1.	№ 490 от 11-10-2018 В╕домчий документ Про затвердження Порядку в╕дбору зразк╕в та ╖х перевезення (пересилання) до уповноважених лаборатор╕й для ц╕лей державного контролю та Форми акта в╕дбору зразк╕в "ОВУ" № 7 от 25-01-2019 Действует с 26-01-2019

MDoffice

Количество просмотров: 23 (за период c 00:00 по 18:03 26/01/19), всего просмотров: 260

Закон вiд 19.09.2013 № 584-VII ВРУ Про Митний тариф Укра╖ни Вступил в силу с 01.01.2014

• Все хиты документов

MDoffice

Подписание Соглашения о зоне свободной торговли с Израилем подразумевает ее постепенное внедрение, которое займет от 3 до 7 лет.

Об этом на заседании правительства в среду заявил первый вице-премьер-министр — министр экономического развития и торговли Степан Кубив, передает УНИАН.

«Это даст возможность бизнесу подготовиться и максимально использовать возможности свободной торговли», — сказал он.

При этом Кубив добавил, что сразу после ратификации соглашения Израиль уберет ввозные пошлины для 9% сельскохозяйственных товаров и 80% промпродукции украинского производства.

Согласно данным Министерства экономического развития и торговли Украины, предполагается нулевая ставка на экспорт из Украины рыбы, растительных масел (из свирпы и рапса), овощей консервированных. В пределах тарифных квот разрешен беспошлинный ввоз мяса птицы, молочных продуктов, мороженного, подсолнечного масла, яиц, меда, пшеницы, хлебобулочных изделий, вина.

Через 3 года нулевая пошлина вводится на экспорт в Израиль украинских орехов, специй, семян, плодового пюре, табака, через 5 лет — на мясо утки, рыбу, продукты из рыбы и ракообразные, муку, крахмал кукурузный, растительные масла (арахисовое, пальмовое, кокосовое, льняное, кукрузное, рициновое), консервы мясные, соки, овощи, плоды, кондитерские изделия, желатин и т.д. Через 7 лет будет разрешен беспошлинный ввоз экстракта солодового, кетчупа и домашних соусов.

Частичная либерализация предусмотрена для доступа на рынок Израиля капусты, огурцов, отдельных видов молока и сливок из Украины.

При этом Израиль получит право на беспошлинный ввоз анчоусов, растительных масел, орехов, сладостей, тропических фруктов, соков, хлебобулочных изделий. Через 3 года – на живые растения, картофель, свежие плоды, овощные смеси, консервированные тропические плоды, варенье и желе, экстракты, эссенции и концентраты (в т.ч. белковые). Через 5 лет – свежие помидоры, морковь, репу, перец, овощи сушенные, абрикосы, сливы, нектарины, клубнику, землянику, кофе, чай, соки, кетчуп и томатные соусы, вина.

Частичная либерализация предусмотрена на сушенные томаты, хлебобулочные изделия без меда, печенье, соки отдельных видов плодов.

   Застосування автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками дозволя╓ зупинити митне оформлення товар╕в за ризиковими декларац╕ями, а отже упередити недонадходження до бюджету платеж╕в. Так, лише за 21 день поточного року за рахунок застосування АСАУР до бюджету вже перераховано близько 20 млн грн. Це суми, як╕ були нарахован╕ в результат╕ коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, кра╖ни походження та класиф╕кац╕╖ товар╕в. Про це розпов╕в в.о. директора Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Андр╕й Войцещук.

   За його словами, автоматизована система анал╕зу та управл╕ння ризиками застосову╓ться як один з механ╕зм╕в контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни.

   В╕дпов╕дно до Митного кодексу Укра╖ни, декларант або уповноважена ним особа, як╕ заявляють митну варт╕сть товару, зобов’язан╕ подавати достов╕рн╕ в╕домост╕ про визначення митно╖ вартост╕, як╕ повинн╕ базуватися на об’╓ктивних, документально п╕дтверджених даних, що п╕ддаються обчисленню.

   В╕дпов╕дно до Угоди про СОТ, до яко╖ при╓дналася Укра╖на, кожна кра╖на збер╕га╓ за собою право встановлювати власну систему контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в.

   Застосування АСАУР дозволя╓ зд╕йснювати автоматичний в╕дб╕р митних декларац╕й або перем╕щень товар╕в, транспортних засоб╕в, ос╕б через кордон, по яких необх╕дно посилити митний контроль, генерувати перел╕к митних формальностей та ф╕ксувати ╕нформац╕ю, внесену посадовими особами митниць за результатами митних формальностей.

   Спрацювання проф╕лю ризику ╓ п╕дставою для поглибленого вивчення документ╕в та в╕домостей, зазначених в них, обставин зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖ ╕з прийняттям управл╕нського р╕шення на в╕дпов╕дному р╕вн╕.

   «ДФС пост╕йно зд╕йсню╓ проф╕лювання системи АСАУР для як╕сного виконання органами ДФС форм митного контролю, ефективно╖ протид╕╖ порушенням митного законодавства, забезпечення повноти оподаткування товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни. Також цей процес проводиться з метою встановлення в╕дпов╕дност╕ п╕дход╕в у проф╕люванн╕ ризик╕в нормам митного законодавства кра╖н ╢С, м╕жнародним конвенц╕ям», – розпов╕в Андр╕й Войцещук.

   Як зазначив посадовець, актуал╕зац╕я ╕ перегляд в╕дпов╕дних проф╕л╕в АСАУР зд╕йсню╓ться за напрямами достов╕рност╕ декларування, класиф╕кац╕╖ товар╕в, кра╖ни ╖х походження та повноти оподаткування.

   Застосування в╕дпов╕дних генеруючих проф╕л╕в АСАУР сприя╓ виконанню митниками безпеково╖ функц╕╖ за рахунок ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни. Кр╕м того, через контроль зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й забезпечу╓ться захист економ╕чних ╕нтерес╕в Укра╖ни, зд╕йсню╓ться ╕мплементац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного права та прискорення товарооб╕гу зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ Укра╖ни.

   До того ж за рахунок припинення схем незаконного перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни зб╕льшуються надходження з╕ сплати митних платеж╕в до державного бюджету Укра╖ни.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

В╤ВТОРОК, 22 С╤ЧНЯ 2019, 07:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА

Раз на п╕втора року. Саме з такою частотою з 2012 року уряд зм╕ню╓ сво╓ бачення щодо формату роботи податково╖ та митниц╕.

Усе почалося в грудн╕ 2012 року. Бажаючи встановити контроль за головними ф╕нансовими потоками кра╖ни, уряд Миколи Азарова об'╓днав митницю ╕ податкову в М╕н╕стерство доход╕в ╕ збор╕в. П╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ його л╕кв╕дували. На баз╕ м╕н╕стерства в╕дновили Державну податкову службу ╕ Державну митну службу.

Однак вже у травн╕ 2014 року Кабм╕н зм╕нив свою думку ╕ створив Державну ф╕скальну службу. Вона об'╓днала у соб╕ митницю, податкову та податкову м╕л╕ц╕ю.

У грудн╕ 2016 року Верховна Рада випадково виключила з Податкового кодексу положення про податкову м╕л╕ц╕ю. Це створило законодавчу кол╕з╕ю — уже трет╕й р╕к вона працю╓ у нап╕влегальному статус╕. Два роки уряд та парламент обговорювали, що з цим робити. Результат — поява к╕лька законопроект╕в.

Нарешт╕ в к╕нц╕ 2018 року М╕нф╕н заявив, що плану╓ знову розд╕лити ДФС на податкову та митну служби. Оф╕ц╕йна п╕дстава — забезпечити керован╕сть, функц╕ональну ефективн╕сть та дем╕л╕таризац╕ю обох орган╕в. Неоф╕ц╕йна — це дозволить ч╕тк╕ше розд╕лити сфери впливу на ф╕нансов╕ потоки.

Що чека╓ на ДФС у 2019 роц╕ ╕ чим стурбований б╕знес?

Мотивац╕я зм╕н

В останн╕ два тижн╕ перед Новим роком уряд ухвалив документи щодо реформи ДФС. Також Кабм╕н вир╕шив створити робочу групу з п╕дготовки положення про функц╕╖ нових служб. Чому М╕нф╕н узяв курс на реформування в╕домства?

Гройсман ╕нспекту╓ Льв╕вську митницю

АРХ╤ВНЕ ФОТО (PORTAL.LVIV.UA)

Коли ухвалювалося р╕шення про об'╓днання двох служб, була зроблена ставка на об'╓днаний аудит, синерг╕ю бек-оф╕с╕в служб та об'╓днання баз даних. Ставка на ╕нтеграц╕ю баз даних виявилася усп╕шною. За даними джерел ЕП, у М╕нф╕н╕ вважають, що бази даних цих двох орган╕в повинн╕ залишатися об'╓днаними.

Синерг╕╖ бек-оф╕с╕в, розпов╕да╓ один ╕з сп╕врозмовник╕в видання в уряд╕, вдалося досягти частково. Штат ДФС вдалося скоротити, однак об'╓днання було силовим. Це був нер╕вний шлюб: фактично митники прийшли в прийми до податк╕вц╕в.

За ц╕ роки вир╕вняти ситуац╕ю не вдалося. "За ДФС закр╕плено 300 автомоб╕л╕в. 25 передали митникам, 275 залишилися в головних управл╕ннях, як╕ керуються податк╕вцями", — наводить приклад сп╕врозмовник видання. За його словами, одночасне реформування митниц╕ ╕ податково╖ не спрацьову╓.

"Зараз ми в процес╕ формування робочо╖ групи. За п╕втора-два м╕сяц╕ ухвалимо положення про функц╕онал обох служб ╕ п╕сля цього оголосимо конкурс на ╖хн╕х оч╕льник╕в", — каже заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.

Три з одного

Зг╕дно з ухваленими урядом документами, зам╕сть ДФС з'являться дв╕ юридичн╕ особи: Державна митна служба та Державна податкова служба.

М╕нф╕н окреслив стратег╕чн╕ напрямки реформи.

У податков╕й сфер╕. Курс на розвиток онлайн-серв╕с╕в та автоматизац╕ю. На порядку денному — оц╕нка податкових розрив╕в та потенц╕йних надходжень, перегляд критер╕╖в ризику, зм╕на порядку в╕дбору платник╕в для перев╕рок.

Поступово М╕нф╕н плану╓ запровадити електронн╕ документальн╕ перев╕рки, почне з великих платник╕в. Зм╕няться п╕дходи до роботи з податковим боргом. Серед пр╕оритет╕в — запровадження правил BEPS, м╕жнародний обм╕н ╕нформац╕╓ю.

На митниц╕. Запровадження ╕нституту авторизованого економ╕чного оператора. Укра╖на при╓дна╓ться до транзитно╖ процедури ╢С/╢АВТ для покращення митного контролю. М╕нф╕н запровадить методику вим╕рювання середнього часу випуску товар╕в, оновить систему контролю визначення митно╖ вартост╕.

Врегулю╓ться процедура надання митницею обов'язково╖ тарифно╖ ╕нформац╕╖ на запит п╕дпри╓мства. Запрацю╓ пост-митний контроль ╕ контроль за ланцюгами поставок та реал╕зац╕╖ товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.

Кр╕м того, митниця та податкова отримають доступ до баз даних ╕нших орган╕в виконавчо╖ влади: Держстату, МВС, державно╖ виконавчо╖ служби.

У податков╕й м╕л╕ц╕╖. Реформа передбача╓ розд╕лення серв╕сно╖ ╕ правоохоронно╖ функц╕й ДФС. Останню передадуть новому органу, який буде розсл╕дувати ф╕нансов╕ злочини. Фактично це пункт про реформу податково╖ м╕л╕ц╕╖, однак, уточнив Верланов, ╖╖ статус буде зм╕нений окремим законом.

Детальн╕ше стратег╕чн╕ напрямки роботи М╕нф╕ну виглядають так.

DOCUMENT

PAGES

Zoom

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«

Page 1 of  11

»

ДФС готу╓ пропозиц╕╖

Ус╕ ц╕ ╕де╖ не нов╕. Б╕льш╕сть з них повинн╕ були стати реальн╕стю ще роки тому.

Колишн╕й м╕н╕стр ф╕нанс╕в Олександр Данилюк пропонував створити ╓дину юридичну особу на баз╕ ДФС. Це викликало жорстку критику з боку тод╕шнього в. о. голови ДФС Мирослава Продана. Продан писав, що пропонована модель зосередить судов╕ процеси у Ки╓в╕, зменшить можливост╕ для боротьби з правопорушеннями ╕ пог╕ршить умови митного транзиту.

Грабл╕ з концентрац╕╓ю ухвалення р╕шень у Ки╓в╕ М╕нф╕н плану╓ об╕йти. "Голови обох служб зможуть делегувати сво╖ повноваження в орган╕зац╕ях до т╕╓╖ м╕ри, до яко╖ це необх╕дно для ефективного функц╕онування податково╖ та митно╖ служб", — говориться в меморандум╕ про сп╕впрацю Укра╖ни з МВФ.

Попри це, сп╕врозмовники видання в ДФС зауважують: пропонована М╕нф╕ном модель розмита, вона ставить б╕льше запитань, н╕ж да╓ в╕дпов╕дей. Ч╕ткого розум╕ння, як саме в╕дбуватиметься розпод╕л п╕сля двох рок╕в злиття, нема.

В. о. заступника голови ДФС ╢вген Бамб╕зов пов╕домив, що в╕домство готу╓ сво╖ пропозиц╕╖ щодо роз'╓днання. Разом з Казначейством США ДФС напрацювала проект ново╖ структури за функц╕ональним принципом. Що в╕н передбача╓?

По-перше — л╕кв╕дац╕ю дублювання функц╕й у р╕зних п╕дрозд╕лах.

"╢ окрем╕ п╕дрозд╕ли, як╕ в╕дпов╕дають за обслуговування юридичних та ф╕зичних ос╕б. В╕докремлен╕ процеси, пов'язан╕ з аудитом цих категор╕й платник╕в. Ц╕ п╕дрозд╕ли займаються й методолог╕чною та роз'яснювальною роботою, хоча ╓ департаменти методолог╕╖ та забезпечення комун╕кац╕й", — поясню╓ Бамб╕зов.

Б╕льш рац╕ональною була б модель, де кожен напрямок — адм╕н╕стрування, аудит, методолог╕я, ╕нформац╕йно-роз'яснювальна робота — був би вид╕лений в окремий п╕дрозд╕л, що охоплював би вс╕ категор╕╖ платник╕в: ╕ ф╕зичних, ╕ юридичних ос╕б.

Це була би б╕льш зрозум╕ла, зручна та як╕сна структура. Вона б дозволила оптим╕зувати к╕льк╕сть департамент╕в, покращити внутр╕шн╕ процеси, уникнути  дублювання функц╕й та р╕зного тлумачення норм податкового законодавства.

По-друге — створення Департаменту трансфертного ц╕ноутворення (ТЦУ) з м╕н╕мальною чисельн╕стю 45 ос╕б. Зараз в ДФС функц╕╖ контролю ТЦУ розмит╕ м╕ж к╕лькома п╕дрозд╕лами, що не да╓ належного ефекту в робот╕.

"Департамент ТЦУ ╕ м╕жнародного оподаткування займатиметься методолог╕чною роботою, вестиме зв╕тн╕сть. Його фах╕вц╕ перев╕рятимуть ус╕ контрольован╕ операц╕╖. Кабм╕н уже схвалив створення такого п╕дрозд╕лу", — пов╕домив Бамб╕зов.

Аналог╕чний департамент плану╓ться створити ╕ в Оф╕с╕ великих платник╕в податк╕в, оск╕льки 80% операц╕й ТЦУ припада╓ на великих платник╕в.

По-трет╓ — розбудова електронних серв╕с╕в, внесення зм╕н в малоефективн╕ системи, у тому числ╕ — у СМКОР, систему мон╕торингу в╕дпов╕дност╕ податкових накладних та розрахунк╕в коригування залежно в╕д ступеня ризик╕в.

Система повинна працювати так, щоб платник м╕г легко заплатити податки ╕ не м╕г ухилитися в╕д ╖х сплати. У випадку роз'╓днання в╕домства ф╕нансування зросте.

"За останн╕ роки ми пережили дв╕ велик╕ хвил╕ скорочення кадр╕в. П╕сля утворення двох служб вкластися в нин╕шню к╕льк╕сть прац╕вник╕в буде дуже складно. ╥х чисельн╕сть доведеться зб╕льшувати, адже кожна служба повинна мати св╕й бек-оф╕с. На це п╕дуть м╕сяц╕ — кадри п╕дбираються на конкурсах", — каже Бамб╕зов.

В╕н також пропону╓ скоротити к╕льк╕сть рег╕ональних п╕дрозд╕л╕в. "Я б робив це за принципом рег╕онального розпод╕лу, як у НАБУ чи ДБР, коли один територ╕альний п╕дрозд╕л в╕дпов╕да╓ за певний рег╕он з чотирьох-п'яти областей", — поясню╓ в╕н.

За його словами, адм╕н╕стрування 60% податк╕в забезпечу╓ Оф╕с великих платник╕в, ╕ якщо закр╕пити адм╕н╕стрування м╕сцевих та рентних платеж╕в великих платник╕в податк╕в за цим же оф╕сом, то ця цифра може досягти 80%.

"Чи ╓ потреба у тому, щоб за 20% податк╕в в╕дпов╕дали аж 25 територ╕альних п╕дрозд╕л╕в? Сумн╕ваюся. Однак ця модель потребу╓ введення електронного об╕гу документ╕в та врегулювання ╕нших техн╕чних питань", — резюму╓ в╕н.

Реакц╕я б╕знесу: не формат, а як╕сть

"Б╕знес ц╕ну╓ ч╕тк╕ правила гри. Чи можна говорити, що под╕л ДФС вир╕шить це питання? Н╕", — упевнена виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.

За ╖╖ словами, п╕дпри╓мц╕ дос╕ скаржаться на д╕яльн╕сть податково╖. "ДФС — один з л╕дер╕в за к╕льк╕стю проведених перев╕рок б╕знесу. До того ж, служба не при╓дналася до ╓диного ╕нспекц╕йного порталу ╕ не впровадила ризик-ор╕╓нтований п╕дх╕д до проведення перев╕рок", — дода╓ вона.

Кр╕м того, каже Глазкова, пост╕йно "зависа╓" база ре╓страц╕╖ податкових надходжень, не пом╕тна боротьба з контрабандою та нелегальною торг╕влею.

"Б╕знес хвилю╓, як саме працю╓ ╕нституц╕я. Нам не дуже важливо, чи будуть податк╕вц╕ та митники жити п╕д одним дахом.

Головне — щоб не було проблем з в╕дшкодуванням ПДВ", — говорить виконавчий директор ╢БА Анна Дерев'янко.

За ╖╖ словами, ситуац╕я з в╕дшкодуванням цього податку у с╕чн╕ пог╕ршилася — перед компан╕ями накопичилася заборгован╕сть.

Рахунок боргу йде на десятки м╕льйон╕в гривень ╕, попри звернення до М╕нф╕ну, проблема поки не вир╕шена.

╢ питання ╕ щодо митниц╕. Дерев'янко пов╕домила, що минулого тижня ╢БА отримала багато скарг в╕д компан╕й на зупинку вантаж╕в на митниц╕.

"Скаржаться на п╕двищення митно╖ вартост╕ на п╕дстав╕ введення нових критер╕╖в ризику. Ми думали, що ситуац╕я з ╕ндикативними ц╕нами через ман╕пулювання митною варт╕стю в минулому, але бачимо, що це не так", — каже вона.

   У 2019 роц╕ ф╕зичн╕ особи — п╕дпри╓мц╕ незалежно в╕д величини отриманого доходу чи його в╕дсутност╕, а також незалежно в╕д обрано╖ системи оподаткування сплачують ╓диний соц╕альний внесок у розм╕р╕, не меншому н╕ж м╕н╕мальний страховий внесок за м╕сяць, — 22 % розм╕ру м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати (4 173 грн × 22 % = 918,06 грн).

   Сплата ╢СВ зд╕йсню╓ться щоквартально до 20 числа м╕сяця, що наста╓ за зв╕тним кварталом.

   Якщо останн╕й день строку сплати ╢СВ припада╓ на святковий або вих╕дний день, останн╕м днем сплати вважа╓ться перший робочий день, що наста╓ за вих╕дним або святковим.

   Сплата може зд╕йснюватися щом╕сячно у розм╕р╕ 918,06 грн., або один раз на квартал у розм╕р╕ 2 754,18 гривень.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

До Посольства Укра╖ни у Республ╕ц╕ Молдова надходять звернення ╕мпортер╕в укра╖нсько╖ продукц╕╖ щодо виникнення проблем при митному оформленн╕ продукц╕╖, що ввозиться на митну територ╕ю РМ ╕ п╕дляга╓ контролю Нац╕ональним агентством з безпеки харчових продукт╕в (ANSA).

Зазначене пов’язано з набуттям чинност╕ постанови Уряду РМ № 938 в╕д 17.10.2018 “Про затвердження Положення про порядок перетину державного кордону товарами, що п╕длягають контролю Нац╕ональним агентством з безпеки харчових продукт╕в”, яке, зокрема, передбача╓:

- п╕д час ввезення товар╕в, що п╕длягають контролю з безпеки харчових продукт╕в, представники ANSA вимагають наявност╕ серед супроводжувальних документ╕в, кр╕м сертиф╕кату якост╕, також “документу, виданого компетентними органами з безпеки харчових продукт╕в кра╖ни походження, який п╕дтверджу╓, що харчов╕ продукти не тваринного походження ╕ продукти, що використовуються в якост╕ ╕нгред╕╓нт╕в для приготування харчових продукт╕в, призначених для споживання людиною, не завдають шкоди здоров’ю людини та в╕дпов╕дають положенням чинного законодавства”;

- кожна парт╕я товару ма╓ супроводжуватися ориг╕налами таких документ╕в;

- при ввезенн╕ харчових продукт╕в нетваринного походження ╕ продукт╕в, що використовуються в якост╕ ╕нгред╕╓нт╕в для приготування харчових продукт╕в, призначених для споживання людиною, вимага╓ться попереднього пов╕домлення про приблизн╕ дати ╕ часу прибуття вантажу в пункт в’╖зду ╕ про характер парт╕╖ товару за 24 години до ф╕зичного прибуття вантажу;

- таке пов╕домлення ма╓ надаватися до контрольно-пропускного пункту через ╕нформац╕йну Систему торгового контролю ╕ експертизи (TRACES), яка на думку кспортер╕в, не застосову╓ться для товар╕в нетваринного походження.

М╕некономрозвитку

На сьогодн╕ в ДФС зд╕йсню╓ться удосконалення проф╕л╕в ризику автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР). Це направлено, насамперед, на покращення виконання прац╕вниками митниць в╕дпов╕дних митних формальностей при зд╕йсненн╕ митного контролю та оформлення товар╕в. Про це заявив в.о. заступника Голови ДФС В╕ктор Крив╕цький п╕д час зустр╕ч╕ з представниками ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖.

«Акцентую увагу, ми не створю╓мо перешкод легальному б╕знесу. Зм╕на проф╕л╕в ризику АСАУР зд╕йсню╓ться для введення в систему тих ризик╕в, як╕ дозволять б╕льш ефективно упереджувати порушення митних правил. Тобто якщо спрацьову╓ система управл╕ння ризиками, митник вжива╓ посилених заход╕в митного контролю, передбачених Митним кодексом, для забезпечення повноти декларування товар╕в», – наголосив В╕ктор Крив╕цький.

Так, на сьогодн╕ в ДФС ф╕ксують зростання к╕лькост╕ порушень митних правил та перем╕щення «с╕рого» ╕мпорту. Тому впровадження нових проф╕л╕в ризик╕в сприятиме посиленню контролю за повнотою сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, упередженню порушень, що, у свою чергу, дозволить залучити в бюджет додатков╕ кошти.

Проф╕л╕ ризик╕в налаштован╕ лише на в╕дб╕р ризикових операц╕й. Загалом протягом 2018 року АСАУР було в╕д╕брано лише 9,1% ╕мпортних митних декларац╕й ╕з загально╖ к╕лькост╕, як╕ потребували проведення митного огляду. 53,3% декларац╕й були оформлен╕ без додаткових митних формальностей ╕ по 35,4% було визначено необх╕дн╕сть додатково╖ перев╕рки документ╕в.

Для перегляду проф╕л╕в ДФС було проведено значну анал╕тичну роботу. Як засв╕дчив анал╕з, порушники част╕ше за все використовували так╕ способи заниження платеж╕в як ввезення товар╕в з використанням подв╕йного пакету супров╕дних документ╕в, за заниженою варт╕стю, заявленням недостов╕рних к╕льк╕сних та як╕сних характеристик товару. Через так╕ порушення бюджет втрача╓ значн╕ суми кошт╕в.

ДФС було вжито низку заход╕в щодо забезпечення достов╕рност╕ декларування товар╕в в рамках застосування системи управл╕ння ризиками, в тому числ╕ – посилено контроль повноти заповнення електронного ╕нвойсу. Зокрема, мова йде про незазначення торговельних марок по таким групам товар╕в, як побутова техн╕ка та електрообчислювальне обладнання. Однак, за ╤╤ п╕вр╕ччя 2018 року заходи посиленого контролю за цим критер╕╓м ризику було застосовано лише до 2% митних оформлень. Це знову ж таки св╕дчить про те, що система спрацьову╓ виключно за наявност╕ певних ризик╕в.

«На сьогодн╕ нема╓ жодних причин говорити про те, що оформлення вантаж╕в зупиня╓ться. Митниця посилила контроль за рахунок нових проф╕л╕в ризик╕в в АСАУР, але все зроблено виключно у рамках Митного кодексу, без будь-яких часових порушень чи ╕нших перешкод б╕знесу в митному оформленн╕ товар╕в. Якщо будь-яка ╓вропейська митниця, наприклад, просить додатков╕ документи у декларанта, то ╖х надають беззастережно, бо це повноваження митника. Нараз╕ ╕ ми говоримо про виключн╕ повноваження митниць ДФС», – наголосив В╕ктор Крив╕цький.

Кр╕м того, в╕н запросив ╓вропейський б╕знес до б╕льш активно╖ сп╕впрац╕, зокрема, щодо надання оперативно╖ ╕нформац╕╖ щодо «с╕рих» ╕мпортер╕в та використання схем.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

      ДФС на пост╕йн╕й основ╕ зд╕йсню╓ться анал╕тично-пошукова робота, спрямована на попередження, виявлення та припинення схем з незаконного перем╕щення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни. За ╖╖ результатами зд╕йсню╓ться актуал╕зац╕я проф╕л╕в ризик╕в АСАУР. Про це п╕д час прес-конференц╕╖, яка в╕дбулась 22 с╕чня 2019 року, розпов╕в в.о. директора Департаменту орган╕зац╕╖ протид╕╖ митним правопорушенням та м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖ ДФС Руслан Ф╕рсов.

      За його словами, ╓ дек╕лька розповсюджених схем. А саме:

      1. Товари прикриття

      Суть поляга╓ у декларуванн╕ товар╕в, як╕ ззовн╕ мають майже однаковий вигляд, але ╓ сутт╓во р╕зними по вартост╕.

      2. Ман╕пулювання з ваговими характеристиками

      Суть схеми поляга╓ у в╕дображенн╕ п╕д час декларування вантаж╕в недостов╕рно╖ ╕нформац╕╖ про вагу нетто ввезеного товару, що дозволя╓ зменшити базу оподаткування та, як насл╕док, зменшення суми митних платеж╕в, як╕ п╕длягають сплат╕.

      3. Незаявлення точних в╕домостей, що впливають на визначення митно╖ вартост╕ та визначення коду товару зг╕дно з УКТЗЕД

      Суть схеми поляга╓ у нев╕дображенн╕ точного опису товару у товаросупров╕дних документах (митн╕й декларац╕╖) щодо торг╕вельно╖ марки, виробника, артикул╕в ╕ характеристик товар╕в тощо.

      4. М╕ксован╕ вантаж╕

      Суть схеми поляга╓ у ввезенн╕ вантаж╕в з використанням товар╕в, що мають значно нижчу варт╕сть та одночасно перем╕щуються з високол╕кв╕дними товарами з набагато вищим р╕внем оподаткування.

      5. Подання неориг╕нальних документ╕в до митного оформлення

      Суть схеми поляга╓ у п╕дм╕н╕ ориг╕нальних документ╕в, як правило, з метою зменшення варт╕сних характеристик у дек╕лька раз╕в.

      6. Використання спец╕ал╕зованих склад╕в в кра╖нах ╕мпорту з метою заниження митно╖ вартост╕

      Суть схеми поляга╓ у використанн╕ спец╕ал╕зованих склад╕в в кра╖нах експорту та дек╕лькох ланцюг╕в перепродажу з метою формування легального пакету документ╕в з м╕н╕мальною ц╕ною, яка ╓ основою для бази оподаткування в кра╖н╕ ╕мпорту.

      «Саме для унеможливлення використання схем з м╕н╕м╕зац╕╖ митних платеж╕в ДФС розроблено алгоритм в╕дпрацювання та контролю за достов╕рн╕стю декларування п╕д час проведення митних процедур. Вказаний алгоритм базу╓ться на Автоматизован╕й систем╕ анал╕зу та управл╕нн╕ ризиками – АСАУР, що генеру╓ зд╕йснення додаткових форм митного контролю у раз╕ виявлення ц╕╓ю системою нев╕дпов╕дностей», – зазначив Руслан Ф╕рсов.

      Так, з початку цього року внесено зм╕ни до проф╕л╕в ризик╕в, спрямованих на перев╕рку:

      - достов╕рност╕ декларування товар╕в;

      - класиф╕кац╕╖ товар╕в;

      - правильност╕ визначення митно╖ вартост╕.

      Руслан Ф╕рсов наголосив, що у пол╕ уваги прац╕вник╕в митниць будуть лише т╕ суб’╓кти зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як╕ намагаються приховати ╕нформац╕ю про товари.

      Одним ╕з чинник╕в, що вплива╓ на проф╕лювання АСАУР, ╓ зростання к╕лькост╕ порушення митних правил. Так, у 2018 роц╕ митницями було порушено майже 49 тис. справ про порушення митих правил на суму 3,4 млрд грн., у 2017 роц╕ ця сума була вдв╕ч╕ менша – 1,6 млрд грн, а к╕льк╕сть справ складала понад 32 тис. Середня варт╕сть предмет╕в правопорушень у минулому роц╕ пор╕вняно з 2017 роком теж зросла - на 41,5% до 70 тис. грн.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

   23 с╕чня 2019 року почина╓ться тестовий пер╕од роботи ╢диного казначейського рахунку (╢КР) ДФС для сплати п╕дпри╓мствами митних платеж╕в.

   Про це пов╕домля╓ прес служба М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни.

   До 17 лютого тестування ╢КР проводитиметься виключно для Ки╖всько╖ м╕сько╖ та обласно╖ митниць, а з 18 лютого до 15 березня пройде на ус╕х митницях Укра╖ни.

   З 16 березня до 15 кв╕тня триватиме перех╕дний пер╕од запровадження ╢КР, коли сплачувати митн╕ платеж╕ можна буде як на стар╕, так ╕ на нов╕ рахунки.

   ╤з 16 кв╕тня 2019 року «╓диний рахунок» буде використовуватися ус╕ма п╕дпри╓мствами в обов’язковому порядку.

   Зараз кожна митниця ма╓ власний казначейський рахунок, тому п╕дпри╓мець, який зд╕йсню╓ митне оформлення у р╕зних митницях, ма╓ перераховувати митн╕ платеж╕ на к╕лька окремих рахунк╕в.

   ╢диний казначейський рахунок спростить цю процедуру, адже п╕дпри╓мства зможуть перераховувати кошти авансових платеж╕в на один рахунок ДФС, подавати митн╕ декларац╕╖ будь-як╕й митниц╕ та сплачувати митн╕ платеж╕ з ╓диного авансового рахунку

   «Запровадження ╢диного казначейського рахунку для сплати митних платеж╕в дозволить сутт╓во скоротити час на проходження митного оформлення, ч╕тко регламенту╓ процедуру перерахування до держбюджету платеж╕в, що вносять п╕д час митного контролю, а також сприятиме веденню б╕знесу в Укра╖н╕», – сказав заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.

   Р╕шення про запровадження ╢КР для митних платеж╕в було прийняте у 2017 роц╕ ╕ затверджене наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни № 898 в╕д 01.11.2017 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення».

http://bloginside.in.ua

   Перегляд п╕дход╕в до формування проф╕л╕в ризик╕в автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР), який на сьогодн╕ зд╕йсню╓ться в ДФС, застосову╓ться, перш за все, для забезпечення як╕сного виконання митницями форм митного контролю та, як результат, зб╕льшення надходжень митних платеж╕в до державного бюджету.

   Цей процес у жодному раз╕ не ма╓ на мет╕ зашкодити або стримати процедуру митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни. Про це заявив начальник в╕дд╕лу методолог╕╖ та вартост╕ Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в та митно-тарифного регулювання ДФС Валер╕й Мальнов.

   За його словами, щоб забезпечити у повн╕й м╕р╕ виконання митних процедур, митницям необх╕дно:

   мати впевнен╕сть, що товар заявлений п╕д сво╖м кодом в╕дпов╕дно до УКТ ЗЕД;

   платеж╕ нараховано з об’╓ктивно визначено╖, а незанижено╖ митно╖ вартост╕, яка ╓ базою оподаткування при зд╕йсненн╕ та оформленн╕ декларац╕й в режим╕ ╕мпорту;

   зняти вс╕ сумн╕ви щодо неправом╕рност╕ декларування, заявлення неправдивих даних, як╕ пот╕м призводять до складання протокол╕в про порушення митних правил тощо.

   Саме тому ╕ використову╓ться система АСАУР, яка да╓ змогу забезпечити повноту нарахування та сплати податк╕в до бюджету, виконання посадовими особами митних орган╕в сво╖х функц╕ональних обов’язк╕в.

   «Хочу заспоко╖ти суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕: т╕ суб’╓кти, як╕ працюють абсолютно в рамках д╕ючого законодавства, як╕ мають позитивну ╕стор╕ю зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й, в тому випадку, коли системою АСАУР буде згенеровано той чи ╕нший проф╕ль, ту чи ╕ншу форму контролю, а ╕нспектор ╖х в╕дпрацю╓ та пересв╕дчиться, що класиф╕кац╕я товар╕в не потребу╓ уточнення, то в принцип╕ вони не матимуть н╕яких ризик╕в», — наголосив Валер╕й Мальнов.

   В╕н зазначив, що у раз╕, якщо ситуац╕я потребуватиме певного коригування, то митниця виконуватиме вс╕ заходи у рамках законодавства для захисту економ╕чних ╕нтерес╕в держави.

   Валер╕й Мальнов також п╕дкреслив, що проф╕лювання ризик╕в митного контролю в систем╕ АСАУР у жодному раз╕ не повинно сприйматися як зм╕на д╕ючого митного законодавства. ╤ висловлювання того, що так╕ форми контролю унеможливлюють застосування з боку суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ подачу декларац╕╖ ╕з заявленням в н╕й першого методу визначення митно╖ вартост╕, ╓ недоречними.

   «Норми Митного кодексу н╕хто абсолютно не зм╕ню╓. ╤нша справа, що виключним правом ╕ компетенц╕╓ю митних орган╕в ╓ можлив╕сть, б╕льше того, це — зобов’язання, проф╕лювати, наповнювати проф╕л╕ в╕дпов╕дно╖ системи анал╕зу ризик╕в, яка, до реч╕, ╓ абсолютно м╕жнародною нормою, визнаною Всесв╕тньою митною орган╕зац╕╓ю. Вона передбачена м╕жнародними Конвенц╕ями, в першу чергу К╕отською конвенц╕╓ю «Про гармон╕зац╕ю та спрощення митних процедур». Звичайно, Укра╖на ╓ п╕дписантом цих конвенц╕й», — розпов╕в Валер╕й Мальнов.

   Система анал╕зу та управл╕ння ризиками в укра╖нськ╕й митниц╕ працю╓ вже понад 10 рок╕в. В багатьох кра╖нах вона ╓ ╕нструментом забезпечення наповнення бюджет╕в, у тому числ╕ для виконання соц╕альних програм щодо забезпечення громадян в╕дпов╕дними субсид╕ями, пенс╕ями, дотац╕ями тощо. Так╕ питання ╓ актуальними ╕ для Укра╖ни.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

YouTube

21-01-2019 19:48, Kora
Регион: Одесса
Справка евро2/3/4/5 "евроблях"

Добрый вечер, коллеги! Возник вопрос по справке - у человека есть СПРАВКА на экобезопасность, выдана органом, которого нет с списке органов сертификации Мининфраструктуры. Но есть от этого органа документ, по которому ему разрешается проводить сертификацию колесных ТС. Есть в Шваке указание на эконорму. Таможне эта справка не нравится.. Но ведь справка - это не сертификация...???!!! Можно узнать ваше мнение, если можно и не трудно, права ли таможня??

21-01-2019 14:52, NIKO
Регион: Киев
Гр.40,43,44,45,48 Алгоритм оформление по ст.55

Здравствуйте,
Подскажите пожалуйста, алгоритм действий при повышении таможенной стоимости и обращению в суд.
1) Бросаю обычную декларацию, "получаю коригування митно╖ вартост╕".
2) Бросаю новую декларацию но уже в графах:
Графа: 40 - номер декларации по которой было отказанно или номер ПП,ПД ?
Графа: 43 - 1/6
Графа: 45 - Ст. 55 ТКУ с учетом "коригування"
Графа: 48 - Сплатити до, ставлю 90 календарних дней с даты подачи декларации.
Графа:44
код документа 1300 - "Митна декларац╕я за якою було в╕дмовленно у випуску товар╕в"
код документа 1501 -"Р╕шення про коригування митно╖ вартост╕"
По декларации все ? или что-то проспустил ?

3) Дальше подавать скаргу в ДФС или нет ?
Есль есть пример, скиньте пожалуйста.

4) Если скаргу не принимают, то в суд ?

Спасибо

– Алло! Это общество охраны животных? Прошу вас, пришлите сюда кого-нибудь. У нас во дворе сидит на дереве почтальон и оскорбляет нашего дога…

Самое намоленное место в доме - это холодильник.