ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в
Для висв╕тлення питань за програмою сем╕нару запрошен╕:
Представник Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни
(уточня╓ться);
Представник Одесько╖ митниц╕ ДФС Укра╖ни (за згодою);
Пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного, ф╕нансового права, експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
Перепелиця Галина В╕ктор╕вна - Сертиф╕кований експерт з експорту
Хохлов Артур В’ячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»; Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань
зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНОГО СЕМ╤НАРУ-ПРАКТИКУМУ
Початок ре╓страц╕╖: у день за╖зду п╕сля14 - 00; Початок ре╓страц╕╖: у дн╕ сем╕нару о 09-30. Початок сем╕нар╕в зг╕дно Програми о 10-00.
День за╖зду: 24.05.2019 (поселення п╕сля 14-00, об╕д до 15-00, вечеря) День ви╖зду: 27.05.2019 (сн╕данок, виселення до12-00) Дн╕ сем╕нару: 25.05
- -26.05.2019 (кава брейк, об╕д)
Постарайтесь получить то, что любите, иначе придется полюбить то, что получили. Джордж Бернард Шоу
I. Реформування митно╖ та податково╖ систем. «Ре╕нкарнац╕я» Державно╖ митно╖ служби
- План д╕й з реформування митниц╕
II. БЛОК Практика застосування
положень Угод про в╕льну торг╕влю та асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С
- Застосування механ╕зму заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита у торг╕вл╕ з кра╖нами ╢С, який встановлено статтею 15
Протоколу 1;
- Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;
- Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;
- Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами
III. Походження товару: що повинен знати експортер
1. Походження товару - коли походження ма╓ особливе значення. Преференц╕йний та непреференц╕йний режими
доступу товару на ринки.
2. Огляд ╕снуючих Угод про в╕льну торг╕влю та особливост╕ визначення походження товар╕в. Законодавство що застосову╓ться: ╢С,╢АВТ, Туреччина, Македон╕я, Чорногор╕я, Канада, ╤зра╖ль, США,
Япон╕я, СНД.
3. Конвенц╕я Пан-╢вро-Мед. Особливост╕ застосування та вигоди для укра╖нських експортер╕в.
4. Огляд правил визначення походження в рамках р╕зних угод. Загальн╕ принципи та розб╕жност╕. Пор╕вняння правил. Застосування правил на прикладах та пор╕вняння результат╕в.
5. Визначення непреференц╕йного походження. Нов╕
правила.
IV. БЛОК Нов╕ правила валютного регулювання: яким чином зм╕ню╓ться валютне регулювання з введенням в д╕ю Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання». Практика застосування
1. Порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕
2. Правила торг╕вл╕ ╕ноземною валютою та банк╕вськими металами.
3. Порядок зд╕йснення переказ╕в ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни та за кордон
4. Перем╕щення валютних ц╕нностей через
кордон: правила перем╕щення гот╕вково╖ нац╕онально╖ та ╕ноземно╖ валюти, банк╕вських метал╕в, а також ц╕нних папер╕в в документарн╕й форм╕ банками, юридичними та ф╕зичними особами
5. Л╕цензування банк╕вських операц╕й
6. Валютний нагляд та валютний контроль у в╕дпов╕дност╕ до нового Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання»
7. Заходи захисту: порядок запровадження заход╕в захисту у сфер╕ валютних операц╕й, критер╕╖ ╕ порядок ╖х запровадження, умови ╖х подовження та
дострокового припинення.
8. Тимчасов╕ ((антикризов╕) заходи захисту та порядок ╖х застосування
9. Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, порядок дотримання граничних строк╕в розрахунк╕в, встановлених Нац╕ональним банком
10. В╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного регулювання: хто, як ╕ за що нестиме в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з новими правилами валютного регулювання
V. БЛОК Огляд проект╕в та зм╕н до
законодавства щодо адаптац╕╖ законодавства Укра╖ни до норм ╓вропейського законодавства.
- Щодо попередн╕х р╕шень з питань правильност╕ застосування метод╕в визначення митно╖ вартост╕ товар╕в;
- щодо ╕мплементац╕╖ норм законодавства ╢вропейського Союзу у частин╕ зд╕йснення митного контролю п╕сля випуску товар╕в
- вдосконалення та систематизац╕╖ видач╕ р╕шень з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в
Кожному учаснику
нада╓ться:
Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса. Проживання: м. Одеса, Микола╖вська дорога, 144, БВ
«ОДЕСКАБЕЛЬ»
Заявки приймаються до 10.05.2019 року. Оплата до 15.05.2019. УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*. *Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 339-95-45, (050) 383 59 90, (096) 179 35 04 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice.com.ua/
Координатор проекту - Олександр Андре╓в
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть неоц╕ненну допомогу у
веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою,
Директор ТОВ "НВО «Поверхность МД»
Артур Хохлов
Ф╕зична особа п╕дпри╓мець
Олександр Андре╓в
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва сем╕нару
24-27.05.2019
«РЕФОРМУВАННЯ МИТНО╥ ТА ПОДАТКОВО╥ СИСТЕМ. ПОХОДЖЕННЯ ТОВАР╤В, ЩО ПОТР╤БНО ЗНАТИ. НОВ╤ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ»
Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на сем╕нар╕. Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ сем╕нар╕в.
╤мпорт енергозбер╕гаючого обладнання: режим зв╕льнення в╕д ПДВ поки не застосову╓ться
В╕дпов╕дно до п. 197.16 ст. 197 ПКУ зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ операц╕╖ ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни:
устаткування, яке працю╓ на в╕дновлюваних джерелах енерг╕╖, енергозбер╕гаючого обладнання ╕
матер╕ал╕в, засоб╕в вим╕рювання, контролю та управл╕ння витратами паливно-енергетичних ресурс╕в, обладнання та матер╕ал╕в для виробництва альтернативних вид╕в палива або для виробництва енерг╕╖ з в╕дновлюваних джерел енерг╕╖;
матер╕ал╕в, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва:
- устаткування, яке працю╓ на в╕дновлюваних джерелах енерг╕╖;
- матер╕ал╕в, сировини, устаткування та комплектуючих, як╕ використовуватимуться у виробництв╕ альтернативних вид╕в палива
або виробництв╕ енерг╕╖ з в╕дновлюваних джерел енерг╕╖;
- енергозбер╕гаючого обладнання ╕ матер╕ал╕в, вироб╕в, експлуатац╕я яких забезпечу╓ економ╕ю та рац╕ональне використання паливно-енергетичних ресурс╕в;
- засоб╕в вим╕рювання, контролю та управл╕ння витратами паливно-енергетичних ресурс╕в.
Операц╕╖ ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни зазначених товар╕в зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ, якщо ц╕ товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ╕дентичн╕ товари з аналог╕чними як╕сними показниками не виробляються в Укра╖н╕.
До затвердження такого перел╕ку
операц╕╖ з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних п╕дставах.
Корисний обм╕н. Як б╕знес може знизити валютн╕ ризики
Котрий р╕к «знавц╕» валютного ринку об╕цяють нам долар по 30. Под╕бн╕ заголовки завжди збирають багато перегляд╕в та лайк╕в. Зв╕дси й велика к╕льк╕сть «експерт╕в», як╕ лякають ус╕х девальвац╕╓ю, зв╕сно, спираючися на власний «досв╕д попередн╕х рок╕в».
Проте так╕ передбачення не мають н╕чого сп╕льного з реальн╕стю. Так, за п╕дсумками минулого року, оф╕ц╕йний курс гривн╕ зм╕цнився на 1,4%. У ╤ квартал╕ 2019 року ситуац╕я на валютному ринку також була сприятливою: гривня продовжувала зм╕цнюватися, а
Нац╕ональний банк викуповував надлишок валюти в резерви. Апокал╕птичн╕ прогнози не реал╕зувалися.
Режим гнучкого курсоутворення, який НБУ запровадив у 2015 роц╕, ╓ запоб╕жником накопичення дисбаланс╕в у економ╕ц╕ ╕ стр╕мкого обвалу гривн╕, який ми повною м╕рою в╕дчули на соб╕ у 2008 чи 2014‒2015 роках. Такий режим – це поширена практика розвинених ринк╕в, де ц╕на будь-якого товару, валюти зокрема, визнача╓ться
попитом-пропозиц╕╓ю.
Зараз курс гривн╕ штучно н╕хто не трима╓ – в╕н може коливатися як у б╕к послаблення, так ╕ зм╕цнення. Хоча ус╕ вже звикли до цього (принаймн╕ пан╕ки за незначних коливань не в╕дбува╓ться), проте б╕знес в╕дчува╓ певн╕ незручност╕ з плануванням, наприклад, п╕д час ╕мпортних закуп╕вель або формування ц╕н на сво╖ товари чи послуги.
Як бути в таких умовах? Як не отримати збитки через те, що динам╕ка курсу не зб╕га╓ться з б╕знес-планом? Пан╕кувати не треба – в умовах
невизначеност╕ ╕ ризик╕в живе весь цив╕л╕зований св╕т.
Хеджування ризик╕в ╓ звичайною практикою будь-якого учасника розвинутого ринку. Завдяки валютн╕й л╕берал╕зац╕╖, ╕нструменти м╕н╕м╕зац╕╖ валютних ризик╕в вже ╓ ╕ на нашому ринку. Це, зокрема, угоди з банками на умовах форвард або своп.
Крок у майбутн╓
Розгляньмо спершу угоду на умовах форвард. Уяв╕мо, що ви ‒ ╕мпортер, ╕ вам потр╕бно купити ╕ноземну валюту через 6 м╕сяц╕в. Ви зверта╓теся до банку, а в╕н пропону╓
форвардний курс на куп╕влю долара США, наприклад, 28,8 грн за нин╕шнього курсу 27 грн.
Зв╕дки взявся курс 28,8 грн? Це не вигадка банку ╕ не його оч╕кування, а простий розрахунок. Банк не зна╓, яким буде курс гривн╕ до долара за п╕вроку, але розум╕╓: якщо ви погодитеся купити на форвард╕ $1 млн ╕ укладете угоду, то в нього виника╓ зобов’язання продати вам долар через 6 м╕сяц╕в. Як вчинить банк, якщо в╕н не хоче нести так╕ ризики? Досить просто: в╕н залуча╓ потр╕бну суму в гривнях, яка кошту╓ йому,
наприклад, 15% р╕чних ╕ купу╓ долар сьогодн╕ по 27 грн. Розм╕щу╓ його на п╕вроку, наприклад, п╕д 3% р╕чних. Отже, витрати банку становитимуть 15% – 3% = 12% р╕чних. Тобто до курсу 27 грн в╕н додасть 12% р╕чних (6% на п╕вроку) ╕ отрима╓ 28,62 грн. Це його соб╕варт╕сть.
Вам в╕н умовно запропону╓ долар вже по 28,8 грн з╕ сво╓ю маржею. Так, це вище н╕ж 27 грн зараз, але ╓ очевидн╕ переваги – ви вже сьогодн╕ заклада╓те в соб╕варт╕сть товару цей курс ╕ ф╕ксу╓те свою маржу незалежно в╕д коливань на ринку.
╤, головне, – спите спок╕йно. Це ╕ ╓ хеджування ризик╕в – можлив╕сть планування грошових поток╕в (cash flow) ╕з ф╕ксованим курсом. Так ╕мпортер може працювати з дистриб’юторами з в╕дстрочкою платежу через куп╕влю валюти на форвардах, ф╕ксуючи свою маржу.
Стратег╕я використання форварда для експортера зворотна: продаж валюти на форвард╕ з аналог╕чною ф╕ксац╕╓ю сво╓╖ марж╕.
Наприклад, ви – експортер, ╕ ви вже зна╓те, що отрима╓те за п╕вроку $1 млн виручки, яку треба буде продати для вир╕шення
власних потреб у гривнях: сплати зароб╕тно╖ плати, закуп╕вл╕ сировини, сплати податк╕в тощо. Механ╕зм розрахунку тепер буде зворотним: банк залуча╓ валюту на ринку (нехай т╕ сам╕ 3%) ╕ прода╓ ╖╖ сьогодн╕ за поточним курсом (умовно 27 грн/$). Тепер в╕н може розм╕стити гривн╕ п╕д умовн╕ 15%, уже отримуючи (а не втрачаючи) 12%. Отже, в╕н зможе запропонувати курс куп╕вл╕ вашо╖ валюти 27+6%=28,62 грн. Це його умовний р╕вень беззбитковост╕, тобто вам, як експортеру, банк може запропонувати продати долар по 28,50
грн з поставкою через п╕вроку. ╤ так само ви можете розраховувати свою соб╕варт╕сть, маржу ╕ планувати грошов╕ потоки. Варто зазначити, що через р╕зницю в╕дсоткових ставок курс продажу валюти на форвард╕ завжди буде вищим за поточний (курс спот).
Загалом формула розрахунку форварда досить проста:
Формула форвард
Використовувати форварди можна п╕д р╕зн╕ операц╕╖. Нове валютне
регулювання, яке запрацювало з 7 лютого 2019 року, розширило сферу застосування таких ф╕нансових ╕нструмент╕в: експортно-╕мпортн╕ операц╕╖ доповнили борговими операц╕ями (отримання/надання кредит╕в в ╕ноземн╕й валют╕). Отже, використовувати форвард можна ╕ як додатковий ╕нструмент захисту в╕д курсових ризик╕в для п╕дпри╓мства, що позича╓ кошти.
Корисний обм╕н
Завдяки валютн╕й л╕берал╕зац╕╖ в б╕знесу з’явився ще один корисний ╕нструмент. Це валютний своп, який до цього на валютному ринку
Укра╖ни був доступний лише НБУ, м╕жнародним ф╕нансовим орган╕зац╕ям та банкам. По сут╕, це обм╕н коштами в р╕зних валютах на певний пром╕жок часу. Сьогодн╕ кл╕╓нти можуть «обм╕нятися» валютами (укласти угоду своп) з банком лише так: резидент може обм╕няти валюту на гривн╕, нерезидент – гривн╕ на валюту.
Для чого потр╕бна така операц╕я? Уяв╕мо, що ви експортер ╕ ма╓те надходження в ╕ноземн╕й валют╕. Вам потр╕бн╕ гривн╕, наприклад, для сплати податк╕в, закуп╕вл╕ сировини, виплати зарплат тощо. Проте
валюту ви продавати не хочете з певних причин, наприклад, оч╕ку╓те надходження гривень в╕д ╕нших операц╕й трохи згодом. У такому випадку своп – це альтернатива типов╕й операц╕╖ з отримання кредиту п╕д заставу депозиту в ╕нш╕й валют╕.
Тож ви в╕дда╓те валюту, а банк вам ‒ гривн╕. Р╕зниця у в╕дсоткових ставках сплачу╓ться банку, бо процентна ставка для гривн╕ вища. Кр╕м цього, обидв╕ сторони несуть валютн╕ ризики, адже за цей пер╕од курс може зм╕нитися в той чи ╕нший б╕к. Тому банки зазвичай
перестраховуються ╕ в╕драховують так званий threshold – суму, на яку зменшу╓ться екв╕валент валюти в гривнях для покриття можливих втрат через зм╕ну курсу ╕ невиконання вами ваших обов’язк╕в.
У чому ваша вигода? Ви отрима╓те гривнев╕ кошти на певний пер╕од для закриття поточних потреб, як╕ пот╕м повернете банку, коли в╕дбудеться заплановане надходження гривень в╕д ╕нших операц╕й. Таким чином уника╓те потреби спочатку продавати валюту, а пот╕м ╖╖ купувати знову, втрачаючи на банк╕вськ╕й
марж╕.
Бути чи не бути
Тож ╕нструменти хеджування для м╕н╕м╕зац╕╖ валютних ризик╕в вже доступн╕ б╕знесу. Попри певн╕ обмеження, як╕ НБУ також буде скасовувати, для б╕льшост╕ стандартних операц╕й ╖х вже можна використовувати.
Сьогодн╕ обсяги операц╕й з такими ф╕нансовими ╕нструментами незначн╕. Наприклад, ринок форвард╕в на м╕жбанк╕вському валютному ринку не перевищу╓ 1-2% в╕д загального обсягу ринку, решта – переважно спот операц╕╖. На розвинутих ринках все навпаки – обсяги
операц╕й на умовах своп та форвард перевищують обсяги операц╕й спот.
Чому в Укра╖н╕ нов╕ ╕нструменти ще не набули популярност╕? Частково через в╕дсутн╕сть досв╕ду, профес╕йних знань чи просто страх. Не вс╕ розум╕ють, що це не спекулятивн╕ операц╕╖ типу «програв-виграв», а насамперед визначен╕сть для б╕знесу – можлив╕сть нормально планувати ф╕нансову д╕яльн╕сть п╕дпри╓мства.
Зростання популярност╕ своп╕в та форвард╕в – питання часу. Кращого механ╕зму м╕н╕м╕зац╕╖ валютних ризик╕в не ╕сну╓. Тож у
б╕знесу нема╓ ╕ншого вар╕анта, як переходити до сучасн╕ших ╕ б╕льш профес╕йних операц╕й. Н╕хто у св╕т╕ зайвий раз не ризику╓ сво╖ми коштами, не застрахувавши ризики.
Емал Бахтар╕, кер╕вник проект╕в та програм Департаменту в╕дкритих ринк╕в НБУ
Зам╕сть документ╕в дозв╕льного характеру – декларац╕╖: законопроект
Законопроектом №10206 передбачено удосконалення ╕ сутт╓ве розширення застосування декларативного принципу провадження господарсько╖ д╕яльност╕, внасл╕док чого п'ять документ╕в дозв╕льного характеру зам╕нять декларац╕ями.
8 кв╕тня 2019 року у Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано законопроект №10206 «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо сприяння розвитку б╕знесу
шляхом оптим╕зац╕╖ провадження окремих вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕».
Як зазначено у пояснювальн╕й записц╕, надм╕рна к╕льк╕сть документ╕в дозв╕льного характеру та дозв╕льних процедур у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕ значно ускладню╓ умови ведення б╕знесу, зб╕льшу╓ адм╕н╕стративн╕ витрати суб'╓кт╕в господарювання.
З огляду на це, законопроектом передбачено удосконалення ╕ сутт╓ве розширення застосування декларативного принципу провадження господарсько╖ д╕яльност╕, внасл╕док
чого 5 документ╕в дозв╕льного характеру зам╕нюються декларац╕ями.
Що саме пропонують зм╕нити?
Законопроектом пропону╓ться внести зм╕ни ╕ доповнення до таких законодавчих акт╕в:
1. Закон «Про захист економ╕чно╖ конкуренц╕╖»;
2. Закон «Про дозв╕льну систему у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕»:
визначити терм╕н “декларац╕я щодо провадження господарсько╖
д╕яльност╕”;
скасувати процедуру ре╓страц╕╖ декларац╕╖;
поширити застосування декларац╕╖ на всю сферу провадження господарсько╖ д╕яльност╕ (завдяки чому суб’╓кт господарювання зможе п╕дтверджувати не лише наявн╕сть в╕дпов╕дно╖ матер╕ально-техн╕чно╖ бази, але й квал╕ф╕кац╕ю персоналу та ╕нш╕ умови в╕дпов╕дност╕ його господарсько╖ д╕яльност╕ вимогам законодавства;
визначити загальний базовий порядок подання декларац╕╖ щодо провадження господарсько╖ д╕яльност╕ та внесення
дозв╕льними органами запису про ╖╖ отримання до ╢диного державного ре╓стру.
3. Закон «Про державну ре╓страц╕ю юридичних ос╕б, ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в та громадських формувань»: уточнити в╕домост╕ про дату надходження декларац╕╖ щодо провадження господарсько╖ д╕яльност╕, як╕ вносяться до ╢диного державного ре╓стру.
4. Земельний кодекс Укра╖ни:
зам╕нити дозв╕л на зняття та перем╕щення ╜рунтового покриву земельно╖
д╕лянки на в╕дпов╕дну декларац╕ю;
передбачити розроблення ╕ затвердження центральним органом виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ зд╕йснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплекс╕, рекомендац╕й з належного зняття ╕ перем╕щення ╜рунтового покриву земельних д╕лянок, збереження ╕ рац╕онального використання ╖х родючого шару ╜рунту.
5. Закон «Про охорону прац╕»:
зам╕нити дозв╕л на виконання роб╕т п╕двищено╖
небезпеки та на експлуатац╕ю (застосування) машин, механ╕зм╕в, устаткування п╕двищено╖ небезпеки пропону╓ться зам╕нити на декларац╕ю в╕дпов╕дност╕ вимогам законодавства з охорони прац╕.
6. Закон «Про охорону атмосферного пов╕тря»: зам╕нити дозв╕л на провадження д╕яльност╕, спрямовано╖ на штучн╕ зм╕ни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських ц╕лях, на декларац╕ю щодо провадження господарсько╖ д╕яльност╕.
7. Закон «Про
оц╕нку майна, майнових прав та профес╕йну оц╕ночну д╕яльн╕сть в Укра╖н╕»: зам╕нити сертиф╕кат суб’╓кта оц╕ночно╖ д╕яльност╕ на декларац╕ю суб’╓кта оц╕ночно╖ д╕яльност╕.
8. Закон «Про державний контроль за використанням та охороною земель»: скасувати повноваження з видач╕ дозвол╕в на зняття та перенесення ╜рунтового покриву земельних д╕лянок – положення цього закону приводяться у в╕дпов╕дн╕сть ╕з положеннями законопроекту щодо зам╕ни такого дозволу
на декларац╕ю.
9. Закон «Про захист тварин в╕д жорстокого поводження»: зам╕нити дозв╕л на утримання диких тварин у невол╕ на декларац╕ю.
10. Кодекс Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення:
встановити адм╕н╕стративу в╕дпов╕дальн╕сть за зняття та перенесення грунтового покриву земельних д╕лянок без подання декларац╕╖ (у зв’язку ╕з зам╕ною дозволу на зняття ╜рунтового покриву на декларац╕ю), а також зб╕льшити розм╕ри штраф╕в за
так╕ правопорушення;
запровадити адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть за провадження господарсько╖ д╕яльност╕ без подання декларац╕╖ щодо провадження господарсько╖ д╕яльност╕, необх╕дн╕сть подання яко╖ встановлена законом для зд╕йснення певного виду господарсько╖ д╕яльност╕ або д╕й щодо провадження господарсько╖ д╕яльност╕, а також за порушення встановлених законодавством строк╕в подання тако╖ декларац╕╖ та внесення недостов╕рно╖ та/або не в повному обсяз╕ ╕нформац╕╖ у таку декларац╕ю.
11. Закон «Про Перел╕к документ╕в дозв╕льного характеру у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕»:
скасувати дозв╕л на зняття та перенесення ╜рунтового покриву земельних д╕лянок (№ 41);
скасувати дозв╕л на початок виконання роб╕т п╕двищено╖ небезпеки та початок експлуатац╕╖ (застосування) машин, механ╕зм╕в, устаткування п╕двищено╖ небезпеки (№ 48);