02 листопада 2018 року в інформаційній агенції "УНІАН" відбулася прес-конференція на тему "На українських полях - 48% ГМ-сої", організована Асоціацією "Дунайська Соя" та Асоціацією "Agent Green". Проблематика заходу - неконтрольовані посіви
ГМ-сої в Україні, наявність продуктів з ГМО на полицях у супермаркетах та недостатня законодавча база у сфері ГМО.
На прес-конференції об’єднали свої думки щодо теми ГМО сім спікерів, серед яких президент Асоціації "Agent Green" Габріель Паун,!
керівник регіонального представництва Асоціації "Дунайська Соя" Оксана Просоленко, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, операційний директор агропромислового
холдингу "Астарта-Київ" Желько Ерцег, партнер адвокатського об’єднання "Arzinger" Олександр Плотніков та виконавчий директор "Насіннєвої асоціації України" Сюзана Григоренко.
Під час дослідження на наявність ГМО у
посівах сої влітку 2018 року Асоціація "Agent Green" (Румунія) відібрала 60 зразків із соєвих полів України і виявилося, що 29 з них містять ГМО. Габріель Паун зазначив, що 20 років тому у Румунії обіг ГМО був неконтрольованим. Зараз ця ситуація в Україні: про це сві!
чить не лише звіт "Agent Green", але й результати перевірки продуктів харчування на полицях супермаркетів, повідомила Оксана Просоленко. За її словами під час закупівлі продуктів у мережах супермаркетів було відібрано зразки та проведено аналізи. Для підтвердження
отриманих результатів зразки було передано до офіційної лабораторії, де виявили ГМО у готовому соєвому продукті українського виробника без відповідного маркування. Цей факт свідчить про наявність ГМО на полицях магазинів, і український споживач не знає, який продук!
купує до столу. Для перевірки були при!
дбані продукти з вмістом сої, а ГМО може міститися в будь-яких інших продуктах. За фактом лабораторного аналізу було написано скаргу до контролюючого органу. Якщо наявність ГМО у продукті підтвердиться - вся партія буде вилучена із обігу.
Володимир Лапа заявив, що проблема ГМО стоїть дуже гостро і вже прийшов час її вирішувати на державному рівні. Також він зазначив, що відкритий до дискусії та запрошує ключових представників галузі долучитися
до опрацювання редакції законопроектів аби створити належні умови для прозорого функціонування ринку насіння і регулювання обігу ГМ-продукції.
За словами Миколи Мороза, Україна стає потужним гравцем на глобальному ринку. Ми просув!
аємося в сфері експорту і Україна стає !
гарантом глобальної продовольчої безпеки. На даний момент вже знято мораторій на перевірки у сфері безпечності харчової продукції і вже з наступного року Держпродспоживслужба зможе повноцінно перевіряти усіх операторів ринку, що має призвести до позитивних результатів
державного контролю у сфері ГМО.
Желько Ерцег - представник Астарта-Київ розповів, що компанія працює у правовому полі України і створює додаткову маржинальність на вирощуванні та переробці на власних потужностях не-ГМО сої. В України є !
еликий потенціал у не-ГМ виробництві - адже натуральні продукти стають трендом серед світової спільноти.
Сюзана Григоренко підтримала Желько Ерцега і розповіла про тіньовий ринок - оскільки є попит, то є і пропозиція. Купуючи насіння сої, що містить
ГМО, виробник переконаний, що він економить на початку 50-70 доларів і не буде тратити час на обробку гербіцидами. Проте оцінка урожайності не проводиться. А компанії, що дотримуються законодавства, зобов’язані проходити сортове інспектування, перед цим реєстр!
уючи сорт (процедура реєстрації сорту !
риває до 3 років) - а це час та гроші.
Свою думку про існуючу законодавчу базу щодо контролю обігу ГМО висловив Олександр Потніков, зазначивши, що згідно з Угодою про Асоціацію України з ЄС на Україну покладені зобов’язання привести своє
законодавство у відповідність із трьома з п’яти регламентів, що стосуються обігу ГМО. Наявні законопроекти, створені задля удосконалення дії існуючого закону України щодо ГМО, в повній мірі не відповідають тому, що вимагає ЄС від України, проте якщо об’єднати зусилл!
я всіх учасників ринку, то цілком можливо підготувати законопроект, що повністю відповідатиме вимогам ЄС.
Оксана Просоленко відзначила, що парадокс питання в тому, що в першу чергу страждають компанії, які працюють у легальному полі. Компанії змушені
платити додаткову вартість та нести збитки, щоб працювати у законному полі - а це має бути звичайною практикою. Так не-ГМО виробництво набагато дорожче, а додаткові витрати несуть ті, хто виконує не-ГМО контракти. В загальному вітчизняний виробник по всій техно!
логії виробництва несе витрати, які мо!
уть сягати від 10 до 15 євро за тонну. Так виходить, що в нашій країні платний закон, в рамках якого працювати набагато дорожче. "Хочу підкреслити, що європейський ринок дуже перспективний для України, адже поруч знаходиться найбільший споживач не-ГМО сої у світі - це ЄС, де більше
частина раціону кормів у тваринництві базується на соєвих бобах. Соя - це стратегічно важливий продукт для країн ЄС. А так як виробництво сої в Україні постійно зростає - ми повинні стати ключовим партнером для ЄС. Наша країна знаходиться у процесі євроінтеграції!
. А що ми демонструємо європейським партнерам? Дуже великі сили зараз спрямовані на створення міжнародного іміджу країни. Ми маємо сформувати довіру до українського виробника. Але про яку довіру може йти мова, якщо у нас немає контролю якості? Де-юре ми не ГМО країна, проте по
факту зовсім інша історія", - зазначила Оксана Просоленко.
"Також хочу сказати, що відсутність поваги до чинного законодавства і відсутність дієвого контролю руйнують довіру до якості українських продуктів не тільки з
боку європейський партнерів, але й з боку українських споживачів. Тому на завершення прес-конференції скажу, що європейський ринок дуже перспективний для України, адже поруч ЄС - найбільший споживач не-ГМО сої в світі. І для цього ми маємо врегулювати ринок ГМО. То!
у Асоціація "Дунайська Соя" разом із ключовими асоціаціями та громадськими організаціями створили відкритий лист-звернення Президентові, Прем’єр-міністрові та Голові Верховної Ради України, який буде підписано згаданими організаціями та відправлено до розгляду після
прес-конференції", - Оксана Просоленко.
З 20 вересня 2019 року система безпеки харчової продукції НАССР має бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосуватиметься не лише великих підприємств, а і тих, хто має малі потужності, діяльність яких так чи інакше
пов"язана з харчовими продуктами.
"Якщо будуть знайдені залишки недозволених препаратів у кінцевій продукції виробника, то компанія виробник чи постачальник будуть мати або штрафні санкції за невідповідність вимогам контракту, або партія тов!
ару буде повернута з вимогою заміни товару без вміщення залишків шкідливих речовин", - коментує заступник директора, аналітик аграрного ринку компанії ПроАгро Марія Колесник.
В Україні використовується близько двадцяти діючих речовин пестицидів,
заборонених в країнах ЄС. Якщо ми не будемо завчасно думати про те, де і яким чином реалізувати свою продукцію, то таке використання може стати на заваді у виконанні договорів по поставкам через певну невідповідність якісних показників.
З вересня НАССР !
мають відповідати і малі виробник!
и, і відповідно має контролюватися весь ланцюг їхнього виробництва. Зокрема, тепер стане необхідним контролювати чим харчується їхня худоба.
"Про майбутнє треба замислюватись вже сьогодні. З чого ми можемо почати? Хоча б з того, що ми маємо замінювати
використання недозволених в ЄС препаратів, зареєстрованим та дозволеним аналогом" - радить Ігор Герасименко, експерт ринку ЗЗР AGRAVERY.
Більш детально про заборонені до застосування в ЄС препарати та їх аналоги І.Герасименко розповість 14 листопада під !
ас конференції "Агрохімія та насіння 2018", яка відбудеться у Київському Гольф Центрі (пр-т Героїв Сталінграда, 10). Поспішайте зареєструватися і отримати інформацію з перших вуст!
Компанія Grain Alliance (Баришівська зернова компанія) провела обстеження посівів озимої пшениці, якою цього року засіяно 3,7 тис. га.Як повідомляє ...
Компанія ADM у січні-вересні 2018 року отримала $1,49 млрд чистого прибутку, що на 85% більше, ніж за відповідний період 2017 року.Як повідомляє "ПроАгро ...
ИНФОРМАЦИОННАЯ КОМПАНИЯ "ПРОАГРО ГРУП" Украина 03049, г. Киев ул. Архитектора Кобелева, 1/7, оф. 101 тел./факс +38 (044) 248-02-74 e-mail: info@proagro.com.ua.
При использовании материалов ссылка на Информационную компанию “ПроАгро Груп” и ее портал www.ProAgro.com.ua обязательна
