Специализированный семинар в Киеве

Оптимизация внешнеэкономической деятельности.
Снижение рисков при определении таможенной стоимости и классификации товаров.
Электронное декларирование товаров.

Время проведения: 19 декабря 2009 года

Начало регистрации 9:00-9:30.

Лекторы:

• ведущие специалисты Государственной таможенной службы Украины;
• специалисты ООО "НПО "Поверхность МД” (комментарии, консультации).

ПРОГРАММА семинара - тренинга

I. Создание благоприятных условий для осуществления внешнеэкономической деятельности. Режим благоприятствования:

1. уполномоченные лица и уровень доверия - “Белый”/“Зеленый” списки;
2. критерии соблюдения требований таможенной службы и использование положительной системы ведения коммерческой документации;
3. выпуск товаров при предоставлении минимума данных;
4. предоставление „соответствующих стимулов” осуществления внешнеэкономических операций компаниям, которые имеют статус „уполномоченных экономических операторов”.
8. упрощенный порядок применения таможенных процедур, путем дальнейшей либерализации Критериев оценки Гостаможслужбой таких предприятий.  

II. Порядок налогообложения товаров:

Таможенные платежи. Изменения в Таможенном тарифе Украины и порядок взимания.
Ввозная (вывозная) пошлины в соответствии с протоколом о вступлении Украины во Всемирную организацию торговли (ВТО).
Обзор законодательных актов (Таможенный тариф Украины, Законы Украины по вопросам таможенного дела);
Налог на добавленную стоимость (льготное налогообложение).

III. Практические аспекты определения таможенной стоимости и пути для снижения риска корректировки по действующему таможенному законодательству

- Предварительный анализ по критериям риска "таможенная стоимость товаров";
-  Актуальные вопросы методов определения таможенной стоимости товаров.
- Способы ведения переговоров с целью доказывания правильности определения таможенной стоимости.
- Выпуск товара в свободное обращение под гарантийные обязательства.
- Возможности и результаты различных способов обжалования действий и решений таможенных органов.
- Возврат таможенных платежей.
- Обзор судебных решений, постановлений по таможенным спорам, комментарий.

IV. Внедрение электронного декларирования товаров с использованием ГТД:

- как сэкономить время и деньги при подготовке документов;
- изменения в технологии формирования ГТД, в два и более раз. при составлении больших и сложных деклараций;
- отслеживание достоверности информации внесенной в электронный инвойс.

Каждому участнику предоставляется:

• Свидетельство об участии в учебно-практическом семинаре MD Office;
• Лицензионная копия информационно-аналитической программы нового поколения для ведения ВЭД -«MD Office» с бесплатной регистрацией на месяц;
• Бесплатная регистрация на сайте поддержки ВЭД сроком на один месяц  – www.mdoffice.com.ua
• Блокнот, ручка;
• Информационные материалы по теме семинара.

Качество семинаров, которые проводятся  НПО «Поверхность» с 1998 года обеспечиваются опытом организации обучения субъектов ВЭД. На протяжении 1998 - 2009 на семинарах при участии специалистов НПО «Поверхность» прошли обучении более 6500 человек, а на корпоративных семинарах (тренингах) – более 2000.

Координатор проекта: ФЛП Андреев Александр Леонидович

Стоимость участия в семинаре: – 949 грн. без НДС;
В стоимость семинара входит участие в семинаре, консультации специалистов, тренинг по работе с программным обеспечением, материалы по тематике семинара, кофе-брейк, обед и др.

Место проведения семинара: конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, г. Киев, ул. Святошинская, 2, станция метро "Святошино” ("Украинский научно-исследовательский центр и учебный центр проблем стандартизации, сертификации и качества").

Внимание! Есть возможность бронирования мест в отеле, который расположен рядом с УНИЦ. По вопросам бронирования мест, просьба обращаться по телефонам отеля: 452-34-00, 450-74-55.

Возлагаем надежду, что информация, полученная на семинаре, принесет неоценимую помощь в ведении Вашего бизнеса

╤. ЗАГАЛЬН╤ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця Методолог╕я визнача╓ основн╕ завдання та етапи проведення антикорупц╕йно╖ експертизи проект╕в нормативно-правових акт╕в, типолог╕ю корупц╕огенних чинник╕в, основн╕ елементи техн╕ки проведення анал╕зу положень проекту нормативно-правового акта.

1.2. У ц╕й Методолог╕╖ терм╕ни вживаються у такому значен╕:

адм╕н╕стративна процедура - це закр╕плений в нормативно-правовому акт╕ порядок посл╕довного зд╕йснення юридично значущих д╕й ╖╖ учасник╕в, що направлений на вир╕шення конкретно╖ юридично╖ справи (реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав, виконання юридичних обов’язк╕в) або виконання окремо╖ публ╕чно╖ функц╕╖ (наприклад, ре╓страц╕я, проведення перев╕рки);

адм╕н╕стративний розсуд – це визначений межами норм права певний ступ╕нь свободи суб’╓кта управл╕ння (органу, посадово╖ особи тощо) у правовому вир╕шенн╕ того чи ╕ншого управл╕нського питання (справи), яка нада╓ться з метою прийняття рац╕онального оптимального р╕шення у справ╕;

антикорупц╕йна експертиза проект╕в нормативно-правових акт╕в – д╕яльн╕сть ╕з виявлення в проектах нормативно-правових акт╕в положень, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупц╕йних правопорушень (корупц╕огенн╕ чинники) та розробка рекомендац╕й стосовно ╖х усунення;

дискрец╕йн╕ повноваження – це сукупн╕сть прав та обов’язк╕в орган╕в державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування, ╖х посадових та службових ос╕б, що надають можлив╕сть на власний розсуд визначити повн╕стю або частково вид ╕ зм╕ст управл╕нського р╕шення, яке прийма╓ться, або можлив╕сть вибору на власний розсуд одного з дек╕лькох вар╕ант╕в управл╕нських р╕шень, передбачених нормативно-правовим актом;

корупц╕огенний чинник - здатн╕сть нормативно-правово╖ конструкц╕╖ (окремого нормативного припису чи ╖х сукупност╕) самост╕йно чи у вза╓мод╕╖ з ╕ншими нормами створювати ризик вчинення корупц╕йних правопорушень при ╖х застосуванн╕ або створювати умови лег╕тимност╕ корупц╕йних д╕янь, а також допускати чи провокувати ╖х виникнення;

нормативно-правовий акт — оф╕ц╕йний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб’╓ктом у визначених законом форм╕ та порядку, який встановлю╓ норми права для неозначеного кола ос╕б ╕ розрахований на неодноразове застосування;

суб’╓ктивне право - об╜рунтована загальною здатн╕стю мати права (правоздатн╕стю), забезпечена законом м╕ра можливо╖ повед╕нки громадянина або орган╕зац╕╖, спрямовано╖ на досягнення ц╕лей, пов'язаних ╕з задоволенням ╕нтерес╕в. Суб'╓ктивне право м╕стить як можлив╕сть зд╕йснювати певн╕ д╕╖ ╕ вимагати певно╖ повед╕нки в╕д будь-яких ╕нших ос╕б (абсолютн╕ права), так ╕ вимагати певних д╕й (утримуватись в╕д них) в╕д конкретних ос╕б (в╕дносн╕ права);

юридичний обов’язок - продиктована законодавством м╕ра необх╕дно╖, обов'язково╖ повед╕нки, при цьому права одн╕╓╖ особи без обов'язк╕в ╕ншо╖ ╖х забезпечити залишаються незахищеними. 

1.3. Антикорупц╕йна експертиза може проводитись щодо таких проект╕в:

- закон╕в, як╕ регулюють найб╕льш важлив╕ сусп╕льн╕ в╕дносини, визначають суб’╓ктивн╕ права, встановлюють юридичн╕ обов’язки та в╕дпов╕дальн╕сть за порушення загальнообов’язкових правил повед╕нки суб’╓кт╕в таких в╕дносин.

- нормативно-правових акт╕в Верховно╖ Ради Укра╖ни, Президента Укра╖ни та Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, м╕н╕стерств та ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади, що встановлюють порядок (процедури) реал╕зац╕╖ органами державно╖ влади окремих владних повноважень, пов’язаних ╕з забезпеченням реал╕зац╕╖ прав ╕ виконанням обов’язк╕в ф╕зичних та юридичних ос╕б;

- нормативно-правових акт╕в м╕сцевих орган╕в державно╖ виконавчо╖ влади, орган╕в м╕сцевого самоврядування, що встановлюють порядок виконання окремих державних функц╕й або надання державних послуг;

- ╕нших нормативно-правових акт╕в, як╕ встановлюють юридичн╕ процедури, що забезпечують реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав та виконання юридичних обов’язк╕в ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б.

- акт╕в ╕ндив╕дуально╖ д╕╖ - акт╕в, що м╕стять iндивiдуально-конкретнi або ╕ндив╕дуально-правозастосовн╕ приписи.

1.4. Основним завданням антикорупц╕йно╖ експертизи ╓ проведення системного анал╕зу положень проекту нормативно-правового акта для визначення повноти врегулювання в╕дносин у в╕дпов╕дн╕й сфер╕ державного управл╕ння з метою виявлення корупц╕огенних чинник╕в та розроблення рекомендац╕й стосовно ╖х усунення.

1.5. П╕д час антикорупц╕йно╖ експертизи зд╕йснюються виявлення та оц╕нка таких основних корупц╕огенних чинник╕в:

1) невиправдане встановлення чи надм╕рне розширення дискрец╕йних повноважень орган╕в публ╕чно╖ влади, службових та посадових ос╕б (дал╕ – службов╕ особи);

2) встановлення (закр╕плення) надм╕рних (невиправдано завищених) вимог до ф╕зичних та юридичних ос╕б, що реал╕зують суб’╓ктивн╕ права ╕ виконують юридичн╕ обов’язки у вза╓мод╕╖ з органами публ╕чно╖ влади;

3) в╕дсутн╕сть або неч╕тк╕сть адм╕н╕стративних процедур;

4) в╕дсутн╕сть або недол╕ки конкурсних (аукц╕онних) процедур;

5) неч╕тке визначення функц╕й, обов’язк╕в, прав ╕ в╕дпов╕дальност╕ службових ос╕б;

6) невиправдан╕ ц╕л╕ та пр╕оритети, що характеризуються потребою системного п╕дходу ╕ оц╕нки не окремих норм проекту нормативно-правового акта, а в ц╕лому, з точки зору поставлених ц╕лей та пр╕оритет╕в з метою визначення прийняття проекту нормативно-правового акта на п╕дстав╕ закону та в╕дпов╕дност╕ реальн╕й потреб╕ у регулюванн╕;

7) наявн╕сть прогалин у нормативно-правовому регулюванн╕.

1.6. При проведенн╕ антикорупц╕йно╖ експертизи також визнача╓ться ступ╕нь внутр╕шньо╖ узгодженост╕ ╕ доступност╕ для розум╕ння, проводиться також анал╕з дотримання процедури п╕дготовки проекту нормативно-правового акта.

У раз╕ виявлення при проведенн╕ антикорупц╕йно╖ експертизи юридично-техн╕чних недол╕к╕в проекту нормативно-правового акта, сл╕д звертати увагу на ступ╕нь ╖х застосування, оск╕льки у сукупност╕ вони можуть бути елементами, що створюють корупц╕огенн╕ чинники. До таких недол╕к╕в належать:

1) юридичн╕ кол╕з╕╖ нормативних припис╕в, що м╕стяться в одному нормативно-правовому акт╕ або в р╕зних нормативно-правових актах, в тому числ╕ нев╕дпов╕дн╕сть зм╕сту нормативних припис╕в положенням нормативно-правового акта, який ма╓ б╕льшу юридичну силу (Наприклад, при виявленн╕ кол╕з╕й необх╕дно досконало проанал╕зувати не т╕льки проект нормативно-правового акта, але й нормативн╕ акти р╕зних р╕вн╕в за под╕бними в╕дносинами та галузями, виявити чи ╕снують законодавчо встановлен╕ правила вибору пр╕оритетно╖ норми, наск╕льки вони в╕дпов╕дають д╕йсност╕. Якщо таких правил нема╓, необх╕дно зробити висновок про наявн╕сть корупц╕огенного чинника);

2) видання проекту нормативно-правового акту органом чи посадовою особою з перевищенням сво╓╖ компетенц╕╖;

3) порушення установлено╖ процедури прийняття, п╕дписання, опубл╕кування ╕ набрання чинност╕ проекту нормативно-правового акта;

4) порушення встановлено╖ форми проекту нормативно-правового акта;

5) порушення вимог нормопроектувально╖ техн╕ки при п╕дготовц╕ проекту нормативно-правового акта;

6) техн╕чн╕ помилки в текст╕, пропущення сл╕в, розд╕лових знак╕в  тощо.

Зд╕йснюючи антикорупц╕йну експертизу необх╕дно також анал╕зувати системн╕сть врегулювання в╕дносин, визначати наск╕льки врегульовано чинним законодавством предмет регулювання, визначений у проект╕ нормативно-правового акта.

1.7. Виявляючи наявн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта корупц╕огенних чинник╕в врахову╓ться, що ознаки б╕льшост╕ з названих в ц╕й Методолог╕╖ чинник╕в вза╓мопов’язан╕ м╕ж собою. Таким чином, одна ╕ таж ознака корупц╕огенност╕ (конкретний нормативний припис) може св╕дчити про наявн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта р╕зних корупц╕огенних чинник╕в.

Наприклад, нормативний припис, що нада╓ службов╕й особ╕ право витребовувати у ф╕зичних та юридичних ос╕б додатков╕ матер╕али та ╕нформац╕ю на св╕й розсуд, без конкретизац╕╖ ц╕лей, строк╕в ╕ п╕дстав для прийняття такого р╕шення, в залежност╕ в╕д зм╕сту проекту нормативно-правового акта може бути ознакою безп╕дставного встановлення дискрец╕йних повноважень та недосконалост╕ адм╕н╕стративних процедур. В такому випадку оц╕нка нормативного припису зд╕йсню╓ться по в╕дношенню до кожного корупц╕огенного чинника, до якого в╕н може бути в╕днесений.

1.8. Висновок за результатами антикорупц╕йно╖ експертизи повинен м╕стити:

1) загальну характеристику проекту нормативно-правового акта;

2) докладний опис виявлених корупц╕огенних чинник╕в з посиланням на нормативн╕ приписи ╕ структурн╕ елементи тексту проекту нормативно-правового акта, в яких вони м╕стяться;

3) рекомендац╕╖ з усунення корупц╕огенних чинник╕в.

Рекомендац╕╖ з усунення можуть м╕стити способи усунення або нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника. Такими способами може бути виключення норми, уточнення чи надання ново╖ редакц╕╖ тексту норми.

У висновку також можуть в╕дображатись можлив╕ негативн╕ насл╕дки збереження у проект╕ нормативно-правового акта виявлених корупц╕огенних чинник╕в.

1.9. Стосовно нормативно-правового акта може зд╕йснюватись антикорупц╕йна оц╕нка його норм, а також законодавства з метою виявлення норм, реал╕зац╕я яких може призвести до корупц╕йних прояв╕в.

У випадку проведення тако╖ оц╕нки використовуються елементи техн╕ки проведення анал╕зу положень для проекту нормативно-правового акта, визначених ц╕╓ю Методолог╕╓ю.

╤╤. Невиправдане встановлення чи надм╕рне розширення дискрец╕йних повноважень орган╕в публ╕чно╖ влади, службових ос╕б.

Поняття корупц╕огенного чинника та спос╕б його виявлення

2.1. Невиправданим встановленням чи надм╕рним розширенням дискрец╕йних повноважень може бути:

1) встановлення або розширення дискрец╕йних повноважень в процедурах, як╕ потребують ч╕ткого визначення компетенц╕╖ органу чи службово╖ особи;

2) перевищення меж╕ дискрец╕йних повноважень, тобто проект нормативно-правового акта або пов’язан╕ з ним ╕нш╕ акти не м╕стять припис╕в, як╕ дозволяють забезпечити використання дискрец╕йних повноважень в ч╕тко визначеному обсяз╕, необх╕дному для належного виконання службовою особою сво╖х прав ╕ обов’язк╕в з метою, задля досягнення яко╖ ╖х було надано;

3) неможлив╕сть у зв’язку ╕з способом викладення дискрец╕йних повноважень визначити ╖х обсяг, а отже, встановити факт перевищення меж адм╕н╕стративних функц╕й.

2.2. Для виявлення корупц╕огенного чинника у текст╕ проекту нормативно-правового акта визнача╓ться припис, який встановлю╓ дискрец╕йн╕ повноваження.

Наявн╕сть дискрец╕йних повноважень не ╓ ознакою корупц╕огенност╕ проекту нормативно-правового акта, проте, залежно в╕д в╕дносин, як╕ регулю╓ проект нормативно-правового акта, дискрец╕йн╕ повноваження можуть сутт╓во п╕двищувати можливост╕ суб’╓ктивного впливу службово╖ особи на р╕шення, що прийма╓ться.

Дискрец╕йн╕ повноваження мають так╕ ознаки:

1)  дозволяють органу (службов╕й  особ╕) на власний розсуд оц╕нювати юридичний факт, внасл╕док чого можуть виникати, зм╕нюватись або припинятись правов╕дносини;

2) дозволяють на власний  розсуд обирати одну ╕з дек╕лькох, запропонованих у проект╕ нормативно-правового  акта, форм реагування на даний юридичний факт;

3) надають можлив╕сть органу (службов╕й особ╕) на власний розсуд вибирати м╕ру публ╕чно-правового впливу щодо ф╕зичних та юридичних ос╕б, ╖╖ вид, розм╕р, спос╕б реал╕зац╕╖;

4) дозволяють органу (службов╕й особ╕) обрати форму реал╕зац╕╖ сво╖х повноважень - видання акта, вчинення (утримання в╕д вчинення) адм╕н╕стративно╖ д╕╖;

5) над╕ляють орган (службову  особу) правом повн╕стю або частково визначати порядок зд╕йснення юридично значущих д╕й, в тому числ╕ строк та посл╕довн╕сть ╖х зд╕йснення;

6) надають можлив╕сть органу (службов╕й   особ╕) на власний розсуд визначати спос╕б виконання управл╕нського р╕шення, в тому числ╕, передавати виконання прийнятого р╕шення п╕длеглим службовим особам, ╕ншим органам, встановлювати строки ╕ процедуру виконання.

Види ╕ обсяг дискрец╕йних повноважень, а також порядок ╖х закр╕плення залежать в╕д наступних чинник╕в:

1) сфери сусп╕льних в╕дносин, що регулюються проектом нормативно-правовим актом (передус╕м це сфери управл╕ння об’╓ктами державно╖ та комунально╖ власност╕, соц╕ального управл╕ння, ф╕нансово╖, дозв╕льно╖, регуляторно╖ д╕яльност╕ тощо);

2) характеру правових в╕дносин, в межах яких реал╕зуються повноваження (охоронн╕ або регулятивн╕, матер╕альн╕ або процесуальн╕, внутр╕шн╕ або зовн╕шн╕);

3)  виду органу (р╕вня службово╖ особи), який реал╕зу╓ дискрец╕йн╕ повноваження;

4) форми проекту нормативно-правового акта;

5) ╕нших чинник╕в.

Дискрец╕йн╕ повноваження можуть закр╕плюватися в проект╕ нормативно-правового акта такими способами:

1) за допомогою оц╕ночних понять, наприклад, - “за наявност╕ поважних причин  орган   вправ╕ надати …”, “у виключних випадках посадова особа може дозволити…”, “р╕шення може бути прийнято, якщо це не суперечить сусп╕льним ╕нтересам…”, тощо;

2) шляхом перерахування вид╕в р╕шень, що приймаються органом (службовою особою), не вказуючи п╕дстав для прийняття того чи ╕ншого р╕шення або шляхом часткового визначення таких п╕дстав;

3) шляхом надання права органу (службов╕й особ╕) при виявленн╕ певних обставин (настанн╕ конкретних юридичних факт╕в) приймати чи не приймати певне управл╕нське р╕шення в залежност╕ в╕д власно╖ оц╕нки цих факт╕в;

4) за допомогою нормативних припис╕в, що м╕стять   лише окрем╕ елементи г╕потези чи диспозиц╕╖ правово╖ норми, що не дозволя╓ зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або про правов╕ насл╕дки застосування такого припису.

2.3. У раз╕ виявлення дискрец╕йних повноважень необх╕дно звертати увагу на так╕ елементи проекту нормативно-правового акта:

1) наявн╕сть або в╕дсутн╕сть вказ╕вок на суб’╓кт (орган, службову особу), який прийма╓ управл╕нське р╕шення, вида╓ правозастосовчий акт, зд╕йсню╓ юридично значущ╕ д╕╖;

2) види управл╕нських р╕шень, що приймаються, ╖х к╕льк╕сть, можлив╕сть вибору одного ╕з передбачених у проект╕ нормативно-правового акта р╕шень (при цьому сл╕д враховувати наявн╕сть розмежування пром╕жних (процесуальних) ╕ к╕нцевих р╕шень, якщо передбача╓ться прийняття ╕ тих ╕ ╕нших; наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть процесуально╖ форми прийняття управл╕нського р╕шення);

3) юридичне визначення п╕дстав для прийняття управл╕нських р╕шень, як╕ характеризуються наступними ознаками:

а) в╕дсутн╕сть або недостатня визначен╕сть п╕дстав для прийняття управл╕нських р╕шень;

б) можлив╕сть органу (службово╖ особи) прийняти дек╕лька вид╕в р╕шень при нормативному закр╕пленн╕ порядку або п╕дстав прийняття т╕льки одного ╕з них;

в) в╕дсутн╕сть обов’язку мотивувати управл╕нське р╕шення, що прийма╓ться;

4) строки реал╕зац╕╖ владних повноважень, прийняття управл╕нських р╕шень, зд╕йснення ╕нших юридичних значущих д╕й (при чому необх╕дно звертати увагу на в╕дсутн╕сть чи наявн╕сть формально визначених строк╕в; можлив╕сть органу (службово╖ особи) продовжити або скоротити встановлений строк без формально визначених п╕дстав; право органу (службово╖ особи) поновити пропущений  ф╕зичною або юридичною особою строк на св╕й розсуд);

5) порядок врегулювання в╕дносин органу (службово╖ особи) з ф╕зичними та юридичними особами, ╕ншими державними органами або органами м╕сцевого самоврядування, а саме:

а) наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть в проект╕ нормативно-правового акта вказ╕вок на юридичн╕ факти, як╕ тягнуть за собою виникнення, зм╕ну чи припинення правов╕дносин;

б) можлив╕сть органу (службово╖ особи) на св╕й розсуд ╕н╕ц╕ювати виникнення правов╕дносин, ╖х зм╕ну або припинення, не вказуючи на юридично значущ╕ обставини, що сприяли прийняттю такого роду р╕шення;

в) право органу (службово╖ особи) витребовувати в╕д ф╕зичних та юридичних ос╕б додатков╕ в╕домост╕, документи, ╕нформац╕ю, зд╕йснення ╕нших юридично значущих д╕й, не вказуючи вичерпних п╕дстав для под╕бного роду вимог;

6) ╕нш╕ нормативно-правов╕ приписи, що надають органу (службов╕й особ╕) право приймати р╕шення на п╕дстав╕ власного розсуду.

Критер╕╖ та способи оц╕нки корупц╕огенного чинника

2.4. При виявленн╕ у проект╕ нормативно-правового акта дискрец╕йних повноважень необх╕дно оц╕нити:

1) допустим╕сть ╖х використання в дан╕й сфер╕ сусп╕льних в╕дносин;

2) наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть перевищення меж дискрец╕йних повноважень;

3) наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта, що анал╕зу╓ться, або пов’язаних з ним ╕нших нормативно-правових актах юридичних, орган╕зац╕йних, ╕нформац╕йних засоб╕в, що забезпечують використання виявлених дискрец╕йних повноважень в ч╕тко визначеному обсяз╕ або у точн╕й в╕дпов╕дност╕ ц╕лям та завданнями проекту нормативно-правового акта.

При цьому, необх╕дно враховувати, що належним чином встановлен╕ дискрец╕йн╕ повноваження дозволяють забезпечити ефективну правозастосовну д╕яльн╕сть орган╕в виконавчо╖ влади, ╖х службових ос╕б.

При оц╕нц╕ дискрец╕йних повноважень необх╕дно також з’ясувати:

1) на яких правових нормах ╜рунтуються дискрец╕йн╕ повноваження:

а) чи в╕дпов╕дають дискрец╕йн╕ повноваження нормам Конституц╕╖ Укра╖ни;

б) чи передбачена можлив╕сть встановлення дискрец╕йних повноважень нормативно-правовим актом, що ма╓ вищу юридичну силу;

2) чи  ╓ дискрец╕йн╕ повноваження необх╕дними в даному проект╕ нормативно-правового акта:

а) чи надаються дискрец╕йн╕ повноваження з метою максимального врахування особливостей врегульованих сусп╕льних в╕дносин;

б) чи можливо уникнути використання у проект╕ нормативно-правового акта дискрец╕йних повноважень та чи не призведе це до зниження ефективност╕ правозастосовчо╖ д╕яльност╕;

в) чи в╕дпов╕да╓ обсяг наданих дискрец╕йних повноважень характеру сусп╕льних в╕дносин, в рамках яких вони реал╕зуються, ╕ статусу органу (службово╖ особи), який реал╕зу╓ ц╕ повноваження;

3) як╕ негативн╕ правов╕ насл╕дки можуть виникнути у раз╕ зловживання дискрец╕йними повноваженнями:

а) чи не зробить це неможливим або таким, що сутт╓во обтяжить реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав ф╕зичних та юридичних ос╕б;

б) чи не призведе це до можливост╕ в╕льного тлумачення службовою особою порядку реал╕зац╕╖ сво╖х власних повноважень;

в) чи не призведе це до звол╕кання з прийняттям законного управл╕нського р╕шення;

г) чи не призведе це до виникнення у ф╕зичних та юридичних ос╕б додаткових правових чи орган╕зац╕йних обтяжень.

У раз╕ встановлення, що закр╕плення дискрец╕йного повноваження не призведе до негативних насл╕дк╕в, необх╕дно зробити висновок, що корупц╕огенний чинник в╕дсутн╕й.

2.5. При проведенн╕ антикорупц╕йно╖ експертизи необх╕дно враховувати, що оц╕нка умов, п╕дстав, а також форми закр╕плення дискрец╕йних повноважень можуть зм╕нюватися в залежност╕ в╕д сфери правового регулювання.

Адм╕н╕стративний розсуд може бути використано в б╕льш широких обсягах в сфер╕ внутр╕шньо-апаратних в╕дносин, як╕ виникають м╕ж органами держано╖ влади,  м╕сцевого самоврядування, ╖х посадовими особами, оск╕льки ц╕ в╕дносини в силу сво╓╖ природи не передбачають детально╖ регламентац╕╖ прав ╕ обов’язк╕в учасник╕в, а також, оск╕льки дискрец╕йн╕ повноваження, що використовуються в цих в╕дносинах, безпосередньо не впливають на пр авовий статус ф╕зичних та юридичних ос╕б.

В╕дносини м╕ж виконавчими органами державно╖ влади област╕, ╕ншими державними органами област╕ та ╖х службовими особами, з одн╕╓╖ сторони, та ф╕зичними ╕ юридичними особами, з ╕ншо╖ сторони, встановлюють набагато б╕льш жорстк╕ вимоги до механ╕зму використання дискрец╕йних повноважень, оск╕льки в рамках цих в╕дносин адм╕н╕стративний розсуд може створювати найб╕льш сприятлив╕ умови для виникнення корупц╕йних в╕дносин.

Так╕ дискрец╕йн╕ в╕дносини пов’язан╕ з наступними групами регулювання:

а) виявленням ╕ припиненням правопорушень, застосуванням заход╕в державно╖ ╕ сусп╕льно╖ безпеки, л╕кв╕дац╕╖ загрози життю ╕ здоров’ю громадян;

б) призначенням публ╕чно-правових санкц╕й;

в) контрольно-наглядовою д╕яльн╕стю;

г) наданням державних послуг;

д) видачею адм╕н╕стративних дозвол╕в, л╕ценз╕й, атестац╕╓ю, акредитац╕╓ю;

е) державною ре╓страц╕╓ю, постановкою на державний обл╕к;

ж) наданням соц╕альних виплат;

з) розпод╕лом квот, проведенням конкурсних процедур (тендер╕в), пов’язаних з закуп╕влею майна, наданням державного майна в користування.

Загроза формування корупц╕огенного чинника у зв’язку ╕з використанням дискрец╕йних повноважень залежить в╕д в╕дпов╕дно╖ групи сусп╕льних в╕дносин. При цьому, можлив╕сть використання дискрец╕йних повноважень передбача╓ ╖х наявн╕сть не у вс╕х видах в╕дносин, що входять в дану групу, а лише в ч╕тко визначених.

Наприклад, в л╕ценз╕йно-дозв╕льних в╕дносинах дискрец╕йн╕ повноваження, як правило, можуть бути використан╕ т╕льки з метою отримання б╕льш повно╖ ╕нформац╕╖ про л╕ценз╕ата, якщо надан╕ ╖м документи не в повн╕й м╕р╕ в╕дпов╕дають вимогам, встановленим законодавством.

П╕д час оц╕нювання проекту нормативно-правового акта, що регулю╓ в╕дносини, як╕ належать до груп, зазначених у п╕дпунктах д-з абзацу четвертого цього пункту, необх╕дно виходити з презумпц╕╖, що використання дискрец╕йних повноважень повинно мати, перш за все, законодавчу основу.

2.6. Особливост╕ використання дискрец╕йних повноважень в окремих видах проект╕в нормативно-правових акт╕в.

П╕д час оц╕нювання виявлених дискрец╕йних повноважень з точки зору ╖х впливу на виникнення корупц╕огенного чинника, необх╕дно обов’язково враховувати вид правотворчо╖ д╕яльност╕ ╕, в╕дпов╕дно, вид проекту нормативно-правового акта, що м╕стить дискрец╕йн╕ повноваження.

Одне ╕ те ж дискрец╕йне повноваження, закр╕плене в закон╕ та в п╕дзаконному акт╕ необх╕дно оц╕нювати по-р╕зному, оск╕льки законотворч╕сть ма╓  найвищий ступ╕нь лег╕тимност╕. В тих випадках, коли органи виконавчо╖ влади сам╕ надають соб╕ можливост╕ приймати адм╕н╕стративн╕ р╕шення на власний розсуд, ймов╕рн╕сть використання дискрец╕йного повноваження в корупц╕йних ц╕лях сутт╓во зроста╓.

2.7. При оц╕нц╕ ступеню корупц╕йност╕ закр╕плених неналежним чином повноважень, сл╕д враховувати такий критер╕й як по╓днання дискрец╕йного повноваження з реал╕зац╕╓ю визначеного виду суб’╓ктивних прав ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б. При цьому ╕сну╓ класиф╕кац╕я сусп╕льних в╕дносин, враховуючи ступ╕нь загрози виникнення корупц╕йних ризик╕в:

1) по╓днання дискрец╕йного повноваження з наданням орган╕зац╕йно╖ допомоги юридичним особам, ф╕зичним особам-п╕дпри╓мцям ╕ громадянам;

2) по╓днання дискрец╕йного повноваження з правовим забезпеченням немайнових прав юридичних ос╕б, ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в ╕ громадян;

3) по╓днання дискрец╕йного повноваження ╕з застосуванням щодо ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б заход╕в державного примусу, безпосередньо не пов’язаних з виплатою ф╕нансових кошт╕в;

4) по╓днання дискрец╕йного повноваження з накладенням на юридичних ос╕б, ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в ╕ громадян грошових зобов’язань, ╕нших ф╕нансових, економ╕чних обтяжень;

5) по╓днання дискрец╕йного повноваження з наданням, розпод╕лом, вид╕ленням грошових кошт╕в, ф╕нансових та ╕нших економ╕чних або виробничих ресурс╕в, майна або майнових прав юридичним особам, ф╕зичним особам-п╕дпри╓мцям, громадянам.

Способи усунення або нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника

2.8. Пропозиц╕я щодо виключення дискрец╕йного повноваження з проекту нормативно-правового акта робиться у тому випадку, коли встановлено:

1) використання дискрец╕йних повноважень в тих юридичних процедурах або в ╖х окремих елементах, де таке використання ╓ безп╕дставним з точки зору створення умов для забезпечення ефективно╖ д╕яльност╕ орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування;

2) використання у проект╕ нормативно-правового акта дискрец╕йних повноважень внасл╕док допущених суб’╓ктом правотворчост╕ юридично-техн╕чних помилок, тобто якщо закр╕плення дискрец╕йних повноважень не було метою органу (службово╖ особи), що видав нормативно-правовий акт чи п╕дготував його проект.

2.9. Пропозиц╕я щодо обмеження об’╓му дискрец╕йних повноважень робиться в тому випадку, коли виключення дискрец╕йного повноваження об’╓ктивно неможливо або прямо суперечить чинному законодавству Укра╖ни,   однак у проект╕ нормативно-правового акта, що анал╕зу╓ться, встановлено перевищення допустимих меж дискрец╕╖, що призводить до виникнення корупц╕огенного чинника. Обмеження об’╓му дискрец╕йних повноважень можливо наступними способами:

1) введенням, зм╕ною, уточненням ц╕лей застосування дискрец╕йних повноважень;

2) зменшенням вид╕в р╕шень, як╕ орган (службова особа) ма╓ право приймати на власний розсуд;

3) введенням окремих елемент╕в процесуально╖ форми застосування дискрец╕йних повноважень – строк╕в прийняття р╕шень, обов’язкового зазначення мотив╕в застосування в╕дпов╕дних повноважень;

4) введенням додаткових заборон на прийняття окремих вид╕в управл╕нських р╕шень;

5) уточненням формулювань невизначених г╕потез ╕ диспозиц╕й, зменшенням к╕лькост╕ “невизначених правових понять” або оц╕ночних понять.

2.10. Пропозиц╕я щодо удосконалення юридично╖ процедури д╕яльност╕ органу або службово╖ особи, що застосову╓ дискрец╕йн╕ повноваження, зд╕йсню╓ться у тому випадку, якщо виключення або обмеження дискрец╕йних повноважень неможливе, або одночасно з пропозиц╕╓ю щодо обмеження адм╕н╕стративного розсуду. Мова йде про включення до проекту нормативно-правового акта, що анал╕зу╓ться, або до пов’язаних з ним ╕нших нормативно-правових акт╕в додаткових юридичних гарант╕й, що сприяють нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенност╕ дискрец╕╖. До под╕бних юридичних засоб╕в в╕дноситься:

1) введення нових або доповнення ╕снуючих форм обл╕ку р╕шень, прийнятих органом (службовою особою) на власний розсуд;

2) передача дискрец╕йного повноваження на б╕льш високий управл╕нський р╕вень або його закр╕плення в акт╕, який ма╓ вищу юридичну силу;

3) введення процедури погодження застосування дискрец╕йного повноваження;

4) над╕лення ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б додатковими процесуальними гарант╕ями, щодо оскарження д╕й чи р╕шень, прийнятих з застосуванням дискрец╕йних повноважень;

5) можлив╕сть зам╕ни дискрец╕йного повноваження “ч╕тко визначеним” повноваженням без шкоди для ефективност╕ правозастосовчо╖ д╕яльност╕ в ц╕лому;

6) розширення можливостей громадського контролю за застосуванням дискрец╕йних повноважень.

Поняття корупц╕огенного чинника та спос╕б його виявлення

3.1. Корупц╕огенним чинником ╓ закр╕плення у проект╕ нормативно-правового акта юридичних обов’язк╕в, заборон, обмежень, особливих правил, що застосовуються до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, ╕ як╕ за сво╖м характером або обсягом значно ускладнюють ╖х доступ до матер╕альних або нематер╕альних благ ╕ ц╕нностей, перешкоджають нормальн╕й реал╕зац╕╖ суб’╓ктивних прав, свобод ╕ законних ╕нтерес╕в, створюючи тим самим умови для зд╕йснення корупц╕йних д╕й ╕ виникненню корупц╕йних в╕дносин.

3.2. Завищенн╕ вимоги можуть мати  наступ╕ ознаки:

1) покладення на ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б юридичних обов’язк╕в  в обсяз╕, що значно перевищу╓ р╕вень, необх╕дний для забезпечення належно╖ реал╕зац╕╖ суб’╓ктивних прав ╕ свобод або контролю за ╖х зд╕йсненням;

2) встановлення велико╖ к╕лькост╕ ╕нстанц╕й (погоджень), як╕ необх╕дно пройти (одержати) для реал╕зац╕╖ права, при цьому, ця к╕льк╕сть ╓ несп╕врозм╕рною з тими благами (ц╕нностями), як╕ ф╕зична або юридична особа бажають придбати;

3) покладення на ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б обов’язк╕в надати значний за обсягом перел╕к документ╕в, ╕нформац╕╖, отримання яких потребують матер╕альних та часових затрат (наприклад, нотар╕ально посв╕дчен╕ коп╕╖ документ╕в), якщо при цьому частина документ╕в ц╕лком може бути самост╕йно отримана органом (службовою особою) шляхом направлення запит╕в до орган╕в ╕ орган╕зац╕й, що мають необх╕дн╕ документи ╕ ╕нформац╕ю;

4) закр╕плення у проект╕ нормативно-правового акта широкого перел╕ку спец╕альних ознак (профес╕йних, майнових, соц╕альних), якими повинн╕ бути над╕лен╕ ф╕зичн╕ ╕ юридичн╕ особи для придбання того чи ╕ншого суб’╓ктивного права, якщо при цьому окрема частина ф╕зичних або юридичних ос╕б, що об’╓ктивно потребують отримання цього виду права, зазначеним ознакам не в╕дпов╕дають ╕ для придбання цих прав повинн╕ витратити велику к╕льк╕сть часу, ф╕нансових та ╕нших ресурс╕в;

5) встановлення значно╖ к╕лькост╕ заборон ╕ обмежень при зд╕йсненн╕ окремих вид╕в д╕яльност╕, формальне отримання дозвол╕в, як╕ ╓ надзвичайно складними ╕ не погоджу╓ться з ц╕лями правового регулювання дано╖ групи сусп╕льних в╕дносин.

3.3. Нормативне закр╕плення завищених вимог, як правило, зустр╕ча╓ться при правовому регулюванн╕ наступних юридичних процедур:

1) в ре╓страц╕йних, дозв╕льних, ╕нформац╕йних-правових процедурах, спрямованих на забезпечення реал╕зац╕╖ прав ╕ виконання обов’язк╕в  ф╕зичних та юридичних ос╕б;

2) в конкурсних процедурах, учасниками яких можуть бути лише ф╕зичн╕ ╕ юридичн╕ особи, як╕ в╕дпов╕дають певним умовам;

3) при встановленн╕ санкц╕й за невиконання тих чи ╕нших обов’язк╕в, заборон, обмежень;

4) в процедурах визнання (надання, ╕ншо╖ легал╕зац╕╖) за ф╕зичними ╕ юридичними особами певного правового статусу, отримання якого тягне за собою придбання ними будь-яких ф╕нансових, соц╕ально-економ╕чних благ, переваг, прив╕ле╖в;

5) в процедурах застосування до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б заход╕в публ╕чно-правового впливу, в тому числ╕, пов’язаних з обмеженням, позбавленням, зупиненням д╕╖ суб’╓ктивних прав ╕ свобод.

3.4. При встановленн╕ наявност╕ у проект╕ нормативно-правового акта завищених вимог необх╕дно звертати увагу на наступн╕ нормативн╕ приписи (ознаки можливо╖ наявност╕ завищених вимог), як╕:

1) встановлюють перел╕к суб’╓кт╕в (ф╕зичних, юридичних ос╕б), як╕ над╕ляються в╕дпов╕дним суб’╓ктивним правом, або на яких покладаються юридичн╕ обов’язки;

2) визначають умови ╕ п╕дстави для реал╕зац╕╖ суб’╓ктивного права, отримання соц╕ального блага, виконання юридичних обов’язк╕в;

3) закр╕плюють процедуру реал╕зац╕╖ суб’╓ктивного права, в тому числ╕ строки зд╕йснення окремих д╕й, порядок звернення за отриманням права;

4) встановлюють санкц╕╖ за порушення передбаченого проектом нормативно-правового акта порядку реал╕зац╕╖ суб’╓ктивного права, виконання юридичних обов’язк╕в;

5) визначають органи та службових ос╕б, до яких зобов’язан╕ звертатися ф╕зична або юридична особа з метою реал╕зац╕╖ суб’╓ктивного права, виконання юридичних обов’язк╕в;

6) ╕нш╕ нормативн╕ приписи, як╕ св╕дчать про те, що обсяг встановлених юридичних обов’язк╕в ╕ заборон перевищу╓ необх╕дний р╕вень, створюючи ризик виникнення корупц╕йних в╕дносин.

Критер╕╖ ╕ способи оц╕нки корупц╕огенного чинника

3.5 Оц╕нюючи обсяг вимог, як╕ пред’являються до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, сл╕д враховувати:

1) наявн╕сть в законах, ╕нших нормативно-правових актах Укра╖ни, в нормативно-правових актах м╕сцевих орган╕в державно╖ виконавчо╖ влади чи орган╕в м╕сцевого самоврядування, що регулюють аналог╕чн╕ або под╕бн╕ за сво╖м соц╕ально-юридичним призначенням процедури, менших або б╕льших за обсягом вимог, що покладаються на ф╕зичних або юридичних ос╕б;

2) наявн╕сть або в╕дсутн╕сть можливост╕ зменшення обсягу вимог, що покладаються на ф╕зичних або юридичних ос╕б, без шкоди для ефективност╕ юридично╖ процедури;

3) наявн╕сть або в╕дсутн╕сть можливост╕ спрощення д╕ючо╖ юридично╖ процедури доступу до суб’╓ктивних прав, ╕нших соц╕альних благ, процедури виконання юридичних обов’язк╕в шляхом зм╕ни умов ╕ п╕дстав для надання суб’╓ктивного права, виконання юридичного обов’язку;

4) ╕нш╕ обставини, як╕ дозволяють зробити висновок про завищення вимог, що м╕стяться в нормативному акт╕, як╕ здатн╕ створити умови для виникнення корупц╕йних в╕дносин.

3.6 Для оц╕нки ступеню корупц╕йност╕ завищених вимог, що  встановлюються до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, анал╕зуються наступн╕ правов╕ ситуац╕╖:

1) юридичн╕, орган╕зац╕йн╕, техн╕чн╕ умови, що дозволяють ф╕зичним або юридичним особам уникнути встановлен╕ вимоги, в тому числ╕ шляхом вступу в корупц╕йн╕ в╕дносини з уповноваженими на прийняття р╕шень службовими особами;

2) правов╕ насл╕дки невиконання або неналежного виконання ф╕зичними ╕ юридичними особами   встановлених юридичних обов’язк╕в ╕ заборон. При цьому розгляда╓ться можлив╕сть розвитку ситуац╕╖ у певних вар╕антах, наприклад:

а) це призведе до неможливост╕ реал╕зац╕╖ суб’╓ктивного права;

б) це сутт╓во ускладнить реал╕зац╕ю суб’╓ктивного права;

в) це потягне за собою застосування до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б публ╕чно-правових санкц╕й;

г) це не призведе до будь-яких негативних насл╕дк╕в для ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б;

д) це спричинить ╕нш╕ насл╕дки орган╕зац╕йного, ╕нформац╕йного, техн╕чного характеру.

Чим вищий ступ╕нь правообтяжень (правообмежень), що ╓ насл╕дком невиконання або неналежного виконання встановлених юридичних обов’язк╕в ╕ заборон, тим сприятлив╕ш╕ умови для виникнення корупц╕огенних в╕дносин вони створюють;

3) наявн╕сть або в╕дсутн╕сть юридичних можливостей у органа (службово╖ особи) надати ф╕зичн╕й або юридичн╕й особ╕ суб’╓ктивне право, покласти на них юридичн╕ обов’язки, що виходять за рамки встановлено╖ правово╖ процедури, перш за все, наявн╕сть або в╕дсутн╕сть можливост╕ надати необ╜рунтован╕  переваги окремим особам або груп╕ ос╕б;

4) наявн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта винятк╕в ╕з загально╖ процедури отримання права або блага, покладання юридичних обов’язк╕в, що дозволить службов╕й особ╕ в прискореному порядку прийняти сприятливе або несприятливе для ф╕зично╖ або юридично╖ особи управл╕нське р╕шення, перш за все наявн╕сть або в╕дсутн╕сть можливост╕ користуватися “винятком ╕з загального правила” з корупц╕йною ц╕ллю;

5) ╕нш╕ можлив╕ негативн╕ насл╕дки встановлення у проект╕ нормативно-правового акта завищених вимог, як╕ можуть призвести до виникнення корупц╕йних в╕дносин.

3.7. При оц╕нц╕ вимог, як╕ встановлюються юридичною процедурою до ф╕зичних або юридичних ос╕б з точки зору ╖х захищеност╕, необх╕дно враховувати наступн╕ обставини:

1) об╜рунтован╕сть цих вимог у положеннях нормативно-правових акт╕в вищо╖ юридично╖ сили;

2) узгоджен╕сть цих вимог з╕ зм╕стом проекту нормативно-правового акта в ц╕лому;

3) в╕дпов╕дн╕сть цих вимог характеру сусп╕льних в╕дносин, як╕ регулюються, значенню тих суб’╓ктивних прав, ╕нших соц╕альних благ, реал╕зац╕ю яких вони повинн╕ забезпечити.

3.8. При оц╕нц╕ завищених вимог з точки зору ступеню загрози можливого виникнення на ╖х п╕дстав╕ корупц╕йних в╕дносин необх╕дно враховувати:

1) вид проекту нормативно-правового акта, що м╕стить в соб╕ завищен╕ вимоги:

2) характер суб’╓ктивного права, ╕ншого соц╕ального блага, реал╕зац╕ю якого забезпечують завищен╕ вимоги, пов’язан╕ з отриманням:

а) орган╕зац╕йно╖ допомоги чи ╕нформац╕╖;

б) засоб╕в соц╕ально╖ п╕дтримки ╕ соц╕ального захисту;

в) права на зайняття певним видом д╕яльност╕, державною ре╓страц╕╓ю прав, д╕яльност╕, майна;

г) майна, земельних д╕лянок, ф╕нансових кошт╕в, квот, в тому числ╕ участ╕ в конкурсних (аукц╕онних, тендерних) процедурах;

3) вид ╕ правовий статус службових ос╕б (державних службовц╕в чи службових ос╕б орган╕в м╕сцевого самоврядування), як╕ над╕лен╕ повноваженнями приймати сприятливе або несприятливе для ф╕зичних чи юридичних ос╕б управл╕нське р╕шення або приймати участь у п╕дготовц╕ такого р╕шення:

а) м╕н╕стри та ╖х заступники, кер╕вники ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади та ╖х заступники;

б) кер╕вники структурних п╕дрозд╕л╕в та ╕нш╕ службов╕ особи м╕н╕стерств та ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади;

в) голови м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕й та ╖х заступники, кер╕вники ╕нших м╕сцевих та територ╕альних орган╕в державно╖ виконавчо╖ влади та ╖х заступники, кер╕вники та службов╕ особи структурних п╕дрозд╕л╕в м╕сцевих орган╕в державно╖ виконавчо╖, ╕нших державних орган╕в;

г) службов╕ особи м╕сцевого самоврядування;

д) кер╕вники ╕ заступники кер╕вник╕в державних ╕ комунальних п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й.

Способи усунення або нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника

3.9. Пропозиц╕╖ щодо зниження р╕вня ╕ обсягу встановлених в╕дносно ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б вимог, юридичних обов’язк╕в ╕ заборон   вносяться за умови, якщо:

1) це не призведе до порушення положень законодавства Укра╖ни;

2) це не матиме насл╕дком зниження ефективност╕ правозастосовчо╖ д╕яльност╕, в тому числ╕ ефективност╕ заход╕в державного контролю ╕ нагляду за реал╕зац╕╓ю суб’╓ктивних прав та виконанням юридичних обов’язк╕в;

3) це не призведе до спотворення зм╕сту та сутност╕ суб’╓ктивних прав ╕ юридичних обов’язк╕в, що реал╕зуються, а також до порушення прав ╕ законних ╕нтерес╕в ╕нших ф╕зичних та юридичних ос╕б;

4) пропозиц╕я спрямована на усунення юридично-техн╕чних помилок, допущених суб’╓ктом правотворчост╕, як╕ призвели до включення до проекту нормативно-правового акта припис╕в, що сприяють формуванню завищених вимог.

3.10. Зменшення р╕вня завищених вимог може зд╕йснюватись шляхом:

1) скорочення к╕лькост╕ орган╕в (службових ос╕б), як╕ приймають участь в прийнятт╕ управл╕нського р╕шення, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав та виконання юридичних обов’язк╕в;

2) зменшення перел╕ку документ╕в (матер╕ал╕в, ╕нформац╕╖), як╕ ф╕зичн╕ ╕ юридичн╕ особи зобов’язан╕ надати для реал╕зац╕╖ права;

3) скорочення строк╕в прийняття управл╕нських р╕шень;

4) скорочення перел╕ку критер╕╖в, яким повинн╕ в╕дпов╕дати ф╕зичн╕ ╕ юридичн╕ особи, як╕ претендують на отримання права або блага;

5) зм╕ни умов ╕ п╕дстав реал╕зац╕╖ суб’╓ктивних прав ╕ виконання юридичних обов’язк╕в, що призведе до зб╕льшення категор╕й ф╕зичних та юридичних ос╕б, як╕ можуть претендувати на одержання тих чи ╕нших соц╕альних благ, прав, переваг;

6) перенесення виконання юридичних обов’язк╕в з ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б на державних службовц╕в, ╕нших службових ос╕б орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування;

7) ╕ншим шляхом, що призведе до зменшення можливост╕ вступу ф╕зичних та юридичних ос╕б в корупц╕йн╕ в╕дносини.

3.11. У випадку неможливост╕ зниження р╕вня вимог, обсяг яких створю╓ загрозу виникнення корупц╕йних в╕дносин, сл╕д зробити пропозиц╕ю щодо нейтрал╕зац╕╖ даного корупц╕огенного чинника.

В якост╕ юридичних засоб╕в, що сприяють нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника, можуть виступати:

1) запровадження конкурсних процедур надання тих чи ╕нших суб’╓ктивних прав;

2) запровадження або розширення процесуальних форм вза╓мод╕╖ ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б та посадових ос╕б;

3) встановлення додаткових форм зв╕тност╕ держав них службовц╕в чи службових ос╕б орган╕в м╕сцевого самоврядування про результати прийнятих р╕шень;

4) розширення можливостей громадського контролю за прийняттям управл╕нських р╕шень;

5) введення додаткових обов’язк╕в ╕ заборон для службових ос╕б (орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування), як╕ мають стати “противагою” завищеним вимогам, що встановлюються до ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б;

6) ╕нш╕ юридичн╕ засоби, що здатн╕ зменшити ступ╕нь загрози виникнення корупц╕йних в╕дносин.

Поняття корупц╕огенного чинника та способи його виявлення

4.1. Корупц╕огенним чинником ╓ в╕дсутн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта, яким регулю╓ться реал╕зац╕я суб’╓ктивних прав та виконання юридичних обов’язк╕в  ф╕зичними ╕ юридичними особами, адм╕н╕стративних процедур або наявн╕сть недол╕к╕в встановлено╖ адм╕н╕стративно╖ процедури, що здатн╕ створити умови для зд╕йснення корупц╕йних д╕й або виникнення корупц╕йних в╕дносин.

4.2. Наявн╕сть адм╕н╕стративних процедур дозволя╓ знизити ступ╕нь загрози виникнення корупц╕йних в╕дносин, оск╕льки ц╕ процедури:

1) значно зменшують ризик ухилення службово╖ особи органу державно╖ влади чи органу м╕сцевого самоврядування при реал╕зац╕╖ нею владних повноважень в╕д досягнення нормативно закр╕плено╖ мети правов╕дносин, що виникли;

2) знижують можливост╕ посадових ос╕б д╕яти на власний розсуд при прийнятт╕ управл╕нських р╕шень;

3) створюють умови для зд╕йснення належного контролю за процесом прийняття управл╕нських р╕шень ╕, при необх╕дност╕, дозволяють корегувати помилков╕ р╕шення, не чекаючи розвитку конфл╕ктно╖ ситуац╕╖;

4) забезпечують однакове застосування державно-владних повноважень службовими особами орган╕в державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування, державних установ;

5) створюють гласну, в╕дкриту модель реал╕зац╕╖ правов╕дносин – в╕д ╖х виникнення до виконання сторонами сво╖х публ╕чно-правових обов’язк╕в;

6) дозволяють погодити та скоординувати д╕╖ р╕зних орган╕в ╕ службових ос╕б, як╕ беруть участь в п╕дготовц╕ та прийнятт╕ управл╕нських р╕шень.

4.3. Адм╕н╕стративн╕ процедури здатн╕ знизити ризик або ступ╕нь загрози виникнення корупц╕йних в╕дносин за умови, що:

1) встановлена процедура в╕дпов╕да╓ характеру матер╕альних правов╕дносин, дозволя╓ врахувати ╖х специф╕ку;

2) у проект╕ нормативно-правового акта закр╕плено вс╕ основн╕ елементи адм╕н╕стративно╖ процедури, вона не ╓ фрагментарною або не повн╕стю врегульованою;

3) у проект╕ нормативно-правового акта закр╕плено юридичн╕ засоби, як╕ дозволяють забезпечити належне дотримання службовими особами вимог адм╕н╕стративно╖ процедури, в тому числ╕ унеможливлюють прийняття службовими особами орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування р╕шень без дотримання встановлено╖ процедури.

4.4. П╕д час анал╕зу проекту нормативно-правового акта зверта╓ться увага на наявн╕сть в ньому нормативних припис╕в, що св╕дчать про необх╕дн╕сть встановлення адм╕н╕стративно╖ процедури.

Адм╕н╕стративна процедура встановлю╓ться за наявност╕ наступних нормативних припис╕в, як╕:

1) регулюють реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав та виконання юридичних обов’язк╕в ф╕зичними або юридичними особами у вза╓мод╕╖ з представниками орган╕в державно╖ виконавчо╖ влади та виконавчих орган╕в м╕сцевого самоврядування, службовими особами державних або комунальних п╕дпри╓мств, установ, орган╕зац╕й;

2) регулюють застосування службовими особами орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування владних повноважень, пов’язаних з впливом на ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, в тому числ╕ шляхом застосуванням до них заход╕в державного примусу, контролю та нагляду;

3) закр╕плюють права службових ос╕б м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕й, орган╕в м╕сцевого самоврядування, як╕ пов’язан╕ з прийняттям певних вид╕в управл╕нських р╕шень, зд╕йсненням юридично значущих д╕╖ (ре╓страц╕╓ю, державним обл╕ком, наданням державних послуг);

4) ╕нш╕ нормативн╕ приписи, як╕ св╕дчать про те, що для забезпечення ╖хньо╖ ефективно╖ реал╕зац╕╖ ╕ попередження ризик╕в виникнення корупц╕йних в╕дносин необх╕дна адм╕н╕стративна процедура.

Адм╕н╕стративн╕ процедури повинн╕ застосовуватися у випадках, коли мова йде про прийняття р╕шення щодо конкретно╖ справи ╕ тод╕, коли орган (службова особа) ма╓ право прийняти дек╕лька вид╕в управл╕нських р╕шень.

4.5. Для встановлення в╕дсутност╕ адм╕н╕стративно╖ процедури сл╕д оц╕нити зм╕ст не т╕льки того проекту нормативно-правового акта, в╕дносно якого проводиться експертиза, але й пов’язаних з ним ╕нших нормативно-правових акт╕в, оск╕льки адм╕н╕стративна процедура як правило встановлю╓ться не законом, а п╕дзаконними нормативно-правовими актами.

Бланкетн╕ нормативн╕ приписи закон╕в, що передбачають прийняття п╕дзаконних нормативно-правових акт╕в з метою встановлення адм╕н╕стративних процедур, сам╕ по соб╕ не можуть розглядатися в якост╕ корупц╕огенного чинника, якщо даний закон м╕стить основн╕ правов╕ характеристики (основн╕ елементи) адм╕н╕стративно╖ процедури – визнача╓ правовий статус ╖╖ учасник╕в, умови ╕ п╕дстави застосування процедури, м╕стить вичерпний перел╕к обмежень ╕ заборон, що д╕ють в рамках процедурних в╕дносин.

4.6. Корупц╕огенним чинником ╓ не т╕льки факт в╕дсутност╕ адм╕н╕стративно╖ процедури, але й недол╕ки ╕снуючо╖ адм╕н╕стративно╖ процедури, тому необх╕дно проанал╕зувати структуру закр╕плено╖ проектом нормативно-правового акта адм╕н╕стративно╖ процедури на предмет виявлення недол╕к╕в, як╕ здатн╕ створити умови для виникнення корупц╕огенних в╕дносин.

При анал╕з╕ проекту нормативно-правового акта на предмет належного закр╕плення адм╕н╕стративних процедур сл╕д враховувати наявн╕сть наступних структурних елемент╕в процедури:

1) опис юридичного факту , з яким пов’язу╓ться застосування процедури:

а) якщо юридичний факт ╓ под╕╓ю, то у проект╕ нормативно-правового акта ма╓ бути визначено, хто може виявити под╕ю ╕ як повинно бути оформлено ╖╖ виявлення;

б) якщо юридичний факт ╓ д╕╓ю (найб╕льш часто д╕╓ю ╓ звернення), то ма╓ бути визначено, хто може це зд╕йснювати ╕ за яких умов, а також порядок ╖╖ юридичного оформлення;

2) права та обов’язки учасник╕в процедури:

а) кожне право або обов’язок мають бути сп╕вв╕днесен╕ з одн╕╓ю ╕з стор╕н, що приймають участь в процедур╕;

б) повинн╕ бути визначен╕ умови реал╕зац╕╖ права, в тому числ╕ стад╕я процедури, на як╕й воно може бути реал╕зоване;

в) строк реал╕зац╕╖ права, якщо його обмежено ╕ншими рамками, окр╕м часових рамок само╖ процедури;

г) д╕╖, як╕ повинна зд╕йснити сторона процедури для реал╕зац╕╖ свого права;

3) стад╕╖ та етапи зд╕йснення процедурних д╕й:

а) процедурн╕ д╕╖ мають розташовуватись у певн╕й посл╕довност╕, яка направлена на досягнення конкретно╖ мети;

б) в╕дносно кожно╖ д╕╖ мають бути визначен╕ момент ╖╖ зд╕йснення в рамках процедури, а також ╖╖ зм╕ст та форма;

4) види пром╕жних та п╕дсумкових р╕шень, що приймаються в рамках процедури або за висновками, зробленими за результатами ╖╖ застосування, ╕ вимог до них:

а) пром╕жн╕ р╕шення – р╕шення, що визначають перех╕д процедури на наступну стад╕ю (етап) або повернення до попередньо╖ стад╕╖ (етапу);

б) п╕дсумков╕ р╕шення, якими зак╕нчу╓ться процедура, можуть бути двох вид╕в: що вир╕шують справу по сут╕, ╕ т╕, що зак╕нчують процедуру внасл╕док неможливост╕ вир╕шення справи по сут╕.

В╕дносно процедурних (процесуальних) р╕шень мають бути визначен╕ п╕дстави прийняття р╕шення, суб’╓кт, що уповноважений на прийняття р╕шення, строк прийняття п╕дсумкового р╕шення з моменту ╕н╕ц╕ювання процедури (загальний строк процедури).

Критер╕╖ та способи оц╕нки корупц╕огенного чинника

4.7. Оц╕нюючи ступ╕нь корупц╕огенност╕ чинника в╕дсутност╕ адм╕н╕стративно╖ процедури необх╕дно керуватись наступними критер╕ями:

1) характером суб’╓ктивних прав та юридичних обов’язк╕в ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, реал╕зац╕ю яких забезпечу╓ адм╕н╕стративна процедура, коли вони пов’язан╕ з:

а) одержанням орган╕зац╕йно╖ допомоги чи ╕нформац╕╖;

б) одержанням заход╕в соц╕ально╖ п╕дтримки ╕ соц╕ального захисту;

в) застосуванням заход╕в публ╕чно-правового примусу, призначенням публ╕чно-правових санкц╕й;

г) одержанням права на зайняття певним видом д╕яльност╕, державною ре╓страц╕╓ю прав, д╕яльност╕, майна;

г) одержанням майна, наданням земельних д╕лянок, ф╕нансових кошт╕в, квот, в тому числ╕ з участю в конкурсних процедурах;

2) вид та правове положення службових ос╕б орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування, як╕ реал╕зують владн╕ повноваження поза межами встановлено╖ адм╕н╕стративно╖ процедури:

3) наявн╕сть у законодавств╕ юридичних засоб╕в, що дозволяють компенсувати в╕дсутн╕сть конкретно╖ адм╕н╕стративно╖ процедури, наприклад, шляхом використання акт╕в, що регулюють д╕ловодство, посадових регламент╕в, посадових ╕нструкц╕й, загальних нормативних припис╕в, що регламентують порядок прийняття управл╕нських р╕шень;

4) ╕нш╕ критер╕╖, як╕ св╕дчать про те, що в╕дсутн╕сть адм╕н╕стративно╖ процедури може сприяти виникненню корупц╕йних в╕дносин.

4.8. Про недол╕ки встановлено╖ проектом нормативно-правового акта адм╕н╕стративно╖ процедури, що створю╓ умови для виникнення корупц╕йних в╕дносин, можуть св╕дчити наступн╕ ознаки:

1) не визначено або недостатньо ч╕тко визначено обов’язки службових ос╕б п╕сля порушення конкретних юридичних справ, що ╕н╕ц╕юються ф╕зичними або юридичними особами;

2) в╕дсутн╕ процесуальн╕ гарант╕╖, що забезпечують вплив ф╕зично╖ або юридично╖ особи на х╕д адм╕н╕стративно╖ процедури, в тому числ╕ не закр╕плено права ф╕зично╖ або юридично╖ особи бути вислуханими, надавати матер╕али, ╕нформац╕ю, докази;

3) в╕дсутня визначен╕сть в╕дносно строк╕в прийняття остаточних процедурно-процесуальних р╕шень: ц╕ строки не встановлено взагал╕ або службова особа ма╓ право самост╕йно ╖х визначати, продовжувати чи скорочувати;

4) процедура не закр╕плю╓ вичерпних п╕дстав ╕ порядку прийняття управл╕нських р╕шень;

5) окрем╕ положення процедури дозволяють службов╕й особ╕ невмотивовано зм╕нювати  ╖╖ х╕д, зак╕нчувати або поновлювати процедурно-процесуальн╕ в╕дносини або вибирати сприятлив╕ або несприятлив╕ для ф╕зичних чи юридичних ос╕б управл╕нськ╕ р╕шення (корелю╓ з чинником перевищення обсягу дискрец╕йних повноважень);

6) процедура занадто детал╕зу╓ обов’язки ф╕зичних або юридичних ос╕б, що значно ускладню╓ ╖х точне виконання (корелю╓ з чинником завищених вимог);

7) ╕нш╕ ознаки, що сприяють створенню умов для виникнення корупц╕йних в╕дносин.

4.9. Оц╕нюючи ступ╕нь корупц╕йност╕ недол╕к╕в встановлено╖ адм╕н╕стративно╖ процедури сл╕д керуватись критер╕ями, що м╕стяться в пункт╕ 4.7 ц╕╓╖ Методики, а також наступними критер╕ями оц╕нки:

1) масштаби застосування дано╖ адм╕н╕стративно╖ процедури в межах адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ одиниц╕ або окремих орган╕в м╕сцевого самоврядування;

2) соц╕альна характеристика ф╕зичних або юридичних ос╕б, як╕ реал╕зують права ╕ обов’язки в рамках дано╖ процедури, - ╖х соц╕альне, майнове, ф╕нансове становище;

3) вид проекту нормативно-правового акта, що закр╕плю╓ процедуру, наявн╕сть або в╕дсутн╕сть в ньому положень, що передбачають наступну конкретизац╕ю процедурних правил.

4.10. При оц╕нц╕ корупц╕огенного чинника необх╕дно враховувати насл╕дки, до яких може призвести виявлений недол╕к адм╕н╕стративно╖ процедури, а саме:

1) це зробить неможливим або сутт╓во ускладнить реал╕зац╕ю суб’╓ктивних прав ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б – необх╕дн╕сть отримання ф╕зичною або юридичною особою р╕зних додаткових погоджень, експертних висновк╕в ╕ т.п.

2) це призведе до затягування процедури прийняття законного управл╕нського р╕шення на визначений або невизначений строк;

3) це призведе до виникнення у ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б додаткових процесуальних ускладнень р╕зного ступеню та обсягу – надавати додатков╕ документи та ╕нформац╕ю, приходити до органу або на прийом до службово╖ особи;

4) це не призведе до жодних негативних насл╕дк╕в (недол╕к не призводить до появи корупц╕огенного чинника).

Способи усунення або нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника

4.11. У випадку виявлення в╕дсутност╕ адм╕н╕стративних процедур, як╕ мають забезпечити реал╕зац╕ю нормативних припис╕в, необх╕дно сформулювати наступн╕ пропозиц╕╖:

1) внести до даного проекту нормативно-правового акта зм╕ни, що передбачають розгорнуту (повну) адм╕н╕стративну процедуру;

2) включити до проекту нормативно-правового акта окрем╕ елементи адм╕н╕стративно╖ процедури з наступною ╖х конкретизац╕╓ю та детал╕зац╕╓ю в ╕нших нормативно-правових актах;

3) включити до закону в╕дсильну норму, що передбача╓ необх╕дн╕сть використання адм╕н╕стративних процедур, встановлених ╕ншими нормативно-правовими актами.

4.12. Способи усунення недол╕к╕в адм╕н╕стративно╖ процедури залежать в╕д виду адм╕н╕стративно╖ процедури, виду виявленого недол╕ку, виду проекту нормативно-правового акта, що закр╕плю╓ адм╕н╕стративну процедуру, а також ╕нших чинник╕в. Як правило, ефективними можуть бути наступн╕ пропозиц╕╖:

1) точно визначити строк зд╕йснення юридично значущих д╕й або порядок його визначення;

2) встановити вичерпний перел╕к п╕дстав для прийняття адм╕н╕стративних акт╕в, нормативно закр╕пити обов’язок службових ос╕б мотивувати управл╕нське р╕шення, що ними прийма╓ться;

3) надати ф╕зичним ╕ юридичним особам додатков╕ процесуальн╕ гарант╕╖ впливу на х╕д розвитку процедури (подавати клопотання, бути заслуханими, надавати матер╕али та ╕нформац╕ю ╕ т.п.);

4) ╕нш╕ пропозиц╕╖, що дозволяють м╕н╕м╕зувати вплив посадових ос╕б на ф╕зичних або юридичних ос╕б з метою примусу ╖х до вступу в корупц╕йн╕ в╕дносини.

4.13. При усуненн╕ недол╕к╕в ╕снуючих адм╕н╕стративних процедур ╕ розробц╕ адм╕н╕стративних процедур в тих випадках, коли ╖х в╕дсутн╕сть може сприяти виникненню корупц╕йних в╕дносин, сл╕д враховувати, що чим детальн╕ше процедура, тим б╕льше витрат необх╕дно для ╖╖ реал╕зац╕╖ ╕ в╕д орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування, ╕ в╕д ф╕зичних та юридичних ос╕б. Чим менший ризик виникнення корупц╕йних в╕дносин, тим менш детальн╕шою може бути адм╕н╕стративна процедура.

Поняття корупц╕огенного чинника та способи його виявлення

5.1.  Корупц╕огенним чинником ╓ в╕дсутн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта конкурсних (аукц╕онних) процедур (якщо це передбачено цим нормативно-правовим актом чи пов’язаними з ним) або наявн╕сть недол╕к╕в установлено╖ конкурсно╖ (аукц╕онно╖) процедури, що здатн╕ створити умови для зд╕йснення корупц╕йних д╕й або виникнення корупц╕йних в╕дносин.

5.2.  Предметом антикорупц╕йно╖ експертизи ╓ проекти нормативно-правових акт╕в, що регулюють застосування конкурсних (аукц╕онних) процедур в наступних ситуац╕ях:

- надання у власн╕сть або ╕нше титульне волод╕ння майна та майнових прав, земельних д╕лянок;

- розпод╕л квот на використання природних ресурс╕в, на зд╕йснення окремих господарських операц╕й;

- розм╕щення замовлень на постачання товар╕в, виконання роб╕т, надання послуг для державних потреб;

- ╕нш╕ проекти нормативно-правових акт╕в, що регулюють використання конкурсних (аукц╕онних) процедур при  наданн╕ ф╕зичним та юридичним особам спец╕альних прав, статус╕в, переваг.

5.3. Оц╕нка  конкурсно╖ (аукц╕онно╖) процедури ма╓ враховувати ╖╖ повноту, тобто наявн╕сть наступних обов’язкових  елемент╕в:

1) п╕дстави для прийняття р╕шення про проведення конкурсу.

Р╕шення про проведення конкурсу повинно м╕стити:

а) вказ╕вку на нормативно-правовий акт, що передбача╓ обов’язков╕сть або можлив╕сть застосування таких процедур;

б) вказ╕вку на в╕дпов╕дальний за проведення конкурсу державний орган, установу, ╖х структурний п╕дрозд╕л. Якщо для проведення конкурсу (аукц╕ону) створю╓ться спец╕альний орган (ком╕с╕я), то разом з актом про проведення конкурсу (аукц╕ону) повинн╕ бути затверджен╕ порядок його формування або по╕менний склад, а також регламент роботи;

в) основн╕ умови проведення конкурсу (аукц╕ону), в тому числ╕ предмет конкурсу (аукц╕ону), форма (конкурс чи аукц╕он) процедури, в╕дкритий чи закритий характер конкурсу (аукц╕ону), ╕нш╕ умови, якими ма╓ керуватись в╕дпов╕дальний за проведення конкурсу (аукц╕ону) орган, установа або ╖х структурний п╕дрозд╕л при розробц╕ порядку проведення конкурсу (включаючи порядок визначення переможц╕в), вимог до учасник╕в;

2) порядок проведення конкурсу (аукц╕ону) уповноваженим органом чи установою.

Порядок проведення повинен включати в себе:

а) загальн╕ умови проведення конкурсу (аукц╕ону) (м╕сце, час проведення, його форму, предмет, вимоги до учасник╕в, умови договору, який буде укладений з переможцем);

б) визначення вартост╕ майна або майнових прав, що виставляються на конкурс (аукц╕он), а також визначення додаткових умов, що належить виконати переможцю (у раз╕ проведення конкурсу);

в) пов╕домлення про проведення конкурсу або аукц╕ону (дата пов╕домлення, форма (форми), в як╕й пов╕домлення зд╕йсню╓ться, зм╕ст, яке включа╓ в себе загальн╕ умови проведення конкурсу, п╕дстави його проведення, назва в╕дпов╕дального за проведення органа, установи, орган╕зац╕╖);

г) порядок в╕дбору (при наявност╕) ╕ ре╓страц╕╖ учасник╕в, як╕ подали заявки на участь у конкурс╕ (аукц╕он╕);

д) порядок (регламент) проведення конкурсу (аукц╕ону), включаючи порядок ╕ правила визначення переможця;

е) порядок укладення договору (контракту) з переможцем конкурсу (аукц╕ону);

ж) порядок оприлюднення ╕нформац╕╖ про основн╕ стад╕╖ проведення конкурсу.

Критер╕╖ ╕ способи оц╕нки корупц╕огенного чинника

5.7. До корупц╕йних недол╕к╕в правового регулювання конкурсних (аукц╕онних) процедур можна в╕днести:

1) в╕дсутн╕сть юридичних, орган╕зац╕йних та ╕нформац╕йних гарант╕й, що забезпечують правильне визначення вартост╕ майна або майнового права, що виставля╓ться на конкурс або торги;

2) в╕дсутн╕сть механ╕зм╕в забезпечення участ╕ в процедур╕ належно╖ к╕лькост╕ учасник╕в, що призводить до скорочення числа пропозиц╕й ╕ в╕дпов╕дно, неможливост╕ зробити повноц╕нний виб╕р. Це може в╕дбутися у зв’язку ╕з:

а) низьким р╕внем ╕нформованост╕ потенц╕йних учасник╕в про проведення конкурсу (аукц╕ону) в силу використання недостатньо ефективних засоб╕в розповсюдження ╕нформац╕╖ або неповноти розповсюдження ╕нформац╕╖;

б) часовим обмеженням м╕ж пов╕домленням ╕ зак╕нченням строку подач╕ заявок на участь в конкурс╕ (аукц╕он╕), для зд╕йснення в╕дпов╕дних д╕й;

в) необ╜рунтованост╕ застосування закритого порядку проведення конкурсу (аукц╕ону);

г) завищених вимог до потенц╕йних учасник╕в конкурсу (аукц╕ону);

3) в╕дсутн╕сть зовн╕шнього контролю за проведенням конкурсу (аукц╕ону), що створю╓ п╕д╜рунтя для зловживання на вс╕х стад╕ях процедури ╕ н╕велю╓ ╖╖ переваги перед ╕ншими видами процедур. Це може в╕дбутися у зв’язку з:

а) встановленням необ╜рунтованих обмежень на участь у проведенн╕ конкурсу (аукц╕ону) незалежних спостер╕гач╕в, включаючи засоби масово╖ ╕нформац╕╖;

б) не розкриттям ╕нформац╕╖ в процедур╕ проведення конкурсу (аукц╕ону) про учасник╕в конкурсу ╕ склад конкурсно╖ ком╕с╕╖;

4) в╕дсутн╕сть у проект╕ нормативно-правового акта формальних, тобто тих, що п╕ддаються зовн╕шн╕й незалежн╕й перев╕рц╕, критер╕╖в обрання найкращо╖ пропозиц╕╖ учасник╕в конкурсу (аукц╕ону).

5) необ╜рунтоване делегування окремих або вс╕х повноважень з проведення конкурсу суб’╓ктам при ватного права (юридичним особам чи ф╕зичним особам-п╕дпри╓мцям).

5.8. Зд╕йснюючи оц╕нку ступеню корупц╕йност╕ в╕дсутност╕ конкурсних (аукц╕онних) процедур або недол╕к╕в закр╕плено╖ процедури, здатних створити умови для виникнення корупц╕йних в╕дносин сл╕д також керуватися критер╕ями ╕ способами оц╕нки, що м╕стяться в пунктах 4.7 та 4.9 ц╕╓╖ Методолог╕╖.

Способи усунення або нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника

5.10. Нейтрал╕зац╕я чи усунення чинника в╕дсутност╕ або недол╕к╕в конкурсних (аукц╕онних) процедур можлива шляхом:

1) застосування об’╓ктивного (незалежного) визначення вартост╕ переданого за результатами конкурсу майна або майнових прав;

2) забезпечення належного ╕нформування  про проведення конкурсу (аукц╕ону).

Питання про повноту ╕нформац╕╖ повинна вир╕шуватись в залежност╕ в╕д засобу ╕нформування. Якщо розповсюджу╓ться ╕нформац╕я т╕льки про факт проведення конкурсу (аукц╕ону), включаючи предмет ╕ строки, то повинна даватися прим╕тка на джерело, в якому м╕ститься повна ╕нформац╕я. ╤нформац╕я в повному обсяз╕ може бути розм╕щена на сайт╕ або в оф╕ц╕йному пер╕одичному друкованому видання в╕дпов╕дних публ╕чних орган╕в, розповсюджуватися через розсилку потенц╕йним учасникам;

3) забезпечення р╕вного процесуального статусу учасник╕в конкурсно╖ (аукц╕онно╖) процедури;

4) зм╕на форми проведення конкурсу (аукц╕ону)(у публ╕чно-правових в╕дносинах закритий порядок проведення конкурсу може використовуватися т╕льки в якост╕ виключення у випадках, встановлених законами Укра╖ни та на п╕дстав╕ мотивованого р╕шення уповноваженого органу);

5) виключення завищених вимог.

Оц╕нюючи ту чи ╕ншу вимогу на предмет ╖╖ завищення сл╕д враховувати чи направлена вона на п╕двищення якост╕ роб╕т, послуг, що надаються або ефективн╕сть д╕яльност╕. Вимога, що виключа╓ вс╕х учасник╕в конкурсу, кр╕м одного, або певну к╕льк╕сть учасник╕в ╕ не пов’язана безпосередньо з як╕стю роб╕т, послуг, що надаються, або ефективн╕стю д╕яльност╕, ╓ завищеною. На стад╕╖ подання заявки на участь в конкурс╕ можуть бути встановлен╕ в якост╕ умов допуску т╕льки вимоги, як╕ ╓ обов’язковою умовою зд╕йснення в╕дпов╕дного виду д╕яльност╕, або вимоги, передбачен╕ нормативно-правовим актом вищо╖ юридично╖ сили.

7) встановлення належних умов оприлюднення ╕нформац╕╖ про вс╕х учасник╕в конкурсу (аукц╕ону) ╕ про його результати;

8) виключення конфл╕кту ╕нтерес╕в член╕в конкурсних ком╕с╕й.

╤нформац╕я про конкурс, що нада╓ться, повинна бути достатньою для того, щоб встановити зац╕кавлен╕сть член╕в конкурсно╖ ком╕с╕╖ або ╕ншо╖ особи, в╕дпов╕дально╖ за проведення конкурсу, при прийнятт╕ певного р╕шення. Повинн╕ бути передбачен╕ процедури в╕дводу ос╕б, що приймають участь у визначенн╕ переможця ╕ зац╕кавлених в к╕нцевих результатах конкурсу.

9) введення формал╕зованих критер╕╖в визначення переможця конкурсу (аукц╕ону).

Поняття корупц╕огенного чинника

6.1. Корупц╕огенним чинником ╓ неч╕тке визначення у проект╕ нормативно-правового акта функц╕й, обов’язк╕в, прав та в╕дпов╕дальност╕ службових ос╕б, насл╕дком чого ста╓ створення умов для виникнення конфл╕кту ╕нтерес╕в та можливостей для зловживання наданими ╖м повноваженнями.

6.2. Основними ознаками цього корупц╕огенного чинника ╓:

1) неможлив╕сть встановити ╕з зм╕сту проекту нормативно-правового акта в╕дпов╕дального   державного службовця, який повинен зд╕йснювати ту чи ╕ншу функц╕ю, виконувати закр╕плен╕ актом обов’язки ╕ права;

2) в╕дсутн╕ визначення спец╕альних обмежень, що пов’язан╕ з виконанням встановлених повноважень;

3) не визначен╕ чи недостатньо ч╕тко визначен╕ критер╕╖ оц╕нки ефективност╕ ╕ результативност╕ профес╕йно╖ службово╖ д╕яльност╕;

4) не визначений чи недостатньо ч╕тко визначений зм╕ст службово╖ д╕яльност╕ службовця, зокрема види ╕ категор╕╖ справ, як╕ в╕н ма╓ розглядати, ступ╕нь самост╕йност╕ при прийнятт╕ управл╕нських та ╕нших р╕шень, об’╓м службових повноважень, як╕ п╕длягають виконанню (службових обов’язк╕в ╕ прав);

5) не встановлений порядок вза╓мод╕╖ з прац╕вниками ╕нших структурних п╕дрозд╕л╕в, ╕нших державних орган╕в при виконанн╕ службових повноважень;

6) не встановлена персональна в╕дпов╕дальн╕сть службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язк╕в;

7) не визначена процедура позав╕домчого контролю за виконанням службовцем посадових обов’язк╕в;

8) в╕дсутн╕сть регламентац╕╖ порядку декларування та вир╕шення потенц╕йного конфл╕кту ╕нтерес╕в в ситуац╕ях, що не охоплюються загальними правилами щодо конфл╕кту ╕нтерес╕в;

9) допуска╓ться можлив╕сть при виконанн╕ службових обов’язк╕в реал╕зац╕╖ особистих, майнових (ф╕нансових) чи ╕нших ╕нтерес╕в службовця, не пов’язаних з ╕нтересами державно╖ служби.

Критер╕╖ ╕ способи оц╕нки корупц╕огенного чинника

6.3. Для оц╕нки корупц╕огенного чинника необх╕дно дати в╕дпов╕дь на наступн╕ запитання:

1) чи нада╓ проект нормативно-правового акта можлив╕сть визначити в╕дпов╕дального державного службовця (конкретну службову особу), уповноваженого виконувати ту чи ╕ншу управл╕нську функц╕ю;

2) чи м╕ститься у проект╕ нормативно-правового акта спец╕альн╕ обмеження, заборони ╕ обов’язки, адресован╕ державному службовцю, призначен╕ для забезпечення виконання т╕╓╖ чи ╕ншо╖ управл╕нсько╖ функц╕╖;

3) чи встановлен╕ критер╕╖ оц╕нки д╕яльност╕ державного службовця з точки зору ╖╖ ефективност╕ ╕ результативност╕;

4) чи встановлений порядок службово╖ вза╓мод╕╖ державного службовця з державними службовцями ╕нших структурних п╕дрозд╕л╕в, ╕нших державних орган╕в у зв’язку з виконанням службових повноважень;

5) чи встановлена особиста в╕дпов╕дальн╕сть державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язк╕в;

6) чи допуска╓ться можлив╕сть реал╕зац╕╖ особистих, майнових (ф╕нансових) чи ╕нших ╕нтерес╕в державного службовця всупереч ╕нтересам державно╖ служби.

Способи усунення чи нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника

6.4. Способи усунення чи нейтрал╕зац╕╖ корупц╕огенного чинника:

1) введення норм, що дозволяють визначити в╕дпов╕дальних за виконання т╕╓╖ чи ╕ншо╖ державно╖ функц╕╖ або надання державно╖ послуги службових ос╕б, ╕нших державних службовц╕в;

2) встановлення для державних службовц╕в додаткових заборон, обмежень чи обов’язк╕в;

3) введення додаткових критер╕╖в оц╕нки якост╕ ефективност╕ ╕ результативност╕ державно-службово╖ д╕яльност╕;

4) уточнення об’╓му службово╖ д╕яльност╕ конкретних державних службовц╕в;

5) встановлення додаткових механ╕зм╕в вза╓мод╕╖  державних службовц╕в всередин╕ державного органу, а також службових ос╕б р╕зних державних орган╕в;

Питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання, устаткування, техн╕чних та транспортних засоб╕в, що використовуються для розвитку виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива

В╕дпов╕дно до пункт╕в "я" та "я^{1" частини першо╖ статт╕ 19 Закону Укра╖ни "Про ╢диний митний тариф" та п╕дпункту 5.18.4 пункту 5.18 статт╕ 5 Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть" (в редакц╕╖ Закону Укра╖ни в╕д 21 травня 2009 р. № 1391-V╤) Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:}

1. Затвердити так╕, що додаються:

Порядок ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання, устаткування, техн╕чних та транспортних засоб╕в, що використовуються для розвитку виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива;

Положення про М╕жв╕домчу ком╕с╕ю з питань формування перел╕ку товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива.

2. Нац╕ональному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурс╕в, М╕н╕стерству промислово╖ пол╕тики, М╕н╕стерству аграрно╖ пол╕тики, М╕н╕стерству транспорту та зв'язку, М╕н╕стерству палива та енергетики, М╕н╕стерству економ╕ки, М╕н╕стерству ф╕нанс╕в ╕ Державн╕й митн╕й служб╕ подати до 25 листопада 2009 р. Каб╕нетов╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни пропозиц╕╖ щодо визначення складу М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з питань формування перел╕ку товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення  споживання б╕олог╕чних вид╕в палива.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни
в╕д 2009 р. №

ПОРЯДОК
ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання,
устаткування, техн╕чних та транспортних засоб╕в,
що використовуються для розвитку виробництва ╕ забезпечення
споживання б╕олог╕чних вид╕в палива

1. Цей Порядок визнача╓ механ╕зм ввезення суб'╓ктами господарювання на митну територ╕ю Укра╖ни без сплати вв╕зного мита та податку на додану варт╕сть таких товар╕в, що не виробляються та не мають аналог╕в в Укра╖н╕ (дал╕ — товари):

техн╕ка, обладнання, устаткування, як╕ використовуються для реконструкц╕╖ ╕снуючих ╕ буд╕вництва нових п╕дпри╓мств з виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива, для виготовлення та реконструкц╕╖ техн╕чних ╕ транспортних засоб╕в з метою забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива, як╕ класиф╕куються за кодами зг╕дно з УКТЗЕД 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514, та техн╕ка, обладнання, устаткування, визначен╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕дпов╕дно до пункту 2 розд╕лу II "Прик╕нцев╕ положення" Закону Укра╖ни "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо сприяння виробництву та використанню б╕олог╕чних вид╕в палива" (дал╕ — техн╕ка, обладнання та устаткування);

техн╕чн╕ ╕ транспортн╕ засоби, у тому числ╕ самох╕дн╕ с╕льськогосподарськ╕ машини, що працюють на б╕олог╕чних видах палива, як╕ класиф╕куються за кодами зг╕дно з УКТЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709, та техн╕чн╕ ╕ транспортн╕ засоби, визначен╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕дпов╕дно до пункту 3 розд╕лу II "Прик╕нцев╕ положення" зазначеного Закону (дал╕ — техн╕чн╕ ╕ транспортн╕ засоби).

2. Ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в зд╕йсню╓ться в установленому законодавством порядку на п╕дстав╕ затвердженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни перел╕ку ╕з зазначенням суб'╓кт╕в господарювання, як╕ ╖х ввозять (дал╕ — перел╕к).

3. Для п╕дготовки проекту перел╕ку утворю╓ться М╕жв╕домча ком╕с╕я з питань формування перел╕ку товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива (дал╕ — Ком╕с╕я).

4. Для включення товар╕в, як╕ передбача╓ться ввозити на митну територ╕ю Укра╖ни, до проекту перел╕ку суб'╓кт господарювання пода╓ на розгляд Ком╕с╕╖:

1) засв╕дчен╕ належним чином коп╕╖:

установчих документ╕в та св╕доцтва про державну ре╓страц╕ю (для юридичних  ос╕б), св╕доцтва  про державну ре╓страц╕ю   ф╕зично╖ особи  — п╕дпри╓мця  та   дов╕дки  про взяття  на  обл╕к  як   платника  податк╕в   (для ф╕зичних ос╕б — п╕дпри╓мц╕в);

зовн╕шньоеконом╕чного контракту (договору) про постачання (придбання) товару чи р╕шення вищого органу управл╕ння суб'╓кта господарювання — юридично╖ особи про ввезення товар╕в або ╕ншого документа, який ╓ п╕дставою для ввезення суб'╓ктом господарювання товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни;

заяву про включення до перел╕ку товар╕в ╕з зазначенням ╖х найменування, коду зг╕дно з УКТЗЕД, к╕лькост╕ та вартост╕;

висновок Держмитслужби щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в зг╕дно з УКТЗЕД;

висновок М╕нпромпол╕тики про те, що в╕дпов╕дн╕ товари не виробляються та не мають аналог╕в в Укра╖н╕, виданий у встановленому М╕н╕стерством порядку;

висновок щодо об╜рунтованост╕ заявлено╖ вартост╕ товар╕в, виданий спец╕ал╕зованою державною експертною установою;

лист, яким суб'╓кт господарювання гаранту╓ використання товар╕в за призначенням та зобов'язу╓ться надавати передбачену цим Порядком та ╕ншими нормативно-правовими актами зв╕тн╕сть щодо ╖х використання (для юридичних ос╕б — за п╕дписом кер╕вника, скр╕пленим печаткою суб'╓кта господарювання, для ф╕зичних ос╕б — за власним п╕дписом, засв╕дченим нотар╕ально);

п╕дписану кер╕вником суб'╓кта господарювання прогнозну ╕нформац╕ю про:

прибуток суб'╓кта господарювання (╕з зазначенням обов'язкових платеж╕в до державного бюджету);

суми п╕льг ╕з сплати вв╕зного мита та податку на додану варт╕сть, як╕ повинн╕ бути надан╕ у раз╕ ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни;

суми податк╕в ╕ збор╕в (обов'язкових платеж╕в), за рахунок сплати яких в╕дшкодовуються втрати державного бюджету в╕д надання зазначених п╕льг, нарахован╕ протягом одного року експлуатац╕╖ виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива, ╕ строки перерахування ╖х до державного бюджету.

5. У раз╕ ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання та устаткування суб'╓кт господарювання кр╕м документ╕в, зазначених у пункт╕ 4 цього Порядку, пода╓ на розгляд Ком╕с╕╖:

1) ╕нвестиц╕йний проект (у тому числ╕ техн╕ко-економ╕чне об╜рунтування та/або б╕знес-план ╕з зазначенням м╕сця та строк╕в реал╕зац╕╖) реконструкц╕╖ ╕снуючих або буд╕вництва нових п╕дпри╓мств з виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива та/або проект виготовлення та реконструкц╕╖ техн╕чних ╕ транспортних засоб╕в з метою забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива;

2) висновок НАЕР щодо використання техн╕ки, обладнання та устаткування безпосередньо для реконструкц╕╖ ╕снуючих ╕ буд╕вництва нових п╕дпри╓мств з виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива, виданий у встановленому Агентством порядку;

3) коп╕╖ документ╕в, що п╕дтверджують наявн╕сть у суб'╓кта господарювання власних або орендованих виробничих прим╕щень, обладнання, земельно╖ д╕лянки для розм╕щення об'╓кт╕в, як╕ використовуються для виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива.

6. У раз╕ ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕чних ╕ транспортних засоб╕в суб'╓кт господарювання кр╕м документ╕в, зазначених у пункт╕ 4 цього Порядку, пода╓ на розгляд Ком╕с╕╖ висновок:

М╕нтрансзв'язку щодо можливост╕ використання в Укра╖н╕ в╕дпов╕дних техн╕чних ╕ транспортних засоб╕в, виданий у встановленому М╕н╕стерством порядку;

2) НАЕР щодо вироблення в Укра╖н╕ б╕олог╕чного виду палива (його аналогу), призначеного для споживання в╕дпов╕дними техн╕чними ╕ транспортними засобами, виданий у встановленому Агентством порядку.

7. Ком╕с╕я в╕дмовля╓ суб'╓ктов╕ господарювання у включенн╕ товар╕в до проекту перел╕ку у раз╕ порушення ним вимог щодо подання документ╕в, зазначених у пунктах 4—6 цього Порядку, або вимог законодавства у сфер╕ виробництва ╕ споживання альтернативних вид╕в палива.

Подан╕ документи не повертаються суб'╓ктов╕ господарювання.

Проект перел╕ку пода╓ться Ком╕с╕╓ю НАЕР для внесення на розгляд Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

Суб'╓кт господарювання, який ввозить товари зг╕дно з перел╕ком, пода╓ щом╕сяця до 5 числа митному органу, що зд╕йснив оформлення в╕дпов╕дних товар╕в, зв╕т про ╖х використання за призначенням у двох прим╕рниках, один з яких (з в╕дм╕ткою про прийняття товар╕в) надсила╓ться митним органом до 15 числа органов╕ державно╖ податково╖ служби за м╕сцем ре╓страц╕╖ суб'╓кта господарювання. Форма зв╕ту затверджу╓ться Держмитслужбою за погодженням з ДПА.

10. В╕дчуження ввезених суб'╓ктом господарювання на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання та устаткування трет╕м особам, кр╕м в╕дчуження у склад╕ введеного в експлуатац╕ю ц╕л╕сного майнового комплексу з виробництва продукц╕╖, заявлено╖ на момент включення товару до перел╕ку, вважа╓ться використанням товар╕в не за призначенням.

У раз╕ в╕дчуження техн╕ки, обладнання та устаткування у склад╕ виробничого об'╓кта суб'╓кт господарювання пода╓ митному органу, який зд╕йснив ╖х митне оформлення, ╕нформац╕ю про нового власника ц╕л╕сного майнового комплексу.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни
в╕д 2009 р. №

ПОЛОЖЕННЯ
про М╕жв╕домчу ком╕с╕ю з питань формування перел╕ку товар╕в,
що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою
сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання
б╕олог╕чних вид╕в палива

М╕жв╕домча ком╕с╕я з питань формування перел╕ку товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива (дал╕ — Ком╕с╕я), ╓ пост╕йно д╕ючим дорадчим органом, утвореним для розгляду звернень суб'╓кт╕в господарювання про включення до перел╕ку товар╕в, що ввозяться ними на митну територ╕ю Укра╖ни без сплати вв╕зного мита та податку на додану варт╕сть, ╕з зазначенням таких суб'╓кт╕в господарювання (дал╕ — перел╕к).

Ком╕с╕я у сво╖й д╕яльност╕ керу╓ться Конституц╕╓ю, законами Укра╖ни, а також указами Президента Укра╖ни та постановами Верховно╖ Ради Укра╖ни, прийнятими в╕дпов╕дно до Конституц╕╖ та закон╕в Укра╖ни, актами Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, цим Положенням.

Основними завданнями Ком╕с╕╖ ╓:

п╕дготовка проекту перел╕ку з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива;

запоб╕гання зловживанням п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни техн╕ки, обладнання, устатковання, що використовуються для реконструкц╕╖ ╕снуючих ╕ буд╕вництва нових п╕дпри╓мств з виробництва б╕олог╕чних вид╕в палива, виготовлення та реконструкц╕╖ техн╕чних ╕ транспортних засоб╕в з метою забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива, а також тих, що працюють на б╕олог╕чних видах палива.

Ком╕с╕я в╕дпов╕дно до покладених на не╖ завдань пода╓ НАЕР проект перел╕ку для внесення його на розгляд Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

Ком╕с╕я ма╓ право:

1) отримувати в установленому порядку в╕д суб'╓кт╕в господарювання документи та ╕нформац╕ю про ╖х д╕яльн╕сть, необх╕дн╕ для виконання покладених на не╖ завдань;

2) залучати у раз╕ потреби фах╕вц╕в орган╕в виконавчо╖ влади, промислових п╕дпри╓мств, виробничих об'╓днань, асоц╕ац╕й, пров╕дних наукових та експертних установ (за погодженням з ╖х кер╕вниками);

3) орган╕зовувати та проводити наради з питань, що належать до ╖╖ компетенц╕╖.

6. Головою Ком╕с╕╖ ╓ Голова НАЕР.

Посадовий склад Ком╕с╕╖ затверджу╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

7. Голова Ком╕с╕╖:

вносить у раз╕ потреби зм╕ни до персонального складу Ком╕с╕╖;

орган╕зову╓ роботу Ком╕с╕╖;

склика╓ та проводить зас╕дання Ком╕с╕╖;

п╕дпису╓ листи, звернення та ╕нш╕ документи, п╕дготовлен╕ Ком╕с╕╓ю за результатами ╖╖ роботи.

У раз╕ в╕дсутност╕ голови Ком╕с╕╖ його обов'язки викону╓ один ╕з заступник╕в.

8. Секретар Ком╕с╕╖, який признача╓ться головою Ком╕с╕╖ ╕з складу прац╕вник╕в НАЕР:

готу╓ матер╕али до зас╕дання Ком╕с╕╖, ╕нш╕ документи, пов'язан╕ з ╖╖ роботою;

╕нформу╓ член╕в Ком╕с╕╖ про порядок денний, час та м╕сце проведення зас╕дань, к╕льк╕сть ╕ зм╕ст звернень суб'╓кт╕в господарювання про включення товар╕в до проекту перел╕ку;

склада╓ протокол зас╕дання Ком╕с╕╖.

Орган╕зац╕йною формою роботи Ком╕с╕╖ ╓ зас╕дання, як╕ проводяться за р╕шенням голови Ком╕с╕╖ в м╕ру надходження звернень суб'╓кт╕в господарювання, але не р╕дше н╕ж один раз на п╕вр╕ччя.

10. Ком╕с╕я працю╓ зг╕дно з регламентом роботи, який затверджу╓ ╖╖ голова.

Зас╕дання Ком╕с╕╖ вважа╓ться правоможним, якщо на ньому присутн╕ б╕льш як половина ╖╖ складу.

Р╕шення Ком╕с╕╖ прийма╓ться трьома чвертями голос╕в присутн╕х на зас╕данн╕ член╕в Ком╕с╕╖ ╕ оформля╓ться протоколом, який п╕дписують ус╕ присутн╕ на зас╕данн╕ члени Ком╕с╕╖.

На п╕дстав╕ р╕шення Ком╕с╕╖ товари, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з метою сприяння розвитков╕ виробництва ╕ забезпечення споживання б╕олог╕чних вид╕в палива, включаються до проекту перел╕ку.

    Трен╕нг-лаборатор╕я НВО “Поверхность” запрошу╓ Вас взяти участь у спец╕альн╕й осв╕тн╕й програм╕ для нових користувач╕в. П╕д час ╕нтенсивних практичних занять Ви познайомитеся з ус╕ма можливостями системи й набудете навички роботи, необх╕дн╕ для профес╕йного росту й роботи з новими правилами.

Ми пропону╓мо Вам:

• проведення занять сертиф╕кованими ╕нструкторами ╕ фах╕вцями НВО “Поверхность”;
• використання ориг╕нальних методик навчання;
• ╕ндив╕дуальний п╕дх╕д до кожного слухача;


• високий р╕вень техн╕чного оснащення навчальних клас╕в;
• забезпечення слухач╕в навчальними матер╕алами;
• видача сертиф╕кат╕в про проходження навчання;
• заняття в групах в╕д 6 до 12 чолов╕к;
• процес навчання побудований на р╕шенн╕ реальних задач;

MD STANDART – п╕дготовка фах╕вц╕в з декларування вантаж╕в (декларант, митний брокер) до роботи з програмами MD Info +MD Explorer + MD Declaration.

Програма курсу включа╓ в себе: Роботу з УКТЗЕД; пошук нормативних документ╕в; розрахунок платеж╕в; ведення склад╕в СТЗ та МЛС; створення декларац╕й; ведення товарно╖ номенклатури користувача; ╕мпорт даних з Excel файл╕в; створення зв╕т╕в по ГТД ╕ т.д.

Особливу увагу буде прид╕лено робот╕ з електронним ╕нвойсом

Тривал╕сть курсу MD STANDART 20 годин, варт╕сть 720 грн

Запрошу╓мо Вас у групу за курсом MD STANDART (20 академ╕чних годин, протягом 5 робочих дн╕в по 4 академ╕чн╕ години). Заняття проводяться у веч╕рн╕й час в центр╕ м╕ста.

Кожен слухач ма╓ можлив╕сть прослухати весь курс у ц╕лому або вибрати модул╕ за сво╖м розсудом.

Для контакт╕в: тел/факс: (044) 332-66-91, 332-66-92, 332-66-93