Укра╖на закрила квоту по борошну та крупам на безмитний експорт до ╢С
Пришвидшились темпи закриття квот на часник, тваринницьку продукц╕ю, але спов╕льнились темпи використання квот на ячм╕нь та цукор.
Станом на 13 вересня використан╕ також квоти на мед, солод ╕ пшеничну клейковину, оброблен╕ томати, виноградний ╕ яблучний соки, зернов╕ (кукурудза ╕ пшениця) та вершкове масло. Прорив в╕дбувся у експорт╕ крохмалю. Якщо минулого року квота на оброблений крохмаль не була використана, а на крохмаль закрита лише на 68%, то цього року стан закриття яких становить 99% ╕ 85%
в╕дпов╕дно.
У той же час спостер╕га╓ться спов╕льнення темп╕в закриття квот на цукор ╕ сиропи з глюкози. Минулого року станом на середину вересня квота на безмитний експорт цукру вже була закрита, а використання квоти на сиропи з глюкози становило 60%, натом╕сть цього року використано лише 12% квоти на цукор ╕ 11% на сиропи. Аналог╕чна ситуац╕я спостер╕га╓ться з ячменем. Минулого року квота була вибрана ще в липн╕, а нараз╕ використано 14% основно╖ квоти ╕ 23% додатково╖.
У пор╕внянн╕ з 2017
роком зм╕нилась ситуац╕я з поставками часнику в межах квот. На сьогодн╕ використано майже 50% об’╓м╕в, у той час як за весь минулий р╕к було закрито лише 33%.
Укра╖на наростила поставки тваринницько╖ продукц╕╖, а саме м’яса птиц╕, я╓ць ╕ молочних продукт╕в. Так, додаткова квота по м’ясу птиц╕ нараз╕ закрита майже на 60%, в той час як минулого року – лише на 26%. Розпочато використання додатково╖ квоти на яйця, яка взагал╕ не використовувалась вс╕ попередн╕ роки. Квота на молочн╕ продукти нараз╕
закрита на 15%, а на аналог╕чну дату минулого року було використано лише 4%.
Додатково: З жовтня 2017 року та з с╕чня 2018 року разом з основними квотами почали д╕яти 8 додаткових квот на безмитний експорт до ╢С на мед, крупи ╕ борошно, оброблен╕ томати, виноградний ╕ яблучний с╕к, зернов╕ (овес, пшениця, кукурудза ╕ ячм╕нь). Серед них, станом на вересень
2018 року, закрито 5 безмитних квот на мед, крупи ╕ борошно, оброблен╕ томати, пшеницю ╕ кукурудзу.
Возрождение таможенного постаудита – одна из топ-тем заседаний таможенного комитета и встреч на разных уровнях, организованных профильной общественностью, с момента его варварского поглощения Миндоходов и по настоящее время.
Особенно громко призывы к возврату таможенного постаудита звучали во времена Александра Клименко с его табличками с указанием индикативных цен, а также после пресловутого ПКМУ № 472 Яценюка-Саакашвили. К чему призывали? Прежде всего, к внедрению в Украине международного
опыта.
Таможня признает определенную декларантом таможенную стоимость и выпускает товар в свободное обращение. Честность предпринимателя и соблюдение интересов государства определяются, с вытекающими последствиями, во время контроля за перемещением товара от границы до конечного потребителя. Так работает весь цивилизованный мир. Для Украины – это пока призрачная перспектива. Она, к сожалению, так и не стала реальностью, несмотря на нормативный прорыв, сделанный Таможенным кодексом в 2012
году.
Прорывался кодекс, как известно, не в одиночку. Скорее шел по дороге, давно проторенной рядом стран и закрепленной еще в 1973 году в Стандарте 6.6 Международной конвенции об упрощении и гармонизации таможенных процедур, подписанной в Киото, Таможенном кодексе ЕС и в ряде международных стандартов Всемирной таможенной организации.
Но, как говорится,
"выходя в свет, угодил в потемки". Качественно новое таможенное направление быстро набирало обороты и демонстрировало достаточно высокую эффективность. Но, к сожалению, как и многие другие функции, таможенный постаудит был похоронен под обломками ГТСУ.
Хотя Киотская конвенция, Таможенный кодекс ЕС и рекомендации ВТО гласят о том, что именно таможенные органы наделены полномочиями на проведение таможенного аудита, эта функция была передана Главным управлениям ГФС в областях, где ее постигла участь всей "некогда самой динамично развивающейся службы".
Передача объяснялась целесообразностью интеграции таможенного аудита в процедуру налоговой проверки по принципу "два в
одном". Сама по себе идея совмещения проверок достаточно прогрессивна. Но ее реализация, которая определялась общим миндоходовским подходом ассимиляции таможни, привела к фактическому уничтожению этого направления.
Такой результат вполне прогнозируемый: таможенный аудит априори не мог быть эффективным по причине явного перекоса на центральном уровне в сторону налогового компонента и отсутствия в аудиторских подразделениях специалистов по таможенному делу.
Вместе с тем, по мнению конференции
ООН по торговле и развитию ЮНКТАД, таможенный аудит (“post-clearance audit”) признан самой эффективной формой таможенного контроля, удельный вес которой должен составлять 80-90 %.
Во Франции, например, таможенники полномасштабно проверяют на границе лишь около 5 % импорта. Остальные 95 % подлежат контролю в течение 1-3 лет после оформления таможенных документов.
К примеру, в той же Франции проводятся формальная (выборочная) и фундаментальная (сплошная) проверки; в Великобритании проверкам,
объемы которых определяет таможенный офицер, подвергаются, как правило, только рисковые субъекты ВЭД и брокеры; в Германии, кроме обычного таможенного аудита (Zollprüfung), есть еще аудит преференций (Präferenzprüfung) и внешний аудит (Außenwirtschaftsprüfung), в поле зрения которого экспорт, импорт и банковские счета; в Канаде – это
Multi-программа и Single-программа; в Японии таможенный аудит применяется к так называемым контролируемым импортерам (“managed importers”), которые уплатили таможенные пошлины на сумму от 1 млн иен.
Может быть, даже хорошо, что нам придется создавать постаудит с чистого листа. Важно писать на нем правильно. Как минимум, с учетом того, что параллельно с возрождением таможенного постаудита надо на законодательном уровне сделать эффективным контроль за всей цепочкой перемещения товара от границы до
конечного потребителя.
В приоритете также должна быть разработка специальной системы управления рисками с эффективными профилями, которые позволят выявлять связи между фирмами, "серые схемы", каналы утечки денег за рубеж и прочую нелегальную деятельность. Далеко не второстепенной является задача выработки критериев проведения проверок.
Другими словами, надо предусмотреть контрмеры, чтобы, с одной стороны, из-за фирм-однодневок и других "серых" уловок не терялись бюджетные средства и контроль
за грузами, а с другой – чтобы прогрессивный метод, эффективно реализуемый по всему земному шару, не стал инструментом давления на бизнес и коррупционным роялем, нажимая на клавиши которого можно было бы получать неправомерную выгоду.
И в завершение совсем немного о призрачных перспективах. В идеальном варианте – это постепенный переход к администрированию таможенных платежей по результатам постаудита. С учетом социально-экономических реалий – пока что чистый мираж. И все же нужно, наверное,
пробовать вводить обязательную маркировку отдельных особо "чувствительных" импортных товаров при помощи QR-кодов (с обязательным указанием номера и даты ТД) или начинать контролировать цепочку поставок "граница – конечный потребитель" по отдельным группам товаров. Для начала как пилотный проект, чтобы откатать на практике.
В любом случае,
только время покажет, каким будет post-clearance audit по-украински. Но то, что он будет или, по крайней мере, должен быть, – неизбежная реальность.
Галина Вдовина, глава Комитета по вопросам таможенного дела Общественного совета при ГФС
Чи п╕длягають конф╕скац╕╖ вилучен╕ гот╕вков╕ кошти у справах про порушення порядку проходження митного контролю.
Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного контролю тягне за собою накладання штрафу в розм╕р╕ ста неоподаткованих м╕н╕мум╕в доход╕в громадян, а у раз╕ якщо безпосередн╕м предметом правопорушення ╓ товари, перем╕щення яких через митний кордон Укра╖ни заборонено або обмежено законодавством Укра╖ни, - також конф╕скац╕ю цих товар╕в (ст. 471 МК Укра╖ни).
Розгляд проваджень за ст. 471 МК Укра╖ни зд╕йсню╓ться виключно в судовому порядку.
Судова практика досить неоднозначна у розгляд╕ справ щодо порушення митних правил. В одних випадках суд застосову╓ т╕льки штраф, як основне адм╕н╕стративне стягнення. В ╕нших - застосову╓ штраф як основне адм╕н╕стративне стягнення та конф╕скац╕ю як додаткове адм╕н╕стративне стягнення.
Питання щодо правом╕рност╕ застосування конф╕скац╕╖ вилучених гот╕вкових кошт╕в, як додаткове адм╕н╕стративне стягнення, залиша╓ться в╕дкритим, оск╕льки суди на св╕й розсуд тлумачать норми права.
Розглянемо два вза╓мо суперечлив╕ р╕шення Апеляц╕йного суду Ки╖всько╖ област╕ у справах про порушення порядку проходження митного контролю в зонах ( коридорах ) митного контролю.
З огляду на Постанову Апеляц╕йного суду Ки╖всько╖ област╕ в╕д 16 кв╕тня 2018 року у справ╕ 359/1916/18, уникнути конф╕скац╕╖ гот╕вки можливо, якщо при розгляд╕ адм╕н╕стративно╖ справи довести у сукупност╕ наступне:
По-перше, нац╕ональне законодавство не м╕стить будь-якого нормативного документа, який би забороняв перем╕щення валютних ц╕нностей у вид╕ гот╕вкових
кошт╕в через митний кордон Укра╖ни.
╢диним нормативним документом, яким визначений перел╕к товар╕в, на як╕ встановлюються обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, ╓ постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 року № 436 «Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни».
В╕дпов╕дно до ц╕╓╖ постанови, валюта у вигляд╕ гот╕вкових кошт╕в не ╓ товаром обмеженим до перем╕щення ф╕зичними особами через митний кордон Укра╖ни. Тобто, для перем╕щення ц╕╓╖ валюти через митний кордон Укра╖ни ф╕зичними особами не потребу╓ться будь-яких дозвол╕в уповноважених орган╕в, на в╕дм╕ну в╕д банк╕вських метал╕в та ц╕нних папер╕в, перем╕щення яких ф╕зичними
особами через митний кордон Укра╖ни зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ на вивезення ф╕зичною особою за меж╕ Укра╖ни банк╕вських метал╕в / ц╕нних папер╕в.
В╕дпов╕дно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенц╕╖ про захист прав людини ╕ основоположних свобод, кожна ф╕зична або
юридична особа ма╓ право мирно волод╕ти сво╖м майном. Н╕хто не може бути позбавлений сво╓╖ власност╕ ╕накше як в ╕нтересах сусп╕льства ╕ на умовах, передбачених законом ╕ загальними принципами м╕жнародного права.
Стягнення у вигляд╕ конф╕скац╕╖, з огляду на критер╕╖ ╢вропейського суду з прав людини, порушу╓ принцип правом╕рност╕ втручання в право особи на мирне волод╕ння сво╖м майном за ознакою в╕дсутност╕ законност╕ такого втручання.
По-трет╓, поняття обмежень щодо перем╕щення валютних
ц╕нностей та порядку перем╕щення валютних ц╕нностей через митний кордон Укра╖ни не ототожнюються.
На думку Апеляц╕йного суду Ки╖всько╖ област╕ (Постанова в╕д 16 кв╕тня 2018 року у справ╕ 359/1916/18), обмеження щодо перем╕щення валютних ц╕нностей через митний кордон Укра╖ни та порядок перем╕щення валютних ц╕нностей через митний кордон Укра╖ни, у тому числ╕ особливост╕ декларування валютних ц╕нностей та визначення
граничних сум валютних ц╕нностей, як╕ п╕длягають письмовому або усному декларуванню, не ╓ тотожними поняттями.
╤нструкц╕╓ю про перем╕щення гот╕вки ╕ банк╕вських метал╕в через митний кордон Укра╖ни, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 27.05.2008 року № 148 встановлю╓ться порядок перем╕щення валютних ц╕нностей через митний
кордон Укра╖ни та гранична сума перем╕щення валютних ц╕нностей у вигляд╕ гот╕вки за умови ╖╖ усного декларування.
Таким чином, у випадку вчинення особою порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК Укра╖ни, якщо безпосередн╕м предметом порушення митних правил були валютн╕ ц╕нност╕ у вигляд╕ гот╕вки, ц╕ гот╕вков╕ кошти не п╕длягають конф╕скац╕╖, як товар, який не обмежений до перем╕щення через митний кордон Укра╖ни.
Окр╕м цього у вищезазначен╕й Постанов╕ суд звернув увагу на те, що в╕дсутн╕сть ч╕тко сформульованого, доступного ╕ передбачуваного у сво╓му застосуванн╕ регулятивного законодавства в частин╕ перем╕щення валютних ц╕нностей у вигляд╕ гот╕вки, а також накладення адм╕н╕стративних стягнень у випадку порушень порядку такого перем╕щення, спричиня╓ плутанину при застосуванн╕ митного законодавства нац╕ональними органами влади, порушу╓ загальний принцип «верховенства права».
Проте, у Постанов╕ Апеляц╕йного суду Ки╖всько╖ област╕ в╕д 09 липня 2018 року у справ╕ № 359/3971/18 думка суду зм╕ню╓ться у протилежному напрямку.
По-перше, суд вважа╓, що валютн╕ ц╕нност╕ ╓ товарами, перем╕щення яких через митний кордон обмежено законодавством Укра╖ни, зокрема постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 27.05.2008 року №
148 , а тому, в раз╕ якщо вони ╓ безпосередн╕ми предметами порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК Укра╖ни, то п╕длягають обов’язков╕й конф╕скац╕╖.
По-друге, суд зазнача╓, що зг╕дно ч. 2 ст.1 Першого протоколу до Конвенц╕╖ про захист прав людини ╕ основоположних свобод, положення Конвенц╕╖ жодним чином не обмежують право держави вводити в д╕ю закони, як╕ вона вважа╓ за необх╕дне, щоб зд╕йснювати контроль за користуванням майном в╕дпов╕дно до загальних ╕нтерес╕в або для
забезпечення сплати податк╕в чи ╕нших збор╕в.
Отже, в даному випадку, ан╕ в╕дсутн╕сть ч╕тко сформульованого, регулятивного законодавства в частин╕ перем╕щення валютних ц╕нностей у вигляд╕ гот╕вки, ан╕ наявн╕сть положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенц╕╖ про захист прав людини ╕ основоположних свобод про те, що кожна ф╕зична або юридична особа ма╓ право волод╕ти сво╖м майном ╕ н╕хто не може бути позбавлений сво╓╖ власност╕ ╕накше як в ╕нтересах сусп╕льства ╕ на умовах,
передбачених законом, не завадили суду вважати втручання у право особи на мирне волод╕ння сво╖м майном законним та виправданим.
Зв╕сно кожна справа ╓ ╕ндив╕дуальною. При накладенн╕ стягнення судом врахову╓ться характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступ╕нь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують ╕ обтяжують в╕дпов╕дальн╕сть ( ст. 33 КпАП Укра╖ни).
Проте висновки вищезазначених р╕шень, в частин╕ дотримання принципу «Верховенства права», ╓
наст╕льки протилежними, що в черговий раз поста╓ запитання: «Закон один для вс╕х чи т╕льки для обраних?».
Як перев╕рити терм╕н д╕╖ ключа ЕЦП: поради в╕д ДФС
Перев╕рку чинност╕ та терм╕ну д╕╖ посиленого сертиф╕ката ЕЦП можна зд╕йснити самост╕йно.
Автоматизована перев╕рка електронного документа включа╓, зокрема перев╕рку правового статусу електронного цифрового п╕дпису (дал╕ - ЕЦП) шляхом встановлення чинност╕ посиленого сертиф╕ката ключа п╕дписувача на час п╕дписання електронного документа та в╕дпов╕дност╕ особистого ключа п╕дписувача в╕дкритому ключу, зазначеному у посиленому сертиф╕кат╕.
При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу,
отримано╖ п╕дписувачем в╕д акредитованого центру сертиф╕кац╕╖ ключ╕в (дал╕ - АЦСК) в момент п╕дпису, а чинн╕сть посиленого сертиф╕ката на цей момент встановлю╓ться за даними в╕дпов╕дного онлайн-серв╕су АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списк╕в в╕дкликаних сертиф╕кат╕в (CRL) зазначеного АЦСК.
У раз╕ отримання послуг ЕЦП в Акредитованому
центр╕ сертиф╕кац╕╖ ключ╕в ╤нформац╕йно-дов╕дкового департаменту ДФС (дал╕ - АЦСК ╤ДД), ╕нформац╕ю щодо терм╕ну д╕╖ посиленого сертиф╕ката ЕЦП платник податк╕в може отримати самост╕йно з оф╕ц╕йного ╕нформац╕йного ресурсу АЦСК ╤ДД.
Для цього необх╕дно зд╕йснити
пошук за ре╓страц╕йним номером обл╕ково╖ картки платника податк╕в та завантажити посилений сертиф╕кат ЕЦП.
Окр╕м того, перев╕рку строку чинност╕ посиленого сертиф╕ката кл╕╓нт АЦСК ╤ДД може зд╕йснити за допомогою над╕йного засобу ЕЦП "╤╤Т Користувач ЦСК-1", який можна безкоштовно завантажити з оф╕ц╕йного ╕нформац╕йного ресурсу АЦСК ╤ДД (розд╕л "Програмне забезпечення" вкладка "Над╕йний зас╕б електронного цифрового п╕дпису - "╤╤Т Користувач ЦСК-1"). Додатково у зазначеному розд╕л╕ розм╕щено Настанову користувача "╤╤Т Користувач ЦСК-1.3.1", що м╕стить детальну ╕нформац╕ю щодо можливостей даного програмного забезпечення.
У раз╕ якщо терм╕н д╕╖ посиленого сертиф╕ката
ЕЦП сплинув або його статус зм╕нено на заблокований, платнику необх╕дно звернутись до АЦСК ╤ДД.
«╢дине в╕кно» - перех╕д на наступний р╕вень. Початок контролю харчово╖ продукц╕╖. Електронна митниця»
(«╢дине в╕кно»: нов╕ законодавч╕ та
нормативн╕ перспективи; Державний контроль харчово╖ продукц╕╖ – початок;Електронне декларування, обм╕н ╕нформац╕╓ю)
Дата проведення: 27 жовтня 2018 року, м╕сто Ки╖в.
Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.
Початок: о 09:30
Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)
Зак╕нчення: 17-30
Сп╕кери та учасники:
Представники авторського колективу з розробки проекту ЗУ № 7010 (за згодою);
Представники ДФС Укра╖ни
(за згодою);
Представник Держпродспоживслужби;
Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.
ПРОГРАМА Сем╕нару:
I. ««╢дине в╕кно»: перспектива законодавчого врегулювання роботи. Оптим╕зац╕я вид╕в контрою на кордон╕. Запровадження електронних дозв╕льних документ╕в»
- огляд перспективних зм╕н законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в у «╢диному в╕кн╕»;
-
реорган╕зац╕я контрольних процедур при митному оформленн╕:
- - заборони;
- - дозв╕льн╕ документи;
- - ре╓стри
- - державн╕ види контролю.
╤I. «Новий алгоритм державного контролю харчових продукт╕в, корм╕в, поб╕чних продукт╕в тваринного походження»
- огляд основних положень ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти,
корми, поб╕чн╕ продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» в частин╕ ╕мпорту та експорту;
- проведення перев╕рок посадовими особами Держпродспоживслужби п╕дконтрольних товар╕в на прикордонному ╕нспекц╕йному посту:
- - документальна перев╕рка;
- - перев╕рка в╕дпов╕дност╕;
- - ф╕зична перев╕рка;
- вимоги до заповнення загального ветеринарного документа на ввезення та загального документу на
ввезення;
- перел╕к продукт╕в (харчов╕ продукти тваринного походження (у тому числ╕ композитн╕ продукти), корми тваринного походження, с╕но, солома, поб╕чн╕ продукти тваринного походження), як╕ п╕длягають державному контролю;
- перел╕к харчових продукт╕в нетваринного походження та корм╕в нетваринного походження, вантаж╕ з якими при ввезенн╕ (пересиланн╕) на митну територ╕ю Укра╖ни п╕длягають посиленому державному контролю.
I╤╤.«Програмно - техн╕чне забезпечення процесу митного оформлення та контролю»
-техн╕чне забезпечення та вдосконалення роботи ╢диного в╕кна;
- перспективи розвитку електронного декларування. подання документ╕в в електронному вигляд╕;
- особливост╕ обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж державними органами та суб’╓ктами ЗЕД та м╕ж державними органами.
Кожному учаснику нада╓ться:
Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕДwww.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
Блокнот, ручка.
Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2018 у заходах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 8100 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3200.
Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович
Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1650 грн. без ПДВ
(оплата на р/р СПД) або 1980 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");
У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним
забезпеченням, матер╕али за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.
М╕сце проведення : конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефоном: +38
-044-339-95-45 e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою, Директор ТОВ "НВО "Поверхность МД" ФО П╕дпри╓мець
Артур Хохлов Олег Браташов
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва Круглого столу/Сем╕нару
27/10/2018
«╢дине в╕кно» - перех╕д на наступний р╕вень. Початок контролю харчово╖ продукц╕╖. Електронна митниця»
Пропозиц╕╖, побажання для теми Круглого столу/сем╕нару
* Поля обов'язков╕ до заповнення
Дата заповнення
М.П.
п╕дпис
* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити) 1650** грн. (без ПДВ) 1980** грн. (з ПДВ) Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста) E-mail *
П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис
Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 339-95-45. Заявки приймаються до 24.10.2018 включно, оплата до 25.10.2018.
В Укра╖н╕ плану╓ться запуск ╢диного казначейського рахунку для сплати митних платеж╕в
З 1 жовтня в Укра╖н╕ плану╓ться запуск у тестовому режим╕ ╢диного казначейського рахунку для сплати митних платеж╕в.
Про це пов╕домив в.о. директора Департаменту адм╕н╕стрування митних платеж╕в ДФС Серг╕й Тупальський.
“На сьогодн╕ з боку ДФС та М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни вжито вс╕х необх╕дних заход╕в для запровадження ╢диного казначейського рахунку для сплати митних платеж╕в. Нараз╕ залишилося реал╕зувати деяк╕ техн╕чн╕ детал╕. ╤ з 1
жовтня 2018 року плану╓ться запуск цього проекту у тестовому режим╕”, — сказав Тупальський.
Нагада╓мо, з 16 кв╕тня 2019 року “╓диний рахунок” буде використовуватися ус╕ма п╕дпри╓мствами в обов’язковому порядку.
Як пояснювали у М╕нф╕н, зараз кожна митниця ма╓ власний казначейський рахунок. Тому п╕дпри╓мець, який зд╕йсню╓ митне оформлення у р╕зних митницях, змушений перераховувати митн╕ платеж╕ на три окрем╕ рахунки. ╢КР передбача╓ наявн╕сть у п╕дпри╓мця лише
одного рахунку, з якого списуватимуться митн╕ платеж╕ при митному оформленн╕ у будь-як╕й митниц╕.
Президент п╕дписав закон про "╓дине в╕кно" на митниц╕
До Митного кодексу та низки закон╕в вносяться зм╕ни у частин╕ спрощення нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
На початку м╕сяця Рада схвалила президентськ╕ поправки до закону про "╓дине в╕кно" на митниц╕
Президент Петро Порошенко п╕дписав закон "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших закон╕в Укра╖ни щодо запровадження механ╕зму "╓диного в╕кна" та оптим╕зац╕╖ зд╕йснення контрольних процедур при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни". Про це пов╕домля╓ в суботу прес-служба президента.
До Митного кодексу та низки закон╕в вносяться зм╕ни у частин╕ спрощення нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Наголошу╓ться, що реал╕зац╕я закону дозволить запровадити механ╕зм "╓диного в╕кна", оптим╕зуючи контрольн╕ процедури при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон, що прискорить проведення експортно-╕мпортних операц╕й та покращить ╕нвестиц╕йну приваблив╕сть та рейтинги Укра╖ни.
Цей закон повинен оптим╕зувати та спростити проведення держконтролю при зовн╕шньоеконом╕чних операц╕ях; зменшити к╕льк╕сть контролюючих орган╕в у
пунктах пропуску через державний кордон та в м╕сцях митного оформлення товар╕в ╕ транспорту в межах кра╖ни; пол╕пшити експортний потенц╕ал; зменшити витрати суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як╕ експортують товари з Укра╖ни; а також зменшити к╕льк╕сть дозв╕льних документ╕в при митному оформленн╕ товар╕в та ╖х пропуску через митний кордон.
Також ма╓ бути зменшено адм╕н╕стративний тиск та ф╕нансов╕ витрати для б╕знесу завдяки скороченню контролюючих орган╕в; знижений ризик
корупц╕╖ за рахунок впровадження безпаперово╖ вза╓мод╕╖ м╕ж посадовими особами держорган╕в та суб'╓ктами господарювання.
Зазнача╓ться, що впровадження норм закону забезпечить виконання м╕жнародно-правових зобов'язань Укра╖ни в рамках Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕: щодо створення та п╕дтримки "╓диного в╕кна", передбаченого п. 4 ст. 10 Угоди про
спрощення процедур торг╕вл╕, яка ╓ частиною Марракешсько╖ угоди про заснування СОТ; щодо приведення процедури контролю товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, законодавчих п╕дстав для ╖х зд╕йснення в╕дпов╕дно до Угоди СОТ "Про застосування сан╕тарних та ф╕тосан╕тарних заход╕в".
Нагада╓мо, що 6 вересня Верховна Рада прийняла
в ц╕лому законопроект №7010 про "╓дине в╕кно" на митниц╕ з президентськими поправками про скасування подач╕ паперових документ╕в, виданих одним держорганом ╕ншому, та оптим╕зац╕╖ роботи контролюючих служб на пунктах пропуску через кордон.
Казначейство о подаче заявлений на возврат ошибочно уплаченных налогов
В связи с поступлением в Госказначейство многочисленных заявлений и запросов плательщиков по возврату из бюджета средств, ошибочно и/или излишне зачисленных, служба сообщает следующее.
Для возврата средств, ошибочно и/или излишне зачисленных в бюджет, плательщик должен подать в орган Казначейства по месту зачисления платежа в бюджет, следующие документы:
- заявление о возврате средств из бюджета;
- оригинал
представления на возврат средств, ошибочно или излишне зачисленных в бюджет (согласовано с соответствующим местным финансовым органом в случае возврата средств из местных бюджетов);
- оригинал или копию документа на перевод, или бумажную копию электронного расчетного документа, который подтверждает перечисление средств в бюджет.
Кроме того, указанный выше пакет документов подается плательщиком в соответствующий орган Казначейства по месту зачисления платежа
в бюджет. При этом, даты составления заявления и представления не должны превышать 30 календарных дней.
Поэтому все заявления, которые поступают от плательщиков в Государственную казначейскую службу Украины (центральный аппарат) о возвращении из бюджета средств, перенаправляются в соответствующий территориальный орган Казначейства по месту зачисления платежа в бюджет, что приводит к задержке возврата.
По сообщению
Госказначейства.
Как известно, не ошибается только тот, кто ничего не делает. Для специалистов финансово-экономических служб, которые регулярно проводят банковские операции, ошибочные платежи - не редкость, а обыденная "штатная" ситуация. Поэтому в нашей консультации "Ошибочно полученные (перечисленные) средства: учетно-налоговые последствия" по ссылке рассмотрим учетно-налоговые последствия таких огрехов и возможные пути их исправления.
