***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Хранение на территории продавца, включаются ли в таможенную стоимость?
10-03-2021 14:00, Zenit Регион:скрыт Хранение на территории продавца, включаются ли в таможенную стоимость?
Добрый день, интересует мнение по такому вопросу - включаются ли в таможенную стоимость затраты по хранению товара на территории продавца. Товар изготовлен и поставляется на условиях FCA (склад продавца), забрать его пока не можем по техническим и карантинным причинам, за вынужденное хранение оплачиваем мы отдельно от товара (оформлено в виде доп.соглашения как отдельная услуга). В ТКУ в статье 58 п.10.6 записано что к цене товара добавляются "... витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов'язан╕ з ╖х транспортуванням до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни". Насчет хранения ничего не сказано. Какие будут мнения?
Япония сертифицировала украинскую молочку. Можно начинать экспорт
Украина и Япония согласовали форму сертификата для сырого молока и молочных продуктов. Это означает, что украинские производители могут продавать молоко в Японию, сообщает пресс-служба Государственной службы по вопросам безопасности продуктов питания и защиты потребителей (Госпортебслужба).
"Для украинских производителей, заинтересованных в экспорте молока и молочной продукции, отрыт рынок одного из крупнейших партнеров украинского экспорта продуктов питания", – констатируют в Госпотребслужбе.
Новый ветеринарный сертификат уже доступен на официальном веб-портале Госпотребслужбы.
На данный момент Украина работает над открытием около 30 рынков для экспорта продуктов питания.
Госпотребслужба планирует расширить рынка сбыта для следующих товарных позиций: продукция птицеводства, живой крупный и мелкий рогатый скот, говядина и свинина, молоко и молочные продукты, мед, яблоки, голубика и черешня, горох и фасоль, лук, пшеничная мука, рыба и рыбопродукты, репродуктивный материал.
Грузия превращается в одного из главных экспортеров б/у авто в Украине
В Рустави — крупнейший авторынок на всем Кавказе. Грузия неожиданно превращается в одного из основных поставщиков авто в Украине. Уже сейчас экспорт автомобилей из этой республики приблизился к тысячи автомобилей в месяц.
Грузия начинается с кофе — на борту самолета. Пока в эту страну можно попасть только воздушным транспортом. За 2 часа путешествия появляются воспетые Тарасом горы, льдом окованные. Перелет в Грузию — 1875 гривен, такси с Тбилиcкого аэропорта в город Рустави — 250 гривен. 3 часа путешествия и вот оно — автомобильное поле. В Рустави — крупнейший авторынок на всем Кавказе. На этом рынке несколько тысяч автомобилей и по статистике минимум каждый пятый автомобиль поедет в Украину.
Почему украинцы так далеко едут по своей ласточкой — становится понятно сразу, стоит лишь взглянуть на цены. Они значительно ниже украинских. Грузины уже двадцать лет покупают авто из США после ДТП, ремонтируют их и продают на десяток стран. Больше всего покупают из Азербайджана, Украины, Армении, Казахстана, Таджикистана и даже Ирана.
На крупнейшем авторынке Кавказа поражает множество надписей на украинском. Здесь даже есть ресторан и гостиница "Украиночка". Оказывается этот авторынок — чуть ли не самая большая украинская инвестиция в экономику Грузии. Сначала планировали построить что-то подобное в Украине, но тогда, и сейчас, украинское законодательство оказалось не таким привлекательным. Директор авторынка Евгений Устинов тоже из Украины, приехал сюда поработать на 6 месяцев, а остался на 11 лет. Говорит: ему нравится Грузия отсутствием коррупции и либеральным законодательством.
Купу╓мо долар по-новому: Нацбанк зм╕нив правила валютних операц╕й
Зм╕ни торкнулися п╕дпри╓мц╕в, як╕ працюють з ╕ноземними ринками
Чому л╕берал╕зац╕я важлива для нас, ╕ яких послаблень ще чекати...
В Укра╖н╕ в 2021 роц╕ зм╕нять правила куп╕вл╕ долар╕в, л╕м╕ти на операц╕╖ з валютою можуть прибрати. За словами експерт╕в, це один ╕з ф╕нальних етап╕в л╕берал╕зац╕╖ валютного ринку, який, як зда╓ться на перший погляд, потр╕бен т╕льки б╕знесу для роботи з ╕ншими кра╖нами. Але насправд╕ це зачепить кожного укра╖нця.
Нав╕що м╕няти правила?
Багато рок╕в на укра╖нському валютному ринку д╕яв принцип: все, що не передбачено законом, – заборонено. Вир╕шальним документом у таких випадках слугував Декрет про валютне регулювання в╕д 1993-го. В╕н повинен був запоб╕гти в╕дтоку валюти з кра╖ни, але водночас зупиняв ╕ приплив. Це негативно впливало на ╕нвестиц╕йний кл╕мат в Укра╖н╕. Тому в НБУ почали поступово переходити до нового принципу валютно╖ пол╕тики та зн╕мати обмеження.
Передус╕м, зм╕ни стосуються п╕дпри╓мц╕в, як╕ працюють ╕з ╕ноземними ринками. Наприклад, ран╕ше вони повинн╕ були обов'язково продавати частину валютно╖ виручки всередин╕ кра╖ни. Якщо ж пот╕м на виручен╕ грош╕ потр╕бно було купувати, наприклад, обладнання за кордоном – гривн╕ знову доводилося м╕няти на долари. Тому частина прибутку просто губилася на курс╕. У 2014-му, щоб зупинити девальвац╕ю гривн╕, п╕дпри╓мц╕в зобов'язали продавати вс╕ 100% валютно╖ виручки. До 2019-го норму зменшили до 30%, а пот╕м взагал╕ скасували.
Для перес╕чного укра╖нця користь в╕д повноц╕нно╖ валютно╖ л╕берал╕зац╕╖ не очевидна. Не багато громадян ╕нвесту╓ в акц╕╖ ╕ноземних компан╕й або оплачу╓ навчання д╕тей за кордоном. Але насправд╕ л╕берал╕зац╕я несе користь вс╕м укра╖нцям, тому що вона в╕дкрива╓ умови для припливу ╕ноземних ╕нвестиц╕й ╕ стаб╕л╕зу╓ курс долара.
«Л╕берал╕зац╕я зб╕льшу╓ л╕кв╕дн╕сть валютного ринку, – поясню╓ радник голови правл╕ння «Кредитвест банку» Василь Невмержицький. – Говорячи простою мовою, зб╕льшу╓ обсяг валютообм╕нних операц╕й ╕ об╕гов╕сть валюти. На практиц╕ це призводить до б╕льш стаб╕льного курсу долара, який, до того ж, дедал╕ точн╕ше в╕добража╓ реальну варт╕сть гривн╕. Це не порожн╕ слова. Середн╕й денний обсяг торг╕в на м╕жбанку за останн╕ три роки зр╕с у п╕втора рази. ╤ продовжу╓ зростати. Це досяга╓ться не т╕льки за рахунок зб╕льшення експортно╖ виручки, а й за рахунок розширення учасник╕в торг╕в. Що б╕льше ╖х ста╓, то р╕вн╕ший ринок».
Як╕ нововведення на ринку вже працюють?
Курс на л╕берал╕зац╕ю валютного ринку активно стартував ще в 2019-му, з ухваленням закону «Про валюту й валютн╕ операц╕╖». П╕зн╕ше його п╕дкр╕пили низкою постанов НБУ. Насл╕дки послаблення в робот╕ з валютою торкнулися як б╕знесу, так ╕ ф╕зичних ос╕б. Наприклад, тепер валютою можна розплачуватися за велик╕ покупки за кордоном (до 150 тис. грн); виплачувати зароб╕тн╕ плати ╕ноземцям в оф╕ц╕йних представництвах р╕зних держав; нараховувати добов╕ для закордонних в╕дряджень. Кр╕м того, торгувати валютою дозволили поштовим в╕дд╕ленням, кредитним сп╕лкам ╕ ломбардам.
╤з 17 с╕чня 2021-го НБУ скасував ще ряд обмежень:
Банкам ╕ ф╕нансовим орган╕зац╕ям дозволили купувати валюту в населення в терм╕налах самообслуговування.
Переводити валюту за кордон ╕ отримувати ╖╖ можна, використовуючи цифров╕ паспорти в моб╕льному додатку «Д╕я».
Кл╕╓нтам юридичним ╕ ф╕зичним особам дозволили проводити операц╕╖ з продажу ╕ноземно╖ валюти на умовах «форвард» (контракт на продаж у майбутньому).
«Форвард – це класичний ╕нструмент для хеджування валютного ризику або для зароб╕тку на коливаннях курс╕в валют, – розпов╕да╓ виконавча директорка Незалежно╖ асоц╕ац╕╖ банк╕в Укра╖ни Олена Коробкова. – Наприклад, для компан╕╖, яка закупову╓ сировину за кордоном, валютний форвард дозволя╓ заздалег╕дь визначити обм╕нний курс ╕ вилучити ризик неспод╕ваних втрат через коливання ринкового курсу в день майбутньо╖ покупки. Ф╕зичн╕ особи р╕дко потребують такого хеджування (наприклад, для оплати навчання або л╕кування за кордоном), але можуть використовувати форварди для зароб╕тку. Проте коливання курсу можуть приводити ╕ до збитк╕в».
Яких послаблень чекати в╕д НБУ надал╕?
Наступний етап л╕берал╕зац╕╖ – дозв╕л купувати валюту вс╕м юридичним особам без зобов'язань у вигляд╕ зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в. У к╕нц╕ минулого року Нацбанк анонсував це пом'якшення на 2021-й. У сутност╕, це означа╓, що будь-яка компан╕я зможе купити на м╕жбанку валюту, як це робить людина в обм╕нному пункт╕, поясню╓ Невмержицький:
«Це дозволить зб╕льшити л╕кв╕дн╕сть валютного ринку в середньостроков╕й перспектив╕. Але на першому етап╕ не ймов╕рне зростання попиту на валюту, який спровоку╓ подорожчання долара. НБУ добре це розум╕╓, тому не посп╕ша╓ з впровадженням цього послаблення ╕ розрахову╓ оптимальний момент. Для м╕н╕м╕зац╕╖ впливу на ринок, робити це краще на ст╕йкому тренд╕ до зм╕цнення гривн╕».
Що буде з л╕м╕тами на валютн╕ операц╕╖?
За чинними правилами, укра╖нц╕ можуть робити перекази й купувати валюту на суму до 400 тис. грн на день. За кордон можна вивозити до 10 тис. ╓вро. Якщо потр╕бно б╕льше – необх╕дно надати документи про походження кошт╕в. Глобальна стратег╕я НБУ ма╓ на уваз╕ перех╕д до концепц╕╖ в╕льного руху кап╕талу. Це означа╓ в╕дсутн╕сть обмежень п╕д час куп╕вл╕ та продажу валюти, переказ╕в, а також ╕нвестування за кордон.
«Тут працю╓ дуже простий принцип: якщо ти дозволя╓ш в╕льно виводити валюту з кра╖ни, зроста╓ ╕ пот╕к валюти всередину, – поясню╓ Василь Невмержицький. – Адже в такому раз╕ ╕нвестор розум╕╓, що може в╕льно ╕ будь-яко╖ мит╕ перерахувати кошти в ╕ншу кра╖ну, ╕нвестувати в ╕нший актив».
Останн╓ розширення л╕м╕т╕в для населення в╕дбулося лише м╕сяць тому. Для операц╕й ╕з ╕нвестування за кордон, розм╕щення кошт╕в на власних закордонних рахунках, переказу грошей за договором страхування життя, надання позик нерезидентам л╕м╕т п╕дняли з 100 000 ╓вро до 200 000 ╓вро на р╕к.
«Сьогодн╕ НБУ робить невелик╕ кроки, як╕ не мають ╕стотного впливу на загальний баланс попиту й пропозиц╕╖ на валютному ринку, – каже Олена Коробкова. – Б╕льш радикальн╕ зм╕ни, зокрема повне скасування обмежень щодо ╕нвестиц╕й юридичних та ф╕зичних ос╕б за кордон, можлив╕ т╕льки п╕сля ╕мплементац╕╖ в Укра╖н╕ BEPS, тобто Плану протид╕╖ розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-п╕д оподаткування».
Цей план за максимально в╕льного руху кап╕талу зобов'яже б╕знес платити податки там, де був створений дох╕д. Завдяки цьому Укра╖на не обмежуватиме сво╖х громадян, але й не зазнаватиме збитк╕в.
Л╕берал╕зац╕я валютного ринку – важлива для подальшого розвитку ф╕нансово╖ системи держави. Вона дозволить нам т╕сн╕ше ╕нтегруватися в св╕тов╕ економ╕чн╕ процеси й залучати ╕нвестиц╕╖ з-за кордону. А це з╕ свого боку може стати двигуном для розвитку промисловост╕, створення нових робочих м╕сць ╕ загалом усп╕шного зростання економ╕ки вс╕╓╖ кра╖ни.
