Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Подорож╕ по всьому св╕ту

  Все выпуски  

Подорож╕ по всьому св╕ту - 23.04.2008


Подорож╕ по всьому св╕ту

Дива св╕ту: Римський Кол╕зей

Римський Кол╕зей. Фото: Getty Images
Римський Кол╕зей. Фото: Getty Images

Так зазвичай прийнято називати Амф╕театр Флав╕я, можливо тому, що неподал╕к знаходилася г╕гантська статуя «Колос Нерона». Буд╕вництво Кол╕зею було почате в 72 роц╕ ╕мператором Веспас╕аном ╕ завершене у 80 роц╕ його сином Т╕том.

Урочистост╕ з нагоди в╕дкриття Кол╕зею тривали сто дн╕в. За той пер╕од часу на арен╕ Кол╕зею вбили 5 тисяч хижак╕в, привезених з п╕вн╕чно╖ Африки, ╕ сотн╕ глад╕атор╕в. За час свого ╕снування Кол╕зей побачив багато чого: бо╖ глад╕атор╕в (звичайно це були спец╕ально п╕дготовлен╕ раби), полювання на хижих зв╕р╕в, що привозяться з далеких кра╖н, морськ╕ бо╖, для проведення яких арена заливалася водою. ╤, нарешт╕, Кол╕зей був м╕сцем мучеництва перших християн.

Знаменит╕ глад╕аторськ╕ бо╖ були перейнят╕ римлянами у грек╕в та ╓гиптян ╕ набули рел╕г╕йного характеру жертвопринесення богов╕ в╕йни Марсу. Спочатку глад╕аторами були в╕йськовополонен╕ та засуджен╕ до страти. Закони стародавнього Риму дозволяли ╖м брати участь в глад╕аторських боях. У раз╕ перемоги (на отриман╕ грош╕) можна було викупити сво╓ життя. Були випадки, коли громадяни, в╕дмовившись в╕д свободи, яку вони мали, вступали в глад╕атори в гонитв╕ за славою ╕ грошима. Серед них траплялися нав╕ть ж╕нки, коли в 63 роц╕ н. е. ╕мператор Нерон видав указ, що дозволяв брати участь в╕льним ж╕нкам у глад╕аторських турн╕рах. П╕сля нього Поццуол╕ дозволя╓ битися ж╕нкам-еф╕опам. А ╕мператор Дом╕циано у 89 роц╕ виводить на арену глад╕атор╕в-карлик╕в. Для того, щоб стати глад╕аторами, необх╕дно було прийняти присягу ╕ оголосити себе "юридично мертвими". З ц╕╓╖ мит╕ б╕йц╕ вступали в ╕нший св╕т, де панували жорсток╕ закони чест╕. Першим ╕з них — було мовчання. Глад╕атори сп╕лкувалися на арен╕ жестами. Другий закон — повне дотримання правил чест╕. Так, наприклад, глад╕атор, який впав на землю ╕ визнав свою повну поразку, був зобов'язаний зняти захисний шолом ╕ п╕дставити горло п╕д меч супротивника або ж встромити св╕й н╕ж у власне горло.

Чотири основн╕ входи в Кол╕зей дозволяли зд╕йснювати швидкий прох╕д на арену, а через 80 арок всього за 10 хвилин можна було опинитися на пронумерованих глядацьких м╕сцях. Часто глядач╕ проводили тут дек╕лька дн╕в посп╕ль, тому приносили з собою ╖жу з дому. Загальна середня м╕стк╕сть Кол╕зею складала близько 50 тисяч чолов╕к, але могло ув╕йти до 68 тисяч. Але сл╕д також в╕дм╕тити, що там не було туалет╕в з╕ вс╕ма випливаючими з цього обставинами.

Вх╕д у Кол╕зей був безкоштовним. Перед входом на стад╕он безкоштовно роздавали муку для вип╕чки хл╕ба. На самих верхн╕х рядах Кол╕зею сид╕ли раби, кер╕вники л╕фтами. Всього в Кол╕зе╖ було 36 л╕фт╕в. А ще вище за раб╕в розташовувалися моряки ╕мператорського в╕йськового флоту. Що вони там робили? Вони управляли величезним льняним полотном, що покривало Кол╕зей зверху так, щоб арена залишалася завжди в╕дкритою, але у раз╕ дощу або сильно╖ спеки ховалася п╕д тентом. Для цього тут була споруджена складна конструкц╕я, що складалася ╕з 240 стовп╕в ╕ п╕дтримувала г╕гантську матер╕ю. Сл╕ди цього пристрою дос╕ видно в ст╕нах пам'ятника.

Велетенський остов, яким ми милу╓мося досьогодн╕, — це те, що залишилося в╕д руйн╕вно╖ лют╕ стих╕╖ (Кол╕зей був пошкоджений землетрусами) ╕ людей, як╕ перетворили його на невичерпне джерело буд╕вельного матер╕алу та мармуру для прикрашення сво╖х палац╕в.

Глядач╕ потрапляли в амф╕театр через арки, а пот╕м сх╕дцями проходили в р╕зн╕ сектори залежно в╕д стану, до якого вони належали: ╕мператор мав свою ложу, дал╕ розм╕щувалися весталки, сенатори, слуги, ж╕нки ╕ плебе╖. На арен╕, позбавлен╕й тепер покриття, ми можемо бачити складну п╕дземну конструкц╕ю, де знаходилися р╕зн╕ механ╕чн╕ пристро╖ для проведення ╕гор ╕ коридори для глад╕атор╕в та диких зв╕р╕в.

╤нш╕ статт╕


Фотоогляд Кол╕зею

Фотоогляд Кол╕зею.   Докладн╕ше...

Реал╕╖ життя: Туреччина

Туреччина — держава, розташована частково в п╕вденно-зах╕дн╕й частин╕ Аз╕╖, частково в п╕вденн╕й ╢вроп╕. Туреччина омива╓ться чотирма морями: Чорним, Середземним, Егейським ╕ Мармуровим.   Докладн╕ше...

Подорож по Зах╕дн╕й Африц╕: мистецтво приготування ╖ж╕ в Ган╕

Якось я на╖вно запропонувала п╕ти купити продукти рано вранц╕, щоб залишилося б╕льше в╕льного часу вдень. «Н╕, зараз ти не зможеш купити ╖жу», - почула я у в╕дпов╕дь. «Чому?» - поц╕кавилася я. «Тому що ╖жа ще в пол╕».   Докладн╕ше...

╤спан╕я у фото

╤спан╕я — держава на п╕вденному заход╕ ╢вропи. Займа╓ велику частину П╕р╕нейського п╕вострова. Назва кра╖ни походить в╕д ф╕н╕к╕йського «╕-шпан╕м» — «берег кролик╕в».   Докладн╕ше...

Як поводитися на сп╕вбес╕д╕ в посольств╕

Чим густ╕ше сито, через яке вам належить просочитися, тим серйозн╕ше потр╕бно п╕дготуватися. А взагал╕-то ╓ ун╕версальний спос╕б сп╕лкування з в╕зовими оф╕церами. В╕н формулю╓ться до осоружного просто: завжди говорити правду.   Докладн╕ше...

Качкон╕с, хто ж ти?

Якось з Австрал╕╖ до Англ╕╖ доставили пугало дивовижно╖ тварини, яка виглядала явною м╕стиф╕кац╕╓ю. Це було вт╕лення зоопарку в одному зв╕ров╕.   Докладн╕ше...

Тайвань - «Прекрасний остр╕в»

Перший ╓вропе╓ць, який побачив остр╕в Тайвань, штурман португальського корабля Ван Л╕нсхоттен, назвав його ╤лха Формоса (Ilha Formosa), що в переклад╕ з португальсько╖ означа╓ «Прекрасний остр╕в».   Докладн╕ше...

Гори Лушань - обитель небожител╕в

Багато легендарних даос╕в ╕ буддист╕в досягли в горах Лушань просв╕тл╕ння, тому в народ╕ ╖х називають також горами небожител╕в.   Докладн╕ше...

Гугун - «Пурпурне заборонене м╕сто»

Ансамбль палацових споруд Гугун або Цзицз╕нчен («Пурпурне заборонене м╕сто») розташований у центр╕ Пек╕на ╕ займа╓ площу б╕льше 720 тис. кв. м.   Докладн╕ше...

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!


В избранное