Ун╕ф╕кац╕я ставок вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕: прийнято зм╕ни до Митного тарифу
Верховна Рада прийняла за основу ╕ в ц╕лому проект закону про внесення зм╕н до розд╕лу Х╤ Митного тарифу Укра╖ни щодо ун╕ф╕кац╕╖ ставок вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕, п╕дготовлений М╕нф╕ном на основ╕ анал╕зу Держмитслужби та сп╕льно з проф╕льною асоц╕ац╕╓ю «Укрлегпром».
«П╕дготовлений М╕нф╕ном законопро╓кт ун╕ф╕ку╓ ставки вв╕зного мита на товари легко╖ промисловост╕ для прискорення митного оформлення таких товар╕в та сприяння розвитку легко╖ промисловост╕.
Така ун╕ф╕кац╕я передбача╓ встановлення однакових п╕льгових ставок вв╕зного мита на однор╕дн╕ товари легко╖ промисловост╕ шляхом зниження (по 255 п╕дкатегор╕ях) або п╕двищення (по 25 п╕дкатегор╕ях) д╕ючих ставок.
Важливо, що запропонована ун╕ф╕кац╕я не перевищу╓ зв’язаних ставок у рамках зобов’язань, взятих Укра╖ною при вступ╕ до СОТ», – зазнача╓ заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Юр╕й Драганчук.
Законопро╓ктом пропонувалося встановити наступн╕ п╕льгов╕ ставки вв╕зного мита:
у розм╕р╕ 0 % на сировину, що не виробля╓ться в Укра╖н╕ (пряжа, волокна, нитки 50 – 53 групи УКТ ЗЕД), а також, за пропозиц╕╓ю М╕неконом╕ки, на штучн╕ волокна товарних позиц╕й 5505, 5506 та 5507;
у розм╕р╕ в╕д 1 до 8 % на готову продукц╕ю – тканини, фетр ╕ повсть, с╕тки плетен╕, шпагат та канати.
Також при п╕дготовц╕ проекту закону М╕нф╕ном враховано пропозиц╕╖ М╕неконом╕ки щодо необх╕дност╕ збереження д╕ючих п╕льгових ставок в розм╕р╕ 5 % на тканини зм╕шан╕ бавовнян╕ (код 5211), оск╕льки дан╕ види тканин виробляються в Укра╖н╕ – для захисту в╕тчизняного виробника.
Окр╕м того, пропону╓ться п╕двищити повн╕ ставки вв╕зного мита до 10 % на товари легко╖ промисловост╕ по тих товарних п╕дкатегор╕ях, де так╕ ставки менш╕ 10 % (105 товарних п╕дкатегор╕й).
«Реал╕зац╕я положень законопроекту сприятиме, з одного боку, стимулюванню розвитку легко╖ промисловост╕ внасл╕док зменшення вв╕зного мита на сировинн╕ матер╕али, а з ╕ншого – прискоренню митного оформлення товар╕в легко╖ промисловост╕ без зд╕йснення лабораторних досл╕джень – через ун╕ф╕кац╕ю ставок на однор╕дн╕ товари», – п╕дкреслив Юр╕й Драганчук.
Сл╕д зазначити, що положення законопроекту не поширюються на товари походженням з кра╖н, з якими укладено угоди про в╕льну торг╕влю.
Антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та РФ
ПОВ╤ДОМЛЕННЯ про порушення та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖
В╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту» (дал╕ — Закон) М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (дал╕ — Ком╕с╕я) розглянула:
скаргу товариства з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю «Свиспан Л╕м╕тед» (дал╕ — Заявник) про порушення та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ (дал╕ — скарга);
зв╕т ╕ висновки М╕н╕стерства розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ та с╕льського господарства Укра╖ни (дал╕ — М╕неконом╕ки) про результати проведення антидемп╕нгово╖ процедури щодо ╕мпорту в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
За результатами розгляду Ком╕с╕я встановила:
у скарз╕ наведено достатньо об╜рунтованих доказ╕в, на п╕дстав╕ яких можна вважати, що ╖╖ подано належним нац╕ональним товаровиробником;
у скарз╕ наведено достатньо об╜рунтованих доказ╕в, на п╕дстав╕ яких можна вважати, що ╕мпорт в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ м╕г зд╕йснюватися за демп╕нговими ц╕нами ╕ р╕вень демп╕нгово╖ марж╕ не може вважатися м╕н╕мальним, а обсяги ╕мпорту — незначними в╕дпов╕дно до положень Закону;
у скарз╕ наведено достатньо об╜рунтованих доказ╕в стосовно того, що ╕мпорт в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ зд╕йсню╓ться в таких обсягах ╕ на таких умовах, що може запод╕ювати шкоду нац╕ональному товаровиробнику.
Зокрема, в╕дпов╕дно до матер╕ал╕в скарги, за пер╕од досл╕дження (друге п╕вр╕ччя 2017 р. — перше п╕вр╕ччя 2020 р.):
обсяги демп╕нгового ╕мпорту з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ зростали протягом пер╕оду досл╕дження в абсолютних показниках, при цьому частка такого ╕мпорту становила б╕льше половини в╕д загального ╕мпорту. Щодо споживання частка демп╕нгового ╕мпорту коливалася в╕д 6,8 % до 12,29 %, а в╕дносно виробництва — в╕д 5,03 % до 11,72 %;
ц╕ни демп╕нгового ╕мпорту були сутт╓во нижчими в╕д р╕вня ц╕н Заявника протягом пер╕оду досл╕дження та нижчими в╕д р╕вня соб╕вартост╕ Заявника в другому п╕вр╕чч╕ 2019 р. — першому п╕вр╕чч╕ 2020 р.
Анал╕з динам╕ки основних показник╕в ф╕нансово-господарсько╖ д╕яльност╕ Заявника за пер╕од досл╕дження засв╕дчив, що в╕дбулося пог╕ршення ц╕ло╖ низки показник╕в, а саме: зменшення обсяг╕в продажу, втрата частки ринку при зростанн╕ споживання на внутр╕шньому ринку, скорочення обсяг╕в виробництва, зниження р╕вня використання виробничих потужностей, зменшення рентабельност╕, пог╕ршення ф╕нансового результату в╕д реал╕зац╕╖ товару, зниження л╕кв╕дност╕.
У зв’язку ╕з зазначеним та в╕дпов╕дно до статт╕ 12 Закону Ком╕с╕я прийняла р╕шення № АД-480/2021/4411-03, зг╕дно з яким порушила антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару, що ма╓ такий опис:
деревостружков╕ плити з деревини (ДСП), за виключенням плит ДСП, покритих декоративною шаруватою пластмасою, що класиф╕куються зг╕дно з УКТЗЕД за кодами 4410 11 10 00, 4410 11 30 00 та 4410 11 90 00.
Кра╖нами походження товару, опис якого зазначено вище, ╓ Республ╕ка Б╕лорусь та Рос╕йська Федерац╕я.
Проведення антидемп╕нгового розсл╕дування доручено М╕неконом╕ки.
У раз╕ якщо розсл╕дування стосу╓ться ╕нтерес╕в ф╕зичних або юридичних ос╕б, так╕ особи мають право надсилати до М╕неконом╕ки ╕нформац╕ю, яка може бути корисною для проведення розсл╕дування.
╤нформац╕я, що пода╓ться М╕неконом╕ки, повинна базуватися на фактах, а не на голосл╕вних твердженнях чи припущеннях. Водночас ╕нформац╕я врахову╓ться М╕неконом╕ки у раз╕ подання ╖╖ державною мовою Укра╖ни та в строки, установлен╕ Законом, Ком╕с╕╓ю або М╕неконом╕ки.
Протягом 30 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕неконом╕ки зд╕йсню╓ ре╓страц╕ю за╕нтересованих стор╕н розсл╕дування та розгляда╓ вимоги щодо проведення слухань. У запит╕ про ре╓страц╕ю за╕нтересована сторона розсл╕дування повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронно╖ пошти орган╕зац╕╖, вид д╕яльност╕ (виробник, ╕мпортер, експортер тощо), пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕ контактно╖ особи. Рекомендована форма запиту про ре╓страц╕ю за╕нтересованою стороною розсл╕дування наведена у додатку до цього пов╕домлення.
Протягом 60 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕неконом╕ки розгляда╓ письмово викладен╕ коментар╕ та ╕нформац╕ю стосовно порушення розсл╕дування. ╤нформац╕я повинна надаватися укра╖нською мовою або мовою ориг╕налу та супроводжуватися перекладом укра╖нською мовою.
У раз╕ якщо ╕нформац╕я ма╓ конф╕денц╕йний характер, необх╕дно п╕дготувати та над╕слати до М╕неконом╕ки ╖╖ конф╕денц╕йну та неконф╕денц╕йну верс╕╖.
У ход╕ антидемп╕нгового розсл╕дування М╕неконом╕ки в╕дпов╕дно до Закону може обмежитися пом╕рною к╕льк╕стю стор╕н, вид╕в товар╕в або операц╕й, застосовуючи виб╕рков╕ методи антидемп╕нгового розсл╕дування.
Р╕шення Ком╕с╕╖ в╕д 16.02.2021 № АД-480/2021/4411-03 набира╓ чинност╕ з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
Контактна ╕нформац╕я: тел. (044) 596-67-36, 596-68-04.
E-mail: tradedefence@me.gov.ua.
Адреса М╕неконом╕ки: вул. М. Грушевського, 12/2, м. Ки╖в, 01008.
╤нформац╕я щодо вх╕дно╖ кореспонденц╕╖: тел. (044) 200-47-53.
E-mail: meconomy@me.gov.ua.
М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕
Додаток Форма запиту щодо ре╓страц╕╖ за╕нтересованою стороною розсл╕дування
В╕дпов╕дно до частини дванадцято╖ статт╕ 12 Закону Укра╖ни «Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту» просимо заре╓струвати за╕нтересованою стороною антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ (компан╕ю/орган╕зац╕ю) на п╕дстав╕ наступного:
╤. ╤нформац╕я про за╕нтересовану сторону:
Повна та скорочена назви компан╕╖:
Статус компан╕╖ у рамках розсл╕дування {╕мпортер, експортер, виробник, споживач, ╖х об’╓днання, ╕нше (вкаж╕ть)}:
Основний вид д╕яльност╕:
В╕домост╕ про контактну особу:
В╕домост╕ про юридичного представника (у раз╕ наявност╕):
Адреса для отримання кореспонденц╕╖ у рамках розсл╕дування:
Електронна адреса для отримання кореспонденц╕╖ у рамках розсл╕дування:
╤╤. ╤нформац╕я про д╕яльн╕сть компан╕╖
{необх╕дно надати дан╕ щодо товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування, що стосуються компан╕╖ в╕дпов╕дно до виду д╕яльност╕, за календарний р╕к, що безпосередньо переду╓ порушенню розсл╕дування}
Загальний обсяг виробництва товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування в к╕льк╕сних (м³) та варт╕сних показниках (дол. США):
Обсяг виробництва (м³) (у розр╕з╕ код╕в УКТЗЕД чи основних вид╕в товару):
Загальний обсяг закуп╕вл╕ товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування у к╕льк╕сних (м³) та варт╕сних показниках (дол. США):
Основн╕ постачальники товару ╕з зазначенням ╖х обсяг╕в, вартост╕ постачання та частки постачальника в загальному постачанн╕ товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування:
Загальний обсяг продажу товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування в к╕льк╕сних (м3) та варт╕сних показниках (дол. США):
Обсяг продажу (м³) (у розр╕з╕ код╕в УКТЗЕД чи основних вид╕в товару):
Основн╕ покупц╕ товару ╕з зазначенням ╖х обсяг╕в, вартост╕ реал╕зац╕╖ та частки покупця в загальн╕й реал╕зац╕╖ товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування:
{за п╕дписом кер╕вника п╕дпри╓мства або уповноважено╖ особи}
{якщо ╕снують об╜рунтован╕ п╕дстави для застосування конф╕денц╕йного режиму до ╕нформац╕╖, необх╕дно ч╕тко зазначити про це та в такому випадку необх╕дно п╕дготувати дв╕ верс╕╖ запиту: конф╕денц╕йну та неконф╕денц╕йну}
Ринковий нагляд – контроль за безпечн╕стю продукц╕╖ чи новий спос╕б тиску на ╕мпортер╕в?
В╕ктор╕я Черкач Генеральний директор асоц╕ац╕╖ ╕мпортер╕в та дистриб’ютор╕в автокомпонент╕в "А╤ДА"
╤мпортери автозапчастин з╕ткнулися ╕з затримками митного оформлення через перев╕рку наявност╕ сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕.Ситуац╕я ускладню╓ться тим, що митн╕ органи не приймають м╕жнародн╕ сертиф╕кати.
Зам╕сть анонсованого Президентом революц╕йного реформування митниц╕, з початку 2021 року ма╓мо ситуац╕ю, коли об╕лення ринку, яке поступово досяга╓ться такими важкими зусиллями законослухняних ╕мпортер╕в, намагаються зробити невиг╕дним та знищити. Так, з к╕нця с╕чня 2021 ╕мпортери автозапчастин, а також ╕нших груп товар╕в, масово з╕ткнулися ╕з затримками митного оформлення через спрацювання ризику системи АСАУР такого зм╕сту: "Контроль в рамках плану зд╕йснення державного контролю нехарчово╖ продукц╕╖. П╕д час митного оформлення перев╕ря╓ться наявн╕сть сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕". Дана ситуац╕я зумовлена тим, що система ризик╕в АСАУР нараз╕ налаштована таким чином, що перев╕ряються ус╕ товари, контроль яких передбачено секторальним планом державного ринкового нагляду на 2021 р╕к. При цьому, митники не мають техн╕чно╖ можливост╕ завершити митн╕ формальност╕ без внесення номера сертиф╕ката в╕дпов╕дност╕ для кожно╖ парт╕╖ товару. Тому при ╕мпорт╕ деталей та приладдя до транспортних засоб╕в проводиться митний догляд кожно╖ парт╕╖ товар╕в, що в свою чергу призводить до простою машин, завантаженост╕ пункт╕в пропуску та сутт╓вих ф╕нансових втрат ╕мпортер╕в.
Питання 100% перев╕рки вантаж╕в як з автозапчастинами, так ╕ ╕ншими групами непродовольчих товар╕в, на сп╕льному онлайн зас╕данн╕ Ком╕тету з питань митно╖ справи Громадсько╖ ради при М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в Укра╖ни та Ком╕тету практичного застосування митного законодавства Громадсько╖ ради при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни ще 4 лютого. Б╕знес отримав об╕цянку в╕д представник╕в Держмитслужби, що проблему буде вир╕шено. Однак минуло уже 10 дн╕в, а проблема лише загострю╓ться. Вантаж╕ легальних ╕мпортер╕в автозапчастин, як╕ мають позитивний досв╕д митного оформлення аналог╕чних товар╕в протягом десятил╕ть, простоюють на митниц╕ понад тиждень.
Ситуац╕я ускладню╓ться ще й тим, що при перев╕рц╕ наявност╕ сертиф╕кату в╕дпов╕дност╕ митн╕ органи керуються нормами Наказу М╕н╕нфраструктури в╕д 17.08.2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкц╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання та Порядку ведення ре╓стру сертиф╕кат╕в типу транспортних засоб╕в та обладнання ╕ виданих виробниками сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ транспортних засоб╕в або обладнання» (дал╕ – Наказ М╕н╕нфраструктури № 521) та приймають для митного оформлення лише «сертиф╕кати типу», видан╕ уповноваженими органами Укра╖ни.
Необх╕дно зазначити, що у преамбул╕ Наказу М╕н╕нфраструктури № 521 вказано, що в╕н прийнятий на виконання Постанови КМУ в╕д 09.06.2011 № 738 «Деяк╕ питання сертиф╕кац╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання» (дал╕ - Постанова КМУ № 738).
З приводу цього, звертаю увагу, що у березн╕ 2019 року Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни внесено зм╕ни до згадано╖ Постанови КМУ № 738 та скасовано вимогу отримання в Укра╖н╕ «сертиф╕кат╕в типу» для автозапчастин, що були сертиф╕кован╕ у кра╖нах ╢С або в одн╕й ╕з Догов╕рних Стор╕н Угоди про прийняття ╓диних техн╕чних припис╕в для кол╕сних транспортних засоб╕в, предмет╕в обладнання та частин, як╕ можуть бути встановлен╕ та/або використан╕ на кол╕сних транспортних засобах, ╕ про умови вза╓много визнання оф╕ц╕йних затверджень, виданих на основ╕ цих припис╕в (дал╕ – Женевська Угода 1958 року). Адже основною метою Женевсько╖ угоди 1958 року ╓ встановлення ╓диних техн╕чних вимог до запасних частин та забезпечення ╖х безперешкодного ╕мпорту/експорту. В╕дпов╕дно, якщо автозапчастини сертиф╕кован╕ у одн╕й з Догов╕рних Стор╕н Женевсько╖ угоди 1958 року (серед яких ╕ Укра╖на), то ╕нш╕ Догов╕рн╕ Сторони не повинн╕ додатково перев╕ряти так╕ запчастини та обмежувати ╖х об╕г.
Отже, зг╕дно з чинною редакц╕╓ю п╕дпункту 1-1) постанови КМУ в╕д 09.06.2011 № 738 «Деяк╕ питання сертиф╕кац╕╖ транспортних засоб╕в, ╖х частин та обладнання» (дал╕ – Постанова КМУ №738):
надання на ринку предмет╕в обладнання та частин, як╕ можуть бути встановлен╕ на транспортному засоб╕ та/або використан╕ для його оснащення (дал╕ - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлен╕ прийнятими до застосування в Укра╖н╕ ╓диними техн╕чними приписами (Правилами ╢вропейсько╖ Економ╕чно╖ Ком╕с╕╖ Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й, що ╓ додатками до Женевсько╖ Угоди 1958, дозволя╓ться за наявност╕:
- маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу обладнання, нанесеного в╕дпов╕дно до вимог Женевсько╖ Угоди 1958 року; або
- маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу ╢вропейського Союзу, нанесеного в╕дпов╕дно до вимог директив та регламент╕в ╢вропейського Союзу, що встановлюють техн╕чн╕ приписи для обладнання; або
- ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат типу обладнання (або сертиф╕кат типу транспортного засобу, якщо обладнання ╓ ╕дентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засоб╕), виданий компетентним органом будь-яко╖ Догов╕рно╖ Сторони Женевсько╖ Угоди 1958 року (зокрема Укра╖ни); або
- ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат ╢вропейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертиф╕кат типу транспортного засобу, якщо обладнання ╓ ╕дентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засоб╕), виданий уповноваженим органом держави - члена ╢вропейського Союзу.
Законодавством про ринковий нагляд д╕йсно передбача╓ться, що при ввезенн╕ нехарчово╖ продукц╕╖ на митну територ╕ю Укра╖ни, митниц╕ зд╕йснюють контроль товар╕в, як╕ ув╕йшли до секторальних план╕в орган╕в ринкового нагляду. При цьому, п╕д час перев╕рки документ╕в перев╕рц╕ п╕дляга╓ документац╕я в паперов╕й або електронн╕й форм╕, що ма╓ супроводжувати продукц╕ю при наданн╕ ╖╖ на ринку в╕дпов╕дно до встановлених вимог (п. 5 ст. 37 Закону про ринковий нагляд ╕ контроль нехарчово╖ продукц╕╖).
Як було зазначено вище, в╕дпов╕дно до вимог постанови КМУ № 738 надання на ринку автомоб╕льних запчастин може зд╕йснюватися на п╕дстав╕ маркування знаком оф╕ц╕йного затвердження типу (Е, е) та/або ╕нформац╕╖ про сертиф╕кат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-яко╖ Догов╕рно╖ Сторони Женевсько╖ Угоди 1958 року або держави - члена ╢вропейського Союзу.
Таким чином, посилання митних орган╕в на Наказ М╕н╕нфраструктури № 521 та в╕дмова у митному оформленн╕ на п╕дстав╕ вищевказаних м╕жнародних маркувань чи сертиф╕кат╕в типу з вимогою надати виключно укра╖нський «сертиф╕кат типу» ╓ неправом╕рними. По-перше, Постанова КМУ №738 ма╓ вищу юридичну силу, н╕ж Наказ М╕н╕нфраструктури № 521. По-друге, норми Постанови КМУ №738 ╓ нов╕шими.
Тому положення Наказу М╕н╕нфраструктури № 521 не можуть суперечити Постанов╕ КМУ №738. Обов’язок зд╕йснювати сертиф╕кац╕ю автозапчастин в Укра╖н╕ виника╓, якщо так╕ запчастини не мають вищевказаних сертиф╕кат╕в типу, виданих уповноваженими органами кра╖н ╢С чи одн╕╓╖ з Догов╕рних Стор╕н Женевсько╖ Угоди або не мають маркування Е, е.
П╕дсумовуючи викладене, сл╕д наголосити, що безумовно держава повинна зд╕йснювати конроль за безпечн╕стю нехарчово╖ продукц╕╖. Однак невже цей контроль повинен зд╕йснюватися у так╕й обтяжлив╕й для легальних ╕мпортер╕в форм╕? На даний момент ми спостер╕га╓мо ситуац╕ю, коли з одн╕╓╖ сторони масово затриму╓ться митне оформлення вантаж╕в законослухняних ╕мпортер╕в, а з ╕ншо╖ сторони так-звана «товарна контрабанда» безперешкодно ╕мпорту╓ться ╕ реал╕зу╓ться. Тут поста╓ мабуть риторичне запитання - невже оф╕ц╕йний ╕мпорт товар╕в наст╕льки невиг╕дний представникам держави?
На початку вересня 2020 ми уже мали ситуац╕ю, коли система ризик╕в АСАУР масово спрацьовувала з вимогою п╕дтвердження митно╖ вартост╕ автозапчастин. Тод╕ вантаж╕ простояли майже два тижн╕, митникам були надан╕ вс╕ документи, як╕ т╕льки можна придумати ╕ нав╕ть т╕, що м╕стять комерц╕йну та╓мницю. ╤мпортери автозапчастин були принципов╕ у сво╖й позиц╕╖ та не погоджувалися на пропозиц╕╖ п╕двищити митну варт╕сть нав╕ть на к╕лька долар╕в. М╕жнародн╕ виробники нав╕ть готов╕ були в╕дкликати товар назад. Ситуац╕ю було врегульовано, а митну варт╕сть легальним ╕мпотерам п╕двищено не було.
Так╕ д╕╖ державних орган╕в мають вкрай негативн╕ насл╕дки як для державного бюджету Укра╖ни, так ╕ для ╕м╕джу Укра╖ни на м╕жнародн╕й арен╕, дискредиту╓ укра╖нськ╕ державн╕ органи перед ╓вропейським сп╕втовариством. ╢вропейськ╕ виробники стурбован╕ ситуац╕╓ю, коли п╕сля заяв у 2019 роц╕ про наближення Укра╖ни до ╓вропейських та м╕жнародних процедур у питанн╕ визнання в╕дпов╕дност╕ автозапчастин, ╕мпорт автозапчастин призупинено через невизнання м╕жнародних сертиф╕кац╕йних документ╕в та маркувань.
Якщо код УКТ ЗЕД п╕сля митного оформлення треба зм╕нити – суд на боц╕ декларант╕в!
Код УКТ ЗЕД ма╓ не менше значення, н╕ж найменування товару, тому помилятися у його визначенн╕ не варто. А що, як помилка сталася, в головному документ╕ – митн╕й декларац╕╖? ВС вважа╓: за заявою декларанта митний орган не може в╕дмовити у внесенн╕ зм╕н до митно╖ декларац╕╖ щодо коду УКТ ЗЕД
Нагада╓мо чинн╕ норми закону. Внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖, прийнято╖ митницею, допуска╓ться до моменту завершення митного оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення в╕дпов╕дно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох рок╕в з дня завершення ╖х митного оформлення.
Для внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ або ╖╖ в╕дкликання пода╓ться заява за встановленою формою (додаток 3 до Положення про митн╕ декларац╕╖, затвердженого постановою КМУ в╕д 21.05.2012 р. №450), в як╕й декларантом нада╓ться зм╕ст та об╜рунтування зм╕н або в╕дкликання митно╖ декларац╕╖.
Заява декларанта або уповноважено╖ ним особи щодо в╕дкликання електронно╖ митно╖ декларац╕╖ надсила╓ться митному органу у склад╕ засв╕дченого електронним цифровим п╕дписом електронного пов╕домлення.
Тобто, якщо декларант (або митники) помилилися, формально ╓ можлив╕сть помилки виправити. Проте чи будь-як╕ помилки? А ось це, як правило, вир╕шу╓ митниця, адже саме вона да╓ дозв╕л на виправлення. У раз╕ в╕дмови у наданн╕ такого дозволу митниця зобов'язана нев╕дкладно (письмово чи в електронному вигляд╕) пов╕домити декларанта про причини й п╕дстави тако╖ в╕дмови (ч. 1 ст. 269 МКУ).
Зм╕ст справи. П╕д час декларування товар╕в юрособа помилилася з кодом УКТ ЗЕД щодо деяких товар╕в. Вт╕м, ╓ два нюанси:
товар вже був розмитнений, проте ТОВ подало заяву про внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в межах трьох рок╕в (МД в╕д 10.12.2016 р., а звернення до митного органу про надання дозволу на внесення зм╕н в╕д 23.03.2018 р.);
зм╕ни мали насл╕дком й зм╕ну ставки вже сплаченого (два роки тому) мита. Так, у зверненн╕ ТОВ вказало, що п╕сля подання митно╖ декларац╕╖ та митного оформлення товару декларантом самост╕йно встановлено помилкове в╕днесення товару «пробка з р╕зьбою» до класиф╕кац╕╖ за позиц╕╓ю «7318190000» з╕ ставкою мита 10%, який сл╕д класиф╕кувати за позиц╕╓ю товару «8309909000» з╕ ставкою мита 15%.
У в╕дпов╕д╕ на заяву митницею було пов╕домлено про в╕дмову в наданн╕ дозволу на внесення зм╕н. Головним аргументом стало те, що в╕домост╕, як╕ пропонуються до внесення як зм╕ни у декларац╕ю, пов`язан╕ з перерахуванням сум митних платеж╕в.
Проте суди розглядали ц╕ два нюанси окремо.
Самост╕йно визначен╕ платеж╕ не оскаржуються
Вже в суд╕ митний орган покликався на приписи ПКУ, в╕дпов╕дно до яких:
митн╕ декларац╕╖ прир╕внюються до податкових декларац╕й для ц╕лей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань (абз. 2 п. 46.1 ПКУ – норма ╓ чинною й сьогодн╕);
Отже, з огляду на приписи ПКУ не дозволя╓ться внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ з ╕н╕ц╕ативи декларанта щодо в╕домостей, пов'язаних з перерахуванням сум митних платеж╕в, що були визначен╕ ним ╕ сплачен╕ за такою митною декларац╕╓ю.
Перша та апеляц╕йна ╕нстанц╕я стали на б╕к митного органу: ТОВ (декларант) самост╕йно визначив ставку вв╕зного мита, яка п╕длягала сплат╕ за товар, що ним ввозився на митну територ╕ю Укра╖ни за митною декларац╕╓ю в╕д 10.12.2016 р., без коригувань та р╕шень митного органу, суми платеж╕в були за ц╕╓ю митною декларац╕╓ю сплачен╕ на в╕дпов╕дний рахунок Державного бюджету Укра╖ни.
Ось ╕ за приписами п. 37 Положення №450 передбачена можлив╕сть оформлення митним органом аркушу коригування при виправленн╕ в╕домостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платеж╕в. Але таке внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ п╕сля завершення митного оформлення можливе у раз╕ наявност╕ п╕дстав, наведених у п. 37 Положення №450, зокрема:
наявн╕сть в╕дпов╕дного письмового звернення декларанта про внесення зм╕н;
якщо зм╕ни стосуються саме в╕домостей про товари;
якщо ц╕ в╕домост╕ про товари не пов'язан╕ з перерахуванням сум митних платеж╕в за такою митною декларац╕╓ю.
Тому суди першо╖ та апеляц╕йно╖ ╕нстанц╕й вир╕шили, що в╕дмова митного органу щодо внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ ╓ ц╕лком законною та правом╕рною.
Така позиц╕я суд╕в ╓ не першою й ран╕ше ╖╖ дотримувався й сам Верховний Суд, проте цього разу вийшло ╕накше.
Верховний Суд прийняв р╕шення на користь декларанта
ВС нараз╕ вважа╓, що внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в такому випадку не суперечить н╕ ПКУ, н╕ МКУ.
Позиц╕я Верховного Суду поляга╓ у наступному. Конституц╕╓ю Укра╖ни визначено юридичну силу закону як основного джерела права та його м╕сце в систем╕ нормативно-правових акт╕в. Статтею 92 Конституц╕╖ визначено, що виключно законами Укра╖ни встановлюються: державний бюджет Укра╖ни ╕ бюджетна система Укра╖ни; система оподаткування, податки ╕ збори.
В╕дм╕нн╕стю закону в╕д ╕нших нормативно-правових акт╕в ╓ прийняття його вищим представницьким органом державно╖ влади. Ще одн╕╓ю ознакою, яка в╕др╕зня╓ закон в╕д ╕нших нормативно-правових акт╕в, ╓ критер╕й регулювання найб╕льш важливих сусп╕льних в╕дносин.
Вища юридична сила закону поляга╓ у тому, що вс╕ п╕дзаконн╕ нормативно-правов╕ акти приймаються на основ╕ закон╕в та за сво╖м зм╕стом не повинн╕ суперечити ╖м.
Оск╕льки в МКУ або в ПКУ заборони вносити зм╕ни в митну декларац╕ю за заявою декларанта не встановлен╕ ╕ вони м╕стяться лише у п╕дзаконному нормативному акт╕, то виходить, що треба дотримуватися МКУ та ПКУ.
П╕дпорядкован╕сть п╕дзаконних акт╕в законам закр╕плена у положеннях Конституц╕╖ (ч. 3 ст. 113). Отже, у випадку суперечност╕ норм п╕дзаконного акта нормам закону сл╕д застосовувати норми закону, оск╕льки в╕н ма╓ вищу юридичну силу.
Отже, ВС наголошу╓, що до моменту завершення митного оформлення товар╕в, а також протягом трьох рок╕в з дня завершення ╖х митного оформлення декларант ма╓ право вносити зм╕ни до митно╖ декларац╕╖.
А в╕дмова митного органу у ╖х внесенн╕ з тих п╕дстав, що це стосу╓ться перерахунку митних платеж╕в, ╓ протиправною. Вир╕шення питання перерахунку митних платеж╕в ╓ насл╕дком наявност╕ або в╕дсутност╕ п╕дстав для внесення таких зм╕н.
Отже, при отриманн╕ звернення декларанта або уповноважено╖ ним особи про внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖, митний орган може в╕дмовити у внесен╕ таких зм╕н лише у раз╕ в╕дсутност╕ законних п╕дстав для ╖х внесення.
ВС вважа╓, що приписи п. 37 Положення №450 не суперечать нормам ст. 269 МКУ, а визначають лише порядок внесення таких зм╕н, в т.ч. у раз╕ необх╕дност╕ повернення декларанту митних платеж╕в. Не побачив ВС й суперечностей м╕ж положеннями ст. 46 ПКУ та статей 257, 267, 269 МКУ.
За результатами розгляду справи, ВС зобов`язав митн╕ органи повторно розглянути заяви ТОВ в╕д 23.03.2018 року про надання дозволу на внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ в╕д 10.12.2016 р.
Наведен╕ вище висновки ВС можуть повною м╕рою використовуватись декларантами у раз╕ схожих спор╕в з митними органами та в судах.
Евробляхеры на границе получают штрафы за нарушение ПДД: "осчастливили" уже 770 человек
С 19 ноября прошлого года иностранные граждане, которые приехали на своих авто в Украину и граждане Украины, которые ездят на машинах с номерами иностранной регистрации, отвечают за превышение скорости и нарушение других Правил дорожного движения.
Об этом информирует Правительственный портал.
За три месяца внедрения этого проекта пограничники получили от сотрудников МВД информацию о почти 2 000 зафиксированных нарушений Правил дорожного движения.
За этот период пограничники в пунктах пропуска вручили почти 770 правонарушителям копии постановлений о наложении административного взыскания за правонарушения в сфере безопасности на автомобильном транспорте, зафиксированное в автоматическом режиме.
Отметим, что почти 80% лиц, которым вручены копии постановлений, оплатили штрафы. Также заметим, что в случае неуплаты штрафа в течение 30-дневного срока, иностранцы получают решение о запрете въезда в Украину.
Лидерами среди таких правонарушителей являются граждане Молдовы. Следующими в «рейтинге» идут граждане Беларуси, РФ, а также Польши.
Этот проект реализуется МВД вместе с Госпогранслужбой. Информационное взаимодействие позволяет устанавливать нарушителей, которые заехали в Украину на транспортных средствах иностранной регистрации, и в дальнейшем привлекать их к ответственности.
При въезде в Украину таких авто пограничники вносят в базу данных номер машины, фамилию и имя водителя и его паспортные данные. Если на этой машине превысят скорость, между Государственной пограничной службой и Национальной полицией происходит автоматический обмен информацией. Сотрудники полиции получают необходимые данные для составления постановления о нарушении Правил дорожного движения. Далее, после его вынесения, постановление снова попадает в эту базу данных, которая автоматически срабатывает на нарушителя во время пересечения им границы.
Объединение таможенных и налоговых органов в единый контролирующий орган негативно повлияло на эффективность таможенного контроля - Счетная палата
Объединение таможенных и налоговых органов в единый контролирующий орган негативно повлияло на эффективность таможенного контроля за перемещением товаров через границу и противодействия мошенническим операциям.
Об этом свидетельствуют результаты аудита эффективности деятельности Государственной фискальной службы Украины, Государственной налоговой службы Украины и Государственной таможенной службы Украины. Ответственный за проведение аудита - член Счетной палаты Цезарь Огонь.
Такое реформирование также негативно сказалось на оперативности и качества таможенного обслуживания субъектов внешнеэкономической деятельности и привело к запустению таможенной инфраструктуры на границах.
Реорганизация ДФС путем ее разделения на ДПС и Гостаможслужбу осуществлялась без утверждения Минфином ряда нормативно-правовых актов, необходимых для эффективного выполнения этими органами возложенных на них полномочий. Это ухудшило администрирования таможенных платежей.
Так, порядок планирования таможенными органами документальных выездных проверок вступил в силу лишь в сентябре 2020 года. Соответственно, к этому времени таможенными органами плановые выездные проверки не планировались и не проводились.
По результатам проведенного ДФС и таможенной службой контроля за правильностью определения субъектами ВЭД таможенной стоимости, классификации товаров, ввозимых на таможенную территорию Украины, страны происхождения товаров, доначисленные суммы таможенных платежей в течение 2019 и января - апреля 2020 составили 4200000000 гривен . В Государственный бюджет поступило лишь 2900000000 грн (69%) общей суммы доначисленных платежей.
По результатам документальных проверок, проведенных органами ДФС и Гостаможслужбы в этот период у субъектов ВЭД, доначислено 509 300 000 грн денежных обязательств, из которых согласовано - 347 300 000 грн (68,2% доначисленных), уплачено в бюджет - 28600000 грн (5,6% доначисленных денежных обязательств, или 8,2% согласованных). Следовательно, налоговый долг увеличился и по данным Гостаможслужбы, составил 307 300 000 гривен.
Из-за несовершенства процедуры принудительного исполнения постановлений по делам о нарушении таможенных правил, а также определение обязанностей по добровольной уплаты таких взысканий, недопоступления таможенных и других платежей, а также штрафов составили 935 700 000 гривен.
По состоянию на 01.05.2020 установлено более 672 млн грн нехватки имущества изъятого и принятого таможнями на хранение, из которых около 61% на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях.
На обеспечение функционирования таможенных органов Гостаможслужбы в декабря 2019 года и январе - апреле 2020 года с государственного бюджета было направлено 0700000000 гривен. Из-за некачественного планирования объемов бюджетных назначений и ассигнований в государственный бюджет было возвращено неиспользованных 5200000 гривен.
Счетная палата отмечает, что ДФС должным образом не организовала пресечения в виде юридических лиц ее таможенных органов. Приказами ДФС продолжались сроки реорганизации таможен, в результате чего за счет средств государственного бюджета содержались органы, которые не осуществляли никаких полномочий в этой сфере. Следовательно, средства госбюджета использовались неэффективно и непродуктивно.
Отчет и решения по результатам аудита будут опубликованы на официальном веб-сайте Счетной палаты.
М╕нф╕н: Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора документ╕в, сертиф╕кат╕в, дозвол╕в та додатково╖ ╕нформац╕╖
М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В УКРА╥НИ
НАКАЗ Ки╖в
16 лютого 2021 р.
№ 104
Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора документ╕в, сертиф╕кат╕в, дозвол╕в та додатково╖ ╕нформац╕╖
З метою вдосконалення та актуал╕зац╕╖ в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, що використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й,
забезпечити ╕нформування державних орган╕в та суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ про зм╕ни, внесен╕ цим наказом, шляхом оприлюднення його на сво╓му оф╕ц╕йному вебсайт╕;
доопрацювати програмне забезпечення з урахуванням положень цього наказу.
3. Цей наказ набира╓ чинност╕ через 10 дн╕в з дня його оприлюднення на оф╕ц╕йному вебсайт╕ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на Голов у Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Ряб╕к╕на П. Б.
М╕н╕стр
Серг╕й МАРЧЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 16 лютого 2021 р. N 104
ЗМ╤НИ до Класиф╕катора документ╕в, сертиф╕кат╕в, дозвол╕в та додатково╖ ╕нформац╕╖
1. У розд╕л╕ 1 "Митн╕ документи":
позиц╕╖ "1610" ╕ "1611" викласти в так╕й редакц╕╖:
"
1610
Авторизац╕я АЕО про надання права на застосування спец╕альних спрощень (АЕО-С)
1611
Авторизац╕я АЕО про п╕дтвердження безпеки та над╕йност╕ (АЕО-Б)
";
позиц╕╖ "1620" – "1623" викласти в так╕й редакц╕╖:
"
1620
Дозв╕л митниц╕ на застосування спец╕ального спрощення "загальна ф╕нансова гарант╕я"
1621
Дозв╕л митниц╕ на застосування спец╕ального спрощення "самост╕йне накладення пломб спец╕ального типу"
1622
Дозв╕л митниц╕ на застосування спец╕ального спрощення "процедура спрощеного декларування"
1623
Дозв╕л митниц╕ на застосування спец╕ального спрощення "процедура випуску за м╕сцезнаходженням"
";
позиц╕╖ "1612", "1624" – "1631" виключити.
2. У розд╕л╕ 5 "Документи та в╕домост╕, що п╕дтверджують дотримання обмежень, встановлених законами Укра╖ни, щодо перем╕щення окремих товар╕в через митний кордон Укра╖ни":
п╕сля позиц╕╖ "5101" доповнити новими позиц╕ями "5123" та "5124" такого зм╕сту:
"
5123
Документац╕я, яка ма╓ супроводжувати продукц╕ю при наданн╕ ╖╖ на ринку в╕дпов╕дно до вимог щодо нехарчово╖ продукц╕╖ та ╖╖ об╕гу на ринку Укра╖ни, встановлених техн╕чними регламентами (Закон Укра╖ни "Про державний ринковий нагляд ╕ контроль нехарчово╖ продукц╕╖")
5124
Л╕ценз╕я на право виробництва тютюнових вироб╕в
";
позиц╕ю "5509" викласти в так╕й редакц╕╖:
"
5509
╤нформац╕я про позитивн╕ результати проведення заход╕в оф╕ц╕йного контролю з використанням механ╕зму "╓диного в╕кна" (в якост╕ в╕домостей про документ зазнача╓ться ориг╕нальний номер електронно╖ справи)
".
3. Розд╕л 10 "Коди документ╕в, що в╕дпов╕дають кодам документ╕в Ново╖ комп'ютеризовано╖ транзитно╖ системи" доповнити позиц╕╓ю такого зм╕сту:
"
zzz
╤нш╕ документи (при застосуванн╕ режиму сп╕льного транзиту)
