факту порушення таким платником податкового закону.

   Ця норма не т╕льки порушу╓ фундаментальн╕ засади настання в╕дпов╕дальност╕ особи за протиправн╕ д╕╖. На практиц╕ вона може бути використана як зас╕б обмеження п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ платника податк╕в з боку контролюючих орган╕в.

   Вважаю, що процедура зупинення операц╕й на рахунках платника податку не може застосовуватися т╕льки на п╕дстав╕ в╕дмови платника допустити податк╕вц╕в до перев╕рки.

   Аналог╕чне зауваження виклика╓ ╕ положення пункту 84.4 статт╕ 84 щодо покладення на платника податк╕в в╕дпов╕дальност╕ за неподання документ╕в, предмет╕в та ╕нших матер╕ал╕в експертов╕.

   Виходячи з цього, пропоную п╕дпункт 20.1.15.1 п╕дпункту 20.1.15 пункту 20.1 статт╕ 20 та друге речення пункту 81.2 статт╕ 81, пункт 84.4 статт╕ 84 Закону виключити.

   В. У Кодекс╕ передбачено обов'язок платника податк╕в п╕д час перев╕рки давати пояснення з питань оподаткування (пункт 81.3 статт╕ 81).

   Такий обов'язок суперечить Конституц╕╖ Укра╖ни, якою встановлено, що будь-яка особа не несе в╕дпов╕дальност╕ за в╕дмову давати пояснення щодо себе, член╕в с╕м'╖ чи близьких родич╕в (стаття 63). Основним Законом держави таким чином гарантовано право особи в╕дмовитися давати так╕ пояснення з будь-якого питання, в тому числ╕ ╕ з питань оподаткування.

   За цих обставин з Кодексу необх╕дно виключити норми про запровадження законодавчого примусу для платника податк╕в давати пояснення з питань оподаткування. Натом╕сть у Кодекс╕ необх╕дно закр╕пити право платника податк╕в в╕дмовлятися в╕д надання таких пояснень ╕ передбачити законодавч╕ гарант╕╖ цього права.

   Зокрема, пропоную виключити:

   у п╕дпункт╕ 16.1.8 пункту 16.1 статт╕ 16 слова "давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами";

   у п╕дпункт╕ 20.1.2. пункту 20.1 статт╕ 20 слова "та пояснення з питань, що виникають п╕д час перев╕рок та стосуються реал╕зац╕╖ повноважень орган╕в державно╖ податково╖ служби, встановлених цим Кодексом та ╕ншими законами Укра╖ни";

   у пункт╕ 20.1.23 слова "пояснень та";

   у пунктах 78.1.4 слово "обов'язковий";

   в абзац╕ другому п╕дпункту 81.3 статт╕ 81 слова "давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених цим Кодексом";

   п╕дпункт 83.1.5 пункту 83.1 статт╕ 83 виключити.

   Г. Кодексом визначено, що податков╕ роз'яснення окремих положень податкового або ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державно╖ податково╖ служби або митн╕ органи, надаються за самост╕йним р╕шенням в╕дпов╕дного центрального контролюючого органу, коли до таких орган╕в надходить значна к╕льк╕сть однор╕дних звернень щодо надання консультац╕й з практичного використання окремих норм податкового законодавства (пункти 52.7 та 52.8 статт╕ 52).

   Податкове роз’яснення затверджу╓ться наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни, який ре╓стру╓ться М╕н╕стерством юстиц╕╖ Укра╖ни.

   Порядок надання та оприлюднення податкових роз'яснень встановлю╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

   Вважаю, що з метою однозначного застосування як контролюючими органами, так ╕ платниками податк╕в податкових норм, сл╕д розглянути питання про в╕дмову в╕д ╕нституту податкових роз’яснень, оск╕льки податков╕ в╕дносини мають бути врегульован╕ законом. Це в╕дпов╕датиме статтям 67 та 92 Конституц╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до яких кожен зобов’язаний сплачувати податки ╕ збори виключно в порядку ╕ розм╕рах, встановлених законами.

   Кр╕м того, сл╕д зазначити, що в╕дпов╕дно до статт╕ 117 Конституц╕╖ Укра╖ни ре╓страц╕╖ в порядку, встановленому законом, п╕длягають нормативно-правов╕ акти Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, м╕н╕стерств та ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади.

   Таким чином, податкове роз’яснення не ма╓ сили нормативно-правового акта, а тому державна ре╓страц╕я податкових роз’яснень М╕н╕стерством юстиц╕╖ Укра╖ни не зд╕йсню╓ться.

   З огляду на викладене пропоную:

   1) виключити:

   п╕дпункт 14.1.173 пункту 14.1 статт╕ 14;

   з назви статт╕ 52 слова "та податкове роз'яснення";

   пункти 52.6, 52.7 ╕ 52.8 статт╕ 52;

   з назви статт╕ 53 слова "та податкових роз'яснень";

   пункт 53.2 статт╕ 53 Кодексу;

   2) у пункт╕ 53.1 статт╕ 53 слова "та/або податкового роз'яснення, наданих" зам╕нити словом "надано╖", а слова "або податкове роз'яснення були зм╕нен╕ або скасован╕" – словами "була зм╕на або скасована";

   3) назву глави 3 розд╕лу ╤╤ викласти в так╕й редакц╕╖:

   "Глава 3. Податков╕ консультац╕╖".

   Д. У Кодекс╕ визначено, що п╕дставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податк╕в ╓ надання ним достатн╕х доказ╕в ╕снування обставин, що св╕дчать про наявн╕сть загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податк╕в (пункти 100.4 ╕ 100.5 статт╕ 100 розд╕лу ╤╤ "Адм╕н╕стрування податк╕в, збор╕в (обов'язкових платеж╕в)".

   П╕дставою для в╕дстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податк╕в ╓ надання ним доказ╕в, що св╕дчать про наявн╕сть д╕╖ обставин непереборно╖ сили, як╕ призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податк╕в.

   Назван╕ положення надають кер╕внику контролюючого органу (його заступнику) право на власний розсуд оц╕нювати достатн╕сть доказ╕в, як╕ можуть бути п╕дставою для розстрочення або в╕дстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податк╕в, що створю╓ ризик прийняття таким кер╕вником (його заступником) упереджених, необ'╓ктивних р╕шень.

   Це може призвести до неоднакового застосування до р╕зних платник╕в податк╕в норм закону щодо розстрочення та в╕дстрочення грошових зобов'язань ╕, як насл╕док, до порушення ╖х прав.

   Ураховуючи викладене, з метою запоб╕гання корупц╕йним проявам, вважаю за доц╕льне у статт╕ 100 Кодексу пункт 100.4 п╕сля сл╕в "доказ╕в ╕снування обставин" ╕ пункт 100.5 п╕сля слова "доказ╕в" доповнити словами "перел╕к яких визнача╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни".

   Е. В╕дпов╕дно до Кодексу для ╕нформац╕йно-анал╕тичного забезпечення д╕яльност╕ державно╖ податково╖ служби використову╓ться будь-яка ╕нформац╕я, оприлюднена та/або добров╕льно або за запитом надана органу державно╖ податково╖ служби (п╕дпункт 72.1.6 пункту 72.1 статт╕ 72).

   Зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу Укра╖ни" податковою ╕нформац╕╓ю ╓ сукупн╕сть в╕домостей ╕ даних, що створен╕ або отриман╕ суб'╓ктами ╕нформац╕йних в╕дносин у процес╕ поточно╖ д╕яльност╕ ╕ необх╕дн╕ для реал╕зац╕╖ покладених на контролююч╕ органи завдань ╕ функц╕й. Таким чином, будь-яка оприлюднена та/або добров╕льно або за запитом надана органу державно╖ податково╖ служби ╕нформац╕я може вважатися податковою ╕нформац╕╓ю.

   Водночас зг╕дно з Кодексом, якщо за насл╕дками отримання податково╖ ╕нформац╕╖ виявлено факти, що св╕дчать про можлив╕ порушення платником податк╕в податкового, валютного та ╕ншого законодавства, це ╓ п╕дставою документально╖ позапланово╖ ви╖зно╖ перев╕рки (пункт 78.1.1 пункт 78.1 статт╕ 78).

   Отже, будь-яка оприлюднена ╕нформац╕я, що може бути суб'╓ктивною або поширюватися з метою дискредитац╕╖ того чи ╕ншого платника податк╕в, може впливати на р╕шення податкових орган╕в щодо проведення документально╖ ви╖зно╖ позапланово╖ перев╕рки.

   Для уникнення тако╖ ситуац╕╖ пропоную п╕дпункт 72.1.6 пункту 72.1 статт╕ 72 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "72.1.6. для ╕нформац╕йно-анал╕тичного забезпечення д╕яльност╕ також використову╓ться ╕нша ╕нформац╕я, оприлюднена як така, що п╕дляга╓ оприлюдненню в╕дпов╕дно до законодавства та/або добров╕льно чи за запитом надана органу державно╖ податково╖ служби в установленому законом порядку".

   ╢. Кодекс зобов'язу╓ великих платник╕в податк╕в надавати органам державно╖ податково╖ служби в електронному вигляд╕ коп╕╖ документ╕в з обл╕ку доход╕в, витрат та ╕нших показник╕в, пов’язаних ╕з визначенням об’╓кт╕в оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╖ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов’язаних з обчисленням та сплатою податк╕в ╕ збор╕в. При цьому не враховано, що не вс╕ первинн╕ документи ведуться платниками податк╕в в електронному вигляд╕, що унеможливлю╓ ╖х надання в╕дпов╕дно до вимог Кодексу.

   З огляду на це вважаю за доц╕льне передбачити в Кодекс╕, що в електронному вигляд╕ мають подаватися лише т╕ первинн╕ документи, що ведуться в електронному вигляд╕.

   Тому пропоную п╕дпункт 72.1.1.2 п╕дпункту 72.1.1 пункту 72.1 статт╕ 72 Кодексу п╕сля сл╕в "первинних документах" доповнити словами "як╕ ведуться в електронному вигляд╕".

   Ж. Кодекс значною м╕рою пог╕ршу╓ умови одержання в Укра╖н╕ послуг (роб╕т) з консалтингу, маркетингу, реклами, що надаються нерезидентами. Зокрема, Кодексом запроваджу╓ться повна заборона на включення до витрат платника податку на прибуток витрат, понесених (нарахованих) у зв'язку з придбанням послуг (роб╕т) з консалтингу, маркетингу, реклами у нерезидента, що не ма╓ свого пост╕йного представництва в Укра╖н╕.

   Запровадження тако╖ норми позбавля╓ суб'╓кт╕в господарювання економ╕чних стимул╕в для просування товар╕в в╕тчизняного виробництва за кордон, ускладню╓ вих╕д укра╖нських п╕дпри╓мств на м╕жнародн╕ ринки ц╕нних папер╕в та ринки кап╕талу, а тому не може бути п╕дтримано.

   У зв’язку з цим пропоную п╕дпункт 139.1.13 пункту 139.1 статт╕ 139 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "139.1.13. витрати, понесен╕ (нарахован╕) у зв╕тному пер╕од╕ у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (роб╕т) з консалтингу, маркетингу, реклами (кр╕м витрат, зд╕йснених (нарахованих) на користь пост╕йних представництв нерезидент╕в, як╕ п╕длягають оподаткуванню зг╕дно з пунктом 160.8 статт╕ 160 цього Кодексу) в обсяз╕, що перевищу╓ 4 в╕дсотки доходу (виручки) в╕д реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) (за вирахуванням податку на додану варт╕сть та акцизного податку) за р╕к, що переду╓ зв╕тному.

   При цьому до складу витрат не включаються у повному обсяз╕ витрати, понесен╕ (нарахован╕) у зв╕тному пер╕од╕ у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (роб╕т) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь яко╖ зд╕йснюються в╕дпов╕дн╕ платеж╕, ╓ нерезидентом, що ма╓ офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статт╕ 161 цього Кодексу".

   З. Кодекс встановлю╓ обмеження щодо включення до витрат платеж╕в на користь нерезидент╕в у вигляд╕ роялт╕, зокрема розм╕ром не б╕льше 4 в╕дсотк╕в виручки в╕д реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (роб╕т, послуг). За цих умов ста╓ економ╕чно невиг╕дним зд╕йснювати в Укра╖н╕ прокат ╕ноземних ф╕льм╕в, розповсюдження ауд╕о- та в╕деопродукц╕╖, заруб╕жно╖ л╕тератури, перекладено╖ в Укра╖н╕.

   З метою недопущення пог╕ршення доступу укра╖нських громадян до св╕тового культурного надбання вважаю за доц╕льне не поширювати встановлене Кодексом обмеження з урахування витрат у вигляд╕ роялт╕ на роялт╕ за користування авторським правом на к╕нематограф╕чн╕ ф╕льми ╕ноземного виробництва, музичн╕, л╕тературн╕ твори.

   У зв’язку з цим пропоную абзаци другий ╕ трет╕й п╕дпункту 140.1.2 пункту 140.1 статт╕ 140 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "До складу витрат не включаються нарахування роялт╕ у зв╕тному пер╕од╕ на користь:

   1) нерезидента (кр╕м нарахувань на користь пост╕йного представництва нерезидента, яке п╕дляга╓ оподаткуванню зг╕дно з пунктом 160.8, нарахувань, що зд╕йснюються суб’╓ктами господарювання у сфер╕ телебачення ╕ рад╕омовлення в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про телебачення ╕ рад╕омовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, сум╕жним правом на к╕нематограф╕чн╕ ф╕льми ╕ноземного виробництва, музичн╕ та л╕тературн╕ твори) в обсяз╕, що перевищу╓ 4 в╕дсотки доходу (виручки) в╕д реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) (за вирахуванням податку на додану варт╕сть та акцизного податку) за р╕к, що переду╓ зв╕тному, а також у випадках, якщо викону╓ться будь-яка з умов".

   И. В╕дпов╕дно до Кодексу пост╕йн╕ представництва нерезидент╕в в Укра╖н╕ для ц╕лей цього Кодексу квал╕ф╕куються як нерезиденти. За таких обставин виника╓ подв╕йне оподаткування доход╕в пост╕йних представництв, оск╕льки так╕ доходи оподатковуються на загальних п╕дставах та за ставкою в розм╕р╕ 15 в╕дсотк╕в у частин╕ доходу, що виплачу╓ться нерезиденту резидентом. Зазначений механ╕зм оподаткування не буде стимулювати нерезидент╕в, що зд╕йснюють господарську д╕яльн╕сть в Укра╖н╕ через пост╕йн╕ представництва, ре╕нвестувати одержан╕ в Укра╖н╕ доходи в ек оном╕ку Укра╖ни.

   У зв’язку з цим пропоную пункт 160.2 статт╕ 160 Кодексу п╕сля сл╕в "уповноважено╖ ним особи" доповнити словами "(кр╕м пост╕йного представництва нерезидента на територ╕╖ Укра╖ни)".

   ╤. Передбачене Кодексом зб╕льшення на 40 в╕дсотк╕в рентно╖ плати за природний газ, що видобува╓ться в Укра╖н╕, за умови незм╕нно╖ ц╕ни на природний газ власного видобутку негативно позначиться на обсягах власного видобутку газу та призведе до ╖х пад╕ння. Це, у свою чергу, спричинить зам╕щення газу власного видобутку для населення ╕мпортованим природним газом.

   Уже за 9 м╕сяц╕в 2010 року через необгрунтовано висок╕ ставки рентно╖ плати за природний газ обсяг газу власного видобутку НАК "Нафтогаз Укра╖ни" зменшився проти в╕дпов╕дного пер╕оду 2009 року майже на 744 млн. куб. метр╕в.

   До того ж зростання ставки в╕дпов╕дного платежу призведе до скорочення чистого прибутку газовидобувних п╕дпри╓мств, як╕ перебувають в управл╕нн╕ НАК "Нафтогаз Укра╖ни", що, в╕дпов╕дно, зумовить скорочення надходжень до державного бюджету за рахунок такого виду доходу, як податок на прибуток п╕дпри╓мств.

   У зв’язку з цим пропоную:

   У пункт╕ 258.1 статт╕ 258:

   у абзац╕ другому п╕дпункту 258.1.1 цифри "280" зам╕нити цифрами "237";

   у абзац╕ третьому п╕дпункту 258.1.1 цифри "140" зам╕нити цифрами "118,5";

   у абзац╕ другому п╕дпункту 258.1.2 цифри "70" зам╕нити цифрами "59,25";

   у абзац╕ третьому п╕дпункту 258.1.2 цифри "56" зам╕нити цифрами "47,4";

   у абзац╕ четвертому п╕дпункту 258.1.2 цифри "14" зам╕нити цифрами "11,85".

   Х. Дисбаланс у визначенн╕ прав та обов'язк╕в платника податку ╕ контролюючих орган╕в

   Кодексом передбача╓ться сутт╓ве розширення повноважень контролюючих орган╕в ╕, в╕дпов╕дно, зб╕льшення обов'язк╕в у платник╕в податк╕в. При цьому Кодекс не визнача╓ ч╕ткого механ╕зму в╕дпов╕дальност╕ посадових ╕ службових ос╕б контролюючих орган╕в за невиконання або неналежне виконання сво╖х обов'язк╕в. Посадов╕ особи контролюючих орган╕в за Кодексом несуть в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з законом. Однак Закону, який би передбачав таку в╕дпов╕дальн╕сть, на сьогодн╕ нема╓.

   Натом╕сть у Кодекс╕ системно викладено положення щодо притягнення до в╕дпов╕дальност╕ платника податк╕в.

   Такий дисбаланс у правовому регулюванн╕ створю╓ передумови для можливих зловживань правом з боку контролюючих орган╕в, виклика╓ у п╕дпри╓мц╕в обгрунтован╕ побоювання можливого тиску з боку цих орган╕в.

   Тому вважаю, що Кодекс потребу╓ системного доопрацювання в ц╕й частин╕.

   Потр╕бно ч╕тко врегулювати весь комплекс питань в╕дпов╕дальност╕ прац╕вник╕в контролюючих орган╕в, передбачивши в╕дпов╕дальн╕сть за порушення прав платник╕в податк╕в (у тому числ╕ п╕д час прийняття податково╖ зв╕тност╕, проведення перев╕рок).

   Так, наприклад, пункт 21.3 статт╕ 21 та пункт 94.13 статт╕ 94 пропоную викласти в╕дпов╕дно в так╕й редакц╕╖:

   "21.3. Шкода, завдана неправом╕рними д╕ями посадових ос╕б контролюючих орган╕в, п╕дляга╓ в╕дшкодуванню за рахунок кошт╕в державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам";

   "94.13. Платник податк╕в ма╓ право на в╕дшкодування збитк╕в та немайново╖ шкоди, завданих органом державно╖ податково╖ служби внасл╕док неправом╕рного застосування арешту майна такого платника податк╕в, за рахунок кошт╕в державного бюджету, передбачених органам державно╖ податково╖ служби, зг╕дно ╕з законом. Р╕шення про таке в╕дшкодування прийма╓ться судом".

   Вважаю за необх╕дне в╕дкорегувати й ╕нш╕ положення Кодексу, передбачивши д╕╓в╕ механ╕зми в╕дшкодування завдано╖ платникам податк╕в неправом╕рними д╕ями шкоди.

   Х╤. Порушення прав ф╕зичних ос╕б

   А. Кодекс передбача╓ право особи – платника податку на доходи ф╕зичних ос╕б зменшити суми цього податку, що п╕длягають сплат╕, шляхом одержання знижки до загального р╕чного оподатковуваного доходу.

   Водночас Кодексом установлено, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який ма╓ ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податку (п╕дпункт 166.4.1 пункту 166.4 статт╕ 166).

   Разом ╕з цим Кодекс не вимага╓ одержання такого номера в╕д ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в.

   Таким чином, Кодекс ставить в╕руючих перед дилемою – поступитися власними рел╕г╕йними переконаннями з тим, щоб одержати знижку, або ж додержуватись власних переконань ╕ щороку позбавляти себе частини доходу.

   Це ╓ порушенням конституц╕йних принцип╕в р╕вност╕ громадян перед законом ╕ заборони обмежень за ознакою рел╕г╕йних переконань (стаття 24 Конституц╕╖ Укра╖ни), що в принцип╕ неприпустимо для демократично╖, соц╕ально╖, правово╖ держави, якою ╓ Укра╖на.

   Тому пропоную в Кодекс╕ ур╕вняти у прав╕ на одержання податково╖ знижки вс╕х платник╕в податку на доходи ф╕зичних ос╕б, у тому числ╕ й ос╕б, як╕ через рел╕г╕йн╕ переконання не прийняли ре╓страц╕йний номер, ╕ доповнити п╕дпункт 166.4.1 пункту 166.4 статт╕ 166 в╕дпов╕дним положенням.

   Б. Кодексом до прац╕вника прир╕вню╓ться ф╕зична особа, в тому числ╕ самозайнята особа, як╕й нарахову╓ться (виплачу╓ться, нада╓ться) дох╕д за виконання нею певно╖ роботи/надання послуги зг╕дно з цив╕льно-правовим договором у раз╕, коли буде встановлено, що в╕дносини за таким договором фактично ╓ трудовими (абзац другий п╕дпункту 14.1.195 пункту 14.1 статт╕ 14).

   Таким чином, в╕дносини за будь-яким цив╕льно-правовим договором (наприклад, перевезення такс╕, побутовий п╕дряд, дов╕чне утримання - догляд) можуть вважатися трудовими ╕з застосуванням в╕дпов╕дного режиму оподаткування як найнятого прац╕вника та виникнення обов'язк╕в утримання в╕дпов╕дних сум податку на доходи ф╕зичних ос╕б, як╕ утримуються ╕з зароб╕тно╖ плати.

   У зв'язку з цим пропоную абзац другий п╕дпункту 14.1.195 пункту 14.1 статт╕ 14 виключити.

   Х╤╤. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО В╤ДПОВ╤ДНОСТ╤

   КОДЕКСУ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВЧО╥ ТЕХН╤КИ

   Кодекс м╕стить низку внутр╕шн╕х неузгодженостей, певних неточностей, окрем╕ його положення допускають двочитання, що може ускладнити, а в деяких випадках й унеможливити застосування його норм на практиц╕.

   Так, наприклад, за Кодексом до витрат, а не на зб╕льшення перв╕сно╖ вартост╕ основних фонд╕в з метою амортизац╕╖ включаються суми витрат, пов’язан╕ з пол╕пшенням об’╓кт╕в основних засоб╕в, у розм╕р╕, що не перевищу╓ 10 в╕дсотк╕в сукупно╖ балансово╖ вартост╕ вс╕х груп основних засоб╕в на початок зв╕тного року (абзац другий пункту 146.11 статт╕ 146). У такому ж розм╕р╕ дозволя╓ться включати до витрат ╕ витрати на ремонт основних засоб╕в (пункт 146.12 статт╕ 146). Водночас статтею 144 Кодексу визнача╓ться, що амортизац╕╖ п╕длягають витрати на проведення ремонту, реконструкц╕╖, модерн╕зац╕╖ та ╕нших вид╕в пол╕пшення основних засоб╕в, що перевищують 10 в╕дсотк╕в сукупно╖ балансово╖ вартост╕ вс╕х груп основних засоб╕в (абзац четвертий пункту 144.1). В╕дпов╕дн╕ неузгодженост╕ норм Кодексу щодо врахування у склад╕ витрат ╕ витрат, пов’язаних з пол╕пшенням та ремонтом основних фонд╕в, створюють п╕дгрунтя для неоднакового застосування положень Кодексу ╕ мають бути усунен╕.

   Тож, пропону╓ться у статт╕ 146:

   абзац перший пункту 146.11 п╕сля сл╕в "пов’язаних ╕з" доповнити словами "ремонтом та", а п╕сля сл╕в "щодо якого зд╕йсню╓ться" – словами "ремонт та";

   абзац другий пункту 146.11 виключити;

   пункт 146.12 статт╕ 146 викласти в так╕й редакц╕╖:

   "146.12. Сума витрат, що пов’язана з ремонтом та пол╕пшенням об’╓кт╕в основних засоб╕в, у тому числ╕ орендованих, у розм╕р╕, що не перевищу╓ 10 в╕дсотк╕в сукупно╖ балансово╖ вартост╕ вс╕х груп основних засоб╕в на початок зв╕тного року, в╕дноситься до витрат того зв╕тного податкового пер╕оду, в якому так╕ ремонт та пол╕пшення були зд╕йснен╕".

   Президент Укра╖ни В╕ктор ЯНУКОВИЧ

www.ligazakon.ua

   Государственный комитет ветеринарной медицины Украины предоставил Россельхознадзору новый список потенциальных поставщиков мяса и молока в страны Таможенного союза, состоящий из 11 предприятий. Об этом сообщил главный государственный ветеринарный инспектор Украины Иван Бисюк.

   "Список из 11 предприятий мы подали Россельхознадзору для открытия на экспорт с последующим их инспектированием в ╤ квартале 2011 г.", - сказал он.

   И.Бисюк отметил, что Украина предлагает Россельхознадзору проверить эти предприятия для возможного предоставления им права поставлять продукцию.

   По его словам, главные управления ветеринарной медицины Украины в областях предоставили комитету список из 19 предприятий. Они были дополнительно проверены, и 11 производителей вошли в список, предоставленный российской стороне.

   Он заверил, что в перечень вошли только те предприятия, которые действительно отвечают требованиям законодательства Таможенного союза.

   АПК-Информ; 02.12.10

Виртуальная таможня

   Минтранс совместно с АсМАП завершает процесс переговоров по установлению квот на международные автоперевозки на 2011 г. Работать на российском рынке украинским компаниям становится все сложнее, а европейские страны проявляют больше лояльности, отмечают переговорщики. Перевозчики заметили меньше прогресса, сообщают Экономические Известия.

   Дорога в Россию для автоперевозчиков становится все более скользкой

   В ноябре Минтранссвязи и Ассоциация международных автомобильных перевозчиков (АсМАП) практически завершили комплекс переговоров со странами-партнерами в международvных автоперевозках по установлению квот разрешений на 2011 г. Заседания смешанных комиссий по вопросу квот состоялись с правительствами России, Беларуси, Франции, Германии, ряда других европейских стран.

   Как рассказал «i» глава АсМАП Леонид Костюченко, проблемы по вопросам разрешений остаются в отношении России и Италии, в то время как практически все европейские страны идут навстречу Украине и увеличивают квоты разрешений. Так, Россия продолжает программу ежегодного сокращения квот разрешений на поездки в формате «в/из третьих стран» для всех стран-партнеров по международным перевозкам (двусторонние поездки между Россией и Украиной осуществляются на безразрешительной основе).

   «Россия еще в 2009 г. заявила о планах сокращения квот для всех стран ежегодно на 10%. В 2011 г. количество разрешений сократится до 10 тыс.»,- отмечает господин Костюченко. По его словам, это приведет к незначительному сокращению рынка - в пределах 1% (украинские перевозчики осуществляют в год около 600 тыс. перевозок в Россию в режиме «в/из третьих стран»). Однако в будущем последствия могут быть более заметными: Россия оценивает объем рынка международных перевозок «в/из третьих стран» по своей территории почти в $4 млрд ежегодно. Сейчас 54% этого рынка приходится на иностранных перевозчиков (из них 11% - украинцы), однако россияне на государственном уровне поставили себе задачу до 2014 г. сократить степень присутствия зарубежных компаний в данной рыночной нише до 5%.

   «Эти шаги позиционируются как протекционистская политика по отношению к собственным перевозчикам. Однако на самом деле она скорее ущербна для них, потому что подвижного состава для такого количества международных перевозок в России недостаточно»,- полагает господин Костюченко, напоминая, что парк автопоездов в России составляет около 29 тыс. штук - почти столько же, сколько и в Украине. В то время как, чтобы довести свою долю на рынке перевозок «в/из третьих стран» до 95%, необходимо, по оценкам АсМАП, не менее 60 тыс. единиц автотранспорта. Ситуация с нехваткой подвижного состава у соседей усугубилась после создания Таможенного союза между Россией, Беларусью и Казахстаном. Вступление в него потребовало от РФ пересмотреть таможенную политику и по аналогии с партнерами по союзу установить ввозные пошлины на подвижной состав в размере 30%. Это сильно ударило по автоперевозчикам, поскольку отечественный производитель может пока предложить им лишь автомобили «КАМАЗ» экостандарта «Евро-2».

   Если Россия ведет политику защиты своего перевозчика от экспансии иностранцев, то европейцы, наоборот, становятся в этом плане все лояльнее, отмечают в АсМАП. «В этом году практически все страны пошли навстречу и согласились на увеличение двусторонних квот на 10-15%, как и просила Украина»,- говорят в ассоциации. Хотя принцип паритета тут давно не соблюдается, причем перекос сохраняется в пользу украинцев. «Например, в Италию в этом году мы выполнили около 14 тыс. поездок, а итальянцы к нам - только 1 тыс. В Германию мы съездили 40 тыс. раз, они к нам - 3,5 тыс. Им для заработка хватает внутреннего рынка ЕС, поэтому протекционизма нет»,- объясняет Леонид Костюченко.

   Основной проблемой в Европе по-прежнему остается Италия, которая, вопреки ожиданиям украинских транспортников, не идет на увеличение двусторонней квоты с Украиной с 14 тыс. до 16 тыс. Заседания смешанной комиссии с итальянским правительством по вопросу разрешений для Украины на будущий год еще не было, однако текущие проблемы свидетельствуют, что многого ожидать нам не стоит. В этом году итальянские разрешения перевозчики исчерпали уже 18 ноября. Выданные дополнительно 600 разрешений не спасли ситуацию: по данным АсМАП, уже сейчас около 80 автомобилей простаивают на границе в пункте пропуска Чоп из-за отсутствия у органов ГП СМАП (выдает разрешения на границе) необходимых квот.

   Вместе с тем перевозчики уверены, что нормализовать ситуацию с разрешениями еще нескоро удастся по таким странам, как Венгрия, Греция, Финляндия - в этих направлениях по-прежнему сохраняется дефицит. «Дефицит используется как инструмент передела рынка и создает почву для коррупции. Может быть, поэтому его и не спешат ликвидировать»,- говорит гендиректор транспортной компании Vast-Trans Валерий Черненко. По его словам, только в этом году специально созданная в Минтранссвязи комиссия по проверке деятельности ГП СМАП выявила расхождения между количеством выданных и реально использованных разрешений в размере 800 в направлении Италии и Венгрии и 1800 - в направлении Казахстана. Учитывая, что стоимость одного разрешения составляет около $300, несложно вообразить размер злоупотреблений в этой сфере.

   Достижением Минтранса и АсМАП станет переход на фактически безразрешительный режим автоперевозок с Беларусью: формально квоты остались (увеличившись на 6 тыс. в сравнении с прошлым годом), однако украинским переговорщикам удалось добиться гарантий безлимитной выдачи разрешений для своих транспортников при поездках в Беларусь. Напомним, официально по безразрешительной системе Украина пока работает только с Россией и Словенией, хоть переход на этот принцип является главным приоритетом всех двусторонних переговоров автотранспортного подразделения Минтранса.

   FundMarket

Виртуальная таможня

   Страны Шенгенской зоны вскоре перестанут выдавать свои визы обладателям простых заграничных паспортов без биометрического чипа, сообщает «ИТАР-ТАСС» со ссылкой на заявление постоянного представителя РФ при ЕС Владимира Чижова
«Через год - полтора шенгенскую визу можно будет получить только при наличии нового биометрического паспорта, - отметил дипломат. - Советую оформить его заранее».

   Биометрические данные, заключенные во встроенном в паспорт чипе, являются дополнительной защитой документа от подделки. Считается, что такие паспорта могут помочь спецслужбам различных стран точнее отслеживать передвижения потенциально опасных людей.

   Так, например, в США уже несколько лет действует норма, согласно которой, паспорт человека, въезжающего в страну без визы, должен содержать биометрические данные. Это, правда, касается только тех паспортов, которые были выданы после 26 октября 2006 года.

   Напомним, МВД Украины обещало уже вскоре начать подготовительную работу по внедрению паспортов гражданина Украины для выезда за границу с биометрическими данными владельца

   Введение биометрических загранпаспортов является одним из требований ЕС об отмене визового режима с Украиной.

Comments.ua

   Верховная Рада Украины приняла закон об общей безопасности непищевой продукции. За соответствующий законопроект (N7094) проголосовали 227 народных депутатов.

   Как передает корреспондент Л╤ГАБ╕знес╤нформ, в соответствии с законом, доказательством безопасности продукции является ее соответствие национальным стандартам, гармонизированным с соответствующими европейскими стандартами. Перечень таких стандартов формируется центральным органом исполнительной власти по вопросам стандартизации и публикуется ежегодно по состоянию на 1 января.

   Действие закона распространяется на всю продукцию, в отношении которой техническими регламентами не установлены специальные требования по обеспечению ее безопасности. Действие закона не распространяется на услуги и работы, пищевые продукты, продукты животного происхождения, на растения и животных, спирт, алкогольные напитки и табачные изделия, лекарства, ядерные материалы, изделия военного назначения, объекты градостроения, антиквариат.

www.ligazakon.ua

Державна митна служба
Наказ
"Про проведення експерименту з╕ спрощення митних процедур п╕д час увезення (у тому числ╕ з метою транзиту) на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в"
в╕д 24.11.2010 N 1420

Они - представители самой древней профессии... Они спят за деньги... Они - сторожа.

Открывая шкаф, лучше все же сперва постучать.