На сьогодн╕ в ДФС зд╕йсню╓ться удосконалення проф╕л╕в ризику автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками (АСАУР). Це направлено, насамперед, на покращення виконання прац╕вниками митниць в╕дпов╕дних митних формальностей при зд╕йсненн╕ митного контролю та оформлення товар╕в. Про це заявив в.о. заступника Голови ДФС В╕ктор Крив╕цький п╕д час зустр╕ч╕ з представниками ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖.
«Акцентую увагу, ми не створю╓мо перешкод легальному б╕знесу. Зм╕на проф╕л╕в ризику АСАУР
зд╕йсню╓ться для введення в систему тих ризик╕в, як╕ дозволять б╕льш ефективно упереджувати порушення митних правил. Тобто якщо спрацьову╓ система управл╕ння ризиками, митник вжива╓ посилених заход╕в митного контролю, передбачених Митним кодексом, для забезпечення повноти декларування товар╕в», – наголосив В╕ктор Крив╕цький.
Так, на сьогодн╕ в ДФС ф╕ксують зростання к╕лькост╕ порушень митних правил та перем╕щення «с╕рого» ╕мпорту. Тому впровадження нових проф╕л╕в ризик╕в сприятиме посиленню контролю
за повнотою сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, упередженню порушень, що, у свою чергу, дозволить залучити в бюджет додатков╕ кошти.
Проф╕л╕ ризик╕в налаштован╕ лише на в╕дб╕р ризикових операц╕й. Загалом протягом 2018 року АСАУР було в╕д╕брано лише 9,1% ╕мпортних митних декларац╕й ╕з загально╖ к╕лькост╕, як╕ потребували проведення митного огляду. 53,3% декларац╕й були оформлен╕ без додаткових митних формальностей ╕ по 35,4% було визначено необх╕дн╕сть додатково╖
перев╕рки документ╕в.
Для перегляду проф╕л╕в ДФС було проведено значну анал╕тичну роботу. Як засв╕дчив анал╕з, порушники част╕ше за все використовували так╕ способи заниження платеж╕в як ввезення товар╕в з використанням подв╕йного пакету супров╕дних документ╕в, за заниженою варт╕стю, заявленням недостов╕рних к╕льк╕сних та як╕сних характеристик товару. Через так╕ порушення бюджет втрача╓ значн╕ суми кошт╕в.
ДФС було вжито низку заход╕в щодо забезпечення достов╕рност╕ декларування товар╕в в
рамках застосування системи управл╕ння ризиками, в тому числ╕ – посилено контроль повноти заповнення електронного ╕нвойсу. Зокрема, мова йде про незазначення торговельних марок по таким групам товар╕в, як побутова техн╕ка та електрообчислювальне обладнання. Однак, за ╤╤ п╕вр╕ччя 2018 року заходи посиленого контролю за цим критер╕╓м ризику було застосовано лише до 2% митних оформлень. Це знову ж таки св╕дчить про те, що система спрацьову╓ виключно за наявност╕ певних ризик╕в.
«На сьогодн╕ нема╓ жодних
причин говорити про те, що оформлення вантаж╕в зупиня╓ться. Митниця посилила контроль за рахунок нових проф╕л╕в ризик╕в в АСАУР, але все зроблено виключно у рамках Митного кодексу, без будь-яких часових порушень чи ╕нших перешкод б╕знесу в митному оформленн╕ товар╕в. Якщо будь-яка ╓вропейська митниця, наприклад, просить додатков╕ документи у декларанта, то ╖х надають беззастережно, бо це повноваження митника. Нараз╕ ╕ ми говоримо про виключн╕ повноваження митниць ДФС», – наголосив В╕ктор
Крив╕цький.
Кр╕м того, в╕н запросив ╓вропейський б╕знес до б╕льш активно╖ сп╕впрац╕, зокрема, щодо надання оперативно╖ ╕нформац╕╖ щодо «с╕рих» ╕мпортер╕в та використання схем.
╢диний казначейський рахунок для митних платеж╕в запрацю╓ 23 с╕чня у тестовому режим╕
23 с╕чня 2019 року почина╓ться тестовий пер╕од роботи ╢диного казначейського рахунку (╢КР) ДФС для сплати п╕дпри╓мствами митних платеж╕в.
Про це пов╕домля╓ прес служба М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни.
До 17 лютого тестування ╢КР проводитиметься виключно для Ки╖всько╖ м╕сько╖ та обласно╖ митниць, а з 18 лютого до 15 березня пройде на ус╕х митницях Укра╖ни.
З 16 березня до 15 кв╕тня триватиме перех╕дний пер╕од
запровадження ╢КР, коли сплачувати митн╕ платеж╕ можна буде як на стар╕, так ╕ на нов╕ рахунки.
╤з 16 кв╕тня 2019 року «╓диний рахунок» буде використовуватися ус╕ма п╕дпри╓мствами в обов’язковому порядку.
Зараз кожна митниця ма╓ власний казначейський рахунок, тому п╕дпри╓мець, який зд╕йсню╓ митне оформлення у р╕зних митницях, ма╓ перераховувати митн╕ платеж╕ на к╕лька окремих рахунк╕в.
╢диний казначейський рахунок спростить цю
процедуру, адже п╕дпри╓мства зможуть перераховувати кошти авансових платеж╕в на один рахунок ДФС, подавати митн╕ декларац╕╖ будь-як╕й митниц╕ та сплачувати митн╕ платеж╕ з ╓диного авансового рахунку
«Запровадження ╢диного казначейського рахунку для сплати митних платеж╕в дозволить сутт╓во скоротити час на проходження митного оформлення, ч╕тко регламенту╓ процедуру перерахування до держбюджету платеж╕в, що вносять п╕д час митного контролю, а також сприятиме веденню б╕знесу в
Укра╖н╕», – сказав заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.
Р╕шення про запровадження ╢КР для митних платеж╕в було прийняте у 2017 роц╕ ╕ затверджене наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни № 898 в╕д 01.11.2017 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного
оформлення».
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Справка евро2/3/4/5 "евроблях"
21-01-2019 19:48, Kora Регион:Одесса Справка евро2/3/4/5 "евроблях"
Добрый вечер, коллеги! Возник вопрос по справке - у человека есть СПРАВКА на экобезопасность, выдана органом, которого нет с списке органов сертификации Мининфраструктуры. Но есть от этого органа
документ, по которому ему разрешается проводить сертификацию колесных ТС. Есть в Шваке указание на эконорму. Таможне эта справка не нравится.. Но ведь справка - это не сертификация...???!!! Можно узнать ваше мнение, если можно и не трудно, права ли таможня??
Податкова розлуча╓ться з Митницею: як уряд буде д╕лити ДФС
В╤ВТОРОК, 22 С╤ЧНЯ 2019, 07:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА
М╕нф╕н плану╓ розд╕лити ДФС на податкову та митну служби. Що чека╓ на ДФС у 2019 роц╕ ╕ чому стурбований б╕знес?
Раз на п╕втора року. Саме з такою частотою з 2012 року уряд зм╕ню╓ сво╓ бачення щодо формату роботи податково╖ та митниц╕.
Усе почалося в грудн╕ 2012 року. Бажаючи встановити контроль за
головними ф╕нансовими потоками кра╖ни, уряд Миколи Азарова об'╓днав митницю ╕ податкову в М╕н╕стерство доход╕в ╕ збор╕в. П╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ його л╕кв╕дували. На баз╕ м╕н╕стерства в╕дновили Державну податкову службу ╕ Державну митну службу.
Однак вже у травн╕ 2014 року Кабм╕н зм╕нив свою думку ╕ створив Державну ф╕скальну службу. Вона об'╓днала у соб╕ митницю, податкову та податкову м╕л╕ц╕ю.
У грудн╕ 2016 року Верховна Рада випадково виключила з Податкового кодексу положення про податкову
м╕л╕ц╕ю. Це створило законодавчу кол╕з╕ю — уже трет╕й р╕к вона працю╓ у нап╕влегальному статус╕. Два роки уряд та парламент обговорювали, що з цим робити. Результат — поява к╕лька законопроект╕в.
Нарешт╕ в к╕нц╕ 2018 року М╕нф╕н заявив, що плану╓ знову розд╕лити ДФС на податкову та митну служби. Оф╕ц╕йна п╕дстава — забезпечити керован╕сть, функц╕ональну ефективн╕сть та дем╕л╕таризац╕ю обох орган╕в. Неоф╕ц╕йна — це дозволить ч╕тк╕ше розд╕лити сфери впливу на ф╕нансов╕
потоки.
Що чека╓ на ДФС у 2019 роц╕ ╕ чим стурбований б╕знес?
Мотивац╕я зм╕н
В останн╕ два тижн╕ перед Новим роком уряд ухвалив документи щодо реформи ДФС. Також Кабм╕н вир╕шив створити робочу групу з п╕дготовки положення про функц╕╖ нових служб. Чому М╕нф╕н узяв курс на реформування в╕домства?
Гройсман ╕нспекту╓ Льв╕вську митницю
АРХ╤ВНЕ ФОТО (PORTAL.LVIV.UA)
Коли ухвалювалося р╕шення про об'╓днання двох служб, була зроблена ставка на об'╓днаний аудит, синерг╕ю бек-оф╕с╕в служб та об'╓днання баз даних. Ставка на ╕нтеграц╕ю баз даних виявилася усп╕шною. За даними джерел ЕП, у М╕нф╕н╕ вважають, що бази даних цих двох орган╕в повинн╕ залишатися об'╓днаними.
Синерг╕╖ бек-оф╕с╕в, розпов╕да╓ один ╕з
сп╕врозмовник╕в видання в уряд╕, вдалося досягти частково. Штат ДФС вдалося скоротити, однак об'╓днання було силовим. Це був нер╕вний шлюб: фактично митники прийшли в прийми до податк╕вц╕в.
За ц╕ роки вир╕вняти ситуац╕ю не вдалося. "За ДФС закр╕плено 300 автомоб╕л╕в. 25 передали митникам, 275 залишилися в головних управл╕ннях, як╕ керуються податк╕вцями", — наводить приклад сп╕врозмовник видання. За його словами, одночасне реформування митниц╕ ╕ податково╖ не спрацьову╓.
"Зараз ми в
процес╕ формування робочо╖ групи. За п╕втора-два м╕сяц╕ ухвалимо положення про функц╕онал обох служб ╕ п╕сля цього оголосимо конкурс на ╖хн╕х оч╕льник╕в", — каже заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.
Три з одного
Зг╕дно з ухваленими урядом документами, зам╕сть ДФС з'являться дв╕ юридичн╕ особи: Державна митна служба та Державна податкова служба.
М╕нф╕н окреслив стратег╕чн╕ напрямки реформи.
У податков╕й сфер╕. Курс на розвиток
онлайн-серв╕с╕в та автоматизац╕ю. На порядку денному — оц╕нка податкових розрив╕в та потенц╕йних надходжень, перегляд критер╕╖в ризику, зм╕на порядку в╕дбору платник╕в для перев╕рок.
Поступово М╕нф╕н плану╓ запровадити електронн╕ документальн╕ перев╕рки, почне з великих платник╕в. Зм╕няться п╕дходи до роботи з податковим боргом. Серед пр╕оритет╕в — запровадження правил BEPS, м╕жнародний обм╕н ╕нформац╕╓ю.
На митниц╕. Запровадження ╕нституту авторизованого
економ╕чного оператора. Укра╖на при╓дна╓ться до транзитно╖ процедури ╢С/╢АВТ для покращення митного контролю. М╕нф╕н запровадить методику вим╕рювання середнього часу випуску товар╕в, оновить систему контролю визначення митно╖ вартост╕.
Врегулю╓ться процедура надання митницею обов'язково╖ тарифно╖ ╕нформац╕╖ на запит п╕дпри╓мства. Запрацю╓ пост-митний контроль ╕ контроль за ланцюгами поставок та реал╕зац╕╖ товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
Кр╕м того, митниця та податкова отримають доступ до
баз даних ╕нших орган╕в виконавчо╖ влади: Держстату, МВС, державно╖ виконавчо╖ служби.
У податков╕й м╕л╕ц╕╖. Реформа передбача╓ розд╕лення серв╕сно╖ ╕ правоохоронно╖ функц╕й ДФС. Останню передадуть новому органу, який буде розсл╕дувати ф╕нансов╕ злочини. Фактично це пункт про реформу податково╖ м╕л╕ц╕╖, однак, уточнив Верланов, ╖╖ статус буде зм╕нений окремим законом.
Детальн╕ше стратег╕чн╕ напрямки роботи М╕нф╕ну виглядають так.
DOCUMENT
PAGES
Zoom
«
Page1of 11
»
ДФС готу╓ пропозиц╕╖
Ус╕ ц╕ ╕де╖ не нов╕. Б╕льш╕сть з них повинн╕ були стати реальн╕стю ще роки тому.
Колишн╕й м╕н╕стр ф╕нанс╕в Олександр Данилюк
пропонував створити ╓дину юридичну особу на баз╕ ДФС. Це викликало жорстку критику з боку тод╕шнього в. о. голови ДФС Мирослава Продана. Продан писав, що пропонована модель зосередить судов╕ процеси у Ки╓в╕, зменшить можливост╕ для боротьби з правопорушеннями ╕ пог╕ршить умови митного транзиту.
Грабл╕ з концентрац╕╓ю ухвалення р╕шень у Ки╓в╕ М╕нф╕н плану╓ об╕йти. "Голови обох служб зможуть делегувати сво╖ повноваження в орган╕зац╕ях до т╕╓╖ м╕ри, до яко╖ це необх╕дно для ефективного функц╕онування
податково╖ та митно╖ служб", — говориться в меморандум╕ про сп╕впрацю Укра╖ни з МВФ.
Попри це, сп╕врозмовники видання в ДФС зауважують: пропонована М╕нф╕ном модель розмита, вона ставить б╕льше запитань, н╕ж да╓ в╕дпов╕дей. Ч╕ткого розум╕ння, як саме в╕дбуватиметься розпод╕л п╕сля двох рок╕в злиття, нема.
В. о. заступника голови ДФС ╢вген Бамб╕зов пов╕домив, що в╕домство готу╓ сво╖ пропозиц╕╖ щодо роз'╓днання. Разом з Казначейством США ДФС напрацювала проект ново╖ структури за
функц╕ональним принципом. Що в╕н передбача╓?
По-перше — л╕кв╕дац╕ю дублювання функц╕й у р╕зних п╕дрозд╕лах.
"╢ окрем╕ п╕дрозд╕ли, як╕ в╕дпов╕дають за обслуговування юридичних та ф╕зичних ос╕б. В╕докремлен╕ процеси, пов'язан╕ з аудитом цих категор╕й платник╕в. Ц╕ п╕дрозд╕ли займаються й методолог╕чною та роз'яснювальною роботою, хоча ╓ департаменти методолог╕╖ та забезпечення комун╕кац╕й", — поясню╓ Бамб╕зов.
Б╕льш рац╕ональною була б модель, де кожен
напрямок — адм╕н╕стрування, аудит, методолог╕я, ╕нформац╕йно-роз'яснювальна робота — був би вид╕лений в окремий п╕дрозд╕л, що охоплював би вс╕ категор╕╖ платник╕в: ╕ ф╕зичних, ╕ юридичних ос╕б.
Це була би б╕льш зрозум╕ла, зручна та як╕сна структура. Вона б дозволила оптим╕зувати к╕льк╕сть департамент╕в, покращити внутр╕шн╕ процеси, уникнутидублювання функц╕й та р╕зного тлумачення норм податкового законодавства.
По-друге — створення Департаменту трансфертного ц╕ноутворення (ТЦУ) з м╕н╕мальною чисельн╕стю 45 ос╕б. Зараз в ДФС функц╕╖ контролю ТЦУ розмит╕ м╕ж к╕лькома п╕дрозд╕лами, що не да╓ належного ефекту в робот╕.
"Департамент ТЦУ ╕ м╕жнародного оподаткування займатиметься методолог╕чною роботою, вестиме зв╕тн╕сть. Його фах╕вц╕ перев╕рятимуть ус╕ контрольован╕ операц╕╖. Кабм╕н уже схвалив створення такого п╕дрозд╕лу", — пов╕домив Бамб╕зов.
Аналог╕чний департамент плану╓ться створити ╕ в Оф╕с╕ великих платник╕в податк╕в, оск╕льки 80% операц╕й ТЦУ припада╓ на великих платник╕в.
По-трет╓ — розбудова електронних серв╕с╕в, внесення зм╕н в малоефективн╕ системи, у тому числ╕ — у СМКОР, систему мон╕торингу в╕дпов╕дност╕ податкових накладних та розрахунк╕в коригування залежно в╕д ступеня ризик╕в.
Система повинна працювати так, щоб платник м╕г легко заплатити податки ╕ не м╕г ухилитися в╕д ╖х сплати.
У випадку роз'╓днання в╕домства ф╕нансування зросте.
"За останн╕ роки ми пережили дв╕ велик╕ хвил╕ скорочення кадр╕в. П╕сля утворення двох служб вкластися в нин╕шню к╕льк╕сть прац╕вник╕в буде дуже складно. ╥х чисельн╕сть доведеться зб╕льшувати, адже кожна служба повинна мати св╕й бек-оф╕с. На це п╕дуть м╕сяц╕ — кадри п╕дбираються на конкурсах", — каже Бамб╕зов.
В╕н також пропону╓ скоротити к╕льк╕сть рег╕ональних п╕дрозд╕л╕в. "Я б робив це за принципом рег╕онального розпод╕лу, як у
НАБУ чи ДБР, коли один територ╕альний п╕дрозд╕л в╕дпов╕да╓ за певний рег╕он з чотирьох-п'яти областей", — поясню╓ в╕н.
За його словами, адм╕н╕стрування 60% податк╕в забезпечу╓ Оф╕с великих платник╕в, ╕ якщо закр╕пити адм╕н╕стрування м╕сцевих та рентних платеж╕в великих платник╕в податк╕в за цим же оф╕сом, то ця цифра може досягти 80%.
"Чи ╓ потреба у тому, щоб за 20% податк╕в в╕дпов╕дали аж 25 територ╕альних п╕дрозд╕л╕в? Сумн╕ваюся. Однак ця модель потребу╓ введення електронного об╕гу
документ╕в та врегулювання ╕нших техн╕чних питань", — резюму╓ в╕н.
Реакц╕я б╕знесу: не формат, а як╕сть
"Б╕знес ц╕ну╓ ч╕тк╕ правила гри. Чи можна говорити, що под╕л ДФС вир╕шить це питання? Н╕", — упевнена виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.
За ╖╖ словами, п╕дпри╓мц╕ дос╕ скаржаться на д╕яльн╕сть податково╖. "ДФС — один з л╕дер╕в за к╕льк╕стю проведених перев╕рок б╕знесу. До того ж, служба не при╓дналася до ╓диного ╕нспекц╕йного порталу ╕ не
впровадила ризик-ор╕╓нтований п╕дх╕д до проведення перев╕рок", — дода╓ вона.
Кр╕м того, каже Глазкова, пост╕йно "зависа╓" база ре╓страц╕╖ податкових надходжень, не пом╕тна боротьба з контрабандою та нелегальною торг╕влею.
"Б╕знес хвилю╓, як саме працю╓ ╕нституц╕я. Нам не дуже важливо, чи будуть податк╕вц╕ та митники жити п╕д одним дахом.
Головне — щоб не було проблем з в╕дшкодуванням ПДВ", — говорить виконавчий директор ╢БА Анна Дерев'янко.
За ╖╖ словами, ситуац╕я з в╕дшкодуванням цього податку у с╕чн╕ пог╕ршилася — перед компан╕ями накопичилася заборгован╕сть.
Рахунок боргу йде на десятки м╕льйон╕в гривень ╕, попри звернення до М╕нф╕ну, проблема поки не вир╕шена.
╢ питання ╕ щодо митниц╕. Дерев'янко пов╕домила, що минулого тижня ╢БА отримала багато скарг в╕д компан╕й на зупинку вантаж╕в на
митниц╕.
"Скаржаться на п╕двищення митно╖ вартост╕ на п╕дстав╕ введення нових критер╕╖в ризику. Ми думали, що ситуац╕я з ╕ндикативними ц╕нами через ман╕пулювання митною варт╕стю в минулому, але бачимо, що це не так", — каже вона.
Оприлюднено проект порядку про подовження граничних строк╕в розрахунк╕в для експортно-╕мпортних операц╕й
На оф╕ц╕йному сайт╕ М╕некономрозвитку оприлюднено проект постанови Кабм╕ну «Про затвердження Порядку подовження граничних строк╕в розрахунк╕в за окремими операц╕ями з
експорту та ╕мпорту товар╕в, встановлених Нац╕ональним банком Укра╖ни».
Проект постанови встановлю╓ порядок видач╕ висновк╕в щодо подовження граничних строк╕в розрахунк╕в за окремими операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, встановлених Нацбанком, визнача╓, зокрема, п╕дстави для його одержання, суб’╓кт надання, перел╕к та вимоги до документ╕в, що подаються суб’╓ктами господарювання для отримання висновку, строк надання, виключний перел╕к п╕дстав для в╕дмови.
Зокрема, пунктом 2 проекту Порядку передбачено, що для одержання висновку резидент надсила╓ поштою або пода╓ особисто або через ╢диний державний портал адм╕н╕стративних послуг у форм╕ електронних документ╕в М╕некономрозвитку так╕ документи:
заяву на одержання висновку за формою, затвердженою М╕некономрозвитку, що м╕стить в╕домост╕ про стан виконання зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) на момент звернення, ╕з зазначенням суми заборгованост╕ та об╜рунтуванням необх╕дност╕
подовження встановленого строку на певний пер╕од;
коп╕╖ зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту), вс╕х специф╕кац╕й, додатк╕в, додаткових угод та ╕нших документ╕в, як╕ ╓ нев╕д’╓мними частинами договору (контракту), засв╕дчен╕ в установленому законодавством порядку. У раз╕ якщо зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) укладено ╕ноземною мовою, заявник дода╓ його переклад на укра╖нську мову;
коп╕╖ документ╕в, що п╕дтверджують зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖, зокрема,
плат╕жних банк╕вських документ╕в, дов╕док банк╕в, митних декларац╕й, коносамент╕в, транспортних документ╕в, акт╕в приймання-передач╕ товару (виконання роб╕т, надання послуг), засв╕дчен╕ в установленому законодавством порядку;
коп╕╖ лист╕в, пов╕домлень, як╕ обумовлюють та об╜рунтовують необх╕дн╕сть подовження строк╕в розрахунк╕в, засв╕дчен╕ в установленому законодавством порядку.
Зг╕дно з п. 5 проекту Порядку М╕некономрозвитку розгляда╓ подан╕ заявником документи щодо
одержання висновку ╕ протягом десяти робочих дн╕в з дати ╖х ре╓страц╕╖ прийма╓ р╕шення про видачу висновку або про в╕дмову у видач╕ висновку.
Видача висновку зд╕йсню╓ться безоплатно.
М╕некономрозвитку протягом п’яти робочих дн╕в з дати оформлення висновку, нада╓ його коп╕ю Нацбанку та ДФС у порядку ╕нформац╕йного обм╕ну.
Степан Куб╕в п╕дписав Угоду про в╕льну торг╕влю з ╤зра╖лем
Сьогодн╕, 21 с╕чня 2019 року Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр — М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Степан Куб╕в п╕дписав Угоду про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та ╤зра╖лем.
“Угода про в╕льну торг╕влю Укра╖на-╤зра╖ль - це нов╕, кращ╕ можливост╕ для укра╖нських експортер╕в. З моменту набуття чинност╕ Угоди будуть скасован╕ вв╕зн╕ мита для близько 80% укра╖нських промислових товар╕в. Також завдяки скасуванню близько 70%
вв╕зних мит на ╕зра╖льську промислову продукц╕ю стане можливим високотехнолог╕чний ╕нвестиц╕йний ╕мпорт. Це сприятиме модерн╕зац╕╖ промислового виробництва в Укра╖н╕ та зб╕льшить додану варт╕сть вироблено╖ в Укра╖н╕ продукц╕╖”, - п╕дкреслив Степан Куб╕в.
Степан Куб╕в зазначив, що Угода про в╕льну торг╕влю з ╤зра╖лем дозволя╓ зберегти та розширити традиц╕йний експорт для Укра╖ни, зокрема для продукц╕╖ АПК, та в╕дкрити нов╕ можливост╕ для експорту товар╕в з високою
доданою варт╕стю.
“З 1 с╕чня цього року Укра╖на набула членства в Пан-╢вро-Мед*, що дозволя╓ нам створити трикутник в╕льно╖ торг╕вл╕ ╢С-Укра╖на-╤зра╖ль. Це означа╓, що укра╖нськ╕ виробники зможуть ╕мортувати сировину та матер╕алу з ╤зра╖лю, пререобляти ╖х в Укра╖н╕ та експортувати з п╕льговою ставкою мита до ╢С. Це створю╓
додатков╕ стимули для розм╕щення виробництва з високою доданою варт╕стю саме в Укра╖ни. Для укра╖нц╕в це означатиме нов╕ робоч╕ м╕сця, г╕дну зарплату та кращ╕ умови для життя”, - пояснив Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни.
Степан Куб╕в додав, що Угода з ╤зра╖лем сприятиме зб╕льшенню обсягу торг╕вл╕ та ╕нвестиц╕йно╖ сп╕впрац╕. Експорт укра╖нських товар╕в до ╤зра╖лю вже зроста╓. Якщо, за п╕дсумками 2016 року Укра╖на експортувала до ╤зра╖лю товар╕в на $488,5 млн, то
в 2017 роц╕ ця цифра становила вже $604,6 млн. За 11 м╕сяц╕в 2018 року експорт до ╤зра╖лю перевищив $535 млн. При цьому ╕мпорт ╕зра╖льських товар╕в за 11 м╕сяц╕в 2018 року склав лише $186 млн.
Кр╕м того, станом на 01.10.2018 ╤зра╖ль ╕нвестував в економ╕ку Укра╖ни $ 46,7 млн.
“Ми оч╕ку╓мо зростання ╕зра╖льських ╕нвестиц╕й у розвиток агропромислового комплексу, створення нових та модерн╕зац╕ю ╕снуючих виробництв
агропродукц╕╖, зокрема ╕з застосуванням нов╕тн╕х технолог╕й та ╤Т, а також зб╕льшення високотехнолог╕чних виробництв в ╕нших галузях укра╖нсько╖ економ╕ки", - п╕дкреслив Степан Куб╕в.
Дов╕дково.
Переговори щодо Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Урядами Укра╖ни та ╤зра╖лю розпочалася з 2013 року, однак найб╕льш ╕нтенсивна робота проводилася у 2016-2018 рр. Укра╖нська делегац╕я провела 7 раунд╕в переговор╕в, як╕ завершилися в
березн╕ 2018 року. Угоду парафовано тор╕к у кв╕тн╕, подальш╕ юридичн╕ процедури тривали до листопада. 21 листопада 2018 року Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни схвалив угоду та уповноважив Степана Куб╕ва на ╖╖ п╕дписання.
*-Пан-╢вро-Мед - Рег╕ональна Конвенц╕я про пан-╢вро-Середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження.
Анекдот из Интернет
- Ты где сейчас? - Я там, где никогда нет снега... - Бали? Карибы?? - Нет, на люке стою.
Афоризм
Кто-то в лифте написал «Лена – проститутка». И всё: ни фото, ни расценок
