Завдяки митному пост-аудиту у 2009 роц╕ до Держбюджету перераховано б╕льше 1 м╕льярда гривень
С╕мнадцятого грудня у Держмитслужб╕ в╕дбулася прес-конференц╕я, присвячена результативност╕ контрольно-перев╕рочно╖ роботи митних орган╕в (так званого митного пост-аудиту).
Заступник Голови Служби Олександр Мух╕н та начальник Служби контролю та аудиту Ярослав Прокопенко п╕двели р╕чн╕ п╕дсумки за цим новим для Служби напрямком роботи.
За результатами пост-аудит-контролю надходження митних платеж╕в до державного бюджету цього року склали 1062,1
млн. грн.
Для Укра╖ни митний пост-аудит (запроваджений на виконання К╕отсько╖ конвенц╕╖ про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур) ╓ новою та найб╕льш перспективною формою митного контролю, хоча в╕н ╓ основною складовою митного законодавства ╓вропейських кра╖н. Його суть поляга╓ у зменшенн╕ обсяг╕в митного контролю на кордон╕ ╕ перенесення ус╕х перев╕рок на етап «п╕сля випуску товар╕в». Таким чином митний контроль переводиться, так би мовити, у сферу в╕дпов╕дальност╕ учасник╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖
д╕яльност╕.
В╕дпов╕дно до статей 60 та 69 Митного кодексу Укра╖ни митн╕ органи проводять планов╕ або позапланов╕ ви╖зн╕ перев╕рки суб’╓кт╕в ЗЕД. Порядок ╖х проведення встановлено постановою КМУ в╕д 23.12.2004
р. № 1730 «Про затвердження Порядку проведення митними органами на п╕дпри╓мствах перев╕рок системи зв╕тност╕ та обл╕ку товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни».
П╕д час таких перев╕рок зд╕йсню╓ться митний контроль за вже оформленими товарами, зокрема перев╕ря╓ться в╕дпов╕дн╕сть комерц╕йно╖ та ╕ншо╖ документац╕╖, яка надавалась до митного оформлення, результатам господарсько╖ д╕яльност╕ в╕дпов╕дних платник╕в податк╕в.
Так
якщо в 2008 роц╕ у склад╕ митно╖ вартост╕ платниками податк╕в було задекларовано роялт╕ та л╕ценз╕йних платеж╕в лише 250,8 тис. грн., то в поточному (за станом на 19.11.2009) завдяки проведеним документальним ви╖зним перев╕ркам аналог╕чний показник вже складав 67,5 млн. грн., що у 269 раз╕в б╕льше, н╕ж за попередн╕й пер╕од.
У результат╕ суб’╓кти ЗЕД
почали самост╕йно сплачувати недоплачен╕ ними за 3 попередн╕ роки податки з урахуванням роялт╕ та л╕ценз╕йних платеж╕в. Це у сво╓му род╕ ╓ ун╕кальним для Укра╖ни явищем з огляду на загальний р╕вень податково╖ культури.
Також досить показовим прикладом впливу документальних ви╖зних перев╕рок на наповнення бюджету ╓ ситуац╕я щодо ц╕льових контрольних заход╕в спрямованих на достов╕рн╕сть декларування витрат на доставку ╕мпортованих товар╕в, як╕ набули поширення у друг╕й половин╕ 2007 та на початку 2008 року.
Так результати анал╕зу включення до митно╖ вартост╕ зазначено╖ вище складово╖ протягом 2007-2008 рок╕в показали, що в 2007 роц╕ вони складали 1,55 млрд. грн., а вже в 2008 роц╕ ця складова дор╕внювала близько 4 млрд. грн. тобто б╕льше н╕ж у 2,5 рази.
За результатами проведеного анал╕зу судово╖
практики 2006-2009 рок╕в встановлено, що за вказаний пер╕од в судових ╕нстанц╕ях розглядались позови платник╕в податк╕в до митних орган╕в з приводу визначення податкових зобов’язань на загальну суму 994,5 млн. грн.
З них судами першо╖ ╕нстанц╕╖ прийнято р╕шення на користь митних орган╕в у справах, предметом розгляду яких були визначен╕ податков╕ зобов’язання на суму 749,5 млн. грн.
На
користь платник╕в податк╕в винесено р╕шення у справах, предметом розгляду яких були податков╕ зобов’язання на суму 136,3 млн. грн., з них в подальшому за результатами апеляц╕йного розгляду були винесен╕ р╕шення на користь митних орган╕в на суму 44,5 млн. грн.
Таким чином за результатами розгляду в судах першо╖ та апеляц╕йно╖ ╕нстанц╕╖ прийнято р╕шення на користь митних орган╕в по 80 % визначених за результатами документальних та камеральних перев╕рок податкових зобов’язаннях платник╕в податк╕в.
Подальший розвиток пост-аудит контролю буде спрямовано на розгортання ц╕льових проблемних перев╕рок. Так передус╕м детальному анал╕зу будуть п╕ддан╕ зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖, при зд╕йсненн╕ яких застосовувались податков╕ преференц╕╖. Кр╕м того активн╕сть митних аудитор╕в буде спрямована на анал╕з оформлень гуман╕тарно╖
допомоги в частин╕ ╖╖ ц╕льового використання у в╕льному об╕гу.
«На жаль, — зазначив Олександр Мух╕н, — у найближч╕ роки митн╕ рев╕зори не залишаться без роботи. Але вже ╓ ╕ позитивна динам╕ка. Ми п╕дтверджу╓мо: платники податк╕в демонструють тенденц╕ю, коли, не оч╕куючи перев╕рок, вони ╕дуть на власний аудит ╕ добров╕льно заявляють податки, не сплачен╕ ними за попередн╕ пер╕оди. Держмитслужба в╕та╓ такий рух б╕знесу назустр╕ч бюджету та держав╕», — зазначив Олександр Мух╕н.
Держмитслужба ╕ громадськ╕сть вперше обговорювали сп╕льн╕ проблеми у режим╕ "телефонно╖ конференц╕╖"
15 грудня 2009 р. в╕дбулася розширена селекторна нарада Голови Служби Анатол╕я Макаренка з кер╕вниками структурних п╕дрозд╕л╕в Держмитслужби та начальниками митниць. На зас╕дання були запрошен╕ Голова Ради п╕дпри╓мц╕в при КМУ Оксана Продан та члени Громадсько╖ ради при ДМСУ разом ╕з ╖╖ головою Серг╕╓м Трусовим. В╕дпов╕дно до студ╕й в рег╕онах прийшли представники громадських рад на м╕сцях.
Такий формат сп╕впрац╕ митниц╕ ╕ громадськост╕, названий Анатол╕╓м Макаренком
«селекторним «круглим столом», був застосований вперше. «╢ болюч╕ точки, — зазначив Голова Служби, — де ми ще не опрацювали механ╕зми вза╓мод╕╖, як╕ б дозволили прозоро, швидко ╕ максимально ефективно проводити митний контроль та митне оформлення. Т╕льки в╕дкритий прямий д╕алог дозволить вир╕шити питання, що виникають».
П╕д час проведення наради представники громадськост╕ озвучили системн╕ проблеми, як╕, на ╖х думку, потребують уваги та реагування з боку Держмитслужби та опрацювання
яких принесе користь ус╕й систем╕. Це ╕ визначення митно╖ вартост╕, ╕ уточнення критер╕╖в оц╕нки п╕дпри╓мств для внесення ╖х до «б╕лих» та «зелених» списк╕в, ╕ удосконалення механ╕зму електронного декларування, ╕ функц╕онування у митницях «╓диного оф╕су» та «╓диного в╕кна».
Розмова, на думку Анатол╕я Макаренка та Оксани Продан, вийшла зм╕стовною ╕ пл╕дною. ╤ в╕днин╕ так╕ селекторн╕ наради у формат╕ «митниця+громадськ╕сть» в╕дбуватимуться у Держмитслужб╕ щом╕сяця.
Наприк╕нц╕
зас╕дання Голова Служби подякував представникам б╕знесу, котр╕ входять до громадських рад, за ╖х небайдужу позиц╕ю й ╕н╕ц╕ативн╕сть та за сигнали, як╕ вони надсилають. «У нас сп╕льн╕ ц╕л╕, — сказав в╕н, — прискорення зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й, створення комфортних умов для прозоро╖ роботи б╕знесу, ╕ зрештою зм╕цнення економ╕чного потенц╕алу держави».
Ветслужба прогнозирует сокращение импорта мяса в Украину по итогам года на 130 тыс. тонн – до 400 тыс. тонн
Государственный комитет ветеринарной медицины Украины прогнозирует, что по итогам 2009 г. импорт мясного сырья в Украину сократится на 130 тыс. тонн по сравнению с 2008 г. и составит 400 тыс. тонн, тогда как в прошлом году в Украину было импортировано 530 тыс. тонн мяса.
Об этом сообщил на пресс-конференции глава комитета Петр Вербицкий.
По его словам, уменьшить объемы импорта мясного сырья в текущем году удалось, в частности, за счет сокращения
выдачи разрешений на импорт. «Решение правительства о порядке выдачи разрешений дало возможность сдерживать импорт путем сокращения выдачи разрешений (на ввоз мясного сырья в Украину)», - сказал П.Вербицкий.
Кроме того, сокращению импорта способствовало усиление лабораторного контроля мясной продукции. «Законодательство говорит о том, чтобы мы делали стандартный контроль, а это просто визуальная оценка продукции, а расширенный контроль делали раз в квартал по отдельным поставщикам продукции.
Мы ввели стопроцентно расширенный контроль на продукцию, которая, как мы считаем, имеет повышенный риск, например, субпродукты», - сказал П.Вербицкий.
Он сообщил, что по итогам таких проверок закрыто 16 предприятий, которые имеют европейские номера, из-за того, что в них выявили возбудителей инфекционных заболеваний и другие нарушения. В ходе проверок изъято более 1,7 тыс. тонн некачественной продукции, которая хранилась на складах, еще 4,6 тыс. тонн продукции было изъято на мясокомбинатах
и рынках.
Как сообщалось, по прогнозам ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса», в текущем году импорт мяса и субпродуктов в Украину может составить 280 тыс. тонн, что почти вдвое меньше, чем в 2008 г.
Банки потеряли возможность выдавать клиентам валютные кредиты по платежным картам, в том числе по всем действующим сейчас кредитным линиям и овердрафтам, сообщил вчера Нацбанк. Банкиры не знают, закрывать ли им срочно 100 тысяч платежных карт своих клиентов. Но даже в этом случае они не смогут избежать предоставления валютных кредитов, так как Нацбанк не может запретить технические перебои при безналичных расчетах, которые могут привести к образованию кредитной задолженности, сообщает издание
"Коммерсантъ-Украина".
Банкам отныне запрещено обслуживать валютные кредитные карты. Национальный банк вчера разослал кредитным учреждениям разъяснение запрета кредитования в иностранной валюте, введенного 24 ноября законом #1533-VI. До 1 января 2011 года банки могут выдавать валютные кредиты физическим лицам исключительно для оплаты лечения и учебы за рубежом. Полностью запрещены все остальные
кредитные операции, включая кредитные линии или овердрафт по карточным счетам. Принципиально важно то, что кредитные учреждения не имеют права предоставлять клиентам валюту по кредитным договорам, заключенным до вступления закона в силу.
Национальный банк подсчитал, что на 1 октября в стране использовалось 5,36 миллиона платежных карт с кредитной функцией (для сравнения: с дебетной функцией – 24,19 миллиона карт). Но валютных карт очень мало, так как они не рассчитаны на массовое использование.
По предварительной оценке директора Украинской ассоциации банков–членов платежной системы ЕМА Александра Карпова, выпущено менее 100 тысяч валютных кредитных карт. "Новым клиентам банки будут отказывать в открытии валютных кредиток. Что касается заключенных договоров, то Нацбанку надо почитать Гражданский кодекс: закон обратной силы не имеет. Любой клиент, которому банк захочет закрыть кредитную карту, будет против", – уверен он.
Нацбанк к этому подготовился. Еще в 1999 году Конституционный
суд по обращению НБУ установил, что "к событию применяется тот закон, во время действия которого оно произошло".
Банкиры не знают, как поступить с клиентами, имеющими валютные карты. Чтобы обойти нормы НБУ, кредитные учреждения могут позволить клиентам расплачиваться валютными кредитными картами. Но фактически банки будут предоставлять им гривневые кредиты, оперативно конвертируя их в иностранную валюту.
Но НБУ ищет возможности ограничить и такие операции. "Нацбанк
хочет ввести правило, что за пределами Украины можно рассчитываться только картами в иностранной валюте",– отмечает господин Карпов.
Впрочем, запрет на валютное кредитование по платежным картам сложно будет применить в случае технических перебоев при безналичных расчетах.
М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ Пов╕домлення "Про припинення спец╕ального розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну хлору р╕дкого незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту без застосування спец╕альних заход╕в" в╕д 16.12.2009
Розглянувши матер╕али про результати спец╕ального розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну хлору р╕дкого незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту, М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ встановила, що у пер╕од спец╕ального розсл╕дування ╕мпорт
в Укра╖ну зазначеного товару не зд╕йснювався у таких обсягах ╕ на таких умовах, що запод╕ював чи загрожував запод╕янням значно╖ шкоди нац╕ональному товаровиробников╕, а отже, нац╕ональн╕ ╕нтереси не потребують застосування спец╕альних заход╕в.
У зв'язку з цим, ком╕с╕я прийняла р╕шення в╕д 11.12.2009 N СП-221/2009/4402-26, зг╕дно з яким припинила спец╕альне розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну хлору р╕дкого незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту, без застосування спец╕альних заход╕в.
Р╕шення
ком╕с╕╖ набира╓ чинност╕ з дня опубл╕кування пов╕домлення про нього.
Про виконання Державною митною службою Укра╖ни завдань Державного бюджету за с╕чень-вересень 2009 року
Про виконання Державною митною службою Укра╖ни завдань Державного бюджету за с╕чень-вересень 2009 року
Державною митною службою за с╕чень-вересень поточного року до загального та спец╕ального фонд╕в державного бюджету моб╕л╕зовано митних платеж╕в у сум╕ 58 038,5 млн. гривень, що становить 98,6 % показника розпису доход╕в.
У тому числ╕, Державною митною службою Укра╖ни за вересень до державного бюджету моб╕л╕зовано 6 933,7 млн.грн., або 103,9 в╕дсотка планових показник╕в вересня 2009 року.
Про найважлив╕ш╕ под╕╖, як╕ в╕дбулись у митн╕й сфер╕ в ╢вропейському Союз╕ протягом жовтня-листопада 2009 року.
╤нформац╕я
Про найважлив╕ш╕ под╕╖, як╕ в╕дбулись у митн╕й сфер╕ в ╢вропейському Союз╕ у жовтн╕-листопад╕ 2009 р.
У жовтн╕ 2009 року ╢вропейська Ком╕с╕я опубл╕кувала оновлену верс╕ю Комб╕новано╖ номенклатури товар╕в 2010 року в Оф╕ц╕йному журнал╕ ╢С. Регламент Ком╕с╕╖ ╢С № 948/2009 в╕д 30 вересня 2009 р. про внесення зм╕н до Додатку ╤ Регламенту Ради ╢С за № 2658/87 з тарифно╖ ╕ статистично╖ номенклатури ╕ ╓диного Митного Тарифу в╕дтепер доступний
за електронною адресою:
10 листопада 2009 року в Рад╕ ╢С було досягнуто пол╕тичну угоду за проектом Директиви, спрямовано╖ на оновлення Правил ╢С про структуру ╕ ставки акциз╕в на тютюнов╕ вироби (15708/09).
Директива ма╓ на мет╕ забезпечити б╕льш високий р╕вень захисту здоров’я населення шляхом п╕двищення м╕н╕мальних акцизних збор╕в на сигарети, у результат╕ чого м╕н╕мальний
тариф на м╕лко рубаний тютюн на сигарети в╕дпов╕дно до цього поступово п╕двищиться. Це стало результатом перегляду у четвертий раз кожн╕ чотири роки системи оподаткування тютюнових вироб╕в в╕дпов╕дно до директив 92/79/ЕЕС, 92/80/ЕЕС ╕ 95/59/ЕС, як╕ спрямован╕ на модерн╕зац╕ю, спрощення правил. Таке р╕шення було прийнято на нарад╕ з економ╕чних та ф╕нансових справ Ради.
Щодо сигарет, Рада погодилась зб╕льшити до 1 с╕чня 2014 року р╕вень м╕н╕мально╖ ставки акцизного збору до 90 ╓вро за
1000 сигарет ╕ пропорц╕йний м╕н╕мум до 60% в╕д середньозважено╖ ц╕ни продаж╕в, в╕д 64 ╓вро за 1000 ╕ 57 % в даний час. Компром╕с дозволя╓ впровадити перех╕дний пер╕од до 1 с╕чня 2018 р. у державах-членах, як╕ ще не досягли вказаного р╕вня м╕н╕мально╖ ставки, або нещодавно його отримали, а саме Болгар╕╖, Грец╕╖, Естон╕╖, Латв╕╖, Литв╕, Угорщин╕, Польщ╕ та Румун╕╖; Директива буде оф╕ц╕йно прийнята без додаткового обговорення на майбутньому зас╕данн╕ Ради, п╕сля того як правову роботу над текстом буде завершено.
Шановн╕ доброд╕╖, для б╕льш ефективного використання Вашого робочого часу пропону╓мо Вам профес╕йно осво╖ти програмний комплекс “MD OFFICE”.
Трен╕нг-лаборатор╕я НВО “Поверхность” запрошу╓ Вас взяти участь у спец╕альн╕й осв╕тн╕й програм╕ для нових користувач╕в. П╕д час ╕нтенсивних практичних занять Ви познайомитеся з ус╕ма можливостями системи й набудете навички роботи, необх╕дн╕ для профес╕йного росту й роботи з новими правилами.
Ми пропону╓мо Вам:
проведення занять сертиф╕кованими ╕нструкторами ╕ фах╕вцями НВО “Поверхность”;
використання ориг╕нальних методик навчання;
╕ндив╕дуальний п╕дх╕д до кожного слухача;
високий р╕вень техн╕чного оснащення навчальних клас╕в;
забезпечення слухач╕в навчальними матер╕алами;
видача сертиф╕кат╕в про проходження навчання;
заняття в групах в╕д 6 до 12 чолов╕к;
процес навчання побудований на р╕шенн╕ реальних задач;
Навчальна програма склада╓ться з практичних занять, що враховують побажання й р╕вень п╕дготовки слухач╕в:
MD STANDART
– п╕дготовка фах╕вц╕в з декларування вантаж╕в (декларант, митний брокер) до роботи з програмами MD Info +MD Explorer + MD Declaration.
Програма курсу включа╓ в себе: Роботу з УКТЗЕД; пошук нормативних документ╕в; розрахунок платеж╕в; ведення склад╕в СТЗ та МЛС; створення декларац╕й;
ведення товарно╖ номенклатури користувача; ╕мпорт даних з Excel файл╕в; створення зв╕т╕в по ГТД ╕ т.д.
Особливу увагу буде прид╕лено робот╕ з електронним ╕нвойсом
Тривал╕сть курсу MD STANDART 20 годин, варт╕сть 720 грн
Запрошу╓мо Вас
у групу за курсом MD STANDART (20 академ╕чних годин, протягом 5 робочих дн╕в по 4 академ╕чн╕ години). Заняття проводяться у веч╕рн╕й час в центр╕ м╕ста.
Кожен слухач ма╓ можлив╕сть прослухати весь курс у ц╕лому або вибрати модул╕ за сво╖м розсудом.
Ми спод╕ва╓мося, що трен╕нг буде сприяти профес╕йному росту фах╕вц╕в Вашого п╕дпри╓мства.
Для контакт╕в: тел/факс: (044) 332-66-91, 332-66-92, 332-66-93
