Податков╕ доходи держави в ц╕й ситуац╕╖ не менш значущ╕: коштами, як╕ кра╖на може з╕брати до бюджету самост╕йно, ф╕нансуються оборона та безпека. М╕жнародна допомога на в╕дпов╕дн╕ ц╕л╕ не йде.

Однак держава все одно знайшла можлив╕сть стоврити для платник╕в податк╕в сутт╓в╕ послаблення. У перш╕ тижн╕ в╕йни влада скасувала ПДВ та мита на весь ╕мпорт, а також дозволила нав╕ть найб╕льшим компан╕ям перейти на спрощену систему оподаткування. Вони стали платити ╓диний податок за зниженою ставкою – 2%.

За час в╕йни економ╕ка зум╕ла перейти на в╕йськов╕ рейки та пристосуватися до нових умов, тож деяк╕ податков╕ п╕льги влада вир╕шила скасувати. Проте не вс╕.

Спрощена система оподаткування дос╕ доступна для великого б╕знесу. Зокрема, на не╖ перейшли й орган╕затори азартних ╕гор, що дозволя╓ ╖м попри в╕йну щом╕сяця економити сотн╕ м╕льйон╕в гривень на податках.

Проте невдовз╕ податок 2% може стати ╕стор╕╓ю. У парламент╕ обговорюють скасування ц╕╓╖ п╕льги для б╕знесу та ФОП╕в

Як╕ п╕льги запровадила держава

На початку велико╖ в╕йни влада погодилася п╕ти на небачен╕ для мирного часу податков╕ поступки. Усе для того, аби критично важливий б╕знес продовжував працювати ╕ не виник деф╕цит найнеобх╕дн╕ших товар╕в.

У перш╕ тижн╕ в╕йни Верховна Рада скасувала мита ╕ ПДВ на ╕мпорт, запровадила моратор╕й на проведення податкових перев╕рок, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОПам першо╖ та друго╖ груп не сплачувати ╓диний податок, а вс╕м ФОПам – не платити ╢СВ.

Кр╕м того, б╕знес з р╕чним оборотом до 10 млрд грн перейшов на спрощену систему оподаткування ╕ платить 2% з доходу на м╕сяць (згодом л╕м╕т щодо обороту прибрали). Однак не вс╕ п╕льги позитивно вплинули на економ╕ку.

Так, скасування податк╕в з ╕мпорту, як╕ до в╕йни були найб╕льш вагомим джерелом доход╕в бюджету, надало закордонним товарам конкурентн╕ переваги та призвело до скорочення валютних резерв╕в. Аби ╖х зберегти, Нацбанку довелося в липн╕ п╕двищити оф╕ц╕йний курс долара до 36,56 грн.

З 1 липня п╕льги на ╕мпорт скасували, повернувши ПДВ ╕ мита. Однак у влад╕, зокрема в НБУ, хот╕ли не просто повернути скасован╕ податки на ╕мпорт, а й запровадити податок у розм╕р╕ 10%. Зрештою, в╕д ц╕╓╖ ╕де╖ в╕дмовилися.

Повний моратор╕й на податков╕ перев╕рки теж довго не протримався. Уже на початку травня Верховна Рада повернула деяк╕ види перев╕рок, зокрема т╕, як╕ зд╕йснюються за зверненням самих платник╕в податк╕в.

Частково скасували й податков╕ п╕льги для пального: акцизи повернули (хоча ╖х розм╕р зменшили), але знижену ставку ПДВ вир╕шили не ч╕пати. Як не дивно, це майже не вплинуло на ц╕ни: АЗС просто зменшили свою торговельну нац╕нку.

Найб╕льш живучою виявилася п╕льга, яка дозволя╓ нав╕ть великим компан╕ям переходити на спрощену систему оподаткування ╕ сплачувати лише 2% в╕д доходу. Однак у парламент╕ вже заговорили про те, аби скасувати ╕ ╖╖.

Виг╕дно далеко не вс╕м

Спрощена система оподаткування з╕ сплатою 2% в╕д доходу зам╕ня╓ б╕знесу класичний податок на прибуток (18%) та податок на додану варт╕сть (20%).

Вона в прямому сенс╕ спростила життя б╕знесу: тепер йому потр╕бно лише раз на м╕сяць подавати декларац╕ю про дох╕д ╕ платити ╓диний податок.

Спрощена система вигляда╓ привабливою, але вона виг╕дна не вс╕м. База, з яко╖ сплачу╓ться ╓диний податок, – це весь дох╕д. Вона набагато б╕льша, н╕ж на загальн╕й систем╕, коли податок сплачу╓ться лише з прибутку. Таким чином, перех╕д на спрощену систему не виг╕дний для низькорентабельного б╕знесу.

Якщо на загальн╕й систем╕ оподаткування компан╕я ма╓ рентабельн╕сть 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% в╕д ╖╖ доход╕в.

Якщо ж рентабельн╕сть б╕знесу вища, наприклад, 20%, то й сп╕вв╕дношення податку на прибуток до отриманих доход╕в буде вищим – 3,6%, пояснюють у Центр╕ анал╕зу публ╕чних ф╕нанс╕в та публ╕чного управл╕ння KSE Institute.

Отже, чим б╕льш прибуткова компан╕я, тим виг╕дн╕ше ╖й переходити на спрощену систему оподаткування, аби платити лише 2% в╕д доходу.

Серед найб╕льших вигодонабувач╕в ц╕╓╖ п╕льги – гральний б╕знес, якому дозволили перейти на спрощену систему оподаткування у кв╕тн╕. Як кажуть сп╕врозмовники ЕП в податковому ком╕тет╕ парламенту, в╕дпов╕дну правку погодив бюджетний ком╕тет, а проф╕льний ком╕тет ╖╖ начебто не пом╕тив.

Депутати намагаються скасувати можлив╕сть грального б╕знесу перебувати на спрощен╕й систем╕ ╕ вже ухвалили в╕дпов╕дний законопро╓кт у першому читанн╕.

Ще одна особлив╕сть двов╕дсоткового податку в тому, що сплачувати його потр╕бно нав╕ть тод╕, коли компан╕я працю╓ в збиток.

Тобто для б╕знесу, який став збитковим через втрату ринк╕в збуту чи подорожчання лог╕стики, перех╕д на спрощену систему невиг╕дний. Так╕ компан╕╖ залишилися на загальн╕й систем╕ з╕ сплатою ПДВ ╕ податку на прибуток.

Натом╕сть п╕льга працю╓ на компан╕╖, як╕ отримують висок╕ прибутки. ╤ншими словами, держава, недоотримуючи м╕льйони гривень податкових платеж╕в, н╕як не допомага╓ б╕знесу, який найб╕льше постраждав внасл╕док в╕йни.

Не дивно, що ц╕╓ю п╕льгою скористалося небагато компан╕й. За даними Державно╖ податково╖ служби, до листопада на п╕льговий режим перейшли 50,8 тис компан╕й – лише 3,6% в╕д загально╖ к╕лькост╕ юридичних ос╕б в Укра╖н╕. За кв╕тень-жовтень ц╕ компан╕╖ сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.

За даними ДПС, правом зменшити ╓диний податок з 5% до 2% скористалися 252 тис ФОП╕в – у пʼять раз╕в б╕льше, н╕ж компан╕й. Сума п╕льгового податку, який вони переказали до м╕сцевих бюджет╕в, становила майже 3,9 млрд грн.

"14,8% ф╕зос╕б-п╕дпри╓мц╕в п╕шли шляхом зниження податкового навантаження. Застосовують ставку 2% й високомаржинальн╕ б╕знеси – т╕, що займаються букмекерською д╕яльн╕стю та азартними ╕грами. Це призвело до зменшення надходжень ╕ в╕д податку на прибуток п╕дпри╓мств, ╕ в╕д ПДВ", – кажуть у KSE.

Ск╕льки коштували п╕льги для бюджету

╤дучи на поступки б╕знесу, держава сутт╓во зменшила надходження до бюджету тод╕, коли вони найб╕льш необх╕дн╕. Кожна гривня, яку Укра╖н╕ вда╓ться з╕брати без допомоги зах╕дних партнер╕в, ╕де на ф╕нансування оборони. Направляти на в╕йськов╕ ц╕л╕ гранти чи п╕льгов╕ кредити м╕жнародн╕ донори забороняють.

П╕драхувати, ск╕льки бюджет недоотримав через запровадження п╕льг п╕сля 24 лютого, складно. З одного боку, п╕льги зменшують розм╕р надходжень через зниження ставок податк╕в чи ╖х тимчасове скасування. З ╕ншого боку, запровадження деяких п╕льг зб╕льшило обсяги економ╕чних операц╕й.

Наприклад, якби в Укра╖н╕ не скасували податки на ╕мпорт, то укра╖нц╕ не завозили б з-за кордону так багато товар╕в, зокрема автомоб╕л╕в, розмитнення яких к╕лька м╕сяц╕в було майже безкоштовним.

За кв╕тень-червень 2022 року в Укра╖ну ввезли 236,8 тис автомоб╕л╕в, загальна варт╕сть яких оц╕ню╓ться 1,12 млрд дол. Зрозум╕ло, що якби п╕льги на розмитнення не було, то к╕льк╕сть ввезених авт╕вок була б сутт╓во меншою.

За розрахунками голови податкового ком╕тету парламенту Данила Гетманцева, обсяг надано╖ п╕льги з╕ скасування збор╕в з ╕мпорту становив 42,6 млрд грн, з яких 26,1 млрд грн – податки, як╕ укра╖нц╕ не сплатили за ввезення авто.

Деяк╕ п╕льги мали зворотний ефект. Наприклад, хоча ФОПи першо╖ групи могли не платити ╓диний податок, у с╕чн╕-жовтн╕ вони переказали на 35% або на 88,5 млн грн б╕льше, н╕ж за аналог╕чн╕ м╕сяц╕ 2021 року. За десять м╕сяц╕в ФОПи першо╖ та друго╖ груп переказали до м╕сцевих бюджет╕в 4,8 млрд грн. Зросли надходження ╕ в╕д ╓диного соцвнеску, хоча в╕д нього зв╕льнили вс╕х ФОП╕в.

Коли та чому скасують п╕льгу

Якщо в╕дштовхуватися в╕д розрахунк╕в депутат╕в, то за кв╕тень-листопад п╕льгова спрощена система коштувала бюджету 2,5-3,5 млрд грн. Пор╕вняно з деф╕цитом кошторису, близько 5 млрд дол на м╕сяць, ця сума може здатися незначною. Попри це депутати обговорюють скасування п╕льги.

"Оч╕ку╓мо позиц╕ю уряду, але багато що говорить про те, що п╕льга буде скасована ╕з середини 2023 року", – пов╕домив Гетманцев.

У першу чергу п╕льгу скасують для грального б╕знесу. Ухвалення в╕дпов╕дного законопро╓кту в другому читанн╕ п╕дтримав проф╕льний ком╕тет парламенту. Закон набуде чинност╕ одразу п╕сля п╕дписання, тож ц╕лком ╕мов╕рно, що гральний б╕знес повернеться на загальну систему вже до к╕нця 2022 року.

Для решти компан╕й та ФОП╕в п╕льги скасовуватимуть поступово. Депутати хочуть розробити тривалий перех╕дний пер╕од, щоб б╕знес встиг п╕дготуватися.

Необх╕дн╕сть скасування п╕льги зумовлена ще й тим, що з часом вона почала приносити б╕льше шкоди, н╕ж корист╕. Як ╕ у випадку з╕ скасуванням податк╕в з ╕мпорту, п╕льгова спрощена система деформувала конкурентне середовище та надала переваги тим б╕знесам, як╕ цього потребували чи не найменше.

"Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише м╕кроб╕знесом, як це було в останн╕ 20 рок╕в, а й середн╕м та великим, викривляють конкуренц╕ю та сприяють виникненню вертикально ╕нтегрованих монопол╕й", – вважа╓ координатор експертних груп Економ╕чно╖ експертно╖ платформи Олег Гетман.

Ще одна причина, чому влада хоче скасувати п╕льги, – вимога м╕жнародних партнер╕в, зокрема МВФ. Кр╕м того, у межах сп╕впрац╕ з фондом Укра╖на взяла на себе зобов'язання не лише повернути дово╓нне оподаткування, а й не створювати нових п╕льг чи винятк╕в, як╕ б зменшували податкову базу.

Зрештою, якщо не скасувати п╕льги, то м╕жнародним партнерам буде складно пояснити, чому Укра╖на, потребуючи м╕льярди долар╕в для ф╕нансування сво╖х видатк╕в, не збира╓ хоча б частини необх╕дно╖ суми самост╕йно.

3. Документи для роботи з ╕ноземним замовником

Основними документами, як╕ будуть потр╕бн╕ для роботи з кл╕╓нтом ╕ як╕ вимагатиме банк для п╕дтвердження грошових надходжень в╕д контрагента, - це контракт, додатков╕ угоди про зм╕ну умов (зм╕на платника, строки ╕ умови поставки, тощо), ╕нвойс, акти про вза╓мозал╕к заборгованост╕ чи переуступку боргу (якщо реал╕зовуються товари, при додатковому ф╕нмон╕торингу банку треба мати коносамент та митну декларац╕ю).

4. Правила ЗЕД-контракту та ╤нкотермс 2020

Один ╕з головних документ╕в, який буде необх╕дний вам у процес╕ сп╕вроб╕тництва з ╕ноземним партнером, - це контракт (догов╕р ЗЕД). П╕сля ухвалення законопроекту №4496 «Про внесення зм╕н у деяк╕ законодавч╕ акти Укра╖ни (про усунення адм╕н╕стративних бар'╓р╕в для експорту послуг)» - було дозволено укладати контракти, як у письмов╕й так ╕ у електронн╕й форм╕. Також банки б╕льше не можуть вимагати переклад англомовного договору на укра╖нську. Одним ╕з вид╕в укладання ЗЕД також вважа╓ться виконання та оплата послуг на п╕дстав╕ рахунк╕в на оплату послуг-╕нвойс╕в, що за сво╓ю економ╕чною суттю прир╕внюються до акт╕в наданих послуг.

Важливою умовою, при зд╕йсненн╕ експортно-╕мпортно╖ д╕яльност╕ товар╕в - ╓ виконання та дотримання правил м╕жнародно╖ торг╕вл╕ ╤нкотермс 2020. Це м╕жнародн╕ правила, визнан╕ урядовими митними органами, юридичними компан╕ями та п╕дпри╓мцями у всьому св╕т╕, як основн╕ умови для м╕жнародно╖ торг╕вл╕ товарами. Сфера д╕╖ ╤нкотермс (Incoterms) поширю╓ться на права та обов'язки стор╕н за договором куп╕вл╕-продажу в частин╕ перевезення товару в╕д продавця покупцю, в╕дпов╕дальност╕ за втрату та пошкодження товару, його митного очищення та страхування. Правила ╤нкотермс 2020 - це остання верс╕я правил, яка актуальна в 2022 роц╕ ╕ буде д╕яти протягом цього десятил╕ття, до 2030 року. Наступний перегляд правил ╤нкотермс плану╓ться у 2029 роц╕.

5. Розрахунки з ╕ноземним замовником

Зверн╕ть увагу, що оплата за послуги/товари в╕д ╕ноземного контрагента спочатку буде приходити не на ваш банк╕вський рахунок, а на розпод╕льний (транзитний) рахунок банку. Щоб отримати винагороду, вам потр╕бно буде п╕дтвердити документально - надати в банк ╕нвойс чи контракт- або ╕нш╕ п╕дтверджуюч╕ документи, що можуть вимагати банки, що зд╕йснюють валютний нагляд за ЗЕД, зг╕дно внутр╕шньо╖ пол╕тики банку. Обов'язковий продаж валютно╖ виручки нараз╕ в╕дсутн╕й. Але суб'╓кти господарювання можуть ╖╖ використовувати без конвертац╕╖ т╕льки для придбання товар╕в та послуг, що використовуються в процес╕ виробництва. Уся решта п╕дляга╓ конвертац╕╖ за ф╕ксованим курсом. У сфер╕ послуг, де вага виробничих витрат невелика, це означа╓, що фактично обов'язковому продажу за заниженим курсом п╕дляга╓ майже вся валютна виручка, яку треба використати для виплати зарплат чи на ╕нш╕ поточн╕ потреби. У тих секторах, як╕ потребують матер╕альних витрат, використання валютно╖ виручки жорстко обмежене критичним ╕мпортом, таким чином, що деяк╕ види комплектуючих, сировини та послуг, як╕ не ув╕йшли до списк╕в критичного ╕мпорту, взагал╕ неможливо легально ╕мпортувати. Питання коригування списк╕в критичного ╕мпорту вир╕шуються в «ручному режим╕» М╕неконом╕ки, що несе у соб╕ величезн╕ ризики зловживань. В той же час, для платник╕в, як╕ мають на рахунках ╕ноземну валюту- ╕сну╓ чергов╕сть для придбання валютних кошт╕в: спочатку продаж власно╖ валюти, а пот╕м можлив╕сть придбання валюти через банк╕вську установу.

Кр╕м того, варто згадати про граничн╕ суми, терм╕ни розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чними договорами та валютний контроль за зд╕йсненням ЗЕД.

Для початку, варто в╕дзначити, що:

• п╕д валютний нагляд та ф╕нмон╕торинг п╕дпадають операц╕╖ в╕д 400 000 грн;

• в╕дсутн╕й валютний контроль за операц╕ями експорту послуг, робот, правами ╕нтелектуально╖ власност╕;

• у випадку проведення платниками-експортерами та ╕мпортерами вза╓мозал╕ку на п╕дстав╕ документ╕в про припинення однор╕дних зобов'язань, валютний нагляд не припиня╓ться;

• операц╕╖, що не вписуються в граничну суму 400 000 грн, проте мають регулярний характер ,наприклад в умовах рамкового довгограючого контракту- також можуть п╕дпасти п╕д додатковий ф╕нмон╕торинг, в залежност╕ в╕д встановленого порядку валютного контролю банку.

Деяк╕ «хитрощ╕», щодо дроблення операц╕╖ ЗЕД на дек╕лька, як╕ п╕дпадають п╕д зазначений розм╕р, не проходять, бо ╕сну╓ пряма законодавча заборона (Постанова Правл╕ння НБУ 02.01.2019 №5), в п.22 як╕й ч╕тко зазначений виняток, а саме - кр╕м дроблення операц╕й з експорту товар╕в або дроблення валютних операц╕й.

Також ╕сну╓ жорстка заборона без виключень, щодо валютних розрахунк╕в ╕з контрагентами/учасниками з РФ та РБ, яка стосу╓ться валюти розрахунк╕в : рос╕йськ╕ рубл╕ та б╕лоруськ╕ рубл╕ (п.17 Постанови НБУ в╕д 24.02.2022 року №18, яка регулю╓ роботу банк╕всько╖ системи в пер╕од во╓нного стану). ╤нш╕ обмеження, встановлен╕ зазначеним нормативним актом - мають деяк╕ виключення, повний перел╕к яких наведено в п.172.

Тепер, поговоримо щодо терм╕н╕в розрахунк╕в у ЗЕД та основн╕ нюанси, що виникають при трактуванн╕ д╕ючо╖ законодавчо╖ бази в Укра╖н╕ на даний час. На сьогодн╕шн╕й день виручка в╕д експорту послуг п╕дляга╓ зарахуванню на валютн╕ рахунки в строки, зазначен╕ в контрактах, але не п╕зн╕ше 180 календарних дн╕в з моменту п╕дписання договору чи дати ╕нвойсу (Нац╕ональний банк з 9 липня розширив строки розрахунк╕в за експортно-╕мпортними операц╕ями ╕з 120 до 180 дн╕в, зг╕дно ╕з постановою ╕з КМУ в╕д 7 липня 2022 року № 761). Зг╕дно ╕з постановою КМУ 7 липня 2022 року № 761, нов╕ вимоги застосовуватимуться до операц╕й резидент╕в з експорту та ╕мпорту товар╕в, зд╕йснених ╕з 5 кв╕тня 2022 року. Для операц╕й, що проводилися до в╕дпов╕дно╖ дати, граничн╕ строки розрахунк╕в, як ╕ ран╕ше становлять 365 дн╕в. Проте варто зазначити, що це стосу╓ться насамперед товарно╖ продукц╕╖, тод╕ як обмеження на куп╕влю валюти та транскордонн╕ перекази для ╕мпорту послуг збер╕гатимуться. П╕дпри╓мства матимуть змогу ╕мпортувати лише т╕ послуги, роботи, права ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нш╕ немайнов╕ права, що входять до перел╕ку, який також затверджено постановою КМУ в╕д 7 липня 2022 року № 761.

╤з метою зниження тиску на валютному ринку Нац╕ональний банк зменшу╓ з 10 до 2 робочих дн╕в строк використання куплено╖ для розрахунк╕в валюти резидентами з 11 липня 2022 року. В╕дпов╕дне обмеження не поширю╓ться, зокрема, на куп╕влю валюти:

• для проведення резидентами моб╕л╕зац╕йних та ╕нших заход╕в, визначених законами Укра╖ни, що регулюють в╕дносини у сферах забезпечення нац╕онально╖ безпеки та оборони;

• державними органами, уповноваженими зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни зд╕йснювати оперативно-розшукову, контррозв╕дувальну, розв╕дувальну д╕яльн╕сть або досудове розсл╕дування;

• Державною казначейською службою Укра╖ни;

• на п╕дстав╕ окремих р╕шень Нац╕онального банку, що приймаються на п╕дстав╕ звернень Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, м╕н╕стерств, Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни, Служби безпеки Укра╖ни.

З ╕нших новац╕й законодавства для в╕тчизняних платник╕в, у яких наявна заборгован╕сть перед ╕ноземними постачальниками, за рекомендац╕ями та погодженням обслуговуючих/контролюючих установ банк╕в ╕сну╓ можлив╕сть реструктуризац╕╖ тако╖ заборгованост╕ , якщо умови в╕дпов╕дають (не ╓ г╕ршими) н╕ж умови реструктуризац╕╖ зовн╕шнього боргу Укра╖ни.

Це основн╕ моменти, про як╕ варто знати при зд╕йсненн╕ ЗЕД. Звичайно, в процес╕ подальшо╖ роботи ╕з ╕ноземними кл╕╓нтами, може виникати багато нюанс╕в ╕ питань. Але для розум╕ння, як стартувати ╕ що зробити на першому етап╕, спод╕юсь, мо╖ поради вам допоможуть. Хочу в╕дзначити, що процес ЗЕД, завжди був непростим, а в умовах во╓нного стану в Укра╖н╕ та пост╕йно╖ зм╕ни законодавчо╖ бази, що регулю╓ дану д╕яльн╕сть - варто звернутися до юридично╖ чи ╕ншо╖ консалтингово╖ компан╕╖, що спец╕ал╕зу╓ться на цих питаннях- для уникнення порушень валютного регулювання, що тягне за собою значн╕ штрафн╕ санкц╕╖ ╕ тд.