Мiнфiн: [вiд 16 лютого 2023р. No 99] Про внесення змiни до Класифiкатора звiльнень вiд сплати митних платежiв при ввезеннi товарiв на митну територiю Украiни
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 28/02/2023
*** Документ м╕сяця: Постанова вiд 27.09.2022 № 1091 Про затвердження перел╕ку окремих товар╕в, ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або перем╕щен...
К╕льк╕сть перегляд╕в: 771 (за пер╕од з 00:00 01/02/23 по 18:14 28/02/23), всього перегляд╕в: 771
«Дебет-Кредит»: На закордонний рахунок над╕йшли кошти за експорт товар╕в: чи треба перераховувати на укра╖нський?
Кошти, що над╕йшли в╕д нерезидента з експорту товар╕в, п╕длягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, в╕дкритого за межами Укра╖ни, на рахунок в банку Укра╖ни
ДПС в Одеськ╕й област╕ ╕нформу╓, що правов╕ засади зд╕йснення валютних операц╕й, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’╓кт╕в валютних операц╕й ╕ уповноважених установ, в╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного законодавств визначено Законом Укра╖ни в╕д 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон №2473). Принципи валютного регулювання, викладен╕ у ст. 2 Закону №2473, передбачають, зокрема, право ф╕зичних та юридичних ос╕б – резидент╕в укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язан╕ з цими угодами, у нац╕ональн╕й валют╕ чи в ╕ноземн╕й валют╕, у тому числ╕ в╕дкривати рахунки у ф╕нансових установах ╕нших кра╖н.
Частиною 3 ст. 4 Закону №2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом №2473 та ╕ншими законами Укра╖ни, мають право в╕дкривати рахунки в ╕ноземних ф╕нансових установах та зд╕йснювати через так╕ рахунки валютн╕ операц╕╖.
При цьому порядок в╕дкриття рахунк╕в в ╕ноземних ф╕нансових установах регулю╓ться законодавством т╕╓╖ кра╖ни, в як╕й в╕дкрива╓ться рахунок.
Порядок проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями зг╕дно з п. 4 ст. 5 Закону №2473 визнача╓ться Нац╕ональним банком Укра╖ни (дал╕ – НБУ).
В╕дпов╕дно до п. 16 розд. ╤ Положення про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕, затвердженого постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 №5 (дал╕ – Положення 5), розрахунки за зовн╕шньоеконом╕чними операц╕ями зд╕йснюються виключно через рахунки в банках.
На п╕дстав╕ ч. 1 ст. 13 Закону №2473 НБУ ма╓ право встановлювати граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
Зг╕дно з ч. 2 ст. 13 Закону №2473, у раз╕ встановлення НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з експорту товар╕в грошов╕ кошти п╕длягають зарахуванню на рахунки резидент╕в у банках Укра╖ни у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше строку та обсягом, як╕ встановлено НБУ. Строк виплати заборгованост╕ обчислю╓ться з дня митного оформлення продукц╕╖, що експорту╓ться.
Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в встановлено п. 21 розд. II Положення №5, та становлять 365 календарних дн╕в.
Кр╕м того, п. 14-2 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 24.02.2022 №18 «Про роботу банк╕всько╖ системи в пер╕од запровадження во╓нного стану» визначено, що граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в становлять 180 календарних дн╕в та застосовуються до операц╕й, зд╕йснених з 05 кв╕тня 2022 року.
В╕дпов╕дно до п. 23 розд. ╤╤ Положення №5 розрахунки за операц╕ями резидент╕в з експорту та ╕мпорту товар╕в зд╕йснюються не п╕зн╕ше законодавчо визначеного строку, а грошов╕ кошти в╕д нерезидента за операц╕ями резидента з експорту товар╕в п╕длягають зарахуванню на рахунок резидента в Укра╖н╕ в банку.
Зг╕дно з п. 16 ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджено╖ постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 №7 (дал╕ – ╤нструкц╕я №7), банк зд╕йсню╓ валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту товар╕в за кожним фактом зд╕йснення поставки товару.
Грошов╕ кошти в╕д експорту товар╕в мають бути зарахован╕ на в╕дкритий у банку поточний рахунок резидента не п╕зн╕ше граничних строк╕в розрахунк╕в (п. 19 ╤нструкц╕╖ №7).
Враховуючи зазначене, грошов╕ кошти, що над╕йшли в╕д нерезидента за операц╕ями з експорту товар╕в, у тому числ╕ за операц╕ями, як╕ не п╕дпадають п╕д валютний нагляд, п╕длягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, в╕дкритого за межами Укра╖ни, на рахунок резидента – суб’╓кта господарювання (юридично╖ особи) в банку Укра╖ни.
МКМТ: [в╕д 25 лютого 2023р. № Б/н [АД-544/2023/441-01]] Про порушення та проведення перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖...
М╤ЖВ╤ДОМЧА КОМ╤С╤Я З М╤ЖНАРОДНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤ ПОВ╤ДОМЛЕННЯ
По порушення та проведення перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв’язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування
вимогу публ╕чного акц╕онерного товариства "АрселорМ╕ттал Кривий Р╕г" стосовно перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв’язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування (дал╕ — Вимога);
зв╕т ╕ висновки М╕н╕стерства економ╕ки Укра╖ни про результати проведення антидемп╕нгово╖ процедури перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв’язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування.
За результатами розгляду Ком╕с╕я встановила:
Вимогу подано нац╕ональним товаровиробником у розум╕нн╕ частини шосто╖ статт╕ 12 Закону;
у Вимоз╕ м╕стяться достатн╕ докази того, що припинення антидемп╕нгових заход╕в ймов╕рно спричинить продовження д╕╖ або поновлення демп╕нгу та запод╕яння шкоди.
У зв’язку ╕з зазначеним та в╕дпов╕дно до статей 12, 18 та 19 Закону Ком╕с╕я прийняла р╕шення в╕д 23.02.2023 № АД-544/2023/441-01 "Про порушення та проведення перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв’язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування" (дал╕ — перегляд).
У раз╕ якщо перегляд стосу╓ться ╕нтерес╕в ф╕зичних або юридичних ос╕б, так╕ особи мають право надсилати до М╕неконом╕ки ╕нформац╕ю, яка може бути корисною для проведення перегляду.
Протягом 30 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕неконом╕ки зд╕йсню╓ ре╓страц╕ю за╕нтересованих стор╕н перегляду та розгляда╓ вимоги щодо проведення слухань. У запит╕ про ре╓страц╕ю за╕нтересована сторона перегляду повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронно╖ пошти орган╕зац╕╖, вид д╕яльност╕ (виробник, ╕мпортер, експортер тощо), пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕ контактно╖ особи. Рекомендована форма запиту про ре╓страц╕ю за╕нтересованою стороною перегляду наведена у додатку до цього пов╕домлення.
Протягом 60 дн╕в з дати опубл╕кування цього пов╕домлення М╕неконом╕ки розгляда╓ письмово викладен╕ коментар╕ та ╕нформац╕ю стосовно порушення перегляду.
╤нформац╕я, що пода╓ться М╕неконом╕ки, повинна базуватися на фактах, а не на голосл╕вних твердженнях чи припущеннях. Така ╕нформац╕я врахову╓ться М╕неконом╕ки у раз╕ подання ╖╖ державною мовою Укра╖ни та в строки, установлен╕ Законом, Ком╕с╕╓ю або М╕неконом╕ки.
У раз╕ якщо ╕нформац╕я ма╓ конф╕денц╕йний характер, необх╕дно навести достатн╕ докази, як╕ п╕дтверджують ╖╖ конф╕денц╕йн╕сть, а також п╕дготувати та над╕слати до М╕неконом╕ки ╖╖ конф╕денц╕йну та неконф╕денц╕йну верс╕╖.
Р╕шення Ком╕с╕╖ в╕д 23.02.2023 № АД-544/2023/441-01 набира╓ чинност╕ з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
Адреса М╕неконом╕ки для оф╕ц╕йно╖ ре╓страц╕╖ документ╕в: вул. М. Грушевського, 12/2, м. Ки╖в, 01008. E-mail: meconomy@me.gov.ua.
╤нформац╕я щодо вх╕дно╖ кореспонденц╕╖: тел. +38 (044) 200-47-53.
Додаток Форма запиту щодо ре╓страц╕╖ за╕нтересованою стороною перегляду
В╕дпов╕дно до частини дванадцято╖ статт╕ 12 Закону Укра╖ни "Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту" просимо заре╓струвати за╕нтересованою стороною перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну арматури та катанки походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв’язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування п╕дпри╓мство (компан╕ю/орган╕зац╕ю) на п╕дстав╕ наступного:
╤. ╤нформац╕я про за╕нтересовану сторону:
Повна та скорочена назви компан╕╖:
Статус компан╕╖ у рамках перегляду {╕мпортер, експортер, виробник, споживач, ╖х об’╓днання, ╕нше (вкаж╕ть)}:
Основний вид д╕яльност╕:
В╕домост╕ про контактну особу:
В╕домост╕ про юридичного представника (у раз╕ наявност╕):
Адреса для отримання кореспонденц╕╖ у рамках перегляду:
Електронна адреса для отримання кореспонденц╕╖ у рамках перегляду:
╤╤. ╤нформац╕я про д╕яльн╕сть компан╕╖ {необх╕дно надати дан╕ щодо товару, що ╓ об’╓ктом перегляду, що стосуються компан╕╖ в╕дпов╕дно до виду д╕яльност╕, за календарний р╕к, що безпосередньо переду╓ порушенню перегляду}
Загальний обсяг виробництва товару, що ╓ об’╓ктом перегляду, в к╕льк╕сних (тонн) та варт╕сних показниках (дол. США):
Обсяг виробництва (тонн) (у розр╕з╕ код╕в УКТ ЗЕД чи основних вид╕в товару):
Загальний обсяг закуп╕вл╕ товару, що ╓ об’╓ктом перегляду, у к╕льк╕сних (тонн) та варт╕сних показниках (дол. США):
Основн╕ постачальники товару ╕з зазначенням ╖х обсяг╕в, вартост╕ постачання та частки постачальника в загальному постачанн╕ товару, що ╓ об’╓ктом перегляду:
Загальний обсяг продажу товару, що ╓ об’╓ктом перегляду, в к╕льк╕сних (тонн) та варт╕сних показниках (дол. США):
Обсяг продажу (тонн) (у розр╕з╕ код╕в УКТ ЗЕД чи основних вид╕в товару):
Основн╕ покупц╕ товару ╕з зазначенням ╖х обсяг╕в, вартост╕ реал╕зац╕╖ та частки покупця в загальн╕й реал╕зац╕╖ товару, що ╓ об’╓ктом перегляду:
{за п╕дписом кер╕вника п╕дпри╓мства або уповноважено╖ особи}
{якщо ╕снують об╜рунтован╕ п╕дстави для застосування конф╕денц╕йного режиму до ╕нформац╕╖, необх╕дно ч╕тко зазначити про це та в такому випадку необх╕дно п╕дготувати дв╕ верс╕╖ запиту: конф╕денц╕йну та неконф╕денц╕йну}
«Дебет-Кредит»: ╢вроком╕с╕я схвалила пропозиц╕ю скасувати мита для Укра╖ни ще на р╕к
╢вропейська Ком╕с╕я проголосувала про продовження ще на р╕к скасування ╕мпортних мит, квот ╕ заход╕в торгового захисту на укра╖нський експорт до ╢С
ФРУ в╕та╓ пропозиц╕ю ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ продовжити ще на р╕к скасування ╕мпортних мит, квот ╕ заход╕в торгового захисту на укра╖нський експорт до ╢вропейського Союзу.
Федерац╕я неодноразово закликала продовжити д╕ю такого режиму ╕ надал╕ та наголошувала на цьому п╕д час ус╕х зустр╕чей з нашими м╕жнародними партнерами.
Тепер, зг╕дно ╓вропейських процедур, в╕дпов╕дне р╕шення ма╓ бути розглянуте ╢вропейським парламентом ╕ Радою ╢С, п╕сля чого вступить в силу.
Нагада╓мо, тор╕к у травн╕ Рада ╢С ухвалила р╕шення скасувати на р╕к вс╕ мита ╕ квоти на експорт з Укра╖ни.
2022 року експорт до ╢С склав 27,9 млрд долар╕в - це всього 63% укра╖нського експорту минулого року.
А ще в Уряд╕ Велико╖ Британ╕╖ заявили, що продовжать тимчасову л╕берал╕зац╕ю тариф╕в для Укра╖ни до початку 2024 року.
Вдячн╕ партнерам за так╕ р╕шення, адже вони покликан╕ допомогти укра╖нським виробникам ╕ експортерам витримати навантаження в╕йни ╕ зм╕цнити сво╖ позиц╕╖ на ╓вропейському ринку.
Держпродспоживслужба ╕нформу╓ про необх╕дн╕сть дотримання вимог законодавства Укра╖ни, що встановлю╓ умови ввезення (пересилання) на митну територ╕ю Укра╖ни вантаж╕в з продуктами тваринного походження.
❗Держпродспоживслужба ╕нформу╓ про необх╕дн╕сть дотримання вимог законодавства Укра╖ни, що встановлю╓ умови ввезення (пересилання) на митну територ╕ю Укра╖ни вантаж╕в з продуктами тваринного походження.
☝️ Правов╕ та орган╕зац╕йн╕ засади державного контролю, що зд╕йсню╓ться з метою перев╕рки дотримання операторами ринку законодавства про харчов╕ продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про поб╕чн╕ продукти тваринного походження п╕д час ввезення (пересилання) таких продукт╕в на митну територ╕ю Укра╖ни визначен╕ Законом Укра╖ни «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти, корми, поб╕чн╕ продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
✅ Зг╕дно зазначеного закону, вантаж ╕з продуктами, який ввозиться (пересила╓ться) на митну територ╕ю Укра╖ни через державний кордон, повинен супроводжуватися ориг╕налами м╕жнародного сертиф╕кату та ╕нших документ╕в, передбачених законодавством.
Документальн╕ перев╕рки вантаж╕в з продуктами тваринного походження зд╕йснюються в╕дпов╕дно до таких правил:
1️⃣ для кожного вантажу державний ветеринарний ╕нспектор встановлю╓ режим поводження, в╕дпов╕дно до якого в╕дбуватиметься в╕дпов╕дний контроль;
2️⃣ кожен м╕жнародний сертиф╕кат та ╕нший документ, що вимага╓ться зг╕дно ╕з законом, перев╕ря╓ться з метою п╕дтвердження, що такий сертиф╕кат та ╕нший документ:
➡️ ╓ ориг╕налом в╕дпов╕дно м╕жнародного сертиф╕ката та ╕ншого документа, що вимага╓ться зг╕дно ╕з законом;
➡️ виданий компетентним органом кра╖ни, яка внесена до ре╓стру кра╖н та потужностей, з яких дозволя╓ться ввезення (пересилання) продукт╕в на митну територ╕ю Укра╖ни (для м╕жнародного сертиф╕ката);
➡️ ма╓ зовн╕шн╕й вигляд та зм╕ст, що в╕дпов╕дають форм╕, яка затверджена (узгоджена) для в╕дпов╕дного виду продукту;
➡️ правильно заповнений;
➡️ виданий на продукт, що походить з потужност╕, яка внесена до ре╓стру кра╖н та потужностей, з яких дозволя╓ться ввезення (пересилання) продукт╕в на митну територ╕ю Укра╖ни;
➡️ п╕дписаний представником компетентного органу кра╖ни походження або кра╖ни-експортера (для м╕жнародного сертиф╕ката);
3️⃣ перев╕ря╓ться, чи правильно заповнена в╕дпов╕дна частина загального ветеринарного документа на ввезення ╕ чи зазначена у н╕й ╕нформац╕я в╕дпов╕да╓ ╕нформац╕╖, зазначен╕й в ╕нших документах, що супроводжують вантаж.
❗ Форми м╕жнародних сертиф╕кат╕в затверджуються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ безпечност╕ та окремих показник╕в якост╕ харчових продукт╕в та у сфер╕ ветеринарно╖ медицини, або узгоджуються компетентним органом Укра╖ни (Держпродспоживслужба) з в╕дпов╕дним органом кра╖ни-експортера (кра╖ни походження).
Дов╕дково. ╤з затвердженими формами м╕жнародних сертиф╕кат╕в та формами погоджених з компетентними органами ╕нших кра╖н сертиф╕кат╕в можна ознайомитись на оф╕ц╕йному вебпортал╕ Держпродспоживслужби в розд╕л╕ «М╕жнародне сп╕вроб╕тництво», рубрики «Сертиф╕кати на ╕мпорт в Укра╖ну».
Проект ЗУ: Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та ╕нших закон╕в Укра╖ни щодо особливостей оподаткування у пер╕од д╕╖ во╓нного стану
М╕нф╕н: [в╕д 16 лютого 2023р. № 99] Про внесення зм╕ни до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни
Про внесення зм╕ни до Класиф╕катора зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни
З метою вдосконалення та актуал╕зац╕╖ в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, що використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й,
Тимчасово, протягом д╕╖ во╓нного стану в Укра╖н╕, але не довше н╕ж до 01 с╕чня 2024 року товари за кодами, визначеними у пункт╕ 924 розд╕лу XXI "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Митного кодексу Укра╖ни, що ввозяться (пересилаються) на митну територ╕ю Укра╖ни п╕дпри╓мствами або громадянами
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Драганчука Ю. О. та Голову Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
МКМТ: [в╕д 28 червня 2019р. № Б/н [АД-420/2019/4411-03]] Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну деякого прокату з короз╕йност╕йким покриттям походже...
М╤ЖВ╤ДОМЧА КОМ╤С╤Я З М╤ЖНАРОДНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤ ПОВ╤ДОМЛЕННЯ
Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну деякого прокату з короз╕йност╕йким покриттям походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки
Пер╕одом досл╕дження визначено чотири р╕чн╕ пер╕оди:
1-й р╕чний пер╕од: 01.01.2015 – 31.12.2015;
2-й р╕чний пер╕од: 01.01.2016 – 31.12.2016;
3-й р╕чний пер╕од: 01.01.2017 – 31.12.2017;
4-й р╕чний пер╕од: 01.07.2017 – 30.06.2018.
Пер╕од розсл╕дування – 01.07.2017 – 30.06.2018.
За результатами проведеного розсл╕дування, розглянувши матер╕али М╕некономрозвитку, Ком╕с╕я встановила:
ПрАТ "Мар╕упольський металург╕йний комб╕нат ╕мен╕ ╤лл╕ча" ╓ належним нац╕ональним товаровиробником у розум╕нн╕ положень пункту 16 статт╕ 1 Закону, оск╕льки його частка в загальному виробництв╕ Товару в Укра╖н╕ становила понад 50 %;
Товар, який виробля╓ться нац╕ональним товаровиробником, у розум╕нн╕ положень пункту 26 статт╕ 1 Закону ╓ под╕бним до Товару, що ╓ об’╓ктом розсл╕дування;
наявн╕сть протягом пер╕оду розсл╕дування демп╕нгового ╕мпорту в Укра╖ну Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Зроблено позитивний висновок щодо об╜рунтованост╕ методу, на п╕дстав╕ якого було визначено демп╕нгову маржу. Демп╕нгова маржа становила:
для виробник╕в/експортер╕в Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – 47,57 %;
для виробник╕в/експортер╕в Товару походженням з Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки – 22,78 %;
обсяги демп╕нгового ╕мпорту Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки за пер╕од досл╕дження зросли в абсолютних показниках на 48,2 %, в╕дносно споживання Товару на внутр╕шньому ринку Укра╖ни – на 21,3 %, а в╕дносно загальних обсяг╕в виробництва Товару в Укра╖н╕ зменшились на 7,3 %. В╕дпов╕дно до частини четверто╖ статт╕ 10 Закону для оц╕нки сукупного впливу ╕мпорту з дек╕лькох кра╖н було встановлено, що в кожн╕й кра╖н╕ наявна демп╕нгова маржа вище, н╕ж м╕н╕мальний р╕вень, та обсяг демп╕нгового ╕мпорту не ╓ незначним;
факт запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробников╕. За пер╕од досл╕дження в╕дбулося пог╕ршення ряду ф╕нансово-економ╕чних показник╕в нац╕онального товаровиробника, зокрема скорочення частки нац╕онального товаровиробника на внутр╕шньому ринку Укра╖ни на 22,7 %, скорочення обсяг╕в продажу на внутр╕шньому ринку Укра╖ни на 5,6 %, зниження р╕вня зайнятост╕ прац╕вник╕в на 5,3 %, зростання обсяг╕в залишк╕в на 31,7 %, скорочення л╕кв╕дност╕ на 3,4 %. Сутт╓во зросли збитки в гривневому екв╕валент╕ на 315,4 % та в╕д’╓мний р╕вень рентабельност╕ в╕д продажу на внутр╕шньому ринку Укра╖ни на 63,2 %;
наявн╕сть у кра╖нах експорту значного експортного потенц╕алу, що п╕дтверджу╓ться ╖х сутт╓вим обсягом невикористаних виробничих потужностей, як╕ значно перевищують обсяги споживання Товару на внутр╕шньому ринку Укра╖ни;
демп╕нговий ╕мпорт в Укра╖ну Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки в пер╕од розсл╕дування зд╕йснювався за ц╕нами, що були нижчими як за ц╕ни продажу Товару нац╕онального товаровиробника на внутр╕шньому ринку Укра╖ни, так ╕ за його соб╕варт╕сть;
╕нш╕ фактори не мали визначального впливу на стан нац╕онального товаровиробника;
наявн╕сть причинно-насл╕дкового зв’язку м╕ж демп╕нговим ╕мпортом в Укра╖ну Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки, та запод╕янням ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику;
нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни потребують застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в.
В╕дпов╕д╕ асоц╕ац╕╖ китайських виробник╕в експортер╕в China Iron and Steel Association та китайських компан╕й Zhangjiagang Baiyao Import&Export Co., ltd. ZHICHENG STEEL MATERIAL CO., LTD., Zhejiang P.R.P.T. Prepainted Technology Co., Ltd., Zhejiang Lianxin Steel Plate Technology Co., Ltd., Shandong Ruichen Industry & Trading Co., Ltd., Shandong Lantian Steel Sheet Co.,Ltd., LS (Shanghai) International Trading Co., Ltd., Shandong Huijin Color Steel Co., Ltd. на запитальник для ╕ноземного виробника ╕/або експортера та додатков╕ запити не були врахован╕ в ход╕ проведення антидемп╕нгового розсл╕дування, оск╕льки зазначен╕ в╕дпов╕д╕ були надан╕ з порушенням вимог статей 13, 31 та 32 Закону, про що в╕дпов╕дн╕ за╕нтересован╕ сторони було по╕нформовано в╕дпов╕дно до вимог Закону.
Основн╕ факти та висновки за результатами проведеного розсл╕дування М╕некономрозвитку над╕слано вс╕м за╕нтересованим сторонам розсл╕дування.
Коментар╕ за╕нтересованих стор╕н не м╕стили достатньо сутт╓вих та об╜рунтованих аргумент╕в ╕ факт╕в, що могли б вплинути на зм╕ну висновк╕в, зроблених щодо наявност╕ факту демп╕нгу, запод╕яння ╕стотно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробнику та причинно-насл╕дкового зв’язку м╕ж ними.
Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статт╕ 16 Закону, Ком╕с╕я прийняла р╕шення в╕д 26.06.2019 № АД-420/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну деякого прокату з короз╕йност╕йким покриттям походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки", зг╕дно з яким вир╕шила застосувати остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи щодо ╕мпорту в Укра╖ну товару, що ма╓ такий опис:
Остаточн╕ антидемп╕нгов╕ заходи застосовуються строком на п’ять рок╕в шляхом запровадження справляння остаточного антидемп╕нгового мита за ставкою:
для виробник╕в/експортер╕в Товару походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – 47,57 %;
для виробник╕в/експортер╕в Товару походженням з Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки – 22,78 %;
Остаточне антидемп╕нгове мито справля╓ться у в╕дсотках до митно╖ вартост╕ товару.
Сплата остаточного антидемп╕нгового мита зд╕йсню╓ться в гот╕вков╕й чи безгот╕вков╕й форм╕, або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення в╕дпов╕дного боргового зобов’язання, якщо ╕нше не передбачено законодавством Укра╖ни.
Остаточне антидемп╕нгове мито стягу╓ться органами доход╕в ╕ збор╕в (митницями) Укра╖ни незалежно в╕д сплати ╕нших податк╕в ╕ збор╕в (обов’язкових платеж╕в).
Застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в не повинно створювати перешкод для зд╕йснення митного оформлення товару.
╤мпорт на митну територ╕ю Укра╖ни товару, що ╓ об’╓ктом застосування антидемп╕нгових заход╕в, без сертиф╕ката про походження або ╕нших документ╕в про походження товару, визначених м╕жнародними угодами про в╕льну торг╕влю, згода на обов’язков╕сть яких надана Верховною Радою Укра╖ни, та в раз╕ неможливост╕ визначення його походження зд╕йсню╓ться з╕ сплатою остаточного антидемп╕нгового мита за найвищою ставкою.
Р╕шення Ком╕с╕╖ набира╓ чинност╕ через 30 дн╕в з дня опубл╕кування цього пов╕домлення.
«Дебет-Кредит»: Як працюватимемо та в╕дпочиватимемо у березн╕ 2023 року?
За КЗпП 8 березня (М╕жнародний ж╕ночий день) ╓ святковим та неробочим днем в Укра╖н╕. Мали б мати цього дня вих╕дний. Та через в╕йну це робочий день з оплатою прац╕ як у звичайний (несвятковий) робочий день
Зг╕дно з╕ ст. 73 КЗпП 8 березня (М╕жнародний ж╕ночий день) ╓ святковим та неробочим днем в Укра╖н╕.
Цього року - це середа. За старими правилами, цей день мав би бути неробочим.
Проте во╓нний стан в Укра╖н╕ нараз╕ продовжено до 20 травня 2023 року. У пер╕од д╕╖ во╓нного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 - 73 КЗпП (святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕). На практиц╕ це означа╓, що оф╕ц╕йних святкових та неробочих дн╕в в Укра╖н╕ нема╓. При цьому граф╕к роботи та час в╕дпочинку встановлю╓ роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил ╕ не працювати в середу, чи, якщо ╓ потреба, вивести людей 8 березня на роботу – кожен кер╕вник п╕дпри╓мства або ф╕зособа-роботодавець вир╕шують у 2023 роц╕ самост╕йно.
Зверн╕ть також увагу, що максимальна тривал╕сть робочого тижня п╕д час в╕йни зб╕льшена ╕ становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасован╕ свята можуть ув╕йти в норму робочого часу ╕ оплачуватися в одинарному розм╕р╕, якщо роботодавець не вир╕шить, що такий день буде вих╕дним (╕ не оплачуваним).
Скасування свят ╕ вих╕дних вплива╓ й на нарахування в╕дпусткових. Як тепер порахувати стаж, який да╓ право на щор╕чну в╕дпустку? Як рахувати середню зарплату? ╤ що робити з тривал╕стю в╕дпустки? Про це ми розпов╕дали тут.
Щодо роботи банк╕в, то нараз╕ ╕нформац╕╖ в╕д НБУ ще нема╓. Проте велика ймов╕рн╕сть, що вс╕ банки та банк╕вська система 8 березня (як ╕ в попередн╕ святков╕ дн╕) працюватимуть у звичайному режим╕.
Звонит телефон. В трубке раздается приятный женский голос: - Женское такси вызывали? - Да, вызывали. - А зачем? Ехать или поржать? - Да, в общем-то, если честно, поржать. - Тогда выходите: уже подъезжает, сейчас будет парковаться.
Афоризм
Если враг непобедим, надо найти себе другого врага..