Участь Укра╖ни у Рег╕ональн╕й Конвенц╕╖ про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження
21.02.2018 | 14:48 | Департамент м╕жнародного торговельно-економ╕чного сп╕вроб╕тництва та ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖.
Рег╕ональна конвенц╕я про пан-╓вро-середземноморськ╕ преференц╕йн╕ правила походження (Пан-╢вро-Мед, П╢М, Конвенц╕я) – це ╕нструмент, який встановлю╓ ╕дентичн╕ правила походження товар╕в, що застосовуються в рамках угод про в╕льну торг╕влю, укладених м╕ж ╖╖ Догов╕рними сторонами.
Можлив╕сть при╓днання Укра╖ни до Конвенц╕╖ була передбачена положеннями Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С. У вересн╕ 2016 року Укра╖на подала заявку на участь у Конвенц╕╖, яка була схвалена Сп╕льним ком╕тетом Конвенц╕╖ у травн╕ 2017 року. В╕дпов╕дний нормативно правовий акт про при╓днання нашо╖ держави до П╢М
(Закон Укра╖ни в╕д 08.11.2017 №2187-VIII) набув чинност╕ 12 грудня 2017 року.
Укра╖на набула статусу учасниц╕ 1 лютого 2018 року.
На кра╖ни-учасниц╕ Пан-╢вро-Мед припада╓ майже 60% укра╖нського експорту та 50% ╕мпорту (за даними Держстату за 11 м╕сяц╕в 2017 року). Використання ╕дентичних правил походження та д╕агонально╖ кумуляц╕╖ дозволить
експортувати товари за преференц╕йними ставками мита, що зб╕льшить вигоди для нац╕ональних експортер╕в. Це означатиме зб╕льшення можливостей для преференц╕йного експорту в╕тчизняних товар╕в на перспективн╕ ринки, що супроводжуватиметься б╕льшим використанням виробничого потенц╕алу, в╕дкриттям нових можливостей кооперац╕╖ у торг╕вл╕ м╕ж сторонами, у т.ч. шляхом залучення до рег╕ональних та м╕жнародних ланцюг╕в створення додано╖ вартост╕, зб╕льшить прит╕к прямих ╕ноземних ╕нвестиц╕й та сприятиме в╕дкриттю
нових виробничих потужностей.
Окр╕м цього, за оц╕нками експерт╕в, з урахуванням участ╕ Укра╖ни, прогнозована майбутня л╕берал╕зац╕я торг╕вл╕, реал╕зована за умовами угод про в╕льну торг╕влю у рег╕он╕ П╢М, може досягти ефекту створення торг╕вл╕ у обсяз╕ до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США) за найб╕льш оптим╕стичним сценар╕╓м.
За попередн╕ми оц╕нками перспективними секторами економ╕ки для застосування положень Конвенц╕╖ ╓: виробництво автомоб╕льних комплектуючих, машинобудування, деревообробна
промислов╕сть (виробництво готових мебл╕в), текстильна промислов╕сть та виробництво взуття.
На сьогодн╕ Укра╖ною укладено угоди про в╕льну торг╕влю (УВТ) з наступними учасниками Рег╕онально╖ конвенц╕╖: ╢С,╢АВТ,
Груз╕я, Македон╕я, Молдова, Чорногор╕я. Ц╕ угоди м╕стять протоколи про походження товар╕в, як╕ мають в╕дм╕нност╕, характерн╕ для кожно╖ з угод. Нараз╕ розпочато роботу щодо зам╕ни згаданих протокол╕в правилами походження Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед.
П╕сля цього буде можливо використовувати правила походження П╢М у торг╕вл╕ з цими кра╖нами. На стад╕╖ переговор╕в знаходяться також УВТ з кра╖нами-членами Рег╕онально╖ конвенц╕╖: Туреччина, ╤зра╖ль, Серб╕я. Правила походження П╢М автоматично будуть
застосовуватися у цих угодах з моменту набуття ними чинност╕.
Перев╕рку авто на дотримання еколог╕чних норм проводитимуть т╕льки п╕д час держре╓страц╕╖
Рада прийняла проект закону про внесення зм╕н до статт╕ 2 Закону Укра╖ни «Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в» (щодо вдосконалення норм Закону Укра╖ни).
В ход╕ ранкового пленарного зас╕дання Верховна Рада Укра╖ни прийняла проект закону про внесення зм╕н до статт╕ 2 Закону Укра╖ни «Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в» (щодо вдосконалення норм Закону Укра╖ни) (№5470-д) за основу ╕ вц╕лому. «За» проголосувало 235 народних депутати.
Закон скасову╓ положення про пропуск на територ╕ю Укра╖ни т╕льки транспортних засоб╕в, як╕ в╕дпов╕дають еколог╕чним нормам.
Зг╕дно з пояснювальною запискою, перев╕рку авто на дотримання еколог╕чних норм пропонують проводити т╕льки п╕д час держре╓страц╕╖, щоб мати можлив╕сть переобладнати авто вже на територ╕╖ Укра╖ни.
Нагадування! Про перенесення робочих дн╕в у 2018 роц╕
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
в╕д 11 с╕чня 2018 р. N 1-р
Ки╖в
Про перенесення робочих дн╕в у 2018 роц╕
З метою забезпечення рац╕онального використання робочого часу ╕ створення сприятливих умов для святкування 8 березня - М╕жнародного ж╕ночого дня, 1 травня - Дня прац╕, 28 червня - Дня Конституц╕╖ Укра╖ни, 25 грудня - Р╕здва Христового та у 2019 роц╕ 1 с╕чня - Нового року рекомендувати кер╕вникам п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й (за винятком
орган╕в Пенс╕йного фонду Укра╖ни, Укра╖нського державного п╕дпри╓мства поштового зв'язку "Укрпошта", Державно╖ казначейсько╖ служби та банк╕вських установ) для прац╕вник╕в, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вих╕дними днями в суботу та нед╕лю, перенести у 2018 роц╕ в порядку та на умовах, визначених законодавством, робоч╕ дн╕ з:
п'ятниц╕ 9 березня на суботу 3 березня;
понед╕лка 30 кв╕тня на суботу 5 травня;
п'ятниц╕ 29 червня на суботу 23 червня;
понед╕лка 24
грудня на суботу 22 грудня;
понед╕лка 31 грудня на суботу 29 грудня.
Спец╕альний режим роботи банк╕в ╕ ╖х установ у зазначен╕ дн╕ встановлю╓ Нац╕ональний банк.
ДФС про розстрочення або в╕дстрочення виконання судових р╕шень про стягнення податкового боргу
П╕дставою для в╕дстрочення виконання судового р╕шення ╓ звернення особи ╕з заявою до суду про в╕дстрочення р╕шення з обумовленням причин неможливост╕ виконати судове р╕шення у встановлений законом строк, тобто за доведен╕стю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим. Перел╕к обставин, що св╕дчать про наявн╕сть загрози виникнення або накопичення податкового боргу, ╕ доказ╕в ╕снування таких обставин затверджений постановою КМУ в╕д 27.12.2010 р. №1235.
На це зверта╓ увагу ГУ ДФС у Черн╕г╕вськ╕й област╕.
У постанов╕ Верховного Суду в╕д 01.02.2018 р. у справ╕ № 805/1779/15-а вказано, що питання розстрочення або в╕дстрочення постанови суду знаходяться в площин╕ процесуального права. Разом ╕з тим, п╕дстави (наявн╕сть обставин, що ускладнюють виконання судового р╕шення: в╕дсутн╕сть кошт╕в на рахунку, в╕дсутн╕сть присудженого майна в натур╕, стих╕йне лихо тощо), залежать в╕д
предмету спору, у межах сп╕рних правов╕дносин в╕д правово╖ природи податкового боргу.
На думку суду, норми ст. 100 ПКУ, як╕ регулюють правила розстрочення та в╕дстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податк╕в, ╓ спец╕альними нормами щодо доказ╕в як п╕дстав для в╕дстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПКУ) та порядку погашення податкового боргу (п. 100.7 ПКУ).
П╕дстави в╕дстрочення боргового зобов'язання судом, передбачен╕ нормами Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни, не ╓ вичерпними ╕ мають
застосовуватися в сукупност╕ з нормами матер╕ального права.
Отже, п╕д час вир╕шення питання щодо в╕дстрочення або розстрочення сплати суми податкового боргу, адм╕н╕стративний суд ма╓ керуватись нормами матер╕ального права ПКУ (з урахуванням норм п. 100.7 ПКУ щодо погашення суми боргу не п╕зн╕ше 12 календарних м╕сяц╕в з дня його виникнення або одноразово у повному обсяз╕) та вказаною вище постановою КМУ.
Разом з тим, Верховний Суд вважа╓, що одночасне розстрочення та в╕дстрочення виконання постанови суду суперечить положенням статт╕ 263 Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни.
Рада увеличила штрафы за админнарушения на границе
За злостное неподчинение требованию пограничников будут наказывать штрафом от 50 до 100 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан.
Сегодня, 27 февраля, Верховная Рада увеличила штрафы за админнарушения на границе. За изменения в Кодекс административных правонарушений и другие законы по поводу обеспечения безопасности на границе 5442 во втором чтении и в целом проголосовал 251 депутат, передает корреспондент LIGA.net.
За злостное неподчинение требованию пограничников будут
наказывать штрафом от 50 до 100 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан. Сейчас штраф составляет от пяти до десяти минимумом.
Топ-6 ╓вро╕нтеграц╕йних завдань для Ради: проблемн╕ м╕сця у виконанн╕ Угоди
Досв╕д виконання Укра╖ною Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С св╕дчить: нашим "слабким м╕сцем" ╓ Верховна рада.
З р╕зних причин багато важливих ╓вро╕нтеграц╕йних законопроект╕в лежали роками, гальмуючи омр╕яну ╕нтеграц╕ю з ╓вропейським правовим простором. Як насл╕док, станом на к╕нець 2017 року Укра╖на нав╕ть на чверть не виконала сво╖х
зобов’язань.
Нин╕шн╕й р╕к для Ради ма╓ стати передвиборчим. Тож чи побачимо ми ривок перед ф╕н╕шем?
З початком 2018 року п╕д приц╕лом ╓вро╕нтегратор╕в опинилося 16 сфер, ╕мплементац╕я вимог Угоди щодо яких залежить в╕д вол╕ народних депутат╕в.
Це техн╕чн╕ бар’╓ри у торг╕вл╕, сан╕тарн╕ та ф╕тосан╕тарн╕ заходи, реформування митно╖ сфери, конкуренц╕я, громадське здоров’я, транспортн╕ послуги, ╕нтелектуальна власн╕сть, дерегуляц╕я,
д╕яльн╕сть кампан╕й, електронна торг╕вля та торг╕вля послугами, оподаткування, статистика, енергетика, навколишн╓ середовище, соц╕альна пол╕тика та транскордонна сп╕впраця.
Майже вс╕ передбачен╕ Угодою на цей р╕к законопроекти уже заре╓строван╕ у Верховн╕й рад╕.
Техн╕чн╕ бар’╓ри у торг╕вл╕
Законопроект "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо техн╕чних регламент╕в та оц╕нки в╕дпов╕дност╕" (№6235) уже вносився до порядку денного, однак черга до голосування до нього не д╕йшла.
В╕н пропону╓ зм╕ни до норм вже ╕снуючого законодавства, а також ╕мплементац╕ю важливих норм акт╕в ╢С. Також даний проект закону сл╕д розглядати як
п╕дготовку до п╕дписання АССА (Угода про оц╕нку в╕дпов╕дност╕ та прийнятн╕сть промислових товар╕в).
Нагада╓мо, що п╕сля п╕дписання АССА торг╕вля товарами м╕ж Укра╖ною та ╢С у визначених секторах (для початку – машини, низьковольтне обладнання, електромагн╕тна сум╕сн╕сть) в╕дбуватиметься майже на таких же умовах, як м╕ж кра╖нами-членами ╢С.
В╕дтак, прийняття цього проекту закону наблизить Укра╖ну до омр╕яно╖ ╕нтеграц╕╖ з промисловими ринками ╢С.
Безпечн╕сть харчово╖
продукц╕╖
Незважаючи на значн╕ досягнення у ц╕й сфер╕ (ухвалення законопроект╕в про державний контроль, безпеку та г╕г╕╓ну корм╕в тощо), як╕ уже в╕дкривають двер╕ перед експортом харчово╖ продукц╕╖ до ╢С, перед Укра╖ною сто╖ть ще значне домашн╓ завдання.
Так, уже цьогор╕ч у парламент╕ необх╕дно розглянути
законопроект "Про ╕нформац╕ю для споживач╕в харчових продукт╕в" (№ 4126-1 – попередн╕й текст, не узгоджений з╕ стейкхолдерами). Положення проекту, за попередньою оц╕нкою, в╕дпов╕дають Регламенту 1169/2011 про надання споживачам ╕нформац╕╖ про харчов╕ продукти.
В╕дпов╕дно до нього ╕нформац╕я про харчов╕ продукти ма╓ забезпечувати високий р╕вень захисту здоров’я та ╕нтерес╕в
споживач╕в та попереджувати так╕ ситуац╕й, коли споживач╕ можуть бути введен╕ в оману.
Наступний важливий законопроект – "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо врегулювання проведення деяких ф╕тосан╕тарних процедур" (№ 6673) – ма╓ незначн╕ техн╕чн╕ зауваження. Однак так╕ зм╕ни можна узгодити м╕ж першим та другим читанням.
Два ╕нших
законопроекти не лише не отримали негативну оц╕нку експерт╕в, а й можуть зн╕велювати уже отриманий прогрес.
Так, законопроект "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо безпечност╕ харчових продукт╕в" (№ 4589) суперечить прийнятому закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти", який базу╓ться на положеннях акт╕в ╢С, визначених в Угод╕ про асоц╕ац╕ю.
Ще один законопроект – "Про вимоги до предмет╕в та матер╕ал╕в, що контактують з харчовими продуктами" (№ 4611) – взагал╕ не в╕дпов╕да╓ вимогам ╓вропейського законодавства ╕ потребу╓ розробки нового
тексту.
Реформа митно╖ сфери
Ця сфера чи не найб╕льше показу╓ в╕дсутн╕сть вол╕ народних депутат╕в виконувати свою роботу. Так, п'ять важливих для м╕жнародно╖ торг╕вл╕ законопроект╕в б╕льше двох рок╕в не виходять з проф╕льного ком╕тету. Хоча по сут╕ норм законопроекти в╕дпов╕дають вимогам ╓вропейського законодавства.
Перший – проект закону "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо приведення транзитних процедур у
в╕дпов╕дн╕сть ╕з Конвенц╕╓ю про ╓диний режим транзиту та Конвенц╕╓ю про спрощення формальностей у торг╕вл╕ товарами" (№ 5627).
В╕н вносить до Митного кодексу норми, як╕ "в╕дсилають" до конвенц╕╖ NCTS (в частин╕ транзитних перем╕щень товар╕в м╕ж Укра╖ною та ╢С) та конвенц╕╖ SAD (в частин╕ заповнення митних декларац╕й). Однак конкретн╕ зм╕ни та механ╕зми впровадження сп╕льно╖ процедури транзиту в законопроект╕ в╕дсутн╕.
При╓днання Укра╖ни до конвенц╕╖ NCTS неможливе без ╕мплементац╕╖ Укра╖ною основних положень Митного кодексу ╢С щодо транзиту товар╕в,
митного боргу, гарантування сплати митних платеж╕в тощо. Тому необх╕дно доопрацювати окрем╕ норми законопроекту п╕д час його п╕дготовки до другого читання.
Два ╕нших – законопроекти "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо особливостей оподаткування операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в уповноваженими економ╕чними операторами" (№ 4776) та "Про
внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни (щодо уповноваженого економ╕чного оператора ( УЕО ) та спрощень митних формальностей)" (№ 4777).
Ц╕ законопроекти вносять в укра╖нське законодавство положення Митного кодексу ╢С, зокрема, в частин╕
спрощення митних формальностей для уповноважених економ╕чних оператор╕в, подання коротко╖ вв╕зно╖ декларац╕╖ перев╕зниками, запровадження постмитного контролю п╕сля завершення митного оформлення, скорочення обсягу паперових документ╕в, необх╕дних для митного оформлення тощо.
До ц╕╓╖ групи також варто в╕днести проект закону "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розд╕лу IV Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським
Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ та ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони") № 7473, який вводить перех╕дний пер╕од до трьох рок╕в для поступового впровадження ╕нституту УЕО в Укра╖н╕, до слова "перейменовуючи" його на авторизованого економ╕чного оператора.
Останн╕й – проект закону Укра╖ни "Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших
законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо запровадження механ╕зму "╓диного в╕кна" та оптим╕зац╕╖ зд╕йснення контрольних процедур при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни" (№ 7010).
В╕н створю╓ законодавчу бази для функц╕онування механ╕зму "╓диного в╕кна" при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон.
Хоча попередня оц╕нка експерт╕в ╓ позитивною, п╕д час подальшо╖ роботи над законопроектом мають узгоджуватися м╕ж собою норми ╕нших наявних у парламент╕ проект╕в закон╕в у сфер╕ нетарифного регулювання.
Загалом для як╕сно╖ адаптац╕╖ митного законодавства Укра╖ни до права
╢С необх╕дно розробити ╓диний комплексний законопроект про внесення зм╕н до Митного кодексу.
Такий законопроект мав би фокусуватися на положеннях Митного кодексу ╢С, у тому числ╕ щодо орган╕зац╕╖ митного
контролю та перев╕рки митних декларац╕й, концепц╕╖ "митного боргу", гарантування сплати митного боргу, системи митних режим╕в, оскарження р╕шень митних орган╕в тощо.
Захист конкуренц╕╖
У парламент╕ вже давно заре╓стровано законопроект "Про внесення зм╕н до законодавства про захист економ╕чно╖ конкуренц╕╖ щодо визначення органами Антимонопольного ком╕тету Укра╖ни розм╕ру штраф╕в за порушення законодавства про захист економ╕чно╖ конкуренц╕╖" (№2431).
Спочатку цей проект закону м╕стив прогресивну норму, яка передбачала судовий перегляд розм╕ру штрафу, накладеного Антимонопольним ком╕тетом на компан╕ю. Однак проф╕льний ком╕тет вир╕шив прибрати цю новац╕ю.
Проте залишилась важлива норма, яка перетворю╓ Методику щодо накладення штраф╕в на компан╕╖ за порушення конкуренц╕╖ на обов’язковий до
виконання документ, на який можна посилатися у суд╕.
Громадське здоров’я
У сфер╕, що стосу╓ться трансплантац╕╖ орган╕в, важливим залиша╓ться законопроект "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо охорони здоров'я та трансплантац╕╖ орган╕в та ╕нших анатом╕чних матер╕ал╕в людин╕" (№2386а-1), який прийнято в першому
читанн╕.
П╕сля цього була створена робоча група, яка внесла до тексту законопроекту основн╕ положення директив щодо трансплантац╕╖ кл╕тин та тканин. Проте вже б╕льше року законопроект не розгляда╓ться проф╕льним ком╕тетом ВРУ.
Ц╕кавою ╓ ситуац╕я щодо законопроект╕в, як╕ стосуються сфери тютюнопал╕ння.
Так, заре╓стровано два законопроекти: (№ 2820 та № 2430). Вони в╕дображають д╕аметральн╕ позиц╕╖ р╕зних груп стейкхолдер╕в: орган╕зац╕й, як╕ борються з тютюнопал╕нням (законопроект базу╓ться на нов╕й Директиви 2014/40/╢С, що м╕стить б╕льш жорстк╕ вимоги до тютюнових кампан╕й), та тютюнових кампан╕й (╖хн╕й законопроект базу╓ться на стар╕й Директив╕ 2001/37/╢С, яка м╕стить менш жорстк╕ вимоги до тютюнових кампан╕й).
На нашу думку, для усп╕шно╖ подальшо╖ адаптац╕╖ законодавства у ц╕й сфер╕ необх╕дно узгодити консенсусний вар╕ант, який задовольнить зац╕кавлен╕ сторони.
Транспортн╕ послуги
Ця сфера, як ╕ митниця, на жаль, тривалий час знаходилася на перифер╕╖ пр╕оритет╕в парламентар╕в. Тому накопичився чималий список необх╕дних
для ухвалення законопроект╕в.
Почнемо з ложки дьогтю – законопроекту №7317, який отримав в╕дверто негативну оц╕нку експерт╕в, – щоб уникнути подальших ман╕пуляц╕й навколо його розгляду.
Цей документ спотворю╓ норми директиви щодо перев╕рок з придатност╕ до експлуатац╕╖ автомоб╕л╕в та автопричеп╕в, а також м╕стить значн╕ корупц╕йн╕ ризики щодо ново╖
системи проведення техн╕чних огляд╕в приватних автомоб╕л╕в. Також у ньому не враховано б╕льш╕сть норм щодо початково╖ квал╕ф╕кац╕╖ ╕ пер╕одично╖ п╕дготовки вод╕╖в деяких вид╕в автомоб╕льного транспорту для перевезення товар╕в або пасажир╕в.
Наступн╕ законопроекти у сфер╕ транспортних послуг мають позитивну оц╕нку.
Так, проект закону "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни у сфер╕ автомоб╕льного транспорту з метою приведення ╖х у
в╕дпов╕дн╕сть з актами ╢вропейського Союзу" (№ 7386) ма╓ б╕льш вдалу спробу ╕мплементац╕╖ законодавства ╢С у сфер╕ автомоб╕льного транспорту, н╕ж вищезгаданий №7317, але до нього ╓ певн╕ зауваження, що можуть бути виправлен╕ м╕ж читаннями.
Також позитивно оц╕нен╕ законопроекти "Про зал╕зничний транспорт Укра╖ни" (№ 7316), "Про внутр╕шн╕й водний транспорт" (№ 2475а), "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в
Укра╖ни щодо приведення ╖х у в╕дпов╕дн╕сть ╕з законодавством ╢вропейського Союзу у сфер╕ перевезення небезпечних вантаж╕в" (№ 7387). ╥х можна приймати в першому читанн╕, доопрацьовувати ╕ ухвалювати в ц╕лому.
Тож спод╕ва╓мося, що хоча б перед черговими виборами парламент таки спроможеться на ╕стор╕ю усп╕ху щодо виконання ╓вро╕нтеграц╕йних зобов’язань ╕ покаже продуктивних
п╕втора року роботи.
Автори:
Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Укра╖нський центр ╓вропейсько╖ пол╕тики",
М╕нф╕н: “╢диним в╕кном” в укра╖нських митницях користу╓ться близько 80% б╕знесу
З 1 лютого 2018 року в укра╖нських митницях запрацював оновлений порядок ╕нформац╕йного обм╕ну за принципом «╓диного в╕кна».
Напередодн╕, 31 с╕чня, за пропозиц╕ями представник╕в б╕знесу ╕ незалежних експерт╕в та з урахуванням практичного досв╕ду застосування механ╕зму «╓диного в╕кна» Уряд схвалив р╕шення про вдосконалення ц╕╓╖ системи.
Зокрема, було запроваджено диференц╕йований п╕дх╕д до обов’язкового застосування “╓диного в╕кна” з урахуванням особливостей транспортних операц╕й.
Це
означа╓, що з 1 лютого було продовжено на 1 р╕к можлив╕сть добров╕льного застосування системи «╓диного в╕кна» у таких випадках:
перем╕щення товар╕в транзитом; вивезення за меж╕ Укра╖ни товар╕в морським, зал╕зничним та ав╕ац╕йним транспортом; ввезення в Укра╖ну товар╕в у поштових або м╕жнародних експрес-в╕дправленнях; декларування товар╕в в нових м╕сцях митного оформлення, у яких менше 90 дн╕в застосову╓ться система «╓диного в╕кна». Кр╕м того, було запроваджено ризик-ор╕╓нтований п╕дх╕д до
обрання об’╓кт╕в ф╕тосан╕тарного контролю дерев’яного пакувального матер╕алу та палет, що передбача╓:
при експорт╕ – зд╕йснення контролю маркування дерев’яного пакувального матер╕алу не посадовими особами Держпродспоживслужби, а посадовими особами митниць ╕ лише у випадках, коли товари п╕длягатимуть митному огляду; при ╕мпорт╕ – огляду (╕нспектуванню) посадовими особами Держпродспоживслужби п╕длягають 10%, 25%, 50% або 100% вантаж╕в, що супроводжуються дерев’яним пакувальним матер╕алом, залежно
в╕д р╕вня ризику в розр╕з╕ кра╖н-в╕дправник╕в. За ╕нформац╕╓ю Державно╖ ф╕скально╖ служби, б╕льш╕сть цих нововведень уже реал╕зовано. Доопрацювання ╤Т комплекс╕в для реал╕зац╕╖ виб╕рковост╕ ф╕тосан╕тарного контролю оч╕ку╓ться до к╕нця поточного м╕сяця.
Важливо також, що на численн╕ звернення б╕знесу щодо ╕снування певних незручностей через неузгоджен╕сть граф╕к╕в роботи за╕нтересованих служб, Кабм╕н на пропозиц╕ю М╕нф╕ну зобов’язав контролююч╕ органи з урахуванням ╖х кадрових та матер╕альних
ресурс╕в забезпечити зд╕йснення в╕дпов╕дних вид╕в державного контролю зг╕дно з граф╕ком роботи структурних п╕дрозд╕л╕в орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.
За результатами анал╕зу функц╕онування «╓диного в╕кна» у пер╕од з 1 по 25 лютого 2018 року уже можна говорити, що використання ц╕╓╖ системи ста╓ основним способом сп╕лкування п╕дпри╓мств з контролюючими органами. ╤ при цьому важливо в╕дм╕тити, що таке сп╕лкування зд╕йсню╓ться за допомогою електронних систем, як╕ дають можлив╕сть б╕знесу уникати ф╕зичного
контакту з контролюючими органами.
На сьогодн╕, близько 80% митних декларац╕й було оформлено т╕льки за принципом «╓диного в╕кна» (це б╕льше 81 тисяч╕ МД). При цьому, при ╕мпорт╕ цей показник склада╓ 73,6% - виключно по систем╕ «╓диного в╕кна» (+ 6,8% - частина контрол╕в по систем╕ «╓диного в╕кна» та частина контрол╕в з використанням паперових документ╕в). При експорт╕, в╕дпов╕дно, 86,6% (+ 1%).
М╕нф╕н зд╕йсню╓ пост╕йний контроль за функц╕онуванням ц╕╓╖ автоматизовано╖ системи ╕нформац╕йного
обм╕ну та запровадив у контролюючих органах проведення щом╕сячного мон╕торингу застосування «╓диного в╕кна».
Кр╕м того, у рег╕онах започаткована практика проведення сем╕нар╕в для вивчення проблемних питань у робот╕ механ╕зму «╓диного в╕кна».
Водночас, М╕н╕стерство ф╕нанс╕в пост╕йно зб╕льшу╓ можливост╕ для б╕знесу скористатися ц╕╓ю спрощеною системою митного оформлення.
Зокрема, сво╖м новим наказом в╕д 19.02.2018 М╕нф╕н розширив перел╕к пункт╕в пропуску, обладнаних рамками рад╕олог╕чного
контролю.
П╕сля оприлюднення цього наказу у «Перел╕ку пункт╕в пропуску через державний кордон Укра╖ни, в яких функц╕онують комплекси для зд╕йснення автоматизованого контролю за перем╕щенням рад╕оактивних речовин та ядерних матер╕ал╕в» з’являться 14 нових пункт╕в пропуску, а саме: Виступович╕ – Словечно, Гопт╕вка – Нехот╓╓вка, Плетен╕вка – Шебек╕но, Аеропорт «Харк╕в», Юнак╕вка – Суджа, Бач╕вськ – Тро╓бортне, Майдан-Копищанський – Глушкевич╕, П╕ща – Олтуш, Пулемець – Томаш╕вка, Дольськ –Мохро, Вилок –
Т╕сабеч, Солотвино – С╕гету Мармац╕╓й, Ужгород – Вишн╓ Н╓мецьке, Дзв╕нкове, Косино.
Уважаемые коллеги, С 1 марта 2018 г. не будут вноситься изменения и выпускаться обновления для программы MD Declaration 5.XXX.
С 1 марта 2018 г. обновления будут вноситься ТОЛЬКО в MD Declaration 6.xxx.
MD Declaration 6.xxx - это актуальная версия программы, работающая на сервере баз данных FireBird 2.5. Сервер баз данных FireBird 2.5 обеспечивает более высокую производительность и безопасность при работе с Вашими данными. Что позволило ускорить работу в
т.ч. проверку декларации, поиск, расчет платежей и оптимизировать работу в сети. Интерфейс MDDeclaration 5.ХХХ и 6.ХХХ практически не отличается. В версию MD Declaration 6.ХХХ добавлены новые кнопки. Также, остается возможность работать с двумя базами деклараций, т.е. Вы работая в программе MD Declaration 6.ХХХ имеете доступ к базе MD Declaration 5.ХХХ (только при условии, что Вы ее не удалите) и можете импортировать из нее любые данные (декларации, пользовательские справочники, запросы, платежки,
учетные записи пользователей и т.д.). При этом, не нужно проводить никаких дополнительных настроек.
Что будет с декларациями и другими данными, которые уже имеются в MD Declaration 5.xxx?
Все данные, которые уже имеются в MD Declaration 5.xxx импортируются в MD Declaration 6.xxx при помощи функции "Импорт из другой базы". Возможно осуществять импорт данных: полностью всех данных, данных за определенный период или по отдельным декларациям. Любую декларацию из базы
Declaration 5.xxx можно будет просто импортировать, работая в Declaration 6.xxx. Функцию "Импорт из другой базы" лучше запускать в конце рабочего дня, чтобы можно было оставить выполнение процесса на ночь. Обращаем Ваше внимание, что последнее серьезное изменение правил заполнения декларации было 01.10.2012. Рекомендуем не устанавливать стартовую дату для копирования деклараций, раньше, чем 01.10.2012. Лучше, если будут скопированы данные за последние два календарных года, по-умолчанию программа
предлагает 01.01.2016.
Что нужно сделать для перехода?
ПЕРЕД ВЫПОЛНЕНИЕМ ВСЕХ НИЖЕОПИСАННЫХ ОПЕРАЦИЙ ОБЯЗАТЕЛЬНО СКОПИРУЙТЕ ФАЙЛЫ БАЗ ДАННЫХ!!! Файл базы Declaration - Declaration.gdb (*.fdb) (по умолчанию находится в папке C:/MasterD/MD-Declaration/Base) Файл базы Explorer - MDExplorer.fdb (*.gdb) (по умолчанию находится в папке C:/MasterD/local/db) Файл базы Info - MasterD.gdb (*.fdb) (по умолчанию находится в папке C:/MasterD/MDInfo/DB/ ) Файл базы Form -
MDPRINT.GDB (*.fdb) (по умолчанию находится в папке C:/MasterD/MDForm/DB) Смотрите инструкцию: https://www.mdoffice.com.ua/ua/aMDOFAQ.decl?id=469
Информация по проведению перехода. ВАЖНО!
1. Внимательно изучите пошаговую инструкцию по переходу.Если Вы не имеете прав или опыта для администрирования Windows, то обратитесь к системному администратору. 2. Не нужно ничего удалять! 3. При
переносе(копировании) информации из базы деклараций 5.XXX в 6.ХХХ НЕ прерывайте работу программы! 4. Перед переносом базы МД, ОБЯЗАТЕЛЬНО проведите проверку целостности базы версии 5.XXX!
При "Импорте из другой базы" программа предложит выполнить проверка, Вам нужно согласиться. В случае, если при проверки были обнаружены ошибки, то их необходимо исправить при помощи утилиты MD Tools, при включенном сервере Firebird 1.5.3. Для корректного и полного переноса информации из версии 5.XXX в
6.ХХХ, необходимо, чтобы в исходной базе (5.ХХХ) не было ошибок.
Особенности признания хозяйственных операций по договорам комиссии контролируемыми
Если нерезидент, организационно-правовая форма которого включена в перечень низконалоговых юрисдикций, в отчетном году платил налог на прибыль (корпоративный налог), хозяйственные операции налогоплательщика с ним при отсутствии критериев, определенных пп. "а" - "в" пп. 39.2.1.1 НКУ, признаются неконтролируемыми.
Если
объем хозяйственных операций, осуществляемых между комитентом - нерезидентом и комиссионером - резидентом определенный по правилам бухгалтерского учета (включая сумму стоимости закупленных товаров за свой счет и от своего имени, и сумму комиссионного вознаграждения, полученного от комитента - нерезидента) превышает 10000000 гривен (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год и годовой доход комиссионера - резидента от любой деятельности, определенный по правилам бухгалтерского
учета, превышает 150 млн гривен (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год, то такие операции признаются контролируемыми при наличии других условий, установленных пп. 39.2.1.1 НКУ. При этом операции по продаже товаров между комитентом - нерезидентом и покупателем - резидентом подпадают под определение контролируемых (если
достигнуто критерии, установленные пп. 39.2.1.7 НКУ) в случае, когда:
• хозяйственные операции, осуществляемые со связанными лицами - нерезидентами;
• хозяйственные операции, осуществляемые с нерезидентами, зарегистрированными в государствах (на территориях), включенных в перечень государств (территорий) с низко
налоговым юрисдикциями или являющиеся резидентами этих стран;
• хозяйственные операции, осуществляемые с нерезидентами, которые не платят налог на прибыль (корпоративный налог), в том числе с доходов, полученных за пределами государства регистрации таких нерезидентов, и/или не являющиеся налоговыми резидентами государства, в котором они зарегистрированы как юридические лица .
В этом случае покупатель - резидент обязан в установленный срок подать отчет о
контролируемых операциях, осуществлённых в течение отчетного налогового периода.
Госконцерн “Укроборонпром” поддерживает предложение о либерализации действующей системы ВТС и экспорта вооружений в условиях новых вызовов военного времени и предоставлении частным производителям оборонной продукции полномочий спецэкспортеров, сообщил Интерфакс-Украина глава “Укроборонпрома” Павел Букин.
Как сообщил глава “Укроборонпрома” в комментарии агентству в понедельник, по итогам рассмотрения данного вопроса на совещании в СНБО сформирована согласованная
позиция, которая в настоящее время проходит стадию оформления: “Частным украинским оборонным производителям будет предоставлено право экспорта на продукцию собственного производства, и право импорта оборонной продукции в интересах обеспечения собственного производства”.
По словам П.Букина, вместе с тем, во избежание “злоупотреблений и перегибов на местах”, планируется вернуть в ОПК систему лицензирования оборонного производства или сертификации оборонной
продукции.
“Речь идет о том, чтобы производитель предъявлял свою продукцию, и государство удостоверялось: что эта продукция есть; что она соответствует стандартам; что обеспечен соответствующий режим ее не передачи и не использования лицами, которым не дано право ее использовать”, — уточнил он.
“К сожалению, после того как МЭРТ был начат правильный процесс в плане либерализации разрешительной системы, здесь в Украине, произошел опять же “перегиб”: когда
отменили лицензирование для производителей вооружения и военной техники. И на сегодняшний день, у нас, с одной стороны, есть статья уголовного кодекса, которая запрещает незаконное владение оружием и боеприпасами, а с другой стороны — производители могут, не лицензируя, это производить”, — сказал глава “Укроборонпрома”, подчеркнув: “Мне кажется, здравый смысл здесь какой-то должен присутствовать”.
“Укроборонпром” поддерживает предоставление лицензии частным оборонным производителям:
тем, которые действительно производят оборонную продукцию”, — отметил П.Букин, уточнив: внедрение в системе ГСЭКУ электронной системы лицензирования, требует введения дополнительных мер контроля частных производителей оборонной продукции.
“Потому что есть идея обеспечить получение лицензии в заявочном режиме: “Тов. Х в электронном виде подал заявку и получил разрешение. Этот элемент тоже может быть. Но тогда в комплексе должна быть инспекция производства и предъявления готовой
продукции, производственного цикла. И опять же, это связано с военной приемкой, если это осуществляется в интересах Министерства обороны”, — пояснил П.Букин.
По словам главы “Укроборонпрома”, решение уполномоченных органов власти о предоставлении частным оборонным компаниям полномочий спецэкспортеров ожидается в ближайшее время. “Думаю, что в течение месяца, максимум, это решение будет принято”, — уточнил он.
Согласно ранее озвученным объединяющим свыше 40
частных оборонных компаний неправительственным объединением “Лига оборонных предприятий Украины” оценкам, реализация экспортного потенциала предприятий частного сегмента ОПК Украины должна стать одним из источников привлечения ресурсов на создание и организацию серийного производства новых образцов вооружений для перевооружения ВСУ в условиях ограниченных возможностей оборонного бюджета.
По оценкам входящего в Лигу Центра исследования армии, конверсии и разоружения (ЦИАКР), создание
равных условий для свободной работы на внешних рынках вооружений, как для госспецэкспортеров, так и для частных оборонных компаний, позволит Украине кратно повысить объемы экспорта ВВТ до более чем $3 млрд в год.
Вместе с тем, по оценкам ЦИАКР, сформированная в других исторических условиях госмонополия в системе ВТС Украины в сегодняшних условиях “стимулирует” отток из страны капитала и оборонных технологий, а также сдерживает развитие вооружений и процесс полноценного
перевооружения армии.
По данным украинского военного ведомства, в последние годы в структуре исполнителей гособоронзаказа (ГОЗ) порядка 50% составили частные оборонные компании.
Какие сроки давности привлечения к ответственности за несвоевременные расчеты в инвалюте
Нарушение установленных Законом Украины "О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте" от 23.09.1994 № 185/94-ВР сроков осуществления расчетов в иностранной валюте не является нарушением хозяйственной деятельности, в результате чего пеня, применяемая налоговым органом в связи с соответствующим нарушением, не является
административно-хозяйственной санкцией в понимании ст. 238 ХКУ. Следовательно, к отношениям, связанным с соответствующим нарушением, НЕ могут применяться сроки применения санкций, установленные ст. 250 ХКУ.
Такую позицию высказал ВС/КАС в постановлении от 20.02.2018 по делу № 808/2535/17, обосновав свою позицию, в частности, ссылкой на ст. 4 ХКУ, согласно которой не являются предметом правового регулирования ХКУ административные и другие отношения управления при участии субъектов
хозяйствования, в которых орган государственной власти или местного самоуправления не является субъектом, наделенным хозяйственной компетенцией, и непосредственно не осуществляет организационно-хозяйственных полномочий относительно субъекта хозяйствования.
