Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	8
	Листи ДМСУ	2
	Накази ДМСУ	1
	ВСЕГО:	11

MDoffice

Количество просмотров: 50 (за период c 00:00 по 18:00 11/09/15), всего просмотров: 7880

Постанова вiд 21.05.2012 № 450 КМУ Питання, пов’язан╕ ╕з застосуванням митних декларац╕й Вступил в силу с 01.06.2012

• Все хиты документов

MDoffice

М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В
УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про д╕яльн╕сть митних брокер╕в

    В╕дпов╕дно до статт╕ 407 Митного кодексу Укра╖ни та п╕дпункту 5 пункту 4 Положення про М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 серпня 2014 року N 375,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити так╕, що додаються:

    Порядок подання та розгляду заяв ╕ надання дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ та контролю за нею;

    форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕;

    форму заяви про анулювання/зупинення д╕╖ дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕;

    форму Витягу з ре╓стру митних брокер╕в.

    2. Департаменту податково╖, митно╖ пол╕тики та методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (Чмерук М. О.) в установленому порядку забезпечити:

    подання цього наказу на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни;

    оприлюднення цього наказу.

    3. Визнати такими, що втратили чинн╕сть:

    наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 18 серпня 2009 року N 767 "Про затвердження Порядку прийняття ╕спиту у представник╕в митних брокер╕в", заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14 вересня 2009 року за N 868/16884 (╕з зм╕нами);

    наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 30 листопада 2009 року N 1142 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням л╕ценз╕атами Л╕ценз╕йних умов провадження посередницько╖ д╕яльност╕ митного брокера", заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 24 грудня 2009 року за N 1243/17259 (╕з зм╕нами);

    наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 08 грудня 2009 року N 1169 "Про затвердження Порядку анулювання, переоформлення, видач╕ дубл╕ката квал╕ф╕кац╕йного посв╕дчення представника митного брокера", заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29 грудня 2009 року за N 1259/17275;

    наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 28 листопада 2012 року N 1233 "Про затвердження форми акта перев╕рки, який склада╓ться за результатами зд╕йснення заход╕в державного нагляду (контролю) за д╕яльн╕стю митних брокер╕в, та внесення зм╕н до наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 30 листопада 2009 року N 1142", заре╓стрований у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 10 грудня 2012 року за N 2052/22364.

    4. Цей наказ набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.

    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни Маке╓ву О. Л. та заступника Голови Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Л╕карчука К. ╤.

Порядок
подання та розгляду заяв ╕ надання дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ та контролю за нею

I. Загальн╕ положення

    1. Цей Порядок регламенту╓ подання та розгляд заяв щодо провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, а також надання, переоформлення, анулювання чи зупинення д╕╖ дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ (дал╕ - Дозв╕л) та контролю за нею.

    2. Терм╕н в цьому Порядку вжива╓ться у такому значенн╕:

    ре╓стр митних брокер╕в - програмно-╕нформац╕йний комплекс автоматизовано╖ системи центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, призначений для накопичення, систематизац╕╖ ╕ збер╕гання в╕домостей про митних брокер╕в.

    ╤нш╕ терм╕ни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Митному кодекс╕ Укра╖ни.

    3. З метою провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мства повинн╕ отримати Дозв╕л, що нада╓ться Державною ф╕скальною службою Укра╖ни (ДФС) та Адм╕н╕страц╕╓ю Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни (Адм╕н╕страц╕я Держприкордонслужби) в╕дпов╕дно до подано╖ заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ (дал╕ - Заява про надання/переоформлення Дозволу), за формою, затвердженою цим наказом.

    4. П╕дпри╓мство, якому надано Дозв╕л, включа╓ться до ре╓стру митних брокер╕в.

    Д╕я Дозволу, наданого п╕дпри╓мству, поширю╓ться на вс╕ його в╕докремлен╕ п╕дрозд╕ли.

    Право використання Дозволу не може передаватись ╕нш╕й особ╕.

    5. Митний брокер може розпочати декларування товар╕в з моменту включення його до ре╓стру митних брокер╕в.

    6. У раз╕ виникнення п╕дстав для переоформлення Дозволу, передбачених статтею 413 Митного кодексу Укра╖ни, п╕дпри╓мство зобов'язане протягом 30 дн╕в з дати виникнення таких п╕дстав звернутися до ДФС ╕з Заявою про надання/переоформлення Дозволу.

    П╕д час переоформлення Дозволу його д╕я не зупиня╓ться.

    7. Прийняття р╕шення про надання, переоформлення Дозволу сп╕льною групою, створеною в╕дпов╕дно до наказу ДФС та Адм╕н╕страц╕╖ Держприкордонслужби (дал╕ - сп╕льна група), та внесення в╕дпов╕дно╖ ╕нформац╕╖ до ре╓стру митних брокер╕в зд╕йсню╓ться протягом 20 робочих дн╕в з дня надходження до ДФС Заяви про надання/переоформлення Дозволу.

    Р╕шення сп╕льно╖ групи ф╕ксуються у протокол╕ зас╕дання.

    Протягом трьох робочих дн╕в з дня прийняття р╕шення про надання Дозволу Витяг з ре╓стру митних брокер╕в нада╓ться п╕дпри╓мству за формою, затвердженою цим наказом.

    8. ДФС забезпечу╓ оприлюднення та оновлення на оф╕ц╕йному сайт╕ ре╓стру митних брокер╕в.

    9. ╤нформац╕я, яка м╕ститься у ре╓стр╕ митних брокер╕в ╕ розм╕щена в автоматизован╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕ ДФС, ╓ доступною для перегляду посадовими особами ДФС, митниць у межах ╖х компетенц╕╖.

II. Надання та переоформлення Дозволу

    1. З метою отримання та переоформлення Дозволу п╕дпри╓мство надсила╓ на адресу ДФС засобами поштового зв'язку або нарочно Заяву про надання/переоформлення Дозволу, яка заповню╓ться у друкованому вигляд╕ за допомогою друкувального пристрою на аркуш╕ паперу формату А4 та засв╕дчу╓ться п╕дписом кер╕вника п╕дпри╓мства або громадянина-п╕дпри╓мця та печаткою (за наявност╕).

    Будь-як╕ виправлення та п╕дчистки у Заяв╕ про надання/переоформлення Дозволу не допускаються.

    2. ДФС перев╕ря╓ повноту та достов╕рн╕сть в╕домостей, зазначених у Заяв╕ про надання/переоформлення Дозволу.

    3. ╤нформац╕я про надання/переоформлення Дозволу вноситься до ре╓стру митних брокер╕в посадовою особою структурного п╕дрозд╕лу ДФС, на який покладено обов'язки з ведення такого ре╓стру, протягом 24 годин з моменту оформлення в╕дпов╕дного протоколу сп╕льно╖ групи.

    Ре╓стр митних брокер╕в м╕стить так╕ в╕домост╕:

    дата, номер звернення п╕дпри╓мства про надання, переоформлення, анулювання або зупинення д╕╖ Дозволу;

    дата, номер протоколу сп╕льно╖ групи про надання, переоформлення, анулювання або зупинення д╕╖ Дозволу;

    ре╓страц╕йний номер митного брокера, який форму╓ться за такою схемою:

    сер╕я АА N ВВВВВВ,

    де АА - л╕тери, як╕ в╕дображають сер╕ю Дозволу;

    ВВВВВВ - порядковий номер у ре╓стр╕, який присвою╓ться у порядку зростання, починаючи з 000001;

    дата внесення ╕нформац╕╖ до ре╓стру митних брокер╕в;

    код за ╢ДРПОУ або ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в, або сер╕я та номер паспорта (для ф╕зичних ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в та оф╕ц╕йно пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕);

    найменування митного брокера або пр╕звище, ╕м'я, по батьков╕ громадянина-п╕дпри╓мця;

    адреса м╕сцезнаходження п╕дпри╓мства або м╕сця проживання громадянина-п╕дпри╓мця;

    дата, до яко╖ зупиня╓ться д╕я Дозволу, п╕дстави для зупинення д╕╖ Дозволу;

    дата анулювання Дозволу, п╕дстави для анулювання Дозволу;

    телефон, факс та електронна адреса п╕дпри╓мства;

    код орган╕зац╕йно-правово╖ форми господарювання п╕дпри╓мства;

    код територ╕╖ п╕дпри╓мства (КОАТУУ);

    п╕дстави для переоформлення Дозволу.

    Повторне використання ре╓страц╕йного номера у ре╓стр╕ митних брокер╕в не допуска╓ться.

    4. Одночасно з переоформленням Дозволу в╕дпов╕дно до пункту 6 розд╕лу I цього Порядку попередн╕й ре╓страц╕йний номер митного брокера у ре╓стр╕ митних брокер╕в визна╓ться нед╕йсним.

    5. Витяг з ре╓стру митних брокер╕в п╕дпису╓ться кер╕вником структурного п╕дрозд╕лу ДФС, на який покладено обов'язки з ведення такого ре╓стру. Будь-як╕ виправлення, п╕дчистки у витяз╕ з ре╓стру митних брокер╕в не допускаються.

    Протягом трьох робочих дн╕в п╕сля дати включення п╕дпри╓мства до ре╓стру митних брокер╕в витяг з цього ре╓стру надсила╓ться ДФС засобами поштового зв'язку на адресу м╕сцезнаходження юридично╖ особи / м╕сця проживання громадянина-п╕дпри╓мця, яка зазначена у Заяв╕ про надання/переоформлення Дозволу.

    6. У раз╕ втрати або пошкодження витягу з ре╓стру митних брокер╕в п╕дпри╓мство може письмово звернутись до ДФС про повторне надання (надсилання) такого витягу.

    7. Заява про повторне надання витягу з ре╓стру митних брокер╕в заповню╓ться у друкованому вигляд╕ за допомогою друкувального пристрою на аркуш╕ паперу формату А4. У заяв╕ зазначаються рекв╕зити заявника (код за ╢ДРПОУ, або ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в, або сер╕я та номер паспорта (для ф╕зичних ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в та оф╕ц╕йно пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕), повне найменування, м╕сцезнаходження тощо) та причини повторного надання витягу. Дан╕, зазначен╕ у так╕й заяв╕, засв╕дчуються п╕дписом кер╕вника та печаткою п╕дпри╓мства (за наявност╕).

    8. П╕дставою для прийняття сп╕льною групою р╕шення про в╕дмову у наданн╕/переоформленн╕ Дозволу ╓ неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕, що м╕стяться у Заяв╕ про надання/переоформлення Дозволу.

    9. Про в╕дмову у наданн╕/переоформленн╕ Дозволу ДФС пов╕домля╓ п╕дпри╓мство в письмов╕й форм╕ ╕з зазначенням причин в╕дмови за адресою м╕сцезнаходження юридично╖ особи / м╕сця проживання громадянина-п╕дпри╓мця, зазначеною у Заяв╕ про надання/переоформлення Дозволу, протягом трьох робочих дн╕в з дня прийняття такого р╕шення.

    10. У раз╕ в╕дмови у наданн╕/переоформленн╕ Дозволу заявник п╕сля усунення причин, як╕ стали п╕дставою для тако╖ в╕дмови, ма╓ право повторно над╕слати Заяву про надання/переоформлення Дозволу.

    11. Р╕шення про в╕дмову у наданн╕/переоформленн╕ Дозволу може бути оскаржено у порядку, визначеному законодавством.

III. Анулювання та зупинення д╕╖ Дозволу

    1. Дозв╕л може бути анульовано або його д╕ю зупинено на строк до 30 дн╕в за р╕шенням сп╕льно╖ групи.

    2. Д╕я дозволу зупиня╓ться:

    1) у раз╕ невиконання п╕дпри╓мством вимог, встановлених Митним кодексом Укра╖ни, актами Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, - в межах строку, встановленого пунктом 1 цього розд╕лу, але не б╕льше, н╕ж до моменту виконання цих вимог;

    2) у раз╕ подання п╕дпри╓мством заяви про анулювання/зупинення д╕╖ дозволу на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ (дал╕ - Заява про анулювання/зупинення д╕╖ Дозволу) за формою, затвердженою цим наказом.

    3. Дозв╕л анулю╓ться:

    1) у раз╕ неусунення п╕дпри╓мством обставин, зазначених у п╕дпунктах 1 та 2 пункту 2 цього розд╕лу, протягом 30 дн╕в, що настають за днем зупинення д╕╖ Дозволу;

    2) у раз╕ повторного протягом року виникнення п╕дстав для зупинення д╕╖ Дозволу, як╕ призвели до неправом╕рного зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в або зменшення ╖х розм╕ру, до незабезпечення дотримання заход╕в тарифного та/або нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;

    3) у раз╕ подання п╕дпри╓мством Заяви про анулювання/зупинення д╕╖ Дозволу;

    4) у раз╕ припинення п╕дпри╓мства, якому надано Дозв╕л;

    5) у раз╕ встановлення факту надання п╕д час отримання Дозволу недостов╕рно╖ ╕нформац╕╖.

    4. В╕дсутн╕сть або пошкодження витягу з ре╓стру митних брокер╕в не ╓ п╕дставою для анулювання або зупинення д╕╖ Дозволу.

    5. Розгляд питань про анулювання або зупинення д╕╖ Дозволу (кр╕м випадк╕в, коли так╕ питання розглядаються за Заявою про анулювання/зупинення д╕╖ Дозволу п╕дпри╓мства) зд╕йсню╓ться сп╕льною групою з обов'язковим запрошенням представник╕в п╕дпри╓мства, якому надано Дозв╕л.

    6. Зупинення д╕╖ Дозволу зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ р╕шення сп╕льно╖ групи шляхом блокування ре╓страц╕йного номера п╕дпри╓мства у ре╓стр╕ митних брокер╕в ╕з зазначенням причини такого зупинення.

    7. Анулювання Дозволу зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ р╕шення сп╕льно╖ групи шляхом анулювання ре╓страц╕йного номера п╕дпри╓мства у ре╓стр╕ митних брокер╕в ╕з зазначенням причини анулювання.

    8. ДФС протягом п'яти робочих дн╕в з дати прийняття р╕шення, про анулювання або зупинення д╕╖ Дозволу, оформленого у встановленому законодавством порядку, письмово пов╕домля╓ п╕дпри╓мство ╕з зазначенням причин такого р╕шення.

    9. П╕дпри╓мство п╕сля усунення порушень, як╕ були п╕дставою для зупинення д╕╖ Дозволу, може направити до ДФС Заяву про надання/переоформлення Дозволу в╕дпов╕дно до розд╕лу II цього Порядку.

    10. Оскарження р╕шення про зупинення д╕╖ чи анулювання дозволу зд╕йсню╓ться у порядку, встановленому законом.

IV. Контроль за д╕яльн╕стю митних брокер╕в у частин╕ дотримання ними вимог законодавства у сфер╕ державно╖ митно╖ справи

    1. Митниця зобов'язана письмово ╕нформувати ДФС (з детальним описом та документальним п╕дтвердженням) про встановлен╕:

    порушення митним брокером вимог законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ призвели до неправом╕рного зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в або зменшення ╖х розм╕ру, до незабезпечення дотримання заход╕в тарифного та/або нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;

    систематичн╕ помилки, визначен╕ частиною першою статт╕ 268 Митного кодексу Укра╖ни, як╕ допустили агенти з митного оформлення у митних декларац╕ях.

    2. У раз╕ притягнення агента з митного оформлення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ у справах про контрабанду або до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за вчинення правопорушень, пов'язаних ╕з провадженням митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, митниця, яка встановила або отримала ╕нформац╕ю про таке порушення, протягом п'яти робочих дн╕в пов╕домля╓ ДФС шляхом надання (надсилання) до ДФС наявних документальних п╕дтверджень, у тому числ╕ зав╕рених митницею постанов у справ ах про порушення митних правил, як╕ набрали законно╖ сили.

_____________________________________________________________________________________
(найменування центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓
державну податкову ╕ митну пол╕тику)

ВИТЯГ
З РЕ╢СТРУ МИТНИХ БРОКЕР╤В

   С целью осуществления таможенной брокерской деятельности предприятия должны получить разрешение, предоставляемое ГФС и Администрацией Госпогранслужбы

   Минфин приказом от 4 августа 2015 года № 693 утвердил Порядок представления и рассмотрения заявлений и предоставления разрешения на осуществление таможенной брокерской деятельности и контроля за ней.

   С целью осуществления таможенной брокерской деятельности предприятия должны получить разрешение, предоставляемое Государственной фискальной службой и Администрацией Госпогранслужбы согласно поданному заявлению о предоставлении/переоформлении разрешения на осуществление таможенной брокерской деятельности по установленной форме.

   Предприятие, которому предоставлено разрешение, включается в реестр таможенных брокеров.

   Действие разрешения, предоставленного предприятию, распространяется на все его обособленные подразделения. Право использования разрешения не может передаваться другому лицу.

   Таможенный брокер может начать декларирование товаров с момента включения его в реестр таможенных брокеров.

   В случае возникновения оснований для переоформления разрешения, предусмотренных ст. 413 Таможенного кодекса, предприятие обязано в течение 30 дней с даты возникновения таких оснований обратиться к ГФС с заявлением о предоставлении/переоформлении разрешения. Во время переоформления разрешения его действие не останавливается.

   Принятие решения о предоставлении, переоформлении разрешения общей группой, созданной в соответствии с приказом ГФС и Администрации Госпогранслужбы, и внесение соответствующей информации в реестр таможенных брокеров осуществляется в течение 20 рабочих дней со дня поступления к ГФС заявления о предоставлении/переоформлении разрешения.

   В течение 3 рабочих дней со дня принятия решения о предоставлении разрешения выписка из реестра таможенных брокеров предоставляется предприятию.

   ГФС обеспечивает обнародование и обновление на официальном сайте реестра таможенных брокеров.

   Информация, содержащаяся в реестре таможенных брокеров, является доступной для просмотра должностными лицами ГФС, таможен в пределах их компетенции.

www.ligazakon.ua

   Решение было принято Межведомственной комиссией по международной торговле
Украина досрочно отменила действие специальных пошлин на импорт легковых автомобилей, введенной в 2013 г. Об этом изданию "Апостроф" сообщил источник в украинском правительстве.

   Отмечается, что данное решение было принято Межведомственной комиссией по международной торговле на этой неделе.

   "Комиссия приняла решение об отмене спецпошлин на легковые автомобили", - сообщил собеседник издания.

   Решение комиссии должно вступить в силу после публикации в ближайшие дни в правительственной газете "Урядовый курьер".

   Стоит отметить, спецпошлины на импорт легковых автомобилей Украина ввела сроком на 3 года.

   Первоначальный размер пошлин составлял 6,46% на автомобили с объемом двигателя 1000-1500 куб. см и 12,95% - с объемом двигателя 1500-2200 куб. см. Затем пошлины были снижены до 2,14% и 4,3% соответственно.

   Напомним, экспертная панель Всемирной торговой организации (ВТО) поддержала жалобу Японии против Украины и призвала отменить спецпошлину на импорт автомобилей.

РБК-Украина

   З 1 с╕чня 2016-го Рос╕я може повн╕стю заборонити ввозити укра╖нськ╕ продукти харчування, говорить м╕н╕стр економ╕чного розвитку сус╕дньо╖ держави Олекс╕й Улюка╓в. Це станеться, якщо не вдасться домовитися стосовно додатку до угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж РФ, Укра╖ною та ╢вросоюзом.

   —Ця заява остаточно розв╕яла ╕люз╕╖ тих виробник╕в, як╕ спод╕валися в╕дновити торг╕влю з Рос╕йською Федерац╕╓ю, — каже 53-р╕чний Олег Юхновський, голова ком╕тету п╕дпри╓мств агропромислового комплексу при Торго­вельно-промислов╕й палат╕ Укра╖ни. — 2012-го експортували до Рос╕╖ товар╕в майже на 2 м╕льярди долар╕в. А за ш╕сть м╕сяц╕в 2015-го — на понад 125 м╕льйон╕в долар╕в. Тор╕к Москва ц╕леспрямовано заборонила ввозити б╕льш╕сть наших продукт╕в. Тому експорт стр╕мко наближа╓ться до нуля. Спод╕ваюся, колись повернемося на рос╕йський ринок. В╕н важливий з геопол╕тично╖ та географ╕чно╖ точки зору: близьк╕ уподобання споживач╕в, укра╖нська продукц╕я користувалася попитом у Рос╕╖.

   Коли почалися торговельн╕ в╕йни?

   —Укра╖нськ╕ продукти взялися вит╕сняти з 2010-го. Спершу були сирн╕ в╕йни. Ран╕ше експортували до Рос╕╖ 140 тисяч тонн сир╕в на р╕к, зараз — практично нуль. Пот╕м заборонили ввозити ╕нш╕ продукти.

   На як╕ ринки переор╕╓нтовуються наш╕ виробники?

   —У першу чергу — на ╓вропейський. Конкурентоспроможн╕сть там автоматично гаранту╓ усп╕х на будь-якому ринку в св╕т╕. У ╢вроп╕ значно вищ╕ вимоги до якост╕ продукц╕╖, часто — ╕нш╕ смаки у споживач╕в. Пробитися туди складно — потр╕бно мати сучасне обладнання, застосовувати нов╕тн╕ технолог╕╖, отримати дозволи, сертиф╕кати. Необх╕дно залучати ╕нвестиц╕╖. Наш╕ харчова ╕ переробна галуз╕ потребують серйозних вливань.

   Також експорту╓мо продукти в Африку, на Близький Сх╕д. В ╤нд╕ю постача╓мо за р╕к понад м╕льйон тонн соняшниково╖ ол╕╖. В ╤зра╖ль — велик╕ парт╕╖ я╓ць, м'яса птиц╕, зерна, кондитерських вироб╕в. ╤ран зац╕кавлений у багатьох наших продуктах.

   Забороняли сало ╕ с╕ль

   28 липня 2014 року — Рос╕я заборонила ввозити укра╖нськ╕ рибн╕ консерви

   15 серпня 2014-го — алкогольн╕ напо╖ деяких укра╖нських виробник╕в

   21 жовтня 2014 року — картоплю

   13 с╕чня 2015-го — сало

   22 травня 2015 року — заборона на транзит через територ╕ю Рос╕╖ сухого молока

   5 серпня 2015-го — с╕ль, через нев╕дпов╕дн╕сть рос╕йським стандартам

   24 серпня 2015 року — не пропустили 152 т м'яса

   2 м╕льярди долар╕в — збиток за минулий р╕к в╕д бойкоту рос╕йських товар╕в в Укра╖н╕, пов╕домляють в Асоц╕ац╕╖ постачальник╕в торговельних мереж.

   —Це чудова форма санкц╕й проти РФ, бо оф╕ц╕йно заборон не вводили. Укра╖нц╕ й надал╕ не купують рос╕йських товар╕в. Ринок на це в╕дреагував. У супермаркетах сутт╓во зменшилася к╕льк╕сть ╖хн╕х продукт╕в, — говорить Павло Мельник, директор консалтингово╖ агенц╕╖ "МПП-консалтинг".

Gazeta.ua

   Канадское агентство пограничных услуг CBSA установило антидемпинговые и компенсационные пошлины на толстолистовой стальной прокат из Индии и России.

   Об этом говорится в сообщении CBSA. Для индийских экспортеров вводится компенсационная пошлина 20,3% и антидемпинговая - 220,5%. Для российской группы "Северсталь" установлена антидемпинговая пошлина 32%, компенсационная - 18,9%. Для остальных российских производителей - 220,5% и 18,9% соотвтественно.

   Антидемпинговый иск был подан 10 июня компанией Essar Steel Algoma, принадлежащей индийской группе Essar Steel. В начале августа Канадский международный торговый трибунал постановил, что импорт толстолистового стальногопроката из Индии и России может нанести либо уже нанес ущерб национальным производителям.

   Кроме того, индийский Генеральный директорат по защите рынков сообщил о начале расследования по импорту горячекатаного рулонного проката из черной и легированной стали шириной от 600 мм из Китая, России, Южной Кореи и Японии. Соответствующий иск был подан в конце июля индийскими компаниями SAIL, Essar Steel и JSW Steel, на долю которых приходится свыше 50% национального производства в данном сегменте.

   Если DGS в ходе расследования придет к выводу, что импорт горячекатаного проката из вышеуказанных стран создает угрозу национальным производителям, его итогом может стать установление защитных пошлин на срок до 4 лет.

   В настоящее время таможенный тариф на поставки данной продукции из-за рубежа составляет 12,5%, но он не распространяется на прокат из Южной Кореи и Японии, чьи компании платят менее 1% благодаря подписанным с этими странами соглашениям о свободной торговле. Но защитная пошлина не будет иметь никаких исключений.

   По данным индийских металлургов, подавших жалобу в DGS, в 2013-2014 финансовом году доля импортных горячекатаных рулонов на национальном рынке составляла порядка 5%. Но в текущем фингоду, который начался в апреле 2015 года, этот показатель может достичь 13%. В предыдущем финансовом году импорт толстого листа в Индию вырос на 72%, до 9,3 млн тонн стали. При этом 3,5 млн тонн поступили из Японии и Южной Кореи, нарастивших поставки более чем в два раза.

   Из-под действия расследования освобождены нержавеющий горячекатаный прокат, полоса шириной менее 600 мм, оцинкованная продукция, а также некоторые специальные сорта стали - электротехническая, пружинная и сталь, отвечающая стандартам API, для изготовления нефтегазовых труб.

Минпром

   Прем’╓р-м╕н╕стр Арсен╕й Яценюк разом ╕з польським колегою Евою Копач домовилися 9 вересня про надання Укра╖н╕ 100 м╕льйон╕в ╓вро кредиту на розвиток прикордонно╖ ­╕нфраструктури
Прем’╓р-м╕н╕стр Арсен╕й Яценюк разом ╕з польським колегою Евою Копач домовилися 9 вересня про надання Укра╖н╕ 100 м╕льйон╕в ╓вро кредиту на розвиток прикордонно╖ ­╕нфраструктури
Прем'╓р-м╕н╕стр Арсен╕й Яценюк 9 вересня у Польщ╕ зустр╕вся з колегою Евою Копач та президентом Андже╓м Дудою.

   —Польща для нас ╓ вз╕рцем реформ, — говорить 41-р╕чний Арсен╕й Яценюк п╕д час сп╕льно╖ прес-конференц╕╖ з Евою Копач у Варшав╕. — Ви на сво╓му приклад╕ довели: якщо почати реформи, пройти дуже складний шлях, то можна отримати реальн╕ результати. Стати членом ╢вропейського Союзу. Голос ╕ позиц╕я Польщ╕ щодо Укра╖ни в кра╖нах-членах ╢С ╓ надважливими. Мало хто у св╕т╕ нас розум╕╓ так, як ви. Польща ╓ нашим стратег╕чним другом.

   Ми хочемо при╓днатися до системи передач╕ газу, яку створюють Польща, Румун╕я, Угорщина та Словаччина. Це означатиме, що потоки газу м╕ж нашими кра╖нами будуть в╕льн╕. Що зможемо торгувати без обмежень. Зробимо крок у напрямку енергетично╖ безпеки Укра╖ни. Ки╖в уже п╕дписав з Варшавою меморандум про буд╕вництво газопроводу. В╕н матиме потужн╕сть 10 м╕льярд╕в кубометр╕в газу. На це потр╕бно вид╕лити 160 м╕льйон╕в долар╕в.

   Сьогодн╕ прийняли р╕шення про початок переговор╕в щодо ново╖ угоди про пункти сп╕льного контролю на митницях. Зараз таких працюють чотири. Впровадимо сп╕льний контроль на восьми.

   Домовилися, що Варшава вид╕лить нам 100 млн ╓вро кредиту на розвиток прикордонно╖ ╕нфраструктури та пункт╕в пропуску через укра╖нсько-польський кордон. Також ухвалили документ про створення Ради обм╕ну молоддю.

   —Конфл╕кт в Укра╖н╕ потребу╓ довготривалого врегулювання. Це стане можливим завдяки залученню до переговорного процесу сус╕дн╕х держав, як╕ розум╕ють ╕ твердо п╕дтримують Укра╖ну, — говорить президент Анджей Дуда, 43 роки.

   —Ми вдячн╕ за активне сприяння у вир╕шенн╕ укра╖нсько-рос╕йського конфл╕кту. Польща ╓ нашим над╕йним партнером ╕ добре усв╕домлю╓ р╕вень загрози з боку Рос╕╖ для ╢вропи, — дяку╓ глава уряду Укра╖ни.

Gazeta.ua

   В╕дпов╕дно до нових вимог Постанови № 491, як╕ набрали законно╖ сили 08.09.2015, була скасована процедура оформлення суден при переход╕ з одного укра╖нського порту в ╕нший в зон╕ д╕яльност╕ одного митного органу. Першим судном, яке пройшло через ╤лл╕ч╕вський порт за ц╕╓ю нормою, став контейнеровоз “Sainty Vogue” оператора контейнерних перевезень «Mediterranean Shipping Company» (прапор Маршаллов╕ Острови).

   Корабель прибув до ╤лл╕ч╕вського морського порту з Грец╕╖ ╕ ошвартувався б╕ля причал╕в порту № 3 ╕ 4. З борту судна було вивантажено 162 контейнера, завантажено – 105 контейнер╕в. Вс╕ необх╕дн╕ документи на зах╕д судна в порт були попередньо оформлен╕ в ╤нформац╕йн╕й систем╕ портового сп╕втовариства (╤СПС).

   Постановка судна до причал╕в в╕дбувалася зг╕дно нових вимог. Контроль з боку державних орган╕в безпосередньо на борту судна не проводився. Через 5 хвилин п╕сля облаштування трапу портовики розпочали вантажн╕ операц╕╖. “Sainty Vogue” вийшло з ╤лл╕ч╕вського порту в напрямку Одеського без проходження митних формальностей. Це дозволило значно скоротити час стоянки судна б╕ля причал╕в ╤лл╕ч╕вського порту.

   Нагада╓мо, дерегуляц╕я в морських портах передбача╓ новий порядок контролю ╕ноземних суден, чий маршрут посл╕довно проляга╓ через к╕лька укра╖нських порт╕в. В╕дтепер перев╕рки будуть зд╕йснюватися в першому порту прибуття ╕ноземного судна в територ╕альн╕ води Укра╖ни, а п╕д час виходу — т╕льки в останньому порту Укра╖ни.


М╕н╕стерство ╕нфраструктури Укра╖ни

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

18.08.2015 р. N 30644/7/99-99-19-02-02-17

Про плат╕ж за використання
комп'ютерно╖ програми

    Державна ф╕скальна служба Укра╖ни у зв'язку з надходженням численних запит╕в платник╕в податк╕в про застосування положень Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) з питань квал╕ф╕кац╕╖ платеж╕в за надання права на використання комп'ютерно╖ програми для ц╕лей оподаткування податком на прибуток, починаючи з 01 с╕чня 2015 року, пов╕домля╓ таке.

    В╕дпов╕дно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакц╕╖, що набула чинност╕ з 01.01.2015, роялт╕ - це будь-який плат╕ж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, а саме на будь-як╕ л╕тературн╕ твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерн╕ програми, ╕нш╕ записи на нос╕ях ╕нформац╕╖, в╕део- або ауд╕окасети, к╕нематограф╕чн╕ ф╕льми або пл╕вки для рад╕о- чи телев╕з╕йного мовлення, передач╕ (програми) орган╕зац╕й мовлення, ╕нших ауд╕ов╕зуальних твор╕в, будь-як╕ права, як╕ охороняються патентом, будь-як╕ заре╓строван╕ торговельн╕ марки (знаки на товари ╕ послуги), права ╕нтелектуально╖ власност╕ на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права ╕нтелектуально╖ власност╕ на ╕нформац╕ю щодо промислового, комерц╕йного або наукового досв╕ду (ноу-хау).

    Не вважаються роялт╕ платеж╕, отриман╕:

    як винагорода за використання комп'ютерно╖ програми, якщо умови використання обмежен╕ функц╕ональним призначенням тако╖ програми та ╖╖ в╕дтворення обмежене к╕льк╕стю коп╕й, необх╕дних для такого використання (використання "к╕нцевим споживачем");

    за придбання прим╕рник╕в (коп╕й, екземпляр╕в) об'╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕, як╕ вт╕лен╕ в електронн╕й форм╕, для використання за сво╖м функц╕ональним призначенням для к╕нцевого споживання;

    за придбання речей (у тому числ╕ нос╕╖в ╕нформац╕╖), в яких вт╕лен╕ або на яких м╕стяться об'╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕, визначен╕ в абзац╕ першому цього п╕дпункту, у користування, волод╕ння та/або розпорядження особи.

    Також не вважаються роялт╕ платеж╕, отриман╕ за передачу прав на об'╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕, якщо умови передач╕ прав на об'╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ надають право особ╕, яка отриму╓ так╕ права, продати або зд╕йснити в╕дчуження в ╕нший спос╕б права ╕нтелектуально╖ власност╕ або оприлюднити (розголосити) секретн╕ креслення, модел╕, формули, процеси, права ╕нтелектуально╖ власност╕ на ╕нформац╕ю щодо промислового, комерц╕йного або наукового досв╕ду (ноу-хау), за винятком випадк╕в, коли таке оприлюднення (розголошення) ╓ обов'язковим зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни.

    Законодавство Укра╖ни про авторське право ╕ сум╕жн╕ права базу╓ться на Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ склада╓ться з в╕дпов╕дних норм Цив╕льного кодексу Укра╖ни (дал╕ - ЦКУ), закон╕в Укра╖ни 23 грудня 1993 року N 3792-XII "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" (дал╕ - Закон N 3792), "Про к╕нематограф╕ю", "Про телебачення ╕ рад╕омовлення", "Про видавничу справу", 23 березня 2000 року N 1587-III "Про розповсюдження прим╕рник╕в ауд╕ов╕зуальних твор╕в, фонограм, в╕деограм, комп'ютерних програм, баз даних" (дал╕ - Закон N 1587) та ╕нших закон╕в Укра╖ни, що охороняють особист╕ немайнов╕ права та майнов╕ права суб'╓кт╕в авторського права ╕ сум╕жних прав.

    В╕дпов╕дно до ст. 435 ЦКУ первинним суб'╓ктом авторського права ╓ автор твору. За в╕дсутност╕ доказ╕в ╕ншого автором твору вважа╓ться ф╕зична особа, зазначена звичайним способом як автор на ориг╕нал╕ або прим╕рнику твору (презумпц╕я авторства). Суб'╓ктами авторського права ╓ також ╕нш╕ ф╕зичн╕ та юридичн╕ особи, як╕ набули прав на твори в╕дпов╕дно до договору або закону.

    Об'╓ктами авторського права ╓ твори, зокрема, комп'ютерн╕ програми. Комп'ютерн╕ програми охороняються як л╕тературн╕ твори (пп. 2 п. 1 та п. 4 ст. 433 ЦКУ).

    Автору твору належать особист╕ немайнов╕ права (ст. 423 та ст. 438 ЦКУ) та майнов╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕ (ст. 440 ЦКУ).

    Статтею 1107 ЦКУ визначен╕ види договор╕в щодо розпоряджання майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕, як╕ передбачають використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, до яких, зокрема, належать л╕ценз╕я або л╕ценз╕йний догов╕р.

    Таким чином, права на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ можуть передаватись за л╕ценз╕╓ю або л╕ценз╕йним договором.

    В╕дпов╕дно до ст. 1108 ЦКУ особа, яка ма╓ виключне право дозволяти використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ (л╕ценз╕ар), може надати ╕нш╕й особ╕ (л╕ценз╕ату) письмове повноваження, яке нада╓ ╖й право на використання цього об'╓кта в певн╕й обмежен╕й сфер╕ (л╕ценз╕я на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕).

    Л╕ценз╕я на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ може бути виключною, одиничною, невиключною, а також ╕ншого виду, що не суперечить закону (п. 3 ст. 1108 ЦКУ).

    Виключна л╕ценз╕я вида╓ться лише одному л╕ценз╕ату ╕ виключа╓ можлив╕сть використання л╕ценз╕аром об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ у сфер╕, що обмежена ц╕╓ю л╕ценз╕╓ю, та видач╕ ним ╕ншим особам л╕ценз╕й на використання цього об'╓кта у зазначен╕й сфер╕.

    Одинична л╕ценз╕я вида╓ться лише одному л╕ценз╕ату ╕ виключа╓ можлив╕сть видач╕ л╕ценз╕аром ╕ншим особам л╕ценз╕й на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ у сфер╕, що обмежена ц╕╓ю л╕ценз╕╓ю, але не виключа╓ можливост╕ використання л╕ценз╕аром цього об'╓кта у зазначен╕й сфер╕.

    Невиключна л╕ценз╕я не виключа╓ можливост╕ використання л╕ценз╕аром об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ у сфер╕, що обмежена ц╕╓ю л╕ценз╕╓ю, та видач╕ ним ╕ншим особам л╕ценз╕й на використання цього об'╓кта у зазначен╕й сфер╕.

    Пунктом 9 ст. 1109 ЦКУ передбачено, що умови л╕ценз╕йного договору, як╕ суперечать положенням ЦКУ, ╓ н╕кчемними.

    Враховуючи зазначене, висновок, чи п╕дпада╓ з метою оподаткування той чи ╕нший плат╕ж за використання комп'ютерно╖ програми п╕д визначення роялт╕, може бути зроблений на п╕дстав╕ анал╕зу умов договору, а саме: чи обмежен╕ умови використання тако╖ програми за ╖╖ функц╕ональним призначенням та чи передбачають умови передач╕ прав на об'╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ права щодо продажу, оприлюднення окремих вид╕в об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Кр╕м того, для ц╕лей оподаткування сл╕д враховувати фактичне використання придбано╖ комп'ютерно╖ програми: за функц╕ональним призначенням чи з ╕ншою метою (для розробки на ╖╖ баз╕ ╕нших програм, продажу ╕ншому споживачу).

    Так, якщо ж винагорода сплачу╓ться за користування коп╕╓ю комп'ютерно╖ програми к╕нцевим користувачем за функц╕ональним призначенням, то така винагорода не ╓ роялт╕ для ц╕лей оподаткування.

    Питання 1: Чи п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕ плат╕ж за програмне забезпечення для використання у власн╕й господарськ╕й д╕яльност╕ за функц╕ональним призначенням з умовою обмеженого в╕дтворення чи встановлення на робоч╕ м╕сця в обмежен╕й к╕лькост╕ коп╕й?

    В╕дпов╕дь: У цьому випадку плат╕ж за використання програмного забезпечення не визнача╓ться як роялт╕, оск╕льки використання комп'ютерно╖ програми обмежено функц╕ональним призначенням тако╖ програми та ╖╖ в╕дтворення обмежене к╕льк╕стю коп╕й для такого використання (використання "к╕нцевим споживачем").

    Питання 2: Чи п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕ плат╕ж за програмне забезпечення, якщо зг╕дно з л╕ценз╕йною угодою п╕дпри╓мству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження ╕ розповсюдження прим╕рник╕в програмного забезпечення на певн╕й територ╕╖ та протягом певного строку?

    В╕дпов╕дь: Оск╕льки отримання права користування об'╓ктом ╕нтелектуально╖ власност╕ (програмним забезпеченням) не передбача╓ передач╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕ (авторського права) на цей об'╓кт ╕нтелектуально╖ власност╕ (програмне забезпечення), то у цьому випадку переда╓ться право на використання твору (пп. 1 п. 1 ст. 440 ЦКУ), зокрема розмножувати ╕ розповсюджувати програмне забезпечення.

    Враховуючи те, що платнику надано право розмножувати ╕ розповсюджувати програмне забезпечення, то такий платник не виступа╓ к╕нцевим споживачем за функц╕ональним призначенням тако╖ програмно╖ продукц╕╖, ╕ плат╕ж за ╖╖ використання зг╕дно з л╕ценз╕йною угодою п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕.

    Питання 3: Чи п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕ плат╕ж за надання права на використання бази даних за ╖╖ функц╕ональним призначенням в╕дпов╕дно до л╕ценз╕йного договору?

    В╕дпов╕дь: Зг╕дно з╕ ст. 1 Закону N 3792 базою даних ╓ сукупн╕сть твор╕в, даних або будь-яко╖ ╕ншо╖ незалежно╖ ╕нформац╕╖ у дов╕льн╕й форм╕, в тому числ╕ електронн╕й, п╕дб╕р ╕ розташування складових частин яко╖ та ╖╖ упорядкування ╓ результатом творчо╖ прац╕ ╕ складов╕ частини яко╖ ╓ доступними ╕ндив╕дуально ╕ можуть бути знайден╕ за допомогою спец╕ально╖ пошуково╖ системи на основ╕ електронних засоб╕в (комп'ютера) чи ╕нших засоб╕в.

    Розмежування баз даних ╕ комп'ютерних програм як об'╓кт╕в авторського права п╕дтверджено статтями 420 ╕ 433 ЦКУ, ст. 8 Закону N 3792, а також п╕дтверджу╓ться назвою Закону N 1587, як╕ визначають перел╕к об'╓кт╕в авторського права.

    В╕дм╕нн╕сть комп'ютерних програм ╕ баз даних обумовлю╓ться також тим, що на ц╕ об'╓кти поширюються р╕зн╕ за сво╓ю суттю режими правово╖ охорони в межах авторського права.

    На в╕дм╕ну в╕д комп'ютерно╖ програми, база даних у б╕льшост╕ випадк╕в - це складений тв╕р, який може включати як охороноздатн╕ елементи (наприклад, авторськ╕ статт╕, коментар╕, пошукову програму, як╕ охороняються окремо як твори), так ╕ не охороноздатн╕ елементи (наприклад, нормативно-правов╕ акти, новини). При цьому визначальною ознакою, на п╕дстав╕ яко╖ нада╓ться правова охорона баз╕ даних як окремому об'╓кту авторського права, ╓ творчий п╕дб╕р ╕ орган╕зац╕я даних у баз╕ даних, ╖х систематизац╕я за конкретними критер╕ями.

    Тобто ╕сну╓ в╕дм╕нн╕сть м╕ж даними об'╓ктами авторського права - комп'ютерною програмою та базою даних.

    Таким чином, норми абз. третього п. 14.1.225 Кодексу не застосовуються до платеж╕в за надання прав на використання баз даних к╕нцевим споживачам на п╕дстав╕ л╕ценз╕йного договору.

    Питання 4: Чи п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕ плат╕ж за програмне забезпечення (прим╕рник), придбане через ╤нтернет для використання у власн╕й господарськ╕й д╕яльност╕?

    В╕дпов╕дь: Плат╕ж за програмне забезпечення (прим╕рник), придбане для використання за функц╕ональним призначенням, тобто для к╕нцевого споживання, незалежно у який спос╕б воно було придбане (на матер╕альних нос╕ях чи в електронному вигляд╕ через мережу ╤нтернет), не п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕.

    Питання 5: Чи п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕ плат╕ж за придбан╕ виключн╕ майнов╕ права на комп'ютерну програму?

    В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до вимог ст. 1 Закону Укра╖ни "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" виключним правом вважа╓ться майнове право особи, яка ма╓ щодо твору, виконання, постановки, передач╕ орган╕зац╕╖ мовлення, фонограми чи в╕деограми авторське право ╕ (або) сум╕жн╕ права, на використання цих об'╓кт╕в авторського права ╕ (або) сум╕жних прав лише нею ╕ на видачу лише ц╕╓ю особою дозволу чи заборону ╖х використання ╕ншим особам у межах строку, встановленого Законом.

    Тобто, в╕дбува╓ться передача виключних прав на той або ╕нший об'╓кт ╕нтелектуально╖ власност╕ з правом подальшого в╕дчуження таких прав будь-яким способом, так само як ╕ публ╕кац╕я/обнародування об'╓кта.

    Враховуючи вимоги пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ╕ те, що у цьому раз╕ умови передач╕ прав на об'╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ надають право особ╕, яка отриму╓ так╕ права, продати або зд╕йснити в╕дчуження в ╕нший спос╕б права ╕нтелектуально╖ власност╕, плат╕ж за придбан╕ виключн╕ майнов╕ права на комп'ютерну програму не п╕дпада╓ п╕д визначення роялт╕.

    Питання 6: Якщо визначення у Кодекс╕ терм╕на "роялт╕" не сп╕впада╓ з визначенням у м╕жнародному договор╕ про уникнення подв╕йного оподаткування, яке саме визначення застосову╓ться при оподаткуванн╕ доход╕в нерезидента в╕дпов╕дно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

    В╕дпов╕дь: В╕дпов╕дно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо м╕жнародним договором, згода на обов'язков╕сть якого надана Верховною Радою Укра╖ни, встановлено ╕нш╕ правила, н╕ж т╕, що передбачен╕ цим Кодексом, застосовуються правила м╕жнародного договору.

    При цьому, оск╕льки м╕жнародн╕ договори про уникнення подв╕йного оподаткування мають пр╕оритет над положеннями Кодексу та м╕стять власн╕ визначення понять та положень, то для визначення поняття роялт╕ застосовуються положення такого м╕жнародного договору.

    Питання 7: Якщо п╕дпри╓мство зд╕йсню╓ платеж╕, як╕ зг╕дно з правилами бухгалтерського обл╕ку визнаються роялт╕ ╕ в╕дпов╕дно в╕дносяться на витрати у пер╕од╕ ╖х виникнення, а для ц╕лей оподаткування податком на прибуток так╕ платеж╕ не визнаються роялт╕, то чи повинне п╕дпри╓мство коригувати ф╕нансовий результат до оподаткування податком на прибуток на р╕зниц╕, встановлен╕ пп. 140.5.5 - 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

    В╕дпов╕дь: Н╕, не повинне.

    Питання 8: Як оподатковуються ПДВ операц╕╖ з постачання прим╕рник╕в об'╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕, зокрема комп'ютерних програм?

    В╕дпов╕дь: Якщо зг╕дно з умовами л╕ценз╕йного договору передбачено надання л╕ценз╕ату права на використання програмного забезпечення без можливост╕ продажу такого програмного забезпечення або зд╕йснення в╕дчуження в ╕нший спос╕б та/або умови використання не обмежен╕ функц╕ональним призначенням програмного забезпечення ╕ його в╕дтворення не обмежене к╕льк╕стю коп╕й, необх╕дних для такого використання (використання "к╕нцевим споживачем"), то отримання л╕ценз╕аром платежу в╕д л╕ценз╕ата як винагороди за надання вказаного права для ц╕лей оподаткування податком на додану варт╕сть визнача╓ться як роялт╕ та в╕дпов╕дно така операц╕я не ╓ об'╓ктом оподаткування податком на додану варт╕сть в╕дпов╕дно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.

    Якщо зг╕дно з умовами л╕ценз╕йного договору передбачено надання л╕ценз╕ату права на використання програмного забезпечення з можлив╕стю продажу такого програмного забезпечення або зд╕йснення в╕дчуження в ╕нший спос╕б та/або умови використання обмежен╕ функц╕ональним призначенням такого програмного забезпечення ╕ його в╕дтворення обмежене к╕льк╕стю коп╕й, необх╕дних для такого використання (використання "к╕нцевим споживачем"), то отримання л╕ценз╕аром платежу в╕д л╕ценз╕ата як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялт╕ та в╕дпов╕дно на таку операц╕ю поширюватиметься режим зв╕льнення в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть зг╕дно з пунктом 26¹ п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX Кодексу.

   У зв`язку з надходженням численних запит╕в платник╕в податк╕в про застосування положень Податкового Кодексу Укра╖ни (дал╕ − Кодекс) з питань квал╕ф╕кац╕╖ платеж╕в за надання права на використання комп’ютерно╖ програми для ц╕лей оподаткування податком на прибуток, починаючи з 01 с╕чня 2015 року, Державною ф╕скальною службою Укра╖ни визначено оф╕ц╕йну позиц╕ю з цих та ╕нших окремих питань.

   - Так, якщо визначення у Кодекс╕ терм╕на «роялт╕» не сп╕впада╓ з визначенням у м╕жнародному договор╕ про уникнення подв╕йного оподаткування, то стосовно визначення, яке застосову╓ться при оподаткуванн╕ доход╕в нерезидента в╕дпов╕дно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, необх╕дно враховувати таке: в╕дпов╕дно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо м╕жнародним договором, згода на обов'язков╕сть якого надана Верховною Радою Укра╖ни, встановлено ╕нш╕ правила, н╕ж т╕, що передбачен╕ цим Кодексом, застосовуються правила м╕жнародного договору. При цьому, оск╕льки м╕жнародн╕ договори про уникнення подв╕йного оподаткування мають пр╕оритет над положеннями Кодексу та м╕стять власн╕ визначення понять та положень, то для визначення поняття роялт╕ застосовуються положення такого м╕жнародного договору.

   - Якщо п╕дпри╓мство зд╕йсню╓ платеж╕, як╕ зг╕дно з правилами бухгалтерського обл╕ку визнаються роялт╕ ╕ в╕дпов╕дно в╕дносяться на витрати у пер╕од╕ ╖х виникнення, а для ц╕лей оподаткування податком на прибуток так╕ платеж╕ не визнаються роялт╕, то п╕дпри╓мство не повинне коригувати ф╕нансовий результат до оподаткування податком на прибуток на р╕зниц╕, встановлен╕ п╕дпунктами 140.5.5-140.5.7 п.140.5 ст. 140 Кодексу.

   - Якщо зг╕дно з умовами л╕ценз╕йного договору передбачено надання л╕ценз╕ату права на використання програмного забезпечення без можливост╕ продажу такого програмного забезпечення або зд╕йснення в╕дчуження в ╕нший спос╕б та/або умови використання не обмежен╕ функц╕ональним призначенням програмного забезпечення ╕ його в╕дтворення не обмежене к╕льк╕стю коп╕й, необх╕дних для такого використання (використання «к╕нцевим споживачем»), то отримання л╕ценз╕аром платежу в╕д л╕ценз╕ата як винагороди за надання вказаного права для ц╕лей оподаткування податком на додану варт╕сть визнача╓ться як роялт╕ та в╕дпов╕дно така операц╕я не ╓ об’╓ктом оподаткування податком на додану варт╕сть в╕дпов╕дно до п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.

   З ус╕м перел╕ком п╕дготовлених в╕дпов╕дей можна ознайомитись, переглянувши лист ДФС Укра╖ни в╕д 18.08.2015 №30644/7/99-99-19-02-02-17 «Про плат╕ж за використання комп'ютерно╖ програми» на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

Прикинь, Саня, м╕й д╕д був греком.
— Не зрозум╕в, ти що, штуку зелених в╕ддавати не будеш?

Бережливые и осторожные евреи сыну не обрезали, а подвернули.