Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

ЗУ: "УК" № 33 24 лютого 2009 року "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою"


НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"  
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 24/02/2009
Вступившие в силу документы во вторник 24 Февраля 2009 г.

1.№ 87 от 11-02-2009 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни
Про доповнення перел╕ку вид╕в д╕яльност╕, на як╕ поширюються норми статт╕ 8_1 Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть"
"ОВУ" № 11, ст. 332 от 23-02-2009
Действует с 24-02-2009

2.№ 22 от 26-01-2009 В╕домчий документ
Про внесення зм╕н до Порядку провадження за заявами про оформлення паспорт╕в громадянина Укра╖ни для ви╖зду за кордон ╕ про╖зних документ╕в дитини
Действует с 24-02-2009


MDoffice

***Консультирует MDoffice : Как правильно "Торг╕вельна марка" или " "Торговельна марка"

   Коллеги, учим украинский язык вместе!

   По правилам укр. языка надо писать торгОвельна марка. открытый слог - буква чередуется с о. Например стл, але до стОлу. Поэтому: торгвля, але торговельна.

   Почитайте сайтик:
http://www.slovnyk.net/?swrd=ТОРГОВЕЛЬНИЙ.

   Почитайте сайтик:
http://www.uatm.com.ua/ukr/tov_znak.html (сайт Агентства патентного поверенного Украины - ООО "Украинские торговые марки")

   "Найб╕льш уживан╕ терм╕ни щодо ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК:

   ТоргОвельна марка - терм╕н, передбачений з 2004 року у ст. 420 нового Цив╕льного кодексу Укра╖ни (комерц╕йн╕ (ф╕рмов╕) найменування, торгОвельн╕ марки (знаки для товар╕в ╕ послуг), географ╕чн╕ зазначення ) Знак для товар╕в ╕ послуг - терм╕н, встановлений законом Укра╖ни "Про охорону прав на знаки для товар╕в ╕ послуг".

   ТОРГОВА марка - англ. "trademark", часто вживаний, розмовний терм╕н.
Товарний знак - знак для марк╕рування товар╕в, розмовний терм╕н.
Логотип - граф╕чне виконання словесного знака.
Бренд - знак, що ма╓ високу репутац╕ю ╕ популярн╕сть.

   Смотрите: Наказ ДМСУ № 1039 в╕д 23.09.2008 "Про внесення зм╕н до Класиф╕катора додатково╖ ╕нформац╕╖, яка вноситься до графи 31 ВМД, необх╕дно╖ для ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в при ╖х класиф╕кац╕╖ зг╕дно з УКТЗЕД"

   

Код за УКТЗЕД

Назва товару

Додаткова ╕нформац╕я

1

2

3

02 - 96
(за винятком товар╕в, як╕ не позначаються торговельною маркою)
Назва товару зг╕дно з УКТЗЕД Торговельна марка (без будь-яких скорочень)
8525 20 91 00

Моб╕льн╕ телефони

модель (зг╕дно з дов╕дником)



   Итого мы приходим к выводу, что должна использоваться фраза: -Торговельна марка

   Обращаем Ваше внимание, что программа "Инспектор" принимает две формулировки как правильную Торговельна марка так и не правильную Торг╕вельна марка.

   В подготовке данной консультации использованы материалы форума от: Valentina, Alex Iva, Геннадия

MDoffice

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 21.02.2009 по 24.02.2009

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Строк переробки товар╕в за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни
№ 177-р от 18.02.2009 Распорядження
"Про встановлення строку виконання роб╕т з ремонту та в╕дновлення верстат╕в за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни"
2. Оформлення попередньо╖ ВМД
№ 396 от 17.04.2008 Накази ДМСУ
"Про затвердження Перел╕ку товар╕в, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни"
№ 11/6-19/1347-ЕП от 18.02.2009 Листи ДМСУ
"Про техн╕чну помилку [присадки до мастил]"
3. Додаткова митна ╕нформац╕я у 3-му п╕дрозд╕л╕ Графи 33 (╤М)
№ 130 от 20.02.2009 Накази ДМСУ
"Про скасування наказ╕в Держмитслужби"
№ 131 от 20.02.2009 Накази ДМСУ
"Про внесення зм╕н до Класиф╕катора додатково╖ митно╖ ╕нформац╕╖"
4. Додаткова митна ╕нформац╕я у 3-му п╕дрозд╕л╕ Графи 33 (ЕК)
№ 130 от 20.02.2009 Накази ДМСУ
"Про скасування наказ╕в Держмитслужби"
№ 131 от 20.02.2009 Накази ДМСУ
"Про внесення зм╕н до Класиф╕катора додатково╖ митно╖ ╕нформац╕╖"
5. Товари з р╕зними ознаками та характеристиками (як окрем╕ товари у Граф╕ 31)
№ 11/3-16/1446-ЕП от 20.02.2009 Листи ДМСУ
"Щодо внесення доповнень до листа Держмитслужби в╕д 30.09.08 № 11/2-16/10762-ЕП"
Классификаторы
нет изменений
Новые / модифицированные документыКол.
В╕домчий документ7
Документ МЗЕЗ18
Документ Податково╖ Адм╕н╕страц╕╖1
Закони Укра╖ни2
Листи ДМСУ13
Накази ДМСУ18
Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни8
Распорядження6
ВСЕГО:73


MDoffice

* Документ дня: Закон вiд 04.02.2009 № 923-VI Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'яз...

Количество просмотров: 190 (за период c 00:00 по 18:09 24/02/09), всего просмотров: 190
Закон вiд 04.02.2009 № 923-VIВРУ
Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою
Не вступил в силу
• Все хиты документов


MDoffice

ОФ╤Ц╤ЙНЕ ПОВ╤ДОМЛЕННЯ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ УКРА╥НИ

   Прес-служба

   ╤нформу╓мо, що Держмитслужбою Укра╖ни завершено п╕дготовч╕ роботи з проведення регламентованого доповнення новим дисковим масивом д╕ючого обладнання центрально╖ бази даних ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи (╢А╤С) Держмитслужби Укра╖ни.

   Зазначен╕ роботи плану╓ться провести 28.02.2009 з 11-00 до 24-00.

   Ураховуючи складн╕сть виконання цих роб╕т, у пер╕од з 01.03.2009 по 04.03.2009 можлив╕ короткочасн╕, в╕д 1 до 3 годин, перебо╖ в доступ╕ до окремих ╕нформац╕йних ресурс╕в ╢А╤С.

   Тому Держмитслужбою Укра╖ни прийнято р╕шення 28.02.2009 з 11-00 до 24-00 зд╕йснювати пропуск зовн╕шньоторговельних ╕ транзитних вантаж╕в через митний кордон Укра╖ни в╕дпов╕дно до Порядку контролю за перем╕щенням товар╕в у раз╕ виходу з ладу ╢А╤С Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби Укра╖ни в╕д 07.04.2005 № 257, заре╓строваним у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29.04.2005 за № 463/10743. Таким чином, у зазначений пер╕од пропуск вантаж╕в зд╕йснюватиметься з використанням альтернативних вар╕ант╕в обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж митними органами та застосуванням паперових коп╕й документ╕в контролю за доставкою.

   З метою запоб╕гання утворенню черг у пунктах пропуску про зазначену планову ситуац╕ю по╕нформовано митн╕ органи держав, як╕ мають сп╕льний кордон з Укра╖ною, Адм╕н╕страц╕ю Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни, М╕н╕стерство транспорту та зв’язку Укра╖ни, Асоц╕ац╕ю м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в Укра╖ни тощо.

   Кр╕м того, з метою забезпечення прозорост╕ роб╕т з перенесення центрально╖ бази даних Держмитслужба Укра╖ни запросила М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни та Службу безпеки Укра╖ни направити ╖х представник╕в в якост╕ спостер╕гач╕в за виконанням ц╕╓╖ процедури.

Державна митна служба Укра╖ни

Повтор! Щодо в╕дмови митних орган╕в у митному оформленн╕ та пропуску транспортних засоб╕в на територ╕ю Укра╖ни в раз╕ в╕дсутност╕ в ╢А╤С Держмитслужби електронно╖ коп╕╖ ПП або ПД!

Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖!

У доповнення до ╕нформац╕╖ Департаменту в╕д 24.12.2008 року пов╕домля╓мо, що останн╕м часом значно зб╕льшилась к╕льк╕сть вантажних транспортних засоб╕в, як╕ простоюють на п╕д’╖здах до пункт╕в пропуску на державному кордон╕ у зв’язку ╕з в╕дсутн╕стю в ╢дин╕й автоматизован╕й ╕нформац╕йн╕й систем╕ Держмитслужби електронно╖ коп╕╖ попереднього пов╕домлення або попередньо╖ декларац╕╖.

У в╕дпов╕дност╕ до вимог п 3.2 Наказу Держмитслужби Укра╖ни № 129 в╕д 28.02.2003 року «Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територ╕ю Укра╖ни окремих вид╕в товар╕в» у раз╕ виявлення в╕дсутност╕ електронно╖ коп╕╖ ПД в ╢А╤С ДМСУ посадова особа митного органу в╕дправлення (прикордонно╖ митниц╕) повинна на вимогу перев╕зника або вповноважено╖ власником товару особи не п╕зн╕ше н╕ж протягом 30-ти хвилин п╕дготувати про це два прим╕рники оф╕ц╕йно╖ дов╕дки, один прим╕рник яко╖ п╕сля ре╓страц╕╖ вида╓ться перев╕знику або вповноважен╕й власником товару особ╕, другий залиша╓ться в структурному п╕дрозд╕л╕ митного органу в╕дправлення (прикордонно╖ митниц╕), посадова особа якого видала дов╕дку, ╕ збер╕га╓ться в окрем╕й справ╕».

Форма дов╕дки встановлена зазначеним Наказом ╕ ма╓ наступний вигляд

Дов╕дка зав╕ря╓ться в╕дбитком особисто╖ номерно╖ печатки посадово╖ особи митного органу ╕ п╕дпису╓ться кер╕вником структурного п╕дрозд╕лу митниц╕.

Таким чином, в раз╕ в╕дсутност╕ ПП,ПД та з метою уникнення можливих зловживань з боку митного органу ╕ забезпечення можливост╕ перев╕рки сво╓часного ╖х направлення одержувачем вантажу, рекоменду╓мо вимагати в╕д посадових ос╕б митниц╕ оф╕ц╕йно╖ дов╕дки.

Департамент юридичного
супроводження Конвенц╕╖ МДП



АсМАП Укра╖ни

Пограничникам приказано ходить на работу опрятными, с минимумом украшений и сдержанным макияжем

   Государственная пограничная служба Украины начала вводить новые стандарты культуры пограничного контроля, которые регламентируют поведение инспекторов, внешний вид и порядок на рабочем месте.

   Об этом сообщил начальник управления пограничного контроля и регистрации Администрации Госпогранслужбы Александр Биньковский сегодня на пресс-конференции, передает УНИАН.

   В новых стандартах требования к пограничникам в пунктах пропуска не ниже, чем для работников сферы обслуживания (персонала банковской системы, торговли), опыт которых был тщательным образом изучен.

   По словам Биньковского, для всех сотрудников обязательными является приветливая улыбка, доброжелательность, вежливость и дипломатичность в общении. Инспектор, в частности, должен первым здороваться и начинать разговор с лицом, подающим документы на государственном языке, а после этого может перейти на язык собеседника.

   Кроме того, регламентируется внешний вид пограничников. От них требуется опрятная, наглаженная форма, опрятная прическа и минимум украшений и сдержанный макияж (для женщин).

   Значительное внимание уделяют и культуре поведения пограничников с паспортными документами, проставлению в них отметок о пересечении границы. Как отметил Биньковский, по этому поводу поступает много нареканий, особенно граждан, которые часто пересекают границу, потому что неаккуратное обращение с паспортами приводит к их быстрому износу.

   Пограничники намерены привести к надлежащему состоянию и рабочие места контролеров, чтобы люди, которые к ним заходят по поводу оформления документов, чувствовали себя комфортно и удобно.

   Все вышеупомянутые новые стандарты культуры в ведомстве оформили в памятку для инспекторов «Ведомственные стандарты культуры пограничного контроля». В ней также содержится анкета по оценке качества работы персонала на отдельном пункте пропуска, ответив на вопрос которой, каждый гражданин, пересекающий границу, получит возможность оценить работу инспекторов.

   Новые нормы поведения специалистов пограничного контроля, отметил начальник управления, соответствуют лучшим европейским стандартам, что является особенно актуальным в контексте подготовки к Евро-2012. “Подняться до уровня лучших европейских стандартов не только в оперативности осуществления пограничного контроля, но и в качестве обслуживания тех, кто пересекает украинские границы – вот одна из приоритетных задач, которую ставит перед собой Государственная пограничная служба», - сказал Биньковский.

proUA.com

Китай сократит экспорт на 5%

   Китайский экспорт сократится в 2009 г. на 5%, а импорт — на 11,7% по сравнению с прошлым годом. Такой прогноз содержится в докладе, подготовленном специалистами инвестиционного банка Merrill Lynch, передает агентство “Синьхуа”.

   По мнению аналитиков, в первом квартале 2009 г. экспорт Китая сократится на 7%, а объем импорта в страну снизится на 20%.

   При этом, как прогнозируется, по итогам года положительный торговый баланс страны увеличится с 296 млрд долл. в 2008 г. до 358 млрд долларов в 2009 г.

   Напомним, в январе 2009 г. китайский экспорт сократился на 17,5%, а импорт в страну снизился на 43,1%.

Укррудпром

Товарна номенклатура зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як ╕нструмент м╕жнародно╖ торг╕вл╕

   Товарна номенклатура зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як ╕нструмент м╕жнародно╖ торг╕вл╕

   Ю.М.Писарчук, В.М.Кравчук

   Товарна номенклатура

   зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як ╕нструмент м╕жнародно╖ торг╕вл╕

   Останн╕м часом Укра╖на ц╕леспрямовано реал╕зу╓ стратег╕чний курс на ╕нтеграц╕ю з ╢вропейським Союзом, забезпечення входження Укра╖ни у ╓вропейський пол╕тичний, економ╕чний ╕ правовий прост╕р. Зд╕йснюються практичн╕ кроки по забезпеченню виконання Угоди про партнерство та сп╕вроб╕тництво, п╕дписано╖ м╕ж Укра╖ною ╕ ╢вропейським Союзом. Мета ц╕╓╖ багатогранно╖ д╕яльност╕ - забезпечення стаб╕льного та передбачуваного розвитку економ╕ки кра╖ни, доступу товар╕в, що експортуються з Укра╖ни до зовн╕шн╕х ринк╕в, залучення ╕ноземних ╕нвестиц╕й, запровадження режиму найб╕льшого сприяння у сфер╕ зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ з кра╖нами - членами Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (СОТ).

   З╕ вступом Укра╖ни до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (СОТ) Укра╖на зд╕йснила новий крок до визнання на св╕тових економ╕чних ринках. Таке становище повинне надати можлив╕сть стати економ╕чно б╕льш сильною кра╖ною, яка забезпечить добробут сво╖м громадянам.

   Сьогодн╕ майже вс╕ кра╖ни св╕ту, як╕ можуть бути потенц╕йним ринком збуту для укра╖нських товар╕в, ╓ членами ц╕╓╖ орган╕зац╕╖.

   Правила СОТ регламентують однакове ставлення до вс╕х товар╕в, незалежно в╕д кра╖ни походження та виробника. Окр╕м цього, вступ до СОТ вимага╓ в╕д нових член╕в приведення внутр╕шнього законодавства у в╕дпов╕дн╕сть з╕ стандартами орган╕зац╕╖. А якщо правила гри однаков╕ для вс╕х, то ╕ноземним економ╕чним партнерам легше зрозум╕ти умови д╕яльност╕ в ╕нш╕й кра╖н╕ ╕ прийняти р╕шення стосовно можливих ╕нвестиц╕й.

   На даний час укра╖нське законодавство майже повн╕стю гармон╕зоване з вимогами СОТ, повн╕стю погоджено тарифн╕ позиц╕╖ щодо доступу до ринк╕в товар╕в та послуг.

   Одним ╕з найважлив╕ших ╕нструмент╕в ун╕ф╕кац╕╖ м╕ждержавних торг╕вельних в╕дносин ╓ Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в яка з 1 с╕чня 1988 року вступила в силу як М╕жнародна конвенц╕я з Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в.

   Так, зг╕дно з Указом Президента Укра╖ни в╕д 17.05.2002 р. № 466/2002 Укра╖на стала Догов╕рною Стороною М╕жнародно╖ конвенц╕╖ про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в.

   Одним ╕з конкретних шлях╕в при╓днання до св╕тово╖ сп╕льноти ╓ ведення та застосування нац╕онально╖ товарно╖ номенклатури зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ – Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТЗЕД) .

   УКТЗЕД, як ╓дина митно-статистична номенклатура, в╕дпов╕да╓ вимогам Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ та Комб╕нован╕й номенклатур╕ ╢вропейського Союзу, як╕ ╓ ╖╖ м╕жнародними основами.

   Зг╕дно з Митним кодексом Укра╖ни, одн╕╓ю з важливих складових зовн╕шньопол╕тично╖ ╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Укра╖ни, явля╓ться митна справа, яка не зд╕йсню╓ться без митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податк╕в, захистом внутр╕шнього ринку ╕ в╕тчизняного виробника. У митн╕й справ╕ при застосуванн╕ вказаного регулювання, кра╖на додержу╓ться визнаних у м╕жнародних в╕дносинах систем класиф╕кац╕╖ та кодування товар╕в.

   Застосування р╕зних форм державного регулювання в зовн╕шньоеконом╕чних в╕дносинах будь-яко╖ кра╖ни, у тому числ╕ й Укра╖ни, з ╕ншими кра╖нами св╕ту вимага╓, перш за все, визначення об'╓кту зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й. Об'╓ктом застосування таких форм регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як тарифн╕ та нетарифн╕ методи, визначено товар.

   ╤нтерес до певно╖ класиф╕кац╕╖ ╕ позначення товар╕в завжди обумовлювався бажанням державно╖ влади обкладати податками чи зборами товари, як╕ перем╕щуються у рамках власних територ╕й, або що перетинають ╖хн╕ границ╕. Згодом, у м╕ру розвитку ╕ндустр╕ал╕зац╕╖ сусп╕льства, з'явилася необх╕дн╕сть знати також обсяги тако╖ торг╕вл╕ ╕ перем╕щення товар╕в, у т╕м числ╕ й у тих випадках, коли останн╕ не обкладалися н╕якими податками.

   Якби кожна кра╖на виробляла обмежену к╕льк╕сть вид╕в товар╕в, то не було б особливо╖ необх╕дност╕ в ╕снуванн╕ будь-яко╖ спец╕ально╖ номенклатури товар╕в. Але функц╕онування економ╕ки практично будь-яко╖ кра╖ни припуска╓ ╕мпорт ╕ експорт дек╕лькох тисяч р╕зних вид╕в товар╕в. Тобто ма╓ м╕сце потр╕бн╕сть розмежування товар╕в м╕ж собою, що без ╕снування певним чином упорядкованого перел╕ку даних товар╕в зробити украй важко. Тому т╕льки ч╕тка систематизац╕я товар╕в дозволя╓ уникнути можливих труднощ╕в при ╖х ╕дентиф╕кац╕╖ та класиф╕кац╕╖ або кодуванн╕. Тобто необх╕дн╕сть в ╕снуванн╕ в який-небудь систематизован╕й форм╕ перел╕ку товар╕в, що обертаються у зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, вважа╓ться очевидною. При цьому, п╕д кодуванням розум╕╓ться встановлення м╕сця кожного виробу в певному систематизованому перел╕ку вироб╕в – класиф╕катор╕, ╕ п╕сля того, присво╓ння йому визначено╖ умовно╖ позначки – коду.

   Перш╕ системи класиф╕кац╕╖ товар╕в були прост╕ ╕, в б╕льшост╕ випадк╕в, являли собою не б╕льш н╕ж алфав╕тний перел╕к товар╕в, до яких застосовувалася та чи ╕нша ставка мита (податку), або як╕ були зв╕льнен╕ в╕д ╖хньо╖ сплати. Однак у м╕ру зб╕льшення к╕лькост╕ р╕зних ставок мита чи зв╕льнень в╕д його сплати, одночасно з╕ зб╕льшенням алфав╕тних перел╕к╕в товар╕в, був усв╕домлений той факт, що б╕льш виг╕дною ╕ зручною була б така ╖х класиф╕кац╕я, що ╜рунтувалася б на критер╕╖, в╕дм╕нному в╕д принципу под╕бност╕ товару з порядком, застосовуваним в област╕ митного оподатковування. Тому з'явилися митн╕ тарифи (класиф╕катори), заснован╕ на критер╕╖ ╕стоти чи характеру товару, а не на його податковому статусу. З ╖х допомогою визначений для сплати мита товар ╕дентиф╕кувався в рамках в╕дпов╕дно╖ класиф╕кац╕йно╖ системи.

   Одночасно, у зв'язку з ростом обсягу ╕ значення м╕жнародно╖ торг╕вл╕, стало очевидним, що через розходження в нац╕ональних митних тарифах виника╓ безл╕ч проблем, зв'язаних з порядком ╕ внутр╕шньою структурою розд╕л╕в ╕ товарних позиц╕й тарифних номенклатур, назвами та визначеннями (описами) товар╕в ╕, нав╕ть, з класиф╕кац╕йними принципами, що лежать у основ╕ тих чи ╕нших тарифних номенклатур. Деяк╕ нац╕ональн╕ тарифи були розроблен╕ лише в сам╕й загальн╕й форм╕, ╕нш╕ – спочатку складен╕ на повн╕й методолог╕чн╕й основ╕, що згодом неодноразово п╕ддавалася видозм╕нам у силу прийнятих нац╕ональних протекц╕он╕стських м╕р, м╕жнародних комерц╕йних чи багатосторонн╕х тарифних угод.

   Таким чином, сам природний розвиток торгових ╕ економ╕чних зв'язк╕в висунув необх╕дн╕сть розробки ╕ застосування стандартизовано╖ митно╖ номенклатури товар╕в, здатно╖ забезпечити:

   - системну та однакову класиф╕кац╕ю вс╕х товар╕в, що обертаються в м╕жнародн╕й торг╕вл╕, на прийнятн╕й для вс╕х стор╕н основ╕;

   - прийняття загально╖ м╕жнародно╖ митно╖ "мови", яка передбача╓ ╓диний понят╕йний апарат, простоту, стандартн╕сть та визначен╕сть терм╕н╕в для того, щоб митна терм╕нолог╕я могла б бути однозначно зрозум╕ла як експертами, так ╕ учасниками торг╕вл╕, полегшуючи тим самим задач╕ ╕мпортер╕в, експортер╕в, виробник╕в продукц╕╖, ╖╖ перев╕зник╕в ╕, природно, митних адм╕н╕страц╕й;

   - м╕жнародну однаков╕сть ╕ пор╕внянн╕сть даних для полегшення статистичного анал╕зу св╕тово╖ торг╕вл╕.

   Зусилля, спрямован╕ на розробку ╓дино╖ всесв╕тньо╖ номенклатури товар╕в, здатно╖ полегшити ведення м╕жнародного товарообм╕ну, почали реал╕зовуватися на практиц╕ б╕льш стол╕ття назад. Вони, в першу чергу, вели до створення номенклатур, як╕ передбачали одночасне використання для тарифних ╕ статистичних ц╕лей.

   Так, наприклад, Бельг╕я м╕ж 1831-1854 роками надала свою зовн╕шньоторговельну статистику, згруповану по трьох генеральних розд╕лах: сировина; продукти споживання в ╖хньому природному стан╕; готов╕ (зроблен╕) вироби.

   Номенклатура, використана Австро-Угорщиною в тариф╕ 1892 року, базувалася на класиф╕кац╕йн╕й схем╕, що п╕зн╕ше була застосована в статистичн╕й Брюссельськ╕й Номенклатур╕ 1913 року й у проект╕ Митно╖ Номенклатури Л╕ги Нац╕й 1931 року.

   У пер╕од з 1851 по 1908 роки було проведено дек╕лька м╕жнародних економ╕чних конгрес╕в, що мали за мету п╕дготувати ╓дину статистичну номенклатуру. На найпершому з них (Брюссель, 1853 р.) було висловлено за однакову м╕жнародну тарифну номенклатуру, як основу м╕жнародно╖ статистично╖ номенклатури. При цьому було констатовано, що використовуван╕ статистичн╕ номенклатури б╕льшост╕ держав розроблялися в т╕сному ув'язуванн╕ ╕ на основ╕ ╖х тарифних номенклатур, ╕ зм╕ни в одн╕й з них тягли аналог╕чн╕ зм╕ни в друг╕й.

   ╤нш╕ м╕жнародн╕ конгреси по дан╕й проблематиц╕ проводилися в Гааз╕ (1869 р.), Санкт-Петербурз╕ (1872 р.) ╕ Будапешт╕ (1876 р.). Для координац╕╖ роб╕т цих форум╕в у 1885 р. був заснований М╕жнародний ╕нститут статистики.

   Перша практична статистична номенклатура товар╕в була прийнята на Друг╕й м╕жнародн╕й конференц╕╖ по комерц╕йн╕й статистиц╕, що проходила в Брюссел╕ в 1913 роц╕, та заснована в╕дпов╕дною м╕жнародною конвенц╕╓ю. Цю конвенц╕ю п╕дписали двадцять дев'ять держав 31 грудня 1913 року. Сама номенклатура складалася з╕ 186 товарних позиц╕й, згрупованих у п'ять груп:

   - тварини;

   - харчов╕ продукти ╕ напо╖;

   - сировина ╕ нап╕вфабрикати;

   - готов╕ вироби;

   - золото ╕ ср╕бло.

   Вона стала базою першого пор╕вняльного анал╕зу комерц╕йно╖ статистики, проведеного Бюро торг╕вельно╖ статистики в 1922 р. Кр╕м того, ця номенклатура прямо чи поб╕чно використовувалася в тарифних ц╕лях багатьма кра╖н. Таким чином, було створено основу для довол╕ точного опису товар╕в, виходячи з ╖х об'╓ктивних характеристик, в╕дображених у наведених номенклатурах. Ц╕ характеристики використовувалися також митними органами при проведенн╕ контролю за товарами, що перем╕щуються через кордон кра╖ни. Кр╕м того, безумовне дотримання зазначеного п╕дходу дозволяло значно зменшити к╕льк╕сть помилок при складанн╕ зовн╕шньоторговельно╖ документац╕╖, а також удосконалювати обробку статистичних даних зовн╕шньоторговельного об╕гу в оборот╕ р╕зних кра╖н.

   У 20-х роках минулого стол╕ття економ╕чна рада Л╕ги нац╕й розробила ╓дину товарну номенклатуру, але практичного застосування вона так ╕ не зазнала.

   У лютому 1950 року ряд держав у межах Ради митного сп╕вроб╕тництва п╕дписали конвенц╕ю про класиф╕кац╕ю товар╕в в митних ц╕лях, яка одержала назву Брюссельська товарна номенклатура. Ця номенклатура м╕стила 21 розд╕л та 99 б╕льш вузьких угрупувань для опису товар╕в.

   Але, незважаючи на ╕снування певних ╓диних м╕жнародних номенклатур для статистичних ╕ тарифних ц╕лей, у силу р╕зних причин, один товар у рамках одн╕╓╖ м╕жнародно╖ угоди м╕г бути в╕днесеним до дек╕лькох угрупувань, у ход╕ свого руху до к╕нцевого споживача. Таке положення речей наносило певн╕ збитки споживачам ╕ виробникам товар╕в.

   Наприк╕нц╕ 60-х рок╕в ч╕тко проявилося прагнення вс╕х кра╖н, приймаючих активну участь у м╕жнародн╕й торг╕вл╕, домогтися рац╕онал╕зац╕╖ ╕ гармон╕зац╕╖ даних торгово╖ документац╕╖ ╕, зокрема, в черговий раз, максимально ун╕ф╕кувати систему кодування у в╕дношенн╕ кра╖н, одиниць к╕льк╕сних вим╕р╕в, вид╕в транспорту, вимог до умов транспортування, ╕ в першу чергу, звичайно, у в╕дношенн╕ самих товар╕в.

   Тобто, зростання обсягу ╕ значення м╕жнародно╖ торг╕вл╕, тенденц╕я до ун╕ф╕кац╕╖ ╕ стандартизац╕╖ зовн╕шньо-торговельно╖ документац╕╖, споживи обм╕ну статистичними даними поставили питання необх╕дност╕ розробки ╓диного м╕жнародного документа, який установлю╓ б╕льш ч╕тк╕ ╕ детал╕зован╕ правила класиф╕кац╕╖ товар╕в, що знаходяться в м╕жнародному товарооб╕гу, тобто питання про створення ново╖ номенклатури, б╕льш пов’язано╖ з вимогами часу.

   Робота з╕ створення ун╕ф╕ковано╖ або гармон╕зовано╖ системи обл╕ку товар╕в почалася у 60-70-х роках ХХ стол╕ття у рамках Ради митного сп╕вроб╕тництва (друга назва - Всесв╕тня митна орган╕зац╕я (ВМО) .

   В робот╕ приймали участь експерти з 59 кра╖н та багатьох м╕журядових ╕ неурядових економ╕чних орган╕зац╕й, зокрема Генерально╖ угоди з тариф╕в та торг╕вл╕ (ГАТТ), Конференц╕╖ ООН з тариф╕в та розвитку (ЮНКТАД), М╕жнародно╖ торгово╖ палати (МТП), М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ ╕з стандартизац╕╖ (╤СО), Статистичного бюро ООН.

   В основу побудови гармон╕зовано╖ системи покладен╕ статистична товарна номенклатура, яка вже була в╕дома у св╕тов╕й практиц╕, як Брюссельська митна номенклатура, та ╕нш╕ м╕жнародн╕ та нац╕ональн╕ класиф╕кац╕йн╕ системи, включаючи Стандартну м╕жнародну торгову класиф╕кац╕ю ООН (СМТК ООН).

   П╕дготовка гармон╕зовано╖ системи була завершена до 1981 р., нова Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в (ГС) була розроблена ВМО у 1983 роц╕ та прийнята у Брюссел╕ 14 червня 1983 р., тобто робота потребувала близько 10 рок╕в. З липня 1981 р. М╕жнародна конвенц╕я про Гармон╕зовану систему опису та кодування товар╕в була оф╕ц╕йно в╕дкрита для п╕дписання державами – членами ВМО. До к╕нця 1987 р. Конвенц╕ю п╕дписали або ратиф╕кували 53 кра╖ни та ╢вропейський Союз, що дало п╕дставу оголосити про набуття чинност╕ конвенц╕╖ з наступного року. Конвенц╕я набула чинност╕ з 1 с╕чня 1988 р. Текст Конвенц╕╖ було видано двома оф╕ц╕йними мовами ВМО – англ╕йською та французькою. Додатком та нев╕д’╓мною частиною конвенц╕╖ з’явилася номенклатура ГС.

   Для п╕дтримки номенклатури в структур╕ ВМО працю╓ Ком╕тет з Гармон╕зовано╖ системи та його два п╕дком╕тети – Науковий п╕дком╕тет та Ком╕тет з перегляду ГС. З 2002 року, як робоч╕ мови Ком╕тету з ГС, були затверджен╕ рос╕йська та ╕спанська.

   Станом на к╕нець 2008 року, 134 кра╖ни ╓ Догов╕рними Сторонами Конвенц╕╖ та 62 кра╖ни, що не ╓ Догов╕рними Сторонами, застосовують Гармон╕зовану систему в нац╕ональних тарифах, тобто на даний час 198 кра╖н користуються ГС.

   Кра╖ни, що при╓днались до Конвенц╕╖, зобов’язан╕ прийняти ╖╖ у вс╕й ц╕л╕сност╕, не припускаючи будь-яких застережень. Принаймн╕ вони повинн╕ використовувати ╖╖ при визначенн╕ митних тариф╕в та при створенн╕ статистики зовн╕шньо╖ торг╕вл╕. Кра╖ни зобов’язан╕ використовувати положення Конвенц╕╖ не т╕льки у ц╕лях декларац╕╖, а й при публ╕кац╕ях даних з зовн╕шньо╖ торг╕вл╕.

   Таким чином, була закладена ╓дина у всьому св╕т╕ основа для створення митних тариф╕в й номенклатур статистики ЗЕД, що ╓ базою з╕ставлення ╖х даних. Забезпечення з╕ставлення номенклатур окремих кра╖н ╕ ╓ головною задачею ГС.

   Номенклатура ГС ╓ багатоц╕льовою товарною номенклатурою (класиф╕катором), яка в╕дпов╕да╓ потребам статистичних служб, митних орган╕в та комерц╕йно╖ д╕яльност╕.

   Зг╕дно з╕ статтею 1 Конвенц╕╖ – “Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в, у подальшому Гармон╕зована система, означа╓ Номенклатуру, яка включа╓ в себе товарн╕ позиц╕╖, п╕дпозиц╕╖ ╕ цифров╕ коди, як╕ ╖м належать; прим╕тки до розд╕л╕в, груп та п╕дпозиц╕й, а також Основн╕ Правила ╕нтерпретац╕╖ (класиф╕кац╕╖) Гармон╕зовано╖ системи”.

   Використання зазначеного класиф╕катора стало новим етапом у подальшому розробленн╕ й стандартизац╕╖ систем (товар╕в), що класиф╕куються з урахуванням максимального кола ╕нтерес╕в.

   Використання конвенц╕╖ да╓ так╕ переваги:

   · б╕льш точний опис товар╕в з використанням такого роду ╖х характеристик, як╕ можна легко враховувати та ф╕ксувати при митному контрол╕;

   · малу ймов╕рн╕сть помилок класиф╕кац╕╖ та кодування, оск╕льки документи при експорт╕ та ╕мпорт╕ товар╕в будуть мати ун╕ф╕кований характер;

   · б╕льш точну та таку, що можна з╕ставляти, статистику з зовн╕шньо╖ торг╕вл╕, що дозволить в╕дсл╕дковувати рухи товарних поток╕в через нац╕ональн╕ кордони;

   · вдосконалену статистику ЗЕД, що дозволить б╕льш ефективно проводити д╕лов╕ переговори, вивчати кон’юнктуру ринк╕в та складати прогнози.

   Таким чином, ГС ╓ певним способом систематизованим перел╕ком товар╕в, як╕ обертаються в систем╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, ╕ використову╓ться в регулюванн╕ експортно-╕мпортних операц╕й, веденн╕ статистики ЗЕД, декларуванн╕ товар╕в при митному оформленн╕ тощо.

   ГС використову╓ться як першоджерело для б╕льшост╕ ╕нших базових класиф╕кац╕й та таких, що побудован╕ на ╖╖ основ╕, наприклад, нац╕ональних товарних номенклатур.

   Оск╕льки ГС ╓ товарною номенклатурою, то вона включа╓ опис ус╕х ф╕зичних (рухомих) товар╕в, враховуючи електричний струм, але не розповсюджу╓ться на послуги.

   ГС охоплю╓ так╕ розд╕ли:

   · жив╕ тварини та продукц╕я тваринного походження;

   · продукти рослинного походження;

   · жири;

   · готов╕ харчов╕ вироби, напо╖, тютюн;

   · продукти м╕нерального походження;

   · продукти неорган╕чно╖ та орган╕чно╖ х╕м╕╖;

   · пол╕мерн╕ матер╕али, гума, каучук та вироби з них;

   · шк╕ра та вироби з не╖;

   · деревина та вироби з не╖;

   · текстиль та предмети одягу, взуття;

   · скло та керам╕чн╕ вироби;

   · чорн╕, кольоров╕ та дорогоц╕нн╕ метали;

   · ╕нструмент, машини та обладнання;

   · транспортн╕ засоби;

   · зброя;

   · твори мистецтва та антиквар╕ат; тощо.

   В ГС застосову╓ться шестирозрядна система кодування товар╕в. Для б╕льш глибоко╖ детал╕зац╕╖, держав – учасниц╕ конвенц╕╖ можуть застосовувати детал╕зац╕ю понад шести знак╕в цифрового коду.

   Товарна номенклатура ╢вропейського Союзу побудована на ГС з додатковою детал╕зац╕╓ю товар╕в на р╕вн╕ 7-го та 8-го знак╕в та ма╓ назву Комб╕новано╖ Номенклатури ╢вропейського Союзу (КН ╢С).

   Укра╖нська класиф╕кац╕я товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТЗЕД) введена в д╕ю, як номенклатура Митного тарифу Укра╖ни, та призначена до використання для ц╕лей тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, ведення статистики зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ та митного оформлення товар╕в.

   Розробка та ведення УКТЗЕД зд╕йснюються у в╕дпов╕дност╕ до вимог постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 грудня 2002 р. N 1863 "Про затвердження Порядку ведення Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕". Вказаною Постановою визначено, що державним органом, який забезпечу╓ ведення УКТЗЕД ╓ Державна митна служба Укра╖ни (ДМСУ).

   Процедура розробки та ведення УКТЗЕД поляга╓ у наступному:

   - у п╕дготовц╕ пропозиц╕й про внесення зм╕н до УКТЗЕД у зв'язку ╕з внесенням зм╕н до ГС, пояснень та ╕нших р╕шень щодо ╖╖ тлумачення ВМО, а також до Комб╕новано╖ номенклатури ╢вропейським Союзом;

   - у прийнятт╕ р╕шення про проведення детал╕зац╕╖ товар╕в в УКТЗЕД на нац╕ональному р╕вн╕ та запровадження додаткових одиниць вим╕ру;

   - у розробленн╕ пояснень до товарних п╕дкатегор╕й УКТЗЕД (нац╕ональний р╕вень детал╕зац╕╖ товар╕в) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, як╕ мають рекомендац╕йний характер;

   - у зд╕йсненн╕ заход╕в щодо орган╕зац╕╖ роботи з видання та поширення УКТЗЕД ╕ пояснень до УКТЗЕД;

   - у поширенн╕ ╕нформац╕╖ про застосування УКТЗЕД.

   З метою проведення детал╕зац╕╖ товар╕в на нац╕ональному р╕вн╕, за поданням центральних орган╕в виконавчо╖ влади або з власно╖ ╕н╕ц╕ативи, п╕сля погодження ╕з за╕нтересованими центральними органами виконавчо╖ влади, ДМСУ прийма╓ р╕шення щодо детал╕зац╕╖ товар╕в в УКТЗЕД на нац╕ональному р╕вн╕, з урахуванням загальноприйнятих правил класиф╕кац╕╖ товар╕в у ГС. Така детал╕зац╕я зд╕йсню╓ться до десятого знака коду (товарна п╕дкатегор╕я) з метою забезпечення захисту нац╕онального товаровиробника шляхом застосування заход╕в тарифного ╕ нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та вдосконалення статистичного обл╕ку.

   В робот╕ сес╕й, як Ком╕тету з Гармон╕зовано╖ системи, так ╕ його п╕дком╕тет╕в, пост╕йно приймають участь так╕ в╕дом╕ м╕жнародн╕ структури, як М╕жнародна торгово-промислова палата (ICC), Орган╕зац╕я з заборони х╕м╕чно╖ збро╖ (OPCW), Програма захисту навколишнього середовища Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й (Базельська конвенц╕я – UNEP) Орган╕зац╕я ООН з питань продовольства та с╕льського господарства (FAO).

   Таким чином, Гармон╕зована система опису та кодування товар╕в, як основа нац╕ональних товарних номенклатур, реально визна╓ться як „мова м╕жнародно╖ торг╕вл╕”, у зв’язку з чим розроблення ╕ актуал╕зац╕я УКТЗЕД до чинних верс╕й Гармон╕зовано╖ системи, дозволить проводити узгоджену митно-тарифну м╕жнародну пол╕тику та впливати позитивно на ╕м╕дж держави.

Державна митна служба Укра╖ни

Ющенко скорочу╓ дорогий ╕мпорт для Укра╖ни

   Президент В╕ктор Ющенко звернеться до Конституц╕йного Суду щодо статт╕ 36 закону про запровадження тимчасових надбавок до д╕ючих ставок вв╕зного мита на ╕мпортн╕ товари.

   Про це пов╕домив п╕д час бриф╕нгу перший заступник глави секретар╕ату президента Олександр Шлапак, пов╕домля╓ УН╤АН.

   В╕н нагадав, що минулого тижня Ющенко п╕дписав закон "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв`язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою".

   За словами Шлапака, президент п╕дписав цей закон, врахувавши ╕деолог╕чну обставину – необх╕дн╕сть п╕дтримки нац╕онального виробника, але закон ╓ небездоганним.

   Шлапак нагадав, що президент уже застосував право вето щодо цього закону, оск╕льки в╕н передбачав, що перел╕к товар╕в, на вв╕з яких встановлю╓ться додаткове мито, встановлю╓ Кабм╕н. П╕сля виправлення ц╕╓╖ норми шляхом передач╕ такого права парламенту президент п╕дписав закон.

   Проте найближчими днями оч╕ку╓ться подання до Конституц╕йного Суду Укра╖ни стосовно конституц╕йност╕ статт╕ 36 цього закону, яка передбача╓ можлив╕сть надати урядов╕ право продовжувати на п╕вроку д╕ю додаткових мит.

   "Неконституц╕йно передавати уряду право на продовження митних ставок, оск╕льки, в╕дпов╕дно до Конституц╕╖, це прерогатива парламенту", – констатував Шлапак.

   В╕н додав, що виклика╓ питання ╕ сам перел╕к товар╕в. Зокрема, до нього внесен╕ товари, що ╕мпортуються з кра╖н, з якими укладено угоди про режим в╕льно╖ торг╕вл╕, або товар╕в, обсяги експорту яких дуже мал╕ або мають тенденц╕ю до зменшення.

   "Оск╕льки закон передбача╓ право КМУ знизити мито до попередньо ╕снуючого, президент у сво╓му лист╕ просить негайно розглянути цей перел╕к ╕ м╕н╕м╕зувати його", – сказав перший заступник глави Секретар╕ату.

   20 лютого президент п╕дписав закон "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв`язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою".

   Закон передбача╓ запровадження терм╕ном на ш╕сть м╕сяц╕в тимчасово╖ надбавки у розм╕р╕ 13% до д╕ючих ставок вв╕зного мита. Ця надбавка запроваджу╓ться виключно з метою в╕дновлення р╕вноваги плат╕жного балансу, стан якого визначено критичним в╕дпов╕дно до д╕ючих правил, та прир╕вню╓ться до вв╕зного мита у розум╕нн╕ закону Укра╖ни "Про ╢диний митний тариф".

Укрбизнес

Проект наказу: Про затвердження форми зв╕ту про ц╕льове використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРА╥НИ

Н А К А З

м. Ки╖в

Про затвердження форми зв╕ту про ц╕льове використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування

З метою забезпечення вимог законодавства в частин╕ зд╕йснення контролю щодо ц╕льового використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування,

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити форму зв╕ту про ц╕льове використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування (дода╓ться).

2. Уважати таким, що втратив чинн╕сть, наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 08.07.2008 № 735 „Про затвердження форми Зв╕ту про ц╕льове використання окремих товар╕в”, заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 22.07.2008 за № 670/15361.

3. Департаменту митних платеж╕в (Джигалов С.О.) та Юридичному департаменту (Бабюк В.Л.) забезпечити подання цього наказу на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни.

4. Кер╕вникам митних орган╕в:

4.1. Забезпечити дотримання вимог цього наказу та контроль за ц╕льовим використанням зазначених товар╕в.

4.2. ╤нформувати про вимоги цього наказу суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ шляхом висв╕тлення його в м╕сцевих засобах масово╖ ╕нформац╕╖ та на наочних ╕нформац╕йних стендах у м╕сцях розташування в╕дпов╕дних п╕дрозд╕л╕в митних орган╕в ╕ в пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни.

5. Установити, що наказ набира╓ чинност╕ через 10 дн╕в п╕сля його оф╕ц╕йного опубл╕кування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Служби П╕ковського ╤.О.

Голова Державно╖

митно╖ служби Укра╖ни А.В.Макаренко

ПОГОДЖЕНО:

М╕н╕стр ф╕нанс╕в Укра╖ни

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни

ЗВ╤Т*

про ц╕льове використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування в╕дпов╕дно до _______________________________________

(назва законодавчого акта)

 

До митного органу

До в╕дпов╕дного органу виконавчо╖ влади, визначеного законодавством для погодження**

Дата подання зв╕ту    

Митний орган, у зон╕ д╕яльност╕ якого розташоване п╕дпри╓мство _______________

(назва, м╕сто, район)

П╕дпри╓мство ___________________________________________________________

(найменування, ╕дентиф╕кац╕йний код за ╢ДРПОУ)

М╕сцезнаходження п╕дпри╓мства ___________________________________________

Дата ╕ номер контракту ___________________________________________________

* У раз╕ подання зв╕т╕в за дек╕лькома нормативно-правовими актами зв╕т пода╓ться окремо по кожному з них.

** У раз╕ не визначення органу виконавчо╖ влади в законодавств╕ для погодження зв╕ту про ц╕льове використання товар╕в, увезених на митну територ╕ю Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д оподаткування, ставиться прочерк.

№ з/п

Митний орган, що зд╕йснив митне оформлення

Дата ╕ номер вантажно╖ митно╖ декларац╕╖

Код товару зг╕дно з УКТЗЕД

Найменування товару

Одиниця вим╕ру

Обсяг

Варт╕сть ввезених товар╕в

Умовно нарахован╕ суми податк╕в

 

Використан╕ товари за ц╕льовим призначенням

 

Використан╕ товари не за ц╕льовим призначенням

 

Суми сплачених податк╕в з товар╕в, використаним не за ц╕льовим призначенням

 

Залишок *

 

вв╕зного мита

ПДВ

обсяг

варт╕сть

обсяг

варт╕сть

вв╕зного мита

ПДВ

обсяг

варт╕сть

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 
                                   
                                   
Кер╕вник п╕дпри╓мства

_________________

(п╕дпис)

___________________

(пр╕звище, ╕н╕ц╕али)

Головний бухгалтер

_________________

(п╕дпис)

___________________

(пр╕звище, ╕н╕ц╕али)

М. П.
Кер╕вник митного органу, у зон╕ д╕яльност╕ якого розташоване п╕дпри╓мство

(п╕дпис)

(пр╕звище, ╕н╕ц╕али)

М. П.

* ╤нформац╕я щодо використання залишку товар╕в, не використаних у поточному м╕сяц╕, в╕добража╓ться в зв╕т╕ за наступний м╕сяць

Директор Департаменту

митних платеж╕в С.О. Джигалов



Державна митна служба Укра╖ни

ЗУ: "УК" № 33 24 лютого 2009 року "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою"

Картка документа

--------------------------------------------------------------------------------
Верховна Рада Укра╖ни; Закон вiд 04.02.2009 № 923-VI

Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'язку ╕з св╕товою ф╕нансовою кризою

Стан документа: Не набрав чинност╕ (набира╓ чинност╕ через 10 дн╕в з дня його опубл╕кування).

Документи та файли
--------------------------------------------------------------------------------
Прийняття вiд 04.02.2009 (9.36 Kb, 1 сторiнка)
Проект вiд 20.11.2008 № 3379 "Пропозиц╕╖ Президента до Закону "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою пол╕пшення стану плат╕жного балансу Укра╖ни у зв'язку з св╕товою ф╕нансовою кризою""

Iсторiя документа
--------------------------------------------------------------------------------
04.02.2009 - Прийняття
04.02.2009 - Не набрав чинност╕

Публiкацi╖ документа
--------------------------------------------------------------------------------

"УК" № 33 24 лютого 2009 року

MDoffice

Опрос о проекте Таможенного кодекса...

Проект Таможеного кодекса...
Не читал
Пролистал
Прочитал
Прочитал и внес предложения
 

Анекдот из Интернет

Какая разница между мужчиной и ребенком? В принципе никакой, но ребенка можно оставить одного с няней.

Афоризм

Что бы сделать такое хорошее, чтобы всем стало плохо!

Перейти на WWW MD OFFICE http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua
Рассылки Subscribe.Ru
Новости  ВЭД в Украине от
WWW MDOffice


В избранное