Нагадування! В╕ра Носова: Вторая часть лекции по классификации
Нагадування! В╕ра Носова: Теоретичнская лекция про структура и понятие УКТЗЕД. Код товара.
Яка реформа потр╕бна митниц╕
Чи допоможе новий законопро╓кт вир╕шити проблему неефективност╕, непрозорост╕ та корупц╕╖ на митниц╕?
ЮР╤Й ПЕРОГАНИЧ член Наглядово╖ ради Укра╖нсько╖ ради б╕знесу, генеральний директор Асоц╕ац╕╖ п╕дпри╓мств ╕нформац╕йних технолог╕й Укра╖ни
Розмови про реформування активуються при труднощах ╕з наповненням державно╖ скарбниц╕. Адже д╕йсно, одн╕╓ю з основних функц╕й митниц╕, окр╕м безпеково╖ та серв╕сно╖ – ╓ ф╕скальна.
У кожн╕й верс╕╖ державного бюджету Укра╖ни за останн╕ роки, збори з митниц╕ складають практично половину вс╕х податкових надходжень. Це, б╕льшою частиною, ПДВ на ╕мпорт, а також акциз ╕ мито.
Заруб╕жний експортер при вивезенн╕ товару з╕ сво╓╖ кра╖ни отриму╓ в╕дшкодування ПДВ, в╕дпов╕дно, для того, щоб в╕тчизняний товар був конкурентоспроможним, ╕сну╓ ПДВ на ╕мпорт.
Податок вирахову╓ться як частка в╕д вартост╕ товару. Для ПДВ це 20%. Однак несумл╕нний б╕знес стара╓ться зменшити сплату податк╕в при ╕мпорт╕, що призводить до двох сумних для економ╕ки ╕ сусп╕льства насл╕дк╕в — зменшення надходжень до державного бюджету ╕ до знищення виробництва в Укра╖н╕. Кр╕м того, викривлю╓ться конкуренц╕я м╕ж ╕мпортерами, а корупц╕йн╕ кошти йдуть на нелегальне ф╕нансування пол╕тик╕в ╕ виборчих кампан╕й.
Кожна держава ма╓ бути зац╕кавлена у тому, щоб продати за кордон якомога б╕льше власно╖ продукц╕╖, бажано з якомога вищим р╕внем перероблення, ╕ отримати валюту в сво╖й кра╖н╕.
Безподатковий ╕мпорт — це свого роду наркотик, який да╓ тимчасовий ефект, приводячи до краху економ╕ки в довш╕й перспектив╕. Адже пад╕ння виробництва призводить не лише до зменшення експорту, а й до пад╕ння доход╕в населення всередин╕ кра╖ни, що ма╓ насл╕дком пад╕ння платоспроможного попиту, в╕д чого врешт╕-решт, страждають ╕ ╕мпортери.
Окремо сл╕д вид╕лити пор╕вняно корисний ╕мпорт – засоби виробництва, високотехнолог╕чн╕ товари для техн╕чного переозбро╓ння, виробнич╕ л╕н╕╖, а також в╕дсутню в кра╖н╕ сировину, ╕мпорт яких необх╕дний для розвитку.
Однак в ц╕лому, багат╕ кра╖ни, здеб╕льшого, захищаються в╕д дешевого ╕мпорту, ╕ в╕д того ще б╕льше багат╕ють, а б╕дн╕, навпаки, в╕дкривають сво╖ кордони для безподаткового ╕мпорту, включаючи так звану "гуман╕тарку", "секонд хенд", — ╕ стають ще б╕дн╕шими.
Так, Велика Британ╕я ввела оподаткування вс╕х ╕мпортних посилок з 1 с╕чня 2021 року. Це сталося п╕сля виходу Велико╖ Британ╕╖ з ╢вропейського союзу та завершення перех╕дного пер╕оду п╕сля Brexit.
Нова система оподаткування, в╕дома як VAT (Value Added Tax) та зб╕р на ввезення (Import Duty), була впроваджена для вс╕х товар╕в, як╕ надходять в кра╖ну, не залежно в╕д ╖хньо╖ ц╕ни або походження.
З 1 липня 2021 року нова система оподаткування електронно╖ торг╕вл╕, в╕дома як VAT на електронну торг╕влю (VAT on e-commerce) була введена в ╢вропейському Союз╕. Ця система стосу╓ться оподаткування вс╕х товар╕в, як╕ продаються онлайн та ╕мпортуються з-за меж ╢С не залежно в╕д ц╕ни.
В цей час в Укра╖н╕ навпаки, безглуздо п╕двищу╓ться л╕м╕т вартост╕ товар╕в у посилках, для зв╕льнення в╕д оподаткування. Б╕льше того, д╕╓ взагал╕ абсурдна норма, за якою для посилок, як╕ коштують б╕льше 150 ╢вро, податок справля╓ться не з ус╕╓╖ вартост╕, а лише з р╕зниц╕ м╕ж повною варт╕стю ╕ 150 ╢вро.
Тобто з товару варт╕стю 155 ╓вро буде стягнуто лише 1 ╓вро податку. При цьому законодавець геть не взяв до уваги, що введення л╕м╕ту було продиктоване саме недоц╕льн╕стю проведення повноц╕нного митного оформлення для дешевих посилок, через те що витрачений час митника на оформлення ╓ дорожчим за стягнутий податок.
Якщо м╕ркування про дорожнечу ╕ клоп╕тн╕сть само╖ процедури митного оформлення мали сенс ще десять рок╕в тому, то тепер, ╕з розвитком цифров╕зац╕╖ сусп╕льства – у деяких кра╖нах взагал╕ автоматизували митне оформлення значно╖ частини ╕мпорту наст╕льки, що отримувач товару самост╕йно деклару╓ товар у комп'ютерному застосунку ╕ сплачу╓ за нього податки за хвилину, пред'являючи для отримання товару згенерований в застосунку QR-код.
Наприклад, у застосунку п╕д назвою "Smart Customs", розробленому Державним митним ком╕тетом Азербайджану, який можна завантажити з сайту Google Play – дозволя╓ кожному мешканцю кра╖ни декларувати ╕ сплачувати податки не лише за заруб╕жн╕ посилки, але й, зокрема, автомоб╕л╕.
Реформа у сфер╕ навчання митник╕в
Митна справа — досить складна багатор╕внева галузь. Щоб забезпечити дотримання митних правил та процедур п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон митник повинен мати проф╕льну осв╕ту ╕ глибок╕ знання ╕ к╕лькар╕чний досв╕д.
Однак, чи буде профес╕йний митник працювати за зарплату меншу за 10 000 гривень, коли в╕н бачить як його колега по той б╕к кордону за ту саму роботу отриму╓ у три-чотири рази б╕льше?
Митн╕ старожили пам'ятають часи, коли на початках укра╖нсько╖ незалежност╕ митниця для сво╓╖ розбудови мала право залишати соб╕ частку в╕д з╕браних кошт╕в. За короткий час вона набула престижного статусу поважного державного органу.
Добре оплачуван╕, забезпечен╕ форменим одягом, соц╕альним захистом митники пишалися сво╓ю профес╕╓ю ╕ сво╓ю державою, на митн╕ факультети були велик╕ конкурси аб╕тур╕╓нт╕в.
Сьогодн╕ ж становище плачевне. Юнаки ╕ юнки, як╕ вихован╕ на засадах морал╕ й етики, знаючи про низьк╕ зарплати, ╕ дивлячись на дорог╕ авто ╕ ма╓тки окремих митник╕в, виберуть будь-яку ╕ншу профес╕ю, але не митну.
Законопро╓кт 6490-д — необх╕дний чи достатн╕й?
6 кв╕тня 2023 до Верховно╖ Ради внесли про╓кт закону про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестац╕╖ посадових ос╕б митних орган╕в (№6490-д). Через 5 дн╕в цей законопро╓кт був уже прийнятий у першому читанн╕.
Законопро╓кт, зокрема, пропону╓:
зм╕нити процедуру проведення конкурсного в╕дбору на посаду Голови Держмитслужби;
передбача╓ залучення до проведення в╕дкритого конкурсу на посаду Голови Держмитслужби м╕жнародних експерт╕в;
нада╓ право Голов╕ Держмитслужби призначати сво╖х заступник╕в за поданням Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни в╕дпов╕дно до пропозиц╕й такого Голови, а також скасову╓ необх╕дн╕сть погодження з М╕н╕стром ф╕нанс╕в Укра╖ни призначення на посади та/або зв╕льнення з посад ╕нших кер╕вник╕в;
запровадити щор╕чний зовн╕шн╕й незалежний аудит ефективност╕ д╕яльност╕ митних орган╕в, негативний висновок за результатами проведення якого ╓ п╕дставою для зв╕льнення Голови;
провести одноразову атестац╕ю митник╕в для встановлення в╕дпов╕дност╕ займан╕й посад╕,
значно п╕двищити розм╕ри оклад╕в митник╕в, фактично приводячи ╖х до р╕вня оклад╕в ╖хн╕х колег у сус╕дн╕х кра╖нах, а також встановити залежн╕сть оклад╕в в╕д р╕вня прожиткового м╕н╕муму.
15 травня 2023 законопро╓кт 6490-д був в ц╕лому позитивно оц╕нений Укра╖нською Радою Б╕знесу (УРБ) — об'╓днанням, до складу якого входить 107 б╕знес-асоц╕ац╕й р╕зних галузей економ╕ки. Водночас члени УРБ звертають увагу на необх╕дн╕сть, зокрема:
оснащення вс╕х митних пункт╕в пропуску повним набором сучасних засоб╕в контролю (сканери, вагов╕ комплекси, ╕нтелектуальне фото та в╕део спостереження);
розробки та впровадження об’╓ктивних ключових показник╕в ефективност╕ Митниц╕ (KPI), регулярно╖ ╖х публ╕кац╕╖;
налагодження автоматичного обм╕ну ╕нформац╕╓ю з митно╖ статистики та обм╕ну ╕нформац╕╓ю з митно╖ вартост╕ товар╕в ╕з ключовими кра╖нами-партнерами.
запровадження посад митних аташе при дипломатичних представництвах Укра╖ни в ключових кра╖нах-партнерах;
популяризац╕╖ використання укра╖нськими п╕дпри╓мствами режиму сп╕льного транзиту (NCTS);
╓диних ц╕нових ризик╕в для вс╕х митниць, як╕ формуються у координац╕╖ з пров╕дними галузевими асоц╕ац╕ями та експертними установами.
УРБ закликала народних депутат╕в якнайшвидше ухвалити про╓кт -д в ц╕лому.
Зрозум╕ло, що для реформування митниц╕ лише п╕двищення зарплат недостатньо. Необх╕дно скорочувати адм╕н╕стративн╕ процедури, знижувати техн╕чн╕ бар'╓ри, зокрема прискорити укладання з ╢С Угоди про оц╕нку в╕дпов╕дност╕ та прийнятн╕сть промислово╖ продукц╕╖ (ACAA), поширити д╕ю угоди на вс╕ сектори промисловост╕.
Важливо перейти до повного впровадження електронних систем митного контролю та оформлення. Це дозволить знизити безпосередн╕ контакти з митними посадовими особами та сприятиме б╕льш прозорому та автоматизованому процесу митного контролю.
Важливо зробити митну службу незалежною в╕д пол╕тичного впливу та забезпечити прозор╕сть в призначенн╕ та робот╕ митних посадових ос╕б.
Зв╕сно, уряд повинен створити сприятлив╕ умови для б╕знесу, зокрема шляхом спрощення митних процедур, ун╕ф╕кац╕╖ митних тариф╕в та забезпечення прозорих ╕ р╕вних для вс╕х правил гри. Це спонукатиме п╕дпри╓мства дотримуватись законодавства та зменшуватиме схильн╕сть до незаконних д╕й.
Важливо залучати м╕жнародних експерт╕в та консультант╕в з досв╕дом реформування митних служб для надання рекомендац╕й та допомоги в процес╕ реформування
П╕сля впровадження реформ необх╕дно проводити пост╕йний мон╕торинг та оц╕нку ╖хнього впливу на роботу митниц╕, вносити необх╕дн╕ корективи.
Чи можна реформувати митницю, реформуючи лише митницю?
Митна реформа приречена на невдачу, якщо вона не буде проводитися в комплекс╕ з податковою. Приведу дещо емоц╕йну, але на м╕й погляд в╕рну цитату Галини Вдов╕но╖, експерта з митно╖ справи, багатор╕чно╖ голови громадсько╖ ради при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни:
"Допоки буде план ╕ контроль за ╕мпортом на кордон╕, а не в середин╕ кра╖ни — митниця буде мати потенц╕йно високий р╕вень корупц╕йних ризик╕в. А вс╕ реформи будуть жити десь у паралельному св╕т╕".
╤ д╕йсно, Укра╖на мабуть ╓дина кра╖на в св╕т╕ ╕ точно ╓дина в ╢вроп╕, де всередин╕ кра╖ни в╕дсутн╕й контроль за ╕мпортом. Досить в ланцюз╕ руху товару в╕д кордону до к╕нцевого споживача продати товар ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю, або юридичн╕й особ╕ не платнику ПДВ, або ф╕рм╕ "одноденц╕" тощо – ╕ вс╕ системи постаудиту стають "сл╕пими".
Сл╕д встановити механ╕зми обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж митними та податковими органами для виявлення податкових порушень та недекларованого доходу.
Комплексна реформа податково╖ ╕ митно╖ служби дозволить спростити та гармон╕зувати митн╕ та податков╕ процедури. Митниця лише тод╕ зможе зменшити акцент на ф╕скальн╕й функц╕╖ ╕ зб╕льшити на серв╕сн╕й ╕ безпеков╕й.
Ефективн╕ контрольн╕ механ╕зми та обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж митною ╕ податковою службами допоможуть виявляти недекларований об╕г та зменшувати податков╕ порушення.
Це сприятиме зб╕льшенню доход╕в держави, забезпечить б╕льш справедливе розпод╕лення податкового навантаження, а також покращить умови для розвитку власного виробництва, залучення ╕ноземних ╕нвестиц╕й.
Резюме
На завершення варто в╕дзначити таке:
Повна сплата митних платеж╕в при ╕мпорт╕ — це не т╕льки ╕ не ст╕льки про наповнення бюджету. Це насамперед про захист внутр╕шнього ринку — збереження ╕ розвиток в╕тчизняного виробництва, залучення ╕нвестиц╕й, припинення трудово╖ ем╕грац╕╖, зб╕днення ╕ знелюднення кра╖ни, позитивний баланс зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, зм╕цнення гривн╕;
Сл╕д ун╕ф╕кувати умови оподаткування ╕мпорту для вс╕х товар╕в, не залежно в╕д ц╕ни. Цифров╕зац╕я процес╕в декларування ╕ оплати дозволить це зробити ╕ для в╕дправок найменшо╖ вартост╕;
Для стимулювання виробництва всередин╕ кра╖ни варто скасувати мита на частини ╕ комплектуюч╕ (наприклад, якщо мон╕тор ввозиться як готовий вир╕б, д╕╓ 0% мито, а якщо такий же мон╕тор завозити по складових частинах, то на мон╕торну панель ╕ на плату керування, як╕ складають понад 4/5 вартост╕ мон╕тора, д╕╓ 5% мито;
Техн╕чн╕ бар'╓ри для зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, особливо для експорту, мають знижен╕, а бюрократичн╕ адм╕н╕стративн╕ процедури мають бути спрощен╕ ╕ автоматизован╕;
Реформу митно╖ служби сл╕д проводити в комплекс╕ з реформою служби податково╖. Щоб недоплачувати на кордон╕ ПДВ стало невиг╕дно, оск╕льки це зб╕льшуватиме оподаткування всередин╕ кра╖ни (ПДВ та податок на доходи).
Поки в Укра╖н╕ можна легально торгувати продукц╕╓ю, що була ввезена з порушенням митних правил, ╕ ц╕на м╕ж легально ╕ нелегально ввезеним товаром становить 20%, жодн╕ "гребл╕" на кордон╕ не зупинять потоки нелегального ввезення через, говорячи мовою ф╕зики, надто велику "р╕зницю потенц╕ал╕в".
Законопро╓кт 6490-д варто якнайшвидше приймати, хоча б для вир╕шення питання кардинального п╕двищення зарплати митник╕в, ╖х соц╕ального престижу ╕ самоповаги. Держава ма╓ знайти грош╕ для забезпечення митник╕в формою, достойними зарплатами, соц╕альним захистом, а митницю — цифризац╕╓ю, техн╕чними засобами контролю. Тод╕ з митник╕в можна буде спитати про забезпечення держави.
╤, найголовн╕ше, ма╓ нарешт╕ з'явитися довготривала пол╕тична воля на найвищих р╕внях ус╕х г╕лок державно╖ влади. Без цього реформа приречена, а держава з неефективною, корумпованою аморальною митницею може зазнати краху.
Дебет-Кредит: Що ╓ об’╓ктом оподаткування акцизним податком?
Податк╕вц╕ нагадали, що об’╓ктом оподаткування акцизним податком насамперед ╓ операц╕╖ з реал╕зац╕╖ вироблених в Укра╖н╕ п╕дакцизних товар╕в. Про вс╕ ╕нш╕ випадки сплати акцизу дивиться дал╕
Головне управл╕ння ДПС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ нагаду╓, що об’╓ктом оподаткування акцизним податком ╓, зокрема:
операц╕╖ з реал╕зац╕╖ вироблених в Укра╖н╕ п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) (пп. 213.1.1 ПКУ);
операц╕╖ з реал╕зац╕╖ та/або передач╕ в межах одного п╕дпри╓мства п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) з метою власного споживання, промислово╖ переробки сво╖м прац╕вникам, а також зд╕йснення внеск╕в п╕дакцизними товарами (продукц╕╓ю) до статутного кап╕талу (пп. 213.1.2 ПКУ);
операц╕╖ з ввезення п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) на митну територ╕ю Укра╖ни (пп. 213.1.3 ПКУ);
операц╕╖ з реал╕зац╕╖ конф╕скованих п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), визнаних безхазяйними, п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), за якими не звернувся власник до к╕нця строку збер╕гання, та п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), що за правом успадкування чи на ╕нших законних п╕дставах переходять у власн╕сть держави (пп. 213.1.4 ПКУ);
операц╕╖ з реал╕зац╕╖ або передач╕ у волод╕ння, користування чи розпорядження п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), що були ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни ╕з зв╕льненням в╕д оподаткування до зак╕нчення строку, визначеного законодавством, в╕дпов╕дно до п. 213.3 ПКУ (пп. 213.1.5 ПКУ);
обсяги та варт╕сть втрачених п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖), кр╕м випадк╕в, передбачених п. 216.3 цього Кодексу (пп. 213.1.6 ПКУ);
операц╕╖ з переобладнання ввезеного на митну територ╕ю Укра╖ни транспортного засобу у п╕дакцизний легковий автомоб╕ль (пп. 213.1.11 ПКУ).
КМУ: [в╕д 30 травня 2023 р. № 545] Про внесення зм╕н до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 р. № 1147 ╕ в╕д 27 грудня 2022 р. № 1466
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 30 травня 2023 р. № 545
Ки╖в
Про внесення зм╕н до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 р. № 1147 ╕ в╕д 27 грудня 2022 р. № 1466
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
1. Внести до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 р. № 1147 “Про заборону ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2016 р., № 3, ст. 180; 2023 р., № 50, ст. 2794) ╕ в╕д 27 грудня 2022 р. № 1466 “Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2023 р╕к” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2023 р., № 4, ст. 309) зм╕ни, що додаються.
2. Ця постанова набира╓ чинност╕ з дня ╖╖ опубл╕кування, кр╕м пункту 2 зм╕н, затверджених ц╕╓ю постановою, який набира╓ чинност╕ з 5 червня 2023 року.
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Д. ШМИГАЛЬ
╤нд. 67
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 травня 2023 р. № 545
ЗМ╤НИ, що вносяться до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 р. № 1147 ╕ в╕д 27 грудня 2022 р. № 1466
1. У перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 р. № 1147:
1) позиц╕╖
“270900
Нафта та нафтопродукти одержан╕ з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), сир╕***
2710
Нафта та нафтопродукти, одержан╕ з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), кр╕м сирих; продукти, в ╕ншому м╕сц╕ не зазначен╕, з вм╕стом 70 мас.% або б╕льше нафти чи нафтопродукт╕в, одержаних з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), причому ц╕ нафтопродукти ╓ основними складовими частинами продукт╕в; в╕дпрацьован╕ нафтопродукти***”
зам╕нити такими позиц╕ями:
“270900
Нафта та нафтопродукти одержан╕ з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), сир╕****
2710
Нафта та нафтопродукти, одержан╕ з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), кр╕м сирих; продукти, в ╕ншому м╕сц╕ не зазначен╕, з вм╕стом 70 мас.% або б╕льше нафти чи нафтопродукт╕в, одержаних з б╕тум╕нозних пор╕д (м╕нерал╕в), причому ц╕ нафтопродукти ╓ основними складовими частинами продукт╕в; в╕дпрацьован╕ нафтопродукти****”;
2) доповнити перел╕к виноскою “****” такого зм╕сту:
“**** Кр╕м ввезення в митному режим╕ транзиту трубопров╕дним транспортом.
Кр╕м ввезення трубопров╕дним транспортом у митному режим╕ ╕мпорту з обов’язковим наданням сертиф╕ката походження товару, що п╕дтверджу╓ його походження не з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, п╕д час подання додатково╖ митно╖ декларац╕╖ п╕сля перем╕щення за пер╕одичною митною декларац╕╓ю.”.
2. У додатках до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 27 грудня 2022 р. № 1466:
1) додатку 1:
доповнити додаток такою позиц╕╓ю:
“Цукор
1701
0 тонн”;
прим╕тки до додатка доповнити пунктом 4 такого зм╕сту:
“4. Л╕цензування експорту товар╕в товарно╖ позиц╕╖ 1701 зг╕дно з УКТЗЕД запроваджу╓ться з 5 червня по 15 вересня 2023 року.”;
Каб╕нет М╕н╕стр╕в на зас╕данн╕ 30 травня встановив нульову квоту на експорт цукру з Укра╖ни з 5 червня по 15 вересня 2023 року.
Як переда╓ Укр╕нформ, про це пов╕домив пост╕йний представник Каб╕нету М╕н╕стр╕в у Верховн╕й Рад╕ Тарас Мельничук у Телеграм╕.
В╕н пояснив, що в╕дпов╕дн╕ зм╕ни внесено у додатки 1 ╕ 5 до постанови Кабм╕ну в╕д 27 грудня 2022 року №1466 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2023 р╕к».
"Включено цукор (товарна позиц╕я зг╕дно з УКТЗЕД 1701) до додатка 1 «Обсяги квот товар╕в, експорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню» постанови №1466 з обсягом квоти 0 тонн та пер╕одом л╕цензування з 5 червня по 15 вересня 2023 року..." - написав Мельничук.
При цьому цукор виключено ╕з додатка 5 зазначено╖ постанови - «Перел╕к товар╕в, експорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню».
Як пов╕домляв Укр╕нформ, Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни 12 травня 2023 року скасував л╕цензування експорту у 2023 роц╕: живо╖ велико╖ рогато╖ худоби, мороженого м’яса велико╖ рогато╖ худоби, м’яса курей св╕йських, м’яса та ╖ст╕вних м’ясних субпродукт╕в, солоних або в розсол╕, сушених або копчених, ╖ст╕вного борошна з м’яса або м’ясних субпродукт╕в, м’яса велико╖ рогато╖ худоби, я╓ць курей св╕йських, жита, в╕вса та проса.
