15 -18 лютого 2019 року. м.Льв╕в. НОВ╤ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ. ВИР╤ШЕННЯ ПИТАНЬ КЛАСИФ╤КАЦ╤╥ ТА МИТНО╥ ВАРТОСТ╤ ТОВАР╤В"
Директору (Комерц╕йному директору)
Запрошу╓мо взяти участь у практичному сем╕нар╕-трен╕нгу за темою:
«НОВ╤ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ. ВИР╤ШЕННЯ ПИТАНЬ КЛАСИФ╤КАЦ╤╥ ТА МИТНО╥ ВАРТОСТ╤ ТОВАР╤В»
15-18 лютого 2019 року
м. Льв╕в, площа Князя Святослава, 5, готель «Таурус»
Орган╕затори сем╕нару:
Асоц╕ац╕я Профес╕йних Митних Посередник╕в ТОВ «НВО «Поверхность МД» ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в
У сем╕нар╕ в╕зьмуть участь:
· пров╕дн╕ фах╕вц╕ Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС (уточняються); · пров╕дн╕ фах╕вц╕ Державно╖
ф╕скально╖ служби Укра╖ни (за згодою); · фах╕вц╕ та експерти з питань валютного регулювання та митно╖ справи
ПРОГРАМА СЕМ╤НАРУ
Закон Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖»
вступа╓ в д╕ю 07 лютого 2019 року
15 -18 лютого 2019
року
Початок ре╓страц╕╖: у день за╖зду п╕сля14 - 00; Початок ре╓страц╕╖: у дн╕ сем╕нару о 09-30. Початок сем╕нар╕в зг╕дно Програми о 10-00.
День за╖зду: 15.02.2019 (поселення п╕сля 14-00, об╕д до 15-00, з 19:00 до 20:00 вечеря) День ви╖зду: 18.02.2019 (сн╕данок, виселення до12-00) Дн╕ сем╕нару: 16.02 -
-17.02.2019 (кава брейк, об╕д)
БЛОК 1
I. Нове валютне регулювання: Закон Укра╖ни про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖ набув чинност╕ та вступа╓ в д╕ю
1. Нов╕ правила валютного регулювання у в╕дпов╕дност╕ до вимог нового Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» в╕д 21.06.2018 р.: що ╕ як зм╕ню╓ться. 2. Нов╕ принципи валютного регулювання та ╖х вплив на
зд╕йснення операц╕й в зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕. 3. Порядок встановлення заход╕в захисту та обмежень уповноваженими державними органами. 4. Особливост╕ встановлення граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в 5. Зм╕на у чинному законодавств╕ п╕сля набуття чинност╕ Законом «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» та п╕сля введення в д╕ю Закону. 6. Валютний нагляд та валютний контроль за новим Законом 7. Види в╕дпов╕дальност╕ за порушення
валютного законодавства та порядок застосування заход╕в впливу за порушення вимог валютного законодавства за новими правилами.
II. Нов╕ правила валютного регулювання: яким чином зм╕ню╓ться валютне регулювання з введенням в д╕ю Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання»
1. Порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕ 2. Правила торг╕вл╕ ╕ноземною валютою та банк╕вськими металами. 3. Порядок зд╕йснення
переказ╕в ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни та за кордон 4. Перем╕щення валютних ц╕нностей через кордон: правила перем╕щення гот╕вково╖ нац╕онально╖ та ╕ноземно╖ валюти, банк╕вських метал╕в, а також ц╕нних папер╕в в документарн╕й форм╕ банками, юридичними та ф╕зичними особами 5. Л╕цензування банк╕вських операц╕й 6. Валютний нагляд та валютний контроль у в╕дпов╕дност╕ до нового Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання» 7. Заходи захисту: порядок запровадження
заход╕в захисту у сфер╕ валютних операц╕й, критер╕╖ ╕ порядок ╖х запровадження, умови ╖х подовження та дострокового припинення. 8. Тимчасов╕ ((антикризов╕) заходи захисту та порядок ╖х застосування 9. Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, порядок дотримання граничних строк╕в розрахунк╕в, встановлених Нац╕ональним банком 10. В╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного регулювання: хто, як ╕ за що нестиме в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з новими правилами валютного
регулювання
III. Порядок застосування окремих ╕нструмент╕в стаб╕л╕зац╕╖ грошово-кредитного ринку
IV. Тимчасов╕ заходи захисту та порядок ╖х застосування: антикризов╕ заходи, як╕ мають тимчасовий характер: зд╕йснення валютних операц╕й в перех╕дний пер╕од.
V. Контроль за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Оспорювання р╕шень
1. Контроль за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕
товар╕в; 2. Щодо попередн╕х р╕шень з питань правильност╕ застосування метод╕в визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Вдосконалення та спрощення процедур з контролю митно╖ вартост╕ в рамках Угоди про спрощення процедур торг╕вл╕ СОТ 3. Щодо ╕мплементац╕╖ норм законодавства ╢вропейського Союзу у частин╕ зд╕йснення митного контролю п╕сля випуску товар╕в 4. Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в. Подання додаткових документ╕в для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ 5. Досудова п╕дготовка до оскарження р╕шення про коригування митно╖ вартост╕. Судове оскарження. Судова практика ╕ позиц╕я ВСУ; 6. Порядок повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в”.
БЛОК 2
VI. Вир╕шення питань класиф╕кац╕╖
товар╕в
1. Вир╕шенн╕ питань класиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни; 2. Проведення митних формальностей та порядок видач╕ р╕шень з питань класиф╕кац╕╖ товар╕в; 3. Зм╕на коду п╕сля випуску у об╕г. Види перев╕рок ╕ механ╕зми захисту; 4. Д╕╖ декларанта у випадках:
· ухвалення митним органом податкового пов╕домлення-р╕шення про нарахування податкових зобов'язань
з посиланням на помилкове визначення коду товарно╖ номенклатури; · ухвалення в╕дд╕лом номенклатури та класиф╕кац╕╖ товар╕в митниц╕ р╕шення про визначення коду товару зг╕дно з УКТЗЕД для застосування п╕д час митного оформлення товару;
5. П╕дготовка до судового оскарження класиф╕кац╕йного р╕шення.
Незалежна експертиза. Адм╕н╕стративне оскарження. Проблеми доведення правильност╕ визначення коду в судах; 6. Вимога платника податк╕в уже п╕сля проведення митного оформлення товару повернути надм╕рно сплачене мито в зв'язку з нев╕рним визначенням коду товарно╖ номенклатури.
БЛОК 3
VII. Огляд зм╕н у законодавств╕, що регулюють митну та податкову справи при зд╕йсненн╕ зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й
Кожному учаснику нада╓ться:
· Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕; · Блокнот, ручка; · ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.
Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:
- 3710 Грн. Без ПДВ (оплата на ФО-П Андре╓в, платник ╓диного податку 3 група)
- 4200 Грн з ПДВ (оплата на ТОВ «НВО «Поверхность МД», платник податку на загальних
п╕дставах)
У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
М╕сце проведення сем╕нару: м. Льв╕в, площа Князя Святослава, 5, готель «Таурус».
Заявки (без проживання) приймаються до 08.02.2019 року. Оплата до 12.02.2019.
Для ╕ногородн╕х можливе централ╕зоване замовлення та бронювання м╕сць для проживання у
готел╕.
*У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою
сем╕нару.
Заявки (з проживанням) приймаються до 01.02.2019 року. Оплата до 05.02.2019.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами:
*Вкаж╕ть, будь ласка, прилади чи питання з практично╖ д╕яльност╕ для п╕дготовки в╕дпов╕дей. **Тут Ви можете зробити будь -яке уточнення чи надати пропозиц╕ю щодо тематики сем╕нару
___________________________ * Поля обов'язков╕ до
заповнення
Дата заповнення
М.П.
п╕дпис
Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 38 (044) 339-95-45
Увага: Для виписки податково╖ накладно╖ необх╕дно надати Ваше св╕доцтво платника ПДВ.
Контакти координатора: Олександр
Андре╓в, експерт з питань ЗЕД в Укра╖н╕ (050) 383 59 90, (096) 179 35 04
Заявки приймаються до 01 лютого (з проживанням) та до 08 лютого (без проживання) включно.
Оплата до 05.02.2019 (з проживанням) та до 12.02.2019
(без проживання).
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Хочу растоможить собственный автомобиль(евробляху)
17-01-2019 14:07, Veronika Регион:Льв╕в Хочу растоможить собственный автомобиль(евробляху)
Добрый день! Поскажите пожалуйста, не знаю что дальше делать. Хочу растоможить собственный автомобиль(евробляху), подала таможенную декларацию, прищел ответ от инспектора,
что документ принят, есть номер, дата и время принятия. А дальше что делать?
О новых веяниях в работе таможни, негативно влияющих на транспортную логистику товаров.
Последние несколько недель стали поводом для переживаний у многих импортеров украинского рынка, так как ГФС обратила особо пристальное внимание на уровень цен, на которые таможня ориентируется при определении базы налогообложения при импорте. Речь идет о таможенной стоимости в $ за 1 кг массы нетто
товара.
Результатом такого "внимания" стала повальная практика, при которой большинство грузов стало проходить через процедуру контроля таможенной стоимости без оглядки на уровень компании, ее репутацию и регулярность импорта таких товаров по той же цене.
Такой безличностный подход фискальных органов вызвал бурное обсуждение в бизнес среде, ведь компании, которые ведут "прозрачный бизнес" с первых дней начали на себе ощущать усиление контроля и измерять его
последствия в часах и деньгах. Увеличились скопления грузов на границах и таможенных терминалах, ведь такая политика ГФС в вопросе контроля цен вынуждает импортеров брать "тайм-аут" в поставках, чтобы избежать финансовых потерь в результате простоев транспорта и корректировок стоимости. Некоторые даже замерли в ожидании прекращения подобных мероприятий.
При этом, все участники ВЭД прекрасно знают, с чем связана такая внезапная необходимость усиления внимания и предполагают, когда это закончится, но стараются дипломатично промолчать. С подобной "активностью" компании с опытом в ВЭД не единожды сталкивались во времена "папер╓дн╕ков", но никак не ожидали, что такое возможно в наши
дни.
Для примера приведу свежий кейс, в котором многие узнают себя:
Компания работает по прямым контрактам с крупными китайскими заводами, завозит товары в Украину на регулярной основе, имеет безупречную репутацию в таможенных органах, корректные документы и несправедливо становится жертвой вынесения Решения о корректировке таможенной стоимости с переплатой налогов после предоставления запрошенных таможней документов.
Нужно сказать,
что в случаях подтверждения таможенной стоимости стоит гибко применять Ст.53ТКУ, о чем я уже не раз писала в своих статьях по данной теме, ведь не все перечисленные в упомянутой статье документы действительно необходимы
таможне и как и не все их возможно получить резиденту Украины.
Так, базовыми дополнительными документами для подтверждения таможенной стоимости являются:
- Если счет оплачен: банковские платежные документы + инвойс, по которому осуществлялась оплата. - Копия таможенной декларации страны отправления. -
Транспортные документы + документы, содержащие сведения о стоимости перевозки: договор с перевозчиком+договор с экспедитором+счет на транспортные услуги+справка о тр-тных расходах с разбивкой. - Страховые документы, содержащие сведения о стоимости страхования. - Прайс лист от производителя. - Каталоги, спецификации. - Выписка из бухгалтерской документации об отчуждении оцениваемых/идентичных/аналогичных товаров. - Приходные/расходные накладные. - Выводы экспертных организаций. -
Информация биржевых организаций на биржевые товары.
В случае клиента случай которого описывается, внезапный этап контроля таможенной стоимости стал причиной задержки груза "на колесах", а аргументы о том, что условия ВЭ-операции не изменились с момента недавнего импорта по текущей цене оказались неубедительными. Пришлось оперативно готовить запрошенные документы для подтверждения цены. В результате их рассмотрения таможней, импортер получает решение о корректировке таможенной
стоимости с ссылкой на непредоставление всех необходимых документов и информацией о том, что идентичный товар завозится по цене выше. Среди запрошенных документов отсутствовал лишь один - ценовое экспертное заключение Торгово-промышленной палаты, при этом, все мы прекрасно знаем, что такое заключение имеет справочно-информативный характер. В таких ситуациях можно согласиться на решение таможни и принять корректировку или выпускать груз по Ст. 55ТКУ под гарантийные обязательства, что и было сделано. Нас это не испугало, так как мы имеем позитивный опыт споров с последующим возвратом излишне уплаченных платежей по подобным
случаям, но огорчает длинный цикл рассмотрения дел из-за перехода большинства судебных инстанций в письменное делопроизводство.
Увы, подобные случаи повторяются с досадной частотой. Удручающая статистика последней недели говорит о 7 из 10 случаев запроса дополнительных документов, из них на 3 случая предлагают корректировку стоимости.
Безусловно, не все компании имеют опыт споров с фискальными органами и в принципе не хотят идти на такие меры. Для многих,
сам факт необходимости "заморозки денежных средств" на счетах таможни в оформлении по Ст.55 на неизвестный период уже останавливает на этапе принятия решения. Вполне возможно ГФС на это и рассчитывает: субъект не станет "ввязываться в драку" из-за неокупаемости затрат на будущий спор. В то же время, мы поддерживаем позицию компаний,
готовых идти до конца в доказательстве контрактной цены. Практика показывает: если говорить в рупор и хором - слышно будет куда лучше. Если импортер принимает решение о борьбе за справедливость, нужно взвесить все плюсы и минусы будущих действий и принять данное решение без эмоций, получив развернутую консультацию и подготовиться к неоднократным оформлениям по такому же сценарию, если речь идет о регулярном импорте идентичных товаров. Ошибка многих компаний, которая в дальнейшем закрывает дорогу к
позитивному разрешению спора - последующие самостоятельные корректировки по выписанному таможней первому решению. Здесь должен работать принцип "Каждый день - это новый день". Это говорю я как в случаях с классификацией товаров согласно УКТВЭД, так и в решениях по таможенной стоимости. Это значит, что каждое несогласие с ценой таможни по каждой партии товара должно сопровождаться
отдельно вынесенным решением о корректировке, с последующим оформлением ГТД по Ст.55. Тогда и только тогда спор в суде может увенчаться успехом.
На примере недавнего
случая с выдачей решения о корректировке, импортер не был готов к сбору документов и простою транспортного средства, который уже имел место на протяжении трех дней и согласился с новой ценой, чтобы выпустить груз с переплатой налогов на 1400 долларов больше по предложенной таможней "самокорректировке". При этом, компания понимает, что сознательно положила начало ввоза данного товара по завышенной цене и я очень сомневаюсь, что при этих обстоятельствах отстоять позицию по контрактной цене станет возможным в
ближайшее время.
Наверняка, бизнес сейчас может разделиться на две половины: на тех, кто хочет ехать быстро, но дорого, и других, которые будут спорить, оформляться без переплат, но ехать медленно.
"История повторяется дважды: первый раз в виде трагедии, второй - в виде фарса", когда-то сказал Гегель….Вышеописанные обстоятельства - дежа-вю пятилетней давности, которые еще свежи в памяти многих: полное непонимание происходящего, обсуждения в
бизнес-сообществах, встречи в ассоциациях для построения конструктивного диалога с фискальным органом. Компании, которые готовы оспаривать действия таможни и действовать в защиту своих интересов всегда пойдут по тернистому и длинному пути, а спустя время все равно получат заслуженный результат - цена будет признана. Доводы таможни относительно рисков системы АСАУР при проверке таможенной стоимости и наличие в базе таможенного органа информации о том, что идентичные или подобные товары оформлялись другими
компаниями по более высокой цене - не являются основанием для отказа в принятии заявленной таможенной стоимости по цене контракта, при отсутствии других законных оснований для требования дополнительных документов. Такова судебная практика подобных дел.
Честный бизнес за последние годы привык к уважению со стороны фискальных органов и крайне настораживающе смотрит на такую дестабилизирующую обстановку, которая приводит к ухудшению инвестиционного климата. Для крупных
налогоплательщиков и международных компаний это вполне может вызывать недоверие, не говоря о том, что такие подходы далеки от европейских, курс которых взят в основу реформирования таможни и страны в целом.
Как говорится, не стоит обижать куриц, которые несут золотые яйца.
Головне управл╕ння ДФС у м. Ки╓в╕ ╕нформу╓, що з 07 лютого 2019 року набира╓ чинност╕ Закон Укра╖ни в╕д 21.06.2018 року №2473-V╤╤╤ "Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖" (дал╕ – Закон № 2473), який ╓ основою ново╖ л╕берально╖ системи валютного регулювання, яка склада╓ться ╕з Закону № 2473 та 8 основних постанов Правл╕ння НБУ, як╕ зам╕нили попередню базу з 56 нормативно-правових акт╕в у сфер╕ валютного регулювання.
Основна ╕дея Закону № 2473 – практично повна л╕берал╕зац╕я та дерегуляц╕я зовн╕шньоеконом╕чних та валютних операц╕й.
Так, ╕з 7 лютого набувають чинност╕ понад 20 нововведень, зокрема:
- удв╕ч╕ зб╕льшу╓ться граничний строк зд╕йснення розрахунк╕в за експортно-╕мпортними контрактами – до 365 дн╕в;
- скасову╓ться валютний нагляд за експортно-╕мпортними операц╕ями до 150 тис. грн;
- дозволя╓ться в╕льне використання рахунк╕в юридичних ос╕б за кордоном
(кр╕м операц╕й з переказ╕в кошт╕в з Укра╖ни на так╕ рахунки);
- скасовуються ╕ндив╕дуальн╕ л╕ценз╕╖ на валютн╕ операц╕╖ – ╖х зам╕нить система е-л╕м╕т╕в (2 млн ╓вро / р╕к для юридичних ос╕б, 50 тис. ╓вро/р╕к для ф╕зичних ос╕б);
- скасовуються санкц╕╖ у вигляд╕ припинення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ за порушення строк╕в розрахунк╕в;
- дозволя╓ться зд╕йснення операц╕й за рахунками юридичних ос╕б - нерезидент╕в у банках Укра╖ни;
- дозволя╓ться оnline-куп╕вля ╕ноземно╖ валюти ф╕зичними особами (в межах л╕м╕ту куп╕вл╕ гот╕вково╖ валюти – до 150 тис. грн / день в екв╕валент╕);
- зб╕льшу╓ться л╕м╕т на перекази ╕ноземно╖ валюти за кордон без в╕дкриття рахунку для ф╕зичних ос╕б – з 15 до 150 тис. грн / р╕к;
- скасову╓ться подв╕йний контроль за операц╕ями з експорту продукц╕╖ – валютний нагляд зд╕йснюватиме лише той банк, який отримав ╕нформац╕ю про в╕дпов╕дну митну декларац╕ю;
- скасову╓ться
обов’язкове декларування валютних ц╕нностей, доход╕в та майна, що належать резидентам Укра╖ни та знаходяться за ╖╖ межами.
Разом з тим, Закон № 2473 скасову╓ низку нормативно-правових акт╕в, якими на сьогодн╕шн╕й день передбачен╕ обмеження у сфер╕ валютного регулювання, зокрема:
- Указ Президента Укра╖ни в╕д 18 червня 1994 року N 319 "Про нев╕дкладн╕ заходи щодо повернення в Укра╖ну валютних ц╕нностей, що незаконно знаходяться за ╖╖ межами" (╕з наступними зм╕нами);
- Указу Президента Укра╖ни в╕д 27 червня 1999 року N 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в та
застосування штрафних санкц╕й за порушення валютного законодавства".
Доброго дня! Громадянин Молдови ма╓ посв╕дку на проживання в Укра╖н╕. Я правильно розум╕ю, що в╕н ╓ резидентом Укра╖ни? А зв╕дси друге питання: чи ма╓ право на
оформлення автомоб╕ля з╕ знижкою 50%? Дякую, шановн╕ колеги!
Стало в╕домо, коли буде введено новий держстандарт на пшеницю
Новий Державний стандарт Укра╖ни на пшеницю, який буде в╕дпов╕дати нормам ╢вросоюзу, планують ввести у травн╕-червн╕ 2019 року.
Про це пов╕домля╓ться на сайт╕ М╕нагропол╕тики.
Р╕шення щодо коригування ДСТУ на пшеницю було прийнято у 2018 роц╕, зважаючи на тривалий час його д╕╖ без перегляду та зм╕н.
У вересн╕ було розглянуто та схвалено першу редакц╕ю оновлено стандарту на пшеницю, яка була оприлюднена для
публ╕чного обговорення на двом╕сячний терм╕н. При п╕дготовц╕ друго╖ редакц╕╖ були врахован╕ пропозиц╕╖, як╕ над╕йшли в╕д учасник╕в зернового ринку.
Проект друго╖ редакц╕╖ ДСТУ на пшеницю буде розглянуто на зас╕данн╕ Техн╕чного ком╕тет╕ у лютому поточному року.
"В оновленому стандарт╕ пропону╓ться зменшити к╕льк╕сть клас╕в непродовольчо╖ пшениц╕, що матиме позитивне значення, особливо у систем╕ ╖╖ загот╕вл╕. Також увага нада╓ться показникам, пов’язаним з
хл╕бопекарськими властивостями зерна – вм╕стом б╕лка та клейковини", - розпов╕ли у М╕нагропол╕тики.
Зазнача╓ться, що уперше до стандарту пропону╓ться ввести показник вм╕сту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, а у якост╕ рекомендованого – значення сили борошна.
Нагада╓мо, з 1 с╕чня 2019 року переважна б╕льш╕сть техн╕чних стандарт╕в Радянського Союзу "ГОСТ", розроблених до 1992 року, втратили силу в Укра╖н╕.
- Кому мають п╕дпорядковуватися податкова та митна служба п╕сля под╕лу ДФС? М╕нф╕ну?
- Безперечно, М╕нф╕ну. Не страшно, що у нас М╕н╕стерство ф╕нанс╕в ще залиша╓ться слабким. Новий м╕н╕стр Оксана Маркарова зможе прид╕лити увагу цим напрямам. ╤ потихеньку ц╕ напрями стануть керованими. Тим б╕льше, що керувати двома розд╕леними службами буде легше. Буде можлив╕сть з когось питати. Зараз, мабуть, ДФС пережива╓ найскладн╕ший пер╕од. Кер╕вники ╕ заступники ДФС сам╕ перебувають у
п╕дв╕шеному стан╕. Те, що вони не призначен╕ на посади ╕ знаходяться у статус╕ в.о., багато про що говорить. Це служба без кер╕вництва.
- П╕сля зв╕льнення Мирослава Продана н╕би за власним бажанням прем’╓р Володимир Гройсман говорив, що найближчим часом буде оголошений конкурс по в╕дбору кер╕вника ДФС. П╕сля р╕шення про под╕л служби питання про в╕дб╕р кер╕вника ДФС вже не актуальне? Якою ви бачите цю ситуац╕ю?
- Не можу сказати, чому тод╕ були зроблен╕ так╕ заяви. Тому не
можу прокоментувати, що хто хот╕в ╕ чому так сталося. Але не забувайте, що план реформи ДФС був напрацьований ще у 2017 роц╕. М╕с╕я техн╕чно╖ допомоги МВФ завжди намагалася дати сво╓ бачення цьому процесу. Можна приймати не все. Але треба розум╕ти, якщо у нас зараз ╓ техн╕чна можлив╕сть провести оновлення ╕ правильно побудувати роботу, треба цим скористатися. Ми н╕коли за ц╕ роки не вид╕ляли грошей ан╕ у достатн╕й, ан╕ у м╕н╕мальн╕й сум╕ для техн╕чного оновлення. Все перебува╓ у стан╕, який ми могли соб╕
дозволити рок╕в десять назад.
- У 2015 роц╕ ви разом з деякими вашими колегами по податковому ком╕тету були серед ном╕нант╕в конкурсу по в╕дбору голови ДФС. Зараз, коли плану╓ться створення нових окремих служб, ви готов╕ висувати свою кандидатуру, щоб очолити, наприклад, податкову службу?
- Коли ми у 2015 роц╕ брали участь у конкурс╕, я спод╕валася, що кра╖н╕ потр╕бн╕ фахов╕ люди, кер╕вники, як╕ на практиц╕ довели, що вони можуть щось робити. Але так не склалося. Сьогодн╕, коли
цей корабель у пробо╖нах ╕ без штурвалу, я вже так розум╕ю, що це н╕кому не потр╕бно. Ус╕ розум╕ють, що п╕дняти цю машину, яку збили з н╕г, дуже тяжко. Не знаю, що може статися, щоб я прийняла р╕шення йти на конкурс.
- Повернемося до реформи ДФС. Що робити з податковою м╕л╕ц╕╓ю у раз╕ под╕лу в╕домств? Залишити ╖╖ у склад╕ податково╖ служби, як було колись?
- У процес╕ реформи ДФС шляхом под╕лу це питання особисто мене хвилю╓ найб╕льше. Ми не мали починати под╕л, не визначивши долю
податково╖ м╕л╕ц╕╖. Сталося так, що у нас заговорили тему створення ╓диного правоохоронного органу по боротьб╕ з економ╕чними злочинами. Це шкодить вс╕м.
Була пол╕тична воля почати обговорення цього питання. Цим потр╕бно було скористатися ╕ експертам, ╕ самим силовикам, ╕ вс╕м дотичним до питання депутатам. Тому що виходить так, що говорити ╕ об╕цяти щось б╕знесу ми можемо, а коли треба стати до д╕ла ╕ почати непопулярну справу, вс╕ розб╕гаються ╕ залишаються т╕льки т╕, хто критику╓ правильн╕ ╕де╖. Я
маю на уваз╕ законопроекти щодо створення ново╖ служби – про Нац╕ональне бюро ф╕нансово╖ безпеки, ╕ на противагу йому – про Службу ф╕нансових розсл╕дувань, яку пропонувало створити М╕н╕стерство ф╕нанс╕в.
Коли ми з колегами у податковому ком╕тет╕, маючи досв╕д роботи у б╕знес╕, починали обговорювати це питання, у нас була ╓дина мета – реорган╕зувати податкову м╕л╕ц╕ю так, щоб вона перетворилася на анал╕тичний п╕дрозд╕л, щоб прибрати податкову м╕л╕ц╕ю в╕д незаконного втручання у
господарську д╕яльн╕сть. Коли почали заглиблюватися у питання, зрозум╕ли, що це не вир╕шить проблему. ╢ ще ряд правоохоронних орган╕в, як╕ мають можливост╕ перев╕ряти ╕ зд╕йснювати втручання у господарську д╕яльн╕сть. До того ж ще б╕льш брутально, н╕ж податкова м╕л╕ц╕я. Тод╕ й почали говорити, що потр╕бен ╓диний орган.
Концептуально ми провели не один р╕к у зустр╕чах з б╕знесом, щоб в╕дчути, наск╕льки ця думка може бути сприйнята у сусп╕льств╕. Те, що цей орган ма╓ бути незалежним ╕ точно не п╕д
М╕нф╕ном – це однозначно. Що це ма╓ бути орган не у склад╕ МВС – однозначно. Ми виписали законопроект, який ч╕тко ╕ однозначно да╓ визначення робот╕ нового бюро. Для тексту проекту закону багато взяли з практики Литви та Румун╕╖. Експерти з ╢вроком╕с╕╖ допомагали описати нам концептуальн╕ реч╕.
Яко╖ ж критики ми зазнали? Мене здивувала реакц╕я експертного середовища на першому етап╕ обговорення. Перш╕ питання, як╕ нам ставили: "З чотирма органами зараз можна домовитися, а як бути, якщо з
одним не домовишся?". Не буду пояснювати у чому детал╕ цих домовленостей. Норми Крим╕нально-процесуального кодексу св╕дчать сам╕ за себе, що достатньо домовитися з одн╕╓ю структурою ╕ можна прикрити будь-який злочин.
- Критики вашого законопроекту говорили, зокрема, про те, що бюро не ма╓ п╕дпорядковуватися президенту ╕ не ма╓ бути силовим органом. Ви ж пропонували навпаки.
- Якби ми говорили т╕льки про те, що ми зам╕ню╓мо податкову м╕л╕ц╕ю ╕ у нас залишилися б силов╕
п╕дрозд╕ли у Нацпол╕ц╕╖, то, можливо, експерти були б прав╕. Якщо б ми створювали т╕льки департамент по боротьб╕ з правопорушеннями п╕д час застосування податкового законодавства, то, можливо, його треба робити без силового блоку. Це сид╕ли б виключно анал╕тики, як╕ передавали ╕нформац╕ю у Нац╕ональну пол╕ц╕ю ╕ пот╕м певн╕ п╕дрозд╕ли проводили сл╕дчу роботу та доводили б вс╕ розсл╕дування до к╕нця.
Але якщо йдеться про ╓диний орган, це ма╓ бути виключно орган з правоохоронними функц╕ями ╕ з тим
п╕дходом, який ми п╕сля обговорення виклали як останню редакц╕ю, яку запропонували сусп╕льству. Бюро ма╓ складатися з анал╕тичного п╕дрозд╕лу – це дв╕ третини нового органу, який працюватиме з доступом до вс╕х ╕нформац╕йних систем ╕ баз даних, як╕ ╓ в державних виконавчих органах. Це те, без чого зробили фальстарт наш╕ антикорупц╕йн╕ органи. Цей негативний досв╕д варто врахувати.
Обов'язково ма╓ бути сл╕дчо-оперативний блок. Ми домовилися, що п╕дрозд╕ли ф╕зичного захисту не мають права брати
участь безпосередньо в оперативн╕й д╕яльност╕, вони ╕снують лише для захисту прац╕вник╕в оперативно-сл╕дчого блоку. Ми виписали детально, що вони не можуть бути у масках ╕ повинн╕ мати розп╕знавальн╕ знаки. Економ╕чн╕ злочини – найб╕льша проблема. З ними "б╕лими ком╕рцями" не поборешся. Потр╕бно усв╕домлювати ╕ давати соб╕ правдиву в╕дпов╕дь на запитання: чи можна через запевняння ╕ висв╕тлення ╕нформац╕╖ побороти економ╕чну злочинн╕сть? У жодному раз╕.
Повертаючись до питання под╕лу ДФС. Мен╕
дос╕ незрозум╕ло, як ми можемо вийти ╕з ситуац╕╖, якщо два ключових блоки питань – бази даних ╕ податкова м╕л╕ц╕я – залишаються невир╕шеними, не створено новий правоохоронний орган по боротьб╕ з економ╕чними злочинами. Ми не викону╓мо сво╖ зобов’язання.
Експерти загралися зам╕сть того, щоб об'╓днатися ╕ разом працювати. Договорилися до того, що не створено жодний орган. ╢ податкова м╕л╕ц╕я, ╓ СБУ, ╓ Нацпол╕ц╕я. Генеральна прокуратура зд╕йсню╓ т╕льки нагляд, хоча ╕ тут ╓ певн╕
питання.
- Як╕ у вас оч╕кування щодо ухвалення вашого законопроекту про НБФБ? До президентських вибор╕в це питання може з'явитися у порядку денному?
- Я сп╕лкуюся з колегами у зал╕. Приблизно третина депутат╕в п╕дтримують створення бюро ╕ дов╕ряють мен╕ питання коригування тексту закону м╕ж першим ╕ другим читанням у рамках того, про що ми вже домовилися. ╢ третина колег, як╕ взагал╕ не хочуть читати текст законопроекту ╕ думати про можлив╕сть тако╖ трансформац╕╖, оск╕льки це
люди, як╕ створювали у правоохоронних органах певн╕ п╕дрозд╕ли ╕ не хот╕ли б втрачати т╕ здобутки, як╕ вони мають. ╤ ще третина вага╓ться, остер╕гаючись, що виконання закону може н╕велювати все те добре, що пропону╓ться авторами документу.
Мен╕ хот╕лося б, щоб ми до к╕нця каденц╕╖ парламенту восьмого скликання прийняли закон про НБФБ хоча б у першому читанн╕. Щоб було зрозум╕ло ╕ сусп╕льству, ╕ експертам, до чого ми руха╓мося. Зараз ми продовжу╓мо працювати, у тому числ╕ з економ╕стами та
спец╕ал╕стами посольств. У нас вже ╓ альтернативне бачення щодо тексту тих статей, як╕ викликали у них сумн╕в або побоювання. Ми прийшли до компром╕сного вар╕анту. Спод╕ваюся, що невдовз╕ завершимо обговорення сп╕рних момент╕в з м╕жнародними експертами ╕ посольства зможуть п╕дтримати к╕нцевий текст законопроекту по створенню НБФБ, який ми запропону╓мо.
- У минулому роц╕, як багатьом здалося, президент висловив вам п╕дтримку у цьому питанн╕, коли законопроект про Нацбюро ф╕нансово╖ безпеки
винесли на обговорення на Нац╕ональну раду реформ. Здавалося, що пол╕тична воля ╓. Зараз, коли процес загальмувався, ╕, беручи до уваги старт президентсько╖ передвиборчо╖ кампан╕╖, Петро Порошенко вже не буде форсувати це питання?
- Йому нема╓ необх╕дност╕ це питання форсувати. Зараз я маю виконати певну роботу, чим ╕ займаюся.
- Ще одне з найб╕льш дискус╕йних питань, яке обговорювалося у минулому роц╕, – скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений
кап╕тал. Чому з цим не склалося?
- Частина б╕знесу була проти. ╤ це саме впливова частина б╕знесу, яка форму╓ точку зору, у тому числ╕ у наших кредитор╕в, зокрема МВФ, а також найб╕льш поважних ф╕нансових ╕нституц╕й – Св╕тового банку та ╢БРР. Вони висловилися проти введення податку на виведений кап╕тал зам╕сть податку на прибуток.
Ви бачили, ск╕льки президент на зустр╕чах з б╕знесом намагався переконати одностайно п╕дтримати ╕н╕ц╕ативу з ПнВК. Але цього не в╕дбулося.
Президент, глибоко розум╕ючи тему цього податку, наважився подати законопроект до парламенту. До реч╕, це не так просто зробити. П╕сля внесення цього законопроекту в╕н отримав багато запитань в╕д наших ╓вропейських колег.
- Доводилося чути, що проти ПнВК були компан╕╖ з орб╕ти б╕знесмена Р╕ната Ахметова. Вам щось про це в╕домо?
- Не можу п╕дтвердити. Зовс╕м ╕нш╕ структури проти. Зв╕сно, я дякую укра╖нським п╕дпри╓мствам, як╕ п╕дтримували реформу. На жаль, ╖х в╕дсоток невеликий. ╤
╖х вплив на прийняття р╕шень, зокрема ╕ на м╕жнародному р╕вн╕, незначний.
Найприйнятн╕шим для запровадження ПнВК був 2016 р╕к, коли ╕нфляц╕йн╕ доходи давали можлив╕сть покрити тимчасовий розрив, який у будь-якому випадку супроводжу╓ запровадження нового податку, в╕д цього н╕куди не под╕тися.
- Чи можливе доопрацювання законопроекту про ПнВК, зокрема, з тими зм╕нами, про як╕ М╕нф╕н домовився з МВФ? Мова йде про те, що цей податок буде запроваджений т╕льки для малого та середнього б╕знесу з оборотом в р╕к до 200 млн гривень, а також про те, що б╕знес заплатить авансом 50% в╕д прибутку за попередн╕й р╕к. Наск╕льки це реально?
- Оксана Маркарова, на в╕дм╕ну в╕д попереднього кер╕вництва М╕нф╕ну, взялась за цю роботу. Вона, як ╕ Дмитро Шимк╕в (екс-заступник голови Адм╕н╕страц╕╖ президента, - ред.), доклала багато зусиль, щоб нас взагал╕
почали чути наш╕ зах╕дн╕ партнери ╕ кредитори, щоб проговорити детал╕ ╕ показати, що податок не т╕льки перекрива╓ схеми, а й нада╓ б╕льше свободи саме тим ╕нвестиц╕ям, як╕ залишаються в Укра╖н╕.
М╕нф╕н с╕в за ст╕л переговор╕в з МВФ, ╕ ╖м вдалося домовитися, але з певними умовами, зокрема щодо обмеження у 200 м╕льйон╕в гривень. Коли ми винесли на ком╕тет питання, чи можна вводити ПнВК з такими перех╕дними умовами, то найактивн╕ш╕ автори законопроекту сказали, що н╕, будь-який компром╕сний вар╕ант
неприйнятний, потр╕бно вводити у повному обсяз╕.
- Як ви оц╕ню╓те ╕н╕ц╕ативу М╕н╕стерства соц╕ально╖ пол╕тики запровадити регресивну шкалу ставок ╢диного соц╕ального внеску та зб╕льшити стелю зарплат, з яко╖ платиться ╢СВ? Для б╕знесу це досить непопулярна ╕дея. Чи знайде вона п╕дтримку у зал╕?
- Цю ╕н╕ц╕ативу потр╕бно широко обговорювати. Поки що б╕льш╕сть проти. ╢ ризик, що велик╕ зарплати п╕дуть в "т╕нь". Можливо, доц╕льн╕ше знайти запоб╕жники до ╕снуючо╖
системи, щоб не було зловживань, коли на п╕дпри╓мств╕ у одн╕╓╖-двох ос╕б зарплата м╕льйон ╕ б╕льше, а вс╕ решта отримують м╕н╕мальн╕ зарплати.
- Кра╖на вже знаходиться у стан╕ передвиборчо╖ кампан╕╖. У цей пер╕од темп реформ згаса╓. Вт╕м, можливо, ви оч╕ку╓те, що найближчим часом все ж будуть прийнят╕ важлив╕ податков╕ законопроекти?
- Зв╕сно, зараз час, коли не варто спод╕ватися на
прийняття якихось важливих законопроект╕в. Але я все ж хочу, щоб у зал╕ були розглянут╕ законопроекти, як╕ ми ма╓мо ╕мплементувати по Угод╕ про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С.
Можливо, вдасться розглянути хоча б у першому читанн╕ законопроект щодо ╕мплементац╕╖ рекомендац╕й BEPS по боротьб╕ з розмиванням податково╖ бази. ╤ хот╕лося б у першому читанн╕ розглянути
законопроект про створення Нацбюро ф╕нансово╖ безпеки. Податок на виведений кап╕тал необх╕дно розглядати, але я не можу цього об╕цяти, поки не проведемо необх╕дн╕ переговори з МВФ ╕ не досягнемо сп╕льного розум╕ння того тексту, який ма╓ бути винесено у зал.
- У 2016 роц╕ ви ╕н╕ц╕ювали питання щодо проведення "нульового декларування", коли громадяни мають розкрити ус╕ сво╖ активи
та розпочати в╕дносини з податковою службою з "чистого листа". Але тод╕ цю ╕н╕ц╕ативу розкритикували антикорупц╕йн╕ актив╕сти, як╕ вважали, що "нульове декларування" може нашкодити запровадженню електронного декларування для чиновник╕в. Чи плану╓те ви повернутися до цього питання ще у цьому роц╕?
- Ми працю╓мо у цьому напрям╕. В╕дпов╕дний законопроект буде йти паралельно з ╕мплементац╕╓ю рекомендац╕й по боротьб╕ з розмиванням податково╖ бази. Я вважала тод╕ ╕ вважаю зараз, що у одноразовому
декларуванн╕ закладен╕ велик╕ ресурси для кра╖ни, як╕ можуть повернутися ╕ працювати на Укра╖ну. ╤ оск╕льки у нас чиновники вже подали електронн╕ декларац╕╖, ╕ вже не за один р╕к, тому, мабуть, у антикорупц╕онер╕в зникло непорозум╕ння щодо "нульово╖ декларац╕╖".
У р╕к вибор╕в президента ╕ Верховно╖ ради в╕дкладен╕ реформи навряд чи вдасться реал╕зувати, вважа╓ голова парламентського ком╕тету з питань податково╖ ╕ митно╖ пол╕тики, депутат в╕д БПП Н╕на Южан╕на. Вт╕м, спроби прийняти вже напрацьован╕ законопроекти залишати не варто, переконана вона. Про
плани ком╕тету, проблеми Державно╖ ф╕скально╖ служби ╕ перспективу запровадження добров╕льного "нульового декларування" Н╕на Южан╕на розпов╕ла в ╕нтерв'ю РБК-Укра╖на.
- Наприк╕нц╕ минулого року була проблема з розмитненням авто на ╓врономерах. На держкордон╕ виникли черги, власники автомоб╕л╕в мали проблеми з визначенням вартост╕ ╖х авт╕вок при сплат╕ митних платеж╕в. Чому так сталося ╕ яка тепер ситуац╕я?
- Законопроекти щодо
розмитнення авто з ╓вропейською ре╓страц╕╓ю обговорювалися та готувалися два з половиною роки. У робочих групах були представники в╕д ус╕х зац╕кавлених структур – прац╕вники митниц╕, кер╕вники Державно╖ ф╕скально╖ служби та М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.
Але, незважаючи на два з половиною роки п╕дготовки, прац╕вники зазначених структур одразу не були готов╕
до реал╕зац╕╖ норм прийнятих закон╕в. Вже зараз, анал╕зуючи ситуац╕ю, я розум╕ю, що рядов╕ фах╕вц╕ не доносили думку ╕ р╕шення з робочих груп до кер╕вництва сво╖х в╕домств. Ухвалюючи р╕шення, вс╕ розум╕ли, як буде запущений процес ╕ що кому буде треба робити, а коли д╕йшло до справи, то виявилося, що кер╕вники не дуже розум╕ли до к╕нця вс╕ норми закону.
Нам вдалося швидко в╕дреагувати на проблему. Я мала можлив╕сть сп╕лкуватися з в.о. заступника кер╕вника ДФС з митного напряму ╕ почути його точку
зору, щоб зрозум╕ти, до чого вони були готов╕, а до чого – н╕. Зокрема, потр╕бно було в╕дкоригувати питання щодо сум╕жних послуг на митниц╕, як╕ в╕дразу в╕дчули на соб╕ люди. Це стосу╓ться ╕ вартост╕, ╕ швидкост╕ процедур. Я маю на уваз╕ брокерськ╕ послуги, сертиф╕кац╕ю авто та варт╕сть стоянки у зон╕ митного контролю. Ц╕ нюанси мали в╕дпрацювати безпосередньо виконавц╕ цього закону ╕ знайти компром╕сн╕ вар╕анти вир╕шення вс╕х питань.
Кожна складова митного оформлення, як╕ я зараз назвала, у
нас частково в╕ддан╕ на в╕дкуп приватному б╕знесу. Зокрема, брокери – це приватн╕ структури. Як вони д╕ють? Чи виключно у правовому пол╕? Ми побачили, що митн╕ терм╕нали у нас також належать приватним структурам, а також – яку плату вони можуть встановлювати за в'╖зд, ви╖зд ╕ стоянки у зон╕ митного контролю.
- Приватн╕ структури скористалися ситуац╕╓ю та намагалися заробити на аж╕отаж╕ з розмитненням?
- Ц╕ни були п╕днят╕ невиправдано. Чи скористалися вони
ситуац╕╓ю, я сказати не можу. Спостер╕гаючи, що к╕льк╕сть автомоб╕л╕в на ╓вропейськ╕й ре╓страц╕╖ в кра╖н╕ швидко зростала ╕ що це створювало проблеми, н╕хто не бачив вих╕д з ц╕╓╖ ситуац╕╖, а, можливо, ╕ не хот╕в бачити. Вс╕х влаштовувало те, що народжувалося в цей момент в кра╖н╕, а саме – брутальне порушення законодавства.
З одного боку, закон порушували т╕, хто в'╖жджав в кра╖ну ╕ одразу надавав недостов╕рну ╕нформац╕ю, знаючи, що за це ╖м н╕чого не буде. З ╕ншого, - т╕, хто пропускав так╕
авто в кра╖ну ╕ не реагував, не дивлячись на норми Митного кодексу, а також т╕, хто не зупиняв ╕ не повертав у законне русло тих же митник╕в ╕ людей, як╕ скористалися ц╕╓ю ситуац╕╓ю.
- Ви ма╓те на уваз╕ правоохоронн╕ органи?
- Вся система пригальмувала. Але нам вдалося знайти компром╕сне р╕шення. Хоча воно багатьох не задовольнило, зокрема й мене. Я розум╕ю, що можлив╕стю завезти дешев╕ автомоб╕л╕ скористалися люди, у яких д╕йсно нема╓ грошей на б╕льш дорог╕ авто. Вт╕м, левова
частка – це т╕, хто робив на цьому б╕знес, користуючись прогалинами у виконанн╕ процедур.
Зараз закони працюють. На трет╕й тиждень п╕сля того, як вони набрали чинност╕, велика к╕льк╕сть машин по╖хала на розмитнення Ще протягом четвертого тижня роботу саботували деяк╕ митниц╕, влаштувавши згов╕р м╕ж митними постами ╕ брокерами. П╕д╕гр╕вали цей саботаж люди, для
яких це ран╕ше був б╕знес. Вони ╕ самих людей п╕д╕гр╕вали не ╖хати розмитнюватися, ╕ митник╕в, щоб вони не давали людям можливост╕ розмитнюватися. До цих п╕р лунають заклики до людей, щоб вони активно не розмитнювали авто, бо н╕бито ╓ шанс досягти чогось нового. Але я прошу вс╕х людей, кого це стосу╓ться, використати цей час, щоб знайти можлив╕сть для розмитнення
автомоб╕л╕в.
Н╕якого повороту под╕й не може бути. Норми приймалися дуже важко. Важко було знайти компром╕с з людьми, як╕ були категорично проти надання п╕льг. Не потр╕бно зараз прикриватися людьми, для яких розмитнення занадто дороге. Особисто я вважаю, якщо людина придбала автомоб╕ль за тисячу ╓вро, то для не╖ будь-яка сума ╓ великою. ╤ така людина взагал╕ не готова
зд╕йснювати митне оформлення ╕ сплачувати митн╕ платеж╕. Д╕лки, як╕ завозили ц╕ автомоб╕л╕, об╕цяли людям, що вони будуть все життя ╖здити п╕д ╖х прикриттям. Мабуть, тепер д╕йсно з економ╕чно╖ точки зору недоц╕льно сплачувати митн╕ платеж╕ за автомоб╕ль, якому б╕льше 15 рок╕в ╕ який був недорогий при придбанн╕.
- Що людям робити з такими авто?
- Краще з цими автомоб╕лями розпрощатися у спос╕б, який вони для себе приймали, коли придбавали. Вс╕ знали, що з таким автомоб╕лем потр╕бно
буде прощатися. Краще купити б╕льш нове авто ╕ розмитнитися за новими ставками. Цей процес п╕шов. Коли називають к╕льк╕сть авто, як╕ розмитнюються, не називають ту велику частину авто, як╕ вперше за╖жджають в Укра╖ну. А ╖х за╖жджа╓ ст╕льки, а то й б╕льше тих, що розмитнюються п╕сля перебування на територ╕╖ кра╖ни. Сьогодн╕ розмитню╓ться 4,5-5 тисяч авто в день. З них 40-50 в╕дсотк╕в так званих "╓вроблях", решта – автомоб╕л╕, як╕ ран╕ше не за╖жджали в Укра╖ну.
Головне, що ми надали можлив╕сть
людин╕ пройти митне оформлення ╕ поставити автомоб╕ль на обл╕к в Укра╖н╕. А все решта – спекуляц╕╖ ╕ викручування ╕нформац╕╖ на користь людей, як╕ протид╕яли цьому процесу або бачать ╓дине спас╕ння в електорат╕, який можна п╕дтягти п╕д сво╖ пол╕тичн╕ амб╕ц╕╖. Цього точно не варто робити. Так╕ соц╕альн╕ питання не треба використовувати у пол╕тиц╕, бо так заводять людей ще глибше у проблеми. Жодна пол╕тична сила, яка зможе прийти у наступний парламент, якщо вона буде в╕дпов╕дати у тому числ╕ за бюджет
кра╖ни, не зможе прийняти б╕льш л╕беральний закон, н╕ж прийнятий зараз.
- Тобто найближчим часом не варто оч╕кувати на зм╕ни у законодавств╕ щодо розмитнення авто, зокрема, стосовно продовження п╕льгового пер╕оду?
-Процес ╕де. Люди, як╕ намагались його гальмувати, мають в╕д╕йти у сторону. Т╕, хто бажа╓ розмитнити авто, у
встановлен╕ законом строки, встигне це зробити. Н╕яких розмов про продовження, перенесення або зм╕ну цих строк╕в йти не може.
- Чи я правильно зрозум╕в вашу думку, що деяк╕ пол╕тики та пол╕тичн╕ сили можуть спекулювати на ц╕й тем╕ напередодн╕ президентських та парламентських вибор╕в, намагаючись розхитати ситуац╕ю?
- Думаю, що так. Багатьом ми допомагали вир╕шувати питання що назива╓ться "з кол╕с". Ряд проблем знято. Вт╕м, люди продовжують писати нам щодо т╕╓╖ ж вартост╕
авто, яку вони заявляють, ╕ яку митники в╕д них вимагали ран╕ше. Ц╕╓╖ проблеми вже нема╓. Порядок митного оформлення авто такого типу прийнято. Але люди продовжують ставити запитання. Чому так в╕дбува╓ться? Наприклад, сто╖ть 500 автомоб╕л╕в, розмитнення яких стриму╓ться людьми, як╕ проти нових закон╕в, а по цим 500 авто нав╕ть декларац╕╖ н╕хто не подав. Ми зробили цю
роботу, ╕ процес п╕шов. ╤ люди, як╕ продовжували стояти, п╕шли на розмитнення
- Ви згадали, що сп╕вроб╕тники митниц╕ на м╕сцях намагалися нагн╕тати ситуац╕ю. Кер╕вництво ДФС втрутилося, щоб навести порядок?
- Зараз дуже тяжка ситуац╕я в управл╕нн╕ ДФС. Мен╕ зда╓ться, що втрачено ч╕тка вертикаль, п╕дпорядкован╕сть ╕ керован╕сть. Можливо, у
центральному апарат╕ не знали вс╕х нюанс╕в, як╕ в╕дбувались на м╕сцях.
- До реч╕, щодо ДФС. У грудн╕ уряд ухвалив р╕шення розд╕лити ╖╖ на податкову та митну службу. На вашу думку, як це ма╓ в╕дбуватися, ╕ ск╕льки часу може зайняти?
- У цьому питанн╕ ╓ обставини, як╕ говорять, що це треба робити, а ╓ обставини, як╕ викликають багато запитань. Об'╓днання двох р╕зних напрям╕в, коли створювалося М╕н╕стерство доход╕в ╕ збор╕в, в╕дбувалося п╕д певн╕ завдання. Був один топ-менеджер, який
як кер╕вник, мабуть, був сильний, орган╕зовував ус╕ процеси. Консол╕дац╕я в ╓дину службу не була пов’язана з под╕бними функц╕ями митниц╕ та податково╖, спрощенням контролю чи з новими завданнями. Н╕, це було елементарне об'╓днання п╕д одного управл╕нця.
Коли об'╓днували, залишались нел╕кв╕дованими ще дв╕ чи три юридичн╕ особи. ╤ м╕нус у тому, що т╕ юридичн╕ особи дос╕ не л╕кв╕дован╕. Один з етап╕в перетворень був призначений саме для того, щоб позбавитися невиг╕дних сп╕вроб╕тник╕в, як╕,
користуючись прогалинами у застар╕лому трудовому законодавств╕, залишаються "в╕чними" прац╕вниками ╕ не зв╕льняються.
З першого року роботи у ком╕тет╕ ми говорили, що тод╕ було зроблене невластиве об’╓днання двох напрям╕в, як╕ мають р╕зн╕ завдання. Коли я дивилась структуру, штатний розпис, назви департамент╕в, я довго не могла зрозум╕ти, хто чим займа╓ться, де по╓днан╕ ф╕скальн╕ ╕ митн╕ функц╕╖ ╕ що це за ун╕кальн╕ прац╕вники за сво╖ми профес╕йними зд╕бностями.
Щодо постанови Каб╕нету
м╕н╕стр╕в у мене також ╓ питання. Але роз'╓днувати за функц╕ями потр╕бно. Ми ма╓мо ран╕ше перетворен╕ юридичн╕ особи л╕кв╕довувати ╕ пройти весь шлях начисто.
У закон╕, який ми приймали у грудн╕ 2016 року, було поставлене завдання виконавч╕й влад╕ провести до 1 липня 2017 року аудит баз даних ДФС. Весь цей пер╕од ми намагалися ╕н╕ц╕ювати перенесення ╖х у М╕н╕стерство ф╕нанс╕в. Але тод╕ взагал╕ не було зрозум╕ло, що ми можемо переносити, що у нас за продукти ╓, як ми можемо забезпечити ╖х
функц╕онування ╕ подальшу роботу прац╕вник╕в ДФС ╕з цими базами. Разом з тим, потр╕бен стов╕дсотковий контроль з боку М╕нф╕ну. Цього не в╕дбулося. Н╕ ДФС не готова була передавати сво╖ бази, н╕ М╕нф╕н ╖х приймати.
Сьогодн╕ у нас 2019 р╕к. Аудит не проведено. Зараз я сумн╕ваюся, що в╕н взагал╕ може бути проведений. Супротив з боку ДФС цьому аудиту величезний, а М╕нф╕н теж не усв╕домлю╓, який саме аудит потр╕бно провести, ╕ не використову╓ сво╖ повноваження, щоб зробити це силом╕ць.
- Чому
так в╕дбува╓ться? Це в╕дсутн╕сть пол╕тично╖ вол╕ чи як╕сь ╕нш╕ причини?
- У даному питанн╕ про пол╕тику взагал╕ не треба говорити. Тут ╓ ефект виконавц╕в. В╕н в╕д╕гра╓ чи не найг╕ршу роль. Недостатня квал╕ф╕кац╕я М╕н╕стерства ф╕нанс╕в ╕ зацементована позиц╕я ДФС не дають справ╕ рухатися.
Ми ж зна╓мо, що програмне забезпечення, починаючи в╕д техн╕чного завдання до техн╕чно╖ реал╕зац╕╖, робиться не спец╕ал╕стами ДФС, а здеб╕льшого компан╕ями на аутсорсингу. Захист ╕нформац╕╖ не
перев╕рений. Не проведен╕ вс╕ процедури, як╕ б п╕дтвердили, що це програмне забезпечення, яким ДФС користу╓ться як основою основ, в╕дпов╕да╓ вс╕м нормам ╕ критер╕ям. Я майже впевнена, що у бази даних ДФС в╕дбува╓ться зовн╕шн╓ втручання. Це складне питання, але з нього потр╕бно починати, щоб под╕л ДФС в╕дбувся правильно.
- Ви кажете, що майже впевнен╕, що у бази даних ДФС ╓ зовн╕шн╓ втручання. Як це можливо ╕ чи законно?
- Зв╕сно, це незаконно. Якщо за вс╕ ц╕ роки так ╕ не знайшли
людину, яка за це в╕дпов╕ла б, то мен╕ зда╓ться, що це безпосередня в╕дпов╕дальн╕сть кер╕вника ДФС. Його ╕н╕ц╕атива ╕ наполеглив╕сть мала бути реал╕зована саме у цьому питанн╕.
- Про якого саме кер╕вника мова: ╤горя Б╕лоуса, Романа Нас╕рова чи Мирослава Продана?
- Це треба було зробити одразу п╕сля зв╕льнення Олександра Клименка з посади кер╕вника М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в, коли у 2014 роц╕ створювали на його баз╕ Державну ф╕скальну службу. Мен╕ зда╓ться, що люди, як╕ писали
те програмне забезпечення, дос╕ мають можлив╕сть втручатися у його роботу.
Застосування п╕льгово╖ ставки оподаткування акцизним податком легкових транспортних засоб╕в зак╕нчу╓ться 22 лютого 2019 року.
Встановлена ставка з коеф╕ц╕╓нтом 0,5 застосову╓ться у раз╕ ввезення одного легкового транспортного засобу на одну ф╕зичну особу для власного використання.
Зазнача╓мо, що застосування автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками не дозволя╓ зд╕йснити митне оформлення транспортних засоб╕в за декларац╕ями, як╕ подаються ф╕зичною особою повторно, отже дозволя╓
упередити недонадходження до бюджету митних платеж╕в.
Також застосування АСАУР дозволя╓ зд╕йснювати автоматичний в╕дб╕р митних декларац╕й або перем╕щень товар╕в, транспортних засоб╕в, ос╕б через кордон, по яких необх╕дно посилити митний контроль, генерувати перел╕к митних формальностей та ф╕ксувати ╕нформац╕ю, внесену посадовими особами митниць за результатами митних формальностей.
В╕дпов╕дно до ст. 16 Закону Укра╖ни в╕д 16.04.91 р. № 959 «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» л╕цензування зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й визнача╓ться як комплекс адм╕н╕стративних д╕й органу виконавчо╖ влади з питань економ╕чно╖ пол╕тики з надання дозволу на зд╕йснення суб’╓ктом зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ експорту (╕мпорту) товар╕в.
Р╕шення про застосування режиму л╕цензування експорту (╕мпорту) товар╕в, у тому числ╕ встановлення квот (к╕льк╕сних або ╕нших
обмежень), прийма╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни за поданням центрального органу виконавчо╖ влади з питань економ╕чно╖ пол╕тики з визначенням перел╕ку конкретних товар╕в, експорт (╕мпорт) яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, пер╕оду д╕╖ л╕цензування та к╕льк╕сних або ╕нших обмежень щодо кожного товару.
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2013 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19.12.2012 р. № 1201 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2013 р╕к».
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2014 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25.12.2013 р. № 950 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2014 р╕к».
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2015 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 14 с╕чня 2015 року № 1 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2015 р╕к».
Перел╕к товар╕в,
експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2016 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 грудня 2015 року № 1176 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2016 р╕к».
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2017 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 28 грудня 2016 року № 1009 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот
на 2017 р╕к».
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2018 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 грудня 2017 року № 1018 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2018 р╕к».
Перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню у 2019 роц╕, визначено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 27 грудня 2018 року № 1136 «Про затвердження перел╕к╕в
товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та квот на 2019 р╕к».
Муж купил жене несколько одинаковых трусиков одного цвета. - Они же совсем одинаковые! Зачем ты их купил? Люди подумают, что я не меняю нижнее бельe! - Какие люди?
Афоризм
Страшнее законодательства в Украине есть только практика его применения. И только те могуть считать себя профессионалами, которые любой Закон могут "повернуть" в свою сторону. На каждый Закон есть Антизакон, только нужно уметь его найти.
