1.	№ 829 от 11-10-2018 В╕домчий документ Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, наказу М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни в╕д 29 листопада 2007 року N 451 "ОВУ" № 87 от 13-11-2018 Действует с 14-11-2018

MDoffice

Количество просмотров: 86 (за период c 00:00 по 18:00 14/11/18), всего просмотров: 87

Наказ вiд 11.10.2018 № 829 МВС Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, наказу М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни в╕д 29 листопада 2007 року N 451 Вступил в силу с 14.11.2018

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Товари подв╕йного використання
	№ 2686/99-99-18-03-03-18 от 26.10.2018 ДФСУ "Про ╢диний список товар╕в подв╕йного використання"
Классификаторы
2. Классификатор "Классификатор документов"
	№ 2800/99-99-18-03-01-18 от 07.11.2018 ДФСУ "Щодо код╕в документ╕в в Класиф╕катор╕ документ╕в"
Информация
3. Санкции
	Приказ № 1629 от 09.11.2018 О введении санкций с 19.11.2018
	Приказ № 1630 от 09.11.2018 О введении санкций с 19.11.2018
	Приказ № 1631 от 09.11.2018 О введении санкций с 19.11.2018
	Приказ № 1632 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1633 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1634 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1635 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1636 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1637 от 09.11.2018 О введении санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1408 от 02.10.2018 О введении санкций с 12.10.2018
	Приказ № 1627 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1632 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1633 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1634 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1635 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1636 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1637 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
	Приказ № 1641 от 09.11.2018 Об отмене санкций с 09.11.2018
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	5
	Листи ДМСУ	6
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	1
	ВСЕГО:	12

MDoffice

14-11-2018 11:03, Askold
Регион: Киев
Оформление авто по новому законопроекту

День добрый. Подскажите, кто знает, что значит:
"Законопроектом № 8487 також передбачено п╕льги, з першого дня набрання чинност╕ Законом по 30-й календарний день (включно) в╕д дня набрання чинност╕ спец╕альним тимчасовим порядком, але не п╕зн╕ше 60 календарних дн╕в в╕д дня набрання чинност╕ Законом, ставки податку для легкових авто визначаються ╕з застосуванням коеф╕ц╕╓нта 0,5.

╤з тридцять першого дня набрання чинност╕ тимчасовим порядком (який буде затверджено у випадку прийняття супров╕дних зм╕н до Митного кодексу), але не п╕зн╕ше 90 календарних дн╕в в╕д дня набрання чинност╕ Законом, коеф╕ц╕╓нт ставки податку для таких авто п╕двищу╓ться ╕ становить 0,75."

Что значит "╕з застосуванням коеф╕ц╕╓нта 0,5"?
И вступил закон в действие или еще нет?

Чому проблема ╕з масовою загибеллю бдж╕л постала так гостро саме зараз, а не ран╕ше – адже обробляються поля пестицидами та ╕ншими х╕м╕катами кожного сезону?

Як розпов╕да╓ заступник директора ╤нституту еког╕г╕╓ни ╕ токсиколог╕╖ ╕м. Л.╤. Медведя Олександр Кравчук, швидше за все, комахи загинули саме через неправильне використання х╕м╕кат╕в та в╕дсутн╕сть достатньо╖ комун╕кац╕╖ м╕ж фермерами ╕ пас╕чниками.

"Тут з╕грало роль в╕дразу дек╕лька фактор╕в.

Це ╕ необ╕знан╕сть ╕з правилами поводження при обприскуванн╕, недотримання ╕нструкц╕й виробниками.

╢ ще один фактор, про який говорять замало, – к╕льк╕сть фальсиф╕кованих та контрафактних пестицид╕в та агрох╕м╕кат╕в, як╕ буквально заполонили ринок у поточному роц╕", – говорить Кравчук.

Чорний ринок пестицид╕в росте як на "др╕жджах". За ╕нформац╕╓ю експерт╕в галуз╕ ринок фальсиф╕кату ЗЗР на територ╕╖ Укра╖ни становить в╕д 20 до 30%, а в роздр╕бн╕й торг╕вл╕ – сяга╓ 80-90%.

Спец╕ал╕сти п╕драхували, що об’╓м укра╖нського ринку засоб╕в захисту рослин становить близько $2 млрд, ╕ це ╓ непоганим стимулом для торговц╕в фальсиф╕катом.

"Якщо у нас ╓ проблема з контрабандою ╕ фальсиф╕катом, то загибель бдж╕л ╓ ц╕лком оч╕куваною проблемою.

З ╕ншого боку, ма╓мо ще й таку ситуац╕ю: агровиробник при╖жджа╓ на сво╓ поле, а там стоять чи╖сь вулики, ╕ н╕хто не зна╓ чи╖ вони. Врешт╕ вда╓ться д╕знатися, що ╖х власник ╕з сус╕дньо╖ област╕, ╕ в╕н пов╕домля╓, що н╕кому н╕чого не винен, ╕ пов╕домляти куди в╕н в╕дв╕з пас╕ку в╕н не повинен", - коменту╓ Влад Седик, президент Ф╕тосан╕тарно╖ асоц╕ац╕╖ Укра╖ни.

Лаз╕вки для нелегально╖ "х╕м╕╖"

Можна припустити, що ситуац╕я з отру╓нням бдж╕л цьогор╕ч пог╕ршилась саме через актив╕зац╕ю незаконного об╕гу нелегальних пестицид╕в та агрох╕м╕кат╕в, але це т╕льки один ╕з фактор╕в цього ланцюга.

Наприк╕нц╕ червня СБУ перекрила канал постачання з Китаю засоб╕в захисту рослин нев╕домого походження, як╕ завозилися в Укра╖ну п╕д виглядом л╕цензованих ╓вропейських препарат╕в. 

Правоохоронц╕ вилучили парт╕ю у 139 тонн пестицид╕в на загальну суму майже 18 м╕льйон╕в гривень. В╕домо, що контрабандний вантаж реал╕зовували по вс╕й Укра╖н╕.

"Фактично, порушники зд╕йснювали торг╕влю препаратами, як╕ не проходили обов’язково╖ державно╖ ре╓страц╕╖ в Укра╖н╕ й, в╕дпов╕дно, не дозволен╕ до ввезення. В процес╕ митного оформлення до декларац╕╖ вносилися недостов╕рн╕ дан╕, н╕бито ЗЗР виготовлен╕ на територ╕╖ ╢вропейського Союзу та мають держре╓страц╕ю. А сп╕вроб╕тники митних та еколог╕чних орган╕в умисно не бачили нев╕дпов╕дност╕ у препаратах, як╕ ввозилися п╕д виглядом як╕сних ЗЗР", — пов╕домив радник М╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Михайло Апостол.

У Держпродспоживслужб╕ скаржаться на те, що протягом останн╕х чотирьох рок╕в в Укра╖н╕ д╕яв моратор╕й на проведення планових заход╕в державного нагляду у низц╕ сфер, у тому числ╕, й захисту рослин.

Це унеможливило зд╕йснення контролю за сво╓часним проведенням операторами ринку та громадянами заход╕в щодо захисту рослин та виконання регламент╕в застосування ЗЗР.

Аби якось вплинути на ситуац╕ю у "Держпродспоживслужб╕ готують пропозиц╕╖ щодо внесення зм╕н до закон╕в "Про пестициди ╕ агрох╕м╕кати", "Про захист рослин", "Про л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕", "Про бдж╕льництво" та Крим╕нального кодексу Укра╖ни.

Проте, на думку Владислава Седика, запропонований Держпродспоживслужбою та М╕нагропол╕тики механ╕зм врегулювання проблем масово╖ загибел╕ бдж╕л та фальсиф╕кату через запровадження л╕ценз╕й на торг╕влю н╕якого ефекту не дадуть.

Законом Укра╖ни "Про л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕" передбачено, що суб’╓кт господарювання, який ма╓ л╕ценз╕ю зобов’язаний дотримуватись л╕ценз╕йних умов.

Положення цього документу встановлюють вичерпний перел╕к вимог, обов’язкових для виконання л╕ценз╕атом. На його думку, це ╓ дублюючий документ д╕ючих вимог.

"Виника╓ запитання: нав╕що дв╕ч╕ перев╕ряти вимоги до суб’╓кт╕в господарювання.

Проблема контрабанди ╕ фальсиф╕кату засоб╕в захисту рослин поляга╓ в тому, що суб’╓кти, як╕ цим займаються, н╕коли не п╕дуть отримувати дозв╕льн╕ документи.

Тобто ДПСС про ╖х ╕снування нав╕ть не здогаду╓ться, а значить ╕ перев╕рити не може. Б╕льше того перев╕рки "б╕лого" б╕знесу теж не дадуть н╕якого ефекту.

Адже контрабанду ╕ фальсиф╕кат збер╕гають у гаражах та п╕двалах, а не на легальних складах. От на виход╕ ╕ ма╓мо – перев╕ряють легальний б╕знес, а контрабанда ╕ фальсиф╕кат як були, так ╕ залишилися", - вважа╓ Владислав Седик.

На думку експерта, реальний механ╕зм урегулювання проблеми поляга╓ у вза╓мод╕╖ вс╕х уповноважених орган╕в. ╤ ключову роль у цьому ма╓ займати Державна ф╕скальна служба.

Оск╕льки чинним законодавством передбачено, що в Укра╖н╕ дозволя╓ться реал╕зац╕я т╕льки тих засоб╕в захисту рослин, як╕ заре╓строван╕ та пройшли в╕дпов╕дн╕ випробування.

Тому уповноважен╕ органи контролю на кордон╕ повинн╕ б╕льш ретельно звертати увагу на речовини, як╕ завозяться. та контролювати ╖х подальше використання.

За словами координатора програм розвитку Продовольчо╖ ╕ с╕льськогосподарсько╖ орган╕зац╕╖ ООН (FАО) Михайла Малкова, поширення контрафактних та фальсиф╕кованих пестицид╕в в╕дбува╓ться двома шляхами: завдяки ввезенню фальсиф╕кованих препарат╕в з-за кордону та через внутр╕шн╓ виробництво п╕дроблених пестицид╕в.

П╕дтверджу╓ ситуац╕ю ╕ Владислав Седик. За його словами, фальсиф╕кат завозять до Укра╖ни не лише у вигляд╕ готових препарат╕в, а й у вигляд╕ д╕ючих речовин, з яких пот╕м "зм╕шують" препарати уже в Укра╖н╕.

"Коли кажуть, що у нас багато фальсиф╕кату, то це означа╓ що його зв╕дк╕лясь привезли, що знову означа╓ – або на кордон╕ не все добре, або ж його зробили в Укра╖н╕.

Д╕юч╕ речовини у нас не синтезують, тобто ╖х завозять як окрем╕ компоненти, поза складом готових препарат╕в. Аби под╕бне припинилося, необх╕дно, щоб ДФС показало, хто й ск╕льки возив ╕ як пот╕м використали ц╕ речовини", - вважа╓ експерт.

Спец╕ал╕сти сходяться на думц╕, що в Укра╖н╕ забагато точок входу для пестицид╕в, ╕ розмитненням засоб╕в захисту рослин не повинен займатися кожен митний пункт.

Разом з цим проблемами ╓ ╕ низький р╕вень досв╕ду митних ╕нспектор╕в, низький потенц╕ал митних лаборатор╕й, в╕дсутн╕сть проф╕л╕в ризику для пестицид╕в в ╕снуюч╕й систем╕ управл╕ння митними ризиками, нульовий р╕вень м╕жнародного митного сп╕вроб╕тництва.

Вивезти неможливо спалити

Окр╕м питань з митницею та в╕дсутн╕стю протягом останн╕х чотирьох рок╕в перев╕рок, ще один канал розповсюдження фальсиф╕кованих пестицид╕в – прогалини в систем╕ управл╕ння в╕дходами: в╕дсутн╕сть еколог╕чно безпечно╖ утил╕зац╕╖ п╕дроблених пестицид╕в, тимчасових сховищ для затриманих п╕дроблених препарат╕в, окр╕м того, не працю╓ належним чином система обл╕ку тари.

Михайло Малков розпов╕в про довол╕ поширене явище в Укра╖н╕ — продаж препарат╕в з вичерпаним терм╕ном придатност╕, як╕ мають йти на утил╕зац╕ю.

Непридатн╕ пестициди накопичувалися в Укра╖н╕ ще з радянських 1970-тих на стих╕йних звалищах. Це так зван╕ "радянськ╕ могильники". Часто вони збер╕гаються без нагляду п╕д в╕дкритим небом.

╥х об’╓ми вар╕юються нав╕ть у оф╕ц╕йних джерелах в╕д 8500 т до 11500 тонн. ╤нша категор╕я непридатних пестицид╕в – це т╕, як╕ виникають у процес╕ господарсько╖ д╕яльност╕ агровиробник╕в ╕ стають непридатними до використання через вичерпання терм╕ну придатност╕, неправильне збер╕гання  тощо.  

Натисн╕ть на картинку для зб╕льшення

 

На жаль, в Укра╖н╕ нема╓ д╕ючого механ╕зму збору та утил╕зац╕╖ використано╖ тари з-п╕д препарат╕в, що також стимулю╓ д╕лк╕в розвивати св╕й нелегальний б╕знес. Подекуди аграр╕╖ сам╕ "допомагають" виробникам фальсиф╕кату, продаючи порожню тару з-п╕д препарат╕в за гот╕вку.

Бар’╓ри для п╕дробок

Агровиробники на сьогодн╕ опинились м╕ж "молотом ╕ ковадлом". З одного боку, – ма╓мо засилля в╕дносно дешевого фальсиф╕кату, з ╕ншого – в╕дсутн╕сть доступу у фермер╕в до нових ╕нновац╕йних препарат╕в ╕з б╕льш як╕сними д╕ючими речовинами.

П╕сля ухвалення наприк╕нц╕ 2016 року поправки про необх╕дн╕сть п╕дтвердження обов’язково╖ державно╖ ре╓страц╕╖ пестицид╕в в кра╖н╕, де вони виробляються, зразки нов╕тн╕х препарат╕в не можуть завозитися на територ╕ю нашо╖ кра╖ни для проходження державних випробувань.

Це лише посилило проблему з фальсиф╕катом, адже на ринок не надходять ╕нновац╕йн╕ речовини нового покол╕ння, як╕ п╕дробити набагато складн╕ше, н╕ж добре в╕дом╕ "стар╕" препарати.

Як можна зменшити проблему? Найперше, що можна було б зробити – запровадити л╕цензування ╕мпорту д╕ючих речовин як окремих компонент╕в.

При завезенн╕ пестициду компан╕╖ необх╕дно надати ц╕лий перел╕к дозв╕льних документ╕в, результат╕в випробувань та перев╕рок.

Проте, завезення д╕ючих речовин як окремих компонент╕в н╕хто не контролю╓. З цього техн╕чного продукту – частина йде на виробництво так званих "укра╖нських" препарат╕в, адже синтезу препарату в Укра╖н╕ нема╓.

А ╕нша частина якраз ╕ ╓ потенц╕йним джерелом фальсиф╕кату. Кр╕м того, в Укра╖н╕ дос╕ не ╕сну╓ спец╕альних потужностей для знищення непридатних пестицид╕в ╕, при цьому, М╕н╕стерство еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни не нада╓ дозвол╕в на вивезення х╕м╕чних в╕дход╕в за кордон для ╖х утил╕зац╕╖ на спец╕ал╕зованих заводах.

Питання в╕дкриття так званого транскордону з метою утил╕зац╕╖ непридатних пестицид╕в ╕ дос╕ вир╕шу╓ться Каб╕нетом м╕н╕стр╕в.

Ц╕лком д╕╓в╕ ╕нструменти боротьби з фальсиф╕кованою чи контрафактною "х╕м╕╓ю" в╕дом╕ ╕ прописан╕, й Укра╖на не ╓ ун╕кальною кра╖ною в цьому сенс╕, проте наша ун╕кальн╕сть може проявитися в ╕ншому – "бажанн╕" вс╕ ц╕ заходи запровадити. 

Питання еколог╕╖ в кра╖н╕, де за межею б╕дност╕ знаходиться 80% населення, вида╓ться не надто актуальним, проте надто ласим до зловживань та ман╕пуляц╕й, - мутною водою, в як╕й легше п╕ймати рибку.

Завдання ж сусп╕льства – спостер╕гати за прозор╕стю ус╕х процес╕в та пропозиц╕й, аби Укра╖на не вигадувала св╕й "велосипед", а дотримувалася м╕жнародних вимог до належного контролю за небезпечними речовинами задля нашого здоров’я.

М╕н'юст затвердив зм╕ни до Вимог щодо написання найменування юридично╖ особи, ╖╖ в╕докремленого п╕дрозд╕лу, громадського формування, що не ма╓ статусу юридично╖ особи, кр╕м орган╕зац╕╖ профсп╕лки.

Назва юридично╖ особи береться у лапки та зазнача╓ться безпосередньо п╕сля орган╕зац╕йно-правово╖ форми суб'╓кта господарювання (кр╕м орган╕в державно╖ влади, орган╕в м╕сцевого самоврядування, орган╕в влади АР Крим, державних, комунальних орган╕зац╕й, заклад╕в, установ).

Використання лапок у найменуванн╕ юридично╖ особи не ╓ ознакою для визначення тотожност╕ найменувань.

Найменування в╕докремленого п╕дрозд╕лу ма╓ м╕стити слова "в╕докремлений п╕дрозд╕л" ("ф╕л╕я", "представництво" тощо) та вказувати на належн╕сть до юридично╖ особи, яка створила зазначений в╕докремлений п╕дрозд╕л.

Зм╕ни затверджено наказом М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни в╕д 17.10.2018 р. № 3236/5.

Бухгалтер.ua

289" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allow="encrypted-media">

FaceBook

Чтобы встреча носила чисто дружеский характер, Жанна не побрила ноги, надела трусы брата и нарисовала маркером на груди колокола.

Валентин был настолько слаб, что подхватив кишечную палочку не смог донести её до больницы.