Декларац╕я заповню╓ться власноручно громадянином, який досяг 16-р╕чного в╕ку, або уповноваженою ним особою.
Декларац╕ю потр╕бно буде заповнювати, якщо особа зд╕йсню╓:
транскордонне перем╕щення валюти Укра╖ни, ╕ноземно╖ валюти та банк╕вських метал╕в у сум╕, що дор╕вню╓ або перевищу╓ екв╕валент 10 000 ╓вро;
вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни плат╕жних документ╕в та ц╕нних папер╕в (акц╕й, обл╕гац╕й, купон╕в до них, вексел╕в (тратт),
боргових розписок, акредитив╕в, чек╕в, банк╕вських наказ╕в, депозитних сертиф╕кат╕в, ╕нших ф╕нансових та банк╕вських документ╕в), виражених у валют╕ Укра╖ни, в ╕ноземн╕й валют╕ або банк╕вських металах, сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 10 000 ╓вро;
ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни плат╕жних документ╕в та ц╕нних папер╕в (акц╕й, обл╕гац╕й, купон╕в до них, вексел╕в (тратт), боргових розписок, акредитив╕в, чек╕в, банк╕вських наказ╕в, депозитних сертиф╕кат╕в, ╕нших ф╕нансових та
банк╕вських документ╕в), виражених у валют╕ Укра╖ни, в ╕ноземн╕й валют╕ або банк╕вських металах, сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро, у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕ через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення, та сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 500 ╓вро та/або сумарна вага яких перевищу╓ 50 кг, у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕ через ╕нш╕, н╕ж в╕дкрит╕ для пов╕тряного
сполучення, пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Проблеми з ЕЦП
26-03-2019 16:52, Nick Регион:скрыт Проблеми з ЕЦП
Добрий день. Сьогодн╕ при подач╕ ЕМД на внутр╕шню митницю приходить в╕дмова в прийнят╕ "П╤Б, указан╕ в граф╕ 54 (ХХХХХХХ.) не в╕дпов╕дають даним сертиф╕кату ЕЦП, яким п╕дписано документ (ХХХХХХХХХ) " Помилок у гр. 54 нема╓, ЕЦП та сертиф╕кат робили три м╕сяц╕ тому. Вчора оформлялись без жодних проблем. ПП на А.141EPD оформляються. Чи виникала у когось ще сьогодн╕ та
проблема, як ╖╖ можна вир╕шити?
Перш н╕ж анал╕зувати зазначен╕ ╤ПК, розглянемо зм╕ну в ПКУ, яку автор вважа╓ однозначним браком, що вимага╓ максимально швидкого реагування ╕ скасування. Йдеться про нову редакц╕ю пп. 39.2.1.5 ПКУ, внесену Законом Укра╖ни в╕д 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо покращення адм╕н╕стрування та перегляду ставок окремих податк╕в ╕ збор╕в» (дал╕ – Закон №2628):
«Якщо в ланцюгу господарських операц╕й м╕ж платником податк╕в та нерезидентом, передбачених п╕дпунктом 39.2.1.1 цього пункту, право власност╕ на предмет (результат) тако╖ операц╕╖ перш н╕ж перейти в╕д платника податк╕в до такого нерезидента (у раз╕ експортних операц╕й) або перш н╕ж перейти в╕д такого нерезидента до платника податк╕в (у раз╕ ╕мпортних операц╕й) переходить до одн╕╓╖ або дек╕лькох ос╕б ╕ операц╕я м╕ж в╕дпов╕дн╕м резидентом та жодною з таких ос╕б не визнавалася платником податку контрольованою операц╕╓ю, така операц╕я вважа╓ться контрольованою операц╕╓ю
м╕ж платником податк╕в та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власност╕:
не виконують у так╕й сукупност╕ операц╕й ╕стотних функц╕й, пов’язаних з придбанням (продажем) товар╕в (роб╕т, послуг);
не використовують у так╕й сукупност╕ операц╕й ╕стотних актив╕в та/або не приймають на себе ╕стотних ризик╕в для орган╕зац╕╖ придбання (продажу) товар╕в (роб╕т, послуг).
Для ц╕лей цього п╕дпункту:
п╕д ╕стотними
функц╕ями розум╕ються функц╕╖, як╕ платник податк╕в та нерезидент – сторони контрольовано╖ операц╕╖ не могли б виконати самост╕йно у сво╖й звичайн╕й д╕яльност╕ без залучення ╕нших ос╕б та використання актив╕в таких ос╕б;
п╕д ╕стотними активами розум╕ються активи, використання яких ╓ необх╕дним п╕д час зд╕йснення таких операц╕й та як╕ в╕дсутн╕ у платника податк╕в та нерезидента – стор╕н контрольовано╖ операц╕╖;
п╕д ╕стотними ризиками розум╕ються
ризики, прийняття яких ╓ обов’язковим для д╕лово╖ практики таких операц╕й».
Законом №2628 внесено незначну, але дуже сутт╓ву зм╕ну до першого речення норми, що анал╕зу╓ться, яка в перв╕сному вигляд╕ була такою: «Якщо в ланцюгу господарських операц╕й м╕ж платником податк╕в та його пов’язаною особою – нерезидентом...» .Тобто ран╕ше
розглядалися вза╓мов╕дносини м╕ж контрагентами пов’язаними, як╕ апр╕ор╕ д╕ють разом, сп╕льно планують транзакц╕╖. На сьогодн╕ ж норма пп. 39.2.1.5 поширена на вс╕х непов’язаних (незалежних)контрагент╕в. Розглянемо насл╕дки таких зм╕н для платник╕в податк╕в на приклад╕.
Товар в╕д нерезидента, Компан╕╖ «А» (К╕пр), придбава╓ться резидентом Укра╖ни,
Компан╕╓ю «Б», який у свою чергу перепрода╓ товар резиденту Укра╖ни, Компан╕╖ «В». Компан╕ю «А» заре╓стровано на К╕пр╕, який включено до перел╕ку низькоподаткових юрисдикц╕й, зг╕дно з постановою КМУ в╕д 27.12.2017 р. №1045. На м╕сц╕ Компан╕╖ «А» може бути будь-яке ╕нше п╕дпри╓мство-нерезидент, зазначене в пп. 39.2.1.1 ПКУ, яке:
У вищенаведеному приклад╕ зд╕йснення ╕мпортно╖ операц╕╖ важливо таке:
Компан╕я «В» придбала
товар у резидента Укра╖ни – Компан╕╖ «Б»;
Компан╕я «В» не ╓ пов’язаною особою з Компан╕╓ю «А» (К╕пр);
на м╕сц╕ Компан╕╖ «Б» може бути ланцюг з к╕лькох компан╕й.
В╕дпов╕дно до оновленого пп. 39.2.1.5 ПКУ алгоритм «перев╕рки ╕мпорту на контрольован╕сть операц╕й» для Компан╕╖ «В»
буде таким.
Крок 1. Компан╕я «В» придбала товар у резидента Укра╖ни – Компан╕╖ «Б». Це означа╓, що господарська операц╕я м╕ж Компан╕ями «В» та «Б» не ╓ контрольованою, тому Зв╕т про контрольован╕ операц╕╖ (дал╕ – Зв╕т про КО) до ДФС Компан╕╓ю «В» не пода╓ться. На цьому етап╕ неподання Зв╕ту про КО в╕дпов╕да╓ нормам ПКУ, ╕ платнику податк╕в (Компан╕я «В») н╕чого робити не потр╕бно.
Крок 2. Щоб з’ясувати, чи не
зд╕йснила Компан╕я «В» «раптово» контрольовану операц╕ю, вона повинна запросити у незалежно╖ Компан╕╖ «Б» ╕нформац╕ю про «первинного» постачальника товару, придбаного Компан╕╓ю «Б». Насправд╕ така ╕нформац╕я ╓ комерц╕йною та╓мницею, яка суворо охороня╓ться. Компан╕я «Б» (практично у 100 % випадк╕в) в╕дмовить «п╕дозр╕лому покупцев╕» в наданн╕ тако╖ ╕нформац╕╖. ╤ в результат╕ Компан╕я «В» гарантовано сплатить
величезний штраф за неподання Зв╕ту про КО.
Крок 3. Припустимо, Компан╕я «Б» надала дан╕ про те, у кого було придбано товар, ╕ з’ясувалося, що продавець – резидент К╕пру – Компан╕я «А». З’ясувавши це, платник податк╕в – Компан╕я «В» повинен запросити у
Компан╕╖ «Б» ╕нформац╕ю, чи подала вона Зв╕т про КО (тобто чи було визнано операц╕ю контрольованою). ╤ на це прохання, ймов╕рно, Компан╕я «Б» в╕дмовить у наданн╕ ╕нформац╕╖. Ну а якщо раптом-таки надасть ╕ виявиться, що Зв╕т про КО не було подано? Таке може статися з р╕зних причин, наприклад, через невиконання варт╕сного критер╕ю у Компан╕╖ «Б», коли р╕чний дох╕д не досяга╓ 150 млн грн.
Крок 4. У раз╕ якщо платник податк╕в – Компан╕я «В» з’ясову╓, що Компан╕я «Б» не подала Зв╕т про КО, то Компан╕я «В» зобов’язана визнати операц╕ю м╕ж собою та к╕прським нерезидентом – Компан╕╓ю «А» контрольованою. Для того щоб подати Зв╕т про КО за ц╕╓ю «раптовою» контрольованою операц╕╓ю, платник податк╕в «В» повинен буде запросити всю ╕нформац╕ю
(контракти, ВМД, ╕нвойси, оплати, дан╕ бухгалтерського обл╕ку ╕ ф╕нансово╖ зв╕тност╕, розшифровку б╕знес-процес╕в та ╕ншу ╕нформац╕ю про Компан╕╖ «А» та «Б»). Справд╕, адже перед поданням Зв╕ту про КО необх╕дно п╕дготувати ТЦУ-документац╕ю. А це означа╓, що з урахуванням норм пп. 39.4.6 ПКУ ми повинн╕ вимагати у «вдячного продавця» всю цю описану вище к╕льк╕сть ╕нформац╕╖. У раз╕ ╖╖ ненаданя отриму╓мо штраф за неподання Зв╕ту про КО.
Крок 5. Якщо раптом виявиться, що Компан╕я «Б» придбавала товар не у «потенц╕йно небезпечного» продавця, – не впадаймо у в╕дчай! Адже ц╕лком ймов╕рно, що в ланцюгу «виробник – наступн╕ перепродавц╕ – компан╕я «Б» посеред ланок ланцюга «затесався» якийсь суб’╓кт ╕з «офшорного списку» або «списку ОПФ». Тобто у
платника податк╕в виника╓ «раптова» контрольована операц╕я з цим, в╕ддаленим на к╕лька посл╕довних пар «продавець-покупець» «потенц╕йно-офшорним суб’╓ктом». Отже, весь ланцюг в╕д виробника до платника податк╕в Компан╕╖ «В» повинен бути ретельно перев╕рений. Складно уявити, яким чином Компан╕я «В» зможе переконати незалежн╕ п╕дпри╓мства всього ланцюга надати необх╕дн╕ дан╕... А особливо детальн╕ дан╕ щодо п╕дпри╓мства з «офшорного
списку», яке неспод╕вано опинилося в ланцюгу (адже йому доведеться надавати всю ╕нформац╕ю, необх╕дну для п╕дготовки ТЦУ-документац╕╖).
Як бачимо, штраф за неподання Зв╕ту про КО Компан╕╖ «В» практично гарантовано! До реч╕, не факт, що п╕сля проходження вищезазначених крок╕в «алгоритму пошуку контрольованост╕» платнику податк╕в
«В» можна заспоко╖тися.
По-перше, необх╕дно оц╕нити ╕стотн╕сть функц╕й, актив╕в та ризик╕в у «посередника» (а також в╕дсутн╕сть можливост╕ зд╕йснити так╕ функц╕╖/активи/ризики у сам╕й компан╕╖ «В» ╕ дал╕ – по всьому ланцюгу «перепродавц╕в»).
По-друге, такий анал╕з ма╓ бути зд╕йснений абсолютно щодо вс╕х придбань/продаж╕в платника податк╕в Компан╕╖ «В». ╤ зовн╕шньоеконом╕чн╕, ╕ внутр╕шн╕, ╕ т╕, що
п╕дпадають п╕д критер╕й, ╕ не п╕дпадають. Ус╕! Не зробив – штраф за неподання Зв╕ту про КО.
Позиц╕я ДФС
Приклад, що анал╕зу╓ться, та наведений алгоритм перев╕рки операц╕й на контрольован╕сть повн╕стю в╕дпов╕дають предмету двох ╤ПК, як╕ розглядаються. Наведемо лише одну «резолютивну» цитату з ╤ПК в╕д 08.02.2019 р. №446/6/99-99-15-02-02-15/╤ПК:
«Як
зазначено у зверненн╕, платник податку та посередник ╓ резидентами Укра╖ни, тому операц╕╖ м╕ж ними не можуть розглядатися як контрольован╕.
Таким чином, операц╕╖ з придбання товар╕в платником-резидентом у нерезидента, у раз╕ якщо право власност╕ на так╕ товари переходить спочатку до ╕ншого резидента, який не викону╓ ╕стотних функц╕й та не використову╓ ╕стотних актив╕в, вважаються контрольованими м╕ж таким платником-резидентом та нерезидентом.
Платник-резидент у цьому
випадку повинен подавати Зв╕т про контрольован╕ операц╕╖».
Отже, ситуац╕я – повн╕стю аналог╕чна прикладу.
Для експорту ситуац╕я абсолютно аналог╕чна ╕мпорту – необх╕дн╕сть проведення «анал╕зу контрольованост╕» призводить до жорстких насл╕дк╕в для платника податк╕в ╕ стов╕дсотково гаранту╓ стягнення з нього (як м╕н╕мум) штрафу за неподання Зв╕ту про КО.
Вищенаведений приклад досить ч╕тко св╕дчить, до яких непередбачуваних насл╕дк╕в можуть
призвести нещодавн╕ зм╕ни до ПКУ (а всього-на-всього виключено один критер╕й – пов’язан╕сть). На думку автора, пп. 39.2.1.5 ПКУ потребу╓ терм╕нового коригування.
Олена ЖУКОВА, кер╕вник робочо╖ групи з ТЦУ у Громадськ╕й рад╕ при
ДФС Укра╖ни
1,5 млрд грн надходжень до бюджету забезпечили п╕дрозд╕ли аудиту ДФС
У с╕чн╕ — лютому 2019 року п╕дрозд╕лами аудиту ДФС було проведено 0,8 тис. планових перев╕рок платник╕в податк╕в, 1,8 тис. позапланових перев╕рок та 0,4 тис. зустр╕чних зв╕рок.
Зокрема, проведено 26 перев╕рок ф╕нансових установ з в╕докремленими п╕дрозд╕лами, за результатами яких донараховано 165,2 млн грн.
За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пен╕ за порушення терм╕н╕в розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД на загальну суму 75,3 млн грн, а також податку на прибуток з ╕ноземних юридичних ос╕б на загальну суму 172,2 млн грн.
На виконання ухвал суду (у тому числ╕ отриманих в минулому роц╕) проведено 16 документальних перев╕рок, донараховано грошових зобов’язань на суму 14,8 млн грн. Кр╕м того, на виконання ╕нших доручень правоохоронних орган╕в, як╕
надаються п╕д час розсл╕дування крим╕нальних проваджень, проведено 104 документальн╕ перев╕рки та донараховано 59,9 млн грн.
Проведено 135 документальних перев╕рок дотримання законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи, донараховано 227,7 млн грн грошових зобов’язань.
У ц╕лому за результатами
контрольно-перев╕рочно╖ роботи донараховано до бюджету 6,9 млрд грн, з яких узгоджено 1,8 млрд грн (у тому числ╕ основного платежу з податку на прибуток — 493 млн грн, ПДВ — 623 млн грн).
Реальний вклад п╕дрозд╕л╕в аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету становить 1 549 млн грн: забезпечено надходжень грошовими коштами на 676 млн
грн, зменшено в╕д’╓мне значення об’╓кта оподаткування податком на прибуток на 4 113 млн грн, що попередило несплату податку у майбутньому на 740 млн грн, зменшено залишки в╕д’╓много значення ПДВ, який п╕сля бюджетного в╕дшкодування включа╓ться до складу податкового кредиту наступного пер╕оду, на 133 млн грн.
