Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Випуск у вiльний обiг: якi суми вiдображати у декларацii з ПДВ?


НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"  
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 20/11/2018
* Документ дня: Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VI Митний кодекс Укра╖ни

Количество просмотров: 29 (за период c 00:00 по 18:04 20/11/18), всего просмотров: 479
Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VIКодекси
Митний кодекс Укра╖ни
Вступил в силу с 01.06.2012
• Все хиты документов


MDoffice

Перев╕рка класиф╕кац╕╖ товар╕в: огляд типових порушень

Перев╕рка класиф╕кац╕╖ товар╕в: огляд типових порушень

19.11.2018 / 14:22
 

В поточному роц╕ значну частку в перев╕рках дотримання законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи займають перев╕рки правильност╕ класиф╕кац╕╖ зг╕дно з УКТ ЗЕД товар╕в, щодо яких вже було проведено митне оформлення. На приклад╕ такого виду перев╕рок розглянемо аспекти щодо: прав п╕дрозд╕лу митного аудиту Головного управл╕ння ДФС на проведення перев╕рок; ╕нформац╕╖, що використову╓ться п╕д час проведення перев╕рок;  правових насл╕дк╕в для п╕дпри╓мств, що виникають у зв’язку з неправильним застосуванням код╕в УКТ ЗЕД.

Повноваження на проведення перев╕рок

Органи доход╕в ╕ збор╕в на п╕дстав╕ норм ст. 345 МКУ мають право зд╕йснювати митний контроль шляхом проведення документальних ви╖зних (планових або позапланових) та документальних неви╖зних перев╕рок дотримання законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи, зокрема щодо правильност╕ класиф╕кац╕╖ зг╕дно з УКТ ЗЕД товар╕в, митне оформлення яких вже проведено.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания

Автор:

Роман Завеля
заместитель начальника Управления — начальник отдела таможенного аудита Управления таможенного аудита Департамента аудита ГФС Украины
Людмила Чорна
головний державний рев╕зор-╕нспектор в╕дд╕лу митного аудиту


В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Стан╕слав БАЛУ╢В: «Черги на кордон╕ зникнуть»

   Закарпатська митниця ДФС, яка по праву вважа╓ться зах╕дними воротами Укра╖ни, ма╓ велику д╕лянку кордону — 467 км ╕ забезпечу╓ роботу 19 пункт╕в пропуску автомоб╕льного, п╕шох╕дного, зал╕зничного та пов╕тряного сполучення. Про те, чим живе Закарпатська митниця сьогодн╕, ╖╖ проблеми та перспективи — в ╕нтерв’ю з ╖╖ оч╕льником Стан╕славом БАЛУ╢ВИМ.

   Пункти пропуску Закарпатсько╖ митниц╕ ДФС знаходяться на перетин╕ кордон╕в вс╕х чотирьох кра╖н — ╓вропейських сус╕д╕в Укра╖ни. Наск╕льки ц╕ пункти пропуску в╕дпов╕дають сучасним потребам?

   Нараз╕ актуальним для Закарпатсько╖ митниц╕ ДФС ╓ питання накопичення автомоб╕льних транспортних засоб╕в у пунктах пропуску для автомоб╕льного сполучення та перед ними. Тому необх╕дно забезпечити розвиток прикордонно╖ ╕нфраструктури. Це можливо зд╕йснити шляхом реконструкц╕╖ та модерн╕зац╕╖ ╕снуючих автомоб╕льних пункт╕в пропуску, в╕дкриття нових та облаштування перед пунктами пропуску зон серв╕сного обслуговування ос╕б ╕ транспортних засоб╕в та запровадження електронних черг.

   Зараз процес реконструкц╕╖ пункт╕в пропуску в╕дновлено й можна з упевнен╕стю сказати, що буде продовжено у 2019 р.

   Тобто ми побачимо ще ефективн╕шу боротьбу з контрабандою?

   Боротьба з митними правопорушеннями, зокрема з контрабандою, — це один з основних напрям╕в роботи митниц╕, ╕ показники у цьому напрям╕ мають тенденц╕ю до зростання. За десять м╕сяц╕в 2018 р. Закарпатською митницею запроваджено б╕льше 5 000 справ про порушення митних правил на загальну суму понад 85 млн грн. Наприклад, минулого року за цей терм╕н — 3 658 справ на понад 32 млн грн. П╕сля установки сканер╕в ми справд╕ можемо розраховувати на додатковий ╕нструмент, який дасть змогу як╕сн╕ше працювати ╕ максимально перекривати незаконне перем╕щення товар╕в, зокрема тютюнових вироб╕в. ╤ якщо у короткостроков╕й перспектив╕ можемо прогнозувати зб╕льшення к╕лькост╕ виявлення правопорушень, пов’язаних ╕з приховуванням товар╕в, то у довгостроков╕й — наявн╕сть скануючо╖ системи та поширення ╕нформац╕╖ про результати ╖╖ роботи виконуватиме б╕льшою м╕рою превентивну функц╕ю.

   Ви стверджу╓те, що спостер╕га╓ться тенденц╕я зростання транспортного потоку через митний кордон Укра╖ни на ╕снуючих пунктах пропуску. Однак ╖х потужност╕ не вистача╓. Наск╕льки реал╕стично, що невдовз╕ на кордон╕ з’являться нов╕ пункти пропуску?

   Нараз╕ з 18-ти перспективних пункт╕в пропуску для област╕ пр╕оритетними ╓ буд╕вництво восьми. Це т╕, як╕ вже закр╕плен╕ в м╕ждержавних угодах, наприклад, пункт пропуску без обмежень ваги транспортних засоб╕в «Б╕ла Церква — С╕гет» — румунський напрямок, «Дийда — Берегдароц» — угорський напрямок. З╕ Словаччиною — це «Соломоново — Ч╕╓рна».

   Перспективним та дуже актуальним ╓ питання в╕дкриття пункту пропуску «Паладь Комар╕вц╕ — Руське» з обмеженням ваги транспортних засоб╕в до 7,5 т. Знаходячись на в╕дстан╕ 25 км в╕д обласного центру, його в╕дкриття значно розвантажило б пункт пропуску «Ужгород».

   Серв╕сн╕ зони. Що це таке, ╕ чи вплине реал╕зац╕я цього проекту на зменшення черг на кордон╕, адже експорт товар╕в до ╢вропи т╕льки зб╕льшуватиметься?

   Автомоб╕льна серв╕сна зона — м╕сце, де ц╕лодобово нада╓ться весь необх╕дний для вод╕╖в транспортних засоб╕в комплекс послуг, пов’язаний ╕з перетином державного кордону: стоянка з ц╕лодобовою охороною; зважування вантажних автомоб╕л╕в у напрямку «ви╖зд з Укра╖ни»; збер╕гання товар╕в та ТЗ; розвантажувально-навантажувальн╕ послуги; медичн╕ послуги; готельн╕ послуги; послуги харчування та сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ послуги.

   Наприклад, ДФС волод╕╓ земельною д╕лянкою площею 1,9 га перед пунктом пропуску «Дякове — Халмеу», яку можна використати для створення серв╕сно╖ зони з ор╕╓нтовним розм╕щенням 80 вантажних машин.

   Орган╕зоване накопичення ТЗ у серв╕сних зонах дасть змогу впорядкувати рух автомоб╕л╕в перед пунктами пропуску та орган╕зувати онлайн-серв╕с перетину митного кордону у напрямку «ви╖зд з Укра╖ни». Останн╓ перебува╓ на стад╕╖ формування техн╕чного завдання. М╕жнародний досв╕д св╕дчить, що зазначене дозволя╓ щонайменше спрогнозувати час перетину кордону й загалом скоротити час оч╕кування на 10 — 30 %. Особ­ливо зручним цей серв╕с ма╓ стати для м╕сцевих п╕дпри╓мств, що працюють з давальницькою сировиною, як╕ можуть ч╕тко прогнозувати рух сво╖х вантаж╕вок в╕дпов╕дно до виробничого циклу.

   Додатковим ефектом в╕д функц╕онування таких серв╕сних зон буде: по-перше, зб╕льшення робочих м╕сць у сфер╕ обслуговування; по-друге — створення належно╖ ╕нфраструктури для покращення митно╖ лог╕стики, зокрема зд╕йснення митного оформлення товар╕в на кордон╕.

   Створення серв╕сних зон передбачено Програмою розвитку прикордонно╖ ╕нфраструктури област╕ до 2022 р. Зв╕дки плану╓ться залучати кошти на ╖х реал╕зац╕ю?

   Передус╕м це можуть бути кошти Держбюджету. Й в╕дпов╕дн╕ запити митницею готуються. Також це р╕зного роду м╕жнародна техн╕чна допомога, залучати яку можуть ДФС, митниця, ╕нш╕ суб’╓кти господарювання, в тому числ╕ й ОДА.

   Кр╕м того, перспективним джерелом ф╕нансування може стати механ╕зм державно-приватного партнерства. Попри його складн╕сть, митниця готова працювати у в╕дпов╕дному напрям╕, потр╕бна ╕н╕ц╕атива суб’╓кт╕в ╕ншо╖ сторони — приватного сектору.

   В╕дтак поняття черги «перед» чи «у пункт╕» пропуску у класичному розум╕нн╕ однозначно буде зм╕нено. У комплекс╕ д╕юч╕ та перспективн╕ пункти пропуску та серв╕сн╕ зони мають забезпечити повноц╕нну реал╕зац╕ю лог╕стичних переваг ун╕кального розм╕щення Закарпаття у центр╕ ╢вропи та конвертувати наявн╕ вигоди у реальне зростання соц╕ально-економ╕чного добробуту.

   Це все плани, перспективи, а яка економ╕чна ефективн╕сть д╕яльност╕ Закарпатсько╖ митниц╕ ДФС, ск╕льки кошт╕в спрямовано до бюджету, ск╕льки — на ремонт дор╕г?

   Насамперед сл╕д сказати про ╕ндикативн╕ показники, як╕ доведен╕ М╕нф╕ном до Закарпатсько╖ митниц╕. Насправд╕ вони дуже напружен╕ ╕ ╖х важко виконати, не те що перевиконати. Нараз╕ митницею спрямовано до бюджету 4 млрд 625 млн грн, що на 37 % б╕льше аналог╕чного пер╕оду минулого року. За 10 м╕сяц╕в поточного року ми перевиконали показники б╕льше н╕ж на 1 млрд 265 млн грн, так половина в╕д перевиконаних показник╕в саме по загальному фонду йде на дорожн╕й експеримент — на реконструкц╕ю дор╕г в област╕. Цьогор╕ч вже понад 107,3 млн грн ми дали саме на закарпатськ╕ дороги.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Випуск у в╕льний об╕г: як╕ суми в╕дображати у декларац╕╖ з ПДВ?

   В╤Д РЕДАКЦ╤╥

   При випуску у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни товар╕в, ран╕ше пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування ПДВ, платник податку ма╓ сплатити:
суму ПДВ, розраховану за основною ставкою, за вирахуванням уже сплачено╖ на п╕дстав╕ умовного часткового зв╕льнення суми ПДВ;
суму процент╕в ╕з сум податкових зобов’язань, що п╕длягали б сплат╕ у раз╕, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань.
При цьому, як зазнача╓ ГУ ДФС у м. Ки╓в╕, на в╕дм╕ну в╕д суми ПДВ, сплачено╖ у зв’язку з таким випуском товар╕в, сума процент╕в до податкового кредиту не включа╓ться, ╕ у рядках 11.1 чи 11.2 декларац╕╖ з ПДВ не в╕добража╓ться. З цим погоджу╓ться також наш експерт.
Випуск у в╕льний об╕г: сума процент╕в до податкового кредиту не включа╓ться
╤ндив╕дуальна податкова консультац╕я в╕д 12.10.2018 р. № 4405/╤ПК/26-15-12-01-18


   Головне управл╕ння ДФС у м. Ки╓в╕ розглянуло лист щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ — Кодекс) у межах сво╖х повноважень пов╕домля╓.

   Зг╕дно з пунктом 206.7 статт╕ 206 Кодексу до операц╕й ╕з ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ тимчасового ввезення застосову╓ться умовне повне зв╕льнення в╕д оподаткування або умовне часткове зв╕льнення в╕д оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13.03.2012 р. № 4495-V╤ з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ — МКУ).

   В╕дпов╕дно до статт╕ 103 МКУ тимчасове ввезення — це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення ввозяться для конкретних ц╕лей на митну територ╕ю Укра╖ни з умовним повним або частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ╕ п╕длягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких зм╕н, за винятком звичайного зносу результат╕ ╖х використання.

   Для пом╕щення товар╕в у митний режим тимчасового ввезення особа, в╕дпов╕дальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митн╕ платеж╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання з╕ сплати митних платеж╕в в╕дпов╕дно до розд╕лу X МКУ.

   При цьому у раз╕ тимчасового ввезення товар╕в з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний м╕сяць заявленого строку перебування на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни сплачу╓ться 3 % суми митних платеж╕в, яка п╕длягала б сплат╕ у раз╕ випуску цих товар╕в у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, розраховано╖ на дату пом╕щення ╖х у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст. 106 МКУ).

   Строк тимчасового ввезення товар╕в встановлю╓ться органом доход╕в ╕ збор╕в у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рок╕в з дати пом╕щення товар╕в у митний режим тимчасового ввезення.

   Митний режим тимчасового ввезення завершу╓ться, зокрема, шляхом реекспорту товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, пом╕щених у цей митний режим, або шляхом пом╕щення ╖х в ╕нший митний режим, що допуска╓ться МКУ (частина перша статт╕ 112 МКУ).

   Сплачен╕ суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у зв╕тному (податковому) пер╕од╕, в якому було сплачено податок (п╕дпункт 206.7.2 пункту 206.7 статт╕ 206 Кодексу).

   У свою чергу, в╕дпов╕дно до частини шосто╖ статт╕ 106 МКУ сума митних платеж╕в, сплачена на п╕дстав╕ умовного часткового зв╕льнення в╕д оподаткування митними платежами, поверненню не п╕дляга╓.

   Зг╕дно з п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту в╕дносяться суми податку, сплачен╕/нарахован╕, зокрема, у раз╕ зд╕йснення операц╕й з ввезення товар╕в та/або необоротних актив╕в на митну територ╕ю Укра╖ни.

   У раз╕ ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни документом, що посв╕дчу╓ право на в╕днесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважа╓ться митна декларац╕я, оформлена в╕дпов╕дно до вимог законодавства, яка п╕дтверджу╓ сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).

   Таким чином, у раз╕ випуску товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування ПДВ, у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни платник ПДВ сплачу╓ митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням уже сплачено╖ на п╕дстав╕ умовного часткового зв╕льнення суми ПДВ, а також суму процент╕в з сум податкових зобов’язань, що п╕длягали б сплат╕ у раз╕, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань в╕дпов╕дно до розд╕лу II Кодексу.

   При цьому до податкового кредиту на п╕дстав╕ митно╖ декларац╕╖ включа╓ться лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами, у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни. Сума процент╕в, нарахованих в╕дпов╕дно до частини сьомо╖ ст. 106 МКУ, не ╓ сумою ПДВ, а тому до податкового кредиту не включа╓ться.

   В╕дпов╕дно до пп. 1 п. 4 розд╕лу V Порядку заповнення ╕ подання податково╖ зв╕тност╕ з ПДВ, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 28.01.2016 р. № 21, заре╓строваним в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29.01.2016 р. за № 159/28289 з╕ зм╕нами ╕ доповненнями (дал╕ — Порядок № 21), до розд╕лу I «Податковий кредит» податково╖ декларац╕╖ з ПДВ включаються, зокрема, обсяги ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, необоротних актив╕в (рядки 11.1 та 11.2).

   Тобто у рядках 11.1 чи 11.2 (залежно в╕д ставки) в╕дображаються обсяги ввезення та суми ПДВ, сплачен╕ у зв’язку з випуском товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни. Оск╕льки сума процент╕в, нарахованих в╕дпов╕дно до частини сьомо╖ ст. 106 МКУ, не ╓ сумою ПДВ, так╕ суми до податкового кредиту не включа╓ться, а тому не в╕дображаються у зазначених рядках податково╖ декларац╕╖ з ПДВ.

   Сл╕д зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язан╕ самост╕йно декларувати сво╖ податков╕ зобов’язання та визначати в╕дпов╕дн╕сть проведення ними операц╕й.

   Водночас пов╕домля╓мо, що в╕дпов╕дно до пункту 52.2 статт╕ 52 Кодексу податкова консультац╕я ма╓ ╕ндив╕дуальний характер ╕ може використовуватися виключно платником податк╕в, якому надано таку консультац╕ю.

   Випуск у в╕льний об╕г: до податкового кредиту включаються винятково суми нарахованого за митною декларац╕╓ю зобов’язання з ПДВ
Олександр Трусов, експерт-анал╕тик з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕

   Порядок обчислення митних платеж╕в при зд╕йсненн╕ тимчасового ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни загалом нескладний, хоч ╕ нер╕дко виклика╓ чимало запитань в учасник╕в ЗЕД. Визначений нормами Митного кодексу спос╕б розрахунк╕в передбача╓, що за таких обставин обчислення митних платеж╕в (податк╕в ╕ мита) зд╕йсню╓ться не в повному обсяз╕, а частково, за такою формулою: 3 % в╕д належних до сплати зобов’язань, розрахованих, н╕би ввезений товар було заявлено до випуску у в╕льний об╕г, за кожен м╕сяць заявленого строку тимчасового ввезення.

   Тобто якщо, наприклад, договором на тимчасове постачання обладнання, ввезеного у листопад╕ цього року, передбачено його використання до 31.12.2019 р., то митн╕ платеж╕, належн╕ до сплати, будуть нарахован╕ у розм╕р╕ 42 % в╕д загально╖ вартост╕ податкових зобов’язань (3 ´ 14 м╕сяц╕в).

   ╤з включенням суми ПДВ, нараховано╖ та сплачено╖ за митною декларац╕╓ю, до податкового кредиту питань не виника╓. Як не буде питань й у раз╕, якщо тимчасово ввезене обладнання за договором куп╕вл╕-продажу в подальшому перейде у власн╕сть укра╖нського учасника ЗЕД з оформленням його за ╕мпортною декларац╕╓ю у режим випуску для в╕льного об╕гу.

   ПДВ, що п╕дляга╓ сплат╕ за такою декларац╕╓ю, розраховуватиметься з урахуванням ран╕ше нарахованих зобов’язань за попередньою декларац╕╓ю. Тобто припустимо, якщо така под╕я матиме м╕сце 01.01.2020 р., то зобов’язання становитимуть 58 % в╕д нарахованого в повному обсяз╕ ПДВ.

   Водночас право, що нада╓ться державою на часткове оподаткування тимчасово ввезених товар╕в, по сут╕, ╓ в╕дстроченням сплати митних платеж╕в, що обумовлю╓ передбачене положеннями ПКУ нарахування в╕дсотк╕в за таке в╕дстрочення.

   При заповненн╕ графи 47 митно╖ декларац╕╖ «Нарахування платеж╕в» сума ПДВ зазнача╓ться за кодом 028, а сума нарахованих в╕дсотк╕в за пер╕од зв╕льнення в╕д сплати ПДВ щодо тимчасово ввезених товар╕в — за кодом 057.

   Наказом М╕нф╕ну в╕д 20.09.2012 р. № 1011 передбачено, що за кодом 057 Класиф╕катора вид╕в надходжень бюджету, що контролюються митними органами, зазначаються в╕дсотки в╕д сум податкових зобов’язань, що п╕длягають сплат╕ у раз╕ випуску у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни або передач╕ у користування ╕нш╕й особ╕ товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами. При цьому код бюджетно╖ класиф╕кац╕╖ в╕дсот­к╕в ╓ ╕дентичним коду бюджетно╖ класиф╕кац╕╖ ПДВ — 14070100.

   Взагал╕ питання щодо в╕днесення нарахованих за митною декларац╕╓ю за розм╕щення ран╕ше тимчасово ввезених товар╕в у митний режим випуску у в╕льний об╕г сум в╕дсотк╕в, нарахованих за пер╕од п╕льгового зв╕льнення в╕д сплати ПДВ, до податкового кредиту у учасник╕в ЗЕД, що активно зд╕йснюють так╕ операц╕╖, не ма╓ виникати. ╤снуючий порядок однозначно передбача╓, що до податкового кредиту можуть бути в╕днесен╕ винятково суми нарахованого за митною декларац╕╓ю зобов’язання з ПДВ.

   Водночас суми сплачених за митною декларац╕╓ю за пер╕од п╕льгового зв╕льнення в╕д сплати ПДВ в╕дсотк╕в враховуються у витратах п╕дпри╓мства та включаються до вартост╕ переоформленого з режиму тимчасового ввезення у режим випуску у в╕льний об╕г товару у раз╕ його в╕днесення до основних засоб╕в.

   Сл╕д також згадати лист ДФС в╕д 22.05.2017 р. № 12767/7/99-99-19-01-01-17, яким було надано роз’яснення щодо розрахунку нарахованих за пер╕од п╕льгового зв╕льнення в╕д сплати ПДВ в╕дсотк╕в у раз╕ випуску у в╕льний об╕г тимчасово ввезених товар╕в. У цьому роз’ясненн╕ з посиланням на положення п. 100.1 ст. 100 ПКУ зазначено, що розстроченням грошових зобов’язань ╓ перенесення строк╕в сплати платником податк╕в його грошових зобов’язань п╕д в╕дсотки у розм╕р╕ 120 % р╕чних обл╕ково╖ ставки Нацбанку, яка д╕яла на день прийняття контролюючим органом р╕шення про в╕дстрочення грошових зобов’язань.

   При цьому у раз╕ випуску товар╕в, пом╕щених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами, у в╕льний об╕г на митн╕й терит ор╕╖ Укра╖ни при розрахунку в╕дсотк╕в ╕з сум податкових зобов’язань застосову╓ться база оподаткування ╕ розм╕р обл╕ково╖ ставки Нацбанку на дату пом╕щення таких товар╕в у митний режим тимчасового ввезення.

   Вочевидь, що коментована ╤ПК ма╓ в певному сенс╕ приватний характер, ╕ викладен╕ в н╕й положення надано в╕дпов╕дно до запиту. Водночас у ц╕й ╤ПК досить повно ╕ корект­но позначено норми чинного законодавства щодо обчислення ╕ порядку адм╕н╕стрування нарахованих в╕дсотк╕в за пер╕од п╕льгового зв╕льнення в╕д сплати ПДВ.

   Автор:
Олександр ТРУСОВОлександр ТРУСОВ
експерт-анал╕тик з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Товар поштою: проблеми оподаткування товар╕в, що пересилаються в Укра╖ну

   З 01.01.2019 р. набира╓ чинност╕ нова редакц╕я пп. 196.1.17 ст. 196 ПКУ. Вона передбача╓ оподаткування товар╕в ПДВ у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях фактурною варт╕стю до 150 ╓вро, що надходять на адресу ф╕зичних ос╕б у к╕лькост╕, що перевищу╓ три одиниц╕ в одному календарному м╕сяц╕. Тобто оподаткування ПДВ зд╕йснюватиметься залежно в╕д порядкового номера в╕дправлень, що надходять протягом календарного м╕сяця.

   Зм╕ни до зазначено╖ норми ПКУ було внесено Законом № 2245. Вт╕м практична реал╕зац╕я запровадженого цим Законом принципу оподаткування товар╕в, що перем╕щуються у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях (дал╕ — МЕВ), потребу╓ розробки в╕дпов╕дного програмного забезпечення, а для товар╕в, що перем╕щуються у м╕жнародних поштових в╕дправленнях (дал╕ — МПВ), на сьогодн╕ взагал╕ ╓ неможливою.

   Це поясню╓ться тим, що зм╕ни, внесен╕ Законом № 2245 до ПКУ, не узгоджуються з положеннями МКУ та допускають неоднозначне трактування з питання щодо об’╓кта оподаткування митними платежами.

   Також ╕снують складнощ╕ в╕дстеження м╕жнародного в╕дправлення за порядковим номером. Вони пов’язан╕ ╕з неможлив╕стю ╕дентиф╕кувати ф╕зичну особу — отримувача на п╕дстав╕ того обсягу даних, що надаються, зокрема, поштовими операторами.

   Водночас ╕сну╓ позитивний досв╕д кра╖н ╢С, де застосову╓ться принцип оподаткування, який встановлю╓ «пор╕г» неоподаткованого м╕н╕муму товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) у МПВ та МЕВ. При цьому декларування зд╕йсню╓ться шляхом внесення ╕нформац╕╖ до ╕нтерфейсу в╕дпов╕дного веб-серв╕су, ╕дентиф╕кац╕я отримувач╕в в╕дбува╓ться за ID-номером, а податки нараховуються автоматично.

   З огляду на усп╕шний ╓вропейський досв╕д необх╕дно зробити висновок щодо доц╕льност╕ запровадження в Укра╖н╕ принципу оподаткування товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) на адресу ф╕зичних ос╕б у МПВ та МЕВ, який ╜рунту╓ться на зменшенн╕ неоподаткованого м╕н╕муму для обчислення ПДВ.

   Протягом 2018 р. ДФС п╕д методолог╕чним кер╕вництвом М╕нф╕ну проводились неодноразов╕ робоч╕ зустр╕ч╕ з представниками експрес-перев╕зник╕в та поштових оператор╕в (зокрема, ГО «Об’╓днання експрес-перев╕зник╕в», ПАТ «Укрпошта», Митний ком╕тет Громадсько╖ Ради при ДФС) з питання реал╕зац╕╖ Закону № 2245 у частин╕ оподаткування МЕВ та МПВ. П╕д час проведення робочих зустр╕чей представники зазначених орган╕зац╕й та об’╓днань наполегливо та неодноразово висловлювались щодо необх╕дност╕ зм╕ни передбаченого Законом № 2245 принципу оподаткування за визначенням порядкового номера в╕дправлення на принцип зменшення неоподатковуваного м╕н╕муму для обчислення ПДВ.

   Кр╕м того, фах╕вцями ПАТ «Укрпошта» доведено ╕нформац╕ю щодо поступового розвитку ╕нформац╕йного обм╕ну. Зокрема, по╕нформовано про впровадження М╕жнародно╖ поштово╖ системи (IPS), до яко╖ входить модуль «Система митного декларування» (CDS), який забезпечу╓ ╕нформац╕йну вза╓мод╕ю митних орган╕в та поштових оператор╕в.

   Зг╕дно з р╕шеннями ╢вропейського Союзу з 2020 р. для поштових оператор╕в стане обов’язковим попередн╓ електронне митне декларування вм╕сту поштових в╕дправлень для прискорення митного контролю.

   Для цього використовуватимуться електронн╕ пов╕домлення, як╕ створюються в╕дпов╕дно до техн╕чного стандарту МЗЗ-11 «╤ТМАТТ VI — Електронна передача ╕нформац╕╖ про в╕дправлення», що був розроблений сп╕льно Всесв╕тн╕м поштовим союзом ╕ Всесв╕тньою митною орган╕зац╕╓ю.

   Сл╕д зазначати, що ДФС опрацьований законопроект «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо покращення адм╕н╕стрування та перегляду ставок окремих податк╕в ╕ збор╕в» в╕д 05.11.2018 р. № 9260 (дал╕ — законопроект № 9260), яким, зокрема, передбача╓ться зм╕на передбаченого Законом № 2245 принципу оподаткування товар╕в за визначенням порядкового номера в╕дправлення на принцип зменшення неоподатковуваного м╕н╕муму до 100 ╓вро для оподаткування ПДВ.

   Для застосування зазначено╖ норми законопроектом № 9260 пропону╓ться встановити перех╕дний пер╕од з 01.01.2019 р. по 30.06.2019 р., протягом якого ПДВ будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна варт╕сть яких перевищуватиме екв╕валент 150 ╓вро.

   ВИКОРИСТАН╤ МАТЕР╤АЛИ

   МКУ — Митний кодекс Укра╖ни в╕д 13.03.2012 р. № 4495-VI. ПКУ — Податковий кодекс Укра╖ни в╕д 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 2245 — Закон Укра╖ни в╕д 07.12.2017 р. № 2245-VIII «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо забезпечення збалансованост╕ бюджетних надходжень у 2018 роц╕»

Автор:
╤рина Месеча╤рина Месеча
головний державний ╕нспектор в╕дд╕лу орган╕зац╕╖ порядку перем╕щення товар╕в Управл╕ння орган╕зац╕╖ контролю за перем╕щенням товар╕в


В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

У 2019 роц╕ збережеться заборона на експорт дорогоц╕нних метал╕в

П╕дготовлено новий перел╕к товар╕в, експорт ╕ ╕мпорт яких л╕цензу╓ться.

М╕некономрозвитку розробило проект перел╕ку товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2019 р╕к. Проект оприлюднено для громадського обговорення. Зауваження та пропозиц╕╖ до проекту приймаються до 16 грудня на адресу: 01008, м. Ки╖в, вул. М. Грушевського, 12/2, е-mail: omarkus@me.gov.ua

Запропоновано наступного року знову обнулити квоти на ср╕бло, золото (окр╕м банк╕вських), в╕дходи або лом дорогоц╕нних метал╕в або метал╕в, плакованих дорогоц╕нними металами.

Незм╕нними у 2019 роц╕ залишаться перел╕ки:

- озоноруйнуючих речовин, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню;

- товар╕в, як╕ можуть м╕стити озоноруйнуюч╕ речовини, експорт ╕ ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню (кр╕м товар╕в, що перевозяться у контейнерах з особистим майном);

- товар╕в, ╕мпорт яких з Республ╕ки Македон╕я п╕дляга╓ л╕цензуванню у рамках тарифно╖ квоти в╕дпов╕дно до положень Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Республ╕кою Македон╕я ╕ Укра╖ною в╕д 18 с╕чня 2001 року.

Також плану╓ться продовжити на 2019 р╕к л╕цензування експорту антрациту.

 


https://jurliga.ligazakon.net

***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Импорт в Украину: нужен ли контракт купли-продажи

03-05-2018 17:35, Vasilek
Регион: Киев
Импорт в Украину: нужен ли контракт купли-продажи

Коллеги, добрый день!

Купля-продажа оборудования из Германии - Импорт в Украину

Вопрос: нужен ли контракт купли-продажи?

Грузоотправитель (Германия) и Банк утверждают, что контракт не нужен, достаточно инвойса

Если достаточно инвойса, то подскажите пожалуйста регламентирующий документ.

Заранее благодарю за ответ!

Сейчас Вы можете:
  • Посмотреть обсуждение
  • Ответить
  • Задать свой вопрос

    MDoffice

  • Анекдот из Интернет

    Преподаватель сексологии:
    - По статистике 18% женщин постоянно хотят, 23% обожают оральный секс, 38% регулярно изменяют мужьям:
    Студент с задней парты:
    - К черту статистику, нам нужны имена, адреса, телефоны!!!

    Афоризм

    Вaлepу в мapшpуткe пpижaлo к жeнщинe.
    Тaких cepъeзных oтнoшeний у Вaлepы eщe нe было.

    Перейти на WWW MD OFFICE http://www.mdoffice.com.ua
    E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua
    Рассылки Subscribe.Ru
    Новости  ВЭД в Украине от
    WWW MDOffice


    В избранное