Пресс-служба Украинской Православной Церкви 14.05.2003

14.05.2003. КИ╥В. Представники держави ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й за п╕дтримки Фонду Конрада Аденауера у Центр╕ ╕мен╕ Разумкова обговорювали доц╕льн╕сть Концепц╕╖ державно╖ пол╕тики стосовно рел╕г╕й

У конференц-зал╕ готелю "Русь" в╕дбулося чергове робоче зас╕дання пост╕йно д╕ючого Круглого столу "Рел╕г╕я ╕ влада в Укра╖н╕: проблеми вза╓мов╕дносин" на тему "Про доц╕льн╕сть розробки проекту Концепц╕╖ державно╖ пол╕тики стосовно рел╕г╕╖ ╕ Церкви в Укра╖н╕". Орган╕заторами круглого столу виступили Центр економ╕чних та пол╕тичних досл╕джень ╕мен╕ Олександра Розумкова, Державний ком╕тет Укра╖ни у справах рел╕г╕й та Представництво Фонду Конрада Аденауера в Укра╖н╕. До участ╕ у робот╕ були запрошен╕ представники рел╕г╕йних християнських конфес╕й Укра╖ни, народн╕ депутати, представники Адм╕н╕страц╕╖ Президента, Каб╕нету М╕н╕стр╕в, Держкомрел╕г╕й, Апарату Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни, м╕н╕стерств ╕ в╕домств, експерти та представники ЗМ╤.
Укра╖нську Православну Церкву представляв голова Синодально╖ Богословсько╖ ком╕с╕╖ УПЦ арх╕╓пископ Льв╕вський ╕ Галицький Августин та викладач Ки╖всько╖ Духовно╖ Академ╕╖ прото╕╓рей Василь За╓в.

П╕сля традиц╕йних в╕тальних сл╕в президента Фонду Разумкова Анатол╕я Гриценка та кер╕вника Представництва Фонду Аденауера д-ра Манфреда Ломанна, який зак╕нчу╓ сво╓ 9-р╕чне перебування в Укра╖н╕, редактор журналу "Нац╕ональна безпека ╕ оборона" Людмила Шанг╕на презентувала ╕нформац╕йн╕ матер╕али, видан╕ до Круглого столу. Учасникам була запропонована Концепц╕я державно╖ пол╕тики щодо церкви та рел╕г╕йних орган╕зац╕й, розроблена Держкомрел╕г╕й ще у 1996 роц╕, та останн╕й проект Закону Укра╖ни "Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖", яким передувала невеличка анал╕тична записка.

Професор ╤нституту католицько╖ теолог╕╖ ун╕верситету Г╕сен (Н╕меччина) д-р Адольф Гампель виголосив допов╕дь "Про засади державно╖ пол╕тики у сфер╕ рел╕г╕╖ в Н╕меччин╕". Знову ╓вропейський фах╕вець нагадав укра╖нцям основну формулу церковно-державних в╕дносин: в╕льна Церква у в╕льн╕й держав╕. При цьому в╕н нагадав, що в Н╕меччин╕ г╕дн╕сть людини ╓ недоторканою, рел╕г╕я виклада╓ться у школ╕, душпастирська робота проводиться у в╕йську, л╕карнях, установах з в╕дбуття покарань, а також Церкви, що ╓ "корпорац╕ями публ╕чного права" мають право на стягнення церковного податку. Церковний податок в Н╕меччин╕ сплачують лише особи, як╕ належать до Католицько╖ та ╢вангельсько╖ церков. Одночасно у демократичних кра╖нах утвердилися р╕зн╕ форми стосунк╕в м╕ж державою ╕ Церквою: "р╕зке" в╕докремлення церкви в╕д держави (Франц╕я); "м’яке" в╕докремлення (США); по╓днання держави та Церкви (Грец╕я, скандинавськ╕ кра╖ни); система сп╕впрац╕ (Н╕меччина, Австр╕я, Швейцар╕я). Текст допов╕д╕ також ув╕йшов до зб╕рки.
Дал╕ до дискус╕╖ були запрошен╕ представники рел╕г╕йних орган╕зац╕й.

Точку зору Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви на проблему висловив Голова Синодально╖ Богословсько╖ ком╕с╕╖ УПЦ арх╕╓пископ Льв╕вський ╕ Галицький Августин. Зокрема в╕н зазначив, що проблема розробки Концепц╕╖ державно╖ пол╕тики стосовно рел╕г╕й скор╕ше питання до держави н╕ж до Церкви, у яко╖ ╓ традиц╕йне ╕ стале в╕дношення до держави, закр╕плене як у Святому Письм╕ ╕ канонах церковних, так ╕ сучасною мовою в "Основах соц╕ально╖ концепц╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви", де ╓ ц╕лий розд╕л "Церква ╕ держава".
При цьому Владика наголосив на необх╕дност╕ розв’язання дек╕лькох загальних питань, без вир╕шення яких, не можливо створити житт╓здатну концепц╕ю державно╖ пол╕тики щодо Церкви. За його думкою це стосу╓ться розд╕лення понять "традиц╕йних" ╕ "нов╕тн╕х" рел╕г╕й в Укра╖н╕ та в╕дпов╕дно╖ державно╖ пол╕тики по в╕дношенню до них. Також держава повинна звернути увагу на "канон╕чн╕сть" Православних церков з точки зору ╖х м╕жнародно╖ лег╕тимност╕. А також остаточно визначитися з правонаступником в╕д╕браного у Церкви богоборчим режимом майна, керуючись при цьому не принципами пол╕тично╖ чи ╕ншо╖ доц╕льност╕, а юридичних норм ╕ справедливост╕, що дасть можлив╕сть запоб╕гти церковно-державних та м╕жконфес╕йних непорозум╕нь у майбутньому. "Т╕льки за умови, що ц╕ питання не будуть замовчуватися або лишаться поза увагою державних анал╕тик╕в, можлива розробка житт╓здатно╖ Концепц╕╖", — вважа╓ Голова Синодально╖ Богословсько╖ ком╕с╕╖ УПЦ.
Докладн╕ше>>>

Пастор громади Н╕мецько╖ ╓вангел╕чно-лютерансько╖ церкви в Укра╖н╕ Петер Зах╕ (н╕мецькою мовою) наголосив на сп╕льн╕й в╕дпов╕дальност╕ церков ╕ держави за пад╕ння моральност╕ у сусп╕льств╕, зубож╕нн╕ населення та соц╕альн╕й несправедливост╕. В╕н також закликав бути пильними по в╕дношенню до сект, згадавши мормон╕в та св╕дк╕в ╢гови.
Генеральний в╕кар╕й Ки╓во-Житомирсько╖ д╕оцез╕╖ Римо-Католицько╖ Церкви ╓пископ Стан╕слав Широкорадюк констатував факт в╕дсутност╕ дов╕ри м╕ж конфес╕ями та м╕ж конфес╕ями та державою. В╕н також зазначив, що не зроблено майже н╕чого по виконанню Указа Президента по поверненню церковного майна, наголосивши, що ╕сну╓ достатньо чиновник╕в, як╕ виправдовують ╕снування у церквах ╕ монастирях музе╖в, органних зал╕в, кафе тощо, бо це для когось ╓ б╕знесом. Тому, за його думкою, ╕ вдаються церкви до виконання в╕дпов╕дних р╕шень ╕з застосуванням сили. При цьому в╕н пожартував, сказавши, що "найб╕льше храм╕в повернуто саме штурмом, та й то ще за час╕в Горбачова".

Коли черга д╕йшла до представник╕в Ки╖вського патр╕архату, чомусь зник ф╕ларет╕вський ╓пископ Дмитро Рудюк, промовчав "професор" Дмитро Степовик, а слово надали нов╕й "з╕рц╕" та, можливо у недалекому майбутньому новому ф╕ларет╕вському ╓пископов╕ "╕гумену" ╢встрат╕ю Зор╕, який нав╕ть не значився серед представник╕в конфес╕й.
Головною причиною ус╕х негаразд╕в, за його думкою, ╓ в╕дсутн╕сть правово╖ культури. Зда╓ться це вже нове покол╕ння ф╕ларет╕вц╕в, яке вже не пам’ятають що саме Ки╖вський патр╕архат було створено з численними порушеннями законодавства, про що неодноразово нагадувала Генпрокуратура, а також про те, що саме КП, не звертаючи уваги на р╕шення найвищих судових ╕нстанц╕й, не поверта╓ захоплен╕ собори у Р╕вному ╕ Луцьку, чи на те, що саме п╕д дахом КП ╕снували групи найманц╕в для гарячих точок тощо. Але одне "╕гумен" зна╓ точно, що церквам ще не треба надавати статусу юридично╖ особи, бо вони не дозр╕ли до цього. Виявля╓ться у Ки╖вському патр╕архат╕ добре розум╕ють, що коли Церква стане юридичною особою, то тод╕ доведеться повертати захоплене у не╖ майно ╕ храми…

Сво╖ думки висловили також голова Всеукра╖нського союзу церков християн в╕ри ╓вангельсько╖ (п’ятидесятник╕в) Михайло Паночко, заступник голови Всеукра╖нського союзу об’╓днань ╓вангельських християн-баптист╕в Володимир Матв╕╖в та представник Укра╖нсько╖ лютерансько╖ церкви, як╕ висловлювались за необх╕дн╕сть Концепц╕╖, але висловлювали недов╕ру до влади у зв’язку з под╕ями навколо прийняття ново╖ редакц╕╖ Закону Укра╖ни "Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖".
Представник╕в Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церкви не було зовс╕м, хоча була задекларована присутн╕сть ╕ митрополита Мефод╕я Кудрякова ╕ арх╕╓пископа ╤гора ╤с╕ченка. Певно невизнан╕ православним св╕том вони зараз б╕льш переймаються внутр╕шн╕ми проблемами вза╓моневизнання м╕ж главою та керуючим справами УАПЦ, н╕ж церковно-державними стосунками.

Не лишилися в сторонц╕ в╕д обговорення ╕ представники Держкомрел╕г╕й ╕ Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань культури ╕ духовност╕. Голова проф╕льного ком╕тету Верховно╖ Ради Лесь Танюк сп╕знився ╕ тому говорив "про в╕чне": про голодомор ╕ Биковню, необх╕дн╕сть збереження моральност╕ ╕ пам’яток арх╕тектури, низький р╕вень св╕домост╕ ╕ культуру. При цьому було наголошено на необх╕дност╕ в╕дпов╕дно╖ концепц╕╖, яку повинна розробити ╕ прийняти Верховна Рада, що займа╓ться проблемами внутр╕шньо╖ пол╕тики зг╕дно Конституц╕╖. Голова п╕дком╕тету ком╕тету ВР Михайло Кос╕в висловив побажання щоб у концепц╕╖ було б окреслено сусп╕льно-пол╕тичну роль Церкви у житт╕ сусп╕льства.
Б╕льш конкретн╕шим був заступник голови Держкомрел╕г╕й Микола Маломуж, який нагадав, що його структура вже 9 рок╕в працю╓ над цими питаннями ╕ що, не припиняючи роботи над концепц╕╓ю державно╖ пол╕тики, треба приймати зм╕ни до базового Закону Укра╖ни, щоб в╕н в╕дпов╕дав сьогоденню у питаннях, як╕ п╕дн╕мали учасники круглого столу (надання Церкв╕ статусу юридично╖ особи, рел╕г╕йна осв╕та в школах, право власност╕ на храми ╕ майно, доброчинна д╕яльн╕сть та соц╕альне служ╕ння церков тощо). Перший заступник голови Держкомрел╕г╕й Микола Новиченко наголосив, що весь св╕т живе не за концепц╕ями, а за законами. При цьому в╕н запропонував створити робочу групу при Центр╕ Разумкова та прийняти за основу Концепц╕ю 1996 року.

Дивну р╕ч сказав президент Центру Разумкова Анатол╕й Гриценко, якому багато хто з присутн╕х пропонував очолити роботу по створенню Концепц╕╖. Звертаючись до представник╕в рел╕г╕йних орган╕зац╕й, як╕ висловлювали сумн╕ви щодо д╕╓вост╕ такого документа, в╕н сказав, що "яку концепц╕ю розробите ╕ приймете, так вона ╕ буде виконуватися", наче це не Концепц╕я державно╖ (!) пол╕тики стосовно рел╕г╕й, а Концепц╕я церковно╖ пол╕тики стосовно держави. Можливо тому неоднозначно сприйма╓ться назва Круглого столу, де використовуються терм╕ни "рел╕г╕я" ╕ "церква" у однин╕. Але сво╓ в╕дношення до рел╕г╕╖ держава визначила у Конституц╕╖, дозволивши громадянам спов╕дувати будь-яку або жодно╖. А поняття "церква" ще б╕льш невизначене. Тому можливо треба було б назвати дискус╕ю: "Про доц╕льн╕сть розробки проекту концепц╕╖ державно╖ пол╕тики стосовно рел╕г╕й ╕ церков в Укра╖н╕". В╕н також запропонував рел╕г╕йним орган╕зац╕ям за допомоги процесу прийняття Концепц╕╖ визначитися у сво╖х уподобаннях на наступних виборах.

Свою думку наприк╕нц╕ все ж таки дали висловити професору ф╕ларет╕всько╖ духовно╖ академ╕╖ Дмитру Степовику. Спочатку в╕н наголосив на необх╕дност╕ прийняти Концепц╕ю б╕льш╕стю голос╕в на Всеукра╖нськ╕й рад╕ церков ╕ виконувати церквам ╖╖ нав╕ть якщо вона не буде прийнята Верховною Радою. Знову виника╓ питання: хто повинен приймати ╕ виконувати Концепц╕ю державно╖ (не церковно╖) пол╕тики — держава чи рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖? Пот╕м Дмитро Власович вимагав виключити з обговорення поняття "канон╕чност╕"

14.05.2003. ОГЛЯД. Православне життя очима св╕тських ЗМ╤: 5-11 травня

Молченська ╕кона. – Новий храм у Харков╕. – Острозький раритет на Рос╕йськ╕й П╕вноч╕. – Структурн╕ реформи в РПЦ. – В╕зит м╕нус╕нського гостя.
Докладн╕ше>>>

14.05.2003. КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир освятил доску для иконы «Чернобыльский Спас»

В день памяти священномученика Макария в Свято-Макариевскую церковь прибыла делегация общественного объединения «Союз Чернобыль Украины» во главе с ее председателем Юрием Андреевым. По окончании литургии Предстоятель Украинской Православной Церкви освятил доску, на которой по ранее утвержденному эскизу будет написана икона «Чернобыльский Спас».
«В эту икону, — говорит Юрий Андреев — заложена идея спасения жизни на земле, дарованной Богом. В истории иконографии еще не было такого изображения, в котором присутствуют и Спаситель, и Богородица, и Архистратиг Михаил и люди, преодолевшие беду ценой своей жизни или ценой своего здоровья. Эта икона — и покаяние, и долг памяти подвигу героев Чернобыля».

14.05.2003. КИЕВ. В день престольного праздника в Свято-Макариевской церкви Божественную Литургию совершил Блаженнейший Митрополит Владимир

День памяти священномученика Макария, Митрополита Киевского, был в этом году в Свято- Макариевской церкви особо торжественным . В храме было многолюдно. Почтить память митрополита Киевского пришли не только прихожане храма, но и верующие из других районов столицы.
В этот день с архипастырским визитом сюда прибыл Предстоятель Украинской Православной Церкви Митрополит Киевский и всея Украины Блаженнейший Владимир. Он возглавил праздничную Божественную Литургию. Предстоятелю сослужили викарий Киевской Митрополии Епископ Васильковский Пантелеимон, секретарь Киевской Митрополии благочинный храмов города Киева протоиерей Виталий Косовский, настоятель Свято-Макариевского храма протоиерей Анатолий Затовский, духовенство города Киева. По окончании литургии Блаженнейший Митрополит обратился к пастве с проповедью.
«Несмотря на то, что святые угодники стали небожителями, они активно присутствуют в нашей жизни, оказывают влияние на нее, — отметил Владыка. — Сегодня мы чествуем день памяти священномученика Макария. Мы просим его укрепить нашу веру, укрепить нашу любовь, укрепить наши надежды. Сегодня мы обращаемся к священномученику Макарию, чтобы он помог нам устроить благополучие в нашем государстве, мир в обществе и мир внутри нас».
После праздничного богослужения состоялся крестный ход вокруг храма с чтением Евангелия и окроплением святой водой. В молитвенной радости звучали слова «Христос воскресе!», и громогласно отдавалось — «Воистину воскресе!».
Затем для паломников и гостей была устроена праздничная трапеза, на которой единым сердцем и едиными устами желали «многая лета» Блаженнейшему Митрополиту Владимиру и настоятелю Свято-Макариевской церкви протоиерею Анатолию Затовскому, сохраняющему традиции одного из самых известных киевских храмов.

14.05.2003. КИЕВ. В день престольного праздника в Свято-Макариевской церкви Божественную Литургию совершил Блаженнейший Митрополит Владимир

День памяти священномученика Макария, Митрополита Киевского, был в этом году в Свято- Макариевской церкви особо торжественным . В храме было многолюдно. Почтить память митрополита Киевского пришли не только прихожане храма, но и верующие из других районов столицы.
В этот день с архипастырским визитом сюда прибыл Предстоятель Украинской Православной Церкви Митрополит Киевский и всея Украины Блаженнейший Владимир. Он возглавил праздничную Божественную Литургию. Предстоятелю сослужили викарий Киевской Митрополии Епископ Васильковский Пантелеимон, секретарь Киевской Митрополии благочинный храмов города Киева протоиерей Виталий Косовский, настоятель Свято-Макариевского храма протоиерей Анатолий Затовский, духовенство города Киева. По окончании литургии Блаженнейший Митрополит обратился к пастве с проповедью.
«Несмотря на то, что святые угодники стали небожителями, они активно присутствуют в нашей жизни, оказывают влияние на нее, — отметил Владыка. — Сегодня мы чествуем день памяти священномученика Макария. Мы просим его укрепить нашу веру, укрепить нашу любовь, укрепить наши надежды. Сегодня мы обращаемся к священномученику Макарию, чтобы он помог нам устроить благополучие в нашем государстве, мир в обществе и мир внутри нас».
После праздничного богослужения состоялся крестный ход вокруг храма с чтением Евангелия и окроплением святой водой. В молитвенной радости звучали слова «Христос воскресе!», и громогласно отдавалось — «Воистину воскресе!».
Затем для паломников и гостей была устроена праздничная трапеза, на которой единым сердцем и едиными устами желали «многая лета» Блаженнейшему Митрополиту Владимиру и настоятелю Свято-Макариевской церкви протоиерею Анатолию Затовскому, сохраняющему традиции одного из самых известных киевских храмов.