У ДФС презентували громадськост╕ новац╕╖ в адм╕н╕струванн╕ митних платеж╕в
04.04.2019 - Прес-служба Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни
Про завершення п╕лотного проекту з переведення п╕дпри╓мств на обслуговування через ╓диний казначейський рахунок, що оч╕кувати б╕знесу та як╕ переваги да╓ нова система – про це говорили сьогодн╕ представники ДФС, М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, члени митного ком╕тету при Громадськ╕й рад╕ при ДФС та Американсько╖ торг╕вельно╖ палати в Укра╖н╕.
«╢диний рахунок – це новий порядок перерахування до бюджету платеж╕в, як╕ вносяться п╕д час
митного оформлення товар╕в. Ми ма╓мо позитивн╕ результати в╕д п╕лотного проекту, участь в якому взяли спочатку 150 п╕дпри╓мств, а пот╕м до них долучилися ще 2000. Новий механ╕зм ╓ сутт╓вим кроком до спрощення митних формальностей», – зазначив в.о. директора Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Андр╕й Войцещук.
З 16 кв╕тня 2019 року прогнозу╓ться 100% митне оформлення товар╕в суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ – юридичними особами та близько 95% в╕д
загальних перерахувань митних платеж╕в до Державного бюджету Укра╖ни.
На сьогодн╕ (04.04.2019) на ╓диний казначейський рахунок над╕йшло понад 24 млрд грн, перераховано до державного бюджету близько 20 млрд грн.
Нова система дозволя╓ значно зменшити час митного оформлення товар╕в, а суб’╓кти господарювання мають змогу в╕льно обирати м╕сце оформлення. Кошти обл╕ковуються в одн╕й картц╕-особовому рахунку суб’╓кта ЗЕД, а за рахунок автоматизовано╖ системи митного оформлення «╤нспектор» використовувати ц╕ кошти при митному оформленн╕ можна у будь-як╕й митниц╕ ДФС.
Кр╕м того, ╓диний рахунок да╓ можлив╕сть оптим╕зувати ф╕нанси п╕дпри╓мства, оск╕льки в╕дпада╓ необх╕дн╕сть перерахування кошт╕в п╕дпри╓мства на депозитн╕ рахунки багатьох митниць.
П╕д час зустр╕ч╕ представники ДФС наголошували на тому, що з 16 кв╕тня вс╕ митн╕ оформлення товар╕в
п╕дпри╓мств будуть зд╕йснюватися виключно через ╓диний рахунок. Саме тому до цього числа суб’╓кти господарювання мають змогу використати залишки кошт╕в на старих рахунках для сплати при митному оформленн╕.
Повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в буде зд╕йснюватися у рамках д╕ючого законодавства.
Для повернення авансових платеж╕в заявники можуть над╕слати письмову заяву на повернення (1095 дн╕в з дня зарахування) у паперовому вигляд╕
або подати ╖╖ через електронний каб╕нет платника в установленому порядку.
Для зручност╕ та оперативност╕ повернення кошт╕в в ДФС сьогодн╕ працюють над розробкою нового серв╕су. Так, платник заповнюватиме в електронному вигляд╕ заявку за визначеною формою, яка направлятиметься в ДФС.
П╕сля опрацювання отриманих заяв ДФС переда╓ до Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни Ре╓стр належних до повернення кошт╕в авансових платеж╕в (8 дн╕в з дня отримання заяви), а остання у свою чергу зд╕йсню╓
перерахування кошт╕в на рахунок платника.
П╕д час зустр╕ч╕ учасники обговорили особливост╕ функц╕онування нового серв╕су, необх╕дн╕сть його нормативного п╕дтвердження, можливост╕ застосування електронних вза╓мних зв╕рок, обсяг даних, як╕ ДФС направлятиме в╕дпов╕дно до отриманого запиту в╕д заявника тощо.
Нац╕ональний банк нада╓ можлив╕сть ╕ноземним компан╕ям в╕дкривати рахунки в банках Укра╖ни
Для поступового переходу Укра╖ни до в╕льного руху кап╕талу Нац╕ональний банк нада╓ можлив╕сть в╕дкривати рахунки новим суб’╓ктам ф╕нансового ринку Укра╖ни – юридичним особам-нерезидентам, у тому числ╕ ╕ноземним ╕нвестиц╕йним фондам та компан╕ям з управл╕ння активами, що д╕ють в╕д ╕мен╕ таких ╕нвестиц╕йних фонд╕в.
Право в╕дкривати рахунки в укра╖нських ф╕нансових установах та зд╕йснювати через так╕ рахунки валютн╕ операц╕╖ юридичним особам – нерезидентам Укра╖ни передбачають
Закони Укра╖ни “Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖” та “Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо сприяння залученню ╕ноземних ╕нвестиц╕й”, а також Угода про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом.
З ц╕╓ю метою Нац╕ональний банк оновив ╤нструкц╕ю про порядок в╕дкриття ╕ закриття рахунк╕в кл╕╓нт╕в банк╕в та кореспондентських рахунк╕в банк╕в – резидент╕в ╕ нерезидент╕в (дал╕ – ╤нструкц╕я). Вона зокрема регулю╓ порядок в╕дкриття/закриття банками:
● кореспондентських рахунк╕в банк╕в – резидент╕в та нерезидент╕в;
● рахунк╕в м╕жнародних ф╕нансових орган╕зац╕й, а також управителя за договором управл╕ння майном.
Кр╕м того, спрощення в порядку в╕дкриття рахунк╕в кл╕╓нт╕в, передбачен╕ в ╤нструкц╕╖, позитивно вплинуть на умови ведення б╕знесу в Укра╖н╕ завдяки таким
новац╕ям:
● скасування подання кл╕╓нтами банк╕в п╕д час в╕дкриття рахунк╕в картки з╕ зразками п╕дпис╕в – в╕дтепер розпорядження рахунком зд╕йснюватиметься на п╕дстав╕ перел╕ку ос╕б, як╕ в╕дпов╕дно до законодавства мають на це право, та що не потребу╓ нотар╕ального посв╕дчення;
● зм╕на найменування юридично╖ особи не передбача╓ закриття д╕ючих рахунк╕в.
Положення документа не м╕стять також режим╕в рахунк╕в кл╕╓нт╕в (тобто обмежень
стосовно проведення операц╕й з рахунками), а лише визначають деяк╕ особливост╕ зд╕йснення операц╕й за рахунками окремих кл╕╓нт╕в.
Нагада╓мо, що
Закон Укра╖ни “Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖” деклару╓ принцип свободи зд╕йснення валютних операц╕й, що да╓ змогу в╕дмовитися в╕д обмежень використання кошт╕в за рахунками кл╕╓нт╕в в умовах стаб╕льного функц╕онування ф╕нансово╖ системи Укра╖ни. Водночас Нац╕ональний банк Укра╖ни ма╓ право запроваджувати обмеження ╕ заходи захисту виключно на п╕дставах та в порядку, визначених у цьому закон╕.
Нова система валютного нагляду ╜рунту╓ться на ризик-ор╕╓нтованому п╕дход╕ та
запроваджу╓ кардинально новий п╕дх╕д, який в╕дпов╕да╓принципу– менше ризик╕в – менше уваги, б╕льше ризик╕в – б╕льше уваги.
Л╕берал╕зац╕я операц╕й нерезидент╕в може бути повʼязана з ризиком використання банк╕всько╖ системи Укра╖ни компан╕ями-оболонками, як╕ нер╕дко ╓ учасниками схем в╕дмивання кошт╕в.
Банк╕вський сектор вже досить багато зробив на шляху побудови ефективно╖ системи протид╕╖ в╕дмиванню кошт╕в та ф╕нансуванню тероризму. Для
подальшого розвитку в цьому напрям╕ необх╕дно розум╕ти природу ризик╕в ╕ вм╕ти протид╕яти ╖м у межах ризик-ор╕╓нтованого п╕дходу.
Саме з метою недопущення використання послуг банк╕в для в╕дмивання доход╕в, одержаних злочинних шляхом в Укра╖н╕ та за ╖╖ межами з використанням компан╕й-оболонок, постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 02 кв╕тня 2019 № 58 унесено зм╕ни до Положення про зд╕йснення банками
ф╕нансового мон╕торингу (дал╕ – Положення).
Головна мета внесення зм╕н – запровадження механ╕зму виявлення банками серед юридичних ос╕б-нерезидент╕в компан╕й-оболонок.
Зм╕ни до Положення, що набирають чинност╕ разом з новою ╤нструкц╕╓ю з 04 кв╕тня 2019 року, м╕стять:
● визначення компан╕╖-оболонки;
● процедури зд╕йснення анал╕зу ╕нформац╕╖/документ╕в для виявлення таких компан╕й;
● д╕╖ банку в раз╕
п╕дтвердження того, що кл╕╓нт ╓ компан╕╓ю-оболонкою/в╕дмови кл╕╓нта в наданн╕ банку необх╕дних документ╕в (╕нформац╕╖)/у раз╕, якщо наданих документ╕в недостатньо для зд╕йснення в╕дпов╕дного анал╕зу.
Водночас вимоги щодо зд╕йснення анал╕зу ╕нформац╕╖/документ╕в не поширюються на юридичних ос╕б – нерезидент╕в, як╕ ╓ холдинговими компан╕ями або ╖х корпоративними п╕дпри╓мствами, за умови, що структура власност╕ холдингово╖ компан╕╖ ╓ прозорою та да╓ змогу визначити
к╕нцевих бенеф╕ц╕арних власник╕в (контролер╕в), та господарська д╕яльн╕сть тако╖ юридично╖ особи да╓ можлив╕сть повного розум╕ння ╖╖ характеру.
Повернення авансових митних платеж╕в з «╓диного рахунку»: затверджено порядок
М╕нф╕н затвердив зм╕ни до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в.
М╕нф╕н наказом в╕д 22.02.2019 р. №80 (заре╓стрований в М╕н'юст╕ 20.03.2019 р. за №283/33254) затвердив зм╕ни до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в.
Як пояснювали ран╕ше податк╕вц╕, документ розроблено з метою визначення ч╕ткого
порядку повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати)? зарахованих на депозитний рахунок 3734, який в╕дкритий у Держказначейств╕ на ╕м’я ДФСУ.
Для повернення таких кошт╕в платник податк╕в ма╓ подати до ДФС заяву:
у письмовому вигляд╕ дов╕льно╖ форми, п╕дписану платником податк╕в та головним бухгалтером (за наявност╕), або за допомогою засоб╕в електронного зв'язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, квал╕ф╕кованого
електронного п╕дпису в╕дпов╕дальних ос╕б. Така заява може бути подана протягом 1095 дн╕в з дня внесення авансових платеж╕в (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
У заяв╕ платников╕ податк╕в сл╕д зазначити:
найменування та код за ╢ДРПОУ, або пр╕звище, ╕м'я, по батьков╕ та ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в, або сер╕ю та номер паспорта (для ф╕зичних ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖
картки платника податк╕в та пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕); суму кошт╕в до повернення; поточний рахунок платника податк╕в в установ╕ банку ╕з зазначенням рекв╕зит╕в. П╕сля ре╓страц╕╖ в ДФС заява платника податк╕в про повернення залишк╕в кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) переда╓ться на опрацювання до п╕дрозд╕лу ДФС для п╕дготовки висновку.
П╕дрозд╕л ДФС у терм╕н не б╕льше восьми робочих дн╕в:
перев╕ря╓ наявн╕сть кошт╕в на
депозитному рахунку 3734 ДФС за даними автоматизовано╖ системи митного оформлення; резерву╓ заявлен╕ до повернення платником податк╕в суми кошт╕в на пер╕од розгляду заяви шляхом проставлення в╕дпов╕дно╖ в╕дм╕тки в автоматизован╕й систем╕ митного оформлення; оформлю╓ висновок про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС (дал╕ - висновок ДФС) за формою зг╕дно з додатком 4 до цього Порядку; у раз╕ якщо зазначена у заяв╕ платника податк╕в сума за даними
автоматизовано╖ системи митного оформлення у повному обсяз╕ в╕дсутня, готу╓ та направля╓ платнику податк╕в письмову в╕дмову у поверненн╕ кошт╕в з депозитного рахунку 3734 ДФС з пропозиц╕╓ю щодо проведення за необх╕дност╕ зв╕рки залишк╕в сум кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) на депозитному рахунку 3734 ДФС; у раз╕ якщо заявником не виконано вимог пункту 2 цього розд╕лу, готу╓ та направля╓ платнику податк╕в письмову в╕дмову у поверненн╕ кошт╕в з депозитного рахунку 3734 ДФС. Висновок ДФС
ре╓стру╓ться в журнал╕ ре╓страц╕╖ висновк╕в про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться п╕дрозд╕лом ДФС.
П╕дрозд╕л ДФС на п╕дстав╕ висновк╕в форму╓ в електронн╕й форм╕ ре╓стр ДФС належних до повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) та направля╓ до Казначейства для повернення кошт╕в. Документи разом з висновком залишаються у п╕дрозд╕л╕ ДФС.
На ре╓стр ДФС накладаються квал╕ф╕кован╕ електронн╕ п╕дписи уповноважених ос╕б органу та
квал╕ф╕кована електронна печатка органу ╕з застосуванням захищених нос╕╖в особистих ключ╕в.
П╕дрозд╕л ДФС у в╕дпов╕дн╕й форм╕ автоматизовано╖ системи митного оформлення коригу╓ суму кошт╕в, у межах яко╖ можна зд╕йснювати сплату платеж╕в п╕д час митного оформлення товар╕в (зменшуючи загальну суму на суму кошт╕в, яка п╕дляга╓ поверненню платнику податк╕в), та зазнача╓ рекв╕зити висновку ДФС, на п╕дстав╕ якого таке коригування проведено.
╤нформац╕ю щодо повернення кошт╕в платнику податк╕в
посадова особа п╕дрозд╕лу ДФС заносить до журналу ре╓страц╕╖ висновк╕в про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизовано╖ системи митного оформлення.
Наказ набере чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування. Станом на 04.04.2019 року не опубл╕кований.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Отправить заяву на возврат денежных средств електронной связью
13-03-2019 10:13, Chikachikalkin89@ukr.net Регион:Киев Отправить заяву на возврат денежных средств електронной связью
Добрый день! Подскажите, пожалуйста, каким образом подать заявление на возврат
авансированных платежей (предоплат) средствами электронной связи? Зг╕дно з п. 2 розд. ╤╤ Порядку № 643 для повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) платником податк╕в до митниц╕ ДФС пода╓ться заява в письмовому вигляд╕ дов╕льно╖ форми, п╕дписана платником податк╕в та головним бухгалтером (у раз╕ наявност╕), або засобами електронного зв’язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового п╕дпису в╕дпов╕дальних ос╕б.
Документ передбача╓ подовження д╕╖ мита на вив╕з металобрухту за кордон до 58 ╓вро за тонну ще на три роки для л╕кв╕дац╕╖ деф╕циту метала всередин╕ кра╖ни.
В отношении тросов и канатов из России начато антидемпинговое расследование
Межведомственная комиссия по международной торговле поручила Министерству экономического развития и торговли возбудить антидемпинговое расследование в отношении импорта в Украину некоторых торосов и канатов происхождением из Российской Федерации. Об этом сообщила Интерфакс-Украина советник министра экономического развития и торговли Роксолана Пидласа по итогам заседания комиссии.
“Речь идет о стальных крученых проводах, тросах,
канатах без покрытия или с оцинкованным покрытием, различных арматурных стабилизированных прядях. В Минэкономразвития поступила жалоба от украинского производителя, который утверждает, что в 2016-2018 гг. цены импорта российских тросов и канатов были ниже себестоимости его аналогичной продукции”, — сказала она.
В ходе проверки фактов Минэкономразвития пришло к выводу, что цена импорта из РФ действительно дороже себестоимости
производства
Помимо этого, Пидласа указала, что в 2018 году существенно (на 29%) выросли объемы импорта тросов и канатов из РФ в Украину.
“При этом доля импорта из РФ в общем импорте тросов и канатов выросла на 58%. В России такие тросы и канаты, о которых идет речь, производят несколько крупных предприятий: “Северсталь-метиз”, Белорецкий металлургический комбинат и Магнитогорский метизно-калибровочный завод. Комиссия
считает, что импорт из РФ мог осуществляться по демпинговым ценам”, — рассказала советник министра экономразвития.
МКМТ поручила Минэкономразвития начать и провести антидемпинговое расследование в отношении импорта в Украину.
Помимо этого, МКМТ в ходе заседания продлила на пять лет действие антидемпинговых мер по импорту стеклянной тары медицинского назначения объемом до 0,15 мл из РФ, а также продлила срок применения
специальных мер по импорту в Украину гибких пористых блоков и листов из пенополиуретана независимо от страны происхождения и экспорта.
П╕двищену ставку експортного мита на в╕дходи ╕ брухт чорних метал╕в продовжили на 2 роки, зб╕льшивши ╖╖ розм╕р до 58 ╓вро за тонну
ВР Укра╖ни Закон "Про внесення зм╕н до розд╕лу II "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Закону Укра╖ни "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо зменшення деф╕циту брухту чорних метал╕в на внутр╕шньому ринку"" в╕д 28.02.2019 N 2700-VIII
Верховна Рада ухвалила, а Президент п╕дписав Закон в╕д 28.02.2019 N 2700-VIII "Про внесення зм╕н до розд╕лу II "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Закону Укра╖ни "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо зменшення деф╕циту брухту
чорних метал╕в на внутр╕шньому ринку".
Законом продовжено ще на 2 роки (до 15 вересня 2021 року включно) д╕ю п╕двищено╖ ставки вив╕зного (експортного) мита на в╕дходи ╕ брухт чорних метал╕в. При цьому, якщо ран╕ше розм╕р п╕двищено╖ ставки становив 42 ╓вро за 1 тонну, то п╕сля внесення зм╕н ╖╖ розм╕р становить 58 ╓вро за 1 тонну.
Закон набира╓ чинност╕
з дня, наступного за днем його опубл╕кування.
Ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ: чи ╓ п╕льга з ПДВ
Операц╕╖ ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ товар╕в зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ, якщо ц╕ товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ╕дентичн╕ товари з аналог╕чними як╕сними показниками не виробляються в Укра╖н╕.
Отже, режим
зв╕льнення в╕д оподаткування операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, зазначених у п. 197.16 ст. 197ПКУ, застосову╓ться за умови, що так╕ товари включен╕ до перел╕ку,
затвердженого Кабм╕ном (╕з зазначенням ╖х код╕в зг╕дно з УКТ ЗЕД).
До затвердження такого перел╕ку, операц╕╖ з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, зазначених у п. 197.16 ст. 197ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних п╕дставах.
Внесено зм╕ни до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в
М╕нф╕н Наказ "Про затвердження Зм╕н до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в" в╕д 22.02.2019 N 80
М╕нф╕н наказом в╕д 22.02.2019 N 80 затвердив зм╕ни до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в.
Зокрема, визначено порядок повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку
3734, в╕дкритого в Казначейств╕ на ╕м'я ДФС.
Для повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) платник податк╕в пода╓ до ДФС заяву у письмовому вигляд╕ дов╕льно╖ форми, п╕дписану платником податк╕в та головним бухгалтером (за наявност╕), або за допомогою засоб╕в електронного зв'язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису в╕дпов╕дальних ос╕б.
Така заява може бути
подана протягом 1095 дн╕в з дня внесення авансових платеж╕в (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
Наказ заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ 20 березня 2019 р. за N 283/33254 та набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.
