Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%
Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення зберегти обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25% р╕чних, а також п╕двищити вимоги до обов’язкових резерв╕в банк╕в. Це сприятиме посиленню монетарно╖ трансм╕с╕╖, п╕дтриманню курсово╖ стаб╕льност╕ та поступовому зниженню ╕нфляц╕╖ у 2023 роц╕.
╤нфляц╕я надал╕ зроста╓, але дещо пов╕льн╕ше, н╕ж прогнозував Нац╕ональний банк.
Зростання споживчих ц╕н в Укра╖н╕, за п╕дсумками жовтня, пришвидшилося до 26,6% у р╕чному вим╕р╕. За попередн╕ми оц╕нками НБУ, у листопад╕ ╕нфляц╕я надал╕ зростала, але нижчими темпами, н╕ж передбачалося в жовтневому прогноз╕ (╤нфляц╕йний зв╕т за жовтень 2022 року).
Основними чинниками прискорення ╕нфляц╕╖ залишаються насл╕дки во╓нних д╕й та окупац╕╖ окремих рег╕он╕в Укра╖ни, що насамперед вплива╓ на зб╕льшення виробничих витрат б╕знесу та призводить до деф╕циту окремо╖ продукц╕╖. Так, посилення рос╕йських теракт╕в проти критично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни, зокрема об’╓кт╕в енергетики, ускладню╓ економ╕чну активн╕сть у р╕зних секторах – в╕д металург╕╖ до харчово╖ промисловост╕, тваринництва та сфери послуг. Зокрема, в останн╕ м╕сяц╕ сутт╓во зросли витрати п╕дпри╓мств на п╕дтримку безпереб╕йно╖ роботи в умовах пер╕одичних в╕дключень електроенерг╕╖. До того ж ╖╖ деф╕цит призводить до скорочення виробництва ╕, в╕дпов╕дно, пропозиц╕╖ товар╕в. Зростання попиту населення на паливо в умовах регулярних в╕дключень створю╓ додатковий тиск на варт╕сть енергонос╕╖в. Ус╕ ц╕ чинники спричиняють подорожчання широкого спектра товар╕в ╕ послуг, а за окремими позиц╕ями – сутт╓ве зростання ц╕н.
Попри це, загальна динам╕ка ╕нфляц╕╖ залиша╓ться контрольованою та нав╕ть дещо нижчою, н╕ж тра╓ктор╕я жовтневого макроеконом╕чного прогнозу НБУ. Поступове посилення монетарних умов п╕сля червневого п╕двищення обл╕ково╖ ставки до 25% та ф╕ксац╕я оф╕ц╕йного курсу гривн╕ в╕д╕грають вагому роль для стаб╕л╕зац╕╖ ╕нфляц╕йних оч╕кувань. Завдяки заходам регулювання валютного ринку та запровадженню нових ╕нструмент╕в для захисту заощаджень спред м╕ж гот╕вковим та оф╕ц╕йним курсом гривн╕ сутт╓во зменшився. Разом ╕з ч╕тким дотриманням НБУ та уряду сп╕льного плану з обмеження ем╕с╕йного ф╕нансування деф╕циту бюджету це сприяло послабленню тиску на валютному ринку та зменшенню чистого продажу валюти Нац╕ональним банком. Кр╕м того, завдяки надходженню значно╖ ф╕нансово╖ допомоги зросли м╕жнародн╕ резерви, що посилю╓ спроможн╕сть НБУ ╕ надал╕ забезпечувати курсову стаб╕льн╕сть. Важливим чинником стримування ╕нфляц╕╖ залишаються також незм╕нн╕ тарифи на ЖКП. Кр╕м того, у листопад╕ завдяки розширенню пропозиц╕╖ спов╕льнилося п╕двищення ц╕н на окрем╕ продовольч╕ товари, варт╕сть яких сутт╓во зростала в попередн╕ м╕сяц╕.
У II квартал╕ наступного року оч╕ку╓ться початок циклу спов╕льнення р╕чно╖ ╕нфляц╕╖.
П╕сля цьогор╕чного ╕нфляц╕йного сплеску, зумовленого повномасштабною в╕йною, за п╕дсумками наступного року зростання споживчих ц╕н спов╕льниться. Цьому насамперед ма╓ посприяти зниження безпекових ризик╕в завдяки усп╕шним д╕ям ЗСУ. Визволення окупованих територ╕й, налагодження на них виробництва та лог╕стики, а також розширення можливостей морсько╖ лог╕стики матимуть вагомий вплив на приборкання ╕нфляц╕йних процес╕в.
Важливою передумовою для ст╕йкого зниження ╕нфляц╕╖ наступного року залиша╓ться злагоджена ф╕скальна та монетарна пол╕тика. Зокрема, з початку наступного року оч╕ку╓ться повне припинення ем╕с╕йного ф╕нансування бюджету. Завдяки оптим╕зац╕╖ витрат бюджету, м╕жнародн╕й п╕дтримц╕ та в╕дновленню внутр╕шнього боргового ринку уряд зможе забезпечити планов╕ обсяги надходжень ╕ проф╕нансувати вс╕ критичн╕ видатки. Водночас збереження в╕дносно жорстких монетарних умов Нац╕ональним банком сприятиме зб╕льшенню привабливост╕ гривневих актив╕в ╕ слугуватиме запоб╕жником розгортанню ╕нфляц╕йно-девальвац╕йно╖ сп╕рал╕. Зниженню ╕нфляц╕╖ також сприятимуть ефекти високо╖ бази пор╕вняння цього року та поступове здешевлення енергонос╕╖в у св╕т╕.
Проте, як ╕ ран╕ше, НБУ не оч╕ку╓ стр╕мкого спов╕льнення ╕нфляц╕╖ в умовах в╕йни. Укра╖нська економ╕ка ще тривалий час функц╕онуватиме в умовах обмежено╖ лог╕стики та деф╕циту електроенерг╕╖. Послаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати ╕нфляц╕йн╕ ефекти в╕д зростання виробничих витрат б╕знесу. Отже, ╕нфляц╕я знижуватиметься досить пов╕льно ╕ у 2023‒2024 роках сутт╓во перевищуватиме ц╕ль НБУ в 5%. У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою пол╕тику насамперед на утримання п╕д контролем ╕нфляц╕йних оч╕кувань ╕ збереження керованост╕ ╕нфляц╕йних процес╕в.
Важливою передумовою стаб╕льного функц╕онування економ╕ки в умовах в╕йни залиша╓ться достатн╓ та ритм╕чне надходження м╕жнародного ф╕нансування та сп╕впраця з МВФ.
У другому п╕вр╕чч╕ 2022 року м╕жнародн╕ партнери сутт╓во розширили ф╕нансову п╕дтримку Укра╖ни, що стало вагомим чинником збереження макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕. Оч╕ку╓ться, що за п╕дсумками цього року обсяги м╕жнародно╖ допомоги перевищать 31 млрд дол. США.
М╕жнародна ф╕нансова допомога, необх╕дна для ф╕нансування деф╕циту бюджету та в╕дновлення економ╕ки, надходитиме й у 2023 роц╕. Зокрема, вже озвучен╕ попередн╕ домовленост╕ про надання ╢вропейським Союзом 18 млрд ╓вро, а також близько 10 млрд дол. США – Сполученими Штатами Америки. Як ╕ цього року, оч╕ку╓ться, що значна частка цих кошт╕в надходитиме у вигляд╕ грант╕в, що не зб╕льшуватиме боргове навантаження Укра╖ни у п╕сляво╓нний пер╕од.
Кр╕м того, досягнуто прогресу в перемовинах з МВФ щодо укладення ново╖ Мон╕торингово╖ програми ╕з залученням Ради Фонду. Ф╕нальне затвердження ц╕╓╖ програми сприятиме залученню ф╕нансування в╕д ╕нших м╕жнародних донор╕в у 2023 роц╕. Нац╕ональний банк оч╕ку╓, що п╕сля завершення Мон╕торингово╖ програми Укра╖на зможе отримати доступ до програми розширеного ф╕нансування.
Тривають перемовини щодо ф╕нансування й з ╕ншими кра╖нами-партнерами та м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями.
Основними ризиками для економ╕чного розвитку ╓ тривал╕ший строк повномасштабно╖ во╓нно╖ агрес╕╖ рос╕╖, а також подальше посилення теракт╕в проти об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури.
Ризики для економ╕ки залишаються п╕двищеними.
З одного боку, знизилася загроза припинення роботи "зернового коридору", а також ризики недоотримання зовн╕шнього ф╕нансування, зокрема, завдяки п╕дтвердженню зобов’язань м╕жнародних партнер╕в та усп╕шним перемовинам з МВФ. Менш╕ ╕нтервенц╕╖ НБУ з продажу валюти та вищий, н╕ж прогнозувалося у жовтн╕, фактичний р╕вень м╕жнародних резерв╕в зменшили ризики для збереження курсово╖ стаб╕льност╕ та контролю за темпами зростання ц╕н.
З ╕ншого, – посилився енергетичний терор з боку рф. Збер╕га╓ться ризик подальших теракт╕в проти критично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни. Жовтневий макропрогноз НБУ м╕стив припущення про тимчасову недоступн╕сть передавальних та генерувальних потужностей взимку, проте масштаб ╕ тривал╕сть в╕дключень можуть бути серйозн╕шими, н╕ж оч╕кувалося. Це може зумовити г╕рш╕ показники економ╕чно╖ активност╕ та п╕двищений ╕нфляц╕йний тиск.
Актуальними залишаються й ╕нш╕ ризики, реал╕зац╕я яких пог╕ршуватиме динам╕ку ╕нфляц╕╖ та стримуватиме економ╕чне в╕дновлення. Зокрема:
попри певне послаблення збер╕га╓ться ризик розбалансування державних ф╕нанс╕в з огляду на непередбачуваний характер в╕йни та виникнення додаткових бюджетних потреб. Окремою проблемою може стати формування великих кваз╕ф╕скальних деф╕цит╕в в енергетичн╕й сфер╕, ураховуючи високу варт╕сть енергонос╕╖в;
тривал╕сть та ╕нтенсивн╕сть во╓нних д╕й разом ╕з енергетичним терором посилюють ризики неповернення в Укра╖ну значно╖ частини громадян, як╕ ви╖хали за кордон, а також додаткового ви╖зду населення з Укра╖ни щонайменше на пер╕од опалювального сезону. У короткостроков╕й перспектив╕ це обмежуватиме споживчий попит, а в тривал╕ш╕й – загрожу╓ демограф╕чною кризою та загостренням структурних проблем на ринку прац╕.
З огляду на оч╕кувану ц╕нову динам╕ку, усе ще висок╕ ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування та зм╕щений вгору баланс ризик╕в Правл╕ння Нац╕онального банку вир╕шило залишити обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25% ╕ п╕двищити вимоги до обов’язкових резерв╕в банк╕в для посилення монетарно╖ трансм╕с╕╖.
Проф╕цит л╕кв╕дност╕ в банк╕вськ╕й систем╕ наприк╕нц╕ року сягнув рекордних значень, що спов╕льню╓ монетарну трансм╕с╕ю в╕д червневого п╕двищення ключово╖ ставки. Зокрема, темпи зростання банк╕вських ставок за гривневими вкладами не в╕дпов╕дали оч╕куванням з огляду на збереження значно╖ р╕зниц╕ м╕ж варт╕стю банк╕вських зобов’язань та дох╕дн╕стю актив╕в.
В умовах п╕двищених ╕нфляц╕йних ╕ курсових оч╕кувань нестача привабливих ╕нструмент╕в для гривневих заощаджень населення посилю╓ чутлив╕сть ф╕нансово╖ системи до ситуативних чинник╕в. Це створю╓ ризики для макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕, а отже, така ситуац╕я вимага╓ додаткових крок╕в НБУ з╕ стерил╕зац╕╖ надлишково╖ гривнево╖ маси. Ураховуючи це, НБУ п╕двищу╓ нормативи обов'язкового резервування за поточними рахунками в гривн╕ та в ╕ноземн╕й валют╕ на 5 в. п.
Водночас НБУ дасть змогу банкам покривати до 50% в╕д загального обсягу обов'язкових резерв╕в за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перел╕к в╕дпов╕дних ц╕нних папер╕в, що включатимуться у покриття обов'язкових резерв╕в, визначатиметься окремим р╕шенням Нац╕онального банку на основ╕ пропозиц╕й М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.
З огляду на д╕ючий порядок банки почнуть формувати обов'язков╕ резерви в новому обсяз╕ з урахуванням можливост╕ ╖х часткового покриття ОВДП з 11 с╕чня 2023 року.
Такий механ╕зм стимулюватиме банки до розширення портфеля внутр╕шн╕х державних обл╕гац╕й, що зменшить ризик повернення до ем╕с╕йного ф╕нансування деф╕циту бюджету в наступному роц╕.
П╕сля оц╕нки д╕╓вост╕ запроваджених заход╕в та динам╕ки л╕кв╕дност╕ банк╕всько╖ системи Нац╕ональний банк розгляне доц╕льн╕сть додаткового п╕двищення норматив╕в обов’язкового резервування.
У раз╕ реал╕зац╕╖ про╕нфляц╕йних ризик╕в НБУ готовий посилити монетарн╕ умови для збереження керованост╕ курсових та ╕нфляц╕йних процес╕в.
Нац╕ональний банк, зокрема, братиме до уваги результати запроваджених заход╕в та ╖х вплив на валютний та внутр╕шн╕й борговий ринок, а також ураховуватиме перспективи сво╓часного та достатнього надходження м╕жнародно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки, динам╕ку ц╕нових процес╕в та ╕нфляц╕йних оч╕кувань й оновлений макроеконом╕чний прогноз, презентац╕я якого в╕дбудеться наприк╕нц╕ с╕чня 2023 року.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням Нац╕онального банку Укра╖ни цього р╕шення, буде оприлюднено 19 грудня 2022 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 26 с╕чня 2023 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
В Харк╕вськ╕й митниц╕ в╕дбулась «Гаряча л╕н╕я» з питань митного оформлення генератор╕в
☎️В Харк╕вськ╕й митниц╕ в╕дбулась «Гаряча л╕н╕я» з питань митного оформлення генератор╕в
Блекауту – н╕! ╤мпорт якнайб╕льшо╖ к╕лькост╕ енергогенеруючих засоб╕в з безперешкодним митним оформленням – сьогодн╕ кожен укра╖нець може без сплати мита та ПДВ завезти в кра╖ну необх╕дн╕ йому генератори та акумулятори. Сп╕вроб╕тники Харк╕всько╖ митниц╕ провели «Гарячу л╕н╕ю» з питань митного оформлення товар╕в, що покращують енергозабезпечення.
✅На запитання громадян в╕дпов╕дав головний державний ╕нспектор митного поста «Барабашово» Харк╕всько╖ митниц╕ Олександр Особливець. ✅Наводимо деяк╕ питання та в╕дпов╕д╕ на них, як╕ пролунали п╕д час телефонного зв’язку та спод╕ва╓мось, вони стануть вам у нагод╕.
❓❓Чи може громадянин ввозити до Укра╖ни електрогенераторн╕ установки та чи зв╕льняються зазначен╕ товари в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть та в╕д сплати вв╕зного мита?
‼️‼️В╕дпов╕дно до витягу з протоколу №147 (пункт 6) зас╕дання Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 18.11.2022 митне оформлення з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування товар╕в, зазначених у Перел╕ку товар╕в (у тому числ╕ л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання), необх╕дних для виконання заход╕в, спрямованих на запоб╕гання виникненню ╕ поширенню, локал╕зац╕ю та л╕кв╕дац╕ю спалах╕в, еп╕дем╕й та пандем╕й гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби СОVID-19, спричинено╖, коронав╕русом SARS-СоV-2, операц╕╖ з ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або операц╕╖ з постачання яких на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть та як╕ зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита, затвердженому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 березня 2020 р. № 224 (дал╕ - Перел╕к-224), що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни громадянами.
❓❓Якими нормативними документами визнача╓ться перел╕к енергетичних товар╕в, що ввозяться в Укра╖ну та зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть та в╕д сплати вв╕зного мита?
‼️‼️Постановами Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 09.11.2022 №1260 «Про внесення зм╕н до перел╕ку товар╕в (у тому числ╕ л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання), необх╕дних для виконання заход╕в, спрямованих на запоб╕гання виникненню ╕ поширенню, локал╕зац╕ю та л╕кв╕дац╕ю спалах╕в, еп╕дем╕й та пандем╕й гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби COVID-19, спричинено╖ коронав╕русом SARS-CoV-2, операц╕╖ з ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або операц╕╖ з постачання яких на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть та як╕ зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита», в╕д 16.11.2022 №1288 «Про внесення зм╕н до деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни» внесено зм╕ни до Перел╕ку товар╕в (у тому числ╕ л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та/або медичного обладнання), необх╕дних для виконання заход╕в, спрямованих на запоб╕гання виникненню ╕ поширенню, локал╕зац╕ю та л╕кв╕дац╕ю спалах╕в, еп╕дем╕й та пандем╕й гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби СОVID-19, спричинено╖, коронав╕русом SARS-СоV-2, операц╕╖ з ввезення яких на митну територ╕ю Укра╖ни та/або операц╕╖ з постачання яких на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть та як╕ зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита, затвердженому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20.03.2020 № 224 (дал╕ - Перел╕к-224) Уряд зв╕льнив в╕д сплати мита та оподаткування ПДВ ╕мпорт генератор╕в та енергетичного обладнання. Ц╕ р╕шення робить таку продукц╕ю дешевшою приблизно на 25%.
Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 29.11.2022 №1340 «Про внесення зм╕н до Перел╕ку-224 з метою надання в умовах тривалого обмеження постачання електрично╖ енерг╕╖ (в╕дключення) медичних послуг на належному р╕вн╕ шляхом забезпечення заклад╕в охорони здоров’я та населення обладнанням для сталого постачання (вироблення) електрично╖ енерг╕╖ ╕ в╕тчизняних виробник╕в необх╕дними товарами для виробництва такого обладнання, а також для забезпечення обладнанням заклад╕в охорони здоров’я ╕ медичних прац╕вник╕в Уряд розширив перел╕к енергетичних товар╕в, що ввозяться в Укра╖ну без сплати мита та ПДВ, включивши до нього комплектуюч╕ для виробництва генератор╕в та ╕ншого енергетичного обладнання в Укра╖н╕.
‼️‼️Не п╕длягають письмовому декларуванню генератори, варт╕сть яких не перевищу╓ 500 ╓вро та вага яких до 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕. Обмеження щодо к╕лькост╕, вартост╕ та ваги генератор╕в, як╕ ввозяться громадянами без сплати митних платеж╕в, нараз╕ в╕дсутн╕.
Частинами першою, шостою статт╕ 374 Кодексу передбачено, що не п╕длягають письмовому декларуванню товари:
сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 500 ╓вро та сумарна вага яких не перевищу╓ 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕;
сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 150 ╓вро, що перем╕щуються (пересилаються) на митну територ╕ю Укра╖ни на адресу одного одержувача в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних поштових в╕дправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантаж╕ експрес- перев╕зника в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, та у несупроводжуваному багаж╕.
Товари, в обсягах, що перевищують зазначен╕ норми, а також товари, що ввозяться особою, яка в’╖жджа╓ в Укра╖ну част╕ше одного разу протягом одн╕╓╖ доби, п╕длягають письмовому декларуванню в╕дпов╕дно до частин друго╖, четверто╖, сьомо╖ статт╕ 374 Кодексу.
Нарахування митних платеж╕в з товар╕в у обсягах, що перевищують норми, встановлен╕ частинами першою, шостою статт╕ 374 Кодексу, але сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 10000 ╓вро, зд╕йсню╓ться в електронному вигляд╕ з використанням:
ун╕ф╕ковано╖ митно╖ квитанц╕╖ за формою МД-1 - при перем╕щенн╕ товар╕в у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному, несупроводжуваному багаж╕;
оглядового розпису М-15 - при перем╕щенн╕ товар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях;
митно╖ декларац╕╖ М╤ 6 - при перем╕щенн╕ товар╕в у м╕жнародних експрес- в╕дправленнях.
При цьому у в╕дпов╕дних графах електронних документ╕в зазначаються:
1) у граф╕ «п╕льга»: код п╕льги «203» зг╕дно з Класиф╕катором зв╕льнень в╕д сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, затвердженим наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 20.09.2012 №1011 (дал╕ - код п╕льги «203»);
2) у граф╕ «спос╕б розрахунку»: спос╕б розрахунку при застосуванн╕ умовного зв╕льнення в╕д оподаткування «06»;
3) у граф╕ «П╕дстава оформлення»: пункт 71 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX «Перех╕дн╕ положення» Податкового кодексу Укра╖ни, пункт 9-15 розд╕лу XXI «Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення» Кодексу, Перел╕к-224.
При митному оформленн╕ товар╕в, що ввозяться громадянами в╕дпов╕дно до умов, визначених частиною восьмою статт╕ 374 Кодексу, у граф╕ 36 митно╖ декларац╕╖ зазнача╓ться код п╕льги «203».
❓❓Де знаходиться митний пост «Барабашово» Харк╕всько╖ митниц╕ та зона його д╕яльност╕?
‼️‼️В╕дпов╕дно до наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30.08.2021 №490 «Про затвердження зм╕н до Класиф╕катора Державно╖ митно╖ служби, ╖╖ територ╕альних орган╕в та ╖х структурних п╕дрозд╕л╕в», митний пост «Барабашово» розташову╓ться за адресою: 61040, м. Харк╕в, вул. Беркоса, 27, на територ╕╖ ТОВ «Автомехцентр».
Зоною д╕яльност╕ митного поста ╓: Харк╕вська область (за виключенням пункт╕в пропуску через державний кордон та пункт╕в контролю).
Митний пост зд╕йсню╓ митне оформлення товар╕в, як╕ надходять автомоб╕льним та зал╕зничним транспортом.
WCO: Кореляц╕йн╕ таблиц╕ HS 2017 – 2022
ВСТУП
Цей розд╕л м╕стить таблиц╕, що сп╕вв╕дносять видання Гармон╕зовано╖ системи 2017 та 2022 рок╕в, складен╕ Секретар╕атом Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ в╕дпов╕дно до ╕нструкц╕й, отриманих в╕д Ком╕тету гармон╕зовано╖ системи.
Незважаючи на те, що ц╕ таблиц╕ були розглянут╕ Ком╕тетом з гармон╕зовано╖ системи, ╖х не сл╕д розглядати як складов╕ класиф╕кац╕йних р╕шень, прийнятих цим Ком╕тетом. Вони являють собою лише пос╕бник, опубл╕кований Секретар╕атом з ╓диною метою сприяння впровадженню Гармон╕зовано╖ системи видання 2022 року. Вони не мають правового статусу.
Сл╕д зазначити, що п╕д час розробки номенклатури HS 2022 ╕, згодом, п╕д час обговорення кореляц╕й, у П╕дком╕тет╕ з перегляду та Ком╕тет╕ з гармон╕зовано╖ системи виникли р╕зн╕ погляди щодо поточно╖ класиф╕кац╕╖ невелико╖ к╕лькост╕ зачеплених клас╕в. товар╕в без оф╕ц╕йного р╕шення Ком╕тету щодо ╖х класиф╕кац╕╖. Це призвело до р╕зних можливостей для сп╕вв╕дношення певних положень залежно в╕д того, де певн╕ товари класиф╕куються адм╕н╕страц╕ями в╕дпов╕дно до HS 2017.
У таких випадках було погоджено, що таблиц╕ мають бути якомога вичерпн╕шими та в╕дображати р╕зн╕ класиф╕кац╕╖, як╕ використовувалися значною к╕льк╕стю член╕в. Отже, для цих к╕лькох положень ус╕ кореляц╕╖, як╕ отримали п╕дтримку в╕д багатьох Догов╕рних стор╕н, були надан╕ для в╕дображення повного спектру потенц╕йно зачеплених положень HS 2017. Подальш╕ нац╕ональн╕ або рег╕ональн╕ кореляц╕йн╕ таблиц╕, якщо ╕ коли вони доступн╕, нададуть в╕дпов╕дн╕ кореляц╕╖, як╕ використову╓ окремий Член у таких випадках.
Кореляц╕йн╕ таблиц╕ можуть бути предметом подальших поправок або зм╕н. Найнов╕шу верс╕ю завжди можна знайти на веб-сайт╕ WCO.
Таблиця I встановлю╓ сп╕вв╕дношення м╕ж виданням ГС 2022 року та виданням 2017 року.
Кр╕м надання кореляц╕й, в╕н також м╕стить зауваження щодо певних кореляц╕й, як╕ дають деяку коротку ╕нформац╕ю про характер товар╕в, що передаються. У багатьох випадках також було зроблено посилання на зм╕нен╕ законодавч╕ положення.
Таблиця I м╕стить кореляц╕╖, отриман╕ як в результат╕ поправок до Номенклатури, як╕ були прийнят╕ в результат╕ Рекомендац╕╖ Ради ВТО в╕д 28 червня 2019 року, так ╕ додаткових поправок до Номенклатури, як╕ були прийнят╕ в результат╕ Рекомендац╕╖ Ради ВТО в╕д 25 червень 2020 р.
У л╕в╕й колонц╕ таблиц╕ I наведено номери п╕дзаголовк╕в HS 2022, сфера застосування яких була зм╕нена пор╕вняно з HS 2017 або як╕ були введен╕ як нов╕ записи.
Середн╕й стовпець м╕стить в╕дпов╕дн╕ номери п╕дзаголовк╕в HS 2017, де нараз╕ класиф╕куються деяк╕ або вс╕ товари.
Преф╕кс «ex» перед п╕дзаголовком HS 2017 вказу╓ на те, що в╕дпов╕дний запис HS 2022 охоплю╓ лише деяк╕ типи товар╕в (область), охоплен╕ п╕дзаголовком HS 2017.
Наприклад, нова п╕дзаголовок 9404.40 HS 2022 м╕ститиме деяк╕, але не вс╕, типи товар╕в, як╕ зараз включен╕ до п╕дзаголовка 9404.90 у HS 2017. Це перенесення також означа╓, що верс╕я HS 2022 п╕дзаголовка 9404.90 м╕ститиме лише частину товари, на як╕ поширю╓ться верс╕я HS 2017 п╕дпозиц╕╖ 9404.90. Тому для цього надано дв╕ пари кореляц╕й «ex»: «9404,40 | ex 9404.90” та “9404.90 | ex9404.90” (HS 2022 | HS 2017).
У деяких випадках номер п╕дзаголовку було зм╕нено, але його обсяг залишився тим самим. Наприклад, субпозиц╕╖ 3402.41–3402.50 (ГС 2022) мають таку саму сферу застосування, що й субпозиц╕╖ 3402.12–3402.20 ГС 2017 в╕дпов╕дно. Перенумерац╕я була необх╕дна через нову структуру субпозиц╕й товарно╖ позиц╕╖ 34.02. У цих випадках «ex» не буде, оск╕льки весь вм╕ст п╕дзаголовку HS 2017 перенесено до нового п╕дзаголовку HS 2022. Зам╕сть цього в╕н буде показаний як пряма кореляц╕я 1 до 1.
В ╕нших випадках номер субпозиц╕╖ не було зм╕нено, але сферу застосування субпозиц╕╖ було зм╕нено для HS 2022. Наприклад, хоча номер субпозиц╕╖ 9114.90 не було зм╕нено, вона охоплю╓ б╕льше товар╕в (ширша сфера застосування) у HS 2022 тому що в╕н також охоплюватиме вм╕ст п╕дзаголовку 9114.10 HS 2017 (який було видалено через низький обсяг торг╕вл╕) на додаток до того, що в╕н уже охоплю╓.
У сп╕вв╕дношеннях HS 2022/HS 2017 не було надано вичерпних кореляц╕й для певних нових п╕дзаголовк╕в HS 2022 у розд╕л╕ 85. Натом╕сть стовпець HS 2017 посила╓ться на «застосовн╕ п╕дзаголовки» та просто вказу╓, де вони зустр╕чаються. Це сталося тому, що товари ран╕ше не класиф╕кувалися як окремий клас товар╕в, а класиф╕кувалися як «частини» в р╕зних п╕дзаголовках для готових товар╕в, у яких ц╕ товари мали використовуватися, або п╕дзаголовки частин, пов’язан╕ з цим товаром. Враховуючи широкий спектр продукт╕в, для яких ц╕ товари можуть бути призначен╕ як частини, остаточний список надати неможливо.
Таблиця II встановлю╓ кореляц╕ю, починаючи з видання 2017 року до видання ГС 2022 року. Це просто механ╕чне перенесення таблиц╕ I ╕ тому не м╕стить зауважень.
Таблиця II м╕стить посилання на п╕дзаголовки HS 2017 у л╕в╕й колонц╕ з в╕дпов╕дним записом HS 2022 у прав╕й колонц╕. Преф╕кс "ex" використову╓ться так само, як в╕н використовувався в таблиц╕ I, тобто для вказ╕вки на те, що лише частина в╕дпов╕дно╖ п╕дпозиц╕╖ охоплена кодовим номером, зазначеним у л╕в╕й колонц╕.
Щоб отримати додаткову ╕нформац╕ю про кореляц╕йн╕ таблиц╕, радимо звернутися до вашо╖ нац╕онально╖ митно╖ адм╕н╕страц╕╖. Клацн╕ть тут , щоб отримати адреси електронно╖ пошти посадових ос╕б, в╕дпов╕дальних за питання Гармон╕зовано╖ системи в нац╕ональних адм╕н╕страц╕ях, як╕ можуть порадити вам у питаннях, пов’язаних з класиф╕кац╕╓ю HS, р╕шеннями, прийнятими Ком╕тетом HS, ╕ питаннями пол╕тики.
ВР: Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Податкового кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни
ПОСТАНОВА Верховно╖ Ради Укра╖ни
Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Податкового кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни
Верховна Рада Укра╖ни постановля╓:
1. Прийняти за основу проект Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Податкового кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни (ре╓стр. № 8196), поданий народним депутатом Укра╖ни Разумковим Д.О. та ╕ншими народними депутатами Укра╖ни.
2. Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок ╕ пропозиц╕й суб’╓кт╕в права законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи, скоротивши строк подання таких поправок ╕ пропозиц╕й наполовину, та внести його на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни у другому читанн╕.
ВР: Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни
ПОСТАНОВА Верховно╖ Ради Укра╖ни
Про прийняття за основу проекту Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни
Верховна Рада Укра╖ни постановля╓:
1. Прийняти за основу проект Закону Укра╖ни про внесення зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енергетично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни (ре╓стр. № 8197), поданий народним депутатом Укра╖ни Разумковим Д.О. та ╕ншими народними депутатами Укра╖ни.
2. Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок ╕ пропозиц╕й суб’╓кт╕в права законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи, скоротивши строк подання таких поправок ╕ пропозиц╕й наполовину, та внести його на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни у другому читанн╕.
WCO: Глобальна боротьба з незаконною торг╕влею дикою природою та деревиною: Всесв╕тня митна орган╕зац╕я та ╤нтерпол об’╓днують зусилля
Thunder Operations забезпечу╓ виконання Конвенц╕╖ про м╕жнародну торг╕влю видами дико╖ фауни та флори, що перебувають п╕д загрозою зникнення (CITES)
Сп╕льна правоохоронна операц╕я Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ (ВТО) та ╤нтерполу призвела до арешт╕в сотень ╕ розриву злочинних мереж проти дико╖ природи та деревини по всьому св╕ту.
Операц╕я п╕д кодовою назвою «Гр╕м 2022», яка тривала м╕сяць (3-30 жовтня), об’╓днала пол╕ц╕ю, митницю, п╕дрозд╕ли ф╕нансово╖ розв╕дки, правоохоронн╕ органи з дико╖ природи та л╕сового господарства з 125 кра╖н. Це найб╕льша к╕льк╕сть кра╖н, як╕ взяли участь в операц╕╖ «Гр╕м» з час╕в Сер╕я стартувала в 2017 роц╕.
За допомогою звичайних перев╕рок ╕ ц╕леспрямованого контролю сотн╕ посилок, вал╕з, транспортних засоб╕в, човн╕в ╕ вантажних транспортних засоб╕в були досл╕джен╕, часто з використанням службових собак ╕ рентген╕вських сканер╕в.
Обшуки на наземних ╕ пов╕тряних прикордонних пунктах зосереджувалися на видах, як╕ незаконно продаються, ╕ захищаються нац╕ональним законодавством або CITES.
CITES — це м╕жнародна угода, яка гаранту╓, що торг╕вля дикими тваринами та рослинами не загрожу╓ ╖х виживанню. Будь-яка торг╕вля, яка зд╕йсню╓ться з порушенням CITES, ╓ незаконною.
Вилучення вар╕ювалося в╕д деревини до живих тварин, а також частин тварин, м’яса диких тварин ╕ пох╕дних, таких як одяг, косметичн╕ товари, продукти харчування, традиц╕йн╕ л╕ки та рем╕снич╕ вироби.
Потужний глобальний альянс
Незважаючи на те, що оперативн╕ результати все ще пов╕домляються, в рамках операц╕╖ «Гр╕м 2022» нараз╕ було вилучено майже 2200 ос╕б та ╕дентиф╕ковано 934 п╕дозрюваних, що спричинило сер╕ю арешт╕в ╕ розсл╕дувань у всьому св╕т╕, пов’язаних ╕з незаконною торг╕влею, обробкою, експортом та ╕мпортом охоронювано╖ дико╖ природи та продукт╕в л╕сового господарства.
На додаток до ╕дентиф╕кац╕╖ 141 компан╕╖, п╕дозрювано╖ в незаконних продажах, загальна к╕льк╕сть конф╕скованих у всьому св╕т╕ тварин ╕ рослин, як╕ охороняються, включа╓:
Якщо судоми пов╕домляються в одиницях або загальних кг, результати також включають:
Майже 780 кг ╕ 516 частин слоново╖ к╕стки та 27 частин т╕ла слона
1795 рептил╕й ╕ майже п╕втонни частин рептил╕й ╕ пох╕дних продукт╕в
4337 ╕ 2813 кг морських продукт╕в, включаючи корали, вугри та морськ╕ ог╕рки
1190 черепах ╕ черепах, 1304 особини та 8 кг частин т╕ла
Б╕льше тонни та 17 081 одиниць ╕нших диких тварин, частин ╕ пох╕дних.
Рослини та деревина:
47,28 м 3 пал╕сандра та 17163 шт
Майже 47 тис. м 3 та 6764 шт. ╕ншо╖ деревини
710 кактус╕в, 125 ╕ 1706 кг орх╕дей
Майже 3,5 тонни та 7815 одиниць ╕нших рослин
Б╕льше п'яти тонн ╕ 3945 одиниць рослинних продукт╕в.
У П╕вденн╕й Африц╕ влада Нам╕б╕╖ перехопила велику к╕льк╕сть деревини, перш н╕ж ╖╖ контрабандою було ввезено в рег╕он, в Ангол╕ заарештували громадянина аз╕атського рег╕ону, який намагався потрапити до Аз╕╖ з рогами носорога та прикрасами з╕ слоново╖ к╕стки, а влада Малав╕ вилучила бивн╕ слона в будинку чолов╕к з аз╕атським громадянством.
В Аз╕╖ Та╖ланд пов╕домив про дек╕лька конф╕скац╕й черепах з╕ Сх╕дно╖ Африки та сотн╕ живих рептил╕й з ╢вропи, тод╕ як ╤ндонез╕я зд╕йснила два велик╕ конф╕скац╕╖ деревини, що прямувала до Близького Сходу та Аз╕╖. ╤нд╕я вилучила близько 1200 рептил╕й (╕гуан, п╕тон╕в, варан╕в ╕ черепах), оголошених «декоративними рибками» ╕ упакованих у картонн╕ коробки.
З огляду на те, що ╢вропа ста╓ рег╕оном призначення дико╖ природи, що охороня╓ться, Франц╕я перехопила рептил╕й ╕з Центрально╖ Африки, захованих у багаж╕, Н╕меччина перехопила амулети з╕ шкури тигра в посилц╕ з Аз╕╖, а Велика Британ╕я вилучила к╕лька шматочк╕в слоново╖ к╕стки п╕сля розсл╕дування чолов╕ка, який продавав дику природу на платформ╕ електронно╖ комерц╕╖.
╤люструючи прихильн╕сть американського континенту захистити свою природну спадщину, Коста-Р╕ка заарештувала особу, яка волод╕ла сотнями охоронюваних вид╕в дико╖ природи, а Перу видало червоне пов╕домлення ╤нтерполу проти торговця деревиною. У к╕лькох м╕жнародних аеропортах США вилучили папуг, яйця ╕гуан, корали, вироби з крокодилово╖ шк╕ри, ╕кру та м'ясо акули.
К╕лька кра╖н пов╕домили про вилучення одягу та аксесуар╕в з╕ шк╕ри рептил╕й.
«Великомасштабн╕ транскордонн╕ операц╕╖, так╕ як Operation Thunder 2022, спрямован╕ не т╕льки на те, щоб посадити злочинц╕в за ╜рати, але й на п╕двищення об╕знаност╕ громадськост╕ про те, як╕ види чи продукти люди можуть, а як╕ не можуть купувати, продавати чи брати з дико╖ природи — глобальна сп╕впраця багатьох зац╕кавлених стор╕н ╓ ключовою для ефективно╖ боротьби з транснац╕ональними злочинними мережами, в╕д конф╕скац╕╖ до арешту та судового пересл╕дування, оск╕льки за допомогою з╕браних даних митн╕ адм╕н╕страц╕╖ можуть удосконалити сво╓ управл╕ння ризиками та стратег╕╖», – сказав генеральний секретар Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ Кун╕о М╕кур╕я.
«Операц╕╖ Thunder важлив╕ для глобально╖ безпеки, тому що торг╕вля деревиною та дикими тваринами — це не лише питання збереження — щороку гинуть оф╕цери, знищуються засоби до ╕снування, поширюються хвороби, уряди ослаблен╕, а ц╕л╕ економ╕ки знищен╕. Це поясню╓ться тим, що величезн╕ ф╕нансов╕ прибутки приваблюють серйозну орган╕зовану злочинн╕сть ╕ бойовик╕в-терорист╕в, як╕ змащують колеса злочинност╕ великими дозами корупц╕╖», – сказав генеральний секретар ╤нтерполу Юрген Шток.
Польов╕ операц╕╖ на основ╕ розв╕дки
Митн╕ та пол╕цейськ╕ п╕дрозд╕ли обм╕нювалися розв╕дувальними даними про дику природу та торг╕влю деревиною як напередодн╕, так ╕ п╕д час операц╕╖, що дало змогу польовим оф╕церам виявляти та нац╕люватися на гаряч╕ точки торг╕вл╕, з наголосом на наземних прикордонних пунктах ╕ в аеропортах, а також на парках дико╖ природи.
В╕домих злочинц╕в, зокрема тих, хто вт╕кався в╕д ╤нтерполу, було виявлено перед початком операц╕й, а також компан╕╖, як╕ сприяли злочинам щодо дико╖ природи та деревини.
Митниця та пол╕ц╕я сприяють збереженню, збираючи та надаючи допустим╕ докази, як╕ п╕дтримують розсл╕дування та пересл╕дування.
Операц╕╖ Thunder, як╕ сп╕льно координуються Всесв╕тньою митною орган╕зац╕╓ю та ╤нтерполом, за п╕дтримки Секретар╕ату CITES ╕ М╕жнародного консорц╕уму з боротьби з╕ злочинами проти дико╖ природи (ICCWC), ф╕нансуються Генеральним директоратом ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ з питань м╕жнародного партнерства (INTPA) ╕ Департаментом навколишнього середовища Великобритан╕╖. , продовольч╕ та с╕льськ╕ справи (DEFRA).
