Хит недели ... За матер╕алами п╕дрозд╕л╕в внутр╕шньо╖ безпеки до суду направлено 20 обвинувальних акт╕в щодо прац╕вник╕в орган╕в ДФС
Протягом с╕чня – травня 2018 року за фактами вчинення посадовими особами ф╕скально╖ служби корупц╕йних та ╕нших злочин╕в у сфер╕ службово╖ д╕яльност╕, правоохоронними органами розпочато 188 крим╕нальних проваджень. З них за матер╕алами п╕дрозд╕л╕в внутр╕шньо╖ безпеки ДФС – 169.
У ход╕ розсл╕дування крим╕нальних проваджень, розпочатих за матер╕алами п╕дрозд╕л╕в внутр╕шньо╖ безпеки, прац╕вникам орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни оголошено 44 пов╕домлення про п╕дозру у вчиненн╕ злочин╕в. До
суду направлено 20 обвинувальних акт╕в та 11 ос╕б судом вже визнано винними у ско╓нн╕ злочин╕в.
За вказаний пер╕од за матер╕алами п╕дрозд╕л╕в внутр╕шньо╖ безпеки спец╕ально уповноваженими суб’╓ктами у сфер╕ протид╕╖ корупц╕╖ складено та направлено до суду 76 адм╕н╕стративних протокол╕в про ско╓ння правопорушень, пов’язаних з корупц╕╓ю, за якими 12 ос╕б визнано винними у вчиненн╕ адм╕н╕стративних правопорушень.
Для з’ясування причин ╕ обставин вчинення посадовими особами Державно╖ ф╕скально╖
служби Укра╖ни правопорушень у сфер╕ службово╖ д╕яльност╕ проведено 1067 службових розсл╕дувань та перев╕рок, у тому числ╕:
- за зверненнями ф╕зичних та юридичних ос╕б – 317;
- за пов╕домленнями про можлив╕ неправом╕рн╕ д╕╖ прац╕вник╕в служби, що над╕йшли на серв╕с «Пульс», – 72.
За результатами зазначених перев╕рочних заход╕в 293 прац╕вникам
орган╕в ДФС винесено оф╕ц╕йн╕ застереження про недопущення протиправно╖ повед╕нки. До дисципл╕нарно╖ в╕дпов╕дальност╕ притягнуто149 прац╕вник╕в.
Хит недели ... Митницями ДФС виявлено 18,6 тис порушень митних правил
Упродовж 5 м╕сяц╕в 2018 року митницями ДФС виявлено 18,6 тис. порушень митних правил ╕з варт╕стю предмет╕в правопорушень на суму 752 млн грн.
Пор╕вняно з аналог╕чним пер╕одом минулого року к╕льк╕сть складених протокол╕в про порушення митних правил зб╕льшилася на 69%.
У майже 2,2 тис. справ тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 266 млн. грн.
Так, найб╕льше вилучено промислових товар╕в – на 123,4 млн. грн. Сума вилучених продовольчих товар╕в склала 62,6 млн. грн., валюти – 39,8 млн. грн.
Безпосередньо митницями ДФС розглянуто 14 тис. справ про порушення митних правил, що в 2,2 раза б╕льше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од 2017 року.
Нараховано штраф╕в на суму 9,2 млрд грн, з яких до Держбюджету стягнуто 43 млн грн. Це у 2,7 раза б╕льше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од минулого року.
На розгляд до суду митницями передано 2,4 тис. справ
про порушення митних правил на суму 555 млн. грн. За результатами ╖х розгляду судом прийнято р╕шення про накладення стягнень у вигляд╕ штрафу та конф╕скац╕╖ на суму 177 млн. грн.
Одним ╕з ефективних метод╕в протид╕╖ митним правопорушенням ╓ сп╕впраця та обм╕н ╕нформац╕╓ю з компетентними органами ╕ноземних держав у рамках вза╓мно╖ адм╕н╕стративно╖ допомоги, яка забезпечу╓ попередження ╕ виявлення незаконних експортно-╕мпортних операц╕й та факти несплати до бюджету обов’язкових митних
платеж╕в.
Так, за результатами м╕жнародно╖ вза╓мод╕╖ за 5 м╕сяц╕в 2018 року порушено понад 260 справ про порушення митних правил на суму 262,3 млн. грн., що склада╓ 34% в╕д вартост╕ предмет╕в правопорушень у вс╕х справах, порушених уподовж 2018 року.
Кр╕м того, у ход╕ м╕жнародно╖ сп╕впрац╕ встановлено несплату понад 11,4 млн. грн. обов’язкових митних платеж╕в.
Для встановлення наявност╕ ознак крим╕нальних правопорушень та зд╕йснення контрольно-перев╕рочних заход╕в до територ╕альних
п╕дрозд╕л╕в ДФС передано 90 матер╕ал╕в отриманих в╕дпов╕дей. За результатами опрацювання матер╕ал╕в територ╕альними п╕дрозд╕лами ДФС вже розпочато 13 крим╕нальних проваджень.
Хит недели ... "Воевать" брендами. Как Украине нарастить агроэкспорт в ЕС (ИНФОГРАФИКА)
В 2017 г., по данным Еврокомиссии, экспорт украинской агропродукции в страны Евросоюза увеличился на 1,2 млрд евро и составил почти 5,5 млрд евро
"Деловая столица" продолжает серию публикаций о перспективных рынках для украинского АПК. Сегодня — о самом важном для нас направлении на данный момент.
Украина вошла в топ-5 экспортеров в страны Евросоюза по итогам прошлого года, уступив Бразилии (11,8 млрд евро), США (11 млрд евро) и Аргентине (5,7 млрд евро). Пятерку лидеров замыкает Китай, выручка которого от агроэкспорта в ЕС составила 5,4 млрд евро. На сумму более 4 млрд евро в Евросоюз также экспортировали Турция, Индонезия и Швейцария.
В общем в 2017 г. стоимость экспорта агропродовольственной продукции ЕС составила 137,9 млрд евро. Такой показатель свидетельствует об устойчивом росте по сравнению с 2016 г. — на 5,1% (в
стоимостном выражении). Импорт агропродукции из Евросоюза за 2017 г. вырос в денежном выражении на 16%, или на 250 млн евро, — до 1,8 млрд евро.
Главными продуктами украинского агроэкспорта, которые поставлялись на рынок ЕС в 2017 г., являются зерновые злаки — $1,7 млрд, масло — $ 1,4 млрд, семена масличных культур
— $ 1,1 млрд.
Не без основания можно считать, что рост поставок в какой-то мере связан с действием Соглашения об ассоциации с Евросоюзом.
ЗСТ и квоты
Украина и Евросоюз начали создавать зону свободной торговли с 1 января 2016 г. Каждый год импортные и экспортные пошлины между нашей страной и ЕС снижаются. С 1
января 2026 г. для украинских товаров в ЕС не будет никаких дополнительных пошлин на границе. Исключение — продукты питания, ведь их производство в Евросоюзе дотируют. Тем не менее там уже отменили пошлины на многие украинские товары.
Продукты без пошлин украинские экспортеры могут поставлять в ЕС в рамках установленных квот. Но если квота закончилась, это не значит, что украинские агрокомпании не могут торговать с Евросоюзом. Они это делают, но уже платят пошлину. То же самое происходит, когда европейские компании поставляют продукты питания в Украину. Они тоже платят пошлины, за исключением квот, которые Украина предоставила странам ЕС.
Чтобы понять, как это работает, приведем пример 2018 г. С 1 по 5 января этого года Украина полностью выбрала квоты на экспорт пшеницы и кукурузы в страны Евросоюза в 2018 г. По состоянию на 11 января Украина на 100% исчерпала годовые квоты на беспошлинную поставку в ЕС меда, виноградного и яблочного сока.
За три месяца текущего года украинские экспортеры уже полностью использовали беспошлинные квартальные квоты на мясо птицы, а также полугодовую — на сливочное масло.
Найти свое лицо
Однако одно дело продавать пшеницу, а другое — макароны из этой пшеницы. Очень часто европейцы, включая и самих украинцев, просто не знают украинские бренды.
Можно с уверенностью сказать, что у многих украинских товаров, в том числе и подсолнечного масла, есть проблема обезличенности, отсутствие их
брендирования. Часто потребитель просто не знает, что он покупает украинское. По документам это еще можно постараться узнать, но страна происхождения не играет роли в ценообразовании, а бренд играет. Брендирование нужно для того, чтобы вывести украинские продовольственные товары в категорию премиум-класса. В случае успеха, это выведет часть продукции из-под ударов колебания цен.
Раскрутка бренда — это очень сложно и дорого. И если украинский бизнес, как правило, не имеет сил зайти в
инфраструктуру чужих рынков, то говорить об украинских брендах без доли скепсиса весьма сложно. Поэтому проще поставлять в ЕС пшеницу или небутилированное масло, и пусть они сами делают макароны и продают масло под своими брендами. То есть Евросоюз позволяет Украине продавать у себя большинство товаров, но это не значит, что покупатели в ЕС обязаны покупать украинские товары, тем более если они их не знают. Попросту говоря, украинский бизнес стоит перед дилеммой входного барьера, он не может конкурировать за серьезную долю рынка, точнее, не ведет "войну" брендов на территории стран Унии. Хотя, судя по всему, эта конкуренция за рынки, особенно с учетом вмешательства протекционистских практик, будет только
нарастать, так как все больше и больше понятно, что в современном мире не так проблемно что-то произвести, как что-то продать.
Значение брендов для продаж, экономики и образа жизни людей стало предметом многих исследований, как хвалебных, так и весьма критических. Именно бренд считается одним из универсальных способов выживания при усилении обострения конкуренции. Любой товар при появлении на рынке создает о себе некоторое впечатление — положительное или отрицательное. Весь ассоциативный
ряд восприятия товара потребителем по большому счету и можно называть брендом. Бренд — ярлык, который не только физически, но и в сознании потребителя наклеивается на товар.
Более глубокая переработка, более качественные товары и создание брендов — это то, что нужно украинскому АПК на европейском рынке, никакими госдотациями и квотами тут не поможешь.
Путь через Голландию
По данным Минагропрода, Украина в 2017 г. увеличила экспорт аграрной и пищевой продукции по
сравнению с 2016-м на 16,3% — до $17,9 млрд. Карта украинского аграрного экспорта выглядела следующим образом: страны Азии — 42,6%, Евросоюз — 32,4%, африканские страны — 14,2%, СНГ — 7,6%, США — 0,4%, другие страны — 2,8%.
Правда, здесь нужно сделать сноску на специфику подсчета, где в
одну выборку попадают страны материка (Африка), отдельная страна (США), часть света и материка (страны Азии), политико-экономическое объединение государств (Евросоюз) и международная организация (СНГ). Тем не менее понятно, что даже в таком оригинальном способе ранжировки значение ЕС как рынка для украинского АПК серьезное.
Интересно, что в пятерку стран-лидеров, каждая из которых приобрела украинской аграрной и пищевой продукции более чем на $1 млрд в 2017 г., входят Индия, Нидерланды, Египет, Испания и Китай.
Если же говорить об уровне торговли с разными странами именно Евросоюза, то топ-5 торговых партнеров Украины в ЕС возглавляют Нидерланды с долей 18%. Дальше идут Испания — 14,4%, Польша — 13,2%, Италия — 12% и Германия — 10,5%.
Такие успешные показатели Нидерландов выглядят весьма броско. В 2017-м украинский экспорт в эту страну вырос сразу на 61% в сравнении с 2013 г.
Хороший показатель, но только если не обращать
внимания, что украинские агарные холдинги используют офшорный статус этой милой европейской монархии. Нидерланды часто используют, чтобы оптимизировать налоговую нагрузку, то есть свои отчисления в госбюджет Украины. Можно только пособолезновать Кипру, который понемногу да проигрывает "войну за потоки".
Голландская статистическая аберрация отнюдь не отменяет факт роста украинского агроэкспорта в страны Евросоюза, как и не означает легкую возможность завоевать европейские рынки для украинского АПК в
сфере более глубокой переработки, качества и брендирования.
АПК и развитие экономики
Украинский агроэкспорт может показывать рост даже
на фоне общего спада экономики. Однако для того, чтобы украинские товары были более сложными и разными, нужно, чтобы работала вся экономика. Современный АПК идет в ногу с другими отраслями, ему тоже нужны IT, роботизация, логистика, прорывы в биохимии, современная техника и работа с данными, интернет вещей.
Очень показательным является опыт других сырьевых стран, который Украине нужно избежать. Например, многие говорят, что крупнейшие поставщики нефти в мире —Саудовская Аравия и Российская
Федерация — сидят на "нефтяной игле" и это их минус. На наш взгляд, у них немного другая проблема. Почти все технологии по добыче, переработке и транспортировке нефти придумывают и внедряют не они, а американцы.
Было бы хорошо, если бы украинский бизнес мог избежать этой проблемы в секторах, где он потенциально силен на глобальном рынке. Если и ждать технологических новинок, нестандартных маркетинговых ходов, улучшения логистики и кооперации с остальным миром, то одним из таких мест должен и
может стать украинский АПК. Только такой агропромышленный комплекс может претендовать на что-то серьезное на сложных и разных рынках Евросоюза.
Хит недели ... М╕нф╕н затвердив нову форму для подання запиту на отримання ╕нформац╕╖ у ДФС
Удосконалено форму для подання запиту на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, що знаходиться у волод╕нн╕ орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби.
Про це пов╕домля╓ прес-служба Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни.
«У в╕второк, 26 червня, набрав чинност╕ наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку орган╕зац╕╖ роботи та
вза╓мод╕╖ м╕ж структурними п╕дрозд╕лами орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби при складанн╕, поданн╕ та опрацюванн╕ запит╕в на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ та Форми для подання запиту на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, що знаходиться у волод╕нн╕ орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби», - йдеться у пов╕домленн╕.
Зокрема, передбачено можлив╕сть обрання запитувачем способу отримання ╕нформац╕╖ (документ╕в) на запит на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ шляхом проставлення у такому запит╕ в╕дм╕тки «ознайомлення
з документами в спец╕альному м╕сц╕ розпорядника ╕нформац╕╖".
Як зазначили у ДФС, наказом також визнача╓ться порядок в╕дшкодування витрат на коп╕ювання та/або друк документ╕в, що надаються за запитом на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, розпорядником яко╖ ╓ органи Державно╖ ф╕скально╖ служби.
Так, орган ДФС нада╓ за вимогою запитувача 10 перших стор╕нок документа безкоштовно одночасно з пов╕домленням про необх╕дн╕сть в╕дшкодування витрат на виготовлення коп╕й решти документ╕в, кр╕м документ╕в,
якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Кр╕м того передбачено, що д╕я цього наказу не поширю╓ться на в╕дносини у сфер╕ звернень громадян та адвокатських запит╕в, як╕ регулюються Законом Укра╖ни «Про звернення громадян» та Законом Укра╖ни «Про адвокатуру та адвокатську д╕яльн╕сть» в╕дпов╕дно.
Також наказом закр╕плено електронну адресу, на яку до ДФС направля╓ться запит на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодн╕ функц╕ону╓ в╕дпов╕дно
до Закону Укра╖ни «Про доступ до публ╕чно╖ ╕нформац╕╖».
Як в╕домо, наказ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку орган╕зац╕╖ роботи та вза╓мод╕╖ м╕ж структурними п╕дрозд╕лами орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби при складанн╕, поданн╕ та опрацюванн╕ запит╕в на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖ та Форми для подання запиту на
отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, що знаходиться у волод╕нн╕ орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби», заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29 травня 2018 р. за № 643/32095 розм╕щено на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС у розд╕л╕ «Головна>Робота з громадянами>Публ╕чна ╕нформац╕я> Нормативно-правов╕ акти» за посиланням.
Форма для подання запиту на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, що знаходиться у волод╕нн╕ орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби, розм╕щена на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС у розд╕л╕
«Головна>Робота з громадянами>Публ╕чна ╕нформац╕я> Форми подання запиту» за посиланням.
Документ спрощу╓ умови д╕яльност╕ автомоб╕льних п╕дпри╓мств ╕ сприя╓ пол╕пшенню загально╖ ситуац╕╖ в галуз╕.
Зокрема, виробники ТЗ зможуть ввозити комплектуюч╕ для виготовлення основно╖ продукц╕╖ без обмеження по к╕лькост╕ ╕ ступеню локал╕зац╕╖.
Також скасову╓ться норма зобов'язань по щор╕чному виробництву продукц╕╖ ╕ спрощуються процедури затвердження програм державними органами ╕ державного контролю за виконанням таких програм.
Програма створення
(модерн╕зац╕╖) виробничих потужностей ╕ робочих м╕сць тепер повинна буде включати:
-перел╕к заход╕в з буд╕вництва, реконструкц╕╖, техн╕чного обладнання та/або переобладнання виробничих потужностей, створення (модерн╕зац╕╖) виробничих об'╓кт╕в, провадження виробничо╖ д╕яльност╕;
- перел╕к обладнання ╕ комплектувальних вироб╕в до нього та ╕нструмент╕в, необх╕дних п╕дпри╓мству для створення (модерн╕зац╕╖) виробничих потужностей на пер╕од виконання програми.
Форма, порядок розробки ╕
затвердження програми визначаються М╕некономрозвитку.
Хит недели ... Щодо куп╕вл╕ товар╕в/роб╕т/послуг на ╕ноземних ╕нтернет-сайтах та оплати ╖х вартост╕ (лист ДФС в╕д 13.06.2018 р. № 2584/6/99-99-15-01-01-15/╤ПК)
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни керуючись статтею 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - ПКУ) розглянула лист Товариства з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю щодо надання ╕ндив╕дуально╖ податково╖ консультац╕╖ стосовно куп╕вл╕ товар╕в/роб╕т/послуг на ╕ноземних ╕нтернет-сайтах та оплати ╖х вартост╕ ╕ пов╕домля╓ таке.
В╕дпов╕дно до пункту 52.1 статт╕ 52ПКУ за зверненням платник╕в податк╕в контролююч╕ органи надають ╖м безоплатно ╕ндив╕дуальн╕ податков╕ консультац╕╖ з питань практичного застосування окремих норм податкового та ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююч╕ органи.
Орган╕зац╕йно-правов╕ засади д╕яльност╕ у сфер╕ електронно╖ комерц╕╖ в Укра╖н╕, порядок вчинення
електронних правочин╕в ╕з застосуванням ╕нформац╕йно-телекомун╕кац╕йних систем, права ╕ обов'язки учасник╕в в╕дносин у сфер╕ електронно╖ комерц╕╖ визначаються Законом Укра╖ни в╕д 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електронну комерц╕ю" (дал╕ - Закон N 675).
В╕дпов╕дно до пункту 1 статт╕ 13 Закону N 675 розрахунки у сфер╕ електронно╖ комерц╕╖ зд╕йснюються в╕дпов╕дно до закон╕в Укра╖ни "Про плат╕жн╕ системи та переказ кошт╕в в Укра╖н╕", "Про ф╕нансов╕ послуги та державне регулювання ринк╕в ф╕нансових
послуг", ╕нших закон╕в та нормативно-правових акт╕в Нац╕онального банку Укра╖ни.
Розрахунки у сфер╕ електронно╖ комерц╕╖ можуть зд╕йснюватися з використанням плат╕жних ╕нструмент╕в, електронних грошей, шляхом переказу кошт╕в або оплати гот╕вкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення гот╕вкових та безгот╕вкових розрахунк╕в, а також в ╕нший спос╕б, передбачений законодавством Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до пункту 1.31 Закону Укра╖ни в╕д 05 кв╕тня 2001 року N 2346-╤╤╤ "Про плат╕жн╕ системи та
переказ кошт╕в в Укра╖н╕" плат╕жний ╕нструмент - зас╕б певно╖ форми на паперовому, електронному чи ╕ншому нос╕╖ ╕нформац╕╖, який використову╓ться для ╕н╕ц╕ювання переказ╕в. До плат╕жних ╕нструмент╕в належать документи на переказ та електронн╕ плат╕жн╕ засоби.
Зг╕дно з пункту 3 статт╕ 13 Закону N 675 продавець (виконавець, постачальник), оператор плат╕жно╖ системи або ╕нша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу в╕дпов╕дно до умов електронного договору, повинн╕ надати покупцев╕
(замовнику, споживачу) електронний документ, квитанц╕ю, товарний чи касовий чек, квиток, талон або ╕нший документ, що п╕дтверджу╓ факт отримання кошт╕в, ╕з зазначенням дати зд╕йснення розрахунку.
Отже, у випадку придбання юридичною особою послуг на в╕тчизняному чи ╕ноземному ╕нтернет-сайт╕ з оплатою ╖х за допомогою електронного плат╕жного засобу для п╕дтвердження витрачання кошт╕в необх╕дно надати виписку банку, яким випущено вказаний електронний плат╕жний зас╕б, а також в╕дпов╕дний документ,
квитанц╕ю, товарний чи касовий чек, квиток, талон тощо, який наданий продавцем (виконавцем, постачальником) послуги та/або товару.
В╕дносини, що виникають у сфер╕ справляння податк╕в ╕ збор╕в, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статт╕ 1 розд╕лу ╤ ПКУ).
Зг╕дно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язан╕ самост╕йно декларувати сво╖ податков╕ зобов’язання та визначати сутн╕сть ╕ в╕дпов╕дн╕сть зд╕йснюваних ними операц╕й тим, як╕ перерахован╕ ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статт╕ 44 розд╕лу II ПКУ визначено, що для ц╕лей оподаткування платники податк╕в зобов'язан╕ вести обл╕к доход╕в, витрат та ╕нших показник╕в, пов'язаних з визначенням об'╓кт╕в оподаткування
та/або податкових зобов'язань, на п╕дстав╕ первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╖ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов'язаних з обчисленням ╕ сплатою податк╕в ╕ збор╕в, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податк╕в забороня╓ться формування показник╕в податково╖ зв╕тност╕, митних декларац╕й на п╕дстав╕ даних, не п╕дтверджених документами, що визначен╕ абзацом першим пункту 44.1
статт╕ 44 розд╕лу II ПКУ.
Правов╕ основи оподаткування ПДВ встановлено розд╕лом V та п╕дрозд╕лом 2 розд╕лу XX ПКУ.
В╕дпов╕дно до пункту 180.2 статт╕ 180 розд╕лу V ПКУ особою, в╕дпов╕дальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у раз╕ постачання послуг нерезидентами, у тому числ╕ ╖х пост╕йними представництвами, не заре╓строваними, як платники ПДВ, якщо м╕сце постачання послуг розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, ╓ отримувач послуг.
П╕дпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статт╕ 194 розд╕лу V ПКУ визначено, що податок на додану варт╕сть становить 20 в╕дсотк╕в, 7 в╕дсотк╕в бази оподаткування та дода╓ться до ц╕ни товар╕в/послуг.
Зг╕дно з п╕дпунктами "а", "б" ╕ "в" пункту 185.1 статт╕ 185 розд╕лу V ПКУ об'╓ктом оподаткування ПДВ ╓ операц╕╖ платник╕в податку з:
постачання товар╕в/послуг, м╕сце постачання яких в╕дпов╕дно до статт╕ 186 розд╕лу V ПКУ розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни;
ввезення товар╕в на митну територ╕ю
Укра╖ни.
П╕д постачанням товар╕в розум╕╓ться будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числ╕ продаж, обм╕н чи дарування такого товару, а також постачання товар╕в за р╕шенням суду. З метою застосування терм╕ну "постачання товар╕в" електрична та теплова енерг╕я, газ, пар, вода, пов╕тря, охолоджене чи кондиц╕йоване, вважаються товаром (п╕дпункт 14.1.191 пункту 14.1 статт╕ 14 розд╕лу ╤ ПКУ).
В╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.244 пункту 14.1 статт╕ 14 розд╕лу ╤ ПКУ п╕д товарами розум╕ються матер╕альн╕ та нематер╕альн╕ активи, у тому числ╕ земельн╕ д╕лянки, земельн╕ частки (па╖), а також ц╕нн╕ папери та деривативи, що
використовуються у будь-яких операц╕ях, кр╕м операц╕й з ╖х випуску (ем╕с╕╖) та погашення.
В ц╕лях оподаткування операц╕й з перем╕щення майна та енерг╕╖ через митний кордон Укра╖ни терм╕н "товари" вжива╓ться у значенн╕, визначеному Митним кодексом Укра╖ни (дал╕ - МКУ). Так, у розум╕нн╕ МКУ, товари - це будь-як╕ рухом╕ реч╕, у тому числ╕ т╕, на як╕ законом поширено режим нерухомо╖ реч╕ (кр╕м транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення), валютн╕ ц╕нност╕, культурн╕ ц╕нност╕, а також електроенерг╕я, що перем╕щу╓ться л╕н╕ями електропередач╕ (п╕дпункт 57 пункту 1 статт╕ 4 МКУ).
П╕д постачанням послуг розум╕╓ться будь-яка операц╕я, що не ╓ постачанням товар╕в, чи ╕нша операц╕я з передач╕ права на об'╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нш╕ нематер╕альн╕ активи чи надання ╕нших майнових прав стосовно таких об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕, а також надання послуг, що споживаються в процес╕ вчинення певно╖ д╕╖ або
провадження певно╖ д╕яльност╕ (п╕дпункт 14.1.185 пункту 14.1 статт╕ 14 розд╕лу ╤ ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статт╕ 186 розд╕лу V ПКУ визначено категор╕╖ послуг, м╕сце постачання яких визнача╓ться залежно
в╕д м╕сця ре╓страц╕╖ постачальника або отримувача в╕дпов╕дних послуг або в╕д м╕сця фактичного надання в╕дпов╕дних послуг.
Пунктом 188.1 статт╕ 188 розд╕лу V ПКУ встановлено, що база
оподаткування ПДВ операц╕й з постачання товар╕в/послуг визнача╓ться виходячи з ╖х догов╕рно╖ вартост╕ з урахуванням загальнодержавних податк╕в та збор╕в (кр╕м акцизного податку на реал╕зац╕ю суб'╓ктами господарювання роздр╕бно╖ торг╕вл╕ п╕дакцизних товар╕в, збору на обов’язкове державне пенс╕йне страхування, що справля╓ться з вартост╕ послуг ст╕льникового
рухомого зв'язку, податку на додану варт╕сть та акцизного податку на спирт етиловий, що використову╓ться виробниками - суб'╓ктами господарювання для виробництва л╕карських засоб╕в, у тому числ╕ компонент╕в кров╕ ╕ вироблених з них препарат╕в (кр╕м л╕карських засоб╕в у вигляд╕ бальзам╕в та ел╕ксир╕в).
При цьому база оподаткування операц╕й з постачання товар╕в/послуг не може бути нижче ц╕ни придбання таких товар╕в/послуг, база оподаткування операц╕й з постачання самост╕йно виготовлених товар╕в/послуг
не може бути нижче звичайних ц╕н, а база оподаткування операц╕й з постачання необоротних актив╕в не може бути нижче балансово╖ (залишково╖) вартост╕ за даними бухгалтерського обл╕ку, що склалася станом на початок зв╕тного (податкового) пер╕оду, протягом якого зд╕йснюються так╕ операц╕╖ (у раз╕ в╕дсутност╕ обл╕ку необоротних актив╕в - виходячи ╕з звичайно╖ ц╕ни), за винятком:
товар╕в (послуг), ц╕ни на як╕ п╕длягають державному регулюванню;
газу, який постача╓ться для потреб населення.
До
складу догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ включаються будь-як╕ суми кошт╕в, варт╕сть матер╕альних ╕ нематер╕альних актив╕в, що передаються платнику податк╕в безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсац╕╓ю вартост╕ товар╕в/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань ╕ податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187,
198 ╕ 201 розд╕лу V ПКУ.
В╕дпов╕дно до п╕дпункту 134.1.1 пункту 134.1 статт╕ 134 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) об’╓ктом оподаткування податком на прибуток ╓ прибуток ╕з джерелом походження з Укра╖ни та за ╖╖ межами, який визнача╓ться шляхом коригування (зб╕льшення або зменшення) ф╕нансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у ф╕нансов╕й зв╕тност╕ п╕дпри╓мства
в╕дпов╕дно до нац╕ональних положень (стандарт╕в) бухгалтерського обл╕ку або м╕жнародних стандарт╕в ф╕нансово╖ зв╕тност╕, на р╕зниц╕, як╕ виникають в╕дпов╕дно до положень Кодексу.
Для обрахунку об’╓кта оподаткування платник податку на прибуток використову╓ дан╕ бухгалтерського обл╕ку та ф╕нансово╖ зв╕тност╕ щодо доход╕в, витрат та ф╕нансового результату до оподаткування (пункту 44.2 статт╕ 44 ПКУ).
Сл╕д зазначити, що пунктом 141.4 статт╕ 141 Кодексу визначено особливост╕ оподаткування нерезидент╕в, а саме: п╕дпунктом 141.4.1 розд╕лу IV ПКУ передбачено, що доходи, отриман╕ нерезидентом ╕з джерелом ╖х походження з Укра╖ни, оподатковуються в порядку ╕ за ставками, визначеними ц╕╓ю статтею. Для ц╕лей цього пункту такими доходами ╓:
а) проценти, дисконтн╕ доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числ╕ проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими)
резидентом;
б) див╕денди, як╕ сплачуються резидентом;
в) роялт╕;
г) фрахт та доходи в╕д ╕нжин╕рингу;
╜) л╕зингова/орендна плата, що вноситься резидентами або пост╕йними представництвами на користь нерезидента - л╕зингодавця/орендодавця за договорами оперативного л╕зингу/оренди;
д) доходи в╕д продажу нерухомого майна, розташованого на територ╕╖ Укра╖ни, яке належить нерезиденту, у тому числ╕ майна пост╕йного представництва нерезидента;
е) прибуток в╕д зд╕йснення
операц╕й з продажу або ╕ншого в╕дчуження ц╕нних папер╕в, дериватив╕в або ╕нших корпоративних прав, визначений в╕дпов╕дно до цього розд╕лу;
╓) доходи, отриман╕ в╕д провадження сп╕льно╖ д╕яльност╕ на територ╕╖ Укра╖ни, доходи в╕д зд╕йснення довгострокових контракт╕в на територ╕╖ Укра╖ни;
ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурно╖, осв╕тньо╖, рел╕г╕йно╖, спортивно╖, розважально╖ д╕яльност╕ на територ╕╖ Укра╖ни;
з) брокерська, ком╕с╕йна або
агентська винагорода, отримана в╕д резидент╕в або пост╕йних представництв ╕нших нерезидент╕в стосовно брокерських, ком╕с╕йних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його пост╕йним представництвом на територ╕╖ Укра╖ни на користь резидент╕в;
и) внески та прем╕╖ на страхування або перестрахування ризик╕в в Укра╖н╕ (у тому числ╕ страхування ризик╕в життя) або страхування резидент╕в в╕д ризик╕в за межами Укра╖ни;
╕) доходи, одержан╕ в╕д д╕яльност╕ у сфер╕ розваг (кр╕м д╕яльност╕ з
проведення лотере╖);
╖) доходи у вигляд╕ благод╕йних внеск╕в та пожертвувань на користь нерезидент╕в;
й) ╕нш╕ доходи в╕д провадження нерезидентом (пост╕йним представництвом цього або ╕ншого нерезидента) господарсько╖ д╕яльност╕ на територ╕╖ Укра╖ни, кр╕м доход╕в у вигляд╕ виручки або ╕нших вид╕в компенсац╕╖ вартост╕ товар╕в, виконаних роб╕т, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту в╕д такого нерезидента (пост╕йного представництва), у тому числ╕ вартост╕ послуг ╕з м╕жнародного
зв'язку чи м╕жнародного ╕нформац╕йного забезпечення, а також кр╕м субсид╕й для повернення частини квал╕ф╕кованих витрат, передбачених Законом Укра╖ни "Про державну п╕дтримку к╕нематограф╕╖ в Укра╖н╕".
Зг╕дно з п╕дпунктом 141.4.2ПКУ резидент або пост╕йне представництво
нерезидента, що зд╕йснюють на користь нерезидента або уповноважено╖ ним особи (кр╕м пост╕йного представництва нерезидента на територ╕╖ Укра╖ни) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з Укра╖ни, отриманого таким нерезидентом в╕д провадження господарсько╖ д╕яльност╕ (у тому числ╕ на рахунки нерезидента, що
ведуться в нац╕ональн╕й валют╕), утримують податок з таких доход╕в, зазначених у п╕дпункт╕ 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розм╕р╕ 15 в╕дсотк╕в (кр╕м доход╕в, зазначених у п╕дпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) ╖х суми та за ╖х рахунок, який сплачу╓ться до бюджету п╕д час тако╖ виплати, якщо ╕нше не передбачено положеннями м╕жнародних договор╕в Укра╖ни з кра╖нами резиденц╕╖ ос╕б, на користь яких зд╕йснюються виплати, що набрали чинност╕.
В╕дпов╕дно до статт╕ 7 Закону Укра╖ни в╕д 20 травня 1999 року N
679 - XIV "Про Нац╕ональний банк Укра╖ни" Нац╕ональний банк, зокрема, регулю╓ д╕яльн╕сть плат╕жних систем та систем розрахунк╕в в Укра╖н╕, визнача╓ напрями розвитку сучасних електронних банк╕вських технолог╕й, створення та забезпечення безперервного, над╕йного та ефективного функц╕онування, розвиток створених ним плат╕жних та обл╕кових систем, контролю╓ створення плат╕жних ╕нструмент╕в, систем автоматизац╕╖ в╕дпов╕дно до визначених спец╕альним законом повноважень валютне регулювання, визнача╓ порядок
зд╕йснення операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕.
Кр╕м того, зг╕дно ╕з статтею 13 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" Нац╕ональний банк Укра╖ни ╓ головним органом валютного контролю.
Враховуюче викладене, стосовно можливост╕ розрахунку юридично╖ особи та/або ф╕зично╖ особи - п╕дпри╓мця за товари/роботи/послуги, як╕ придбаваються на ╕ноземних ╕нтернет-сайтах, за допомогою електронного плат╕жного засобу, а також чи
п╕дпада╓ така операц╕я п╕д валютний контроль, пропону╓мо звернутись до Нац╕онального банку Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до пункту 52.2 статт╕ 52ПКУ ╕ндив╕дуальна податкова консультац╕я ма╓
╕ндив╕дуальний характер ╕ може використовуватися виключно платником податк╕в, якому надано таку консультац╕ю.
Хит недели ... У який випадках та як зд╕йсню╓ться особистий огляд громадян на митниц╕
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим р╕шенням кер╕вника контролюючого органу або особи, яка викону╓ його обов’язки, якщо ╓ достатн╕ п╕дстави вважати, що громадянин, який пряму╓ через митний кордон Укра╖ни чи перебува╓ в зон╕ митного контролю або у транзитн╕й зон╕ м╕жнародного аеропорту, прихову╓ предмети контрабанди чи товари, як╕ ╓ безпосередн╕ми предметами порушення митних правил або заборонен╕ для ввезення в Укра╖ну, вивезення з Укра╖ни чи транзиту через територ╕ю
Укра╖ни(частина перша ст. 340 Митного кодексу).
Перед початком огляду посадова особа контролюючого органу повинна пред’явити громадянину письмове р╕шення кер╕вника контролюючого органу чи особи, яка викону╓ його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками п╕д час проведення такого огляду ╕ запропонувати добров╕льно видати прихован╕ та/або незадекларован╕ товари (частина друга ст. 340 Кодексу).
Факт ознайомлення громадянина з р╕шенням про проведення особистого огляду
засв╕дчу╓ться посадовою особою контролюючого органу в╕дпов╕дним написом на р╕шенн╕ про проведення такого огляду. У раз╕ в╕дмови громадянина в╕д добров╕льно╖ видач╕ прихованих та/або незадекларованих товар╕в на р╕шенн╕ про проведення особистого огляду робиться в╕дпов╕дний запис, зав╕рений п╕дписом посадово╖ особи контролюючого органу, яка пред’являла зазначене р╕шення громадянинов╕ (частина третя ст. 340 Кодексу).
Громадянин, стосовно якого зд╕йсню╓ться особистий огляд, ма╓ право:
до початку
проведення особистого огляду ознайомитися з р╕шенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
ознайомитися ╕з сво╖ми правами та обов’язками п╕д час проведення особистого огляду;
надавати пояснення та заявляти клопотання;
добров╕льно видати товари, що перем╕щуються ним через митний кордон Укра╖ни з порушенням вимог законодавства з питань державно╖ митно╖ справи;
робити заяви з обов’язковим внесенням ╖х посадовою особою контролюючого органу, яка проводить
особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
користуватися р╕дною мовою та послугами перекладача;
ознайомитися з актом проведення особистого огляду п╕сля його складення та зробити заяву, яка п╕дляга╓ внесенню до акта;
оскаржувати р╕шення, д╕╖ контролюючого органу щодо проведення такого огляду (частина четверта ст. 340 Кодексу).
Особистий огляд проводиться в ╕зольованому прим╕щенн╕, що в╕дпов╕да╓ встановленим сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чним вимогам, посадовою особою контролюючого
органу одн╕╓╖ стат╕ з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутност╕ не менш як двох понятих т╕╓╖ само╖ стат╕. Як понят╕ запрошуються особи, не за╕нтересован╕ у результатах огляду. Понятими не можуть бути родич╕ особи, яка п╕дляга╓ особистому огляду, та прац╕вники контролюючих орган╕в. Доступ до прим╕щення, де проводиться огляд, громадян, як╕ не беруть участ╕ в ньому, ╕ можлив╕сть спостер╕гати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключен╕. Обстеження орган╕в т╕ла
громадянина, який п╕дляга╓ особистому огляду, проводиться виключно медичним прац╕вником (частина п’ята ст. 340 Кодексу).
П╕д час проведення особистого огляду склада╓ться протокол за формою, затвердженою наказом М╕нф╕ну Укра╖ни в╕д 10.04.2015 р. № 414. Такий протокол п╕дпису╓ться посадовою особою контролюючого органу, яка проводила огляд, громадянином, який
пройшов особистий огляд, понятими, як╕ були присутн╕ п╕д час огляду, а в раз╕ обстеження медичним прац╕вником — ╕ цим прац╕вником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, ма╓ право зробити заяву з обов’язковим занесенням ╖╖ до протоколу (частина сьома ст. 340 Кодексу).
Коп╕я протоколу нада╓ться громадянинов╕ (частина восьма ст. 340 Кодексу).
Особистому огляду не п╕длягають Президент Укра╖ни, Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни, народн╕ депутати Укра╖ни, Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, Перший
в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, Голова та судд╕ Верховного Суду Укра╖ни, Голова та судд╕ Конституц╕йного Суду Укра╖ни, М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни, Генеральний прокурор Укра╖ни та члени ╖хн╕х с╕мей, як╕ прямують разом з ними (частина дев’ята ст. 340 Кодексу).
Хит недели ... Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль» та «митне оформлення»
Позивач оскаржу╓ д╕╖ прац╕вник╕в митного поста щодо проведення переогляду транспортного засобу з вантажем та його затримки через проведення додаткових перев╕рочних заход╕в.
Верховний Суд у склад╕ колег╕╖ судд╕в Касац╕йного адм╕н╕стративного суду вважа╓ помилковими доводи скаржника, що митний контроль ╓ складовою частиною митного оформлення при перем╕щенн╕ товар╕в, транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни, оск╕льки ц╕ дв╕ правов╕ категор╕╖ – митний контроль та митне
оформлення – в╕др╕зняються за сво╖м зм╕стом та являють собою два р╕зн╕ процеси, як╕ мають сво╖ власн╕ системн╕ характеристики.
Так, в╕дпов╕дно до ст. 4 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ – МК Укра╖ни) митне оформлення – це виконання митних формальностей, необх╕дних для випуску товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення. Митний контроль – сукупн╕сть заход╕в, що зд╕йснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, закон╕в та ╕нших нормативно-правових
акт╕в з питань державно╖ митно╖ справи, м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, укладених у встановленому законом порядку.
Зг╕дно з приписами ст. 321 МК Укра╖ни товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення перебувають п╕д митним контролем з моменту його початку ╕ до зак╕нчення зг╕дно ╕з заявленим митним режимом. У раз╕ вивезення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни митний контроль зак╕нчу╓ться п╕сля зд╕йснення ╖х митного оформлення та перетинання ними
митного кордону Укра╖ни, за винятком митних режим╕в, як╕ передбачають перебування п╕д митним контролем протягом усього часу д╕╖ митного режиму.
На п╕дстав╕ наведених норм колег╕я судд╕в д╕йшла висновку, що п╕д митним контролем товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митно╖ декларац╕╖) до фактичного перетинання ними митного кордону Укра╖ни (отримання дозволу в╕д митного органу).
Таким чином, нав╕ть п╕сля завершення митного оформлення товару, яке в цьому випадку було зд╕йснено на внутр╕шньому митному посту, митн╕ органи у пункт╕ пропуску на митному посту уповноважен╕ були зд╕йснювати митний контроль товару шляхом проведення передбачених МК Укра╖ни контрольно-перев╕рочних заход╕в до фактичного перетинання таким товаром митного кордону Укра╖ни.
Водночас на п╕дстав╕ викладеного суд касац╕йно╖ ╕нстанц╕╖ зазнача╓, що суди першо╖ та
апеляц╕йно╖ ╕нстанц╕й при об╜рунтуванн╕ р╕шень помилково виходили з того, що митний контроль включа╓ також митне оформлення, оск╕льки ц╕ правов╕ категор╕╖ не сп╕вв╕дносяться як загальне та окреме, проте це не вплинуло на правильн╕сть прийнятих судових р╕шень у зазначен╕й справ╕.
Хит недели ... Мирослав Продан: Ми зробили вимушений крок для убезпечення кожного митника, який працю╓ на державному кордон╕
витяг ╕з статт╕
...
Реал╕зац╕я ж експериментального проекту щодо створення умов з унеможливлення ухилення в╕д сплати митних платеж╕в, ухваленого Урядом минулого тижня, за словами Мирослава Продана, разом з перекриттям контрабандних схем також сприятиме виключенню безп╕дставних звинувачень на адресу митник╕в та претенз╕й до ╖х роботи.
«Я знаю, що останн╕ под╕╖ по-р╕зному вами сприймаються, але, пов╕рте, це вимушений крок, на який ми п╕шли виключно з т╕╓ю метою, щоб убезпечити
кожного з вас, кожного митника, який сьогодн╕ працю╓ безпосередньо в пункт╕ пропуску на державному кордон╕. Для того, щоб в перспектив╕, вс╕ т╕, хто сьогодн╕ «паразиту╓» на державному бюджет╕ ╕ в тому числ╕ на митниц╕ не залишили винним простого митника. Ви вс╕ пройшли величезний шлях ╕ тепер нам треба певний час, щоб п╕двищити статус служби, статус митника ╕ сприяти створенню найкращих умов для б╕знесу. Ми пройдемо цей шлях разом!» - наголосив Мирослав Продан.
Хит недели ... Увага! ПКМУ в╕д 20.06.2018 № 479 "Про реал╕зац╕ю експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення в╕д сплати митних платеж╕в"
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 20 червня 2018 р. № 479
Ки╖в
Про реал╕зац╕ю експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення в╕д сплати митних платеж╕в
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
1. Погодитися з пропозиц╕╓ю М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ,
М╕н╕стерства ф╕нанс╕в та Державно╖ ф╕скально╖ служби стосовно реал╕зац╕╖ з 21 червня 2018 р. до 31 грудня 2018 р. експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення в╕д сплати митних платеж╕в (дал╕ — експериментальний проект).
2. Установити, що п╕д час реал╕зац╕╖ експериментального проекту:
пол╕цейськ╕ мають право ц╕лодобово перебувати в зонах митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в ╕нших м╕сцях митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, в яких органи
Державно╖ ф╕скально╖ служби зд╕йснюють митн╕ формальност╕ (дал╕ — зони митного контролю), з метою виявлення факт╕в порушення митних правил;
пол╕цейськ╕ та службов╕ особи М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ мають право доступу до автоматизовано╖ системи митного оформлення “╤нспектор — 2006”.
3. М╕н╕стерству внутр╕шн╕х справ визначити перел╕к пол╕цейських, як╕ мають право ц╕лодобово перебувати в
зонах митного контролю, та довести його до в╕дома Державно╖ ф╕скально╖ служби та Адм╕н╕страц╕╖ Державно╖ прикордонно╖ служби.
4. Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕:
разом з М╕н╕стерством внутр╕шн╕х справ забезпечити у тижневий строк визначення порядку надання пол╕цейським та службовим особам М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ доступу до автоматизовано╖ системи митного оформлення “╤нспектор — 2006”;
разом з Адм╕н╕страц╕╓ю Державно╖ прикордонно╖ служби забезпечити безперешкодний ц╕лодобовий доступ в зони митного контролю пол╕цейських зг╕дно з перел╕ком, зазначеним в пункт╕ 3 ц╕╓╖ постанови.
5. М╕н╕стерству внутр╕шн╕х справ разом з М╕н╕стерством ф╕нанс╕в ╕ Державною ф╕скальною службою:
подавати щом╕сяця починаючи з 1 вересня 2018 р. зв╕ти про результати реал╕зац╕╖ експериментального проекту;
подати пропозиц╕╖ щодо внесення зм╕н до законодавчих та ╕нших нормативно-правових
акт╕в за результатами реал╕зац╕╖ експериментального проекту.
6. Ця постанова набира╓ чинност╕ з дня ╖╖ опубл╕кування.
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В. ГРОЙСМАН
УВАГА!В╕дпов╕дно до положень п. 3 ст. 2 МКУ: 3. Закон Укра╖ни або ╕нший нормативно-правовий акт з питань державно╖ митно╖ справи, який набира╓ чинност╕ з дня
оф╕ц╕йного опубл╕кування, вважа╓ться чинним з 0 годин дня, наступного за днем оф╕ц╕йного опубл╕кування зазначеного закону Укра╖ни або нормативно-правового акта.
Постанова оприлюднена в газет╕ Урядовий кур'╓р № 116 в╕д 21.06.2018 та набува╓ чинност╕ з 00:00 22 червня!
Хит недели ... Луценко и Гройсман насели на таможенников с обвинениями за "евробляхи"
Генеральный прокурор Юрий Луценко раскритиковал работу таможенных органов западной Украине из-за массового въезда в Украину автомобилей на иностранных номерах и предупредил о "серьезном разговоре".
Об этом он сказал 21 июня во время всеукраинского селекторного совещания в рамках инициативы "Украина без контрабанды".
"Вопрос к руководителю Львовской таможни ... Скажите пожалуйста, сколько так называемых "евроблях" вы пропустили за последние
два года. И какие сканеры вам нужны для того, чтобы этого не допускать", – обратился Луценко.
Представитель таможни, присутствовавший на совещании путем видеосвязи, не смог ответить на этот вопрос.
"На данный период времени у меня нет информации о количестве "евроблях", пересекших таможенную границу в течение двух лет", - сказал он, заглядывая в свои бумаги.
Луценко снова апеллировал к нему: "Так я вам докладываю, что в Украину
заехали не менее 300 тысяч и более половины (этих авто) – из западных областей. Поэтому через вас прошли десятки тысяч этих автомобилей, которые сейчас, не заплатив никаких таможенных платежей, усложнили - мягко говоря - ситуацию на дорогах Украины".
Генпрокурор отметил, что в этом случае "полнота ответственности лежит именно на львовской таможне и всех ее коллегах по Западной Украине".
"Я не знаю, действительно ли вы не знаете цифру количества автомобилей,
но цифру, сколько стоит пропустить такой автомобиль, вы точно знаете. Поэтому прошу быть готовым к разговору с прокурором по этому поводу", - предупредил Луценко.
Премьер-министр Владимир Гройсман вмешался и заявил, что львовскую таможню будут тщательно проверять.
"Таможеннику хочу сказать, будем проверять тщательно. Будете не только говорить с прокурором, будете уволены... Вы мне все надоели, потому что должны делать все для того, чтобы делать страну
богаче, а не выполнять функцию, чтобы в страну что-то там заезжало", - предупредил Гройсман.
Он напомнил, что в парламенте на рассмотрении есть несколько законов по "евробляхам", а вокруг этого вопроса идет много дискуссий.
В то же время премьер выразил надежду, что удастся консолидировать усилия парламентариев и решить проблему.
