Пресс-служба Украинской Православной Церкви 24.01.2004

24.01.2004. КИЕВ. По мнению архиепископа Виссариона, Православная вера занимает в жизни президента РФ Владимира Путина далеко не последнее место

Высказывая свое мнение по поводу визита президента Российской Федерации Владимира Путина в Украину, архиепископ Овручский и Коростенский Виссарион, в частности, сказал: "В Украине появилось немало всевозможных течений, впадающих в крайности по отношению к России. Кто-то называет Украину Малороссией, а кто-то считает, что русские – это национальные меньшинства, которым здесь и делать-то особо нечего. Уникальность позиции Украинской Православной Церкви в том, что она не приемлет крайностей. Россия и Украина – это два независимых и суверенных государства, а главное – равноправных. Поэтому мы с радостью принимаем высоких гостей из России. Очень радует то, что господин президент посетил одну из величайших святынь мирового Православия – Свято-Успенскую Киево-Печерскую Лавру, помолился в Успенском соборе, взял благословение у Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Владимира и встретился с нашими архиереями. Это как нельзя лучше говорит о том, что Православная вера занимает в жизни президента РФ не последнее место".

24.01.2004. КИЕВ. Владимир Путин и Леонид Кучма нанесли визит Предстоятелю Украинской Православной Церкви и взяли у него благословение

Сегодня Президент России Владимир Путин и Президент Украины Леонид Кучма посетили Свято-Успенскую Киево-Печерскую Лавру. Президентов сопровождали Чрезвычайный и полномочный посол России в Украине Виктор Черномырдин, глава Администрации Президента Украины Виктор Медведчук, председатель ОВЦС РПЦ митрополит Смоленский и Калиниградский Кирилл, другие официальные лица. В Свято-Успенском соборе высоких гостей встретил Предстоятель Украинской Православной Церкви Митрополит Киевский и всея Украины Блаженнейший Владимир. Он обратился к Президентам с приветственным словом. «Мы рады приветствовать вас в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре, — сказал Блаженнейший Митрополит, — святыне, известной всему миру. Здесь, в Ближних и Дальних Пещерах, почивают преподобные угодники Божии, которые в свое время положили начало нашей национальной культуре, нашей отечественной истории, медицине, письменности. Нашей Лавре 950 лет. За это время она видела многое и многое пережила и от своих, и от чужих. Лавру разрушали, оскверняли, не оставляли камня на камне. Но она вновь возрождалась, восставала их руин. Этот монастырь положил начало монашескому подвигу на Руси. Он был и остается колыбелью православия для дружественных народов России, Беларуси и Украины.
Мы будем молиться о том, чтобы Господь благословлял ваши добрые начинания и свершения, чтобы он помогал вам своей мудростью нести ваше нелегкое послушание, то послушание, на которое вас благословил Бог и доверил народ".
В ответном слове Президент России сердечно поблагодарил Блаженнейшего Владыку за добрые слова. «Мы в России знаем, — сказал он также, — что такое Киево-Печерская Лавра, мы не забыли и никогда не забудем, что в днепровской купели князь Владимир крестил Русь. Не случайно длительное время она называлась Киевская Русь, Cвятая Русь. В наши дни Киево-Печерская Лавра — это символ духовного единства России и Украины».
В сослужении иерархов Украинской Православной Церкви Блаженнейший Владимир отслужил молебен, благословил Президентов и подарил икону «Собор преподобных Киево-Печерских».
После молебна наместник Киево-Печерской лавры архиепископ Вышгородский Павел провел для гостей экскурсию по храму. После этого Президенты посетили резиденцию Блаженнейшего Митрополита, где в Синодальном зале встретились с высшими иерархами Украинской Православной Церкви. Состоялось живая заинтересованная беседа, в ходе которой обсуждались вопросы церковно-государственных отношений и проблемы социального служения Церкви в православных государствах.
Во встрече приняли участие митрополиты Смоленский и Калиниградский Кирилл, Одесский и Измаильский Агафангел, Черновицкий и Буковинский Онуфрий, Донецкий и Мариупольский Иларион, архиепископы Львовский и Галицкий Августин, Владимир-Волынский и Ковельский Симеон, Овручский и Коростенский Виссарион, Переяслав-Хмельницкий Митрофан.
Фотогаллерея

24.01.2004. КИЕВ. Вице-спикер Госдумы России Любовь Слизка и Людмила Кучма посетили Блаженнейшего Митрополита Владимира

Любовь Слизка и Людмила Кучма посетили Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Владимира в его резиденции. Между ними состоялась теплая беседа, после которой Блаженнейший Владыка благословил гостей святыми иконками.

24.01.2004. КИЕВ. Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий прокомментировал встречу с Президентами

"Сегодняшнее посещение Лавры — это доброе дело, поскольку наши Президенты возглавляют народы, которые объединяет одна вера, одна история, одна кровь и культура. Сегодня в наших странах нужны подобные движения, чтобы те духовные ценности, которые наш народ приобрел за много веков, сохранились и мы могли противостоять мировому злу, которое надвигается не только на нас, но и на все доброе в мире. Православная Церковь является самым большим светилом-маяком, который указывает людям правильный путь духовной жизни и правильное понимание предназначения человека на земле. Встреча Президентов с иерархами Церкви – очень положительное явление, она засвидетельствовала общую обеспокоенность за судьбу Православия в наших странах" - отметил митрополит Онуфрий.

24.01.2004. Митрополит Донецкий и Мариупольский Илларион прокомментировал встречу с Президентами

Комментируя встречу с президентами России и Украины, митрополит Иларион отметил: "Я бы дал самую высокую оценку состоявшейся встрече. Мы увидели отношение Президента России к Украинской Православной Церкви. То, что во время государственного визита Владимир Владимирович и Леонид Данилович нашли время посетить Лавру, участвовать в богослужении и пообщаться с епископатом — говорит о высоком интересе руководителей наших стран к проблемам Православной Церкви.
Поднимались разные вопросы, но разговор был дружественным. У нас есть проблемы в таможенных вопросах при перевозке церковной утвари. Мы коснулись проблем украинского законодательства относительно Церкви, в частности, о статусе юридического лица для Церкви. Говорили о всеправославных святынях, которые сегодня имеет православная Украина, о развитии паломничества для верующих двух стран. Владимир Путин рассказал о том, как решаются церковно-государственные проблемы в России. Это была дружественная и конструктивная беседа".

24.01.2004. Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел прокомментировал встречу с президентами

Комментируя встречу с президентами России и Украины, митрополит Агафангел отметил: "Нынешняя встреча связана с завершением года Российской Федерации в Украине. Накануне Президент Путин вручил за укрепление дружбы между Российской Федерацией и Украиной ордена общественным и государственным деятелям Украины. Ордена «Дружбы» удостоены Предстоятель нашей Церкви, я и архиепископ Львовский Августин.
А сегодня состоялась, наверное, историческая встреча президентов двух стран в Свято-Успенском соборе Киево-Печерской Лавры, где Блаженнейший Митрополит Владимир совершил благодарственный молебен, и было произнесено многолетие в честь глав двух государств. Я думаю, это было свидетельством того, что Русь является домом Пресвятой Богородицы, что Пречистая не позволит поссорить наши народы. Символично, что встреча прошла в дни празднования 350-летия Переяславской Рады, девизом которой были и остаются добрые и сердечные слова «навеки вместе». Мы убеждены, что должны еще больше трудиться для укрепления мира, для сохранения Православия, для церковного единства, как в России, так и в Украине. В этом и состоял лейтмотив нашей беседы с президентами братских стран".

24.01.2004. КИЇВ. Архієпископ Августин вважає, що українці та росіяни – два братерських народи, які повинні мирно співіснувати

По закінченню зустрічі Предстоятеля Української Православної Церкви з президентами Росії ы Украъни, архієпископ Львівський і Галицький Августин поділився з журналістами своїми враженнями. “Не дивлячись на те, що в Україні існує складна ситуація щодо перспективи співпраці між двома країнами, – зазначив владика, – візит президента Російської Федерації в Україну має велике значення, особливо на фоні 350-річного ювілею Переяславської Ради. З цього візиту треба взяти все позитивне, тому що вже давно відійшли в минуле перспективи на так зване “міфічне краще майбутнє”. Зараз люди побачили, що життя не тече саме по собі, адже є Провидіння, воля Божа, з якою не можна не рахуватися. Сьогодні люди по різному тлумачать Переяславську Раду – возз’єднання, приєднання… Цими поняттями постійно спекулюють ультраправі патріоти. Але чомусь ми забуваємо, що є інший, більш вдалий девіз: “Навіки разом”. Саме до цього треба прагнути сьогодні, адже ця позиція відповідає Євангельському духу. Ми православні братні народи. І якщо в Європі співіснують зовсім різні етнічні народності, то, тим більше це повинно бути притаманно нам. Коли мені говорять, що Росія – це “старша сестра”, я завжди говорю: “Ні, це Київ старший брат”, але це нам зовсім не заважає співіснувати в мирі і злагоді”.

24.01.2004. КИЕВ. Владимир Путин знает о проблемах раскола Православной Церкви в Украине

В ходе встречи с Предстоятелем Украинской Православной Церкви Блаженнейшим Митрополитом Владимиром, президент России Владимир Путин сказал, что знает о проблемах раскола Православной Церкви на Украине и отметил, что не вмешивается, и не будет вмешиваться в дела церкви, но знает, "как тяжело переживает раскол митрополит Украины и все церковные иерархи этой страны". "Сердцем и душой мы с вами", - сказал президент России. "Православная церковь Украины - независимая. Единственная связь с российской - это связь каноническая и духовная. Это то немногое, что осталось абсолютно единым, и мы должны сохранить это единство для будущего поколения", - подчеркнул президент России.
Он отметил также, что президент Украины Леонид Кучма много внимания уделяет поддержке Церкви. "Мы прекрасно помним и осознаем, что крещение на Руси произошло именно здесь, в днепровской купели. Истоки православия идут отсюда", - подчеркнул президент.
Леонид Кучма в коротком обращении подчеркнул, что является твердым сторонником единства православной церкви на Украине. "Для нас это было большим благом", - заявил глава украинского государства. Раскол привел, по его мнению, и к появлению многих новых течений в церкви. "К ужасу можно добавить, - сказал он, - что некоторые "в одной церкви набедокурят, переходят в другую церковь, и уже с другого амвона говорят другие речи, как у нас в парламенте".

РИА "Новости"

24.01.2004. КИЇВ. Голова Держкомрелігій Віктор Бондаренко розповів, як виконується Указ президента “Про подолання негативних наслідків...”

Відповідаючи на запитання журналістів “Чи є надія, що у цьому році розпочнуть виконувати президентський Указ, і хоча б дещо репресованій Церкві буде повернуто?”, чиновник відповів: “Цей Указ виконується вже неповних три роки. В ньому не регламентований час його виконання. Очевидно в цьому є великий сенс з огляду на те, що величезна чи абсолютна більшість молитовних і церковних приміщень, храмів, відповідно до попередніх документів, які регулювали реституцію церковної власності, уже повернуті. Сьогодні не залишилося жодного випадку, який не знаходився би в полі зору органів державної влади і який можна було б назвати простим. Йдеться про те, що треба когось відхиляти, треба десь когось переселяти, і тільки тоді повертати. Саме тому була утворена міжвідомча комісія під головуванням віце-прем’єр-міністра України, яка регулює і вирішує ці питання. На початку цього місяця відбулось її чергове засідання.
Піднімались важливі питання стосовно Української Православної Церкви. Йшлося про розв’язання проблеми двох Лавр. Відносно Києво-Печерської Лаври, то комісія неодноразово афішувала свою позицію щодо питання про розмежування території монастиря і заповідника. Умовного розмежування — тому що все повинно залишитись як єдиний комплекс. Я усюди кажу про територію церковну, тому що там розташовуються духовні навчальні заклади Української Православної Церкви і сама митрополія. Проблема ця складна в юридичному плані, тому що для її розв’язання потрібне відповідне рішення Київради. Це складна робота, оскільки це настрої депутатів, це голосування. Ми, на жаль, не можемо цілком керувати цим процесом, але позиція міжвідомчої комісії відома.
Та ж сама ситуація з Почаївською Лаврою. Свого часу було видане розпорядження Кабінету Міністрів, відповідно до якого монастирю було повернуто, здається, п’ять різних приміщень. На одній зі своїх прес-конференцій, знаходячись в Криму, керівник “Київського Патріархату” заявив, що ці приміщення потрібно повернути заповіднику, зробити, так би мовити, реверсивний рух. Це викликало абсолютно спекулятивну реакцію з боку керівництва монастиря, хоча позиція була ясна і ніхто не збирався нічого подібного робити. Були розіслані всім правлячим архієреям листи, в тому числі і за межі України, і ми отримали на сьогодні величезну кількість листів, під якими підписалося приблизно 200 тисяч людей щодо не переведення Почаївської Лаври в статус заповідника чи музею. Я вважаю, що це шкідлива акція. Вона нікому не потрібна. Держава цілком свідомо і однозначно не змінювала жодного разу свого курсу на повернення релігійним організаціям культових приміщень, а тепер, згідно Указу Президента, і майна. І робити навколо цього абсолютно нікому не потрібний бум, і просто дезінформувати людей — це абсолютно шкідливі речі.
По цьому питанню міжвідомчою комісією буде утворена спеціальна група, яка буде вивчати ситуацію в Почаївській Лаврі з метою збереження культурних історичних цінностей, розписів і всього іншого, що часто фігурує в різних розмовах, коли роблять закиди, що от віддають Церкві щось, а воно замальовується чи руйнується і т.д. Ми робимо все щоб повністю зняти всі ці речі. Іде процес передачі, але потрібна взаємна солідарна відповідальність Церкви і держави за те, що робиться, оскільки Почаївська Лавра може бути однаково віднесена, як і інші пам’ятники архітектури та древні і значимі споруди й комплекси споруд, як до власності тієї чи іншої Церкви так і визнана загальнонародною власністю. В цьому аспекті доречно вжити дуже хороше російське слово “достояние”. А, насамкінець, Церква повинна таки, як юридична особа, стати повноправним членом, учасником, суб’єктом правових відносин, отже вона не має права поводитися так, як вона хоче, а повинна враховувати пам’яткоохоронне законодавство, що нині існує. Це її стосується так само, як і всіх інших. Отже, це основна мета діяльності цієї комісії.
І потім ми хочемо подивитись на Почаївську Лавру і на цей весь комплекс з іншої точки зору. Як, взагалі, вирішити дану проблему? В один прийом це зробити нереально. Це вже за моєю участю ми витісняли звідти сільгосптехніку, сільгоспхімію, рекультивували землі, за державні гроші робили навколо них паркан. Ви розумієте, що бюджетні кошти не можуть поступити Церкві прямо, але на заліковування ран, які ці організації, знаходячись на території Лаври нанесли, ми надали кошти.
Я також думаю, що велика проблема у виконанні президентського Указу створена самими релігійними організаціями. В проекті нової редакції Закону України “Про свободу совісті і релігійні організації” була змінена відповідна стаття, в якій йшлося про повернення їм майна, оскільки в нинішньому Законі йдеться тільки про повернення колишніх культових приміщень. Між цими двома поняттями існує суттєва різниця. Указ не коригується законом. І якщо б не було явочним порядком тиску місцевих органів влади, тамтешні юристи могли б швидко дати по руках всім, хто претендує на щось більше крім власне храмів. На їх стороні закон, який має більшу юридичну силу, ніж Указ. Але подивіться, який величезний ентузіазм проявився у тому, щоб не пройшла нова редакція. В новому Законі було положення про те, щоб релігійним організаціям повертали у власність усе те, що їм належить. Саме тому мені не зрозумілий ентузіазм з боку деяких народних депутатів і релігійних організацій, які вирішили не робити цих поправок. Як кажуть: “Вільному воля”. Я, власне, думаю, що все це дуже шкідливо позначиться на процесі реституції церковної власності.
Сьогодні в більшості областей проведений також аналіз наявності в запасниках і в фондах музеїв майна, яке туди надходило відразу після його вилучення з храмів. Ми поставили питання таким чином. Якщо ікона знаходиться в музеї, то це ще зовсім не означає, що вона має суто церковне походження в останній ланці. Якщо Церква на щось претендує, вона повинна подати вичерпну інформацію, яка доводить те, що вона була взята з храму насильницьки і перевезена в музей. Якщо ж вона надійшла в музей з приватної колекції, то за однією ознакою, що вона є культовим предметом, це ще не значить, що остання повинна автоматично повертатись.
Вважаю, що все таки нам потрібно говорити та діяти в руслі поглиблення доброї волі. Буває, що в музеї цих культових предметів багато, і серед них є такі, які не становлять особливої цінності, і ніколи в житті їх не бачили і не побачать відвідувачі, тому що вони як лягли в запасники, так там і лежать.
Те ж саме стосується і книг. Мені на власні очі доводилось бачити в одній з найавторитетніших бібліотек нашої держави нерозрізані пачки підручників із семінарії і з Лаври - так вони і лежать ще з 1957-го року. Це абсолютно нічим не можна пояснити, бо таке робити не має зовсім ніяких підстав. Церква сьогодні виконує видатну функцію у суспільстві, формуючи його моральність, тому вступати в якийсь “клінч” із нею іншим організаціям немає ніякого сенсу.
Думаю, що велика робота тут лежить на правлячих архієреях і, взагалі, на священстві на місцях. Вони стають частиною еліти нашої держави, частиною помітної та активної інтелігенції. І вони повинні включатися в процес реституції також, бо стоячи виключно на букві закону, зробити вдасться дуже мало, тому що немає документів, хоча по невеликій частині є прямі свідчення. Разом з тим, комісія під час останнього засідання розв’язала проблему з резиденцією римо-католицького митрополита у Львові. Там абсолютно безпідставно затрималося виселення інституту. Також було вирішено цілий ряд інших питань.
На поточний рік про виконання Указу будуть звітуватися вісім територій. Це дуже важливо, оскільки губернатор кожної області особисто буде доповідати про стан справ на засіданні міжвідомчої комісії. Ми бачимо вочевидь, що багато питань підтягується. Наприклад, у церковному приміщенні сидить нібито інститут (бо тут є вивіска), який здає площу 15-ти чи 20-ти орендаторам для того, щоб директору цього інституту добре почувалося. Адже сьогодні є багато профільних інститутів, які в зв’язку з тими пертурбаціями, що відбулися в промисловості чи науці, втратили своє значення. Напрямки їх взаємодії зовсім не розвиваються.
Відносно Указу, я вважаю цей документ абсолютно вчасним, дуже хорошим і навіть видатним, бо він у деяких речах представляє в даному питанні певний прорив, оскільки вказує, що робота повинна бути здійснена разом з релігійними організаціями. Адже один раз вивчили, що вигідно було обласній адміністрації, те вона й подала у список, що не вигідно — це не подавала. Саме тому цей великий список ми зробили разом, а Фонд державного майна його узагальнив.
На жаль, сьогодні воно Фонду державного майна не повернуто з двох причин. По-перше, деякі області не вказали терміни, в які вони мають намір це зробити і не вказали грошовий вираз цієї передачі. Якщо, наприклад, виселяти обласний архів — це величезні кошти, будівництво спеціального приміщення. Але, оскільки Указ передбачає і націлює місцеві органи і місцевий бюджет на виділення коштів для розв’язання цих завдань - значить, це все треба зробити.
Указ також регламентує і питання (воно згодом буде слухатись у Верховній Раді) запровадження у виховний процес релігійних духовних цінностей, тобто той процес, який розпочався у багатьох областях із запровадження "Основ Християнської етики”. Він буде розвиватись, і сьогодні Міністерство освіти працює над новими навчальними програмами та над інтенсивною чисткою цілого комплексу соціо-гуманітарних дисциплін, звідки викидаються всі дурниці, написані про релігію й Церкву. Думаю, що істинне місце релігії, як суспільної свідомості, і Церкви, як суспільної інституції, кінець-кінцем вималюються в підручниках історії, тому що сьогодні страшно читати те, що там написано і багато речей показані просто в комічному висвітленні, хоча цілком очевидно, що особливо у Середньовіччі Церква і релігія були провідними силами, які впливали на суспільний розвиток".