* Документ дня: Наказ вiд 22.02.2021 № 343 Про затвердження Метод╕в ╕нспектування, огляду, у тому числ╕ в╕дбору зразк╕в, та проведення ф╕тосан╕тарно╖ ек...
Количество просмотров: 45 (за период c 00:00 по 18:03 30/03/21), всего просмотров: 50
Резидент оплачу╓ фрахт нерезиденту: як╕ правила оподаткування податком на доходи?
Головне управл╕ння ДПС у Ки╖вськ╕й област╕ ╕нформу╓, що за визначенням пп. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Укра╖ни фрахт — це винагорода (компенсац╕я), що сплачу╓ться за договорами перевезення, найму або п╕днайму судна або транспортного засобу (╖х частин) для:
перевезення вантаж╕в та пасажир╕в морськими або пов╕тряними суднами; перевезення вантаж╕в зал╕зничним або автомоб╕льним транспортом. Сума фрахту, що сплачу╓ться нерезиденту резидентом, у тому числ╕ ф╕зичною особою — п╕дпри╓мцем, ф╕зичною особою, яка провадить незалежну профес╕йну д╕яльн╕сть, або суб’╓ктом господарювання (юридичною особою чи ф╕зичною особою п╕дпри╓мцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або ╕ншим нерезидентом, який провадить господарську д╕яльн╕сть через пост╕йне представництво за договорами фрахту на п╕дстав╕ пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141ПКУ оподаткову╓ться за ставкою 6 % у джерела виплати таких доход╕в за рахунок цих доход╕в.
При цьому:
базою для оподаткування ╓ базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, ╓ резидент, який виплачу╓ так╕ доходи, незалежно в╕д того, чи ╓ в╕н платником податку, а також чи ╓ в╕н суб’╓ктом спрощеного оподаткування.
Базова ставка фрахту — сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товар╕в, зб╕льшена на суму витрат за рейс судна або ╕ншого транспортного засобу, сплачуваних (в╕дшкодовуваних) фрахтувальником зг╕дно з укладеним договором фрахтування.
Якщо положеннями чинних м╕жнародних договор╕в про уникнення подв╕йного оподаткування Укра╖ни з кра╖нами резиденц╕╖ ос╕б, на користь яких зд╕йснюються виплати доход╕в (у тому числ╕ у вигляд╕ фрахту), передбачено ╕нш╕ ставки оподаткування, то застосовуються норми м╕жнародних договор╕в.
П╕дставою для зв╕льнення (зменшення) в╕д оподаткування доход╕в ╕з джерелом ╖х походження з Укра╖ни ╓ подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 ╕ 103.6 ст. 103ПКУ, особ╕ (податковому агенту), яка виплачу╓ йому доходи, дов╕дки (або ╖╖ нотар╕ально засв╕дчено╖ коп╕╖), яка п╕дтверджу╓, що нерезидент ╓ резидентом кра╖ни, з якою укладено м╕жнародний догов╕р Укра╖ни, а також ╕нших документ╕в, якщо це передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни (п. 103.4 ст. 103ПКУ).
М╕неконом╕ки запроваджу╓ м╕жнародн╕ п╕дходи до зд╕йснення ф╕тосан╕тарних процедур
М╕неконом╕ки прийняло наказ «Про затвердження метод╕в ╕нспектування, огляду, у тому числ╕ в╕дбору зразк╕в, та проведення ф╕тосан╕тарно╖ експертизи (анал╕з╕в)» для продукт╕в рослинного походження, нас╕ння ╕ живих рослин.
Наказом визначаються:
1) методи ╕нспектування, огляду, у тому числ╕ в╕дбору зразк╕в, в залежност╕ в╕д об’╓кту регулювання, способу його транспортування ╕ збер╕гання;
2) процедури в╕дбору ви╖мок (зразк╕в) в╕д об’╓кт╕в регулювання в залежност╕ в╕д ╖х виду ╕ методу огляду;
3) способи формування ╕ розм╕ри об’╓днаних та середн╕х проб об’╓кт╕в регулювання;
4) розм╕ри зразк╕в об’╓кт╕в регулювання для проведення ф╕тосан╕тарно╖ експертизи;
5) методи проведення ф╕тосан╕тарно╖ експертизи ╕ механ╕зм╕в ╖х застосування.
“Ми зробили ще один вагомий крок у питанн╕ реформування ф╕тосан╕тарних процедур, який наближа╓ Укра╖ну до ╓вропейських та м╕жнародних стандарт╕в!” - сказав заступник М╕н╕стра Серг╕й Глущенко.
Наказом зменшено розм╕ри зразк╕в, як╕ мають в╕дбиратися п╕д час зд╕йснення огляду об’╓кт╕в регулювання, оск╕льки при застосуванн╕ сучасного обладнання ╕ метод╕в в╕дбору встановлен╕ до цього у ДСТУ обсяги не ╓ виправданими. “Зменшення розм╕р╕в зразк╕в ма╓ зменшити навантаження ╕ витрати б╕знесу” - додав заступник М╕н╕стра.
╤мпорт товар╕в: ДПС про визначення бази оподаткування ПДВ
Головне управл╕ння ДПС у Сумськ╕й област╕ роз'ясню╓ платникам податк╕в, що в╕дпов╕дно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) базою оподаткування для товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, ╓ догов╕рна (контрактна) варт╕сть, але не нижче митно╖ вартост╕ цих товар╕в, визначено╖ в╕дпов╕дно до розд. III Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що п╕длягають сплат╕ ╕ включаються до ц╕ни товар╕в.
При визначенн╕ бази оподаткування для товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, перерахунок ╕ноземно╖ валюти у валюту Укра╖ни зд╕йсню╓ться за курсом валюти, визначеним в╕дпов╕дно до ст. 39 прим. 1 ПКУ.
Зг╕дно ╕з п. 198.3 ст. 198ПКУ податковий кредит зв╕тного пер╕оду визнача╓ться виходячи з догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ товар╕в/послуг та склада╓ться ╕з сум податк╕в, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193ПКУ, протягом такого зв╕тного пер╕оду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товар╕в та наданням послуг;
придбанням (буд╕вництвом, спорудженням) основних фонд╕в (основних засоб╕в, у тому числ╕ ╕нших необоротних матер╕альних актив╕в та незавершених кап╕тальних ╕нвестиц╕й у необоротн╕ кап╕тальн╕ активи);
ввезенням товар╕в та/або необоротних актив╕в на митну територ╕ю Укра╖ни.
Нарахування податкового кредиту зд╕йсню╓ться незалежно в╕д того, чи так╕ товари/послуги та основн╕ фонди почали використовуватися в оподатковуваних операц╕ях у межах провадження господарсько╖ д╕яльност╕ платника податку протягом зв╕тного податкового пер╕оду, а також в╕д того, чи зд╕йснював платник податку оподатковуван╕ операц╕╖ протягом такого зв╕тного податкового пер╕оду.
Тобто, базою оподаткування для товар╕в, основних фонд╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, ╓ догов╕рна (контрактна) варт╕сть, але не нижче митно╖ вартост╕, з урахуванням мита та акцизного податку, що п╕длягають сплат╕ ╕ включаються до ц╕ни таких товар╕в, основних фонд╕в.
В╕дпов╕дно, платник податку в╕дносить до податкового кредиту суми ПДВ, сплачен╕ у зв’язку з ╕мпортом товар╕в, основних фонд╕в виходячи з ╖х митно╖ вартост╕.
Сучасна ╕ прозора митниця: Уряд п╕дтримав буд╕вництво 10-ти та реконструкц╕ю 25-ти пункт╕в пропуску митниц╕
Сьогодн╕ Каб╕нет М╕н╕стр╕в прийняв розпорядження «Про затвердження плану заход╕в з облаштування пр╕оритетних пункт╕в пропуску на 2021-2023 роки», яким, зокрема, передбачено реконструкц╕ю, модерн╕зац╕ю та техн╕чне переоснащення 25-ти д╕ючих ╕ буд╕вництво 10-ти пункт╕в пропуску, у тому числ╕, на зах╕дному кордон╕.
План заход╕в розроблений М╕нф╕ном ╕ Держмитслужбою в╕дпов╕дно до досягнутих м╕жнародних домовленостей та сучасних виклик╕в у частин╕ п╕двищення техн╕чного оснащення митниц╕ з метою забезпечення економ╕чно╖ безпеки держави.
«Головна мета М╕нф╕ну залиша╓ться незм╕нною – це сучасна та прозора митниця. Прийняте сьогодн╕ урядове р╕шення дозволить Укра╖н╕ отримати ще 35 пункт╕в пропуску ╕з нов╕тн╕м техн╕чним обладнанням, яке м╕н╕м╕зу╓ людський фактор при перев╕рц╕, а значить – ╕ корупц╕йн╕ ризики. 25 з них буде модерн╕зовано ╕ 10 побудовано: 5 застар╕лих, ще з радянських час╕в та як╕ продовжують функц╕онувати за тимчасовою схемою, а також 5 – абсолютно нових.
Першочерговою потребою у розбудов╕ пункт╕в пропуску – це ╖х техн╕чне переоснащення для автоматизац╕╖ процес╕в митного контролю ╕ оформлення, що, в╕дпов╕дно, пришвидшить проходження необх╕дних митних процедур, сприятиме розвитку зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та наповненню держбюджету», – зазнача╓ заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Юр╕й Драганчук.
Прогнозний обсяг необх╕дного ф╕нансування на облаштування пр╕оритетних пункт╕в пропуску становить 9,8 млрд грн, включно з 4,5 млрд грн на заходи з буд╕вництва, реконструкц╕╖ та кап╕тального ремонту; 5,3 млрд грн – на встановлення систем в╕деоконтролю, зважування та сканування.
Реал╕зац╕я проекту зд╕йснюватиметься, у тому числ╕, за рахунок польського кредиту, наданого у рамках Договору м╕ж Урядом Укра╖ни та Урядом Республ╕ки Польща про надання кредиту на умовах пов’язано╖ допомоги.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Повернення кошт╕в ╕з ╢диного Казначейського рахунку
22-03-2021 10:24, Brok Регион:скрыт Повернення кошт╕в ╕з ╢диного Казначейського рахунку
Доброго дня! П╕сля оформлення ╕мпорту ,внасл╕док курсово╖ р╕зниц╕ залишилася переплата на ╢диному казн.рахунку. Скаж╕ть будь-ласка,який порядок повернення кошт╕в д╕╓ насьогодн╕. Куди писати листа на повернення кошт╕в.Яка форма листа. Дякую
Призначили начальника Галицько╖ митниц╕ Держмитслужби: на три м╕сяц╕
У наказ╕ Держмитслужби «Про покладання обов’язк╕в» на Колобродова А.В. в╕дсутн╓ погодження М╕н╕стерства ф╕нанс╕в як п╕дстава для винесення такого наказу.
Наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни № 303-о в╕д 29.03.2021 року «Про покладання обов’язк╕в» покладено виконання обов’язк╕в начальника Галицько╖ митниц╕ Держмитслужби на Колобродова Андр╕я Володимировича з 30 березня до 29 червня 2021 року, який займа╓ посаду заступника директора Спец╕ал╕зовано╖ лаборатор╕╖ з питань експертизи та досл╕джень Держмитслужби.
Про це пов╕домили у Телеграм-канал╕ Держмитслужба ╕ у ФБ "Павло Верещаг╕н", пише Dailylviv.
Призначення за вакантними посадами державно╖ служби зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до вимог законодавства та Порядку, затвердженого Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни 209 в╕д 22.04.2020 року «Деяк╕ питання призначення на посади державно╖ служби на пер╕од д╕╖ карантину, установленого з метою запоб╕гання поширенню на територ╕╖ Укра╖ни гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби COVID-19, спричинено╖ коронав╕русом».
В урядов╕й постанов╕ прямо вказано на необх╕дн╕сть утриматися на пер╕од д╕╖ Порядку та п╕сля в╕дм╕ни карантину в╕д переведення державних службовц╕в, призначених на державну службу шляхом укладення контракт╕в на п╕дстав╕ типового контракту, затвердженого ц╕╓ю постановою, на р╕внозначн╕ або нижч╕ посади. Конкретна посада, на яку призначений Колобродов А.В., зазначена в контракт╕, п╕дписаному останн╕м.
Призначення, покладання обов’язк╕в за вакантними посадами начальник╕в рег╕ональних митниць зд╕йсню╓ться наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни за погодженням з М╕н╕стерством ф╕нанс╕в Укра╖ни. На п╕дстав╕ заяви особи про надання згоди.
У наказ╕ «Про покладання обов’язк╕в» на Колобродова А.В. в╕дсутн╓ погодження М╕н╕стерства ф╕нанс╕в як п╕дстава для винесення такого наказу.
Таким чином, в наявност╕ порушення прямо╖ норми постанови Каб╕нету м╕н╕стр╕в Украхни та регламенту роботи Держмитслужби.
Як оподатковувати ПДВ в╕дсотки за товарним кредитом в╕д нерезидента?
Податк╕вц╕ навели правила формування податкового кредиту у раз╕ сплати в╕дсотк╕в за товарним кредитом нерезиденту
Центральне м╕жрег╕ональне управл╕ння ДПС по робот╕ з великими платниками податк╕в нагаду╓, що в╕дпов╕дно до пп. 14.1.245ПКУ товарний кредит – товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власн╕сть юридичних чи ф╕зичних ос╕б на умовах договору, що передбача╓ в╕дстрочення остаточних розрахунк╕в на визначений строк та п╕д процент. Товарний кредит передбача╓ передачу права власност╕ на товари (роботи, послуги) покупцев╕ (замовников╕) у момент п╕дписання договору або в момент ф╕зичного отримання товар╕в (роб╕т, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно в╕д часу погашення заборгованост╕.
Зг╕дно ╕з п. 190.1 ПКУ базою оподаткування для товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, ╓ догов╕рна (контрактна) варт╕сть, але не нижче митно╖ вартост╕ цих товар╕в, визначено╖ в╕дпов╕дно до р. III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що п╕длягають сплат╕ ╕ включаються до ц╕ни товар╕в.
При визначенн╕ бази оподаткування для товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, перерахунок ╕ноземно╖ валюти у валюту Укра╖ни зд╕йсню╓ться за оф╕ц╕йним курсом валюти Укра╖ни до ц╕╓╖ ╕ноземно╖ валюти, встановленим Нац╕ональним банком Укра╖ни, що д╕╓ на день подання митно╖ декларац╕╖ для митного оформлення. У раз╕ якщо митна декларац╕я не подавалась, перерахунок ╕ноземно╖ валюти у валюту Укра╖ни зд╕йсню╓ться за оф╕ц╕йним курсом валюти Укра╖ни до ц╕╓╖ ╕ноземно╖ валюти, встановленим Нац╕ональним банком Укра╖ни, що д╕яв на день визначення податкових зобов’язань.
У раз╕ ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни документом, що посв╕дчу╓ право на в╕днесення сум податку до податкового кредиту, вважа╓ться митна декларац╕я, оформлена в╕дпов╕дно до вимог законодавства, яка п╕дтверджу╓ сплату податку (п. 201.12ПКУ).
Визначення митно╖ вартост╕ товару зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до р. ╤╤╤ МКУ.
З метою обчислення ПДВ базою оподаткування ╕мпортованого товару (в т.ч. наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) ╓ догов╕рна (контрактна) варт╕сть такого товару, але не нижче митно╖ вартост╕ цих товар╕в, визначено╖ в╕дпов╕дно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що п╕длягають сплат╕ ╕ включаються до ц╕ни товар╕в. При цьому, сплата резидентом – платником ПДВ нерезиденту в╕дсотк╕в за товари, надан╕ ним на умовах товарного кредиту, не зм╕ню╓ базу оподаткування ПДВ. Сплачений при ╕мпорт╕ таких товар╕в ПДВ, обчислений в╕дпов╕дно до вимог податкового ╕ митного законодавства, включа╓ться до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог п. 198.3ПКУ.
М╕н╕нфраструктури працю╓ над зб╕льшенням к╕лькост╕ дозвол╕в на м╕жнародн╕ вантажн╕ перевезення
Крикл╕й наголосив, що ведуться активн╕ перемовини з кра╖нами ╢С щодо в╕дстоювання прав укра╖нсько╖ сторони в контекст╕ деф╕циту дозвол╕в на м╕жнародн╕ вантажн╕ перевезення
Про це пов╕домив Владислав Крикл╕й, М╕н╕стр ╕нфраструктури Укра╖ни, п╕д час зустр╕ч╕ з ╢вропейською Б╕знес Асоц╕ац╕╓ю, що в╕дбулася 25 березня.
Пан М╕н╕стр розказав б╕знесу про активн╕ перемовини з кра╖нами ╢С щодо в╕дстоювання прав укра╖нсько╖ сторони в контекст╕ деф╕циту дозвол╕в на м╕жнародн╕ вантажн╕ перевезення. Так, М╕н╕стерство звернуло увагу ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ до одноос╕бного зменшення Польщею квот на автоперевезення. За минул╕ роки Польща скоротила к╕льк╕сть дозвол╕в для укра╖нських перев╕зник╕в з 200 тисяч до 160 тисяч, а у 2021 планувала ще одне скорочення до 140 тисяч. Однак М╕н╕стр запевнив, що в цьому роц╕ зменшення квот не в╕дбудеться по жодн╕й з кра╖н. Також в╕н додав про важлив╕сть запровадження в╕льного транзиту ╕з кра╖нами ╢С, без необх╕дност╕ жодних дозвол╕в, без жодних обмежень.
Б╕знес поц╕кавився щодо поточного етапу запланованого буд╕вництва нового вантажного терм╕налу ДП МА «Борисп╕ль», на що пан М╕н╕стр в╕дпов╕в, що конкурс ╕з вибору компан╕╖-п╕дрядника буд╕вництва терм╕налу буде проведений вже цього року.
Пан Крикл╕й ма╓ досить скептичн╕ оч╕кування щодо темп╕в в╕дновлення ав╕ац╕йно╖ галуз╕ у 2021. Через все нов╕ хвил╕ обмежувальних заход╕в ╓ велик╕ сумн╕ви, що цьогор╕чний обсяг ав╕аперевезень зможе повернутися хоча би до 50% в╕д р╕вня 2019 року. Вт╕м, у М╕н╕стерств╕ розпов╕ли про деяк╕ ╕н╕ц╕ативи щодо розвитку рег╕ональних аеропорт╕в. Серед потенц╕йних заход╕в п╕дтримки було названо, зокрема, скасування податку на додану варт╕сть для внутр╕шн╕х рейс╕в, що дозволить стимулювати розвиток ав╕а галуз╕ всередин╕ кра╖ни.
В ход╕ обговорення було п╕дняте ряд питань щодо важливост╕ продовження реформи АТ «Укрзал╕зниця». Пан М╕н╕стр акцентував на тому, що при створенн╕ нових вертикалей структури необх╕дно керуватися ч╕тко визначеною стратег╕ю, щоб уникнути непорозум╕нь серед основних стейкхолдер╕в. Щоб п╕двищити прозор╕сть процедури анбандл╕нгу Укрзал╕зниц╕, М╕н╕нфраструктури вдалося залучити до консультац╕й ╢вропейський банк реконструкц╕╖ та розвитку. Б╕знес з╕ свого боку окреслив, що спод╕ва╓ться на продовженням реформи зал╕зничного транспорту без звол╕кань та готовий до сп╕впрац╕ над важливими реформами.
Позитивною новиною для б╕знесу стало те, що М╕н╕стр озвучив свою готовн╕сть п╕дтримати пропозиц╕ю Асоц╕ац╕╖ щодо продовження п╕лотного про╓кту з приватно╖ тяги ще на два роки. Також пан Крикл╕й висловив сво╓ переконання у тому, що деф╕циту тяги цього року не буде. Нараз╕ Укрзал╕зницею проводяться роботи з оновлення електротяги, ╕ в ц╕лому держава ма╓ комплексний план з ремонтар╕зац╕╖ застар╕лого тягового складу. Водночас, згадувалося про необх╕дн╕сть п╕дсилення безпеки на зал╕зниц╕ шляхом позбавлення УЗ монопольних функц╕й щодо контролю за ремонтами вагон╕в, що позитивно оц╕ну╓ться б╕знес-сп╕льнотою.
П╕д час розмови було акцентовано на важливост╕ прийняття законопро╓кту №4168 щодо створення Державного фонду внутр╕шн╕х водних шлях╕в. Це дозволить забезпечити належне ф╕нансування для модерн╕зац╕╖ судноплавних шлюз╕в на Дн╕пр╕, адже нараз╕ повн╕стю в╕дсутн╓ системне джерело для покриття таких про╓кт╕в. За словами пана Крикл╕я, з коштами для розвитку внутр╕шн╕х водних шлях╕в Укра╖ни готов╕ допомогти наш╕ м╕жнародн╕ партнери, а саме ╢╤Б та ╢БРР. Окр╕м цього, пан М╕н╕стр позитивно сприйняв ╕н╕ц╕ативу щодо ╕мплементац╕╖ Директиви 2003/96/╢С в частин╕ скасування/компенсац╕╖ акцизу на пальне для внутр╕шнього судноплавства.
╢вропейська Б╕знес Асоц╕ац╕я дяку╓ пану М╕н╕стру за готовн╕сть дослуховуватися до голосу б╕знесу. Сп╕льнота спод╕ва╓ться на продовження профес╕йного д╕алогу щодо низки ╕н╕ц╕атив, як╕ ╓ надважливими для ╕нфраструктурного розвитку Укра╖ни!
Судят боксера за избиение тещи. — Расскажите, как было дело. — Ну, пришел я с тренировки, усталый, злой. А теща что-то гундит под ухом, и руками машет, машет. И вдруг она открылась...
Афоризм
В последние минуты гневной отповеди начальника, в голове провинившегося охранника пронеслись лучшие сканворды в его жизни.
