Iмпорт: згiдно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону Украiни #2042 лабораторнi дослiдження (випробування) зразкiв, вiдiбраних пiд час фiзичноi перевiрки вантажу, проводяться виключно у разi...
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 16/03/2023
Зм╕ни в нормативн╕й баз╕ MDOffice за пер╕од з 11.03.2023 по 16.03.2023
Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Особливост╕ пропуску вантаж╕вок з товарами, як╕ п╕длягають ветконтролю
Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%
Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%
14:00
Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення зберегти обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25% р╕чних ╕ запровадити комплекс додаткових заход╕в для посилення конкуренц╕╖ банк╕в за строков╕ депозити населення. Так╕ кроки сприятимуть подальшому п╕двищенню привабливост╕ гривневих заощаджень, п╕дтриманню ст╕йкост╕ валютного ринку та формуватимуть передумови для пом’якшення обмежень на ньому. Це дасть змогу захистити заощадження громадян в╕д ╕нфляц╕йного знец╕нення ╕ забезпечить зниження ц╕нового тиску.
╤нфляц╕я на початку 2023 року спов╕льню╓ться швидше, н╕ж оч╕кував Нац╕ональний банк, але залиша╓ться високою.
╤нфляц╕я в Укра╖н╕ спов╕льню╓ться другий м╕сяць посп╕ль – у лютому до 24,9% у р╕чному вим╕р╕. Зниження ╕нфляц╕╖ розпочалося ран╕ше та в╕дбува╓ться швидше, н╕ж прогнозував Нац╕ональний банк. Цьому, зокрема, сприяли зб╕льшення пропозиц╕╖ продовольства та пального, швидке в╕дновлення енергетично╖ системи п╕сля атак рос╕╖, слабший споживчий попит. Зростання споживчих ц╕н також значною м╕рою стриму╓ться за рахунок ф╕ксац╕╖ оф╕ц╕йного курсу гривн╕ ╕ тариф╕в на житлово-комунальн╕ послуги. Попередн╕ заходи Нац╕онального банку, у тому числ╕ утримання обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 25%, п╕двищення норматив╕в обов’язкового резервування, запровадження нових депозитних продукт╕в, а також кал╕брування валютних обмежень сприяли зм╕цненню гривн╕ в гот╕вковому сегмент╕ ринку. Це позначилося на пол╕пшенн╕ ╕нфляц╕йних та курсових оч╕кувань. Позитивний вплив мало ╕ повне припинення ем╕с╕йного ф╕нансування бюджету з початку року.
Попри це, ╕нфляц╕я все ще залиша╓ться високою, а тиск з боку витрат б╕знесу – значним. Окрем╕ чинники, що стримували ╕нфляц╕ю впродовж к╕лькох минулих м╕сяц╕в, можуть мати короткостроковий характер. Так, зростання пропозиц╕╖ продовольства та швидша стаб╕л╕зац╕я ринку пального значною м╕рою зумовлювалися теплою зимою.
╤нфляц╕я знижуватиметься надал╕, у тому числ╕ завдяки заходам Нац╕онального банку з посилення привабливост╕ гривневих актив╕в ╕ п╕дтримання курсово╖ стаб╕льност╕.
Подальше зростання привабливост╕ строкових депозит╕в у гривн╕ на тл╕ зниження тиску в гот╕вковому сегмент╕ валютного ринку спонукатиме вкладник╕в нарощувати заощадження в нац╕ональн╕й валют╕. Це посилюватиме ст╕йк╕сть валютного ринку та захистить м╕жнародн╕ резерви, що п╕дтрима╓ подальше пол╕пшення курсових та ╕нфляц╕йних оч╕кувань. Зменшенню ╕нфляц╕йного тиску також сприятиме зниження св╕тово╖ ╕нфляц╕╖, у тому числ╕ через здешевлення енергонос╕╖в, та ефект високо╖ бази пор╕вняння першого року повномасштабно╖ в╕йни. Обмежуватиме зростання ц╕н й в╕дносно стриманий споживчий попит.
Водночас вагомими ризиками для ╕нфляц╕йно╖ динам╕ки залишаються тривал╕сть й ╕нтенсивн╕сть бойових д╕й та подальше руйнування об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури. Актуальними ╓ також ризики:
додаткових бюджетних потреб ╕ значних кваз╕ф╕скальних деф╕цит╕в в енергетичн╕й сфер╕;
ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору";
передчасного пом’якшення монетарно╖ пол╕тики пров╕дними центральними банками у в╕дпов╕дь на посилення загроз для ф╕нансово╖ стаб╕льност╕, що може призвести до пов╕льн╕шого зниження св╕тово╖ ╕нфляц╕╖, а також посилення волатильност╕ на св╕тових ф╕нансових ринках.
Важливою передумовою забезпечення макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ ╓ ритм╕чне надходження м╕жнародного ф╕нансування, у тому числ╕ за оч╕куваною новою програмою з МВФ.
М╕жнародна ф╕нансова допомога залишатиметься основним джерелом покриття деф╕цит╕в державного бюджету та плат╕жного балансу. Б╕льша частина необх╕дного ф╕нансування на цей р╕к вже п╕дтверджена м╕жнародними партнерами. Кр╕м того, найближчим часом оч╕ку╓ться в╕дкриття програми розширеного ф╕нансування МВФ. Ураховуючи потенц╕йн╕ надходження кошт╕в в╕д м╕жнародних партнер╕в, у тому числ╕ в╕д МВФ, та подальшу актив╕зац╕ю ринку внутр╕шн╕х боргових запозичень, бюджетн╕ потреби у 2023 роц╕ будуть повн╕стю проф╕нансован╕ без монетизац╕╖ деф╕циту бюджету. З╕ свого боку Нац╕ональний банк матиме змогу й надал╕ п╕дтримувати достатньо високий р╕вень м╕жнародних резерв╕в ╕ балансувати валютний ринок.
Для забезпечення подальшого зниження ╕нфляц╕╖, захисту гривневих заощаджень в╕д ╕нфляц╕йного знец╕нення та п╕дтримання курсово╖ стаб╕льност╕ Правл╕ння Нац╕онального банку вир╕шило залишити обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25% ╕ запровадити комплекс додаткових заход╕в для посилення конкуренц╕╖ банк╕в за строков╕ депозити населення.
Ставки за строковими гривневими депозитами ╕ надал╕ зростають, у тому числ╕ завдяки попередн╕м заходам Нац╕онального банку. Банки, як╕ найактивн╕ше п╕двищували ставки впродовж останн╕х м╕сяц╕в, змогли пол╕пшити строкову структуру депозитно╖ бази. Однак у найб╕льших банках, як╕, зокрема, користуються неконкурентними перевагами отримання л╕кв╕дност╕, гривнев╕ ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладник╕в з огляду на високий р╕вень поточно╖ та оч╕кувано╖ ╕нфляц╕╖. У результат╕ значний обсяг кошт╕в населення збер╕га╓ться на поточних рахунках. Це генеру╓ додатков╕ ризики для макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕, особливо за умови подальшого пом’якшення адм╕н╕стративних обмежень.
З метою м╕н╕м╕зац╕╖ зазначених ризик╕в Правл╕ння Нац╕онального банку вир╕шило з 7 кв╕тня 2023 року скоригувати операц╕йний дизайн монетарно╖ пол╕тики шляхом:
запровадження трим╕сячного депозитного сертиф╕ката (ДС) п╕д ф╕ксовану ставку на р╕вн╕ обл╕ково╖ ставки. Можливост╕ банк╕в розм╕щувати кошти в таких ДС залежатимуть в╕д обсяг╕в сформованих ними портфел╕в гривневих депозит╕в населення з початковим терм╕ном розм╕щення в╕д трьох м╕сяц╕в, а також в╕д усп╕шност╕ нарощення таких портфел╕в. Проведення першого к╕льк╕сного тендера з розм╕щення ДС строком до трьох м╕сяц╕в заплановане на 7 кв╕тня 2023 року. Детальн╕ параметри участ╕ банк╕в у зазначеному тендер╕ будуть оголошен╕ банкам до 6 кв╕тня 2023 року. Нац╕ональний банк плану╓ використовувати цей ╕нструмент щонайменше протягом року;
зниження ставки за депозитним сертиф╕катом овернайт до 20%.
Кр╕м того, ухвалено р╕шення, що з 11 травня 2023 року п╕льгов╕ нормативи формування банками обов’язкових резерв╕в за строковими коштами на рахунках ф╕зичних ос╕б у нац╕ональн╕й (0%) та ╕ноземн╕й валютах (10%) поширюватимуться лише на депозити з початковим строком в╕д трьох м╕сяц╕в.
Запроваджен╕ заходи посилять ринков╕ стимули для залучення банками строкових депозит╕в населення у гривн╕, що знизить ризики для валютного ринку та м╕жнародних резерв╕в на етап╕ пом’якшення валютних обмежень. Вони, зокрема, сприятимуть:
подальшому зростанню процентних ставок за строковими депозитами, а в╕дпов╕дно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян в╕д ╕нфляц╕йного знец╕нення;
розвитку культури заощаджень у гривн╕;
пожвавленню активност╕ банк╕в на м╕жбанк╕вському ринку;
посиленню статусу обл╕ково╖ ставки як д╕╓вого ╕нструменту, який ма╓ значний вплив на стан грошово-кредитного ринку та б╕знес-повед╕нку економ╕чних агент╕в.
Нац╕ональний банк ╕ надал╕ забезпечуватиме необх╕дн╕ монетарн╕ умови для сталого зниження ╕нфляц╕╖, пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань та п╕дтримки курсово╖ ст╕йкост╕.
Нац╕ональний банк за необх╕дност╕ коригуватиме монетарн╕ умови, ураховуючи баланс ризик╕в ╕ зм╕ни в макроеконом╕чному прогноз╕, з метою забезпечення ц╕ново╖ й курсово╖ стаб╕льност╕ та одночасного формування передумов для поступового пом’якшення валютних обмежень.
За нормал╕зац╕╖ функц╕онування ф╕нансово╖ системи та економ╕ки Нац╕ональний банк поступово повернеться до операц╕йного дизайну монетарно╖ пол╕тики, який використовувався до повномасштабного вторгнення та ╓ характерним для кра╖н з ╕нфляц╕йним таргетуванням.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням Нац╕онального банку Укра╖ни цього р╕шення, буде оприлюднено 27 березня 2023 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 27 кв╕тня 2023 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
Держпродспоживслужба: До уваги власник╕в тварин, як╕ планують перетин кордону разом з домашн╕ми улюбленцями
Нараз╕ в багатьох кра╖нах св╕ту ре╓струються випадки захворювання на сказ тварин, тому основною вимогою ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ при в’╖зд╕ на ╖╖ територ╕ю ╓ обов’язкова вакцинац╕я тварини проти сказу, а також проходження досл╕дження на наявн╕сть антит╕л до збудника сказу. Досл╕дження проводяться не ран╕ше н╕ж через 30 дн╕в п╕сля дати вакцинац╕╖. В результат╕ досл╕дження власник ма╓ отримати результат, який покаже наявн╕сть титру антит╕л до в╕русу сказу в сироватц╕ кров╕ тварини.
Також зазнача╓мо, що компетентними органами окремих кра╖н-член╕в ╢вропейського Союзу, введено спрощен╕ умови для некомерц╕йного перем╕щення домашн╕х тварин з Укра╖ни на територ╕ю ╢С.
Водночас, сл╕д зауважити, компетентн╕ органи деяких з кра╖н - член╕в ╢С наголошують на необх╕дност╕ проведення тесту на наявн╕сть антит╕л до збудника сказу п╕сля прибуття до к╕нцевого м╕сця призначення (вже п╕сля перетину кордону) з метою проф╕лактики поширення в╕русу сказу, про що представники зазначених компетентних орган╕в ╕нформують власник╕в тварин у пунктах пропуску. Тест для перев╕рки ефективност╕ вакцинац╕╖ проти сказу домашн╕х тварин поза межами Укра╖ни можна зробити в лаборатор╕ях, уповноважених в кра╖нах ╢С ╕ в кра╖нах, як╕ не ╓ членами ╢С.
Одеська митниця: В╕дбулася онлайн-зустр╕ч кер╕вництва Одесько╖ митниц╕ з суб’╓ктами ЗЕД та проф╕льною громадськ╕стю
В╕дбулася онлайн-зустр╕ч кер╕вництва Одесько╖ митниц╕ з суб’╓ктами ЗЕД та проф╕льною громадськ╕стю.
У заход╕ також взяли участь представники
Громадсько╖ ради при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни.
Обговорюючи поточний стан справ основних напрям╕в д╕яльност╕ Одесько╖ митниц╕, зупинилися на питаннях:
зд╕йснення митних формальностей у пунктах пропуску «Б╕лгород - Дн╕стровський», «Рен╕ - Джурджулешти» та «Орл╕вка - ╤сакча»;
оформлення митних декларац╕й типу ЕА у ц╕лому та в морських пунктах пропуску зокрема;
набрання чинност╕ з 07.11.2023 року зм╕н до статт╕ 259 Митного кодексу Укра╖ни, серед ╕ншого, в частин╕ в╕дм╕ни застосування попередньо╖ митно╖ декларац╕╖ типу ЕА;
особливостей митного оформлення спирту етилового (як сировини для виготовлення алкогольних напо╖в) безпосередньо в пункт╕ пропуску на державному кордон╕ та перспектив митного оформлення без надання ф╕нансово╖ гарант╕╖;
переваг статусу АЕО та доц╕льност╕ отримання спрощень б╕знесом;
механ╕зму реагування митних брокер╕в на пов╕домлення митниць про нам╕р прийняття Держмитслужбою несприятливого р╕шення;
подач╕ експортерами електронно╖ заяви на видачу сертиф╕кат╕в з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED.
Домовилися, що
найближчим часом Одеською митницею буде проведено сем╕нар щодо статусу АЕО, переваг, як╕ дають спрощення, та що треба зробити, щоб ╖х отримати;
по деяким ╕з питань, порушених на зустр╕ч╕, будуть п╕дготовлен╕ та опубл╕кован╕ на стор╕нц╕ Одесько╖ митниц╕ на Facebook роз’яснювальн╕ дописи;
ор╕╓нтовною датою наступно╖ зустр╕ч╕ з б╕знесом визначити 11 кв╕тня 2023 року.
«Дебет-Кредит»: Не надали вс╕х документ╕в до банку щодо ЗЕД-операц╕╖ – чекайте на перев╕рку ДПС
ДПС розпов╕ла про правила проведення позапланових перев╕рок щодо ЗЕД-операц╕й. Ненадання резидентами до банк╕в повного пакета документ╕в та актуальних даних ╓ обов’язковою п╕дставою для таких перев╕рок
Державна податкова служба Укра╖ни розпов╕да╓, що в╕дпов╕дно до пп. 69.2 п. 69 п╕дрозд╕лу 10 розд╕лу ХХ «Перех╕дн╕ положення» ПКУ органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перев╕рок платник╕в податк╕в, щодо яких отримано податкову ╕нформац╕ю, яка св╕дчить про порушення валютного законодавства в частин╕ дотримання граничних строк╕в надходження товар╕в за ╕мпортними операц╕ями та/або валютно╖ виручки за експортними операц╕ями.
П╕д час проведення контрольно-перев╕рочних заход╕в при в╕дпрацюванн╕ ╕нформац╕╖ Нац╕онального банку Укра╖ни щодо виявлених уповноваженими банк╕вськими установами факт╕в порушення резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за зд╕йсненими операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в встановлено значну к╕льк╕сть факт╕в:
неподання резидентом до банк╕всько╖ установи повного пакета документ╕в, потр╕бних для зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням граничних строк╕в розрахунк╕в;
надходження до банк╕всько╖ установи ре╓стру митних декларац╕й за операц╕╓ю резидента, який не ╓ кл╕╓нтом цього банку;
надходження кошт╕в в╕д нерезидента за експортною операц╕╓ю на рахунки резидента в банк╕вськ╕й установ╕, яка не зазначена в митн╕й декларац╕╖;
непов╕домлення банк╕всько╖ установи про внесення зм╕н до митно╖ декларац╕╖ на п╕дстав╕ аркуша коригування.
Ненадання резидентами до банк╕всько╖ установи повного пакета документ╕в та актуальних даних ╓ обов’язковою п╕дставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перев╕рок.
Наголошу╓мо, що суб’╓кти господарсько╖ д╕яльност╕, як╕ зд╕йснюють операц╕╖ з експорту та ╕мпорту товар╕в, повинн╕ надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсяз╕, як╕ необх╕дн╕ для зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням граничних строк╕в розрахунк╕в.
Сво╓часне надання резидентами до банк╕всько╖ установи необх╕дних документ╕в про зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖ зменшить к╕льк╕сть пов╕домлень Нац╕онального банку Укра╖ни про факти порушень та, як насл╕док, зменшить к╕льк╕сть перев╕рок суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
╤мпорт: зг╕дно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону Укра╖ни #2042 лабораторн╕ досл╕дження (випробування) зразк╕в, в╕д╕браних п╕д час ф╕зично╖ перев╕рки вантажу, проводяться виключно у раз╕...
‼️ мпорт: зг╕дно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону Укра╖ни #2042 лабораторн╕ досл╕дження (випробування) зразк╕в, в╕д╕браних п╕д час ф╕зично╖ перев╕рки вантажу, проводяться виключно у раз╕, якщо компетентним органом отримано оф╕ц╕йну ╕нформац╕ю, у тому числ╕ через Систему швидкого пов╕домлення про загрози, пов’язан╕ з харчовими продуктами та кормами (The Rapid Alert System for Food and Feed - RASFF), про появу (наявн╕сть) в кра╖н╕-експортер╕ небезпечного фактора, який може бути присутн╕м у вантаж╕, що ввозиться (пересила╓ться) на митну територ╕ю Укра╖ни. ✅К╕льк╕сний показник лабораторних досл╕джень врегульовано наказом М╕нагропол╕тики в╕д 19.10.18 #501, що затверджу╓ Порядок визначення та застосування пер╕одичност╕ перев╕рок..., зг╕дно з яким: ➡️для продукт╕в (тваринне походження) - доки десять вантаж╕в посп╕ль будуть визнан╕ такими, що в╕дпов╕дають законодавству Укра╖ни; ➡️для харчових продукт╕в та корм╕в нетваринного походження - доки три вантаж╕ посп╕ль будуть визнан╕ такими, що в╕дпов╕дають законодавству Укра╖ни; ➡️при транзит╕ - доки два вантаж╕ посп╕ль будуть визнан╕ такими, що в╕дпов╕дають законодавству Укра╖ни.
«Дебет-Кредит»: З 14 березня д╕╓ оновлений порядок роботи митниць при вир╕шенн╕ питань класиф╕кац╕╖ товар╕в
За новим наказом М╕нф╕ну окр╕м «нових» товар╕в, як╕ ще не ╕мпортувалися в Укра╖ну, п╕дпри╓мство також ма╓ право отримати р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ щодо товар╕в, митне оформлення яких вже зд╕йснювалося
Для практично╖ реал╕зац╕╖ системи прийняття р╕шень щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ на основ╕ практики ╢С М╕нф╕ном прийнятонаказ в╕д 23.12.2022 №455 «Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення р╕шень щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖, розгляду звернення п╕дпри╓мства про продовження строку використання р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖, в╕дшкодування кошт╕в за проведення досл╕джень (анал╕з╕в, експертиз) проб (зразк╕в) товар╕в для прийняття митним органом р╕шень щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ та внесення зм╕н до деяких наказ╕в М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни».
Наказом затверджу╓ться, зокрема, порядок:
прийняття р╕шень щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в та визначення кра╖ни походження товар╕в, у тому числ╕ форми заяв та р╕шень;
продовження строку використання таких р╕шень;
досл╕дження (анал╕зу, експертизи) проб (зразк╕в) товар╕в для прийняття митним органом р╕шень.
Також у зв’язку ╕з запровадженням р╕шень щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в оновлено порядок роботи митних орган╕в при вир╕шенн╕ питань класиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни.
Р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖, строк д╕╖ яких склада╓ 3 роки (з можлив╕стю подальшого продовження), гарантують б╕знесу правову визначен╕сть та незм╕нн╕сть позиц╕╖ митних орган╕в щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в або визначення кра╖ни походження таких товар╕в.
Це сприятиме п╕двищенню р╕вня прогнозованост╕ та передбачуваност╕ ведення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, у тому числ╕ нада╓ можлив╕сть б╕знесу заздалег╕дь волод╕ти ╕нформац╕╓ю про р╕вень вв╕зного мита, яким оподатковуватиметься товар при ╕мпорт╕.
Окр╕м «нових» товар╕в, як╕ ще не ╕мпортувалися в Укра╖ну, п╕дпри╓мство також ма╓ право отримати р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ щодо товар╕в, митне оформлення яких вже зд╕йснювалося. Наявн╕сть р╕шення митних орган╕в щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в не ╓ п╕дставою для в╕дмови у прийнятт╕ р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в. При цьому, п╕сля прийняття р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ воно ╓ обов’язковим для виконання як п╕дпри╓мством, так ╕ митним органом.
Водночас, у раз╕ якщо митний орган скасову╓ надане ним р╕шення щодо зобов’язуючо╖ ╕нформац╕╖ у зв’язку ╕з внесенням зм╕н до законодавства, п╕дпри╓мство може звернутися до митниц╕ та отримати право користуватися таким р╕шенням ще на строк до 6 м╕сяц╕. Це дозволить п╕дпри╓мству завершити зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖ на тих умовах, що були визначен╕ у скасованому р╕шенн╕.
24 лютого 2023 року наказ заре╓стровано М╕н╕стерством юстиц╕╖ Укра╖ни та набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.
Держекспортконтроль: До уваги суб’╓кт╕в, як╕ мають нам╕р зд╕йснювати експорт товар╕в в╕йськового призначення та подв╕йного використання
В умовах збройно╖ агрес╕╖ рос╕йсько╖ федерац╕╖ Держекспортконтроль продовжу╓ вживати вичерпних заход╕в для забезпечення нац╕ональних ╕нтерес╕в Укра╖ни, дотримання сво╖х м╕жнародних зобов’язань у сфер╕ нерозповсюдження. Ключовими завданнями у таких безпекових умовах ╓ – першочергове забезпечення потреб сил оборони ╕ недопущення потрапляння до кра╖ни-агресора стратег╕чних товар╕в, як╕ здатн╕ посилити ╖╖ в╕йськов╕ спроможност╕.
За таких обставин, з метою посилення контролю за товарами, що експортуються, зменшення ризик╕в в╕дхилення в╕д заявленого к╕нцевого використання товар╕в чи ╖х незаконно╖ передач╕ трет╕м особам наполегливо рекоменду╓мо включати до зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в положення щодо:
- набрання зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) чинност╕ п╕сля отримання експортером та ╕мпортером в╕дпов╕дних дозвол╕в (л╕ценз╕й) державних орган╕в;
- охорони прав ╕нтелектуально╖ власност╕ або визначення обсягу та порядку переходу такого права до ╕ноземного суб’╓кта.
Рекоменду╓мо вносити до контракт╕в в╕домост╕ щодо к╕нцевого споживача товар╕в, найменування та к╕лькост╕ товар╕в, мети ╖х к╕нцевого
використання, а також зобов’язання ╕ноземного суб’╓кта:
- не реекспортувати ╕ не передавати отриман╕ товари будь-кому без попередньо╖ письмово╖ згоди на це експортера таких товар╕в та Держекспортконтролю, у тому числ╕ товари, призначен╕ для власних потреб к╕нцевого споживача;
- надати сертиф╕кат к╕нцевого споживача;
- надавати на вимогу експортера чи Держекспортконтролю м╕жнародний ╕мпортний сертиф╕кат або ╕нший документ, який оформлений або п╕дтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товар╕в ╕ м╕стить п╕дтвердження або гарант╕╖ такого органу щодо ╕мпорту товар╕в до ц╕╓╖ держави;
- надавати на вимогу експортера сертиф╕кат п╕дтвердження доставки товар╕в або ╕нший документ, оформлений чи п╕дтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товар╕в, який п╕дтверджу╓ ввезення товару чи кожно╖ парт╕╖ товару на територ╕ю ц╕╓╖ держави;
- надати експортеров╕ або в╕дпов╕дним державним органам Укра╖ни допуск для проведення перев╕рки факту доставки товар╕в к╕нцевому споживачев╕ та проведення перев╕рок використання за призначенням товар╕в, що експортуються з Укра╖ни.
У раз╕, якщо ╕ноземний суб'╓кт, з яким укладено зовн╕шньоеконом╕чний контракт, не ╓ к╕нцевим споживачем, доц╕льно передбачити у контракт╕ його обов'язок покласти в╕дпов╕дн╕ зобов’язання на догов╕рн╕ сторони, в ╕нтересах яких в╕н д╕╓.
Наявн╕сть у контрактах рекомендованих положень та зобов’язань значно полегшу╓ контроль за доставкою та к╕нцевим використанням товар╕в, що експортуються, дозволя╓ м╕н╕м╕зувати ризики, у тому числ╕, пов’язан╕ ╕з невиконанням контракту через в╕дмову у наданн╕ дозволу. В окремих випадках наявн╕сть згаданих зобов’язань у контракт╕ може бути визначено обов’язковою умовою надання в╕дпов╕дного дозволу.
Включення зазначених положень та зобов’язань до зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в прискорить терм╕ни опрацювання заяв на отримання дозв╕льних документ╕в Держекспортконтролю.