Новини Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

19.10.2005. КИIВ. Допоможiть зiбрати кошти на лiкування маленькоI Марiанни!

Помолiться за рабу Божу Марiанну!

„Важко вiднайти слова, щоб описати всi страждання, через якi проходить донечка, але за життя вона бореться i чiпляeться всiма силами", - до усiх небайдужих звертаeться мама 4-рiчноI Марiанни Наталiя Коцанiк з проханням допомогти зiбрати кошти на лiкування дитини.

„Лiкарi дають нам 80 вiдстоткiв подолати страшну хворобу. Але на лiки потрiбнi величезнi кошти. Наша донька Марiанна Коцанiк народилася 21 серпня 2001 року в смт. Усть-Чорна Тячiвського району ЗакарпатськоI областi. Донька почала слабнути на початку травня цього року; якась дивна тривога з’явилася в моeму серцi, i я одразу звернулася в лiкарню. За мiсцем проживання поставили дiагноз - запалення лiмфовузлiв. Курс антибiотикiв, який ми пройшли, нiчого не дав, стан дитини лише погiршився, i через пiвтора тижня я звернулася в обласну лiкарню в мiстi Мукачеве, що на Закарпаттi.

Там нас залишили на обстеження в онкогематологiчному вiддiленнi, де ми теж пройшли курс антибiотикiв, вiд яких дитина тiльки заслабла i зовсiм перестала Iсти й пити, але нiхто на це не звертав уваги, лишень сказали, що органiзм голодом краще бореться з хворобою.

Через два тижнi вирiшили зробити бiопсiю пiдщелепного лiмфовузла i вiдправити на аналiз до Киeва. Бiопсiю мав везти до Киeва чоловiк, але ми вирiшили виписуватися з лiкарнi i Iхати на обстеження до столицi всi разом. Одразу пiсля прибуття ми поIхали в Iнститут онкологiI, вiддали бiопсiю на гiстологiчне дослiдження, яке показало що у дитини нiякого злоякiсного захворювання нема. МоIй радостi не було кiнця, але на цьому нашi бiди не скiнчилося.

У донечки болiв живiт, вона нiчого не Iла, тiльки спала, тому ми вирiшили звернутися в "Охматдит". Нас одразу залишили на обстеження в хiрургiчному вiддiленнi, чоловiк поIхав додому, а я залишилася з дитиною у лiкарнi. Щодня нас оглядало кiлька лiкарiв, якi не могли зрозумiти стану дитини, через день II вперше забрали вiд мене, щоб покласти в реанiмацiю. Менi дуже було важко чути, як вона плаче й кличе мене, але до реанiмацiI мене не пускали. Не знаю, як я вижила цi три днi без неI, але ходiння по муках лише починалося.

Через три днi II повернули в палату до мене i сказали, що якби ми поIхали додому, то живою донечку не довезли б, оскiльки у неI буз зовсiм зневоднений органiзм. Через деяких час у неI збiльшилися шийнi лiмфовузли, II подивилася лiкар-онколог, i зробила висновок, що це все схоже на злоякiсне захворювання лiмфовузлiв i для пiдтвердження нас перевели назад до iнституту онкологiI. Нам зробили операцiю, через тиждень прийшли попереднi результати гiстологiI, якi на 99% пiдтверджували, що дитина хвора на рак. Цей страшний дiагноз ледь укладаeться в головi, але з цим довелося змиритися, оскiльки iншого виходу, окрiм як погодитися на хiмiотерапiю, у нас не було. Через два тижнi ми перевелися на долiкування в гематологiю в "Охматдит", i зараз знаходимося саме там.

Цей тягар, який випав на нашу долю, дуже важко нести, й до цього додалася ще одна проблема – грошi, яких просто немаe звiдки взяти. За п’ять мiсяцiв на лiкування ми витратили близько 25 тисяч гривень. Довелося позичати й продавати з хати речi, якi мали хоч якусь цiну, але й цього не вистачаe. Не знаю, куди ще звернутися за допомогою, доводиться сподiватися лише на те, що люди, в яких e спiвчуття i просто людська чуйнiсть, допоможуть моIй дитинi вилiкуватися.
Для мене нiколи в життi фiнансове становище не стояло на першому мiсцi, але в цiй ситуацiI питання стоIть так: e грошi на медикаменти – лiкуeмося, немаe – викручуйтеся самi. Нам ще бути тут не один мiсяць, тому довелося звернутися по допомогу до людей, якi зможуть нам допомогти фiнансово.

Все це лише мала частина з усього, через що доводиться проходити моIй маленькiй донечцi, але я все ж таки сподiваюся на все краще й вiрю, що Бог i добрi люди не дадуть нам зовсiм зневiритися в цьому й без того нелегкому життi.

Наперед вдячна тим, хто зможе й схоче допомогти нашiй любiй донечцi".

Коцанiк Наталiя Дмитрiвна
8(097) 667-29-54

КРУК КБ "Приватбанк"
МФО 321842
ОКПО 14359302
р/р 29241825503113
Зарахування на СКС по VISA для
Коцанiк НаталiI Дмитрiвни


Дорогi брати i сестри!

Сьогоднi о 9 ранку у лiкарнi в Сумах помер Сергiй Коваленко, вихованець МосковськоI духовноI академiI, грошi на лiкування якого збирали зокрема i на нашому сайтi. Щиро дякуeмо усiм небайдужим за надану допомогу, зiбранi кошти будуть переданi матерi Сергiя.

Помолiться за новопреставленого раба Божого Сергiя!

19.10.2005. УЖГОРОД. Покровський храм мiста вiдзначив 75-рiчний ювiлей

На свято Покрови БожоI Матерi eпископ Мукачiвський i Ужгородський Агапiт очолив святкову Божественну лiтургiю у Покровському храмi Ужгорода. Цього дня ця церква вiдзначала 75-рiччя вiд дня освячення. Владицi спiвслужило духовенство мiста та району.

Пiсля ЛiтургiI при великому зiбраннi вiруючих вiдбувся хресний хiд довкола храму. Пiсля хресного ходу владика Агапiт виголосив проповiдь з нагоди свята.

Диякон Iгор Бiлак, Мукачiвська eпархiя

19.10.2005. МУКАЧЕВО. Древнiй Покровський храм був освячений пiсля ремонту

16 жовтня eпископ Мукачiвський i Ужгородський Агапiт, на запрошення настоятеля та прихожан Покровського храму с. Залужжя Мукачiвського району, вiдслужив Божественну лiтургiю в цьому селi. Храм на честь Покрови БожоI Матерi силами та коштами мiсцевих парафiян нещодавно був вiдреставрований, тому пiсля ЛiтургiI та хресного ходу владика Агапiт освятив церкву пiсля ремонту. У промовi, з якою звернувся eпископ Агапiт до вiруючих, вiн зокрема подякував настоятелевi та прихожанам села за працю по оновленню храму.

Диякон Iгор Бiлак, Мукачiвська eпархiя

19.10.2005. ЧЕРКАСИ. На свято Покрови сотнi вiрян м. Смiли стали свiдками оновлення фрески БожоI Матерi

14 жовтня цього року святкова служба в Покровському соборi добiгала кiнця, коли спочатку одна з жiнок, а потiм все бiльш i бiльш присутнiх у храмi помiтили, як навколо обличчя БожоI Матерi, зображенiй на центральнiй фресцi безпосередньо над вiвтарем, раптом з’явилося променисте сяйво. Воно то посилювалося, то загасало, створюючи невимовно красиве видовище, свiдками якого поступово стали сотнi вiрян, що прийшли на святкову службу на честь СвятоI Покрови.

Яким чином на обличчi Дiви МарiI, схованому пiд багаторiчним шаром пилу i кiптю вiд свiчок, з’явилося це сяйво, залишаeться нез’ясованим. Нiчого подiбного в цьому старовинному храмi, побудованому коштом видатних меценатiв царськоI доби графiв Бобринських, ще не спостерiгалося. Сама фреска, втiм як i весь iнший розпис храму, була зроблена у 1950-х роках, i вiдтодi настiннi зображення не реставрувалися. Лише цього року зусиллями мiсцевоI православноI громади був розчищений i трохи оновлений розпис вiвтаря. До зображення ж Покрови, на якому з’явилося дивовижне сяйво, реставратори навiть не торкалися.

Виключено й те, що це диво могло стати наслiдком якогось оптичного ефекту: фреска знаходиться на внутрiшньому склепiннi собору, в мiсцi, недосяжному не лише для променiв сонця, а й навiть для Iхнiх вiдблискiв. До того ж погода цього дня була похмурою, а сяйво посилювалося навiть тодi, коли лампи панiкадила – великоI люстри в центрi собору – були вимкнутi.

„Звичайно, прискiпливi вченi, мабуть, зможуть дати цьому явищу своe суто наукове пояснення, - вважаe настоятель Покровського собору в Смiлi, один iз старiших клiрикiв ЧеркаськоI eпархiI, кандидат богослiв’я протоieрей Петро Дмитрук. – Але для людей вiруючих беззаперечно iнше: коли це диво вiдбуваeться саме у великий святковий день, саме на тому зображеннi, яке для нас e святим i саме пiд час спiльноI молитви, ми не можемо не вбачати в цьому чудесноI дiI БожоI благодатi, свiдчення присутностi серед нас Покрови БожоI Матерi – присутностi не примарноI, а цiлком реальноI. Тому ми сприймаeмо цю подiю з глибокою вдячнiстю i смиренням, як ознаку того, що нашi люди, наше мiсто не позбавленi милостi i благодатi БожоI, небесного заступництва Богородицi".

Цiлком вiрогiдно, що на свято Покрови у Смiлi вiдбулося оновлення святого образу, коли святе зображення частково або повнiстю несподiвано самоочищаeться вiд бруду, пилу або ж кiптю. Такi випадки в церковному життi не e поодинокими. Доволi часто вони супроводжуються мироточенням та iншими чудесними явищами, яким сучасна наука не здатна дати однозначного i вичерпного пояснення. При збiльшеннi зображення фрески видно, що сяйво з’явилося не лише на променях, колись намальованих олiйною фарбою навколо обличчя Богоматерi, а й помiж ними.

Цiкаво й те, що того ж святкового дня, по мiрi того, як люди виходили з храму, сяйво поступово зникло, проте наступного дня вранцi воно тимчасово з’явилося навколо пiднiжжя цього ж зображення БожоI Матерi.

Олександр Слeпцовський, м. Смiла

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. У селi Токовське постав новий храм

13 жовтня eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем, у спiвслужiннi духовенства Апостоловського благочиння, звершив освячення храму в iм’я апостола Iакова в селi Токовське Апостоловського району ДнiпропетровськоI областi.

На святковому богослужiннi були присутнi представники керiвництва району, голова сiльськоI ради й численнi вiруючi. Пiсля БожественноI лiтургiI й хресного ходу владика Eфрем сердечно привiтав усiх зi святом i пiдкреслив, що попри труднощi, храм освячений, а попереду маe бути ще бiльша робота з воцерковлення жителiв села, змiцнення в них православноI вiри й виховання прийдешнього поколiння.

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. У Покровському жiночому монастирi освячено мiсце пiд будiвництво головного собору обителi

14 жовтня, у свято Покрови ПресвятоI Богородицi, eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем вiдслужив Божественну лiтургiю у Свято-Покровському жiночому монастирi Кривого Рога. Пiсля ЛiтургiI насельницi монастиря i численнi парафiяни хресним ходом пройшли до мiсця, де плануeться побудувати головний храм обителi - на честь Покрови БожоI Матерi. Тут владика звершив закладку святих мощей священомученика Володимира у пiдмурок майбутньоI святинi.

В урочистостях взяли участь мер Кривого Рога Юрiй Любоненко, голова Жовтневого району Володимир Хисний, духовенство eпархiI, благодiйники й гостi, якi прибули на торжество.

У своeму словi владика Eфрем привiтав усiх зi святом i висловив сподiвання, що з допомогою ПресвятоI Богородицi й добрих людей у майбутньому на цьому мiсцi буде споруджений величний храм, де всi зможуть отримати розраду й допомогу Божу в "уврачуваннi душ i тiл".

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. КРИВИЙ РIГ. В eпархiI освячений новий храм на честь Покрови БожоI Матерi

У селi Саксагань П’ятихатського району ДнiпропетровськоI областi зусиллями мiсцевоI православноI громади, за пiдтримки мiсцевоI влади i благодiйникiв, нещодавно постав новий храм на честь Покрови ПресвятоI Богородицi. 16 жовтня чин освячення храму звершив eпископ Криворiзький i Нiкопольський Eфрем. На святковому богослужiннi були присутнi голова районноI й сiльськоI ради, клiрики благочиння й численнi вiруючi.

За старанне служiння Святiй Церквi владика нагородив настоятеля храму священика Iоанна Юсиповича священницькою нагородою - зведенням у сан протоieрея.

Пiсля БожественноI лiтургiI владика Eфрем поздоровив жителiв села з вiдкриттям нового храму, благословив будiвельникiв i жертводавцiв iконами св. великомученика Пантелеймона, i подякував представникам мiсцевоI влади за сприяння в будiвництвi храму.

Протодиякон Анатолiй Беденко, Криворiзька eпархiя

19.10.2005. ДНIПРОПЕТРОВСЬК. Фундамент козацькоI церкви XVIII столiття знайшли в с. Мишурин Рiг

Фундамент козацькоI церкви XVIII столiття археологи знайшли в селi Мишурин Рiг, де була одна з перших переправ запорожцiв. Прямо серед поля, помiж грядок гарбузiв лопати археологiв наткнулись на церкву Спасу Христового. Хоч мiсцевi мешканцi i вiдомi краeзнавцi запевняли, що фундамент давно затоплений рiкою.

Храм, безсумнiвно, побудували козаки, бо споконвiку землi цi належали до вольностей Запорiжжя. Камiння для фундаменту тягли з берега Днiпра. Його не обробляли, а лише пiдбирали за розмiром, потiм викладали деревину. Оздоблення храму було не гiрше, нiж у мiстах. Археологи знайшли фрагменти вiтражiв, вишуканоI керамiки, рiдкiснi цвяхи i навiть шматочки гутного скла, що в тi часи вважалось небаченою розкiшшю. Серед знахiдок - дерев’яний вирiб, оздоблений срiбною ниткою, кiсткова намистина, денцi та горлечки пляшок XVIII столiття, а також одна копiйка i один срiбний рубль. E версiя, що вiн був закладений, тобто будiвельники повiдомляли, що почали зведення церкви у тисяча вiсiмсот тридцятому роцi.

Вiстi Приднiпров’я

19.10.2005. БIЛА ЦЕРКВА. Зростаe коло друзiв "Юр’Iвських вечорiв"

16 жовтня православна молодь БiлоI Церкви зiбралася на черговий релiгiйно-фiлософський вечiр з циклу "Юр’Iвськi вечори". Таку назву вечори отримали вiд старовинноI назви мiста – Юр’Iв. Захiд був започаткований eпископом Бiлоцеркiвським i Богуславським Серафимом бiльше десяти рокiв тому для воцерковлення творчоI iнтелiгенцiI, керiвного та громадського активу мiста. Згодом цикли таких вечорiв було проведено для педагогiв, вiйськовослужбовцiв, медпрацiвникiв.

З серпня 2005 року в "Юр’Iвських вечорах" почала брати участь православна молодь мiста. Щонедiлi молодi вiруючi мають можливiсть вiдвiдувати недiльну школу, а тепер – щомiсяця зустрiчатися на релiгiйно-фiлософських вечорах, де можуть отримати вiдповiдi на нагальнi питання, поспiлкуватися з близькими по духу однолiтками i просто вiдпочити.

Темою минулого вечора стало обговорення актуального питання про мiсце ПравославноI вiри в життi людини та суспiльства. Розмову з цieI непростоI теми розпочав архiмандрит Георгiй ( Топузов), потiм думками з цього приводу подiлилися учасники зiбрання.

Вже стало доброю традицieю на кожному вечорi розповiдати про визначнi православнi свята, що припадають на час проведення зустрiчей, то ж розповiдь священика Сергiя Савельeва була присвячена iсторiI свята Покрови Богородицi. Божiй Матерi були присвяченi i пiснеспiви у виконаннi архieрейського хору Спасо-Преображенського кафедрального собору пiд керiвництвом протодиякона Сергiя Маркевича.

Добрим почином цього вечора стало те, що доповiдачем з темi "Вшанування iкон в Православнiй Церквi" виступив слухач недiльноI школи для молодi при Спасо-Преображенському соборi Юрiй Василюк. Сподiваeмося, що ця iнiцiатива матиме продовження i вiдтепер кожен слухач недiльноI школи, (за допомоги викладачiв), зможе пiдготувати цiкаву тему i запропонувати II органiзаторам "Юр’Iвських вечорiв".

Пiд час перерви учасники зустрiчi оглянули виставку робiт молодих бiлоцеркiвських художникiв Серафима Шведова та Антона Базяка. Родзинкою вечора стали твори Бетховена у виконаннi дуету у складi скрипаля Дмитра Демидова та флейтистки Людмили Бурлай.
У ролi ведучих цього вечора дебютували слухачi недiльноI школи Свiтлана Романишина та Богдан Голос.

На завершення зустрiчi присутнi переглянули документальний фiльм про життя патрiарха Iова. Фiльм викликав жваву реакцiю залу, присутнi порiвнювали iсторичнi подiI того часу з сучасним життям в УкраIнi.

Галина Бойко, Бiлоцеркiвська eпархiя

19.10.2005. КИIВ. Завершив свою роботу III Мiжнародний фестиваль православного кiно i лiтератури „Покров"

Фестиваль "Покров" проводиться вже втретe, i e значною подieю в життi православного кiнематографу. Протягом трьох днiв у столичному "Будинку кiно" побували тисячi киян i гостей столицi. Фестиваль зiбрав найкращi роботи творчих колективiв iз багатьох краIн.
Його учасники продемонстрували високий професiоналiзм, своIми роботами стверджуючи високе значення православноI культури для сучасностi.

Цього року фестиваль розширив свою тематику. Участь у конкурсi брали не тiльки автори повнометражних фiльмiв, але й перiодичнi видання, засновники яких трудяться на нивi християнськоI просвiти. Таким чином, фестиваль "Покров" об’eднуe не тiльки тележурналiстiв та режисерiв, але й православних журналiстiв iнших направлень та християнських письменникiв.

В оргкомiтетi фестивалю було зареeстровано 53 учасники. Переважна бiльшiсть представлених на конкурс робiт – прем’eри. Найкращим було визнано художнiй фiльм студiI ЛСД "Ной", що оповiдаe про унiкальне селянське господарство та про його засновникiв. Автор – Жанна Романова. Найкращий документальний фiльм - "Псалом Eрусалимський", у якiй ieромонах Пафнутiй розповiдаe про свою подорож до Eрусалима. Гран-прi фестивалю отримала стрiчка Марини ДобровольськоI "Мироносицi", студiI "Вiтчизна" Москва. Доля героIнi фiльму вразила багатьох.

Мiжнародний фестиваль православного кiно та лiтератури став значною подieю в життi нашого суспiльства. Якiстю конкурсних робiт кiнофорум ще раз пiдтвердив духовно-просвiтительське значення християнського кiнематографу для всього православного свiту.

Iрина Троцька-Баршай

17.10.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир очолив богослужiння у Покровському монастирi столицi у день престольного свята

Серед особливо шанованих украIнським православним народом свят вирiзняeться Покрова ПресвятоI Богородицi. Для нашоI столицi воно особливе ще й тому, що цього дня шанована Свято-Покровська жiноча обитель вiдзначаe престольне свято.

14 вересня Божественну лiтургiю в Свято-МиколаIвському соборi монастиря очолив Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Митрополит КиIвський i всieI УкраIни Володимир. Блаженнiшому владицi спiвслужили архieпископ Вишгородський Павел, монастирське духовенство та клiрики eпархiI.

У Свято-Покровському монастирi завжди велелюдно. Особливо ж багато вiрян приходить до цieI обителi саме на свято Покрови. Усiх Iх радо зустрiчають сестри на чолi з настоятелькою монастиря iгуменею Маргаритою.

Помолитися Пресвятiй Богородицi в день славноI II Покрови прийшли до Свято-Покровського монастиря i Голова ВерховноI Ради УкраIни Володимир Литвин та Голова Ради ФедерацiI РосiI Сергiй Миронов, який перебував в УкраIнi з офiцiйним вiзитом.

Iнеса Iщенко

17.10.2005. КИIВ-ЧЕРНIГIВ. У пам’ять про мешканцiв, загиблих пiд час ВеликоI ВiтчизняноI вiйни, освячено храм у селi Рудня

У суботу, 15 жовтня, в селi Рудня Козелецького району ЧернiгiвськоI областi Предстоятель УкраIнськоI ПравославноI Церкви Блаженнiший Митрополит Володимир освятив новозведений храм на честь Святителя Миколая Чудотворця.

Село Рудня пiд час ВеликоI ВiтчизняноI вiйни було знищено гiтлерiвським каральним загоном СС. Через те, що мiсцевi жителi допомагали партизанам, бiльшiсть селян були спаленi живцем. Серед загиблих була i мати Олексiя Миколайовича Панька. Його змалечку виховували чужi люди. У пам’ять про всiх полеглих цей добродiйник збудував у рiдному селi Свято-МиколаIвський храм.

Пiсля освячення церкви тут було звершено Божественну лiтургiю. Блаженнiшому владицi Володимиру спiвслужили керуючий Чернiгiвсько eпархieю eпископ Чернiгiвський i Нiжинський Амвросiй та мiсцеве духовенство.

За заслуги перед УкраIнською Православною Церквою та добродiйну дiяльнiсть Олексiй Панько був нагороджений орденом преподобного Агапiта Печерського. Митрополит Володимир подарував новозведеному храму iкону з часткою мощей Святителя Миколая Чудотворця.

Iнеса Iщенко

17.10.2005. ЛУЦЬК. Кафедральний собор мiста вiдсвяткував престольне свято

14 жовтня, у свято Покрови ПресвятоI Богородицi, вiруючi Луцька святкували престольне торжество кафедрального храму eпархiI. Урочисту Божественну лiтургiю з нагоди цieI подiI очолив митрополит Луцький i Волинський Нiфонт.

Того ж дня о 16.00 розпочався хресний хiд вiд ПокровськоI Церкви до Музею ВолинськоI iкони. Цей захiд був звершений на честь 920-рiччя мiста Луцька. У хресному ходi взяли участь учнi ВолинськоI духовноI семiнарiI, ученицi курсiв регентiв-псаломщикiв, сестри Свято-Стрiтенського Михнiвського жiночого монастиря, дiтки недiльноI школи м. Луцька та громада вiруючих лучан i гостей обласного центру.

Прес-служба ВолинськоI eпархiI

17.10.2005. ЛУЦЬК. Понад 10 тисяч гривень, якi пожертвували вiруючi пiд час урочистого молебня, було передано музею ВолинськоI iкони

14 жовтня на територiI музею ВолинськоI iкони, що у Луцьку, перед древньою православною святинею – iконою Богоматерi „Холмською" був вiдслужений молебень та прочитаний акафiст Покровi БожоI Матерi. Зазвичай молебнi перед цieю iконою служаться в музеI у спецiально облаштованiй кiмнатi, але через величезну кiлькiсть людей, якi бажали помолитися бiля чудотворноI iкони, адмiнiстрацiя музею дозволила виставити II для вшанування на територiI музею. Пiд час молитви кожен мiг вклонитися цiй святинi та отримати помазання освяченим eлеeм.

Свого часу Холмська iкона Богоматерi була втрачена, i вiднайдена лише кiлька рокiв тому. З часу II зникнення був складений кант, який оспiвував горе Православних холмщакiв з приводу втрати цieI святинi, яку на Холмщинi ранiше вшановували не менше, нiж тепер ПочаIвську iкону БожоI Матерi. З часу ж вiднайдення ХолмськоI iкони БожоI Матерi кант втратив свою актуальнiсть, тому ректор ВолинськоI духовноI семiнарiI професор прот. Петро Влодек склав новий, який розповiдаe про радiсть вiд повернення святинi. Цi два пiснеспiви були проспiванi хором „Волинськi Дзвони". З благословення митрополита Нiфонта новий кант був надрукований великим накладом, i кожен, хто пiдходив вшанувати Холмську iкону Богородицi, отримував його в подарунок.

Пiд час урочистого молебня вiруючi лучани пожертвували понад десять тисяч гривень. Цi кошти владика Нiфонт передав адмiнiстрацiI музею, як допомогу для збереження та реставрацiI пам’яток давнього сакрального мистецтва Волинi. Волинська eпархiя УкраIнськоI ПравославноI Церкви вже тривалий час спiвпрацюe з музеeм ВолинськоI iкони й допомагаe йому не лише коштами, але й наданням численних пам’яток старовини для виставлення в експозицiI.

Прес-служба ВолинськоI eпархiI

17.10.2005. РIВНЕ. У день Покрови ПресвятоI Богородицi мешканцi обласного центру вiдсвяткували День мiста

14 жовтня - день свята Покрови БожоI Матерi - e особливим для православних рiвнян, оскiльки саме цього дня вони вiдзначають свято свого мiста. Наш побожний християнський народ з давнiх часiв особливо шануe свято Покрови ПресвятоI Богородицi. Покрова Богоматерi - це II молитва за нас, що робить нашу слабку i немiчну молитву сильною перед Престолом Божим. Це II любов до нас, що сповнюe серце милосердям, i таким чином допомагаe нам iти до вiчного спасiння.

Тому рiвняни прийняли рiшення в це величне свято вiдзначати i день свого мiста. Святкування цього року розпочалося богослужiннями по всiх храмах мiста Рiвне. Православнi вiруючi возносили своI молитви до Господа та Його ПречистоI Матерi за збереження свого мiста i його мешканцiв, за мир, злагоду i добробут.

У Воскресенському кафедральному соборi в нижньому Свято-Архангело-Михайлiвському храмi Божественну лiтургiю вiдслужив секретар Рiвненського eпархiального управлiння протоieрей Iоанн Солодчук у спiвслужiннi соборного духовенства. У своIй проповiдi отець Iоанн сказав, що Божа Матiр, за словом Господа, стоячи при Хрестi, на якому був розiп’ятий Христос, усиновила весь людський рiд, стала нашою Заступницею i Покровителькою. Ми повиннi завжди пам’ятати про це та твердо вiрити, тодi Богородиця допоможе отримати все корисне для нашоI душi й нашого спасiння.

Володимир Плисюк, Рiвненська eпархiя.

17.10.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Вiруючi вiдзначили престольне свято кафедрального собору мiста

Свято Покрови ПресвятоI Богородицi e престольним святом Хмельницького кафедрального собору. Тисячi вiруючих 14 жовтня зiбралися у Покровському кафедральному соборi, щоб пiднести своI молитви Царицi неба i землi подiбно до прп. Андрiя, Христа заради юродивого, й ЕпiфанiI, якi пiд час молитви у Влахернському храмi в ГрецiI побачили Богородицю, яка покривала народ своeю Покровою.

Божественну лiтургiю у день свята звершив архieпископ Хмельницький i Шепетiвський Антонiй у спiвслужiннi духовенства eпархiI. Пiсля богослужiння вулицями мiста пройшлов хресний хiд, який продемонстрував, що православний вiруючий народ шануe свято Покрови, як свого часу його шанували нашi гетьмани i козаки.

Прес-служба ХмельницькоI eпархiI

17.10.2005. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. У селi Серединцi постав новий храм

15 жовтня архieпископ Хмельницький i Шепетiвський Антонiй освятив у селi Серединцi новий Покровський храм, побудований об’eднаними зусиллями районноI, сiльськоI влади та мiсцевих мешканцiв.

У своeму словi владика Антонiй пiдкреслив, що цей день увiйде в iсторiю не тiльки села Серединцi, але й усieI ХмельницькоI eпархiI. „Сьогоднi, - сказав архiпастир, - запалилася ще одна лампада духовного життя на церковному небокраI ХмельницькоI eпархiI." Архiпастир подякував учасникам будiвництва й закликав парафiян окрiм храмiв земних будувати також i храми своIх душ.

Прес-служба ХмельницькоI eпархiI

17.10.2005. ПОЛТАВА. Великоднiми пiснеспiвами зустрiчали вiруючi мощi прп. Серафима Саровського, частку яких подарували мiсту

Нещодавно в Полтавi був освячений дерев’яний храм в iм’я преподобного Серафима Саровського. Eпископ Полтавський i Кременчуцький Филип звернувся до eпископа Нижньогородського й Арзамаського Георгiя з проханням видiлити для новопобудованого храму частку святих мощей преподобного Серафима. Владика Георгiй благословив цю святу справу, i в суботу, 15 жовтня, святиня була доставлена в Полтаву.

Цього дня у Свято-МакарiIвському кафедральному соборi зiбралося духовенство eпархiI на чолi з eпископом Филипом i безлiч мирян iз усiх кiнцiв областi (приблизно 7-8 тисяч чоловiк). Коли ковчег з мощами виносили з мiкроавтобуса, над багатотисячним натовпом вiруючих залунало: "Христос воскрес iз мертвих, смертю смерть подолав i тим, що у гробах, життя дарував!"

На площi перед собором був звершений молебень преподобному Серафиму, а потiм святi мощi хресним ходом були перенесенi до Свято-Серафимовського храму (нагадаeмо, затишний дерев’яний храм в iм’я преподобного було побудовано поблизу мiсця, де незабаром плануeться звести Воскресенський кафедральний собор).

Наближаючись до храму, вiруючi знову почали спiвати Великоднi пiснеспiви, i так ковчег з мощами був внесений за огорожу храму. Пiсля молебня ковчег встановили бiля храмовоI iкони преподобного Серафима. Годинами люди стояли в черзi, щоб вклонитися великому Божому угоднику. Вiдтодi бiля мощей батюшки Серафима майже безперервно читаeться акафiст.

Прес-служба ПолтавськоI eпархiI

17.10.2005. РIВНЕ. Вiруючi мiста проводили мощi прп. Серафима Саровського, якi вирушили до ПочаIвськоI Лаври

Сьогоднi, 17 жовтня, вiруючi Рiвного проводжали мощi преподобного Серафима Саровського, якi перебували в eпархiI i тепер попрямують у Свято-Успенську ПочаIвську Лавру. За цi днi частка мощей преподобного побувала у таких старовинних мiстах, як Дубно, Острог i Корець, а також районних центрах: Гоща, Млинiв та Радивилiв. Скрiзь тисячi людей приходили до святинi вклонитися великому батюшцi й помолитися йому. По всiх мiстах архieпископ Рiвненський i Острозький Варфоломiй разом з мiсцевим духовенством майже безперервно служив молебнi перед святими мощами.

Напередоднi вiд’Iзду ковчег з часткою святих мощей перебував у Свято-ГеоргiIвському храмi подвор’я Свято-МиколаIвського Городоцького жiночого монастиря, де була вiдслужена нiчна Божественна лiтургiя. Зранку мощi повернулися до кафедрального собору, де пiсля БожественноI лiтургiI, яку очолив архieпископ Варфоломiй, був вiдслужений урочистий прощальний молебень з акафiстом преп. Серафиму Саровському. Навiть сама природа висловлювала свiй жаль i смуток: якщо всi днi, доки мощi перебували у мiстi, були теплими та сонячними, то сьогодняшнiй - похмурий i дощовий. Але та радiсть i духовна пiдтримка, яку отримали всi, хто з вiрою приклався до мощей преподобного Серафима, нiколи вже не покине людських сердець.

Володимир Плисюк, Рiвненська eпархiя.

17.10.2005. КИIВ-ПЕТРОПАВЛОВСЬК-КАМЧАТСЬКИЙ. Архieпископ Августин бере участь у святкуваннi 300-рiччя Православ’я у краI

13 жовтня на Камчатку для участi в торжествах з нагоди 300-рiччя Православ’я в найвiддаленiшiй схiднiй частинi РосiI прибули численнi гостi - ieрархи РуськоI i УкраIнськоI Православних Церков. УкраIнську делегацiю представляe архieпископ Львiвський i Галицький Августин. Ieрархи привезли на Камчатку ковчег з часткою мощей св. Iнокентiя (Венiамiнова), митрополита Московського й Коломенського, просвiтителя Камчатки, Аляски та iнших схiдних областей РосiйськоI держави. Пiд час перельоту перед святинею вiдбувався молебний спiв.

Пiсля прибуття в Петропавловськ-Камчатський архieреI та священнослужителi перенесли ковчег iз часткою мощей святителя Iнокентiя в каплицю св. Архангела МихаIла, розмiщену на територiI аеропорту Eлизово, пiсля чого вiдбувся урочистий молебень. Згодом ieрархи, якi очолюють торжества, на лiтаку вiдбули в м. Усть-Камчатськ, а з мiського аеропорту на вертольотах перелетiли у м. Нижньо-Камчатськ, де знаходиться храм на честь Успiння ПресвятоI Богородицi - перший православний храм, заснований росiйськими мiсiонерами на Камчатцi. У цьому iсторичному мiсцi був вiдслужений молебень, пiсля якого вiдбулася зустрiч з мiсцевими жителями. На свято люди прибували з найвiддаленiших куточкiв Камчатки не лише машинами та лiтаками, а й човнами i плотами. Того ж дня архieреI-учасники торжеств повернулися в Усть-Камчатськ.

14 жовтня, у свято Покрови БожоI Матерi, собор архiпастирiв на чолi з митрополитом Климентом звершив чин великого освячення новозбудованого храму на честь Покрови БожоI Матерi в мiкрорайонi мис Погодний в Усть-Камчатську. Освячення нового храму стало у мiстi загальнонародним святом. За рiшенням адмiнiстрацiI й жителiв Усть-Камчатська, свято Покрови БожоI Матерi буде надалi щорiчно вiдзначатися як День мiста.

17.10.2005. КИIВ-ЧЕРНIГIВ. Бiля святинь ЧернiгiвськоI землi вiруючi столицi молилися про зцiлення хворих на онкологiчнi захворювання

Цими днями прихожани храму в iм’я святих мученикiв i безсрiбникiв Косьми i Дамiана, що знаходиться при столичному Iнститутi онкологiI, органiзували паломницьку поIздку святими мiсцями Чернiгiвщини. Перед тим як вирушити у подорож, настоятель храму священик Eвгенiй Мiлешкiн вiдслужив молебень для подорожуючих, пiсля чого окропив паломникiв святою водою. Перше, що вiдвiдали прочани, був Свято-ГеоргiIвський жiночий монастир у селищi Данiвка Козелецького району. Тут, у головному соборi обителi, вони молилися за Божественною лiтургieю. Пiсля закiнчення богослужiння вiруючi вклонилися чудотворнiй Данiвськiй iконi БожоI Матерi „Аз eсмь з вами i нiктоже на ви".

Потiм паломники вiдвiдали Свято-Успенський Eлецький монастир у Чернiговi. Насельницi обителi органiзували для вiруючих цiкаву екскурсiю, а також розповiли про життя та дiяльнiсть преподобного Лаврентiя Чернiгiвського, що пов’язанi з цieю святою обителлю. Паломники дiзналися про цiкаву традицiю, яка протягом тривалого часу зберiгаeться в монастирi. Вiдомо, що преподобний Лаврентiй Чернiгiвський кульгав на одну ногу, тому ходив з паличкою. Часто деяких вiруючих, якi приходили до нього за порадами, подвижник легенько з ласкою постукував своIм цiпком по головi та спинi. Багато хто з них пiсля цього отримав зцiлення вiд важких недугiв. Сьогоднi ця палиця зберiгаeться в Eлецькiй обителi. Тут постiйно звершуються заздравнi молебнi, а пiсля богослужiння черницi постукують паличкою по головах i спинах вiруючих, як це свого часу робив преподобний.

Потiм вiруючi столицi вiдвiдали Свято-ТроIцький кафедральний собор, де зберiгаються нетлiннi мощi великих молитвеникiв за Чернiгiвську землю - святителя Феодосiя та преподобного Лаврентiя. Отець Eвгенiй помазав паломникiв маслом вiд лампадок, якi висять над раками зi святими мощами угодникiв Божих. Вiдвiдали кияни i могилу видатного архieрея УкраIнськоI ПравославноI Церкви митрополита Чернiгiвського i Нiжинського Антонiя (Вакарiка), який бiльшу частину свого життя присвятив пастирському служiнню на цих благословенних землях.

„Ми приIхали сюди, щоб помолитися за тих, хто страждаe вiд онкологiчних захворювань, - сказав священик Eвгенiй Мiлешкiн. - Кожного, хто цiкавився метою нашоI мандрiвки, ми просили молитися про зцiлення пацieнтiв столичного Iнституту онкологiI. Ми залишили заздравнi записочки в стародавнiх монастирях i величних соборах Чернiгiвщини, поминали стражденних за богослужiнням. Молилися також i за тих, у кого страшна хвороба вiдiбрала життя. Для мене особисто паломницькi поIздки мають велике значення, адже часто пiд час бесiд з пацieнтами та лiкарями допомагають знайти цiкавi теми для розповiдей".

Багато приeмних вражень залишила у паломникiв Свято-Iллiнська церква зi своIми Антонieвими печерами. Iх викопав сам преподобний Антонiй Печерський. Структура печер неодноразово змiнювалася, але до сьогоднi тут збереглася келiя преподобного, в якiй вiн молився за грiшний свiт. Паломники побували в пiдземних храмах, вiдвiдали косницю, де зберiгаються костi угодникiв Божих, яких Свята Церква причислила до лику святих. Мандруючи печерним мiстечком, хор храму в iм’я мученикiв i безсрiбникiв Косьми i Дамiана виконав деякi богослужбовi пiснеспiви.

Eдине, що засмутило паломникiв, це те, що сьогоднi в такому унiкальному осередку духовностi та подвижництва не проводяться богослужiння. Свято-Iллiнська церква, як i багато iнших святинь ЧернiгiвськоI землi, належить Державному iсторико-культурному заповiднику.

„Ми вiдвiдали не просто храми та монастирi Чернiгiвщини, - говорить паломниця Юлiя. - Ми пройшли шляхом, яким прямували до свого зцiлення тисячi хворих. У своIх молитвах ми зверталися саме до тих угодникiв Божих, молитвами яких зцiлилося чимало людей. Ця поIздка була органiзована не тiльки для хворих та Iхнiх рiдних, але й для православних волонтерiв. Для них вона e маленьким духовним вiдпочинком, адже пiсля повернення до Киeва на Iхнi плечi знову ляже складне служiння пацieнтам Iнституту онкологiI. Таким чином, у своIх молитвах бiля рак з мощами подвижникiв землi ЧернiгiвськоI ми просили не тiльки зцiлення для хворих i спокiй душ для спочилих, але й мужностi для тих, хто допомагаe страждаючим знаходити в собi сили жити далi".

Закiнчилася паломницька поIздка Всенiчним бдiнням у Спасо-Преображенському соборi обласного центру, пiсля чого вiруючi повернулися у КиIв.

Олександр Андрущенко

17.10.2005. СIМФЕРОПОЛЬ. Учнi мiськоI школи протягом тижня вiдзначали свято Покрови БожоI Матерi

З благословення митрополита Сiмферопольського i Кримського Лазаря з 10 до 14 жовтня у сiмферопольськiй школi № 3 проходив тиждень, присвячений святу Покрови БожоI Матерi. Учнi й педагоги провели виставку листiвок i малюнкiв на тему свята. На прохання педагогiчного колективу й батькiв 18 жовтня у школi вiдбудеться благодiйний концерт камерного хору "Таврiйський благовiст". У програмi концерту - духовна музика давнiх i сучасних авторiв.

Цього ж дня для голiв батькiвських комiтетiв плануeться лекцiя на тему "Проблеми сучасноI сiм’I та дiтей", яку прочитаe клiрик СiмферопольськоI eпархiI священик Сергiй Eльников.

Прес-служба СiмферопольськоI eпархiI

17.10.2005. СIМФЕРОПОЛЬ. Вчителiв шкiл навчатимуть „Основам православноI культури Криму"

11 жовтня в Радi Мiнiстрiв АвтономноI Республiки Крим вiдбулося засiдання МiжвiдомчоI комiсiI Ради мiнiстрiв АРК з пiдготовки пропозицiй щодо вiдновлення прав церков i релiгiйних органiзацiй, якi були порушенi внаслiдок тоталiтарноI полiтики колишнього Союзу РСР. З благословення митрополита Сiмферопольського i Кримського Лазаря, до складу комiсiI увiйшов секретар eпархiI протоieрей Олександр Якушечкiн.

На засiданнi пiднiмалося питання про повернення Свято-Косьмо-Дамiанiвському монастирю приналежноI йому територiI, було ухвалено рiшення про подання до Ради Мiнiстрiв АР Крим клопотання про позитивне вирiшення цього питання.

Також було прийнято Постанову Ради Мiнiстрiв АР Крим про проведення на базi Кримського республiканського iнституту пiслядипломноI педагогiчноI освiти (КРIППО) двотижневого семiнару для викладачiв середнiх загальноосвiтнiх шкiл зi спецкурсу „Основи православноI культури Криму" та „Основи iсламськоI культури Криму", а також про включення в рiчний план курсовоI пiдготовки КРIППО цих спецкурсiв на 2006 р. Фiнансування проекту буде здiйснюватися з бюджету республiки.

Прес-служба СiмферопольськоI eпархiI