Нагадування! Новое на WWW MDoffice: Налаштування бокових панелей сайту
Налаштування бокових панелей сайту
Щоб налаштувати значки, як╕ в╕дображаються на бокових панелях потр╕бно зайти в загальн╕ налаштування сайту. Вх╕д до налаштувань в╕дбува╓ться за допомогою в╕дпов╕дних значк╕в на верхн╕й або боков╕й панел╕. Зверта╓мо Вашу увагу, що дана можлив╕сть доступна лише для заре╓строваних користувач╕в сайту MD Office.
Мал. 1. Вх╕д до налаштувань сайту
У наступному в╕кн╕ потр╕бно в╕дкрити вкладку "Налаштування сайту" ╕ перейти до "Налаштування значк╕в".
Мал. 2. Налаштування значк╕в бокових панелей
За замовчуванням к╕льк╕сть значк╕в на панелях визнача╓ться автоматично, в залежност╕ в╕д розм╕ру екрана пристрою. Щоб зм╕нити ╖х к╕льк╕сть потр╕бно вибрати параметр "Власне" та вказати значення в╕д 1 до 8.
Мал. 3. Зм╕на к╕лькост╕ значк╕в
При вв╕мкненн╕ параметра "В╕дображати заголовки груп меню" значки, як╕ об'╓днан╕ в одну групу будуть в╕дображатись ╕з ╖╖ заголовком.
Також ╓ можлив╕сть встановити порядок ╕конок на кожн╕й ╕з панелей, додати нов╕ або перем╕стити ╕з л╕во╖ до право╖ ╕ навпаки. Для цього потр╕бно в пункт╕ "Налаштування меню значк╕в" встановити параметр "Власне".
Мал. 4. Власне налаштування меню значк╕в
П╕сля вибору цього параметру п╕д меню налаштувань з'явиться перел╕к вс╕х доступних значк╕в л╕во╖ та право╖ панел╕, а також тих, як╕ не зад╕ян╕ (колонка "В╕льн╕").
Мал. 5. Перел╕к вс╕х значк╕в
Зм╕нити порядок значк╕в на панел╕, перем╕стити з л╕во╖ в праву або навпаки, додати новий з "В╕льних" можна за допомогою способу Drag-and-drop. Тобто для виконання описаних операц╕й потр╕бно затиснути ╕конку л╕вою кнопкою миш╕ та перетягнути в потр╕бне м╕сце.
Мал. 6. Зм╕на порядку значк╕в
Зм╕нити м╕сцерозташування або порядок перших трьох значк╕в на обох панелях не можна, так як вони встановлен╕ за замовчуванням.
Вимкнути боков╕ панел╕ можна встановивши параметр "На весь екран" на вкладц╕ "Вигляд".
В укра╖нських п╕дпри╓мств ╓ 2 тижн╕ на п╕дготовку до санкц╕й проти Б╕лорус╕
В укра╖нських п╕дпри╓мств ╓ 2 тижн╕ на п╕дготовку до санкц╕й проти Б╕лорус╕США вже в╕дновили санкц╕╖ проти 9 ключових б╕лоруських компан╕й, як╕ ф╕нансують режим Лукашенка. В укра╖нських п╕дпри╓мств ╓ лише 2 тижн╕ на п╕дготовку до економ╕чних санкц╕й проти Б╕лорус╕. Про це заявив експерт з м╕жнародно╖ пол╕тики Тарас Семенюк, пов╕домля╓ Цензор.НЕТ ╕з посиланням на РБК-Укра╖на.
"21 червня у Люксембурз╕ ╢вропейський Союз теж прийме економ╕чн╕ санкц╕╖ щодо Б╕лорус╕. А яка ж буде реакц╕я укра╖нських п╕дпри╓мств, як╕ сп╕впрацюють з цими дев’ятьма компан╕ями? Очевидно, вони мали би переор╕╓нтуватись на ╕нш╕ ринки, ╕накше стануть токсичними", - заявив експерт.
В╕дпов╕дно, дода╓ експерт, Укра╖на ма╓ якнайшвидше запровадити ╕дентичн╕ санкц╕╖ проти М╕нська, ╕накше в╕тчизнян╕ п╕дпри╓мства, як╕ ведуть д╕яльн╕сть з б╕лоруськими, потраплять п╕д так зван╕ вторинн╕ санкц╕╖.
Ц╕ обмеження, за його словами, передбачають блокування валютних рахунк╕в та ╕нш╕ заходи проти компан╕й, як╕ торгують з п╕дсанкц╕йними б╕лоруськими п╕дпри╓мствами, надають ╖м транспортн╕ послуги чи ╓ ╖хн╕ми п╕дрядниками.
"Отже, укра╖нськ╕ п╕дпри╓мства, що сп╕впрацюють з б╕лоруськими "спонсорами режиму Лукашенка" автоматично стають "токсичними" та приреченими на вторинн╕ санкц╕╖ та в╕дмову м╕жнародних партнер╕в укладати угоди з такими п╕дпри╓мствами", - говорить Семенюк.
В╕н також нагадав, що ймов╕рно ╢вропейський Союз застосу╓ санкц╕╖ до тих самих п╕дпри╓мств, до яких вже д╕ють санкц╕╖ США.
Укра╖на поки ввела обмеження по польотах: закрила св╕й пов╕тряний прост╕р для б╕лоруських л╕так╕в ╕ припинила з кра╖ною ав╕асполучення. Економ╕чн╕ санкц╕╖ нараз╕ ще обговорюються, проте в укра╖нського б╕знесу ╓ 2 тижн╕ на п╕дготовку до економ╕чних санкц╕й проти Б╕лорус╕, п╕дсумував Семенюк.
Нагада╓мо, з 3 червня М╕н╕стерство ф╕нанс╕в США поновило д╕ю санкц╕й щодо 9 б╕лоруських п╕дпри╓мств, як╕ п╕дозрюються у ф╕нансуванн╕ режиму Лукашенка. Це Б╕лнафтох╕м, Б╕лнафтох╕м США, Нафтан, Б╕лоруський нафтовий торговий д╕м, Б╕лшина, Гродно Азот, ГродноХ╕мволокно, ВАТ "Лакокраска", ВАТ "Полоцьк-Скловолокно".
4 червня ╢вропейський Союз заборонив б╕лоруським л╕такам приземлятись в аеропортах ╢С, б╕льше обмежень оголосять п╕сля люксембурзько╖ зустр╕ч╕ оч╕льник╕в МЗС.
Крупнейший в мире контейнерный перевозчик будет заходить только в один украинский порт
Крупнейшая в мире контейнерная компания Maersk закроет свой сервис в порту Черноморск. Обслуживать клиентов в Украине компания будет только через контейнерный терминал DPW TIS (порт Пивденный), сообщает пресс-служба Maersk.
"Мы прекратим заходы в порт Черноморск с 33-й недели этого года (с августа, – ред.) до дальнейшего уведомления в рамках нашей работы по оптимизации сети. Мы продолжим обслуживать наших клиентов в Украине через порт Южный (контейнерный терминал DPW TIS). Последним заходом в порт Черноморск будет теплоход JULIUS-S"с расчетным временем прибытия 10 августа", – заявили в компании.
Эту информацию подтвердил и совладелец группы терминалов ТИС Андрей Ставницер.
"Maersk объявила о решении сосредоточить судозаходы на терминале TIS Pivdennyi. Основной поток контейнеров Maersk обрабатывается на терминале TIS Pivdennyi – 244 858 TEU (TEU - один 20-футовый контейнер, – ред.). Это 75% от всего объема Maersk в Украине. Совсем скоро их будет 100", – написал Ставницер в Facebook.
ТИС-Контейнерный терминал – самый глубоководный терминал в Украине (это положительно влияет на размер грузовых партий и фрахтовые издержки). Может одновременно принимать и обрабатывать сразу три суда. Имеет пять кранов в одной линейке. В 2019 году его грузооборот составил 220 000 TEU (+75% к показателям 2018 года). Входит в группу терминалов ТИС (совладелец Андрей Ставницер). В 2020 году 51% терминала купил один из крупнейших портовых операторов DP World.
Maersk – интегрированная контейнерная логистическая компания, входящая в группу A.P. Moller. Штат более 80 000 человек в 130 странах. Владеет 740 судами, которые перевозят более 1 млн контейнеров в месяц. Работает в 343 портах, в частности – в Черноморске и Южном. Крупнейший в мире оператор контейнеров. По словам Андрея Ставницера, доля компании в контейнерообороте Украины – 31,4% (328 145 TEU) за 2020 год.
Майже 70% митних декларац╕й в ╢С оформлюють менше 5 хвилин, - ╓вропейський досв╕д використання системи управл╕ння ризиками
Понад 91% декларац╕й в ╢С оформлю╓ться упродовж 1 години; майже 70% - менше 5 хвилин. Так╕ показники неможлив╕ без застосування автоматизац╕╖, в першу чергу – шляхом налагодження автоматичного оформлення митних декларац╕й. Кр╕м того, досягнути таких показник╕в неможливо без розбудови ╕ вдосконалення ефективно╖ Автоматизовано╖ системи управл╕ння ризиками. Про досв╕д ╖╖ застосування для зменшення часу оформлення декларац╕й у Латв╕╖ та Румун╕╖ йшлося п╕д час дистанц╕йного сем╕нару «Анал╕з використання даних про порушення для анал╕зу ризик╕в/ нов╕ стандарти щодо проф╕л╕в ризик╕в», який в╕дбувся у рамках Програми ╢С з п╕дтримки управл╕ння державними ф╕нансами в Укра╖н╕ (EU4PFM).
Артурс Коваленко, експерт EU4PFM, кер╕вник в╕дд╕лу управл╕ння ризиками Митного управл╕ння Служби державних доход╕в Латв╕йсько╖ республ╕ки, пов╕домив, що м╕ж кра╖нами ╢С ╕сну╓ конкуренц╕я, у кого найшвидше проходить митне оформлення. «Ми робимо все, щоб намагатися не затримувати випуск товару необгрунтовано. Без автоматизац╕╖ це неможливо. У Латв╕╖ ми ц╕леспрямовано почали працювати над цим понад 10 рок╕в тому, ╕ зараз автоматично оформлю╓мо 89% деларац╕й при експорт╕ ╕ 54% - при ╕мпорт╕», - пов╕домив експерт.
Кр╕м того, досягнути таких результат╕в неможливо без побудови ефективно╖ модел╕ митного аудиту для можливост╕ зд╕йснювати в╕дпов╕дн╕ перев╕рки п╕сля завершення митного оформлення.
При цьому, за його словами, документальний контроль застосову╓ться Латв╕йською митницею для 5,2% експортних та 24% ╕мпортних декларац╕й, а ф╕зичний контроль – майже як виняток: у 0,4% та 1% випадк╕в для експорту та ╕мпорту в╕дпов╕дно.
Як в╕домо, в Укра╖н╕ ╕нтенсивн╕сть ф╕зичного контролю в╕дпов╕да╓ середн╕м показникам ╢С (0,4% для експорту ╕ 4,5% для ╕мпорту). Незначною м╕рою в╕др╕зняються показники ╕ по документальному контролю: 30-40% для ╕мпорту та 5-10% для експорту.
Латв╕йський експерт наголосив, що важливим ╕нструментом для митниц╕ ╓ автоматизован╕ проф╕л╕ ризик╕в (у кра╖нах ╢С – в╕дб╕р об’╓кт╕в контролю за результатами ╖х застосування становить 80-90%), однак застосовуються ╕ рандомн╕ (випадков╕) проф╕л╕ та знання й ╕нту╖ц╕я митника, як╕ також не можна виключати. При цьому важливо, щоб митна служба регулярно анал╕зувала ефективн╕сть кожного з них. «Якщо ефективн╕сть автоматизованих проф╕л╕в вища – значить, ми руха╓мося правильно. В кра╖нах ╢С вона становить в середньому близько 9%; рандомних проф╕л╕в ╕ д╕й митник╕в – нижче», - пов╕домив Артурс Коваленко.
Практика кра╖н ╢С св╕дчить, що сутт╓во зменшують час на перев╕рки впровадження в╕дпов╕дних спрощень, - зокрема, для авторизованих економ╕чних оператор╕в (АЕО). «╤нтенсивн╕сть контролю для них – м╕н╕мальна, бо перев╕рка була проведена перед видачею документ╕в АЕО, ╕ ми ╖м дов╕ря╓мо», - каже латв╕йський експерт. Програма АЕО уже д╕╓ ╕ в Укра╖н╕ (докладн╕ше: https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv). Як в╕домо, низку спрощень передбача╓ також режим сп╕льного транзиту, який Укра╖на зараз також запроваджу╓ (докладн╕ше про спрощення: https://customs.gov.ua/iaki-sproshchennia-mozhut-otrimati-ukrayinski-t....
Адр╕ан В╕дяну, експерт EU4PFM, заступник кер╕вника Директорату з питань правоохоронно╖ д╕яльнлст╕ митноъ служби Румун╕╖, надав ╕нформац╕ю про Сп╕льну систему управл╕ння ризиками ╢С (CRMF), досв╕д Румун╕╖ в ц╕й галуз╕, а також щодо управл╕ння стандартами та проф╕лями ризику, що використовуються для проведення анал╕зу ризик╕в безпеки та для зменшення ф╕нансових ризик╕в.
**
Починаючи з жовтня 2020, це 5-й дистанц╕йний сем╕нар щодо ╓вропейського досв╕ду управл╕ння ризиками, який в╕дбувся у рамках Програми ╢С з п╕дтримки управл╕ння державними ф╕нансами в Укра╖н╕ (EU4PFM). Попередн╕ теми - «Методолог╕я оц╕нки та управл╕ння ризиками для пост-митного контролю та митного аудиту», «Рекомендац╕╖ щодо вимог до ╤Т системи управл╕ння ризиками та ╖╖ впливу на вдосконалення процесу управл╕ння ризиками», «Загальн╕ вимоги до бази даних митних порушень», «Анал╕з митних порушень та проф╕лювання ризик╕в у специф╕чних галузях».
Мы продолжаем получать десятки звонков и сообщений по поводу нового Закона по «евробляхам». Обязательным условием оформления просроченных «евроблях» согласно ч. 6 ст.377 ТКУ является снятие их с учета в европейских странах. И многие автолюбители интересуются подробностями этой процедуры. Как ее организовать проще и быстрее?
Сегодня в большинстве стран Европы допускается снятие автомобиля с учета удаленно, без физического наличия авто. Редко, но некоторые страны требуют предоставить снятые с авто номерные знаки. Также почти все страны требуют уплатить государственные сборы и пошлины, размер которых, как правило, незначителен.
Для снятия авто с учета в регистрационный орган предоставляется техпаспорт, договор продажи авто между владельцем авто и покупателем, паспортные документы обоих сторон, в некоторых странах ЕС – еще и страховки и др.документы на авто.
После этого новому покупателю выдается вытяг из госреестра (страны Прибалтики) или справка органа регистрации о снятии авто с учета (Польша, Италия), иногда – в техпаспорте ставится штамп (некоторые регионы Германии) или наносится соответствующая надпись (Болгария).
⚠️ Отметим, что в ходе первой волны легализации «евроблях» в 2019 году в сети было много мошенников, предлагающих гражданам услуги по снятию авто с учета. Как правило, после получения предоплаты, такие мошенники исчезали с деньгами или предоставляли поддельные справки. Будьте внимательны при выборе компании, к которой Вы обратитесь за этой услугой.
П╕дпри╓мство ╕мпортувало товар, в якому згодом виявило брак. Постачальник безоплатно надав ╕ п╕дпри╓мство ╕мпортувало запчастини для виправлення браку. П╕дпри╓мство сво╖м коштом зам╕нило запчастини. На суму витрат на доправлення запчастин та ремонту товару постачальник виставив кредит-ноту на зменшення заборгованост╕ за поставку товару. Який обл╕к?
Обл╕к безоплатно отриманих запчастин
В╕дпов╕дно до п. 12 П(С)БО 9, перв╕сною варт╕стю запас╕в, одержаних п╕дпри╓мством безоплатно, визна╓ться ╖х справедлива варт╕сть з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього П(С)БО.
А в п. 9 П(С)БО 9 наведено витрати, як╕ включаються до перв╕сно╖ вартост╕ запас╕в, придбаних за плату, включаючи суми вв╕зного мита, транспортно-загот╕вельн╕ витрати тощо.
Таким чином, у бухгалтерському обл╕ку варт╕сть безоплатно отриманих запчастин в╕дображатиметься такими проведеннями:
– Д-т 209 (склад) К-т 718 – на справедливу варт╕сть;
– Д-т 209 (склад) К-т 377 – на суму сплаченого вв╕зного мита;
– Д-т 209 (склад) К-т 377 – на суму послуг митного брокера;
– Д-т 209 (склад) К-т 631 – на варт╕сть транспортних послуг, наданих сторонн╕м перев╕зником тощо.
Такий ПДВ в╕дносять до складу ПК у загальному порядку. Причому п╕дстав для нарахування компенсувальних ПДВ нема╓, тому що ╕мпортован╕ запчастини будуть використан╕ у госпд╕яльност╕ – в ремонт╕ придбаних товар╕в, як╕ надал╕ продаватимуться.
Фактично п╕дпри╓мство зд╕йсню╓ ремонт товару власними силами.
Оск╕льки ремонтуються товари, на погляд автора, витрати на ремонт в╕дносять на витрати на збут. Причому, на думку автора, витрати на ремонт не зб╕льшують перв╕сну варт╕сть товару, оск╕льки не покращують товар, а в╕дновлюють його первинну як╕сть, встановлене договором.
Отже, вс╕ понесен╕ п╕дпри╓мством витрати на ремонт (зарплата з нарахуваннями прац╕вников╕, який зд╕йсню╓ ремонт, варт╕сть запчастин) в╕дносять до витрат на збут: Д-т 93 К-т 209, 651, 661 тощо.
Яким чином документально оформити ремонт?
Встановленого нормативними документами порядку нема╓. Тож п╕дпри╓мство самост╕йно вир╕шу╓, яким ╓ порядок документування.
Наприклад, прац╕вник, який робить ремонт, може пер╕одично, наприклад наприк╕нц╕ м╕сяця, складати у дов╕льн╕й форм╕ зв╕т про ремонт. У зв╕т╕ зазначати, ск╕льки одиниць товару в╕дремонтовано ╕ передано на склад ╕ ск╕льки запчастин використано. До зв╕ту долучати накладн╕ на отримання бракованого товару з╕ складу ╕ на передачу в╕дремонтованого товару на склад, накладн╕ на отримання запчастин з╕ складу у п╕дзв╕т прац╕вника. Кер╕вник п╕дпри╓мства затверджу╓ ц╕ документи, ╕ на ╖х п╕дстав╕ в╕дображаються рух товару ╕ запчастин та списання використаних запчастин на витрати (на рахунок 93):
Зарплату прац╕вника, який зд╕йсню╓ ремонт, можуть оформляти окремим нарядом на в╕дрядну роботу чи ╕ншим документом, прийнятим на п╕дпри╓мств╕:
– Д-т 93 К-т 651, 661 – нарахована зарплата прац╕вника, з нарахуваннями ╢СВ, який зд╕йсню╓ ремонт товару.
Кредит-нота ╕ податок на прибуток
...платник податку отримав на поточний рахунок в╕д нерезидента суму кредит-ноти (знижка оплаченого товару).
Лист коригування до митно╖ декларац╕╖ не надавався.
Платник запиту╓, чи необх╕дно донараховувати податков╕ зобов'язання з податку на прибуток п╕дпри╓мств на суму тако╖ кредит-ноти.
Зг╕дно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'╓ктом оподаткування податком на прибуток ╓ прибуток ╕з джерелом походження з Укра╖ни та за ╖╖ межами, який визнача╓ться шляхом коригування (зб╕льшення або зменшення) ф╕нансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у ф╕нансов╕й зв╕тност╕ п╕дпри╓мства в╕дпов╕дно до нац╕ональних положень (стандарт╕в) бухгалтерського обл╕ку або м╕жнародних стандарт╕в ф╕нансово╖ зв╕тност╕, на р╕зниц╕, як╕ виникають в╕дпов╕дно до положень Кодексу.
Кодексом не передбачено р╕зниць для коригування ф╕нансового результату до оподаткування на суму кредит-ноти (знижка оплаченого товару), отримано╖ в╕д постачальника-нерезидента.
Так╕ операц╕╖ в╕дображаються при формуванн╕ ф╕нансового результату до оподаткування зг╕дно з правилами бухгалтерського обл╕ку. <...>
IПК ГУ ДПС У Дн╕пропетровськ╕й област╕ в╕д 11.09.2020 р. №3818/IПК/04-36-04-05-11
Чи потр╕бно оприбутковувати знят╕ з товару бракован╕ запчастини?
В╕дпов╕дно до п. 5 П(С)БО 9, запаси визнаються активом, якщо ╓ ╕мов╕рн╕сть того, що п╕дпри╓мство отрима╓ в майбутньому економ╕чн╕ вигоди, пов'язан╕ з ╖х використанням, ╕ ╖х варт╕сть може бути достов╕рно визначена.
Тобто якщо п╕дпри╓мство якимось чином плану╓ використовувати у власн╕й д╕яльност╕ знят╕ бракован╕ запчастини (наприклад, здати на металобрухт й отримати кошти в╕д здавання), воно оприбуткову╓ ╖х на баланс╕: Д-т 209 К-т 719.
У п. 2.12 Методрекомендац╕й №2 зазначено, що оприбутковують ╖х за чистою варт╕стю реал╕зац╕╖ або в оц╕нц╕ можливого ╖х використання, яка може бути визначена виходячи з вартост╕ под╕бних запас╕в за наявност╕ ╖х на баланс╕ п╕дпри╓мства, з урахуванням ступеня ╖х придатност╕ для експлуатац╕╖.
Чиста варт╕сть реал╕зац╕╖ запас╕в – оч╕кувана ц╕на реал╕зац╕╖ запас╕в в умовах звичайно╖ д╕яльност╕ за м╕нусом оч╕куваних витрат на завершення ╖х виробництва та реал╕зац╕ю (п. 4 П(С)БО 9).
Якщо в╕д бракованих запчастин не плану╓ться отримання економ╕чних виг╕д, наприклад вони викидатимуться на см╕тник, ставити ╖х на баланс нема╓ п╕дстав.
Утил╕зац╕ю цих бракованих запчастин (наприклад, пом╕щення до см╕тт╓вого контейнера) також потр╕бно задокументувати. Наприклад, скласти акт про утил╕зац╕ю дов╕льно╖ форми. Акт затверджу╓ться кер╕вником п╕дпри╓мства.
Нараховувати компенсувальн╕ податков╕ зобов'язання з ПДВ за нормами п. 198.5 ПКУ на варт╕сть знятих бракованих запчастин нема╓ п╕дстав. Адже товар, який ремонту╓ться, буде використано в госпд╕яльност╕.
Зг╕дно з ч. 1 ст. 678 ЦКУ, покупець, якому передано товар неналежно╖ якост╕, ма╓ право, незалежно в╕д можливост╕ використання товару за призначенням, вимагати в╕д продавця на св╕й виб╕р:
1) пропорц╕йного зменшення ц╕ни;
2) безоплатного усунення недол╕к╕в товару в розумний строк;
3) в╕дшкодування витрат на усунення недол╕к╕в товару.
Отже, п╕дпри╓мство може вимагати в╕д постачальника як зменшити ц╕ну, так ╕ в╕дшкодувати витрати на виправлення браку.
Але якщо в╕дшкодовувати витрати, то з погляду оподаткування така операц╕я буде постачанням послуг, з необх╕дн╕стю нарахувати ПДВ.
Тож сторони зам╕сть в╕дшкодування витрат можуть обрати вар╕ант з╕ зменшенням ц╕ни.
Отже, кредит-нота – це документ, що його постачальник вида╓ п╕дпри╓мству на зменшення ц╕ни поставленого товару у зв'язку з виявленим недол╕ком товару (браком). Тому саме таку причину й потр╕бно в н╕й зазначати.
Але можлив╕сть ╕ п╕дстави виставлення кредит-ноти мають бути прописан╕ у договор╕ постачання м╕ж постачальником-нерезидентом та п╕дпри╓мством – резидентом Укра╖ни. Якщо не прописан╕, до договору варто внести зм╕ни. I т╕льки пот╕м виставляти кредит-ноту. Водночас п╕дпри╓мство ма╓ заф╕ксувати факт браку, оформивши, наприклад, актом, ╕ над╕слати постачальников╕ претенз╕ю. Тож кредит-ноту постачальник виставлятиме за насл╕дками розгляду претенз╕╖.
У раз╕ якщо товар отримано за передоплатою, можливо, потр╕бно буде дотриматися й умов законодавства про валютний контроль, зокрема Iнструкц╕╖ №7.
Зг╕дно з п. 12 розд. II Iнструкц╕╖ №7, зменшення суми кошт╕в, як╕ мають над╕йти на користь резидента в╕д нерезидента як оплата за експорт товару або вартост╕ товар╕в, що ╕мпортуються, допуска╓ться за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:
в╕дбува╓ться перегляд ц╕ни товар╕в у зв'язку з нев╕дпов╕дн╕стю ╖х к╕льк╕сних та/або як╕сних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неяк╕сних товар╕в. Р╕шення про таку нев╕дпов╕дн╕сть прийма╓ М╕жнародний комерц╕йний арб╕тражний суд чи Морська арб╕тражна ком╕с╕я при Торгово-промислов╕й палат╕ або ╕нший орган, уповноважений розглядати спори або засв╕дчувати таку нев╕дпов╕дн╕сть зг╕дно з правилами чи звичаями кра╖ни розташування сторони договору або третьо╖ кра╖ни в╕дпов╕дно до умов договору;
в╕дбува╓ться перегляд ц╕ни товар╕в унасл╕док д╕╖ форс-мажорних обставин, що призвели до зм╕ни к╕льк╕сних та/або як╕сних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неяк╕сних товар╕в. Зм╕на ц╕ни товару ма╓ бути п╕дтверджена Торгово-промисловою палатою або ╕ншим уповноваженим органом (експертною орган╕зац╕╓ю) зг╕дно з правилами чи звичаями кра╖ни розташування сторони договору або третьо╖ кра╖ни в╕дпов╕дно до умов договору;
повернення сплачених ╕мпортером кошт╕в повн╕стю або частково – на суму цих кошт╕в тощо.
Таким чином, якщо п╕дпри╓мство-╕мпортер сплатило варт╕сть ╕мпортованого товару, постачальник-нерезидент ма╓ повернути кошти, на як╕ зменшилася варт╕сть товару. Водночас договором сторони можуть встановити орган, який прийматиме р╕шення про нев╕дпов╕дн╕сть товару як╕сним характеристикам, наприклад Торгово-промислова палата. Якщо це передбачено договором, додатково сл╕д буде залучати Торгово-промислову палату до огляду товару й отримувати ╖╖ р╕шення.
У бухгалтерському обл╕ку суму знижки за отриманою кредит-нотою в╕дображають одночасним зменшенням кредиторсько╖ заборгованост╕ перед постачальником ╕ вартост╕ ╕мпортованого товару. Тобто зд╕йснюють таке проведення способом сторно (сума з м╕нусом): Д-т 28 К-т 631.
Новые правила пересечения границы Украины вступят в силу 9 июня
8 июня вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины №583, которое расширило перечень документов, позволяющих пересекать границу на въезд во время карантина. Нормы постановления будут применяться в пограничных пунктах пропусках с 9 июня, об этом написала "Украинская правда".
"Если сейчас условием является наличие отрицательного ПЦР-теста, то с завтрашнего дня перечень расширен до трех документов: ПЦР-тест, экспресс-тест на антиген или справка о полной вакцинации", – сказал в комментарии изданию спикер Государственной пограничной службы Украины Андрей Демченко.
Иностранцам для въезда в Украину необходимо иметь отрицательный результат ПЦР-теста на COVID-19 или экспресс-тест, исследования должны быть проведены за 72 часа до пересечения границы. Об этом сообщили в пресс-службе Министерства внутренних дел.
В министерстве уточнили, что документ, подтверждающий полный курс вакцинации от COVID-19 препаратами, включенными ВОЗ в перечень разрешенных для использования в чрезвычайных ситуациях, должен быть выдан на английском языке или переведен на английский язык.
"В случае отсутствия теста/вакцинации и/или страхового полиса в пересечении государственной границы для въезда в Украину будет отказано", – отметили в МВД.
Справки о тестировании и вакцинации не требуются для детей до 12 лет.