Республ╕ка Б╕лорусь
Пункт пропуску "Нов╕ Ярилович╕-Нова Гута". В╕дд╕ли митного оформлення № 1 - 4 митного поста "Нов╕ Ярилович╕"
В'╖зд	Вантажний	02:54  -0:48
Пункт пропуску "Доманове-Мокрани". В╕дд╕ли митного оформлення № 1-4 митного поста "Доманове"
В'╖зд	Вантажний	01:00
Угорська Республ╕ка
Пункт пропуску "Косино". Митний пост "Косонь"
Ви╖зд	Вантажний
Пункт пропуску "Дзв╕нкове" митного поста "Косонь"
Ви╖зд	Вантажний
Пункт пропуску "Вилок-Т╕сабеч". Митний пост "Вилок"
Ви╖зд	Вантажний
Республ╕ка Польща
Пункт пропуску "Ягодин - Дорогуск". В╕дд╕ли митного оформлення 1-4 митного поста "Ягодин"
В'╖зд	Вантажний	05:06  -0:57
Пункт пропуску "Устилуг - Зосин". Митний пост "Устилуг"
В'╖зд	Вантажний
Ви╖зд	Вантажний
Пункт пропуску "Крак╕вець-Корчова". В╕дд╕ли митного оформлення № 1-4 митного поста "Явор╕в"
В'╖зд	Вантажний	11:35  +3:35
Ви╖зд	Вантажний	06:42
Пункт пропуску "Шегин╕ – Медика". Митний пост "Мостиська"
В'╖зд	Вантажний	12:00  +0:24
Ви╖зд	Вантажний	09:00
Пункт пропуску "Рава-Руська-Хребенне". Митний пост "Рава-Руська"
В'╖зд	Вантажний	16:36  -3:00
Ви╖зд	Вантажний	05:24  +3:36
Пункт пропуску "См╕льниця-Кросценко". Митний пост "См╕льниця"
В'╖зд	Вантажний
Ви╖зд	Вантажний
Пункт пропуску "Угрин╕в-Долгобичув". Митний пост "Угрин╕в"
В'╖зд	Вантажний
Ви╖зд	Вантажний
Румун╕я
Пункт пропуску "Дякове-Халмеу". Митний пост "Дяково-автомоб╕льний"
В'╖зд	Вантажний	01:04  -0:09
Ви╖зд	Вантажний	04:48  -0:27
Пункт пропуску "Солотвино-С╕гету Мармац╕╓й". Митний пост "Солотвино"
В'╖зд	Вантажний
Ви╖зд	Вантажний
Рос╕йська Федерац╕я
Пункт пропуску "Сеньк╕вка-Нов╕ Юркович╕, Весел╕вка". Митний пост "Сеньк╕вка"
Ви╖зд	Вантажний	10:00  +0:24
Словацька Республ╕ка
Пункт пропуску "Ужгород - Вишн╓ Н╓мецьке". В╕дд╕ли № 1-5 митного поста "Ужгород"
Ви╖зд	Вантажний	02:09
Пункт пропуску "Малий Березний – Убля". Митний пост "Малий Березний"
В'╖зд	Вантажний
Ви╖зд	Вантажний

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

1.	№ 192 от 10-03-2021 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до перел╕ку наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в "УК" № 48 в╕д 12-03-2021 Д╕╓ з 13-03-2021

2.	№ 29 от 19-01-2021 В╕домчий документ Про затвердження перел╕к╕в вид╕в тварин, що заносяться до Червоно╖ книги Укра╖ни (тваринний св╕т), та вид╕в тварин, що виключен╕ з Червоно╖ книги Укра╖ни (тваринний св╕т) "ГУ" № 19 в╕д 12-03-2021 Д╕╓ з 13-03-2021

3.	№ 806 от 24-12-2020 В╕домчий документ Про внесення зм╕н до форми акта (дов╕дки) про результати перев╕рки з питань дотримання платником податк╕в принципу "витягнуто╖ руки" та Вимог до його (╖╖) складення "ОВУ" № 19 в╕д 12-03-2021 Д╕╓ з 13-03-2021

MDoffice

Количество просмотров: 5 (за период c 00:00 по 18:01 13/03/21), всего просмотров: 61

Наказ вiд 12.02.2021 № 86 М╕нф╕н Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при застосуванн╕ режиму сп╕льного транзиту з використанням електронно╖ транзитно╖ системи та Порядку допущення транспортних засоб╕в та контейнер╕в до перевезення товар╕в п╕д митними пломбами в режим╕ сп╕льного транзиту Вступил в силу с 05.03.2021

• Все хиты документов

MDoffice

   ✅ Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни розширив Перел╕к наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в

   10 березня Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни схвалив зм╕ни до Перел╕ку наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в, затвердженого постановою КМУ в╕д 6 травня 2000 року №770, який доповню╓ перел╕к новими позиц╕ями.

   Ввезення на територ╕ю Укра╖ни, вивезення з територ╕╖ Укра╖ни чи транзит через територ╕ю Укра╖ни наркотичних засоб╕в, психотропних речовин або прекурсор╕в зд╕йсню╓ться за наявност╕ дозволу на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засоб╕в, психотропних речовин або прекурсор╕в, виданого центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ об╕гу наркотичних засоб╕в, психотропних речовин, ╖х аналог╕в ╕ прекурсор╕в, протид╕╖ ╖х незаконному об╕гу. У раз╕ в╕дсутност╕ такого дозволу Держмитслужба може ❌заблокувати ввезення, вивезення або транзит наркотичних засоб╕в, психотропних речовин або прекурсор╕в.

   З╕ зм╕нами можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/3veidxv

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

01.03.2021 р. N 5257/7/99-00-21-03-02-07

    Державна податкова служба Укра╖ни у зв'язку ╕з набранням чинност╕ Законом Укра╖ни в╕д 17 грудня 2020 року N 1115-IX "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо ставки податку на додану варт╕сть з операц╕й з постачання окремих вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖" (дал╕ - Закон N 1115) ╕нформу╓ про окрем╕ особливост╕ застосування положень Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) з урахуванням внесених зм╕н.

    1. Загальн╕ положення

    Закон N 1115 опубл╕ковано в газет╕ "Голос Укра╖ни" 24.02.2021.

    Зг╕дно з розд╕лом II Закону N 1115, Закон N 1115 набира╓ чинност╕ з дня, наступного за днем його опубл╕кування (з 25 лютого 2021 року), та застосову╓ться до податкових пер╕од╕в, починаючи з першого дня м╕сяця, наступного за м╕сяцем опубл╕кування Закону N 1115, а саме, починаючи з 01 березня 2021 року.

    В╕дпов╕дно до норм Закону N 1115, починаючи з 01 березня 2021 року, за ставкою ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. оподатковуватимуться операц╕╖ з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за такими товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (у частин╕ молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, кр╕м операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, визначених у пункт╕ 197.18 статт╕ 197 Кодексу.

    До набрання чинност╕ новими формами податково╖ накладно╖ / розрахунку коригування до податково╖ накладно╖, що м╕ститимуть в╕дпов╕дн╕ графи та показники для в╕дображення операц╕й з постачання товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), як╕, починаючи з 01 березня 2021 року, п╕длягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс., податкова накладна / розрахунок коригування до податково╖ накладно╖ платниками податку не можуть бути складен╕ та, в╕дпов╕дно, заре╓строван╕ в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних (дал╕ - ╢РПН).

    З дати набрання чинност╕ положень в╕дпов╕дного наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни, яким буде затверджено нов╕ форми податково╖ накладно╖ / розрахунку коригування до податково╖ накладно╖, для платник╕в податку буде забезпечено можлив╕сть ре╓страц╕╖ в ╢РПН податкових накладних / розрахунк╕в коригування до податкових накладних, що будуть складен╕ такими платниками податку зг╕дно з новими формами за операц╕ями з постачання товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), зд╕йснюваними у пер╕од з 01 березня 2021 року до дати впровадження нових форм податково╖ накладно╖ / розрахунку коригування до податково╖ накладно╖.

    Зверта╓мо увагу, що зг╕дно з пунктом 52 ¹ п╕дрозд╕лу 10 розд╕лу XX Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинен╕ протягом пер╕оду з 01 березня 2020 року по останн╕й календарний день м╕сяця (включно), в якому завершу╓ться д╕я карантину, встановленого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни з метою запоб╕гання поширенню на територ╕╖ Укра╖ни коронав╕русно╖ хвороби (COVID-19), штрафн╕ санкц╕╖ не застосовуються, у тому числ╕ за нере╓страц╕ю (несво╓часну ре╓страц╕ю) податкових накладних / розрахунк╕в коригування до податкових накладних в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних.

    2. Окрем╕ особливост╕ застосування норм Закону N 1115

    Ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться до операц╕й з:

    постачання товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), як виготовлених на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, так ╕ ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни;

    ввезення товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), на митну територ╕ю Укра╖ни (кр╕м операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, визначених у пункт╕ 197.18 статт╕ 197 Кодексу).

    Операц╕╖ з вивезення товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115) за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

    Кодиф╕кац╕я товар╕в зг╕дно з Укра╖нською класиф╕кац╕╓ю товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТ ЗЕД) складена та систематизована на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в. Перел╕к таких код╕в затверджено Законом Укра╖ни в╕д 04 червня 2020 року N 674-IX "Митний тариф Укра╖ни" (дал╕ - Закон N 674).

    При цьому ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. до операц╕й з постачання б╕льшост╕ вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ застосову╓ться в ц╕лому до ус╕╓╖ продукц╕╖, включено╖ до в╕дпов╕дно╖ групи код╕в УКТ ЗЕД, за винятком, окремо зазначеним у даному п╕дпункт╕, а саме:

    а) ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. не застосову╓ться до операц╕й з постачання вс╕╓╖ групи в ц╕лому, а лише до окремо╖ п╕дгрупи товар╕в:

    - ╕з товар╕в, як╕ належать до групи 0104 код╕в УКТ ЗЕД, ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться т╕льки до операц╕й з постачання товар╕в, як╕ належать до п╕дгрупи код╕в 0104 10 УКТ ЗЕД.

    - ╕з товар╕в, як╕ належать до групи код╕в 1204 УКТ ЗЕД, ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться т╕льки до операц╕й з постачання товар╕в, як╕ належать до п╕дгрупи код╕в 1204 00 УКТ ЗЕД.

    - ╕з товар╕в, як╕ належать до групи код╕в 1206 УКТ ЗЕД, ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться т╕льки до операц╕й з постачання товар╕в, як╕ належать до п╕дгрупи код╕в 1206 00 УКТ ЗЕД.

    - ╕з товар╕в, як╕ належать до групи код╕в 1212 УКТ ЗЕД, ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться т╕льки до операц╕й з постачання товар╕в, як╕ належать до п╕дгрупи код╕в 1212 91 УКТ ЗЕД;

    б) ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. до операц╕й з постачання товар╕в, як╕ належать до групи 0401 код╕в УКТ ЗЕД, ставка ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. застосову╓ться т╕льки у частин╕ зд╕йснення операц╕й з постачання молока незбираного.

    Застосування ставки ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс. до операц╕й з постачання послуг Кодексом не передбачено.

    3. Окрем╕ особливост╕ оподаткування ПДВ (у тому числ╕ нарахування та коригування податкових зобов'язань з ПДВ)

    Правила нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та ╖х коригування, а також складання податкових накладних / розрахунк╕в коригування до податкових накладних та ╖х ре╓страц╕╖ в ╢РПН встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

    Пунктами 201.1 та 201.10 статт╕ 201 Кодексу визначено, що п╕д час зд╕йснення операц╕й з постачання товар╕в на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису уповноважено╖ платником особи та заре╓струвати ╖╖ в ╢РПН у встановлений Кодексом терм╕н.

    В╕дпов╕дно до пункту 192.1 статт╕ 192 Кодексу якщо п╕сля постачання товар╕в/послуг зд╕йсню╓ться будь-яка зм╕на суми компенсац╕╖ ╖х вартост╕, включаючи наступний за постачанням перегляд ц╕н, перерахунок у випадках повернення товар╕в/послуг особ╕, яка ╖х надала, або при поверненн╕ постачальником суми попередньо╖ оплати товар╕в/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача п╕длягають в╕дпов╕дному коригуванню на п╕дстав╕ розрахунку коригування до податково╖ накладно╖, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та заре╓строваному в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних.

    У раз╕ якщо перша под╕я при постачанн╕ товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), операц╕╖ з постачання яких з 01 березня 2021 року п╕длягатимуть оподаткуванню за ставкою ПДВ у розм╕р╕ 14 в╕дс., в╕дбулася до вказано╖ дати, то перерахунок ставки ПДВ ╕ суми податку на дату настання друго╖ под╕╖ не зд╕йсню╓ться.

    У раз╕ якщо за операц╕ями з постачання товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), зд╕йсненими до 01 березня 2021 року, п╕сля 01 березня 2021 року в╕дбува╓ться повернення авансового платежу або поставлених товар╕в або у зв'язку з╕ зменшенням к╕лькост╕ або вартост╕ таких товар╕в, то коригування сум податкових зобов'язань з ПДВ зд╕йсню╓ться, виходячи ╕з ставки ПДВ у розм╕р╕ 20 в╕дсотк╕в.

    Отже, якщо, починаючи з 01 березня 2021 року, в╕дбува╓ться повернення авансового платежу або товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), зм╕на к╕лькост╕ або вартост╕ товар╕в, поставлених до вказано╖ дати у сторону зменшення або в межах попередньо╖ суми, то у розрахунку коригування до податково╖ накладно╖, що була складена за операц╕╓ю з постачання таких товар╕в, платнику ПДВ (постачальнику) треба зазначити ставку ПДВ, вказану у податков╕й накладн╕й, що коригу╓ться (20 в╕дсотк╕в).

    Роз'яснення щодо особливостей заповнення податково╖ накладно╖ / розрахунку коригування до податково╖ накладно╖, складених за операц╕ями з постачання товар╕в (с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за товарними позиц╕ями зг╕дно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону N 1115), зд╕йснюваними, починаючи з 01 березня 2021 року, та в╕дображення таких операц╕й у податков╕й зв╕тност╕ з ПДВ буде надано додатково п╕сля затвердження нових форм податково╖ накладно╖ / розрахунку коригування до податково╖ накладно╖ та податково╖ зв╕тност╕ з ПДВ.

    Головним управл╕нням ДПС в областях, м. Ки╓в╕, м╕жрег╕ональним управл╕нням ДПС по робот╕ з великими платниками податк╕в, ╤нформац╕йно-дов╕дковому департаменту ДПС довести зазначений лист до в╕дома платник╕в податку та забезпечити його врахування при п╕дготовц╕ про╓кт╕в ╕ндив╕дуальних податкових консультац╕й та виконання ╕нших функц╕й, покладених на п╕дпорядкован╕ п╕дрозд╕ли ДПС.

10-03-2021 14:00, Zenit
Регион: скрыт
Хранение на территории продавца, включаются ли в таможенную стоимость?

Добрый день, интересует мнение по такому вопросу - включаются ли в таможенную стоимость затраты по хранению товара на территории продавца. Товар изготовлен и поставляется на условиях FCA (склад продавца), забрать его пока не можем по техническим и карантинным причинам, за вынужденное хранение оплачиваем мы отдельно от товара (оформлено в виде доп.соглашения как отдельная услуга).
В ТКУ в статье 58 п.10.6 записано что к цене товара добавляются "... витрати на навантаження, вивантаження та обробку оц╕нюваних товар╕в, пов'язан╕ з ╖х транспортуванням до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни". Насчет хранения ничего не сказано. Какие будут мнения?

09-03-2021 11:33, Sarti sarti1968@gmail.com
Регион: Харьков
Гр.18 На момент подачи ЕА, номер платформы еще не известен... порт

Добрый день коллеги!
Подскажите пожалуйста, может кто сталкивался. Оформляю вот уже 4 года грузы в импорт путем подачи гтд типа ╤М40ЕА. Грузы въезжают в Украину морем через Одессу в контейнерах, перегружаются на жд. платформы, таможня в Одессе оформляет пропуск , внутренняя таможня в свою очередь проводит таможенное оформление (если не срабатывают риски АСАУР) и далее едут к нам уже выпущенные в свободное обращение.
В четверг возникли сложности с таможенным оформлением после подачи ЕАшки, т.к. не заполнил гр.18 . На момент подачи ЕА , номер платформы еще не известен.
Таможня ссылается, на какое то письмо-разъяснение , согласно которому эта графа обязательно должна заполняться.
И главным камнем преткновения в данной ситуации является вопрос понимания, является ли ЕА - предварительной ГТД?

5 березня 2021 року набрав чинност╕ наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 12.02.2021 № 86 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при застосуванн╕ режиму сп╕льного транзиту з використанням електронно╖ транзитно╖ системи та Порядку допущення транспортних засоб╕в та контейнер╕в до перевезення товар╕в п╕д митними пломбами в режим╕ сп╕льного транзиту», який дозволя╓ перейти на етап нац╕онального застосування NCTS в Укра╖н╕.

Таким чином, для запуску системи NCTS в нац╕ональному масштаб╕ з ус╕м функц╕оналом, передбаченим системою сп╕льного транзиту, залишилось ухвалити нормативно-правов╕ акти щодо особливостей ф╕нансового гарантування в систем╕ сп╕льного транзиту.

Наказом затверджено Порядок виконання митних формальностей при застосуванн╕ режиму сп╕льного транзиту з використанням електронно╖ транзитно╖ системи (п╕д час пом╕щення товар╕в у режим сп╕льного транзиту, перем╕щення товар╕в у режим╕ сп╕льного транзиту, завершення режиму сп╕льного транзиту та зняття з контролю операц╕╖ режиму сп╕льного транзиту на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни).

Також Наказ затверджу╓ Порядок допущення транспортних засоб╕в та контейнер╕в до перевезення товар╕в п╕д митними пломбами в режим╕ сп╕льного транзиту. 

Повний перел╕к нормативно-правових акт╕в, як╕ регулюють питання сп╕льного транзиту в Укра╖н╕, тут:  https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts. 

11-03-2021 10:00, Ms 007
Регион: Киев
Полуприцеп как товар и на нем другой товар

Добрый день,
оформили экспорт полуприцепа вместе с другим товаром, который находился на этом полуприцепе. Звонит экспортер и говорит, что пограничная таможня не выпускает, потому что "нельзя, чтоб товар на товаре".
Помогите разобраться, пожалуйста, что не так?

   Перев╕рка справжност╕ Сертиф╕кат╕в походження в режим╕ онлайн. 

   ╤нструмент нада╓ться в рамках М╕жнародного ланцюжка акредитац╕╖ ICC WCF CO на основ╕ м╕жнародних стандарт╕в, заснованих на Кер╕вництв╕ ICC WCF International CO. Якщо у вас ╓ сертиф╕кат походження, виданий палатою (з етикеткою ICC WCF), просто введ╕ть номер CO для аутентиф╕кац╕╖ сертиф╕ката ⬇️

   https://certificates.iccwbo.org/

   Перев╕рка сертиф╕кат╕в походження на веб-сайт╕ Ради з розвитку м╕жнародно╖ торг╕вл╕ КНР ⬇️

   http://check.ccpiteco.net/

    Прац╕вники Держмитслужби отримають нову форму - р╕шення Кабм╕ну

   Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни Постановою № 165 в╕д 3 березня 2021 р. затвердив опис ╕ зразки, норми забезпечення ╕ строки нос╕ння форменого одягу для посадових ос╕б Державно╖ митно╖ служби.

   ✅ Затверджен╕ комплекти парадно╖ ╕ повсякденно╖ форми для чолов╕к╕в та ж╕нок та знаки розр╕знення форменого одягу.

   З детальним описом та зразками форми можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/3sSjCrS

   В╕та╓мо колег!

   В Рустави — крупнейший авторынок на всем Кавказе.
Грузия неожиданно превращается в одного из основных поставщиков авто в Украине. Уже сейчас экспорт автомобилей из этой республики приблизился к тысячи автомобилей в месяц.

   Грузия начинается с кофе — на борту самолета. Пока в эту страну можно попасть только воздушным транспортом. За 2 часа путешествия появляются воспетые Тарасом горы, льдом окованные. Перелет в Грузию — 1875 гривен, такси с Тбилиcкого аэропорта в город Рустави — 250 гривен. 3 часа путешествия и вот оно — автомобильное поле. В Рустави — крупнейший авторынок на всем Кавказе. На этом рынке несколько тысяч автомобилей и по статистике минимум каждый пятый автомобиль поедет в Украину.

   Почему украинцы так далеко едут по своей ласточкой — становится понятно сразу, стоит лишь взглянуть на цены. Они значительно ниже украинских. Грузины уже двадцать лет покупают авто из США после ДТП, ремонтируют их и продают на десяток стран. Больше всего покупают из Азербайджана, Украины, Армении, Казахстана, Таджикистана и даже Ирана.

   На крупнейшем авторынке Кавказа поражает множество надписей на украинском. Здесь даже есть ресторан и гостиница "Украиночка". Оказывается этот авторынок — чуть ли не самая большая украинская инвестиция в экономику Грузии. Сначала планировали построить что-то подобное в Украине, но тогда, и сейчас, украинское законодательство оказалось не таким привлекательным. Директор авторынка Евгений Устинов тоже из Украины, приехал сюда поработать на 6 месяцев, а остался на 11 лет. Говорит: ему нравится Грузия отсутствием коррупции и либеральным законодательством.

https://tsn.ua

   Зм╕ни торкнулися п╕дпри╓мц╕в, як╕ працюють з ╕ноземними ринками

   Чому л╕берал╕зац╕я важлива для нас, ╕ яких послаблень ще чекати...

   В Укра╖н╕ в 2021 роц╕ зм╕нять правила куп╕вл╕ долар╕в, л╕м╕ти на операц╕╖ з валютою можуть прибрати. За словами експерт╕в, це один ╕з ф╕нальних етап╕в л╕берал╕зац╕╖ валютного ринку, який, як зда╓ться на перший погляд, потр╕бен т╕льки б╕знесу для роботи з ╕ншими кра╖нами. Але насправд╕ це зачепить кожного укра╖нця.

   Нав╕що м╕няти правила?

   Багато рок╕в на укра╖нському валютному ринку д╕яв принцип: все, що не передбачено законом, – заборонено. Вир╕шальним документом у таких випадках слугував Декрет про валютне регулювання в╕д 1993-го. В╕н повинен був запоб╕гти в╕дтоку валюти з кра╖ни, але водночас зупиняв ╕ приплив. Це негативно впливало на ╕нвестиц╕йний кл╕мат в Укра╖н╕. Тому в НБУ почали поступово переходити до нового принципу валютно╖ пол╕тики та зн╕мати обмеження.

   Передус╕м, зм╕ни стосуються п╕дпри╓мц╕в, як╕ працюють ╕з ╕ноземними ринками. Наприклад, ран╕ше вони повинн╕ були обов'язково продавати частину валютно╖ виручки всередин╕ кра╖ни. Якщо ж пот╕м на виручен╕ грош╕ потр╕бно було купувати, наприклад, обладнання за кордоном – гривн╕ знову доводилося м╕няти на долари. Тому частина прибутку просто губилася на курс╕. У 2014-му, щоб зупинити девальвац╕ю гривн╕, п╕дпри╓мц╕в зобов'язали продавати вс╕ 100% валютно╖ виручки. До 2019-го норму зменшили до 30%, а пот╕м взагал╕ скасували.

   Для перес╕чного укра╖нця користь в╕д повноц╕нно╖ валютно╖ л╕берал╕зац╕╖ не очевидна. Не багато громадян ╕нвесту╓ в акц╕╖ ╕ноземних компан╕й або оплачу╓ навчання д╕тей за кордоном. Але насправд╕ л╕берал╕зац╕я несе користь вс╕м укра╖нцям, тому що вона в╕дкрива╓ умови для припливу ╕ноземних ╕нвестиц╕й ╕ стаб╕л╕зу╓ курс долара.

   «Л╕берал╕зац╕я зб╕льшу╓ л╕кв╕дн╕сть валютного ринку, – поясню╓ радник голови правл╕ння «Кредитвест банку» Василь Невмержицький. – Говорячи простою мовою, зб╕льшу╓ обсяг валютообм╕нних операц╕й ╕ об╕гов╕сть валюти. На практиц╕ це призводить до б╕льш стаб╕льного курсу долара, який, до того ж, дедал╕ точн╕ше в╕добража╓ реальну варт╕сть гривн╕. Це не порожн╕ слова. Середн╕й денний обсяг торг╕в на м╕жбанку за останн╕ три роки зр╕с у п╕втора рази. ╤ продовжу╓ зростати. Це досяга╓ться не т╕льки за рахунок зб╕льшення експортно╖ виручки, а й за рахунок розширення учасник╕в торг╕в. Що б╕льше ╖х ста╓, то р╕вн╕ший ринок».

   Як╕ нововведення на ринку вже працюють?

   Курс на л╕берал╕зац╕ю валютного ринку активно стартував ще в 2019-му, з ухваленням закону «Про валюту й валютн╕ операц╕╖». П╕зн╕ше його п╕дкр╕пили низкою постанов НБУ. Насл╕дки послаблення в робот╕ з валютою торкнулися як б╕знесу, так ╕ ф╕зичних ос╕б. Наприклад, тепер валютою можна розплачуватися за велик╕ покупки за кордоном (до 150 тис. грн); виплачувати зароб╕тн╕ плати ╕ноземцям в оф╕ц╕йних представництвах р╕зних держав; нараховувати добов╕ для закордонних в╕дряджень. Кр╕м того, торгувати валютою дозволили поштовим в╕дд╕ленням, кредитним сп╕лкам ╕ ломбардам.

   ╤з 17 с╕чня 2021-го НБУ скасував ще ряд обмежень:

      Банкам ╕ ф╕нансовим орган╕зац╕ям дозволили купувати валюту в населення в терм╕налах самообслуговування.

      Переводити валюту за кордон ╕ отримувати ╖╖ можна, використовуючи цифров╕ паспорти в моб╕льному додатку «Д╕я».

      Кл╕╓нтам юридичним ╕ ф╕зичним особам дозволили проводити операц╕╖ з продажу ╕ноземно╖ валюти на умовах «форвард» (контракт на продаж у майбутньому).

   «Форвард – це класичний ╕нструмент для хеджування валютного ризику або для зароб╕тку на коливаннях курс╕в валют, – розпов╕да╓ виконавча директорка Незалежно╖ асоц╕ац╕╖ банк╕в Укра╖ни Олена Коробкова. – Наприклад, для компан╕╖, яка закупову╓ сировину за кордоном, валютний форвард дозволя╓ заздалег╕дь визначити обм╕нний курс ╕ вилучити ризик неспод╕ваних втрат через коливання ринкового курсу в день майбутньо╖ покупки. Ф╕зичн╕ особи р╕дко потребують такого хеджування (наприклад, для оплати навчання або л╕кування за кордоном), але можуть використовувати форварди для зароб╕тку. Проте коливання курсу можуть приводити ╕ до збитк╕в».

   Яких послаблень чекати в╕д НБУ надал╕?

   Наступний етап л╕берал╕зац╕╖ – дозв╕л купувати валюту вс╕м юридичним особам без зобов'язань у вигляд╕ зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в. У к╕нц╕ минулого року Нацбанк анонсував це пом'якшення на 2021-й. У сутност╕, це означа╓, що будь-яка компан╕я зможе купити на м╕жбанку валюту, як це робить людина в обм╕нному пункт╕, поясню╓ Невмержицький:

   «Це дозволить зб╕льшити л╕кв╕дн╕сть валютного ринку в середньостроков╕й перспектив╕. Але на першому етап╕ не ймов╕рне зростання попиту на валюту, який спровоку╓ подорожчання долара. НБУ добре це розум╕╓, тому не посп╕ша╓ з впровадженням цього послаблення ╕ розрахову╓ оптимальний момент. Для м╕н╕м╕зац╕╖ впливу на ринок, робити це краще на ст╕йкому тренд╕ до зм╕цнення гривн╕».

   Що буде з л╕м╕тами на валютн╕ операц╕╖?

   За чинними правилами, укра╖нц╕ можуть робити перекази й купувати валюту на суму до 400 тис. грн на день. За кордон можна вивозити до 10 тис. ╓вро. Якщо потр╕бно б╕льше – необх╕дно надати документи про походження кошт╕в. Глобальна стратег╕я НБУ ма╓ на уваз╕ перех╕д до концепц╕╖ в╕льного руху кап╕талу. Це означа╓ в╕дсутн╕сть обмежень п╕д час куп╕вл╕ та продажу валюти, переказ╕в, а також ╕нвестування за кордон.

   «Тут працю╓ дуже простий принцип: якщо ти дозволя╓ш в╕льно виводити валюту з кра╖ни, зроста╓ ╕ пот╕к валюти всередину, – поясню╓ Василь Невмержицький. – Адже в такому раз╕ ╕нвестор розум╕╓, що може в╕льно ╕ будь-яко╖ мит╕ перерахувати кошти в ╕ншу кра╖ну, ╕нвестувати в ╕нший актив».

   Останн╓ розширення л╕м╕т╕в для населення в╕дбулося лише м╕сяць тому. Для операц╕й ╕з ╕нвестування за кордон, розм╕щення кошт╕в на власних закордонних рахунках, переказу грошей за договором страхування життя, надання позик нерезидентам л╕м╕т п╕дняли з 100 000 ╓вро до 200 000 ╓вро на р╕к.

   «Сьогодн╕ НБУ робить невелик╕ кроки, як╕ не мають ╕стотного впливу на загальний баланс попиту й пропозиц╕╖ на валютному ринку, – каже Олена Коробкова. – Б╕льш радикальн╕ зм╕ни, зокрема повне скасування обмежень щодо ╕нвестиц╕й юридичних та ф╕зичних ос╕б за кордон, можлив╕ т╕льки п╕сля ╕мплементац╕╖ в Укра╖н╕ BEPS, тобто Плану протид╕╖ розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-п╕д оподаткування».

   Цей план за максимально в╕льного руху кап╕талу зобов'яже б╕знес платити податки там, де був створений дох╕д. Завдяки цьому Укра╖на не обмежуватиме сво╖х громадян, але й не зазнаватиме збитк╕в.

   Л╕берал╕зац╕я валютного ринку – важлива для подальшого розвитку ф╕нансово╖ системи держави. Вона дозволить нам т╕сн╕ше ╕нтегруватися в св╕тов╕ економ╕чн╕ процеси й залучати ╕нвестиц╕╖ з-за кордону. А це з╕ свого боку може стати двигуном для розвитку промисловост╕, створення нових робочих м╕сць ╕ загалом усп╕шного зростання економ╕ки вс╕╓╖ кра╖ни.

   Джерело: Обозреватель

https://glavcom.ua

— Моня, ты женился, ты счастлив?
— А шо делать? anekdotov.net

Каждая девушка заслуживает, чтобы её любили больше, чем она того заслуживает.