* Документ дня: Постанова вiд 09.03.2022 № 236 Деяк╕ питання митного оформлення окремих товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни у пер╕од д╕╖ во...
К╕льк╕сть перегляд╕в: 42 (за пер╕од з 00:00 по 18:04 12/07/22), всього перегляд╕в: 219
Як отримати «митний безв╕з» п╕д час в╕йни: позиц╕я М╕нф╕ну
Заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в розпов╕в про досв╕д Укра╖ни щодо вступу до м╕жнародних митних конвенц╕й, а також про вигоди в╕тчизняного б╕знесу з початком м╕жнародного застосування NCTS
Заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Юр╕й Драганчук та радник заступника М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни, координаторка митних реформ Оф╕су п╕дтримки реформ при М╕нф╕н╕ Оксана Н╕канорова у колонц╕ для видання «Obozrevatel»розпов╕ли про досв╕д Укра╖ни щодо вступу до м╕жнародних митних конвенц╕й, а також про вигоди в╕тчизняного б╕знесу з початком м╕жнародного застосування NCTS.
7 липня 2022 року прийнято ключове р╕шення, необх╕дне для при╓днання Укра╖ни до двох митних конвенц╕й (Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту ╕ Конвенц╕╖ про спрощення формальностей у торг╕вл╕ товарами) та м╕жнародного застосування NCTS, яке вже прийнято називати «митним безв╕зом».
При╓днання будь-яко╖ кра╖ни до цих конвенц╕й – це довгий ╕ непростий шлях, який потребу╓ серйозних трансформац╕й транзитних ╕ гарант╕йних процедур, наявност╕ на ринку мереж╕ над╕йних гарант╕в, ╕мплементац╕╖ законодавства, запровадження в╕дпов╕дного програмного забезпечення та можливост╕ його комун╕кац╕╖ з програмним забезпеченням митних орган╕в 35 кра╖н св╕ту, п╕дготовка митних фах╕вц╕в та гарант╕в до роботи з NCTS, згода б╕знесу витрачати додатковий час та брати участь у запровадженн╕ повн╕стю нового процесу. Дал╕ – безпосередн╓ розгортання NCTS на нац╕ональному р╕вн╕ та робота з нею щонайменше протягом року, робота дек╕лькох м╕с╕й ╢С та за результатами ╖х роботи – прийняття 35 кра╖нами – учасницями конвенц╕й р╕шення про запрошення.
Активна фаза роботи у цьому напрям╕ розпочалася майже чотири роки тому ╕ головною ╖╖ метою на той час була актив╕зац╕я митного ╕нформац╕йного обм╕ну м╕ж Укра╖ною та 35 кра╖нами св╕ту. У дово╓нний пер╕од це майже 50% нашо╖ м╕жнародно╖ торг╕вл╕, як╕ з початком в╕йни та блокуванням б╕льшо╖ частини кордон╕в перетворилися вже на б╕льше н╕ж 70%.
Розпочинав цю роботу М╕нф╕н та Оф╕с п╕дтримки реформ, згодом вона переросла у масштабний проект М╕нф╕ну та Держмитслужби, який техн╕чно п╕дтримували вже 2 проекти (Оф╕с п╕дтримки реформ та програма EU4PFM), пол╕тично – Представництво ╢С в Укра╖н╕, Урядовий оф╕с ╓вро╕нтеграц╕╖, Кабм╕н, Парламент. Для реал╕зац╕╖ проекту, окр╕м базового Закону Укра╖ни «Про режим сп╕льного транзиту», ми розробили 16 п╕дзаконних та роз’яснюючих акт╕в майже на 800 стор╕нок; провели десятки наглядових рад та робочих зустр╕чей з Нац╕ональним банком, б╕знесом, гарантами; трен╕нг╕в для митник╕в, б╕знесу та гарант╕в; Держмитслужба в╕дтестувала 143 сценар╕╖ готовност╕ до роботи з NCTS на м╕жнародному р╕вн╕. Для забезпечення м╕жнародного застосування NCTS (та необх╕дно╖ системи митних спрощень) ми розробили, а Верховна рада Укра╖ни прийняла у першому читанн╕ та готу╓ до другого законопроект №7420 на 200 стор╕нок. Як зазнача╓ наш м╕жнародний експерт проекту EU4PFM В╕тян╕с Ал╕шаускас: «М╕жнародне застосування NCTS – це «маленький вступ» до ╢С».
Що це да╓ б╕знесу та укра╖нцям?
В╕йна та необх╕дн╕сть пришвидшення наповнення кра╖ни товарами як «лакмусовий пап╕рець» п╕дсв╕тили недосконал╕сть ц╕лого ряду процес╕в на кордон╕. На думку багатьох м╕жнародних експерт╕в, м╕жнародне застосування NCTS для Укра╖ни ╓ саме тим ╕нструментом, який зможе, з одного боку, пришвидшити проходження товар╕в через кордон та ╖х митне оформлення, а з ╕ншого – зберегти вектор на ╓вро╕нтеграц╕ю ╕ нав╕ть виконати частину сво╖х зобов’язань. Основними аргументами експерт╕в ╓ те, що п╕сля при╓днання до NCTS можливим стане:
перем╕щувати товари на п╕дстав╕ одн╕╓╖ транзитно╖ декларац╕╖ та одн╕╓╖ гарант╕╖ м╕ж 36 кра╖нами св╕ту (м╕ж Укра╖ною та кра╖нами ╢С, Великою Британ╕╓ю, Туреччиною, Серб╕╓ю, П╕вн╕чною Македон╕╓ю, ╤сланд╕╓ю, Норвег╕╓ю, Л╕хтенштейном та Швейцар╕╓ю).
для авторизованих в╕дпов╕дно до правил ╢С п╕дпри╓мств – отримувати та в╕дправляти товари на сво╓му п╕дпри╓мств╕ без за╖зду на митн╕ терм╕нали як транзитне спрощення для перем╕щень м╕ж цими кра╖нами.
Окр╕м цього, м╕жнародне застосування NCTS пожвавить ╕ ринок ф╕нансових послуг, оск╕льки з при╓днанням Укра╖ни до не╖ укра╖нськ╕ ф╕нансов╕ гарант╕╖ почнуть д╕яти ще у 35 кра╖нах св╕ту. Це в╕дкрива╓ нов╕ можливост╕ для наших банк╕в, страхових та ╕нших ф╕нансових компан╕й.
З точки зору зд╕йснення м╕жнародно╖ торг╕вл╕, в╕йна роз╕рвала ц╕лу низку лог╕стичних шлях╕в та заблокувала майже вс╕ д╕лянки кордону Укра╖ни, окр╕м кордону з кра╖нами ╢С. З одного боку це наносить сутт╓в╕ втрати економ╕ц╕. З ╕ншого, якщо дивитися з точки зору пошуку зон росту та можливостей, така ситуац╕я змусила нас перезавантажувати певн╕ процеси на кордон╕ та поширювати саме ╓вропейськ╕ правила контролю за транскордонними перем╕щеннями товар╕в.
Укра╖нськ╕ правила митного контролю ╓ достатньо л╕беральними. Водночас нав╕ть щодо таких л╕беральних правил б╕знес пост╕йно висловлював сво╓ невдоволення ще до в╕йни. Через значну частину послаблень контролю без вр╕вноваження ╖х стримуючими в╕д зловживань механ╕змами, так╕ л╕беральн╕ правила ╓ несум╕сними з правилами ╢С, що блоку╓ як розширення обм╕ну митною ╕нформац╕╓ю та посилення за рахунок цього системи анал╕зу ризик╕в, так ╕ визнання наших форм митного контролю митними органами ╕нших кра╖н.
Необх╕дно в╕дзначити, що м╕жнародне застосування NCTS у комплекс╕ ╕з запровадженою ран╕ше програмою АЕО, а також митними спрощеннями, як╕ плану╓ться в╕дкрити для п╕дпри╓мств без статусу АЕО, в╕дкрива╓ для укра╖нського б╕знесу нав╕ть б╕льш╕ можливост╕ пор╕вняно ╕з в╕дносними втратами в╕д запланованого скасування ╕снуючо╖ процедури ╤М40ЕА та експорту без за╖зду на митний терм╕нал.
Серед зазначених перспектив в╕дкриваються так╕ можливост╕ для Укра╖ни:
розвиток мереж╕ комерц╕йних, лог╕стичних або торг╕вельних хаб╕в;
розвиток переробно╖ та виробничо╖ галузей для потреб внутр╕шнього ринку споживання товар╕в за рахунок використання режиму к╕нцевого використання (передбача╓ться застосування знижених ставок мита);
розширення спектру послуг для брокерських, експедиторських, ф╕нансових компан╕й за рахунок п╕двищення попиту на загальну ф╕нансову гарант╕ю (у тому числ╕ загальну ф╕нансову гарант╕ю ╕з зменшенням р╕вня ╖╖ забезпечення гарант╕╓ю ф╕нансово╖ установи аж до зв╕льнення в╕д такого забезпечення).
Це ма╓ пожвавити, зробити б╕льш моб╕льною та ст╕йкою до зовн╕шн╕х виклик╕в сферу торг╕вл╕ товарами (особливо ╕нтернет-торг╕влю), а також заохотити б╕льшу частину б╕знесу до планування та оптим╕зац╕╖ податкових та митних платеж╕в, б╕льш приск╕пливого планування та контролю за cash-flow.
Також можлив╕сть розвитку мереж╕ лог╕стичних хаб╕в ма╓ стати найб╕льш зваженим р╕шенням в умовах критичного стану митно╖ ╕нфраструктури та, одночасно, недоц╕льност╕ ╖╖ розбудови в контекст╕ нашо╖ мети на при╓днання до ╓диного митного простору ╢С та, в╕дпов╕дно, перспективи скасування митного контролю на кордон╕ з ╢С.
Для використання таких можливостей п╕дпри╓мству необх╕дно провести попередн╕й самоанал╕з та п╕дтвердити над╕йн╕сть сво╖х внутр╕шн╕х процес╕в (наприклад, щодо збереження документ╕в або можливост╕ ╖х в╕дновлення у випадку втрати, добору персоналу, контролю за товарами, що прибувають або збер╕гаються на п╕дпри╓мств╕, дотримання податкового та митного законодавства, застосування практики компла╓нсу, контроль за ф╕нансовою ст╕йк╕стю та ф╕нансовим станом компан╕╖; точний перел╕к критер╕╖в залежить в╕д набору спрощень, на як╕ претендуватиме п╕дпри╓мство). Натом╕сть п╕дпри╓мство отрима╓ в якост╕ заохочення авторизац╕ю на митн╕ спрощення. Загалом така процедура може зайняти в╕д п╕вроку до року. Тому планувати та розпочинати цей шлях зац╕кавленим п╕дпри╓мствам варто вже зараз, не оч╕куючи на завершення в╕йни.
Зрозум╕ло, що ряд компан╕й стикнеться з певними складнощами у зв’язку з руйнуванням певних склад╕в чи оф╕с╕в, де збер╕галися товари чи документи. Для компан╕й, як╕ застосовували так╕ практики та ╕нвестували у над╕йн╕сть внутр╕шн╕х процес╕в ще до в╕йни, це не стане чимось новим чи занадто складним. ╥м буде легше в╕дновитися, щоб дотримуватися критер╕╖в та отримати спрощення.
Тренди св╕тово╖ економ╕ки рухаються вперед. Укра╖на не зможе в╕дновити свою економ╕ку, якщо не знайде м╕сце свого б╕знесу в св╕тов╕й економ╕ц╕, з урахуванням ╖╖ тренд╕в та вектор╕в зм╕н. Досв╕д, наприклад, Туреччини, з якою Укра╖на ма╓ схоже географ╕чне положення та р╕зноман╕ття пункт╕в пропуску, показу╓, що на баз╕ системи сп╕льного транзиту та системи ╓вропейських спрощень можна вибудувати потужну основу для розвитку торг╕вельного б╕знесу.
Детальн╕ше ознайомитися про нов╕ можливост╕ застосування системи сп╕льного транзиту, а також як стати ╖╖ учасником, можна на сайт╕ Держмитслужби.
