***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Отклонения в весе. По инвойсу вес 4870,8,а Евро1 написали просто 4870
22-11-2018 12:52, Admir16ns_admirel@ukr.net Регион:Киев Отклонения в весе. По инвойсу вес 4870,8,а Евро1 написали просто 4870
Здравствуйте. Мне Евро1 выписали, и вес взяли и не донаписали, после
запитой. По инвойсам вес 4870,8, а в Евро1 написали просто 4870,00. Я могу опираться на 30 статью протокола, это же не грубая ошибка? Спасибо.
Непридатн╕ пестициди дозволили утил╕зувати за кордоном
Уряд розв'язав проблему з утил╕зац╕╓ю небезпечних х╕м╕чних речовин.
Суб'╓кти господарювання зможуть обирати, де утил╕зувати непридатн╕ для використання та заборонен╕ до застосування х╕м╕чн╕ засоби захисту рослин - в Укра╖н╕ або за ╖╖ межами. Про це пов╕домив М╕н╕стр еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни Остап Семерак.
Кабм╕н на зас╕данн╕ 21 листопада схвалив зм╕ни щодо контролю за транскордонним перевезенням небезпечних в╕дход╕в та ╖х утил╕зац╕╓ю.
М╕н╕стр зазначив, що ця
ситуац╕я давно вимагала вир╕шення, оск╕льки в Укра╖н╕ ще з час╕в колишнього СРСР накопичилося б╕льше 8,5 тис. тонн непридатних та заборонених пестицид╕в, а знищити ╖х неможливо через фактичну в╕дсутн╕сть в Укра╖н╕ п╕дпри╓мств, як╕ могли б утил╕зувати цю категор╕ю в╕дход╕в. Так╕ п╕дпри╓мства ╓ в ╕нших кра╖нах, але через законодавч╕ кол╕з╕╖ дос╕ було заблоковано можлив╕сть утил╕зувати пестициди за кордоном.
Також М╕н╕стр звернув увагу, що нав╕ть якщо в Укра╖н╕ працюватиме дек╕лька п╕дпри╓мств з
утил╕зац╕╖ пестицид╕в, за суб'╓ктами господарювання все одно залишиться право обирати, де проводити таку утил╕зац╕ю.
Кабм╕н також прив╕в нормативно-правов╕ акти, як╕ регулюють цю сферу, у в╕дпов╕дн╕сть до вимог Базельсько╖ конвенц╕╖.
Словосполучення "торгова в╕йна" в╕днедавна на слуху. ╤ йдеться не лише про к╕льк╕сть р╕зноман╕тних заход╕в, як╕ застосовуються р╕зними кра╖нами, а про те, що кра╖ни дедал╕ креативн╕ше п╕дходять до захисту внутр╕шнього ринку, вигадуючи все нов╕ механ╕зми та об╜рунтування.
Часто цей досв╕д може бути корисним ╕ Укра╖н╕. Зокрема, для вир╕шення суперечностей ╕з кра╖нами ╢враз╕йського союзу
важливим ╓ прецедент справи "Марокко – Гарячекатана сталь", р╕шення в як╕й було прийнято у Св╕тов╕й орган╕зац╕╖ торг╕вл╕.
Шкода бува╓ р╕зною
Угода про застосування ст. VI ГАТТ ("Антидемп╕нгова угода") передбача╓ три форми шкоди, яку демп╕нговий ╕мпорт може запод╕яти нац╕ональному виробнику: а) реально
запод╕яна шкода; б) загроза запод╕яння шкоди; в) перешкоджання створенню чи розширенню нац╕ональним виробником виробництва под╕бного товару.
На практиц╕ остання форма шкода майже н╕коли не використовувалась членами СОТ, ╓ лише поодинок╕ приклади антидемп╕нгових розсл╕дувань в ╢С, однак це було в далек╕ 1990-т╕ роки.
У справ╕ "Марокко – Гарячекатана сталь" група експерт╕в вперше в ╕стор╕╖ СОТ розглядала таку форму шкоди, як сутт╓ве перешкоджання становленню
╕ндустр╕╖
Група експерт╕в встановила, що у 2010 роц╕ компан╕я Maghreb Steel (╓диний нац╕ональний виробник в Марокко) почала ╕нвестувати в буд╕вництво заводу з виробництва гарячекатано╖ стал╕. До того компан╕я вже дек╕лька рок╕в виробляла холоднокатану сталь. Однак виробництво гарячекатано╖ стал╕ аж н╕як не було усп╕шним: продаж╕ були збитковими, а в 2012 роц╕ компан╕я взагал╕ припинила виробляти продукт.
Тому в 2013 роц╕ компан╕я подала скаргу про порушення
антидемп╕нгового розсл╕дування, яке було ╕н╕ц╕йоване М╕н╕стерством промисловост╕, торг╕вл╕, ╕нвестиц╕й у цифрову пол╕тику та зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ Марокко. За результатами розсл╕дування м╕н╕стерство п╕дтвердило наявн╕сть демп╕нгу, шкоди у форм╕ перешкоджання створенню ╕ндустр╕╖ та причинно-насл╕дкового зв'язку та наклало антидемп╕нгов╕ мита.
Туреччина не погодилася ╕з митами ╕ оскаржила ╖х у СОТ, у тому числ╕ заявила, що Марокко неналежним чином встановило факт наявност╕ шкоди.
Експерти п╕дтвердили принципову можлив╕сть застосування антидемп╕нгових заход╕в нав╕ть за наявност╕ тако╖ форми шкоди, як сутт╓ве перешкоджання створенню ╕ндустр╕╖.
╤нше важливе р╕шення: Туреччина зазначала, що Марокко порушило сво╖ зобов’язання за статтею 5.10 Антидемп╕нгово╖ угоди, яка вимага╓ в╕д органу,
в╕дпов╕дального за проведення антидемп╕нгового розсл╕дування, завершити його не п╕зн╕ше н╕ж за 18 м╕сяц╕в п╕сля його порушення. У свою чергу Марокко прострочило цей терм╕н на 22 дн╕, що стало достатн╕м для встановлення порушення.
Група експерт╕в зазначила, що м╕н╕стерство не може виправдовувати порушення тим, що учасники розсл╕дування просили продовжити ╖м строк для надання документ╕в, оск╕льки завдання м╕н╕стерства – правильно збалансувати додатково наданий час зац╕кавленим
сторонам ╕з суворим зобов'язанням вчасно завершити розсл╕дування.
Додатково Туреччина зачепила питання порушення ст. 6.8 Антидемп╕нгово╖ угоди, яка дозволя╓ державам застосовувати заходи на п╕дстав╕ наявних факт╕в (best facts available) лише в тому випадку, якщо зац╕кавлен╕ сторони не надають необх╕дну ╕нформац╕ю або перешкоджають розсл╕дуванню.
У дан╕й справ╕ проблема була в тому, що два турецьких виробники (╓дин╕ експортери гарячекатано╖ стал╕ в Марокко)
вказали, що вони продали в Марокко лише 18,8 тис. тонн гарячекатано╖ стал╕ за пер╕од розсл╕дування, тод╕ як за оф╕ц╕йною митною статистикою Марокко обсяги ╕мпорту з Туреччини склали 29 тис. тонн.
Протягом усього розсл╕дування в уряд╕ Марокко не порушували це питання, ╕ лише у ф╕нальному проект╕ зв╕ту за результатами розсл╕дування згадали про р╕зницю в 10 тис. тонн, на п╕дстав╕ чого в╕дхилили всю надану турецькими виробниками ╕нформац╕ю.
Група експерт╕в СОТ поставила п╕д сумн╕в такий п╕дх╕д. На ╖хню думку, якщо ╕снують виправдан╕ сумн╕ви щодо надано╖ ╕нформац╕╖, проф╕льне м╕н╕стерство повинно вжити належних заход╕в для ╖╖ уточнення (наприклад, шляхом вериф╕кац╕╖, запит╕в на надання ╕нформац╕ю тощо) та дозволити зац╕кавлен╕й сторон╕ надати пояснення на свою користь.
А отже, кра╖на не може
просто так в╕дхилити всю надану ╕ноземними виробниками ╕нформац╕ю без належних пояснень.
Три уроки для Укра╖ни
На нашу думку, ця справа ╓ важливою для Укра╖ни з трьох точок зору. По-перше, вона нагадала, що, окр╕м стандартних вар╕ант╕в (як в даному випадку стандартн╕ форми шкоди: реально запод╕яна шкода та загроза ╖╖ запод╕яння), ╓ багато ╕нших ╕нновац╕йних п╕дход╕в, як╕ можна використати для захисту внутр╕шнього ринку.
Як
показу╓ наш досв╕д, шкода у форм╕ перешкоджання створенню чи розширенню нац╕онально╖ ╕ндустр╕╖ може бути вкрай важлива для розвитку нових виробництв.
Уяв╕мо соб╕, що хтось побудував завод або нову виробничу л╕н╕ю, вклавши величезн╕ грош╕, але на етап╕ запуску комерц╕йного виробництва товару виявилося, що це економ╕чно недоц╕льно, оск╕льки соб╕варт╕сть значно вища, н╕ж ц╕на ╕мпорту цього товару. У такому випадку неможливо довести наявн╕сть прямо╖ шкоди чи загрози ╖╖ запод╕яння
в╕дпов╕дно до вимог Антидемп╕нгово╖ угоди. ╢диною рят╕вною соломинкою могла б стати третя форма шкоди.
Зокрема, в одному з антидемп╕нгових розсл╕дувань М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни (орган, в╕дпов╕дальний в Укра╖н╕ за проведення розсл╕дувань) виключило один ╕з вид╕в товару з-п╕д розсл╕дування, посилаючись на те, що саме цей вид товару не продавався в достатн╕х к╕лькостях на внутр╕шньому ринку в пер╕од досл╕дження. Можливо, виключений вид можна було б
"врятувати", якби м╕н╕стерство досл╕дило шкоду у форм╕ перешкоджання створенню чи розширенню ╕ндустр╕╖.
Очевидно, це могло б дуже допомогти укра╖нському виробнику в неконкурентн╕й боротьб╕ з рос╕йським ╕мпортом.
По-друге, висновок про неможлив╕сть порушення терм╕н╕в проведення розсл╕дувань ╓ надзвичайно важливим для укра╖нських металург╕в. Нагада╓мо, нещодавно в ╢АЕС було завершено пром╕жний перегляд щодо ╕мпорту деяких вид╕в сталевих труб походженням з
Укра╖ни, який тривав понад два роки (!!!).
До цього антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в ╢АЕС прутк╕в походженням з Укра╖ни тривало два роки ╕ чотири м╕сяц╕ (!!!). Можливо, тут варто згадати про механ╕зми СОТ.
По-трет╓, висновки групи експерт╕в у справ╕ "Марокко – Гарячекатана сталь" про те, що орган, який
проводить розсл╕дування, не може просто так ╕гнорувати як╕сь дан╕, ╓ надзвичайно актуальними для Укра╖ни. На жаль, у нас ще дос╕ д╕╓ застар╕ле законодавство у ц╕й сфер╕.
В результат╕ процедура розсл╕дування побудована таким чином, що зац╕кавлен╕ сторони протягом всього розсл╕дування подають безл╕ч доказ╕в, матер╕ал╕в тощо, а в к╕нц╕ розсл╕дування, коли вже неможливо надати якусь контраргументац╕ю, д╕знаються про позиц╕ю М╕н╕стерства економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ з приводу надано╖
╕нформац╕╖ ╕ доказ╕в, у тому числ╕ про ╖х неврахування.
Як св╕дчить справа "Марокко – Гарячекатана сталь", такий п╕дх╕д ╓ абсолютно неправильним ╕ ставить п╕д питання д╕йсн╕сть ус╕х р╕шень про застосування заход╕в, прийнятих ╕з зазначеним порушенням.
Тож вважа╓мо, що Укра╖н╕ терм╕ново потр╕бно м╕няти сво╓ законодавство ╕ п╕дходи!
В╕дпов╕дно до частини
сьомо╖ ст. 356 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями декларанти або уповноважен╕ ними особи мають право бути присутн╕ми п╕д час взяття проб (зразк╕в) товар╕в посадовими особами органу доход╕в ╕ збор╕в та ╕нших державних орган╕в.