Хит недели ... Ун╕ф╕кац╕я ставок вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕: прийнято зм╕ни до Митного тарифу
Верховна Рада прийняла за основу ╕ в ц╕лому проект закону про внесення зм╕н до розд╕лу Х╤ Митного тарифу Укра╖ни щодо ун╕ф╕кац╕╖ ставок вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕, п╕дготовлений М╕нф╕ном на основ╕ анал╕зу Держмитслужби та сп╕льно з проф╕льною асоц╕ац╕╓ю «Укрлегпром».
«П╕дготовлений М╕нф╕ном законопро╓кт ун╕ф╕ку╓ ставки вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕ для прискорення митного оформлення таких товар╕в та сприяння розвитку легко╖ промисловост╕.
Така ун╕ф╕кац╕я передбача╓ встановлення однакових п╕льгових ставок вв╕зного мита на однор╕дн╕ товари легко╖ промисловост╕ шляхом зниження (по 255 п╕дкатегор╕ях) або п╕двищення (по 25 п╕дкатегор╕ях) д╕ючих ставок.
Важливо, що запропонована ун╕ф╕кац╕я не перевищу╓ зв’язаних ставок у рамках зобов’язань, взятих Укра╖ною при вступ╕ до СОТ», – зазнача╓ заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Юр╕й Драганчук.
Законопро╓ктом пропонувалося встановити наступн╕ п╕льгов╕ ставки вв╕зного мита:
у розм╕р╕ 0 % на сировину, що не виробля╓ться в Укра╖н╕ (пряжа, волокна, нитки 50 – 53 групи УКТ ЗЕД), а також, за пропозиц╕╓ю М╕неконом╕ки, на штучн╕ волокна товарних позиц╕й 5505, 5506 та 5507;
у розм╕р╕ в╕д 1 до 8 % на готову продукц╕ю – тканини, фетр ╕ повсть, с╕тки плетен╕, шпагат та канати.
Також при п╕дготовц╕ проекту закону М╕нф╕ном враховано пропозиц╕╖ М╕неконом╕ки щодо необх╕дност╕ збереження д╕ючих п╕льгових ставок в розм╕р╕ 5 % на тканини зм╕шан╕ бавовнян╕ (код 5211), оск╕льки дан╕ види тканин виробляються в Укра╖н╕ – для захисту в╕тчизняного виробника.
Окр╕м того, пропону╓ться п╕двищити повн╕ ставки вв╕зного мита до 10 % на товари легко╖ промисловост╕ по тих товарних п╕дкатегор╕ях, де так╕ ставки менш╕ 10 % (105 товарних п╕дкатегор╕й).
«Реал╕зац╕я положень законопроекту сприятиме, з одного боку, стимулюванню розвитку легко╖ промисловост╕ внасл╕док зменшення вв╕зного мита на сировинн╕ матер╕али, а з ╕ншого – прискоренню митного оформлення товар╕в легко╖ промисловост╕ без зд╕йснення лабораторних досл╕джень – через ун╕ф╕кац╕ю ставок на однор╕дн╕ товари», – п╕дкреслив Юр╕й Драганчук.
Сл╕д зазначити, що положення законопроекту не поширюються на товари походженням з кра╖н, з якими укладено угоди про в╕льну торг╕влю.
Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Номер ЗДП на сайте авиалинии
07-12-2020 12:48, Chikachikalkin89@ukr.net Регион:Киев Номер ЗДП на сайте авиалинии
Доброго времени суток! Есть ли у кого-нибудь ссылки на сайты авиакомпаний, где можно, введя номер авианакладной, посмотреть номер ЗДП. Напимер турецкие: http://thy.airxps.com/
Хит недели ... Правительство упростило лицензирование в сфере внешнеэкономической деятельности
24 февраля на заседании Правительства одобрен законопроект, целью которого является либерализация законодательства в сфере внешнеэкономической деятельности и совершенствования института нетарифного регулирования.
«До сих пор в сфере лицензирования, к сожалению, продолжали действовать некоторые устаревшие процедуры. Инициатива Правительства направлена на максимальное упрощение процесса лицензирования, экономию времени и улучшение условий ведения бизнеса. В частности, речь идет об уменьшении количества документов, получение лицензии в электронной форме, отличие отчетов », - прокомментировал заместитель Министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Александр Романишин.
Так, проектом Закона предлагается:
сократить количество документов, которые подаются на получение лицензий на импорт / экспорт товаров и специальных лицензий. Также предусмотрена возможность подачи и получения лицензий в электронной форме;
актуализировать отдельные сроки и процедурные нормы лицензирования;
отменить устаревшие отчеты и финансовые санкции за непредоставление таких отчетов.
Документ разработан во исполнение Государственной программы стимулирования экономики, а также Плана мероприятий по дерегуляции хозяйственной деятельности и улучшения бизнес-климата.
Хит недели ... Що Верховна Рада збира╓ться реформувати в укра╖нськ╕й митниц╕?
Митниця потребу╓ значно глибших зм╕н, н╕ж пропону╓ться прийняти у 2021 роц╕.
На початку лютого Верховна Рада затвердила план законопро╓ктно╖ роботи на 2021 р╕к.
“Ц╕кавим” за зм╕стом ╓ пункт 6.3, який ма╓ гучну назву “Реформування митниц╕”. Гучну т╕льки для автор╕в, але таку, що виклика╓ сумну посм╕шку у фах╕вц╕в з митно╖ справи.
То що збира╓ться реформувати Верховна Рада в укра╖нськ╕й митниц╕? Спробу╓мо роз╕братися детальн╕ше.
Пункт перший – про╓кт Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Митного тарифу Укра╖ни щодо ун╕ф╕кац╕╖ ставок вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕”.
Очевидно, йдеться про заре╓стрований у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни законопро╓кт №4410 в╕д 20.11.2020 року.
Як зазначено в пояснювальн╕й записц╕ до про╓кту закону, основною проблемою, яку передбача╓ться вир╕шити законом, ╓ те, що на товари легко╖ промисловост╕ (пряжа, нитки, тканини) товарних груп 50 – 59 зг╕дно з УКТ ЗЕД встановлено п╕льгов╕ ставки мита на однор╕дн╕ товари в межах товарно╖ позиц╕╖ (п╕дпозиц╕╖) УКТ ЗЕД (товари практично неможливо в╕зуально в╕др╕знити) з╕ значною диференц╕ац╕╓ю.
Це вимага╓ зд╕йснення складних ╕ варт╕сних лабораторних досл╕джень для ╖х ╕дентиф╕кац╕╖ ╕ призводить до затримок митного оформлення, нерац╕онального використання та додаткових витрат бюджетних кошт╕в.
По-перше, про╓кт вже ╓ ╕ в╕н заре╓стрований, тобто це не планування розробки про╓кту закону.
По-друге, проблема ╕сну╓ не т╕льки щодо товар╕в цих товарних груп.
По-трет╓, питання про те, яким чином прийняття цього закону буде “реформувати” митницю, залиша╓ться дуже риторичним.
Пункти другий та трет╕й: про╓кти Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо оц╕нки доброчесност╕ та запровадження пер╕одично╖ атестац╕╖ митник╕в” та Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни “Про державну службу” щодо оц╕нки доброчесност╕ та запровадження пер╕одично╖ атестац╕╖ митник╕в”.
Як зазначено в план╕ законопро╓ктно╖ роботи, оч╕куваними результатами та показниками у раз╕ прийняття цих акт╕в ╓ врегулювання питання добору ос╕б у митн╕ органи (проведення перев╕рки доброчесност╕), запровадження пер╕одично╖ атестац╕╖ митник╕в.
По-перше, очевидним ╓ те, що це зап╕зн╕ла та “сором’язлива” спроба лег╕тим╕зувати на р╕вн╕ закону процес, який вже започаткований Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни шляхом прийняття постанови в╕д 30 вересня 2020 року №916 “Про реал╕зац╕ю експериментального про╓кту щодо тестування посадових ос╕б митних орган╕в з питань квал╕ф╕кац╕╖ та благонад╕йност╕” та який, м’яко кажучи, не зовс╕м в╕дпов╕да╓ чинному законодавству.
Тому законодавству, яким визначений порядок доступу громадян до державно╖ служби в наш╕й держав╕. Лог╕чним кроком було б припинення цього недолугого експерименту до прийняття в╕дпов╕дних зм╕н до Митного кодексу та Закону Укра╖ни “Про державну службу”.
По-друге, зараз у кер╕вництва Держмитслужби ╓ достатньо законних повноважень на проведення аналог╕чних за зм╕стом заход╕в оц╕нки доброчесност╕ та профес╕йност╕ митник╕в, як╕ ╓ державними службовцями.
Так, в╕дпов╕дно до положень статт╕ 44 Закону Укра╖ни “Про державну службу” результати службово╖ д╕яльност╕ державних службовц╕в (розум╕╓мо – ╕ митник╕в) щороку п╕длягають оц╕нюванню для визначення якост╕ виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття р╕шення щодо прем╕ювання, планування ╖хньо╖ кар’╓ри.
При цьому оц╕нювання результат╕в службово╖ д╕яльност╕ проводиться на п╕дстав╕ показник╕в результативност╕, ефективност╕ та якост╕, визначених з урахуванням посадових обов’язк╕в державного службовця, а також дотримання ним правил етично╖ повед╕нки та вимог законодавства у сфер╕ запоб╕гання корупц╕╖, виконання ╕ндив╕дуально╖ програми профес╕йного розвитку, а також показник╕в, визначених у контракт╕ про проходження державно╖ служби (у раз╕ укладення).
Але це, очевидно, зараз не популярно, або, точн╕ше, не попул╕стично.
Пункт четвертий: про╓кт Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита Виконання Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С в частин╕ впровадження до нац╕онального законодавства положень Регламенту Ради (╢С) №1186/2009, що встановлю╓ систему Сп╕втовариства для зв╕льнення в╕д сплати мит”.
Очевидно, мова йде про “ре╕нкарнац╕ю багатостраждального” законопро╓кту №4615 в╕д 06.05.2016 року, що подавався до Верховно╖ Ради Укра╖ни Каб╕нетом М╕н╕стр╕в, був включений до порядку денного 07.02.2019 року, але п╕зн╕ше в╕дкликаний у зв’язку з╕ зм╕ною уряду.
Не вдаючись до перипет╕й з розглядом цього закону на численних робочих групах на баз╕ ком╕тет╕в парламенту, хочу лише процитувати окрем╕ тези, що м╕стяться у висновку до про╓кту цього закону, наданому Ком╕тетом Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни з ╢вропейським Союзом.
“У про╓кт╕ закону врахован╕ не вс╕ види зв╕льнень, передбачен╕ Регламентом 1186/2009/╢С; про╓кт Закону частково врахову╓ положення Регламенту 1186/2009/╢С та Директиви 2007/74/╢С, як╕ п╕длягають ╕мплементац╕╖; про╓кт Закону м╕стить деяк╕ нев╕дпов╕дност╕ щодо ╕мплементац╕╖ положень Регламенту 1186/2009/╢С”, — йдеться в записц╕.
Якщо ╕ “новий старий” законопро╓кт ╕з цього питання буде таким же “як╕сним”, його, ймов╕рно, чекатиме така ж перспектива.
Пункт п’ятий: про╓кт Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни в частин╕ запровадження ╕нституту мед╕ац╕╖ з митних питань” з метою запровадження механ╕зму розгляду скарг платник╕в податк╕в в адм╕н╕стративному порядку.
По-перше, формулювання “платники податк╕в” – якесь дуже “податкове” та, мабуть, “списане” з податкового розд╕лу. Або, можливо, мед╕ац╕╖ потребують т╕льки платники податк╕в?
По-друге, розробка про╓кту цього закону можлива, очевидно, п╕сля прийняття базового закону “Про мед╕ац╕ю”. До реч╕, станом на 05.02.2021 року у Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано основний та альтернативний законопро╓кти з однаковою назвою “Про мед╕ац╕ю” – №3504 в╕д 19.05.2020 року та №3504-1 в╕д 04.06.2020 року.
Суб’╓ктами законодавчих ╕н╕ц╕атив ╓: першого законопро╓кту – КМУ, другого – народн╕ депутати Укра╖ни.
От ╕ все. На думку автор╕в постанови, перел╕к законопро╓ктно╖ роботи для митниц╕ на р╕к вичерпаний. Автори постанови “щиро впевнен╕”, що ц╕ “проблеми” в д╕яльност╕ митниц╕ ╓ ключовими.
Хоча я впевнена, що законодавчо варто спробувати врегулювати дещо ╕нш╕ питання. Наприклад, ╓ потреба законодавчо врегулювати пост-аудит контроль як форму митного контролю.
Також варто звернути увагу на недостатню законодавчу врегульован╕сть окремих аспект╕в щодо зд╕йснення митними органами контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в.
Врегулювати законодавчо використання системи анал╕зу ризик╕в при зд╕йсненн╕ митниками контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ (використання так званих “таблиць” по митн╕й вартост╕, як╕ пер╕одично з’являються та стають реальними перепонами для б╕знесу).
Провести точкове законодавче коригування питання функц╕онування системи анал╕зу ризик╕в та п╕дход╕в до формування проф╕л╕в ризику з метою уникнення суб’╓ктив╕зму та ╕нерц╕╖.
Врегулювати участь правоохоронц╕в у процедурах митного контролю у виключних та ч╕тко визначених на р╕вн╕ закону випадках; ч╕ткому законодавчому врегулюванн╕ знаходження правоохоронц╕в у зонах митного контролю.
Також потр╕бно запровадити контрактну форму проходження служби для вс╕х митник╕в.
Остаточно та ч╕тко закр╕пити принцип орган╕зац╕╖ д╕яльност╕ митних орган╕в в╕дпов╕дно до адм╕н╕стративно-територ╕ального устрою держави; припинити вакханал╕╖ з╕ зм╕ною штатних структур Держмитслужби та митниць, як╕ формально зм╕нюються п╕сля зм╕ни кожного кер╕вника на центральному та м╕сцевих р╕внях.
Запровадити, якщо хочете, на р╕вн╕ Митного кодексу ╕нститут митних аташе як д╕╓вий механ╕зм орган╕зац╕╖ м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖ з митних питань. Механ╕зм, який уже давно працю╓ в кра╖нах ╢С та США. Це вже буде крайня м╕ра, оск╕льки багато рок╕в це питання просто “замилю╓ться”.
╢ потреба у ч╕ткому законодавчому врегулюванн╕ в╕дпов╕дальност╕ митник╕в за штучн╕ перешкоди при митному контрол╕ та митному оформленн╕, прийняття неправом╕рних р╕шень щодо призупинення або в╕дмови в митному оформленн╕, у ч╕ткому законодавчому врегулюванн╕ в╕дшкодування матер╕ально╖ шкоди, завдано╖ митниками суб’╓ктам ЗЕД.
Потр╕бно законодавчо врегулювати питання механ╕зму та строк╕в погодження призначень на кер╕вн╕ посади в Держмитслужб╕ та митних органах.
Також пропоную надати Держмитслужб╕ право видавати власн╕ нормативно-правов╕ акти та права законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи з урахуванням “активност╕” М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни у п╕дготовц╕ та виданн╕ нормативно-правових акт╕в з питань митно╖ справи.
Вже б╕льше року ми “активно впроваджу╓мо” АЕО та NCTS. Але на даний момент не затверджений порядок застосування спец╕альних спрощень для авторизованих економ╕чних оператор╕в. Нав╕що отримувати статус АЕО, якщо не розум╕╓ш, як спец╕альне спрощення буде надаватись та реал╕зовуватись?
Потр╕бно в╕дмовитися в╕д ╕де╖ митниц╕ як одн╕╓╖ юридично╖ особи. Визнати ╖╖ абсолютно штучною та поверхневою, для галочки та маячк╕в.
Створити реальн╕ стимули для проходження служби в митних органах з урахуванням пад╕ння престижу служби, про що св╕дчить нечувана к╕льк╕сть ваканс╕й у митницях; встановити належний р╕вень зароб╕тно╖ плати; запровадити державне страхування; повернути можлив╕сть отримання службового житла, без якого неможливо н╕ зробити ротац╕ю, н╕ в╕дправити у в╕дрядження.
Переглянути обсяги бюджетного ф╕нансування Держмитслужби на 2021 р╕к для забезпечення митник╕в форменим одягом, забезпечення митниць необх╕дною к╕льк╕стю автотранспортних засоб╕в та техн╕чними засобами митного контролю.
Приходжу до висновку, з яким я два роки тому не зовс╕м погоджувалась. Митниця – орган з╕ спец╕альним статусом. Нав╕ть на певний перех╕дний пер╕од.
Т╕льки таким чином можна зупинити подальшу орган╕зац╕йну руйнац╕ю ц╕╓╖ ╕нституц╕╖. Думаю, що нагальним ╓ ╕нституц╕йний закон про митницю як орган з╕ спец╕альним статусом. Вс╕ ознаки цього ╓.
А взагал╕ проф╕льному для митниц╕ ком╕тету потр╕бно сконцентруватися на контрол╕ реал╕зац╕╖ вже прийнятих закон╕в з митних питань, таких як закони про АЕО, Сп╕льну транзитну систему, вдосконалення механ╕зм╕в захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕, налагодження реального ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж митницею, прикордонниками та пол╕ц╕╓ю щодо транспортних засоб╕в у режимах транзиту або тимчасового ввезення. Адже невиконання окремих ╕з цих закон╕в вже завда╓ прямих збитк╕в держав╕.
Н╤НА ЮЖАН╤НА член Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики
Турецький виробник да╓ нам сертиф╕кат ╢вро1. Чи можемо ми застосовувати по ньому преференц╕ю? Якщо так, п╕дкаж╕ть будь ласка, який код буде в граф╕ 36 митно╖ декларац╕╖.
Хит недели ... Евробляхеры на границе получают штрафы за нарушение ПДД: "осчастливили" уже 770 человек
С 19 ноября прошлого года иностранные граждане, которые приехали на своих авто в Украину и граждане Украины, которые ездят на машинах с номерами иностранной регистрации, отвечают за превышение скорости и нарушение других Правил дорожного движения.
Об этом информирует Правительственный портал.
За три месяца внедрения этого проекта пограничники получили от сотрудников МВД информацию о почти 2 000 зафиксированных нарушений Правил дорожного движения.
За этот период пограничники в пунктах пропуска вручили почти 770 правонарушителям копии постановлений о наложении административного взыскания за правонарушения в сфере безопасности на автомобильном транспорте, зафиксированное в автоматическом режиме.
Отметим, что почти 80% лиц, которым вручены копии постановлений, оплатили штрафы. Также заметим, что в случае неуплаты штрафа в течение 30-дневного срока, иностранцы получают решение о запрете въезда в Украину.
Лидерами среди таких правонарушителей являются граждане Молдовы. Следующими в «рейтинге» идут граждане Беларуси, РФ, а также Польши.
Этот проект реализуется МВД вместе с Госпогранслужбой. Информационное взаимодействие позволяет устанавливать нарушителей, которые заехали в Украину на транспортных средствах иностранной регистрации, и в дальнейшем привлекать их к ответственности.
При въезде в Украину таких авто пограничники вносят в базу данных номер машины, фамилию и имя водителя и его паспортные данные. Если на этой машине превысят скорость, между Государственной пограничной службой и Национальной полицией происходит автоматический обмен информацией. Сотрудники полиции получают необходимые данные для составления постановления о нарушении Правил дорожного движения. Далее, после его вынесения, постановление снова попадает в эту базу данных, которая автоматически срабатывает на нарушителя во время пересечения им границы.
Хит недели ... Якщо код УКТ ЗЕД п╕сля митного оформлення треба зм╕нити – суд на боц╕ декларант╕в!
Код УКТ ЗЕД ма╓ не менше значення, н╕ж найменування товару, тому помилятися у його визначенн╕ не варто. А що, як помилка сталася, в головному документ╕ – митн╕й декларац╕╖? ВС вважа╓: за заявою декларанта митний орган не може в╕дмовити у внесенн╕ зм╕н до митно╖ декларац╕╖ щодо коду УКТ ЗЕД
Нагада╓мо чинн╕ норми закону. Внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖, прийнято╖ митницею, допуска╓ться до моменту завершення митного оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення в╕дпов╕дно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох рок╕в з дня завершення ╖х митного оформлення.
Для внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ або ╖╖ в╕дкликання пода╓ться заява за встановленою формою (додаток 3 до Положення про митн╕ декларац╕╖, затвердженого постановою КМУ в╕д 21.05.2012 р. №450), в як╕й декларантом нада╓ться зм╕ст та об╜рунтування зм╕н або в╕дкликання митно╖ декларац╕╖.
Заява декларанта або уповноважено╖ ним особи щодо в╕дкликання електронно╖ митно╖ декларац╕╖ надсила╓ться митному органу у склад╕ засв╕дченого електронним цифровим п╕дписом електронного пов╕домлення.
Тобто, якщо декларант (або митники) помилилися, формально ╓ можлив╕сть помилки виправити. Проте чи будь-як╕ помилки? А ось це, як правило, вир╕шу╓ митниця, адже саме вона да╓ дозв╕л на виправлення. У раз╕ в╕дмови у наданн╕ такого дозволу митниця зобов'язана нев╕дкладно (письмово чи в електронному вигляд╕) пов╕домити декларанта про причини й п╕дстави тако╖ в╕дмови (ч. 1 ст. 269 МКУ).
Зм╕ст справи. П╕д час декларування товар╕в юрособа помилилася з кодом УКТ ЗЕД щодо деяких товар╕в. Вт╕м, ╓ два нюанси:
товар вже був розмитнений, проте ТОВ подало заяву про внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в межах трьох рок╕в (МД в╕д 10.12.2016 р., а звернення до митного органу про надання дозволу на внесення зм╕н в╕д 23.03.2018 р.);
зм╕ни мали насл╕дком й зм╕ну ставки вже сплаченого (два роки тому) мита. Так, у зверненн╕ ТОВ вказало, що п╕сля подання митно╖ декларац╕╖ та митного оформлення товару декларантом самост╕йно встановлено помилкове в╕днесення товару «пробка з р╕зьбою» до класиф╕кац╕╖ за позиц╕╓ю «7318190000» з╕ ставкою мита 10%, який сл╕д класиф╕кувати за позиц╕╓ю товару «8309909000» з╕ ставкою мита 15%.
У в╕дпов╕д╕ на заяву митницею було пов╕домлено про в╕дмову в наданн╕ дозволу на внесення зм╕н. Головним аргументом стало те, що в╕домост╕, як╕ пропонуються до внесення як зм╕ни у декларац╕ю, пов`язан╕ з перерахуванням сум митних платеж╕в.
Проте суди розглядали ц╕ два нюанси окремо.
Самост╕йно визначен╕ платеж╕ не оскаржуються
Вже в суд╕ митний орган покликався на приписи ПКУ, в╕дпов╕дно до яких:
митн╕ декларац╕╖ прир╕внюються до податкових декларац╕й для ц╕лей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань (абз. 2 п. 46.1 ПКУ – норма ╓ чинною й сьогодн╕);
Отже, з огляду на приписи ПКУ не дозволя╓ться внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ з ╕н╕ц╕ативи декларанта щодо в╕домостей, пов'язаних з перерахуванням сум митних платеж╕в, що були визначен╕ ним ╕ сплачен╕ за такою митною декларац╕╓ю.
Перша та апеляц╕йна ╕нстанц╕я стали на б╕к митного органу: ТОВ (декларант) самост╕йно визначив ставку вв╕зного мита, яка п╕длягала сплат╕ за товар, що ним ввозився на митну територ╕ю Укра╖ни за митною декларац╕╓ю в╕д 10.12.2016 р., без коригувань та р╕шень митного органу, суми платеж╕в були за ц╕╓ю митною декларац╕╓ю сплачен╕ на в╕дпов╕дний рахунок Державного бюджету Укра╖ни.
Ось ╕ за приписами п. 37 Положення №450 передбачена можлив╕сть оформлення митним органом аркушу коригування при виправленн╕ в╕домостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платеж╕в. Але таке внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ п╕сля завершення митного оформлення можливе у раз╕ наявност╕ п╕дстав, наведених у п. 37 Положення №450, зокрема:
наявн╕сть в╕дпов╕дного письмового звернення декларанта про внесення зм╕н;
якщо зм╕ни стосуються саме в╕домостей про товари;
якщо ц╕ в╕домост╕ про товари не пов'язан╕ з перерахуванням сум митних платеж╕в за такою митною декларац╕╓ю.
Тому суди першо╖ та апеляц╕йно╖ ╕нстанц╕й вир╕шили, що в╕дмова митного органу щодо внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ ╓ ц╕лком законною та правом╕рною.
Така позиц╕я суд╕в ╓ не першою й ран╕ше ╖╖ дотримувався й сам Верховний Суд, проте цього разу вийшло ╕накше.
Верховний Суд прийняв р╕шення на користь декларанта
ВС нараз╕ вважа╓, що внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в такому випадку не суперечить н╕ ПКУ, н╕ МКУ.
Позиц╕я Верховного Суду поляга╓ у наступному. Конституц╕╓ю Укра╖ни визначено юридичну силу закону як основного джерела права та його м╕сце в систем╕ нормативно-правових акт╕в. Статтею 92 Конституц╕╖ визначено, що виключно законами Укра╖ни встановлюються: державний бюджет Укра╖ни ╕ бюджетна система Укра╖ни; система оподаткування, податки ╕ збори.
В╕дм╕нн╕стю закону в╕д ╕нших нормативно-правових акт╕в ╓ прийняття його вищим представницьким органом державно╖ влади. Ще одн╕╓ю ознакою, яка в╕др╕зня╓ закон в╕д ╕нших нормативно-правових акт╕в, ╓ критер╕й регулювання найб╕льш важливих сусп╕льних в╕дносин.
Вища юридична сила закону поляга╓ у тому, що вс╕ п╕дзаконн╕ нормативно-правов╕ акти приймаються на основ╕ закон╕в та за сво╖м зм╕стом не повинн╕ суперечити ╖м.
Оск╕льки в МКУ або в ПКУ заборони вносити зм╕ни в митну декларац╕ю за заявою декларанта не встановлен╕ ╕ вони м╕стяться лише у п╕дзаконному нормативному акт╕, то виходить, що треба дотримуватися МКУ та ПКУ.
П╕дпорядкован╕сть п╕дзаконних акт╕в законам закр╕плена у положеннях Конституц╕╖ (ч. 3 ст. 113). Отже, у випадку суперечност╕ норм п╕дзаконного акта нормам закону сл╕д застосовувати норми закону, оск╕льки в╕н ма╓ вищу юридичну силу.
Отже, ВС наголошу╓, що до моменту завершення митного оформлення товар╕в, а також протягом трьох рок╕в з дня завершення ╖х митного оформлення декларант ма╓ право вносити зм╕ни до митно╖ декларац╕╖.
А в╕дмова митного органу у ╖х внесенн╕ з тих п╕дстав, що це стосу╓ться перерахунку митних платеж╕в, ╓ протиправною. Вир╕шення питання перерахунку митних платеж╕в ╓ насл╕дком наявност╕ або в╕дсутност╕ п╕дстав для внесення таких зм╕н.
Отже, при отриманн╕ звернення декларанта або уповноважено╖ ним особи про внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖, митний орган може в╕дмовити у внесен╕ таких зм╕н лише у раз╕ в╕дсутност╕ законних п╕дстав для ╖х внесення.
ВС вважа╓, що приписи п. 37 Положення №450 не суперечать нормам ст. 269 МКУ, а визначають лише порядок внесення таких зм╕н, в т.ч. у раз╕ необх╕дност╕ повернення декларанту митних платеж╕в. Не побачив ВС й суперечностей м╕ж положеннями ст. 46 ПКУ та статей 257, 267, 269 МКУ.
За результатами розгляду справи, ВС зобов`язав митн╕ органи повторно розглянути заяви ТОВ в╕д 23.03.2018 року про надання дозволу на внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в╕д 10.12.2016 р.
Наведен╕ вище висновки ВС можуть повною м╕рою використовуватись декларантами у раз╕ схожих спор╕в з митними органами та в судах.
Хит недели ... Ринковий нагляд – контроль за безпечн╕стю продукц╕╖ чи новий спос╕б тиску на ╕мпортер╕в?
В╕ктор╕я Черкач Генеральний директор асоц╕ац╕╖ ╕мпортер╕в та дистриб’ютор╕в автокомпонент╕в "А╤ДА"
╤мпортери автозапчастин з╕ткнулися ╕з затримками митного оформлення через перев╕рку наявност╕ сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕.Ситуац╕я ускладню╓ться тим, що митн╕ органи не приймають м╕жнародн╕ сертиф╕кати.
Зам╕сть анонсованого Президентом революц╕йного реформування митниц╕, з початку 2021 року ма╓мо ситуац╕ю, коли об╕лення ринку, яке поступово досяга╓ться такими важкими зусиллями законослухняних ╕мпортер╕в, намагаються зробити невиг╕дним та знищити. Так, з к╕нця с╕чня 2021 ╕мпортери автозапчастин, а також ╕нших груп товар╕в, масово з╕ткнулися ╕з затримками митного оформлення через спрацювання ризику системи АСАУР такого зм╕сту: "Контроль в рамках плану зд╕йснення державного контролю нехарчово╖ продукц╕╖. П╕д час митного оформлення перев╕ря╓ться наявн╕сть сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕". Дана ситуац╕я зумовлена тим, що система ризик╕в АСАУР нараз╕ налаштована таким чином, що перев╕ряються ус╕ товари, контроль яких передбачено секторальним планом державного ринкового нагляду на 2021 р╕к. При цьому, митники не мають техн╕чно╖ можливост╕ завершити митн╕ формальност╕ без внесення номера сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕ для кожно╖ парт╕╖ товару. Тому при ╕мпорт╕ деталей та приладдя до транспортних засоб╕в проводиться митний догляд кожно╖ парт╕╖ товар╕в, що в свою чергу призводить до простою машин, завантаженост╕ пункт╕в пропуску та сутт╓вих ф╕нансових втрат ╕мпортер╕в.
Питання 100% перев╕рки вантаж╕в як з автозапчастинами, так ╕ ╕ншими групами непродовольчих товар╕в, на сп╕льному онлайн зас╕данн╕ Ком╕тету з питань митно╖ справи Громадсько╖ ради при М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в Укра╖ни та Ком╕тету практичного застосування митного законодавства Громадсько╖ ради при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни ще 4 лютого. Б╕знес отримав об╕цянку в╕д представник╕в Держмитслужби, що проблему буде вир╕шено. Однак минуло уже 10 дн╕в, а проблема лише загострю╓ться. Вантаж╕ легальних ╕мпортер╕в автозапчастин, як╕ мають позитивний досв╕д митного оформлення аналог╕чних товар╕в протягом десятил╕ть, простоюють на митниц╕ понад тиждень.
Ситуац╕я ускладню╓ться ще й тим, що при перев╕рц╕ наявност╕ сертиф╕кату в╕дпов╕дност╕ митн╕ органи керуються нормами Наказу М╕н╕нфраструктури в╕д 17.08.2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкц╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання та Порядку ведення ре╓стру сертиф╕кат╕в типу транспортних засоб╕в та обладнання ╕ виданих виробниками сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ транспортних засоб╕в або обладнання» (дал╕ – Наказ М╕н╕нфраструктури № 521) та приймають для митного оформлення лише «сертиф╕кати типу», видан╕ уповноваженими органами Укра╖ни.
Необх╕дно зазначити, що у преамбул╕ Наказу М╕н╕нфраструктури № 521 вказано, що в╕н прийнятий на виконання Постанови КМУ в╕д 09.06.2011 № 738 «Деяк╕ питання сертиф╕кац╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання» (дал╕ - Постанова КМУ № 738).
З приводу цього, звертаю увагу, що у березн╕ 2019 року Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни внесено зм╕ни до згадано╖ Постанови КМУ № 738 та скасовано вимогу отримання в Укра╖н╕ «сертиф╕кат╕в типу» для автозапчастин, що були сертиф╕кован╕ у кра╖нах ╢С або в одн╕й ╕з Догов╕рних Стор╕н Угоди про прийняття ╓диних техн╕чних припис╕в для кол╕сних транспортних засоб╕в, предмет╕в обладнання та частин, як╕ можуть бути встановлен╕ та/або використан╕ на кол╕сних транспортних засобах, ╕ про умови вза╓много визнання оф╕ц╕йних затверджень, виданих на основ╕ цих припис╕в (дал╕ – Женевська Угода 1958 року). Адже основною метою Женевсько╖ угоди 1958 року ╓ встановлення ╓диних техн╕чних вимог до запасних частин та забезпечення ╖х безперешкодного ╕мпорту/експорту. В╕дпов╕дно, якщо автозапчастини сертиф╕кован╕ у одн╕й з Догов╕рних Стор╕н Женевсько╖ угоди 1958 року (серед яких ╕ Укра╖на), то ╕нш╕ Догов╕рн╕ Сторони не повинн╕ додатково перев╕ряти так╕ запчастини та обмежувати ╖х об╕г.
Отже, зг╕дно з чинною редакц╕╓ю п╕дпункту 1-1) постанови КМУ в╕д 09.06.2011 № 738 «Деяк╕ питання сертиф╕кац╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання» (дал╕ – Постанова КМУ №738):
надання на ринку предмет╕в обладнання та частин, як╕ можуть бути встановлен╕ на транспортному засоб╕ та/або використан╕ для його оснащення (дал╕ - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлен╕ прийнятими до застосування в Укра╖н╕ ╓диними техн╕чними приписами (Правилами ╢вропейсько╖ Економ╕чно╖ Ком╕с╕╖ Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й, що ╓ додатками до Женевсько╖ Угоди 1958, дозволя╓ться за наявност╕:
- маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу обладнання, нанесеного в╕дпов╕дно до вимог Женевсько╖ Угоди 1958 року; або
- маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу ╢вропейського Союзу, нанесеного в╕дпов╕дно до вимог директив та регламент╕в ╢вропейського Союзу, що встановлюють техн╕чн╕ приписи для обладнання; або
- ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат типу обладнання (або сертиф╕кат типу транспортного засобу, якщо обладнання ╓ ╕дентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засоб╕), виданий компетентним органом будь-яко╖ Догов╕рно╖ Сторони Женевсько╖ Угоди 1958 року (зокрема Укра╖ни); або
- ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат ╢вропейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертиф╕кат типу транспортного засобу, якщо обладнання ╓ ╕дентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засоб╕), виданий уповноваженим органом держави - члена ╢вропейського Союзу.
Законодавством про ринковий нагляд д╕йсно передбача╓ться, що при ввезенн╕ нехарчово╖ продукц╕╖ на митну територ╕ю Укра╖ни, митниц╕ зд╕йснюють контроль товар╕в, як╕ ув╕йшли до секторальних план╕в орган╕в ринкового нагляду. При цьому, п╕д час перев╕рки документ╕в перев╕рц╕ п╕дляга╓ документац╕я в паперов╕й або електронн╕й форм╕, що ма╓ супроводжувати продукц╕ю при наданн╕ ╖╖ на ринку в╕дпов╕дно до встановлених вимог (п. 5 ст. 37 Закону про ринковий нагляд ╕ контроль нехарчово╖ продукц╕╖).
Як було зазначено вище, в╕дпов╕дно до вимог постанови КМУ № 738 надання на ринку автомоб╕льних запчастин може зд╕йснюватися на п╕дстав╕ маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу (Е, е) та/або ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-яко╖ Догов╕рно╖ Сторони Женевсько╖ Угоди 1958 року або держави - члена ╢вропейського Союзу.
Таким чином, посилання митних орган╕в на Наказ М╕н╕нфраструктури № 521 та в╕дмова у митному оформленн╕ на п╕дстав╕ вищевказаних м╕жнародних маркувань чи сертиф╕кат╕в типу з вимогою надати виключно укра╖нський «сертиф╕кат типу» ╓ неправом╕рними. По-перше, Постанова КМУ №738 ма╓ вищу юридичну силу, н╕ж Наказ М╕н╕нфраструктури № 521. По-друге, норми Постанови КМУ №738 ╓ нов╕шими.
Тому положення Наказу М╕н╕нфраструктури № 521 не можуть суперечити Постанов╕ КМУ №738. Обов’язок зд╕йснювати сертиф╕кац╕ю автозапчастин в Укра╖н╕ виника╓, якщо так╕ запчастини не мають вищевказаних сертиф╕кат╕в типу, виданих уповноваженими органами кра╖н ╢С чи одн╕╓╖ з Догов╕рних Стор╕н Женевсько╖ Угоди або не мають маркування Е, е.
П╕дсумовуючи викладене, сл╕д наголосити, що безумовно держава повинна зд╕йснювати конроль за безпечн╕стю нехарчово╖ продукц╕╖. Однак невже цей контроль повинен зд╕йснюватися у так╕й обтяжлив╕й для легальних ╕мпортер╕в форм╕? На даний момент ми спостер╕га╓мо ситуац╕ю, коли з одн╕╓╖ сторони масово затриму╓ться митне оформлення вантаж╕в законослухняних ╕мпортер╕в, а з ╕ншо╖ сторони так-звана «товарна контрабанда» безперешкодно ╕мпорту╓ться ╕ реал╕зу╓ться. Тут поста╓ мабуть риторичне запитання - невже оф╕ц╕йний ╕мпорт товар╕в наст╕льки невиг╕дний представникам держави?
На початку вересня 2020 ми уже мали ситуац╕ю, коли система ризик╕в АСАУР масово спрацьовувала з вимогою п╕дтвердження митно╖ вартост╕ автозапчастин. Тод╕ вантаж╕ простояли майже два тижн╕, митникам були надан╕ вс╕ документи, як╕ т╕льки можна придумати ╕ нав╕ть т╕, що м╕стять комерц╕йну та╓мницю. ╤мпортери автозапчастин були принципов╕ у сво╖й позиц╕╖ та не погоджувалися на пропозиц╕╖ п╕двищити митну варт╕сть нав╕ть на к╕лька долар╕в. М╕жнародн╕ виробники нав╕ть готов╕ були в╕дкликати товар назад. Ситуац╕ю було врегульовано, а митну варт╕сть легальним ╕мпотерам п╕двищено не було.
Так╕ д╕╖ державних орган╕в мають вкрай негативн╕ насл╕дки як для державного бюджету Укра╖ни, так ╕ для ╕м╕джу Укра╖ни на м╕жнародн╕й арен╕, дискредиту╓ укра╖нськ╕ державн╕ органи перед ╓вропейським сп╕втовариством. ╢вропейськ╕ виробники стурбован╕ ситуац╕╓ю, коли п╕сля заяв у 2019 роц╕ про наближення Укра╖ни до ╓вропейських та м╕жнародних процедур у питанн╕ визнання в╕дпов╕дност╕ автозапчастин, ╕мпорт автозапчастин призупинено через невизнання м╕жнародних сертиф╕кац╕йних документ╕в та маркувань.
Закон Укра╖ни "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо ставки податку на додану варт╕сть з операц╕й з постачання окремих вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖"
З А К О Н У К Р А ╥ Н И
Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо ставки податку на додану варт╕сть з операц╕й з постачання окремих вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖
Верховна Рада Укра╖ни постановля╓:
╤. Внести до Податкового кодексу Укра╖ни (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 2011 р., №№ 13 - 17, ст. 112) так╕ зм╕ни: 1. Пункт 193.1 статт╕ 193 доповнити п╕дпунктом «г» такого зм╕сту: «г) 14 в╕дсотк╕в по операц╕ях з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, що класиф╕ку╓ться за такими кодами зг╕дно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частин╕ молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, кр╕м операц╕й з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, визначених у пункт╕ 197.18 статт╕ 197 цього Кодексу». 2. В абзац╕ першому та п╕дпункт╕ 194.1.1 пункту 194.1 статт╕ 194 цифру та слово «7 в╕дсотк╕в» зам╕нити цифрами та словами «7 ╕ 14 в╕дсотк╕в». 3. П╕дрозд╕л 2 розд╕лу ХХ «Перех╕дн╕ положення» доповнити пунктом 541 такого зм╕сту: «541. Для ц╕лей застосування ставки податку на додану варт╕сть з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ (товар╕в), що класиф╕ку╓ться за такими кодами зг╕дно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0401 (в частин╕ молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, кр╕м операц╕й з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, визначених у пункт╕ 197.18 статт╕ 197 цього Кодексу, встановлено╖ зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо ставки податку на додану варт╕сть з операц╕й з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни окремих вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖», встановити, що ставка податку, яка д╕яла до першого числа зв╕тного (податкового) пер╕оду, з якого застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 14 в╕дсотк╕в, застосову╓ться у раз╕: 1) постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни продукц╕╖ (товар╕в), визначено╖ абзацом першим цього пункту, яке в╕дбува╓ться п╕сля перерахування платником податку попередньо╖ оплати (авансу), що була отримана до першого числа зв╕тного (податкового) пер╕оду, з якого застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 14 в╕дсотк╕в; 2) коригування податкових зобов’язань при поверненн╕ попередньо╖ оплати (авансу) або повернення продукц╕╖ (товар╕в), що були отриман╕ до першого числа зв╕тного (податкового) пер╕оду, з якого застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 14 в╕дсотк╕в; 3) коригування податкових зобов’язань при зм╕н╕ догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ продукц╕╖ (товар╕в), визначено╖ абзацом першим цього пункту, поставка яко╖ в╕дбулася до першого числа зв╕тного (податкового) пер╕оду, з якого застосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 14 в╕дсотк╕в. У раз╕ зд╕йснення платником податку операц╕й з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни продукц╕╖ (товар╕в), визначено╖ абзацом першим цього пункту, яка була придбана до першого числа зв╕тного (податкового) пер╕оду, з якого за-стосову╓ться ставка податку на додану варт╕сть у розм╕р╕ 14 в╕дсотк╕в, за таким платником податку збер╕га╓ться податковий кредит з податку на додану варт╕сть у розм╕р╕, який був нарахований при придбанн╕ та/або постачанн╕ тако╖ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ (товар╕в)». ╤╤. Цей Закон набира╓ чинност╕ з дня, наступного за днем його опубл╕кування, та застосову╓ться до податкових пер╕од╕в, починаючи з першого числа м╕сяця, наступного за м╕сяцем опубл╕кування цього Закону. Президент Укра╖ни В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ. м. Ки╖в, 17 грудня 2020 року. № 1115-╤Х.