Нац╕ональний банк Укра╖ни п╕двищив обл╕кову ставку до 10%
Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення п╕двищити обл╕кову ставку до 10% р╕чних. Реал╕зац╕я значно╖ к╕лькост╕ про╕нфляц╕йних ризик╕в вимага╓ посилення монетарно╖ пол╕тики НБУ для пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань ╕ забезпечення ст╕йкого зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ 5%.
П╕сля проходження п╕ку восени 2021 року ╕нфляц╕я знижувалася, але пов╕льн╕ше, н╕ж оч╕кувалося, а фундаментальний ╕нфляц╕йний тиск нав╕ть посилився.
Наприк╕нц╕ року ╕нфляц╕я знижувалася завдяки рекордним врожаям ╕ корекц╕╖ окремих св╕тових ц╕н на продовольство, ефектам в╕д зм╕цнення гривн╕ в попередн╕ м╕сяц╕, вичерпанню низько╖ бази пор╕вняння та посиленню монетарно╖ пол╕тики. Стримували ╕нфляц╕ю також адм╕н╕стративн╕ р╕шення щодо ф╕ксац╕╖ тариф╕в на деяк╕ житлово-комунальн╕ послуги (ЖКП). У результат╕ зростання споживчих ц╕н спов╕льнилося з п╕кових 11% у вересн╕ до 10% у грудн╕.
Водночас швидшому спов╕льненню ╕нфляц╕╖ завадили перенесення на варт╕сть товар╕в ╕ послуг подальшого зростання св╕тових ц╕н на енергонос╕╖ та тиск з боку ╕нших виробничих витрат б╕знесу, у тому числ╕ й на оплату прац╕. Також збер╕гався вплив ст╕йкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало насл╕дком подальше зростання базово╖ ╕нфляц╕╖ до 7,9% на к╕нець року.
У 2022 роц╕ ╕нфляц╕я спов╕льниться, але повернеться до ц╕л╕ 5% лише в 2023 роц╕.
Нац╕ональний банк пог╕ршив прогноз ╕нфляц╕╖ на 2022 р╕к з 5% до 7,7%, зважаючи на реал╕зац╕ю низки про╕нфляц╕йних чинник╕в.
Зокрема, св╕тов╕ ц╕ни на енергонос╕╖ залишатимуться вищими довший час, н╕ж оч╕кувалося ран╕ше. Це не лише тиснутиме на виробнич╕ витрати б╕знесу, але й потребуватиме поступово╖ корекц╕╖ тариф╕в на житлово-комунальн╕ послуги. Збер╕гатиметься й значний ц╕новий тиск з боку кра╖н – торговельних партнер╕в Укра╖ни, у яких ╕нфляц╕я лише наближа╓ться до п╕кових значень. Надал╕ реал╕зовуватимуться вторинн╕ ефекти в╕д зростання виробничих витрат б╕знесу на сировину й оплату прац╕. Сутт╓в╕ше, н╕ж оч╕кувалося, зростання зарплат п╕дживлюватиметься п╕двищенням попиту на в╕тчизняну робочу силу як всередин╕ кра╖ни, так ╕ за кордоном, а також профес╕йно-квал╕ф╕кац╕йними диспропорц╕ями на ринку прац╕. На тл╕ зростання доход╕в населення збер╕гатиметься ст╕йкий споживчий попит, який також стримуватиме спов╕льнення ╕нфляц╕╖.
Кр╕м того, пог╕ршення ╕нформац╕йного фону на тл╕ геопол╕тичного напруження наприк╕нц╕ минулого року позначилося на настроях р╕зних груп економ╕чних суб’╓кт╕в та спричинило девальвац╕йний тиск на гривню. Це в найближч╕ м╕сяц╕ формуватиме додатковий ц╕новий тиск через курсовий канал ╕ канал оч╕кувань.
Поступовому зниженню ╕нфляц╕╖ сприятимуть посилення монетарно╖ пол╕тики НБУ, корекц╕я св╕тових ц╕н на сировинн╕ товари, вплив рекордних минулор╕чних врожа╖в. Додатковий вплив матиме вгамування св╕тового ╕нфляц╕йного сплеску та вичерпання насл╕дк╕в пандем╕╖, що, зокрема, в╕добразиться в сутт╓в╕ш╕й корекц╕╖ ц╕н на сировину, продовольство та лог╕стику.
Посилення монетарно╖ пол╕тики Нац╕ональним банком також сприятиме зниженню фундаментального ╕нфляц╕йного тиску. Оч╕ку╓ться, що базова ╕нфляц╕я в наступн╕ роки спов╕льниться до близько 4%, а основний внесок у подорожчання споживчого набору матиме адм╕н╕стративна складова.
Водночас ╕нфляц╕йна динам╕ка протягом 2022 року буде довол╕ волатильною через ефекти бази пор╕вняння. Кр╕м того, як ╕ в багатьох кра╖нах св╕ту, в Укра╖н╕ ╕нфляц╕йний сплеск буде тривал╕шим, н╕ж передбачалося ран╕ше. Зважаючи на потужн╕сть про╕нфляц╕йних чинник╕в та потребу подальшо╖ п╕дтримки постпандем╕чного в╕дновлення економ╕ки, повернення ╕нфляц╕╖ до ц╕льового д╕апазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценар╕й монетарних умов передбача╓ться в середин╕ 2023 року.
Зростання ВВП дещо прискориться – до 3,4% у 2022 роц╕, але стр╕мк╕ше в╕дновлення економ╕ки обмежуватимуть дорог╕ енергонос╕╖ та вплив ╕нформац╕йного фону навколо геопол╕тичного напруження.
За п╕дсумками 2021 року зростання реального ВВП, за оц╕нками НБУ, становило близько 3%. В╕дновленню економ╕ки сприяли ст╕йкий споживчий попит, нарощування ╕нвестиц╕й п╕дпри╓мствами п╕сля кризи, а також рекордний урожай с╕льськогосподарських культур. Водночас економ╕чне пожвавлення було пов╕льн╕шим, н╕ж оч╕кувалося. Серед причин – стр╕мке подорожчання енергонос╕╖в та ╖х деф╕цит, вплив низьких врожа╖в 2020 року, пов╕льн╕ше в╕дновлення сектору послуг, обмежен╕ потужност╕ окремих виробничих сектор╕в, сутт╓в╕ш╕ втрати в╕д пандем╕╖, а також стр╕мк╕ша ф╕скальна консол╕дац╕я.
Прогноз зростання реального ВВП на 2022 р╕к переглянуто з 3,8% до 3,4%. Економ╕ку п╕дтримають споживчий попит ╕ все ще довол╕ сприятлив╕ умови торг╕вл╕. Натом╕сть вагомим стримуючим чинником залишатиметься напружена геопол╕тична ситуац╕я, що негативно впливатиме на ╕нвестиц╕йн╕ р╕шення. Кр╕м того, попри поступове згасання пандем╕╖, насл╕дки коронакризи залишатимуться довол╕ в╕дчутними. Пор╕вняно висок╕ ц╕ни на енергонос╕╖ та деф╕цит окремих вид╕в сировини, передус╕м у першому п╕вр╕чч╕, також обмежуватимуть потенц╕ал зростання.
У 2023–2024 роках зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на р╕к. Цьому ма╓ посприяти стаб╕л╕зац╕я геопол╕тично╖ ситуац╕╖ протягом 2022 року, остаточне вичерпання негативних ефект╕в пандем╕╖, подальше зростання св╕тово╖ економ╕ки та збереження довол╕ сприятливих умов торг╕вл╕.
Саме завдяки сприятливим умовам торг╕вл╕ деф╕цит поточного рахунку був незначним у 2021 роц╕, однак надал╕ в╕н пом╕рно розшириться внасл╕док зростання внутр╕шнього попиту.
У 2021 роц╕ поточний рахунок зведено з незначним деф╕цитом (1,9% ВВП). Цьому сприяли висок╕ св╕тов╕ ц╕ни на основн╕ товари укра╖нського експорту – продовольство та продукц╕ю г╕рничо-металург╕йного комплексу (ГМК). Водночас наприк╕нц╕ року деф╕цит поточного рахунку стр╕мко розширився п╕д впливом значного подорожчання енергонос╕╖в, скорочення зовн╕шнього попиту на продукц╕ю ГМК ╕ рекордних виплат див╕денд╕в. Унасл╕док пожвавлення внутр╕шнього попиту, як споживчого, так й ╕нвестиц╕йного, надал╕ в╕д’╓мне сальдо розшириться – до 3,3% ВВП у 2022 роц╕ та до 3,3–3,5% ВВП у наступн╕ роки.
Подальший прогрес у сп╕впрац╕ з МВФ ╓ одним з основних чинник╕в, як╕ сприятимуть ст╕йк╕шому економ╕чному розвитку.
Ф╕нансування МВФ сутт╓во п╕дтримало укра╖нську економ╕ку у 2020–2021 роках. Сп╕впраця з Фондом матиме не менш вагоме значення ╕ надал╕ – особливо в умовах нин╕шнього пог╕ршення ╕нформац╕йного фону на тл╕ напружено╖ геопол╕тично╖ ситуац╕╖ та посилення конкуренц╕╖ кра╖н з ринками, що розвиваються, за ╕ноземний кап╕тал через жорстк╕ш╕ монетарн╕ умови у св╕т╕.
В╕дпов╕дно до базового сценар╕ю макропрогнозу монетарн╕ умови залишатимуться пом╕рно жорсткими на всьому прогнозному горизонт╕.
Обл╕кова ставка перебуватиме на р╕вн╕ не нижче нейтрального впродовж цього та наступних рок╕в.
Кр╕м того, для посилення процентного каналу монетарно╖ трансм╕с╕╖ шляхом управл╕ння структурним проф╕цитом л╕кв╕дност╕ в банк╕вськ╕й систем╕ Нац╕ональний банк п╕двищить у лютому на 2 в. п. норматив обов’язкових резерв╕в за поточними рахунками в гривн╕, а також за коштами в ╕ноземн╕й валют╕. Це дасть змогу стимулювати б╕льш строков╕ залучення за одночасного збереження рол╕ обов’язкових резерв╕в у дедоларизац╕╖. Також у березн╕ буде розглянуто питання щодо запровадження ╕нших заход╕в з регулювання структурного проф╕циту л╕кв╕дност╕ банк╕всько╖ системи.
Нац╕ональний банк надал╕ використовуватиме механ╕зм валютних ╕нтервенц╕й для згладжування надм╕рних коливань на ринку. Водночас НБУ прийняв р╕шення в найближч╕ квартали утриматися в╕д планових щоденних ╕нтервенц╕й ╕з куп╕вл╕ валюти на м╕жбанк╕вському валютному ринку для поповнення резерв╕в (╕з серпня 2021 року ╖хн╕й обсяг становив 5 млн дол. США).
Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалац╕я Рос╕╓ю в╕йськового конфл╕кту та довший ╕ сутт╓в╕ший, н╕ж оч╕кувалося ран╕ше, ц╕новий сплеск у св╕т╕.
Нагн╕тання ╕нформац╕йного фону навколо потенц╕йно╖ в╕йськово╖ агрес╕╖ в╕добража╓ться в пад╕нн╕ вартост╕ укра╖нських актив╕в та девальвац╕йному тиску. Тривале збереження геопол╕тичного напруження може вкрай негативно вплинути на оч╕кування населення, б╕знесу та ╕нвестор╕в. Також воно буде значною перешкодою для ╕нвестиц╕й в економ╕ку та ускладнюватиме залучення зовн╕шнього ф╕нансування. У раз╕ загострення геопол╕тичних ризик╕в НБУ буде готовий до посилення монетарно╖ пол╕тики.
Вагомим ризиком залиша╓ться й подальше розгортання св╕тового ╕нфляц╕йного сплеску, у тому числ╕ через збереження високих ц╕н на енергонос╕╖ та продовольство. Деяк╕ кра╖ни, у тому числ╕ торговельн╕ партнери Укра╖ни, лише наближаються до п╕кових значень ╕нфляц╕╖. Подальша ц╕нова динам╕ка у св╕т╕ сутт╓во залежатиме в╕д швидкост╕ реакц╕╖ пров╕дних центральних банк╕в на ╕нфляц╕йн╕ виклики. Звол╕кання призведе до зростання зовн╕шнього ц╕нового тиску. Натом╕сть швидке посилення монетарно╖ пол╕тики ключовими центробанками м╕стить ризики значного в╕дпливу кап╕талу з кра╖н ╕з ринками, що розвиваються.
Базовий сценар╕й прогнозу НБУ передбача╓ подальше зниження впливу пандем╕╖ на укра╖нську економ╕ку. Проте поява нових вар╕ант╕в коронав╕русу на тл╕ все ще недостатнього р╕вня вакцинац╕╖ створю╓ ризики додаткових економ╕чних втрат у 2022 роц╕. Нов╕ спалахи пандем╕╖ навряд чи сильно вдарять по споживчому попиту, натом╕сть пригн╕чуватимуть д╕лову активн╕сть. Це супроводжуватиметься посиленням ╕нфляц╕йного тиску.
╢ й ╕нш╕ ризики про╕нфляц╕йного характеру.
Так, сутт╓ве пог╕ршення умов торг╕вл╕ та/або р╕зке скорочення врожа╖в п╕сля минулор╕чних рекорд╕в можуть сформувати додатковий девальвац╕йний та ц╕новий тиск.
Пожвавлення трудово╖ м╕грац╕╖ на тл╕ поступового згасання пандем╕╖ може посилити диспропорц╕╖ на внутр╕шньому ринку прац╕ та призведе до б╕льшого зростання витрат б╕знесу на оплату прац╕, що згодом теж позначиться на споживчих ц╕нах.
Окремим ризиком ╓ питання швидкост╕ зм╕н адм╕н╕стративно-регульованих тариф╕в. Одномоментне приведення тариф╕в на ЖКП до економ╕чно об╜рунтованих р╕вн╕в усуне дисбаланси в енергетичному сектор╕, однак створить значний ╕нфляц╕йний тиск та призведе до пог╕ршення оч╕кувань. Натом╕сть в╕дтерм╕нування р╕шень щодо тариф╕в на ЖКП акумулюватиме кваз╕ф╕скальн╕ дисбаланси й ц╕новий тиск у майбутньому.
Як ╕ ран╕ше, Нац╕ональний банк оц╕ню╓ баланс ризик╕в для свого базового прогнозу ╕нфляц╕╖ та процентно╖ ставки як зм╕щений вгору, особливо на середньостроковому горизонт╕.
З огляду на це Нац╕ональний банк продовжуватиме цикл посилення монетарно╖ пол╕тики й готовий д╕яти р╕шуче в раз╕ подальшо╖ реал╕зац╕╖ про╕нфляц╕йних чинник╕в.
Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕ковано в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 27 с╕чня 2022 року.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням Нац╕онального банку Укра╖ни цього р╕шення, буде оприлюднено 31 с╕чня 2022 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 3 березня 2022 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
Для роботи з електронною системою сп╕льного транзиту (NCTS) використову╓ться окремий тип декларац╕╖ T1UA. Щоб створити декларац╕ю даного типу в програм╕ MD Declaration перейд╕ть на вкладку "Головна" та натисн╕ть кнопку "Нова" (Мал. 1, п. 1). Дал╕ в╕дкрийте каталог "Т" та обер╕ть тип декларац╕╖ 1.1 [T1UA] Перем╕щення зовн╕шн╕ми сп╕льнотами.
Мал. 1. Створення декларац╕╖ T1UA
Також декларац╕ю T1UA можна створити з ╕снуючо╖, зм╕нивши ╖╖ тип (Мал. 1, п. 2), або створити на баз╕ поточно╖ (Мал. 2, п. 3).
Зверта╓мо Вашу увагу, що для роботи функц╕╖ веб-перев╕рки та в╕дправлення декларац╕й типу T1UA потр╕бно встановити та налаштувати модуль MD Connect. Б╕льш детальну ╕нформац╕ю можете отримати за посиланнями нижче.
Харк╕вська митниця: Особливост╕ тимчасового ввезення пов╕тряних суден з метою особистого користування громадянами. Частина 3
Харк╕вська митниця
#РОЗ_ЯСНЕННЯ ЧАСТИНА 3 ✈️Особливост╕ тимчасового ввезення пов╕тряних суден з метою особистого користування громадянами
✅Тимчасове ввезення пов╕тряних суден громадянами-нерезидентами на митну територ╕ю Укра╖ни дозволя╓ться на строк до одного року.
❗️Так╕ пов╕трян╕ судна не п╕длягають письмовому декларуванню та зв╕льняються в╕д проведення заход╕в оф╕ц╕йного контролю, а також в╕д подання документ╕в та/або в╕домостей, що п╕дтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо перем╕щення транспортних засоб╕в особистого користування через митний кордон Укра╖ни.
❗️Пропуск таких транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни зд╕йсню╓ться без застосування до них заход╕в гарантування, передбачених розд╕лом X Кодексу. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засоб╕в до тимчасового ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни ╓ ре╓страц╕я цих транспортних засоб╕в в уповноважених органах ╕ноземних держав, що п╕дтверджу╓ться в╕дпов╕дним документом.
✅✈️Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територ╕ю Укра╖ни ПС дозволя╓ться на строк до одного року п╕д письмове зобов'язання про ╖х зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством Укра╖ни для громадян, та ╕з застосуванням до них заход╕в гарантування, передбачених розд╕лом X Кодексу.
Письмове декларування в порядку, встановленому для громадян, зд╕йсню╓ться з використанням митно╖ декларац╕╖ для письмового декларування товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон громадянами для особистих с╕мейних та ╕нших потреб, не пов’язаних з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, форма яко╖ затверджена постановою КМУ в╕д 21 травня 2012 року №431. Письмове зобов'язання про зворотн╓ вивезення ПС нада╓ться за формою, наведеною, у додатку до Порядку №671.
✅✅✅Основн╕ вимоги щодо застосування гарант╕й забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами встановлен╕ розд╕лом Х Кодексу.
В╕дпов╕дно до статт╕ 310 ф╕нансов╕ гарант╕╖ можуть надаватись у вигляд╕ документа (викладеного в письмов╕й або електронн╕й форм╕ зобов'язання гаранта сплатити визначен╕ суми митних платеж╕в на вимогу митного органу) або у вигляд╕ внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перев╕зником або гарантом грошово╖ застави на в╕дпов╕дний рахунок митного органу.
☑☑☑Основн╕ положення щодо надання ф╕нансово╖ гарант╕╖ у вигляд╕ грошово╖ застави врегульовано статтею 313 Кодексу. Порядок надання громадянами митному органу ф╕нансово╖ гарант╕╖ шляхом унесення грошово╖ застави при тимчасовому ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та транспортних засоб╕в з метою транзиту через територ╕ю Укра╖ни та ╖╖ повернення затверджено наказом Держмитслужби в╕д 18.08.2008 №908.
КМУ оновив Порядок зв╕льнення л╕карських засоб╕в в╕д ПДВ
КМУ розм╕стив постанову, якою вносяться зм╕ни до Порядку ввезення, постачання ╕ ц╕льового використання л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та допом╕жних засоб╕в до них, що зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВНа сайт╕ КМУ оприлюднено Постанову в╕д 12.01.2022 р. №5, яка передбача╓ внесення зм╕н до Порядку ввезення, постачання ╕ ц╕льового використання л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та допом╕жних засоб╕в до них, що зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ (Порядок №1153). Станом на 14 с╕чня цю постанову ще не опубл╕ковано в оф╕ц╕йних джерелах.
Зм╕нами до Порядку передбачено обов’язок МОЗ публ╕кувати на сво╓му вебсайт╕ перел╕к ос╕б, уповноважених на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, як╕ зд╕йснюють закуп╕вл╕ у в╕дпов╕дному бюджетному роц╕.
Також оновлено перел╕к документ╕в, як╕ мають подати ╕мпортери л╕карських засоб╕в МОЗ або особ╕, уповноважен╕й на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, не п╕зн╕ше н╕ж протягом 10 робочих дн╕в до дня ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, зокрема:
заяву про видачу дов╕дки, що п╕дтверджу╓ ввезення л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та допом╕жних засоб╕в до них на митну територ╕ю Укра╖ни в╕дпов╕дно до угод (договор╕в) м╕ж МОЗ та спец╕ал╕зованою орган╕зац╕╓ю або з особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я (додаток 1);
лист-зобов’язання щодо ввезення таких л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та допом╕жних засоб╕в до них виключно для ╖х постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни в рамках виконання угоди (договору) м╕ж МОЗ та спец╕ал╕зованою орган╕зац╕╓ю або з особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я;
засв╕дчену в установленому порядку коп╕ю зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту), одн╕╓ю ╕з стор╕н якого ╓ спец╕ал╕зована орган╕зац╕я або переможець процедури закуп╕вл╕, що проведена особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, укладеного на виконання угод (договор╕в) м╕ж МОЗ та спец╕ал╕зованою орган╕зац╕╓ю або з особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, в╕дпов╕дно до якого плану╓ться таке ввезення;
засв╕дчену в установленому порядку коп╕ю рахунка-фактури (╕нвойсу);
засв╕дчену в установленому порядку коп╕ю ре╓страц╕йного посв╕дчення на л╕карський зас╕б або р╕шення МОЗ, яке дозволя╓ введення в об╕г л╕карського засобу, або документи щодо введення в об╕г в Укра╖н╕ медичних вироб╕в;
засв╕дчен╕ в установленому порядку коп╕╖ сертиф╕кат╕в якост╕ (сертиф╕кат╕в анал╕зу, протокол╕в анал╕зу тощо), виданих виробником на сер╕╖ л╕карських засоб╕в, що пропонуються до ввезення.
Сво╓ю чергою, МОЗ опрацьову╓ документи для оформлення дов╕дки, як╕ подають ╕мпортери, обран╕ спец╕ал╕зованими орган╕зац╕ями, що зд╕йснюють закуп╕вл╕.
Особа, уповноважена на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, опрацьову╓ документи для оформлення дов╕дки, як╕ подають ╕мпортери, що визначен╕ переможцями за результатами проведення процедур закуп╕вель особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я.
Кр╕м цього, доповнено перел╕к п╕дстав для в╕дмови у видач╕ дов╕дки наступними:
подання ╕мпортером неповного пакета документ╕в, наведених у перел╕ку вище;
виявлення в таких документах недостов╕рних в╕домостей.
У в╕дпов╕дн╕й угод╕, коп╕ю яко╖ необх╕дно обов’язково подати, ма╓ бути зазначено:
дата ╖╖ укладання;
номер;
найменування державно╖ програми;
напрям використання бюджетних кошт╕в у в╕дпов╕дному роц╕;
а у раз╕ подальшого постачання ╕ншим постачальником – його рекв╕зити.
Перел╕к документ╕в, як╕ пода╓ постачальник для п╕дтвердження зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ, не п╕зн╕ше н╕ж протягом п’яти робочих дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) пер╕оду, також оновлено:
заяву про видачу дов╕дки-п╕дтвердження щодо оплати л╕карських засоб╕в, медичних вироб╕в та допом╕жних засоб╕в до них в╕дпов╕дно до угод (Додаток 3);
та засв╕дчен╕ коп╕╖:
договору укладеного м╕ж постачальником ╕ особою, уповноваженою на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я, або спец╕ал╕зованою орган╕зац╕╓ю;
сертиф╕кат╕в якост╕ (сертиф╕кат╕в анал╕зу, протокол╕в анал╕зу тощо), виданих виробником на сер╕╖ л╕карських засоб╕в, що пропонуються до постачання.
дов╕дки про включення постачальника до ╢ДРПОУ (для пост╕йного представництва).
Додатки 1—4 до Порядку приведено у в╕дпов╕дн╕сть до можливост╕ ╖х подання, кр╕м МОЗ ще й особ╕, уповноважен╕й на зд╕йснення закуп╕вель у сфер╕ охорони здоров’я.
Зазначен╕ вище зм╕ни до Порядку набирають чинност╕ через 10 дн╕в з дня опубл╕кування Постанови. Оновлений порядок запрацю╓ з 25 с╕чня. Постанову було опубл╕ковано в "Урядовому кур'╓р╕" в╕д 15.01.2022 р.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Вопрос для участников пилотного проекта по автоматическому оформлению
14-01-2022 12:03, Ruslan Timofeevtrv@deltawilmar.com Регион:Одесса Вопрос для участников пилотного проекта по автоматическому оформлению
Уважаемые коллеги, Имею счастье с включением предприятия в Пилотный проект по автоматическому оформлению экспорта без смены видов транспорта в ГТД. Полное счастье отравляет невозможность запустить оформление в авто режиме. Соблюдены все требования по заполнению ГТД, проверены все реестры - мы там есть. Но после отправки ГТД на нашу точку ЕД приходит только однократный отклик ЦБД про отримання МД. Далее МД попадает обратно на пост в общую очередь. В данном вопросе потрясает полный информационный вакуум с обменом информацией - никто ничего не знает не сообщает куда обратиться за конкретной помощью.
Прошу помощи зала по указанию прямых контактов, откуда могут реально помочь с настройкой процесса. Обращались за разъяснениями в ОМК ДМСУ, в ОМК Одесской таможни, а также ИТ департамент ДМСУ по телефону 044 481 20 93. Нигде нет реальной помощи.
Як оподаткову╓ться ком╕с╕йна винагорода за договором ком╕с╕╖ з нерезидентом?
Послуги, надан╕ ком╕с╕онером-резидентом у межах договору ком╕с╕╖ з нерезидентом (ком╕с╕йна винагорода), п╕длягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою
П╕вн╕чне м╕жрег╕ональне управл╕ння ДПС по робот╕ з великими платниками податк╕в ╕нформу╓, що в╕дпов╕дно до п. 185.1ПКУ об’╓ктом оподаткування ╓ операц╕╖ платник╕в податку, зокрема, з
постачання товар╕в, м╕сце постачання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до ст. 186 ПКУ, у тому числ╕ операц╕╖ з безоплатно╖ передач╕ та з передач╕ права власност╕ на об’╓кти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передач╕ об’╓кта ф╕нансового л╕зингу у волод╕ння та користування л╕зингоодержувачу/орендарю;
ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни;
вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
Пунктом 186.1ПКУ визначено, зокрема, що м╕сцем постачання товар╕в ╓ фактичне м╕сцезнаходження товар╕в на момент ╖х постачання.
Зг╕дно з╕ ст. 74 Митного кодексу ╕мпорт – митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари п╕сля сплати вс╕х митних платеж╕в, встановлених законами Укра╖ни на ╕мпорт цих товар╕в, та виконання ус╕х необх╕дних митних формальностей випускаються для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до ст. 82МКУ експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого укра╖нськ╕ товари випускаються для в╕льного об╕гу за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни без зобов’язань щодо ╖х зворотного ввезення.
Виходячи з вищевикладеного, оск╕льки операц╕╖ з придбання товар╕в у одного нерезидента ╕ постачання товар╕в ╕ншому нерезиденту зд╕йснюються за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, а сам╕ товари фактично не ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та не вивозяться, то за даними операц╕ями у ком╕с╕онера – резидента не виника╓ об’╓кта оподаткування ПДВ.
При цьому, п. 186.4ПКУ визначено, що м╕сцем постачання послуг ╓ м╕сце ре╓страц╕╖ постачальника, кр╕м операц╕й, зазначених у пп. 186.2, 186.3 ╕ 186.3-1 ПКУ.
Тобто послуги, що надан╕ ком╕с╕онером – резидентом в межах договору ком╕с╕╖ з нерезидентом (ком╕с╕йна винагорода), п╕длягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою ПДВ.
