Повернення авансових митних платеж╕в з «╓диного рахунку»: повторне оприлюднення проекту
ДФСУ повторно оприлюднила для обговорення проект зм╕н до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в.
5 лютого 2019 року ДФСУ повторно оприлюднила для обговорення проект наказу М╕нф╕ну «Про затвердження Зм╕н до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково
та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в» (завантажити). Про попередн╕й вар╕ант цього проекту ми писали тут.
Для чого вносяться зм╕ни?
Як пояснюють податк╕вц╕, документ розроблено з метою визначення ч╕ткого порядку повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) зарахованих на депозитний
рахунок 3734, який в╕дкритий у Держказначейств╕ на ╕м’я ДФСУ (дал╕ – «╓диний рахунок»).
Адже ще наприк╕нц╕ 2017 року наказом М╕нф╕ну в╕д 01.11.2017 р. №898 було затверджено Порядок перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення. У ньому, зокрема, прописано, що поетапно п╕дпри╓мства переводяться на обслуговування через «╓диний
рахунок», а саме:
на перех╕дний пер╕од (з 15 с╕чня 2018 року до 15 кв╕тня 2019 року) – за р╕шенням п╕дпри╓мства;
з 16 кв╕тня 2019 року – на пост╕йн╕й основ╕.
Проте на сьогодн╕ чинним законодавством не передбачено порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) з «╓диного рахунку». Вир╕шити це питання податк╕вц╕ вир╕шили шляхом внесення зм╕н та доповнень до наказу М╕нф╕ну
в╕д 18.07.2017 р. №643 «Про затвердження Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в».
Як╕ зм╕ни запропонован╕ цим проектом?
Порядок повернення авансових платеж╕в (передоплати) ╕ помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в пропону╓ться доповнити розд╕лом ╤V «Порядок повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734,
в╕дкритого в Казначейств╕ на ╕м’я ДФС».
У ньому прописано, що для повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) платников╕ податк╕в потр╕бно подати до ДФС заяву:
у письмовому вигляд╕ дов╕льно╖ форми, п╕дписану платником податк╕в та головним бухгалтером (у раз╕ наявност╕);
або засобами електронного зв’язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового п╕дпису
в╕дпов╕дальних ос╕б.
Така заява може бути подана протягом 1095 дн╕в з дня внесення авансових платеж╕в (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
У заяв╕ сл╕д зазначити:
найменування та код за ╢ДРПОУ або пр╕звище, ╕м’я, по батьков╕ та ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в, або сер╕я та номер паспорта (для ф╕зичних ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера
обл╕ково╖ картки платника податк╕в та пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕);
сума кошт╕в до повернення;
поточний рахунок платника податк╕в в установ╕ банку ╕з зазначенням рекв╕зит╕в.
П╕сля ре╓страц╕╖ в ДФС заява переда╓ться на опрацювання до п╕дрозд╕лу ДФС для п╕дготовки висновку.
Сво╓ю чергою, п╕дрозд╕л ДФС у терм╕н не б╕льше восьми робочих дн╕в:
перев╕ря╓ наявн╕сть кошт╕в на депозитному рахунку
3734 ДФС за даними автоматизовано╖ системи митного оформлення;
резерву╓ заявлен╕ до повернення платником податк╕в суми кошт╕в на пер╕од розгляду заяви шляхом проставлення в╕дпов╕дно╖ в╕дм╕тки в автоматизован╕й систем╕ митного оформлення;
оформлю╓ висновок про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС (дал╕ – висновок ДФС) за формою зг╕дно з додатком 4 до цього Порядку;
у раз╕, якщо вказана у заяв╕ платника податк╕в сума, за даними
автоматизовано╖ системи митного оформлення, у повному обсяз╕ в╕дсутня, готу╓ та направля╓ платнику податк╕в письмову в╕дмову у поверненн╕ кошт╕в з депозитного рахунку 3734 ДФС з пропозиц╕╓ю щодо проведення у раз╕ необх╕дност╕ зв╕рки залишк╕в сум кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) на депозитному рахунку 3734 ДФС;
у раз╕, якщо заявником не виконано вимоги пункту 2 цього розд╕лу, готу╓ та направля╓ платнику податк╕в письмову в╕дмову у поверненн╕ кошт╕в з депозитного рахунку 3734 ДФС.
П╕дрозд╕лом ДФС на п╕дстав╕ висновк╕в форму╓ться в електронному вигляд╕ ре╓стр ДФС належних до повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) та направля╓ться до Казначейства для повернення кошт╕в. Документи разом з висновком залишаються у п╕дрозд╕л╕ ДФС.
П╕дрозд╕л ДФС у в╕дпов╕дн╕й форм╕ автоматизовано╖ системи митного оформлення коригу╓ суму кошт╕в, у межах яко╖ можна
зд╕йснювати сплату платеж╕в при митному оформленн╕ товар╕в (зменшуючи загальну суму на суму кошт╕в, яка п╕дляга╓ поверненню платнику податк╕в), та зазнача╓ рекв╕зити зазначеного вище висновку ДФС, на п╕дстав╕ якого таке коригування проведено.
╤нформац╕ю щодо повернення кошт╕в платнику податк╕в посадова особа п╕дрозд╕лу ДФС заносить до журналу ре╓страц╕╖ висновк╕в про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизовано╖ системи митного оформлення.
Кр╕м того, Порядок пропону╓ться доповнити новими додатками:
Додаток 4. Висновок про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати)з депозитного рахунку 3734 ДФС (завантажити);
Додаток 5. Журнал ре╓страц╕╖ висновк╕в про повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати)з депозитного рахунку 3734 ДФС (завантажити).
Проектом наказу передбачено, що в╕н набере чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування. А нараз╕ сво╖ зауваження та
пропозиц╕╖ можна надавати у письмов╕й та електронн╕й форм╕ протягом м╕сяця з дня публ╕кац╕╖ цього оголошення за такими адресами:
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни: 04655, МПС, м. Ки╖в-53, Льв╕вська площа, 8, e-mail: l.sliamnieva@sfs.gov.ua.
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни: 01008, м. Ки╖в, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: infomf@minfin.gov.ua
Державна регуляторна служба Укра╖ни: 01011, м. Ки╖в, вул. Арсенальна, буд. 9/11.
Валютная свобода: что разрешает НБУ с завтрашнего дня
Новый формат валютных ограничений от НБУ заменит жесткое регулирование антикризисного Декрета 1993 года.
С 7 февраля Национальный банк Украины (НБУ) ослабит более двадцати валютных ограничений. Систему тотального контроля за операциями с валютой обещают заменить риск-ориентированным подходом по принципу "больше рисков - больше внимания".
Новая регуляторная база состоит из 8 постановлений НБУ - они создавались специально под Закон о валюте и валютных операциях, принятый Верховной Радой в июне прошлого года. Закон вступает в силу 7 февраля.
Какие ограничения снимут:
С 7 февраля НБУ ослабляет ряд ограничений и для юрлиц, и для населения. В основном новшества связаны с расширением лимитов на валютные операции, а также устранением ряда запретов (преимущественно для юрлиц), которые автоматически уйдут вместе с отказом от Декрета 93 года.
Ключевые изменения: из-под
валютного надзора полностью выведут мелкие операции до 150 000 грн; лицензии на операции за границей заменят лимитами (2 млн евро – для юрлиц, 50 000 евро – для физлиц); граничный срок расчетов по внешнеэкономическим контрактам расширят со 180 до 365 дней; населению разрешат покупать валюту через интернет, а также в банкоматах и терминалах (зависит от технической готовности самих банков); упростится процедура иностранных инвестиций для украинцев; лимит для почтовых денежных отправлений увеличится с 300 до
10 тысяч евро.
Кроме того украинцы без лицензии НБУ смогут инвестировать в ценные бумаги на глобальных рынках, вкладывать деньги в бизнес за границей, открывать счета в иностранных банках.
Отменяется требование для бизнеса предварительно резервировать средства в гривне для покупки валюты.
А с 1 марта НБУ снизит лимит обязательной продажи валютной выручки экспортерами на межбанке с 50% до 30%.
Всего НБУ заявил о более чем 20 ограничениях, которые будут ослаблены или отменены.
На виконання Порядку перерахування до державного бюджету митних та ╕нших платеж╕в, як╕ вносяться до/або п╕д час митного оформлення, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 01.11.2017 № 898, наказу Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни в╕д 10.01.2019 № 14 та в зв’язку з переведенням п╕дпри╓мств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, в╕дкритий в Державн╕й казначейськ╕й служб╕ Укра╖ни на ╕м’я Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни, нада╓мо до в╕дома рекв╕зити рахунк╕в для зарахування авансових платеж╕в (передоплати):
Для п╕дпри╓мств: код банку – 899998
рахунок – 37341039292197
код ╢ДРПОУ –
39292197
отримувач – Державна ф╕скальна служба Укра╖ни
УВАГА! З 18 березня 2019 року сплата та зарахування кошт╕в у вигляд╕ авансових платеж╕в (передоплати) на депозитний рахунок ..., в╕дкритий в Головному управл╕нн╕ Держказначейства у м. Ки╓в╕ на ╕м’я митниц╕, припиня╓ться.
Кр╕м того, з 16.04.2019 р. припиня╓ться митне оформлення товар╕в п╕дпри╓мств через зазначений рахунок.
Зд╕йснення операц╕й з експорту товар╕в «╓динником»
Враховуючи те, що розпод╕льч╕ рахунки використовуються банк╕вськими установами п╕д час перерахування певних вид╕в доход╕в в ╕ноземн╕й валют╕ на поточн╕ рахунки кл╕╓нт╕в як транзитн╕, то ДФС Укра╖ни д╕йшла висновку, що до складу доходу платника ╓диного податку в╕д зд╕йснення операц╕й з експорту товар╕в (роб╕т, послуг) включа╓ться сума кошт╕в, яка над╕йшла на поточний рахунок у гривнях в╕д обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни. Валютн╕ кошти перераховуються у
гривн╕ за оф╕ц╕йним курсом Нацбанку Укра╖ни на дату надходження ╖х на валютний рахунок ф╕зично╖ особи — п╕дпри╓мця.
/╤ПК в╕д 29.01.2018 р. № 296/6/99-99-13-01-03-15/╤ПК/
СЕРГ╤Й ТУПАЛЬСЬКИЙ: Як визволити митницю з пастки патентних "трол╕в"?
╤нтелектуальна д╕яльн╕сть та ╖╖ захист ╕з кожним роком набувають дедал╕ б╕льшого значення у розвитку економ╕к в усьому св╕т╕. У 2018 роц╕ на Одеськ╕й митниц╕ щонайменше раз на тиждень ф╕ксувалося зупинення митного оформлення вантажу через п╕дозру або у зв'язку з╕ зверненням щодо порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕. У б╕льш н╕ж 50% випадк╕в факти порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕ п╕дтвердились!
Одночасно зб╕льшу╓ться ╕ к╕льк╕сть випадк╕в так званого патентного трол╕нгу. Наприклад, лише з
грудня 2018 року до к╕нця с╕чня 2019-го мали м╕сце 14 випадк╕в зупинення митного оформлення вантажу волоських гор╕х╕в через звернення про незаконне використання корисних моделей, захищених патентом.
╤з правово╖ точки зору все у межах закону. Патентний "троль" за д╕ючим законодавством може без жодних проблем одержати патент на "корисну модель", яка ╓ добре в╕домою технолог╕╓ю. У випадку волоських гор╕х╕в мова йде про спос╕б ╖х пакування. Наприклад "винаходом" ╓ те, що гор╕хи спочатку вкладають у
вакуумний пакунок ╕з пол╕етилену, а пот╕м – у картонн╕ коробки. Отримавши такий патент, "троль" пода╓ заявку для внесення в╕домостей про нього до Митного ре╓стру об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕.
Митний ре╓стр об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ ╓ потужним механ╕змом боротьби з контрафактною продукц╕╓ю. На п╕дстав╕ даних, як╕ в ньому м╕стяться, митниця зобов'язана зупиняти перетин кордону товарами, як╕ п╕дозрюються в контрафактност╕.
Однак ╓ й ╕нша сторона медал╕. Використовуючи
цю ж зброю, "патентн╕ трол╕" мають ус╕ законн╕ п╕дстави заборонити експортн╕ або ╕мпортн╕ операц╕╖ з використанням в╕дпов╕дних товар╕в, якщо у суб'╓кта зовн╕шньо-економ╕чно╖ д╕яльност╕ нема╓ дозволу (купленого, звичайно) в╕д патентовласника на використання патенту.
Станом на сьогодн╕ в Митному ре╓стр╕ заре╓стровано с╕м патент╕в на корисн╕ модел╕ щодо пакування гор╕х╕в. Ус╕ вони не т╕льки повторюють загальновживан╕ методи пакування (пл╕вка, коробки), а й м╕стять ознаки один одного.
Власники
патент╕в, за якими стоять б╕знес-групи, що займаються експортом гор╕х╕в, пост╕йно воюють одне з одним, намагаючись монопол╕зувати ринок. Кожна з груп пода╓ до митниць вимоги припинити експорт гор╕х╕в ╕ншими суб'╓ктами ЗЕД через порушення прав ╕нтелектуально╖ власност╕ на пакування.
А митниця не може не т╕льки в╕дмовити ╖м (бо под╕бних д╕й в╕д не╖ вимага╓ Митний
кодекс та м╕жнародн╕ угоди), а нав╕ть в╕дмовити у внесенн╕ чергового патенту на пакування гор╕х╕в у картонну коробку до Митного ре╓стру, якщо в╕дпов╕дний документ було видано патентним в╕домством Укра╖ни.
Справа не обмежу╓ться гор╕хами. Фактично запатентувати сьогодн╕ можна будь-що: в╕д зовн╕шнього вигляду моб╕льних телефон╕в до в╕шалок для одягу. ╤ на п╕дстав╕ цього блокувати зовн╕шньо-економ╕чн╕ операц╕╖ будь-кого.
Уже сьогодн╕, анал╕зуючи Митний ре╓стр об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖
власност╕, можна зробити висновок, що потенц╕йними об'╓ктами для под╕бного патентного "трол╕нгу" ╓ св╕жа зелень, гарбузове нас╕ння, шини для велосипед╕в та автомоб╕л╕в, автозапчастини та нав╕ть зубочистки!
Проблема набула серйозного характеру. Однак н╕якого ризику для патентних "трол╕в" нема╓. А весь негатив д╕ста╓ться митниц╕, яка за законом зобов'язана блокувати вантаж╕ та витребувати у ╖хн╕х власник╕в п╕дтвердження прав на використання об'╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕.
В умовах
в╕дсутност╕ д╕╓вого механ╕зму боротьби з патентним "трол╕нгом", Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни за ╕н╕ц╕ативи прем'╓р-м╕н╕стра Володимира Гройсмана вн╕с до Верховно╖ Ради законопроект №9385 "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо ╕мплементац╕╖ окремих положень законодавства ╢вропейського союзу у сфер╕ ╕нтелектуально╖ власност╕". Боротьба з патентним "трол╕нгом" – одне з ключових завдань документа.
Серед його положень д╕йсно ╓ так╕, як╕, за нашою оц╕нкою, унеможливлять патентний
"трол╕нг" на митниц╕ або зведуть його до окремих р╕дк╕сних випадк╕в. Перш за все через те, що об'╓ктом корисно╖ модел╕ в новому законопроект╕ ╓ пристр╕й, а не "продукт (пристр╕й, речовина тощо) або процес у будь-як╕й сфер╕ технолог╕╖", як це ╓ зараз. Тобто способи пакування гор╕х╕в перестануть бути корисними моделями. Кр╕м того, для корисних моделей та промислових зразк╕в пропону╓ться встановити б╕льш жорстк╕ вимоги для отримання патенту. Об'╓кти ж, як╕ в╕др╕зняються лише незначними деталями, ре╓струватися
не будуть.
Також п╕сля прийняття та набуття чинност╕ законопроекту будь-яка особа зможе подати заяву про визнання прав на винах╕д (корисну модель) нед╕йсними повн╕стю або частково з п╕дстав нев╕дпов╕дност╕ винаходу умовам патентоспроможност╕. Тобто якщо нав╕ть патенти на картонн╕ коробки та пл╕вку не втратять свою чинн╕сть одразу, вони все одно з часом просто будуть в╕дм╕нен╕! ╤ зроблять це сам╕ п╕дпри╓мц╕ в межах сво╓╖ конкурентно╖ боротьби, у стисл╕ терм╕ни.
Зрозум╕ло, що в передвиборчий
пер╕од прийняття цього законопроекту може в╕дкластися. Однак ╓ ще одна можлив╕сть тимчасово перекрити кисень патентним "тролям".
Д╕╓вим запоб╕жником може стати обов'язок внесення грошово╖ застави при поданн╕ заяви про сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕. Ус╕ витрати, пов'язан╕ з зупиненням митного оформлення, як╕ понесе власник вантажу або митниця у раз╕ зловживання правовласниками сво╖ми правами з метою недоброчесно╖ конкуренц╕╖, зг╕дно з Митним кодексом, повинн╕ лягти на
"горе-винах╕дника". Проте невизначен╕сть механ╕зму в╕дшкодування таких витрат на тепер╕шн╕й час потребу╓ звернення до суду. Внесення ж застави дозволить в╕дразу притягнути недоброчесного правовласника до ф╕нансово╖ в╕дпов╕дальност╕ за зловживання правами.
Така практика вже досить давно застосову╓ться в ╢вропейському союз╕ та довела свою ефективн╕сть.
╤, головне, ╖╖ можна ╕мплементувати до законодавства Укра╖ни, затвердивши постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в в╕дпов╕дний порядок внесення застави.
Зм╕нено коди УКТ ЗЕД п╕д час митного оформлення: якою датою склада╓ться РК до ПН
За операц╕╓ю з постачання ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в (за як╕ отримано попередню оплату) у раз╕ зм╕ни код╕в УКТ ЗЕД п╕д час митного оформлення таких товар╕в розрахунок коригування до податково╖ накладно╖ склада╓ться на дату ╖х митного оформлення.
Кабм╕н припинив д╕ю Угоди про загальн╕ умови поставки товар╕в м╕ж кра╖нами СНД
Уряд прийняв постанову щодо припинення д╕╖ Угоди про загальн╕ умови поставок товар╕в м╕ж орган╕зац╕ями держав-учасниць Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав.
Постанову прийнято на виконання р╕шення Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни в╕д 02.05.2018 р. «Про припинення д╕╖ для Укра╖ни окремих м╕жнародних договор╕в, укладених у рамках Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав», затвердженого Указом Президента Укра╖ни в╕д 19.05.2018 р. № 139.
За
результатами проведеного центральними органами виконавчо╖ влади анал╕зу м╕жнародних договор╕в СНД з економ╕чних питань, Угода про загальн╕ умови поставок товар╕в м╕ж орган╕зац╕ями держав-учасниць Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав застар╕ла, втратила сво╓ практичне значення.
Р╕шення Уряду дозволить привести догов╕рно-правову базу в рамках СНД у в╕дпов╕дн╕сть до сучасних реал╕й в╕дносин.
Ком╕тет з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики рекоменду╓ прийняти за основу зм╕ни до Митного кодексу щодо деяких питань виконання Укра╖ною м╕жнародних угод
Ком╕тет з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики на сво╓му зас╕данн╕ 5 лютого розглянув проект Закону Укра╖ни про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо деяких питань виконання Глави 5 Розд╕лу IV Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони (№
7473). Основною метою даного законопроекту ╓ запровадження в Укра╖н╕ ╕нституту авторизованого економ╕чного оператора аналог╕чного тому, що функц╕ону╓ в ╢С, та виконання Укра╖ною зобов’язань, передбачених Угодою про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢С, ╢вропейським Сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони.
Кр╕м цього, значна частина положень законопроекту стосу╓ться зм╕ни ╕снуючих на сьогодн╕ процедур декларування товар╕в. Зокрема, законопроект передбача╓ запровадження коротко╖ вв╕зно╖ декларац╕╖, яка застосову╓ться в ╢С.
Даний законопроект розроблено на основ╕ проекту Закону Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо уповноваженого економ╕чного оператора та спрощень митних формальностей” (№ 4777), який Ком╕тет за результатами розгляду на зас╕данн╕ 21.06.2017 вир╕шив рекомендувати Верховн╕й Рад╕ повернути суб’╓кту права
законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи на доопрацювання.
Попри значн╕ доопрацювання, внесен╕ уточнення ╕ правки, члени Ком╕тету в ход╕ зас╕дання висловили ряд зауважень до нового законопроекту ╕ визнали, що в╕н потребу╓ сутт╓вого доопрацювання.
Головне науково-експертне управл╕ння Апарату Верховно╖ Ради також висловило ряд зауважень до даного законопроекту, але вважа╓, що за умови ╖х врахування в╕н може бути прийнятий за основу.
Розум╕ючи
важлив╕сть виконання Укра╖ною сво╖х м╕жнародних зобов’язань, що випливають з Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢С, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами з ╕ншо╖ сторони, Ком╕тет вир╕шив рекомендувати Верховн╕й Рад╕ проект Закону Укра╖ни про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо деяких питань виконання
Глави 5 Розд╕лу IV Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони прийняти за основу.
Якщо позначка ознаки ╕мпортованого товару в ПН в╕дсутня: чи буде податковий кредит
ДФС Укра╖ни пов╕домила, що оск╕льки позначка ознаки ╕мпортованого товару не включена до перел╕ку обов’язкових рекв╕зит╕в податково╖ накладно╖, який встановлено п. 201.1 ст. 201ПКУ, а ╖╖ наявн╕сть не створю╓ перешкод для ╕дентиф╕кац╕╖ зд╕йсненно╖ операц╕╖, то заповнення (або не заповнення) графи 3.2 розд╕лу Б податково╖ накладно╖ не впливатиме на право в╕дображення податкового кредиту з ПДВ у
покупця таких товар╕в (за умови правильного заповнення обов’язкових рекв╕зит╕в податково╖ накладно╖, ╖╖ ре╓страц╕╖ в ╢РПН та дотримання ╕нших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).
У раз╕ отримання за контрактом виручки в ╕ноземн╕й валют╕ за надан╕ товари (роботи, послуги) доходом ф╕зично╖ особи — п╕дпри╓мця — платника ╓диного податку ╓ вся сума кошт╕в (з врахуванням ком╕с╕╖, утримано╖ банком), що над╕йшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземно╖ валюти, встановленим Нацбанком Укра╖ни на дату отримання валюти.
/╤ПК в╕д 25.01.2018 р. № 280/6/99-99-13-01-03-15/╤ПК/
«Добров╕льний внесок» при розмитненн╕ ╓вроблях пропонують в╕дм╕нити
У Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано законопроект № 9519, яким пропону╓ться внести зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо спрощення оподаткування транспортних засоб╕в.
Проект закону передбача╓ внесення зм╕н до Прик╕нцевих та перех╕дних положень Митного кодексу Укра╖ни, за якими скасову╓ться «добров╕льна сплата» до державного бюджету кошт╕в в сум╕, що дор╕вню╓ розм╕ру п’ятисот неоподаткованих м╕н╕мум╕в доход╕в громадян, ф╕зичною особою, яка ╓ власником транспортного засобу
або уповноважена розпоряджатися ним, яка деклару╓ такий транспортний зас╕б для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
Кр╕м того, законопроектом пропону╓ться внести зм╕ни до Закону Укра╖ни «Про Нац╕ональну пол╕ц╕ю», якими скасову╓ться така п╕дстава для зупинки пол╕цейським транспортного засобу як зупинка авто на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖ з метою виявлення передач╕ транспортного засобу у волод╕ння, користування або розпорядження особам, як╕ не ввозили такий транспортний зас╕б на митну
територ╕ю Укра╖ни, або не пом╕щували в митний режим транзиту, а також скасову╓ться обов’язок пол╕цейського зупиняти транспортн╕ засоби, якщо ╕сну╓ ╕нформац╕я про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний зас╕б ╓ об’╓ктом порушення митних правил.
Також законопроектом передбачено доручити Кабм╕ну внести на розгляд Верховно╖ Ради пропозиц╕╖ щодо спрямування у 2019 — 2022 роках на пенс╕йне забезпечення надходжень митних платеж╕в,
отриманих при митному оформленн╕ транспортних засоб╕в, що були ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни протягом трьох рок╕в з дня набрання чинност╕ цим Законом.
Передбача╓ться, що прийняття законопроекту дозволить зменшити варт╕сть транспортних засоб╕в, створить правов╕ та економ╕чн╕ умови для ре╓страц╕╖ ран╕ше ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖, та, як насл╕док, знизить р╕вень соц╕ально╖ напруги щодо цього питання.
Подписаться на рассылку Новостей
Задать свой вопрос в
форуме
