Будущий урожай основных зерновых и масличных культур в мире не оставляет оснований для того, чтобы ожидать разворота ценовой ситуации на рынках. Прогноз валового сбора кукурузы в 2016/17 МГ 1 млрд. т, что на 30 млн. т превосходит урожай прошлого сезона, а это, учитывая большие переходящие запасы зерновой, позволяет утверждать, что потребители не будут испытывать проблем с закупкой необходимых им объемов. Таким образом, по мнению коммерческого директора компании «Украинские аграрн! ые инвестиции» Ивана Мельникова, возможность роста или даже сохранения стабильной цены на кукурузу как в мире, так и в Украине гораздо ниже, чем вероятность ее удешевления.

Выступая с докладом на конференции «Маркетинг аграрной продукции», которую проводит сегодня в Киеве компания «ПроАгро», И. Мельников отметил, что аналогичные понижательные тенденции, вероятнее всего, будут доминировать и на рынках пшеницы, подсолнечника и сои. Поэтому те производители и трейдеры, кто сумеет продать будущий урожай по ценам, зафиксированным на начало мая т. г., будет в финансовом плюсе.

- Основными слагаемыми маркетинговой стратегии для аграриев по прежнему остаются адекватная оценка рисков и умение не упустить момент, - подчеркнул докладчик.

Сорта льна, выращиваемые в Украине, обладают одними из лучших в мире пищевкусовыми свойствами, однако экономические показатели отечественного производства льна находятся не на высоком уровне. Об этом в своем выступлении на конференции «Маркетинг аграрной продукции», которую сегодня проводит компания «ПроАгро», сообщил генеральный директор компании «Сяйво» Николай Шкурко.

Экспорт льна - это перспективное направление развития внешней торговли Украины, подчеркнул Н. Шкурко. Наиболее удачными рынками для сбыта для украинской продукции могут стать страны Европы, а также Индия и Китай. Однако если европейскому покупателю более интересен лен пищевого назначения, то в таких странах, как Индия и Китай преобладает промышленное использование культуры.

Основными препятствиями для выхода украинского льна на эти рынки являются высокая себестоимость производства, а том числе из-за наличия экспортной пошлины, малые посевные площади и относительно невысокая урожайность, отметил он.

Увеличение объема производства сельхозпродукции в Украине побуждает отечественных производителей и трейдеров искать новые рынки сбыта, одним из которых может стать рынок Ирака. Он не является для нас абсолютно новым, вместе с тем поставки украинской продукции в Ирак пока еще весьма ограничены, тогда как емкость рынка оценивается в $50 млрд.

На конференции «Маркетинг аграрной продукции», которую проводит сегодня в Киеве «ПроАгро», заместитель вице-президента иракской компании Khafaji Group Мустафа Кадхему познакомил присутствующих со структурой импорта продукции Ираком, основных странах-импортерах и тех товарах, в которых испытывает потребность страна.

- Ирак располагает богатыми земельными ресурсами, однако нуждается в продовольствии, при этом спрос на продукты в стране растет. Украина имеет возможность стать одним из ключевых экспортеров аграрной продукции на иракский рынок, - отметил господин Кадхему.

Вместе с тем он отметил, что наряду с благоприятными условиями для поставок продовольствия в Ирак - низкими ввозными пошлинами, отсутствием конкуренции с местными производителями, украинские экспортеры столкнутся и с трудностями.

Построение стратегии продаж нового урожая начинается еще до начала его уборки с изучения проблем и оценки потенциала рынков сельскохозяйственных культур, для чего необходимо располагать максимально полной информацией об этих рынках и владеть инструментами ее анализа. На этом акцентировал внимание участников конференции "Маркетинг аграрной продукции", которую сегодня проводит компания "ПроАгро", генеральный директор Agritel International Оливье Буйе.

Разумеется, основной целью каждой стратегии продаж является получение максимальной прибыли, что в условиях снижения мировых цен на агропродукцию и волатильности рынков является сложной задачей. Справиться с ней, по словам О. Буйе, позволит оценка всех возможных рисков и формирование целевой цены с максимально эффективным последующим ее закреплением.

- Чтобы получить гарантированную прибыль, необходимо научиться выстраивать именно стратегию, а не пытаться спекулировать на рынке, - подчеркнул он в своем докладе.

Генеральный директор Agritel International также подробно проанализировал текущие ценовые риски на внутреннем и мировом рынках основных зерновых и масличных культур.

Основной базой современных международных торговых отношений является система английского права. Английское право - это наиболее проработанный и ориентированный на торговую сферу комплекс правовых положений в мире. Об этом в своем выступлении на конференции "Маркетинг аграрной продукции", которую сегодня проводит компания "ПроАгро", рассказала управляющий партнер "AGA Partners" Аминат Сулейманова.

Кроме того, отметила А. Сулейманова, применение принципов английского права подразумевает, что вся переписка по контракту, совершаемая должностными лицами компаний-партнеров имеет силу договора и вводит стороны в сделку. В настоящее время это является нетипичным для украинского рынка.

Спикер подчеркнула, что в актуальных рыночных условиях целесообразным является указание в торговом контракте вариантов действий торговых партнеров в случае наступления условий, при которых контрагенты не смогут исполнить свои обязательства по не зависящим от них обстоятельствам, таким как введение ограничения на экспорт, ведение боевых действий и пр.

"Ничто так не работает как репутация, рекомендация, как уверенность в том, что с этим партнером можно сделать хороший бизнес", подчеркнула она.

Украина находится в депрессивной фазе экономического развития, и сырьевая модель ее экономики в условиях падения глобальных рынков не обещает скорого перехода в фазу уверенного роста. Вместе с тем, детальный анализ текущей рыночной ситуации позволяет найти и прогнозировать точки такого роста даже при нисходящих трендах. Об этом в своем докладе на конференции "Маркетинг аграрной продукции", которую проводит сегодня в Киеве компания "ПроАгро", рассказал старший менеджер по коммерческой! стратегии Agrogeneration Сергей Курбатов.

Он отметил, что методы исследования сельскохозяйственных рынков включают фундаментальный, технический и интуитивный анализ, а обобщенный вывод позволяет аграрному бизнесу определить не только направления своего движения, но и приоритетность задач.

- Только одно вероятное повышение учетной ставки ФРС США будет означать уход инвесторов из высокорисковых сырьевых экономик. Потому наша экономика, украинский агробизнес должен сосредоточиться на увеличении производства продукции с высокой добавленной стоимостью, - отметил С. Курбатов.

Трейдинг на аграрном рынке - процесс творческий, подразумевающий работу с множеством деталей. Стартовая его точка - определение целей и приоритетов деятельности компании в поле торговли. Такое мнение на проводимой сегодня компанией "ПроАгро" конференции "Маркетинг аграрной продукции" представила директор департамента внешней торговли группы компаний "Агротрейд" Елена Кириченко.

"В последнее время много говорят о хеджировании, фьючерсах и использовании других биржевых инструментов. Однако в современных украинских реалиях их целесообразность сомнительна", - отметила она. Спикер подчеркнула, что украинский рынок вероятнее всего придет со временем к широкому использованию биржевых инструментов, однако вряд ли это произойдет в ближайшие несколько лет.

Дополнительно Е. Кириченко сообщила, что ключевым моментом минимизации торговых рисков является проработка условий оплаты. Особое внимание также стоит уделять третьим сторонам, с которыми сотрудничает компания, - брокерам, банкам, юристам; это статья затрат на которой не стоит экономить.

Потребность в расширении рынков сбыта, формирования стратегии и продвижения продукции компании обуславливают необходимость развития процессов B2B маркетинга. Об этом в своем выступлении на конференции «Маркетинг аграрной продукции», которую сегодня проводит компания «ПроАгро», рассказала начальник отдела маркетинга «Астарта-Киев» Ирина Шадюк.

«На репутацию компании влияет работа абсолютно всех ее управлений», - отметила она.

Хорошая репутация и имидж, как подчеркнула И. Шадюк, могут предоставлять компании массу преимуществ, среди которых возможность выбора клиентов, премиальность цен, а также упрощение процесса выхода новые рынки.

Отдельно спикер обратила внимание аудитории на то, что для B2B маркетинга очень важны сопутствующие услуги. Особенно в случае, если на рынке присутствует небольшое количество игроков, преимущества в построении сервиса, процессов документооборота и общения с клиентами могут сыграть решающую роль.

Інформаційні матеріали

до конференції "Маркетинг аграрної продукції 2016"

(03.06.2016)

Матеріал підготовлений
відділом зовнішньої торгівлі та співробітництва з СОТ
Департаменту міжнародного співробітництва
Міністерства аграрної політики та продовольства України

1. Інформація про стан зовнішньоекономічних відносин в системі агропромислового комплексу України за січень-квітень 2016 року

Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за січень - квітень 2016 року досяг майже 6,2 млрд дол. США, експорт продукції аграрного сектору за вказаний період становив 4,6 млрд дол. США, імпорт - 1,6 млрд дол. США, сальдо позитивне і склало 3 млрд дол. США.

Порівняно з аналогічним періодом 2015 року відбулось збільшення: зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції - на 3,2% (на 190,6 млн дол. США), експорту - на 0,5% (на 21,2 млн дол. США), імпорту - на 12,2% (на 169,4 млн дол. США). Сальдо зменшилось на 4,6% (на 148,2 млн дол. США).

Доля експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору становить 74,7%. Порівняно з січнем - квітнем 2015 року, експорт збільшився на 21,2 млн дол. США (або на 0,5%) і склав 4 614,4 млн дол. США.

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються обсяги експорту зернових культур - 41,9%, олії - 27,6% та насіння олійних культур - 7,4%.

Треба відзначити, що за підсумками 4 місяців 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільше зросли вартісні обсяги експорту олії соняшникової - на 16,5% (на 171,7 млн дол. США та склали 1,2 млрд дол. США); пшениці - на 33,7% (на 146,8 млн дол. США та склали 582,5 млн дол. США); м’яса та субпродуктів домашньої птиці - на 30,5% (на 19,2 млн дол. США та склали 82 млн дол. США); томатів консервованих без оцту - в 2,9 рази (на 11,6 млн дол. США та склали 17,7 млн дол. США); овочів бобових - в 2 ра! и (на 10,1 млн дол. США та склали 19,7 млн дол. США); кукурудзи - на 0,7% (на 9,5 млн дол. США та склали майже 1,3 млрд дол. США); олії зі свиріпи, ріпакової або гірчичної - на 21,1% (на 3,3 млн дол. США та склали 19,2 млн дол. США); борошна пшеничного - на 11,6% (на 2,3 млн дол. США та склали 21,7 млн дол. США); насіння соняшнику - на 28% (на 2,8 млн дол. США та склали майже 13 млн дол. США). 

Регіональна структура експорту сільськогосподарської продукції за січень - квітень 2016 року виглядає наступним чином: 

Країни Азії - 44,5% (2 055,3 млн дол. США)

Країни ЄС - 32,1% (1 482 млн дол. США)

Африканські країни - 14% (646,5 млн дол. США)

Країни СНД - 6,8% (311,9 млн дол. США)

США - 0,3% (14,3 млн дол. США)

Інші країни - 2,3% (104,2 млн дол. США) 

В цілому географічна структура показує переорієнтацію експорту до країн Азії, збереження основних позицій у торгівлі з країнами ЄС та Африканськими країнами, деякому розширені поставок до США та скорочення поставок до країн СНД в основному внаслідок значного скорочення експорту до Російської Федерації.

У звітному періоді до десятки країн, до яких найбільше експортувалась українська сільськогосподарська продукція, увійшли Китай (частка в загальному експорті сільгосппродукції до всіх країн світу становить 12,2%), Єгипет (8,9%), Індія (8,8%), Іспанія (7,4%), Нідерланди (5,7%), Італія (4,6%), Туреччина (3,7%), Іран (3,3%), Польща (2,9%) та Білорусь (2,3%). Протягом січня - березня 2016 року до цих країн було експортовано продукції на 2,76 млрд дол. США, що становить 59,8% загального експорту сільськогосподарської продукції.

Сьогодні Україна є одним із провідних виробників сільськогосподарської продукції в світі, що дозволяє забезпечити не лише потреби внутрішнього ринку, а й успішно експортувати продовольство та сільськогосподарську сировину.

Україна займає 1-е місце у світовій торгівлі по експорту соняшникової олії, 2-ге - по соняшниковому шроту (макуха), 4-те - по експорту ячменю, кукурудзи та насінню ріпаку, 5-те - по висівкам, кормовому борошну та іншим відходам, одержаним після обробки зерна зернових та бобових культур, 7-ме - по пшениці та сої (за підсумками 2015 року, Міжнародний центр торгівлі).

Україна, як аграрна країна, має проводити максимально диверсифіковану експортну політику. Наша країна виступає потужним і серйозним гравцем у цьому контексті.

Міністерством здійснюється послідовна робота щодо активізації торговельно-економічного співробітництва із США, Африканськими країнами (Єгиптом) та країнами Азії (Китаєм, Іраном, Саудівською Аравією тощо).

Водночас ведеться робота з відкриття нових ринків збуту та розширення експортної номенклатури, зокрема за результатами 2015 року відзначається зростання експорту по деяким товарним позиціям до країн ЄС, Азії, Близького Сходу та Африки. Для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць було відкрито ринок Ізраїлю, відновлено експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції - до Казахстану та Китаю.

Загалом, міністерство зацікавлено в розширенні поставок продовольства та вбачає значний резерв нарощування присутності на ринках країн Близького Сходу та Африки.

Так, основними країнами Азії, які мають найбільшу частку в торгівлі з Україною за підсумками січня-квітня 2016 року, є: Китай, Індія, Туреччина, Іран, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ізраїль та Ліван.

Експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії збільшився на 0,3% (або майже на 7 млн дол. США) та склав 2 055,3 млн дол. США. 

Довідково: Основною продукцією, яка експортується до країн Азії, є: зернові злаки (кукурудза, пшениця, ячмінь); олія (соняшникова, соєва, зі свиріпи або ріпакова); насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку); залишки та відходи харчової промисловості; м"ясо та яйця птиці; тютюн та вироби з нього; горіхи; борошно пшеничне; сушені бобові овочі тощо. 

Серед країн Африки найбільшими торговельними партнерами України є Єгипет, Марокко, Туніс, Ефіопія, Алжир та ПАР.

Експорт до країн Африки за звітний період зменшився на 5,9% (або на 40,6 млн дол. США) до 646,5 млн дол. США в основному за рахунок скорочення поставок зернових, олії та молока згущеного.

Водночас, зросли поставки насіння олійних культур та м"яса і субпродуктів. 

Довідково: Основними товарами, що експортуються до африканського регіону, є: зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь); соняшникова олія; тютюн та його замінники, сигарети; залишки та відходи харчової промисловості; соя; м"ясо птиці; молоко згущене; жива ВРХ тощо. 

Європейський союз цікавий високим рівнем платоспроможного попиту і цей ринок слід розглядати як цільовий щодо експорту зернових та олійних культур.

Найбільшу частку у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС мають: Іспанія Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина, Франція, Великобританія, Португалія.

Експорт української продукції до ЄС за звітний період (січень-квітень 2016 року) збільшився на 18,1% (або на 226,8 млн дол. США) до 1 482 млн дол. США. 

Довідково: Основними товарами, що експортуються до країн ЄС, є: зернові злаки (кукурудза, пшениця тощо); олія (соняшникова, соєва, ріпакова або свиріпова); макуха та інші тверді відходи; насіння олійних культур (соєві боби, насіння свиріпи або ріпаку, соняшнику, інших олійних культур); горіхи; м"ясо птиці; томати, консервовані без оцту; вироби із зерна та хлібних злаків (макаронні вироби, хлібобулочні, кондитерські вироби); різні інші харчові продукти (дріжджі, готові соуси та продукти для їх приготування тощо); я! йця птиць; шоколад та продукти з вмістом какао; кондитерські вироби з цукру; оброблене іншими способами зерно зернових культур; насіння та плоди для сівби тощо. 

Варто зазначити, що право експорту на міжнародні ринки отримується шляхом проведення аудитів та інспекцій системи державного контролю та нагляду при виробництві харчових продуктів ветеринарними службами країни-імпортера.

Зокрема, лише за висновками Офісу з питань ветеринарії та харчових продуктів Генерального директорату Європейської Комісії з питань захисту здоров’я та прав споживачів (FVO), які надаються державній службі ветеринарної медицини України, українські підприємства отримують дозвіл на здійснення експорту своїх товарів.

Станом на 25.05.2016 року право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 259 українських підприємств (79 підприємств - виробники продукції для споживання людиною, 180 - підприємств - виробників нехарчової продукції): 

Для подальшого розширення доступу харчових продуктів українського виробництва на ринки Європейського союзу, перш за все, на законодавчому рівні має бути врегульовано питання забезпечення безпечності харчових продуктів.

З цією метою розроблено низку законодавчих актів, які передбачають гармонізацію законодавства України до законодавства ЄС. Вже прийнято закони, якими вносяться зміни до законодавчих актів України щодо харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, а також про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною.

Це дасть змогу підвищити конкурентоздатність продуктів тваринного походження українського виробництва при доступі на ринки ЄС, а також забезпечити вітчизняного споживача безпечними харчовими продуктами.

Слід зазначити, що визнання Європейським союзом української продукції багато в чому гарантуватиме її визнання усім світом. 

2. Щодо ситуації стосовно реалізації експортного потенціалу українських підприємств виробників харчових продуктів та неїстівних продуктів тваринного походження 

З метою розвитку експортного потенціалу нашої держави та розширення зовнішніх ринків збуту для вітчизняних товаровиробників проведена значна робота, направлена на диверсифікацію ринків збуту товарів.

У поточному році, завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, відбулось розширення географії експортних поставок продукції нашої держави, а також збільшено кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження із 448 до 627-ми.

 Інформація про такі потужності внесена до реєстру затверджених експортних потужностей та розміщена для вільного доступу на сайті Держпродспоживслужби в розділі "Діяльність" - підрозділ "Реєстри".

На підставі статті 26 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" в 2015 році надано право експорту харчових продуктів тваринного походження 448 переробним підприємствам, а станом на звітну дату кількість таких підприємств становить - 627, в тому числі: 

На підставі статті 54 Закону України “Про ветеринарну медицину” в 2015 році надано право експорту неїстівних продуктів тваринного походження і кормів 640 переробним підприємствам, а на звітну дату кількість таких підприємств становить - 840, в тому числі: 

3. Про спрощення умов надання права експорту

8 квітня поточного року набрав чинності Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей, затверджений наказом Мінагрополітики від 10 лютого 2016 р. # 38, зареєстрований в Мін"юсті 12 березня 2016 року за # 381/28511.

Наразі Порядок затвердження експортних потужностей відповідає нормам статей 26 та 27 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та гармонізований до регламентів (ЄС) # 853/2004 та # 854/2004.

Це забезпечить можливість експорту харчових продуктів до країн, які вимагають наявності такого затвердження компетентним органом країни походження харчових продуктів. Також норми наказу дозволяють вести облік затверджених експортних потужностей та забезпечувати державний контроль за діяльністю відповідних операторів ринку, які планують та/або здійснюють експорт харчових продуктів.

Порядком визначено, що якщо вимоги нової країни призначення є ідентичними вимогам країни, на відповідність яким експортну потужність було затверджено, внесення змін до Реєстру затверджених експортних потужностей здійснюється без проведення інспектування такої потужності протягом 10 робочих днів з дати надходження до компетентного органу відповідного повідомлення про це територіального органу та листа оператора ринку, який містить перелік інших, ніж затверджені, країн та інформацію щодо ідентичності.

Выход на новые рынки означает для агрокомпании получение таких преимуществ, как диверсификация направлений сбыта, рост объемов продаж, минимизация сезонных либо цикличных колебаний и пр. Однако такая деятельность сопряжена также и с возникновением ряда рисков. Об этом в своем выступлении на конференции "Маркетинг аграрной продукции", которую сегодня проводит компания "ПроАгро", рассказал директор по развитию группы компаний UkrLandFarming Александр Руденко.

"Новый рынок всегда означает высокий уровень неопределенности. Однако секретом успеха является планирование", - отметил он.

Планируя выход на внешние рынки, по словам А. Руденко, необходимо учитывать неоднородность рынков разных стран, а также особенности религиозного, политического и других характеров. Чем больше известно о рынке, тем успешнее может быть построена стратегия развития.

Отдельно директор по развитию UkrLandFarming подчеркнул, что успешное развитие на внешних рынках позволяет агропроизводителю получать дополнительные преимущества и на внутреннем рынке.