Укра╖нц╕в на авт╕вках з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю будуть притягати до в╕дпов╕дальност╕ – Южан╕на
Голова ком╕тету Верховно╖ Ради з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики попереджа╓, що держава збира╓ться навести лад в законодавств╕ щодо ввозу автомоб╕л╕в в Укра╖ну.
У минулому роц╕ на укра╖нському ринку автомоб╕л╕в нам╕тилася ще одна негативна тенденц╕я – зростання т╕ньового сектора.
Пов’язано це було з╕ схемою тимчасового транзитного ╕мпорту автомоб╕л╕в, яка дозволя╓ роками використовувати ╕мпортними автомоб╕лями, не розмитнюючи ╖х.
Учасникам авторинку все одно, податки на ╕мпорт
автомоб╕л╕в будуть висок╕ або ╖х не буде взагал╕. Головне чого вони домагаються – р╕вних правил гри для вс╕х. Або з високими податками або зовс╕м без них.
Останн╓ краще для споживач╕в, але не для держави.
Як працю╓ ця схема ╕мпорту, чи вплива╓ вона на ринок легального ╕мпорту автомоб╕л╕в, та наск╕льки взагал╕ в Укра╖н╕ велик╕ податки на авторинку НВ Б╕знес вир╕шив запитати у Н╕ни Южан╕но╖, голови ком╕тету Верховно╖ Ради з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики.
– На ваш погляд, чи
досконале митне ╕ податкове навантаження на ринок нових чи вживаних автомоб╕л╕в? Чи треба щось переглядати, залучати зах╕дн╕ приклади?
– Мен╕ зда╓ться, що якраз на нов╕ автомоб╕л╕ у нас довол╕ велике навантаження. Я поясню чому. Тому що митн╕ платеж╕ не полягають лише у акцизному податку. ╢ ще податок на додану варт╕сть. ╤ обов’язковий зб╕р на державне пенс╕йне страхування. В╕н платиться в╕д вартост╕ автомоб╕ля 3-5%. У б╕льшост╕ сво╖й це 5%. В чому тут суть? Якраз при ввезенн╕ нових автомоб╕л╕в
п╕дпри╓мства-дилери оформлюють митн╕ декларац╕╖, виходячи ╕з справжньо╖ вартост╕ нового автомоб╕ля. Вона не може бути занижена, бо це пол╕тика виробника ╕ дилера. В╕добража╓ться повна варт╕сть автомоб╕ля. ╤ тому незважаючи на низький акциз саме покупець платить дуже високий податок на додану варт╕сть ╕ пот╕м зб╕р до державного пенс╕йного фонду. В цьому поляга╓ високе навантаження на покупця. Але економ╕чний стан кра╖ни не дозволяв протягом багатьох рок╕в знижувати ставки податк╕в. Тим б╕льше, що це високе
навантаження поляга╓ у ПДВ.
У держав╕ нав╕ть не лунала така думка щодо того, що податкове навантаження високе. Це з одн╕╓╖ сторони. З ╕ншо╖ сторони, можливо, ця проблема замовчувалась. Тод╕ незрозум╕ло, яким чином з’явилась проблема щодо використання автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖. Де взялась та величезна к╕льк╕сть автомоб╕л╕в, з якого пер╕оду,
використовуючи як╕ шпаринки у митному законодавств╕ виникла така проблема? Ми ма╓мо роз╕братись з цим ╕ надати в╕дпов╕д╕ набагато глибше, починаючи з того питання, яке ви задали. Можливо, справд╕ податкове навантаження ╕ на нов╕ автомоб╕л╕ надвисоке, що призвело до того, що велика к╕льк╕сть людей використову╓ зараз ц╕ не зовс╕м законн╕ можливост╕ по ввезення автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖.
– А ск╕льки зараз автомоб╕л╕в у нас на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖?
– Зг╕дно з даними, як╕ нада╓
мен╕ митна служба, у нас на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖ перебува╓ не б╕льше 50 тис. автомоб╕л╕в. При цьому громадськ╕ актив╕сти, як╕ працювали в ком╕тет╕, як╕ роблять заяви в еф╕р╕, говорить про п╕втора м╕льйона таких автомоб╕л╕в. Цифри набагато р╕зняться. Тому я нав╕ть не можу сказати, що ми зможемо знайти якусь легальну можлив╕сть зараз вир╕шити цю проблему. Однозначно треба приймати зм╕ни до законодавства. Але зм╕ни мають носити осмислене глибоке розум╕ння ╕ ч╕пати не т╕льки, що зробити з цими автомоб╕лями, а
що робити взагал╕ з ринком автомоб╕льним в Укра╖н╕, проанал╕зувати його ╕ знайти компром╕сне р╕шення, яке би задовольняло вс╕ сторони даного питання.
– Як взагал╕ працю╓ цей режим? На ск╕льки м╕сяц╕в я можу завезти цей автомоб╕ль ╕ не платити жодних податк╕в?
– Ми зна╓мо, що б╕льш╕сть населення, яке ми бачимо на автомоб╕лях з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, використову╓ митний режим транзиту або митний режим тимчасового ввезення. Митний режим транзиту справд╕ використову╓ велика к╕льк╕сть
населення. Тому що у них ╕ такий стиль життя, що вони дуже часто ви╖жджають/за╖жджають в Укра╖ну. Тому ╖х не стриму╓ те, що транзит за собою зобов’язу╓ такого громадянина обов’язково вивезти автомоб╕ль через п’ять-десять дн╕в з Укра╖ни. ╤ в цьому режим╕ багато людей завозять автомоб╕л╕.
Щодо режиму тимчасового ввезення. Мен╕ зда╓ться, ця схема б╕льш порушу╓ законодавство д╕юче в Укра╖н╕. Тому що все-таки через використання права сп╕ввласност╕ на ╕ноземний автомоб╕ль за╖жджа╓ ╕ноземець на територ╕ю
Укра╖ни, оформлю╓ митну декларац╕ю, пом╕ща╓ автомоб╕ль в митний режим тимчасового ввезення. Тобто насправд╕ говорить неправду, деклару╓ неправдив╕ в╕домост╕. Такий громадянин переда╓ машину на територ╕╖ Укра╖ни другому сп╕ввласнику, тобто нашому громадянину, ╕ сам ви╖жджа╓ за меж╕ кра╖ни. ╤ цей автомоб╕ль знаходиться до одного року на територ╕╖ Укра╖ни без ф╕нансових гарант╕й, як це зараз прописано в Митному кодекс╕.
Сп╕лкуючись ╕з громадськими актив╕стами, я говорила ╖м, що ви ж частково ╓
порушниками митного законодавства. Вони так не вважають, тому що вони прир╕внюють себе до громадян ╢вропи, як╕ мають право у такому режим╕ використовувати автомоб╕ль в Укра╖н╕. ╤ хочуть таких же ф╕нансових умов, як для ╕нших громадян.
– Р╕к проходить ╕ що пот╕м з цим автомоб╕лем робити?
– Вони мають його вивезти за меж╕ територ╕╖ Укра╖ни. Пот╕м вони можуть знову використати цю ж саму схему. Заплатити т╕й компан╕╖, яка оформля╓ цього громадянина на територ╕ю Укра╖ни у в╕дрядження чи на
╕нш╕ виробнич╕ ц╕л╕, надати йому компенсац╕ю за те, що в╕н викона╓ таку послугу, ╕ знову використовувати автомоб╕ль.
– А це виг╕дно, якщо це не дуже дорогий автомоб╕ль?
– Мабуть, виг╕дно. Наск╕льки мен╕ в╕домо, ╕ говорили громадськ╕ актив╕сти, що це ╖м кошту╓ 150 ╓вро, цьому громадянину, який ввозить, ╕ ще 200-300 ╓вро т╕й компан╕╖, яка оформля╓ таку операц╕ю. Я не знаю точн╕ цифри, ск╕льки ╖м це обходиться. Але коли вони говорять про те, що б вони хот╕ли отримати в╕д сво╓╖ кра╖ни, в╕д
законодавства Укра╖ни, вони наполягають на тому, щоб умови, як╕ ми можемо ╖м зараз запропонувати, перев╕вши ╖х в легальну площину, не в╕др╕знялись ф╕нансово в╕д тих умов, як╕ вони мають. Коли ми намагались напрацювати, як╕ ж це мають бути витрати нашого громадянина, ╕ ми ╖м пропонували, щоб вони в р╕к складали 150-200 ╓вро за автомоб╕ль варт╕стю 2000 ╓вро. Але все ж таки громадськ╕ актив╕сти ще затребували зменшити цю плату. Нав╕ть у 50 ╓вро у них виникало питання.
– Що буде, якщо не вивозити
автомоб╕ль? Ск╕льки потр╕бно кошт╕в, якщо я хочу розмитнити автомоб╕ль, який уже р╕к побував в Укра╖н╕?
– Р╕ч у т╕м, що зараз законодавства такого не передбача╓. Вс╕ напрацьован╕ законопроекти – вони однобок╕. Ми ма╓мо говорити, що якщо зараз будуть запропонован╕ як╕сь можливост╕ для перебування таких автомоб╕л╕в, то ма╓ бути дуже висока в╕дпов╕дальн╕сть. Вона може полягати нав╕ть у конф╕скац╕╖ такого автомоб╕ля ╕ його вивезення за меж╕ Укра╖ни. Т╕ норми, як╕ ми проговорювали з громадськими
актив╕стами, вони погоджуються про те, що у такому раз╕ надати право Нац╕ональн╕й пол╕ц╕╖ проводити перев╕рку щодо сплати ╕ строку, на який заплачено такий плат╕ж, для того щоб приймати пот╕м як╕сь м╕ри. Або накладати штраф, або вимагати вивезення такого автомоб╕ля за меж╕ Укра╖ни. Але це все дуже теоретично.
Коли ми напрацювали цей законопроект, я вир╕шила звернутись до Нацпол╕ц╕╖ ╕ до митних орган╕в, чи може бути така система впроваджена ╕ який в╕д не╖ буде ефект. Поки у нас вс╕ в╕дпов╕д╕
негативн╕, що це не надасть тако╖ можливост╕ контролю. Якби у нас були техн╕чно оснащен╕ дороги, для того щоб могли зчитувати той документ, який би розм╕щувався громадянами, як╕ використовують так╕ автомоб╕л╕, ╕ автоматично в╕дсл╕дковувати порушник╕в такого режиму – це би дало результат.
Ганятись за такими автомоб╕лями ╕ знову розвивати нову сходинку корупц╕╖, де можна домовитись ╕ сказати, що ти мене не бачив, ти мене не зупиняв. ╤ це дозволить заплатити за один м╕сяць 15-20 ╓вро ╕ використовувати
цей автомоб╕ль протягом року без якихось ф╕нансових санкц╕й, тим б╕льше без б╕льш глибоких насл╕дк╕в.
– Тобто зараз н╕яко╖ в╕дпов╕дальност╕ нема╓? Якщо я не ви╖хав через р╕к, н╕чого мен╕ не буде.
– Т╕льки адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть. Причому вона незначна за розм╕ром.
– Я викликаю такс╕. До мене при╖хав вод╕й з ╕ноземними номерами. В╕н каже: так, у мене ╓ як╕сь штрафи, 8 тис грн за 2 роки. Але законодавство не працю╓, тому я н╕чого не буду платити. Н╕хто не платить, нав╕що
мен╕ платити.
– Ви зараз дуже важливу сказали цитату. По-перше, вони вс╕ знають про те, що ╖х не можуть автоматично, де вони ╖здять, де вони працюють, зупинити н╕ Нацпол╕ц╕я, н╕ хтось ╕нший. Н╕ спитати документи ╕ запитати, чому ти порушив митний режим ╕ перебува╓ш зараз на Укра╖н╕. Я вважаю, що ми зараз ма╓мо терм╕ново прийняти зм╕ни ╕ навести порядок в ц╕й галуз╕, яка розвива╓ться в Укра╖н╕ – це використання автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖. Незаконне використання, частково незаконне. Абсолютно
ч╕тко просл╕дкову╓ться в╕дсутн╕сть можливостей у держави вплинути на цей процес. Оск╕льки цю ситуац╕ю можна зм╕нити т╕льки через внесення зм╕н, то треба комплексно розглянути вс╕ питання, про як╕ ми з вами проговорили. ╤ податкового навантаження при розмитненн╕ автомоб╕ля, ╕ на нов╕, ╕ на т╕, як╕ були у використанн╕, ╕ на митний режим транзиту, на митний режим тимчасового ввезення.
Все це треба привести у в╕дпов╕дн╕сть до цив╕л╕зованих норм, як╕ ╕снують в ╕нших державах. Тому що коли ми говоримо про
╕нш╕ ╓вропейськ╕ держави, як╕ все-таки захищають св╕й ринок ╕ дбають про те, щоб у них був ╕ порядок на дорогах, ╕ в╕дпов╕дальн╕сть на дорогах. Ми до цього в╕дносимось дуже халатно. Я не маю тако╖ статистики. Ви як журнал╕сти мали би ╖╖ отримати в Нац╕ональн╕й пол╕ц╕╖ щодо того, ск╕льки ДТП за 2015, за 2016 р╕к в╕дбулось за участ╕ автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖, як╕ насл╕дки. Чи було у вод╕╖в цих автомоб╕л╕в страхування цив╕льно╖ в╕дпов╕дальност╕? Ск╕льки автомоб╕л╕в залишилось на м╕сц╕ ДТП ╕ вод╕й
зник? Тобто б╕льш глибше роз╕братись. Тому що кр╕м позитиву, який в╕дчувають люди, не сплачуючи митн╕ платеж╕, ╓ ╕ негатив. Треба розглядати вс╕ сторони, для того щоб прийняти правильне р╕шення.
– Як цей режим вплива╓ на ринок нових автомоб╕л╕в?
– Для того, щоб можна було проанал╕зувати такий вплив, треба було би взяти статистику починаючи з 2011 року. Якраз часто вносили зм╕ни в Митний кодекс в статт╕ 380, 381, ╕ дол╕берал╕зувались так, що втратили контроль за ввезенням автомоб╕л╕в на
╕ноземн╕й ре╓страц╕╖. ╤ вийшло так, що ц╕ статт╕ м╕ж собою десь в чомусь протир╕чать одна одн╕й, ╕ надали таку можлив╕сть ввезення автомоб╕л╕в, як╕ використовують наш╕ громадяни зараз. Я би попросила п╕дняти статистику, починаючи з 2011 року, коли Митний кодекс був б╕льш жорстк╕ший, ╕ таких можливостей надання неправдивих даних в митн╕й декларац╕╖ не було. Тод╕ б ми з вами проанал╕зували, що тод╕ в╕дбувалось з ростом ринку нових автомоб╕л╕в, як в╕н вибудовувався, як в╕н зростав чи спадав. ╤ тод╕ можна було
би зробити такий анал╕з. До реч╕, я поки що не можу отримати в╕д митниц╕ таких цифр. ╤ тому наполягаю, щоб дане питання вир╕шив уряд. У них ╓ вс╕ можливост╕ розложити ╕ отримати вс╕ дан╕. Провести ряд зустр╕чей, у тому числ╕ ╕з залученням Нацпол╕ц╕╖, для того щоб знайти правильне р╕шення.
Щодо розм╕щення списку л╕ценз╕ат╕в (Список перев╕зник╕в з д╕ючими на даний момент л╕ценз╕ями на перевезення)
Шановн╕ перев╕зники!
З метою уникнення будь-яких непорозум╕нь м╕ж перев╕зниками та контролюючими органами АсМАП Укра╖ни неодноразово зверталась до Державно╖ служби Укра╖ни з питань безпеки на транспорт╕ з пропозиц╕╓ю висв╕тлювати на оф╕ц╕йному сайт╕ (до внесення в ╢диний державний ре╓стр ╕нформац╕╖ про л╕цензування) Список перев╕зник╕в з д╕ючими на даний момент л╕ценз╕ями на перевезення.
Дов╕дково: В╕дпов╕дно до пункту 3 статт╕ 18 та пункту 5 статт╕ 21 Закону
Укра╖ни «Про л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕» розпорядник ╢диного державного ре╓стру юридичних ос╕б та ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в повинен забезпечувати безоплатний доступ до в╕домостей щодо л╕цензування, що м╕стяться у ньому, через мережу ╤нтернет, а до його створення органи л╕цензування продовжують формувати, вести, надавати в╕домост╕ з власних л╕ценз╕йних ре╓стр╕в, оприлюднюють прийнят╕ ними р╕шення про видачу л╕ценз╕й на сво╖х оф╕ц╕йних веб-сайтах.
Як в╕домо, 6 лютого 2017 року на п╕дстав╕ подань Служби безпеки Укра╖ни М╕некономрозвитку застосувало спец╕альну санкц╕ю у форм╕ тимчасового зупинення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ до деяких ╕мпортер╕в паливно-мастильних матер╕ал╕в (Накази М╕некономрозвитку №154 та №155). За даними СБУ, грошов╕ кошти, перерахован╕ деякими ╕мпортерами паливно-мастильних матер╕ал╕в на адресу нерезидент╕в, заре╓строваних в «офшорних» юрисдикц╕ях, частково
використовувались для ф╕нансування незаконних збройних формувань на територ╕╖ тимчасово окупованих район╕в Донецько╖ та Лугансько╖ областей Укра╖ни. Спец╕альна санкц╕я мала набрати чинност╕ 18 березня 2017 року.
До М╕некономрозвитку над╕йшли численн╕ звернення суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, асоц╕ац╕й виробник╕в та ЗМ╤, у яких зазначалося про в╕дсутн╕сть правопорушень, як╕ стали причиною до застосування спец╕ально╖ санкц╕╖.
В╕дтак, М╕некономрозвитку терм╕ново провело наради з
компан╕ями та галузевими асоц╕ац╕ями та звернулося до Служби безпеки Укра╖ни (СБУ) з проханням переглянути матер╕али щодо наявност╕ в д╕ях суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ правопорушень, як╕ можуть зашкодити ╕нтересам нац╕онально╖ економ╕чно╖ безпеки. М╕некономрозвитку у сво╓му лист╕ також попросило СБУ п╕дтвердити позиц╕ю щодо доц╕льност╕ продовження спец╕ально╖ санкц╕╖.
23 лютого СБУ пов╕домило М╕некономрозвитку, що первинн╕ дан╕ щодо правопорушень, як╕ зд╕йснюють ╕мпортери та ╖хн╕
контрагенти, доведена частково, а причетн╕сть суб’╓кт╕в господарювання до запод╕яння шкоди ╕нтересам Укра╖ни не доведено. На п╕дстав╕ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ СБУ пропону╓ М╕некономрозвитку скасувати д╕ю спец╕ально╖ санкц╕╖ щодо 15 ╕мпортер╕в паливно-мастильних матер╕ал╕в та ╖хн╕х контрагент╕в, а саме: ПП “НП-Трейдинг”, ТОВ “Нафтопродукт-Трейдинг”, ТОВ “В╕олана-Тек”, ТОВ “С╕стемс Лог╕ст╕к Менеджмент”, ТОВ “Галлон-Груп”, ТОВ “СВГ Плюс”, ТОВ “╢вростандарт Автогаз”, ПП “Компан╕я “Надежда”, ПП “Олан”, ПП “Род-Ник”,
“West Trading&Marketing Oil, Corp”, “Restimpex System, LLP”, “Tarone Trade LLP”, “Ameralda Trading Limited”, “Danier Holdings LLP”.
Разом з цим сл╕д зазначити, що зг╕дно ╕з частиною 16 статт╕ 37 Закону Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» в╕дпов╕дальн╕сть за недостов╕рн╕сть ╕нформац╕╖, зазначено╖ в поданнях, щодо застосування санкц╕й, на п╕дстав╕ яких приймаються в╕дпов╕дн╕ р╕шення М╕некономрозвитку, несе ╕н╕ц╕атор подання у порядку, передбаченому законом.
Какие товары с 2017 года не подлежат фитосанитарному контролю
Правительство утвердило новый Перечень объектов регулирования для целей импорта, экспорта и реэкспорта.
В связи с этим до внесения изменений в Перечень товаров, подлежащих государственному контролю (в том числе в форме предварительного документального контроля) в случае перемещения их через таможенную границу Украины, утвержденный постановлением КМУ от 05.10.2011 г. № 1031, в части определения перечня товаров, подлежащих фитосанитарному контролю, при
осуществлении таможенного контроля и таможенного оформления, а также при осуществлении предварительного документального контроля необходимо принять к сведению постановление КМУ «О некоторых вопросах реализации Закона Украины «О карантине растений» от 12.05.2007 г. № 705.
К перечню товаров, не подлежащих фитосанитарному контролю, относятся:
Овощи сушеные, целые, нарезанные на куски или на ломти, или хорошо измельченные или размолотые, но не
подвергнутые дальнейшей обработке
0902
Чай, ароматизированный или неароматизированный (кроме расфасованного в вакуумную или металлическую упаковку)
1105
Мука, крупа, порошок, хлопья, гранулы из картофеля
4418
Изделия столярные и плотницкие строительные детали, включая пористые деревянные панели, собранные панели для пола, гонт и дранку для кровли
5303
Волокно джутовое и другие лубяные текстильные волокна (кроме льна, конопли (Cannabis sativa L.) и рамы), необработанные или обработанные, но не пряденные;
очесы и отходы этих волокон (включая прядильные отходы и расщипанное сырье)
5305
Волокна кокосовые, абаки (манильской конопли или Musa textilis Nee), рамы и другие растительные текстильные волокна, в другом месте не указанные, необработанные или обработанные, но не пряденные; очесы и отходы этих волокон (включая прядильные отходы и расщипанное сырье)
5307
Пряжа из джутового или других текстильных лубяных волокон товарной позиции 5303
В то же время перечень товаров, подлежащих фитосанитарному контролю, дополнен новыми позициями, а уже существующий по отдельным позициям изложен в новой редакции.