Пресс-служба Украинской Православной Церкви 14.01.2004

14.01.2004. ХУСТ. Після реставрації освячено новий престол храму села Бедевля

В день пам’яті свят. Василія Великого єпископ Хустський і Виноградівський Іоанн освятив престол Свято-Михайлівського храму с. Бедевля Тячівського району. Після закінчення Божественної літургії був відслужений Новорічний молебень, після якого Владика привітав усіх зі святом, а настоятеля храму протоієрея Василія Ледней - з Днем Ангела.
Михайлівський храм був збудований православними, у 1838 році, в той час, коли частина Закарпаття входила до складу Румунії. Пізніше храм було захоплено уніатами, а православні змушені були збудувати у 1922 році новий - Свято-Іллінський храм. За часів Радянської влади Михайлівський храм було закрито по причині ніби-то аварійного стану будівлі. Старожили розповідають, що в храмі був рідкісної роботи іконостас та надзвичайно чудовий розпис. Але на жаль, на сьогоднішній час все це втрачено. У 1988 році Михайлівську церкву було повернуто православній громаді, в якій розпочались богослужіння та реставраційні роботи. В минулому, 2003 році, стараннями Настоятеля та парафіян, було виготовлено та встановлено повий престол та поновлено запрестольний образ Воскресіння Христового.

Прес-служба Хустської єпархії

14.01.2004. МОСКВА. На выставке «Переяславская рада» представлены материалы о миссионерской и образовательной деятельности Киево-Печерской Лавры

Как уже сообщалось, открытие выставки «Переяславская рада», посвященной 350-летию вхождения левобережной Украины в состав Российского государства, состоялось 9 января в Государственном историческом музее (ГИМ) в Москве. Выставка организована Государственным историческим музеем и Российским государственным архивом древних актов с участием музея Новодевичьего монастыря.
Выступившие на церемонии открытия директор ГИМ Александр Шкурко и директор Российского государственного архива древних актов Михаил Рыженков отметили прогрессивное значение воссоединения Украины с Россией, провозглашенного в 1654 году на Переяславской раде гетманом Украины Богданом Хельницким и позволившего русскому и украинскому народам более трех столетий жить в едином государстве. Представленные на выставке материалы свидетельствуют о духовных связях славянских народов, которые способствовали воссоединению украинских земель с Российским государством, о выдающейся роли Киево-Печерской Лавры, неделимой святыни русских и украинских православных людей.
Киево-Печерский мужской монастырь, рассказывают документы, – один из наиболее древних на Руси, был основан в середине ХI века при великом князе Киевском Ярославе Мудром. Этот монастырь стал центром распространения и утверждения Христианства, очагом православной культуры. В ХVI-ХVII веках эта обитель активно противодействовала насаждению католичества и униатства на Украине. В 1598 году Киево-Печерский монастырь получил статус Лавры, которой руководил непосредственно Патриарх Константинопольский. В 1688 году Лавра перешла в ведение Патриарха Московского и всея Руси. В начале ХVII века в лавре была основана типография, печатавшая книги для Украины и России. В 1631 году Киевский митрополит Петр Могила основал в лавре школу, которая положила начало Киевско-Могилянскогй коллегии – первому высшему учебному заведению на Украине.
На выставке представлена первая печатная книга, выпущенная на Украине – «Апостол», а также «Патерик Печерский», отпечатанный в типографии лавры в 1661 году. Киево-Печерский Патерик, который охватывал события ХШ-ХV веков, был выполнен «по повелению и благословению архимандрита лавры Иннокентия Гизеля». Это выдающееся в полиграфическом отношении издание, иллюстрированное гравюрами мастера Илии, произвело сильное впечатление на современников. Русский царь Алексей Михайлович, как свидетельствуют материалы выставки, прислал личный заказ на 12 экземпляров этой книги.
Наряду с архивными документами и древними книгами на выставке «Переяславская рада» представлено много других экспонатов той эпохи – икон, крестов, предметов церковной утвари, облачений священников, сообщает «Благовест-инфо».

14.01.2004. КІРОВОГРАД. Кіровоградське єпархіальне управління виступає з ініціативою щодо повернення обласному центру його історичної назви — Єлисаветград

Про це повідомив журналістам на місцевій прес-конференції міський голова Микола Чигрин. У багатьох публічних виступах єпископ Кіровоградський і Олександрійський Пантелеймон, неодноразово підкреслював , що ім’я місту було надане не в честь цариці Єлизавети, а в честь праведної Єлизавети, тітки Господа нашого Ісуса Христа. Іменем цієї святої була названа фортеця, що поклала початок будівництву міста. Як повідомив Микола Чигрин, нині над цим питанням активно працює топонімічна комісія, і незабаром пропозиція про перейменування міста буде винесена для обговорення на сесію міської ради. Безсумнівно, що перед цим відбудеться вивчення громадської думки.
У православних колах ідея повернення місту історичної назви знаходить палку підтримку. Про це заявили зокрема священнослужителі єпархії, члени обласної організації “Православна просвіта”, представники інших церковно-громадських об’єднань. Ідея повернення місту історичної назви все частіше з’являється й на сторінках місцевих видань.

Прес-служба Кіровоградської єпархії

14.01.2004. КИЇВ. Предстоятель УПЦ в день свята Обрізання Господнього та святителя Василя Великого відслужив Божественну літургію у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври

Божественна літургія з нагоди свята була очолена Блаженнішим митрополитом Київським та всієї України Володимиром при співслужінні намісника Києво-Печерської Лаври архієпископа Вишгородського Павла й сонму духовенства. Предстоятель УПЦ звернувся до віруючих з проповіддю, в якій привітав їх зі святом Обрізання Господнього й підкреслив важливість подвигу стояння у вірі, який був притаманний одному із визначних святителів православного Сходу святителю Василію Великому. Його пам’ять Церква звершує у сьогоднішній день також. За давно установленою традицією у православних храмах сьогодні буде відслужений молебень з нагоди початку Нового Року.

14.01.2004. КИЇВ. Союз козаків України привітав Предстоятеля Української Православної Церкви з Різдвом Христовим та церковним Новоліттям

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Київський та всієї України Володимир в своїй резиденції у Києво-Печерській Лаврі прийняв козаків “Союзу козаків України — війська Запорізького”. Козацька делегація привітала Блаженішого Владику з Різдвом Христовим та церковним Новоліттям та подякувала за нещодавній візит у Запорізьку єпархію і освячення пам’ятника Апостолу Андрію Первозванному. Митрополит Володимир призвав на козаків поміч Божу для служіння на благо Святому Православ’ю і особливо підкреслив увагу, яку вони приділяють до Матері-Церкви.

14.01.2004. ЧЕРНІГІВ. В день храмового свята єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій очолив богослужіння в Свято-Василівському храмі м. Ніжина

Вже вдруге після Світлого Різдва Христового керуючий Чернігівською єпархією єпископ Амвросій відвідує місто Ніжин.
9 січня — в день пам’яті Апостола первомученика Стефана — Його Преосвященство очолив Божественну Літургію в ніжинському Благовіщенському монастирі. В обителі склалася добра традиція – цього дня відправляти службу на честь відомого культурного та церковного діяча Стефана Яворського, який був одним з головних її засновників.
А 14 січня в день Святителя Василія Великого єпископ Чернігівський та Ніжинський відслужив Божественну Літургію та акафіст з молебнем у Свято-Василівському храмі м. Ніжина. Владика Амвросій розділив радість храмового свята з настоятелем, священослужителями Ніжинського церковного округу та численними віруючими. Його Преосвященство звернувся до присутніх із зворушливою проповіддю на євангельську тему, а також привітав присутніх з Різдвом і Новим роком.
Єпископ Амвросій відвідає Ніжин ще й 19 січня. Цього дня відзначатимуть храмове свято духовенство та прихожани Богоявленського храму.

14.01.2004. ЧЕРНИГОВ. Рождественская радость пришла и в следственный изолятор

8 января в Новгород-Северском городском следственном изоляторе в храме-подворье Спасо-Преображенского монастыря в честь иконы Божией Матери «Нечаянная Радость» состоялась праздничная Литургия, после которой начальником учреждения подполковником А.И. Блохиным и настоятелем монастыря игуменом Гавриилом (Рыбальченко) заключенным были вручены рождественские подарки с пожеланием становления на путь исправления и скорейшего освобождения.

14.01.2004. ЧЕРНИГОВ. В Новгород-Северском монастыре состоялося первое празднование в честь возвращенной иконы

В день чествования иконы Божией Матери «Леньковская» («Спасительница утопающих») 2 января в Спасо-Преображенском монастыре Новгород-Северского, где до 1917 года находилась эта всеправославная святыня, а ныне находится ее древний чтимый список, состоялась праздничная Божественная Литургия. Торжественное богослужение возглавил епископ Черниговский и Нежинский Амвросий, которому сослужили настоятель обители игумен Гавриил (Рыбальченко), епархиальное и монастырское духовенство. Среди многочисленных паломников, принесших свои дары Пречистой Богородице, за службой молились Л.Л. Омельченко, президент фонда Св. Марии А.В. Матико-Бубнова, представители городской и районной администраций, предприниматели и руководители предприятий из Киева, Чернигова и других городов.
Особенность нынешнего праздования в том, что оно первое после возврашения в обитель древнего списка чудотворной иконы. 22 мая 2003 года в день памяти Святителя Николая благочестивый христианин Сергей Вячеславович Бабушкин преподнес в дар настоятелю обители древний список (точный образ) с Леньковской иконы Божией Матери.

Историческая справка
Недалеко от г. Новгород-Северский на р. Десна находится с. Леньково. В этом селе и была явлена одноименная чудотворная икона Божией Матери. Церковное предание повествует об этом следующее. Напротив горы на реке был опасный для судоходства водоворот. Неоднократно в него попадали суда, гибли люди. Однажды здесь был обретен образ Божией Матери (XVII в.). Благочестивые верующие, узрев пречистую икону, поставили ее сначала на горе, а через некоторое время построили храм в честь Собора Пресвятой Богородицы. Было замечено, что несчастья с пловцами стали случаться реже, а после того, как возникла традиция перед прохождением опасного водоворота сходить на берег и молиться в церкви, и вовсе прекратились.
С тех пор икона стала привлекать на поклонение множество верующих, и особенно тех, кто вручал себя во власть водной стихии. Образ Богоматери «Спасительница утопающих», прославившись многими чудесами, стал почитаем далеко за пределами Чернигово-Северщины, а наиболее в портовых городах нашего Отечества.
В XVIII столетии икона была перенесена в Спасо-Преображенский монастырь, где находилась до октябрьского переворота 1917 года. Далее история умалчивает судьбу чудотворного образа.
22 мая 2003 года в день памяти Святителя Николая благочестивый христианин Сергей Вячеславович Бабушкин преподнес в дар настоятелю обители древний список (точный образ) с Леньковской иконы Божией Матери.
Отреставрированный древний список Чудотворного образа «Спасительница утопающих» ныне пребывает в Спасо-Преображенском монастыре Новгород-Северского, привлекая к себе многочисленных богомольцев из Украины, России, Беларуси и других мест.