* Документ дня: Наказ вiд 28.07.2006 № 102/293 Про застосування спец╕ально╖ санкц╕╖ - ╕ндив╕дуального режиму л╕цензування зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност...
Количество просмотров: 18 (за период c 00:00 по 18:01 21/11/09), всего просмотров: 18
Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Указывать ли код УКТВЭД в ТИРе?
18-11-2009 12:01, Лана.С Регион: Днепропетровск Указывать ли код УКТВЭД в ТИРе?
Добрый день! Подскажите обязательно ли указывать в TIR
код УКТВЭД, и если да то 4 или 10 знаков. Мне кажется год назад было письмо по этому поводу. Если кто-то сможет помочь еще и с номером документа буду очень благодарна. Спасибо.
Хит недели ... Розпочина╓ться прийом заяв в╕д митних брокер╕в на складання ╕спит╕в представниками митного брокера
Шановн╕ колеги!
Сьогодн╕, 17 листопада 2009 року, у М╕жнародний День студента, набув чинност╕ Наказ Держмитслужби Укра╖ни в╕д 18.08.09 №767 «Про затвердження Порядку прийняття ╕спиту у представник╕в митних брокер╕в» (дал╕ – Порядок прийняття ╕спит╕в).
Саме з цього дня рег╕ональн╕ митниц╕ та митниц╕ повинн╕ розпочати прийом заяв в╕д митних брокер╕в на складання ╕спит╕в представниками митних брокер╕в.
Хочемо
нагадати деяк╕ основн╕ положення Порядку прийняття ╕спит╕в.
Прийняття ╕спит╕в у представник╕в митного брокера зд╕йсню╓ться на безоплатн╕й основ╕ рег╕ональними митницями та митницями.
Складання ╕спит╕в представниками митних брокер╕в в╕дбува╓ться у зон╕ д╕яльност╕ митниц╕ за м╕сцем державно╖ ре╓страц╕╖ митного брокера, з яким перебувають у трудових в╕дносинах представники митних брокер╕в.
Митний брокер (тобто юридична особа або ф╕зична особа п╕дпри╓мець,
як╕ отримали в Держмитслужб╕ л╕ценз╕ю на зд╕йснення посередницько╖ д╕яльност╕ митного брокера) пода╓ до митниц╕ заяву на ╕м'я начальника митниц╕ та коп╕╖ таких документ╕в:
коп╕я документа, що п╕дтверджу╓ наявн╕сть трудових в╕дносин митного брокера з представником митного брокера; коп╕я паспорта представника митного брокера; коп╕я дов╕дки про присво╓ння ╕дентиф╕кац╕йного номера (за наявност╕); коп╕я диплома представника митного брокера про вищу осв╕ту або дов╕дка навчального закладу
про навчання представника митного брокера.
Вс╕ коп╕╖ документ╕в повинн╕ бути зав╕рен╕ печаткою митного брокера.
Рег╕ональн╕ митниц╕ та митниц╕ приймають заяви в╕д митного брокера протягом кожного м╕сяця до першого робочого дня наступного м╕сяця.
Строк розгляду заяви та доданих до не╖ документ╕в у митниц╕ не може перевищувати 10 робочих дн╕в. Митниця зобов'язана провести ╕спит у строк до 30 робочих дн╕в з дня отримання заяви митного брокера.
Сл╕д
зауважити, що до ╕спиту допускаються особи, як╕ зазначен╕ у заяв╕ митного брокера т╕льки за наявност╕ паспорта (або, як виняток, ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ особу).
╤спити проводяться у форм╕ тестування з використанням комп'ютер╕в за ╓диною програмою, яка склада╓ться на п╕дстав╕ вимог (тематичних напрям╕в), затверджених наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
Норми часу на складання тест╕в становить три години. Структура ╕спиту склада╓ться з 100 тестових
завдань. Тобто, у середньому потр╕бно витратити 1,8 хвилини часу на 1 тестове завдання.
П╕д час проведення ╕спиту забороня╓ться використовувати будь-як╕ джерела ╕нформац╕╖, у тому числ╕ п╕дручники, навчальн╕ пос╕бники, будь-як╕ ╕нш╕ дов╕дков╕ матер╕али, а також засоби моб╕льного та рад╕озв'язку, ноутбуки, компактн╕ персональн╕ комп'ютери, ╕нш╕ електронн╕ прилади. У раз╕ користування особою п╕д час складання ╕спиту сторонн╕ми джерелами ╕нформац╕╖ вона буда в╕дсторонена
в╕д складання ╕спиту.
Оц╕нювання знань ос╕б, як╕ складають ╕спит, зд╕йсню╓ться за стобальною системою. Кожне тестове завдання оц╕ню╓ться в 1 (один) бал. ╤спит уважа╓ться складеним, якщо кандидат набрав не менше 60 бал╕в в╕д загально╖ к╕лькост╕ бал╕в за б╕летом.
У раз╕ отримання особою недостатньо╖ к╕лькост╕ бал╕в за результатом складеного ╕спиту, митний брокер ма╓ право подавати до митниц╕ нову заяву з проханням прийняти ╕спит у ц╕╓╖ особи. При цьому. к╕льк╕сть спроб
складання ╕спиту не обмежу╓ться.
Посв╕дчення встановлено╖ Порядком прийняття ╕спит╕в форми вида╓ться представнику митного брокера не п╕зн╕ше н╕ж на п'ятий робочий день п╕сля складеного ╕спиту на п╕дстав╕ наказу митниц╕.
Представник митного брокера може розпочати декларування товар╕в в╕д ╕мен╕ митного брокера та в ╕нтересах особи, яку представля╓ митний брокер перед митними органами, з дня отримання посв╕дчення на п╕дстав╕ в╕дпов╕дного наказу митниц╕.
Окремо сл╕д зазначити, що ╕спити складають лише т╕ особи, як╕ не мають посв╕дчення представника митного брокера. Зверн╕ть увагу, що в╕дпов╕дно до ╕нформац╕╖, доведено╖ Держмитслужбою листом в╕д 24.09.09 №11/6-10.09/9144-ЕП, квал╕ф╕кац╕йн╕ посв╕дчення представник╕в митних брокер╕в, як╕ видан╕ спец╕ал╕зованими учбовими закладами Держмитслужби у пер╕од з 26.11.2008 по 27.02.2009 залишаються д╕йсними з урахуванням пункту 9 Порядку прийняття ╕спит╕в.
Возможность проведения валютно-обменных операций с иностранной валютой и дорожными и именными чеками с 20 ноября 2009 года будет ограничена.
Согласно изменениям к Инструкции, утвержденной постановлением правления НБУ № 502 от 12.12.2002, с 20 ноября 2009 года валютно-кредитные операции на сумму, превышающую 15 тыс. гривен, будут
осуществляться только через кассы банка (финансового учреждения) после предъявления документа, удостоверяющего личность, с указанием фамилии, имени и отчества в справках и квитанциях об операции по обмену. Если же сумма операции превысит 50 тыс. гривен, кроме названного, будут указываться также серия и номер паспорта и идентификационный номер лица согласно Госреестру физических лиц-плательщиков налогов.
Копии соответствующих страниц паспорта при обменных операциях на сумму свыше 50
тыс. гривен остаются у банка, осуществившего обмен. Обменять гривни на сумму, превышающую 80 тыс. гривен, станет вообще невозможным: с целью предупреждения использования банковской системы для легализации доходов, полученных преступным путем, банкам и финучреждениям пунктом 1.4 Инструкции в новой редакции запрещается осуществлять операции по продаже инвалюты
в таких объемах через свои кассы одному и тому же лицу в один операционный (рабочий) день.
Хит недели ... РКМУ: Про зв╕льнення Гутника А. ╢. з посади першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ в╕д 18 листопада 2009 р. № 1364-р Ки╖в
Про зв╕льнення Гутника А. ╢. з посади першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни
Зв╕льнити Гутника Анатол╕я ╢вген╕йовича з посади першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни у зв’язку ╕з скороченням к╕лькост╕ посад перших заступник╕в Голови ц╕╓╖ Служби.
Хит недели ... ДМСУ: Про надання роз’яснення [про уточнення редакц╕╖ абзацу 8 пункту 2 розд╕лу V Порядку прийняття ╕спиту у представник╕в митних брокер╕в]
1. Затвердити Правила етики повед╕нки посадових ос╕б митно╖ служби Укра╖ни, що додаються.
2. Кер╕вникам митних орган╕в забезпечити ознайомлення особового складу п╕дпорядкованих п╕дрозд╕л╕в та вжити заход╕в щодо додержання посадовими особами правил етики повед╕нки.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова Служби
А.В.Макаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 16 листопада 2009 р. № 1097
Правила етики повед╕нки посадових ос╕б митно╖ служби Укра╖ни
Розд╕л ╤. ЗАГАЛЬН╤ ПОЛОЖЕННЯ
Ц╕ Правила встановлюють загальн╕ вимоги
до етики повед╕нки посадових ос╕б митно╖ служби Укра╖ни, яких вони повинн╕ дотримуватися як п╕д час виконання сво╖х службових обов’язк╕в, так ╕ в позаробочий час.
забезпечення високого р╕вня етики повед╕нки посадових ос╕б митно╖ служби;
╕нформування ф╕зичних та юридичних ос╕б про те, яку повед╕нку вони мають право оч╕кувати в╕д посадових ос╕б митно╖ служби;
проф╕лактика корупц╕╖;
розширення можливостей впливу громадськост╕ на оц╕нку та як╕сть
д╕яльност╕ митно╖ служби;
формування позитивного ╕м╕джу митно╖ служби та репутац╕╖ ╖╖ посадових ос╕б;
зм╕цнення авторитету митно╖ служби Укра╖ни та дов╕ри до не╖ громадян.
1. Меж╕ застосування.
1.1. Норми Правил ╓ загальними та застосовуються вс╕ма посадовими особами митно╖ служби Укра╖ни (дал╕ – посадов╕ особи митно╖ служби).
1.2. Кожен прац╕вник при прийнятт╕ на службу в митн╕ органи повинен у письмов╕й форм╕ взяти на себе зобов’язання дотримуватись цих Правил. Таке зобов’язання збер╕га╓ться в особов╕й справ╕ посадово╖ особи митно╖ служби.
1.3. Дотримання прац╕вником норм цих Правил ╓ обов’язковим та врахову╓ться при проведенн╕ щор╕чно╖ оц╕нки, атестац╕╖, зарахуванн╕ до кадрового резерву, призначенн╕ на нову посаду, наданн╕ характеристики чи рекомендац╕╖.
Розд╕л II. ПРИНЦИПИ ЕТИКИ ПОВЕД╤НКИ ПОСАДОВИХ ОС╤Б МИТНО╥ СЛУЖБИ
2. Принцип законност╕.
2.1. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана сво╖ми д╕ями дотримуватись та в╕дстоювати Конституц╕ю Укра╖ни, закони та нормативно-правов╕ акти Укра╖ни.
2.2. Принцип законност╕ сво╓╖ д╕яльност╕, сво╓╖ службово╖ та позаслужбово╖
повед╕нки, недопущення порушення законодавства з будь-яких мотив╕в повинен бути морально-етичною нормою посадово╖ особи митно╖ служби.
2.3. Морально-етичним обов’язком посадово╖ особи митно╖ служби ╓ не т╕льки особисте дотримання норм законодавства, але й активна протид╕я ╖х порушенням з боку сво╖х колег.
3. Принцип пр╕оритету прав, свобод ╕ законних ╕нтерес╕в людини ╕ громадянина.
3.1. Визнання, повага, дотримання й захист прав, свобод ╕ законних ╕нтерес╕в людини ╕ громадянина ╓ морально-етичним та профес╕йним обов’язком посадово╖ особи митно╖ служби.
3.2. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана поважати честь та г╕дн╕сть будь-яко╖ людини, ╖╖ д╕лову репутац╕ю, не проявляти свав╕лля або байдуж╕сть до правом╕рних вимог громадян, ╖х об’╓днань, а також юридичних ос╕б, не допускати дискрим╕нац╕╖
одних ос╕б шляхом надання ╕ншим непередбачених законодавством п╕льг або переваг.
3.3. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана забезпечувати конф╕денц╕йн╕сть ╕нформац╕╖, що стосу╓ться приватного життя, чест╕ й г╕дност╕ громадян, у тому числ╕ сво╖х колег, що стала в╕дома ╖й п╕д час виконання службових обов’язк╕в.
4. Принцип в╕дпов╕дальност╕.
4.1.
Посадова особа митно╖ служби в╕дпов╕да╓ за д╕╖, вчинен╕ нею особисто, а також за д╕╖, вчинен╕ п╕длеглими за ╖╖ вказ╕вкою, та зобов’язана:
сумл╕нно виконувати сво╖ службов╕ обов’язки;
сво╓часно ╕ точно виконувати р╕шення орган╕в державно╖ влади, розпорядження ╕ вказ╕вки сво╖х кер╕вник╕в;
в╕дмовлятись в╕д виконання доручень, що суперечать чинному законодавству, ╕нформувати про це свого
кер╕вника, а в раз╕ наполягання на його виконанн╕ - пов╕домити вищу за посадою особу;
приймати р╕шення лише у межах сво╖х повноважень;
негайно ╕нформувати свого кер╕вника про недостатн╕сть ресурс╕в, навичок чи компетенц╕╖ для виконання доручено╖ роботи;
при виявленн╕ помилок у сво╖й робот╕, у робот╕ сво╖х п╕длеглих або колег, негайно вживати заход╕в щодо ╖х виправлення;
в╕дпов╕дати за р╕шення, ухвален╕ колег╕ально.
4.2. Посадова особа митно╖ служби повинна пост╕йно пол╕пшувати стан в╕дпов╕дност╕ сво╖х знань, ум╕нь ╕ навичок функц╕ям та завданням займано╖ посади, п╕двищувати св╕й ╕нтелектуальний та культурний р╕вень за осв╕тньо-профес╕йними програмами та шляхом самоосв╕ти.
5. Принцип справедливост╕ та неупередженост╕.
5.1. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана д╕яти у загальнонац╕ональних ╕нтересах та не повинна використовувати сво╓ службове становище в ╕нтересах окремих ос╕б за рахунок ╕нтерес╕в ╕нших ос╕б.
5.2. Посадова особа митно╖ служби повинна розглядати конфл╕кт м╕ж ╕нтересами р╕зних ос╕б неупереджено та виключно з позиц╕╖ законних прав, загальноприйнятих у сусп╕льств╕ уявлень про справедлив╕сть та моральн╕ ц╕нност╕.
5.3. Посадова особа митно╖ служби не повинна надавати прив╕ле╖в чи застосовувати обмеження за ознаками раси, кольору шк╕ри, пол╕тичних, рел╕г╕йних та ╕нших переконань, стат╕, етн╕чного та соц╕ального походження, майнового стану, м╕сця проживання, мовними або ╕ншими ознаками.
5.4. Посадова особа митно╖ служби не повинна публ╕чно демонструвати сво╖ рел╕г╕йн╕ або пол╕тичн╕ переконання чи уподобання, сво╖ симпат╕╖, антипат╕╖ чи виняткову увагу до окремих
ос╕б чи груп ос╕б.
6. Принцип лояльност╕.
6.1. Визначаючи головною метою д╕яльност╕ митно╖ служби служ╕ння народу Укра╖ни та захист економ╕чних ╕нтерес╕в, посадова особа митно╖ служби зобов’язана:
св╕домо, добров╕льно дотримуватись установлених державою, окремими ╖╖ органами й установами правил, норм та припис╕в;
проявляти
в╕ддан╕сть, повагу ╕ коректн╕сть до держави, ус╕х державних ╕ громадських ╕нститут╕в;
утримуватись в╕д публ╕чних висловлювань, м╕ркувань, оц╕нок та будь-яким ╕ншим способом висловлювати свою думку, якщо вона принципово в╕др╕зня╓ться в╕д пол╕тики орган╕в державно╖ влади в ц╕лому та пол╕тики митного органу, який вона представля╓ як посадова
особа.
6.2. Принцип лояльност╕ стосу╓ться в╕дношення посадово╖ особи митно╖ служби до ус╕х г╕лок державно╖ влади, ус╕х державних орган╕в та державних службовц╕в.
6.3. Посадова особа митно╖ служби не може брати участь у страйках та вчиняти ╕нш╕ д╕╖, що перешкоджають нормальному функц╕онуванню орган╕в державно╖ влади.
6.4. Морально-етичним
обов’язком посадово╖ особи митно╖ служби у випадку ╖╖ принципово╖ незгоди з пол╕тикою, яку проводить держава або конкретний митний орган, посадовою особою якого вона явля╓ться, ╓ зв╕льнення з╕ служби.
7. Принцип публ╕чност╕ та в╕дкритост╕
7.1. Морально-етичним обов’язком посадово╖ особи митно╖ служби ╓ в╕дкрит╕сть для сусп╕льства ╖╖ службово╖ д╕яльност╕, забезпечення доступност╕ ╕нформац╕╖ про д╕яльн╕сть
свого митного органу в обсягах та порядку, встановлених законодавством Укра╖ни.
7.2. Посадова особа митно╖ служби повинна сприяти публ╕чност╕ та в╕дкритост╕ у д╕яльност╕ митно╖ служби та зобов’язана:
вимагати надання повно╖ та достов╕рно╖ ╕нформац╕╖, яка стосу╓ться вир╕шення питань, що належать до ╖╖ компетенц╕╖;
пояснювати та об╜рунтовувати сво╖ р╕шення та (або)
д╕╖ у порядку, встановленому правовими актами;
надавати необх╕дну ╕нформац╕ю колегам, ╕ншим державним службовцям та громадськост╕ у порядку та за умов, передбачених законодавством Укра╖ни;
при виконанн╕ службових обов’язк╕в, якщо це передбачено нормативними актами Держмитслужби, мати на форменому одяз╕ ╕дентиф╕кац╕йну картку, на як╕й зазнача╓ться ╖╖ посада, пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕.
8. Принцип пол╕тично╖ нейтральност╕.
8.1. Посадова особа митно╖ служби повинна дотримуватись у сво╖й повед╕нц╕ пол╕тично╖ нейтральност╕ та зобов’язана:
незалежно в╕д сво╖х власних пол╕тичних погляд╕в сумл╕нно виконувати сво╖ службов╕ обов’язки в╕дпов╕дно до вимог законодавства Укра╖ни;
не п╕дписувати будь-як╕ пол╕тичн╕ або ╕деолог╕чн╕ документи;
не брати участь як посадова особа в будь-яких пол╕тичних акц╕ях;
не використовувати сво╓ посадове становище в ╕нтересах пол╕тичних парт╕й, ╕нших громадських орган╕зац╕й;
не використовувати сво╓ посадове становище для передвиборчо╖ аг╕тац╕╖ на свою користь або на користь ╕нших кандидат╕в, пол╕тичних парт╕й, виборчих блок╕в.
8.2. Морально-етичним обов’язком посадово╖
особи митно╖ служби ╓ виключення будь-якого впливу пол╕тичних парт╕й або ╕нших об’╓днань громадян на виконання нею сво╖х службових обов’язк╕в та на р╕шення, як╕ вона прийма╓.
8.3. Посадова особа митно╖ служби не повинна використовувати матер╕альн╕, адм╕н╕стративн╕ та ╕нш╕ ресурси митного органу для досягнення будь-яких пол╕тичних ц╕лей.
Розд╕л III. УНИКНЕННЯ КОНФЛ╤КТУ ╤НТЕРЕС╤В
9.
Запоб╕гання виникненню та усунення конфл╕кту ╕нтерес╕в
9.1. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана:
ч╕тко розмежовувати службу ╕ приватне життя;
заявляти про наявн╕сть у не╖ конфл╕кту ╕нтерес╕в;
вживати заход╕в для запоб╕гання виникненню та усунення конфл╕кту ╕нтерес╕в.
9.2. При прийнятт╕ на службу в митн╕ органи, призначенн╕ на посаду, просуванн╕ по служб╕ та безпосередньому виконанн╕ сво╖х службових обов’язк╕в, посадова особа митно╖ служби зобов’язана письмово пов╕домити свого кер╕вника про обставини, як╕ можуть призвести до виникнення конфл╕кту ╕нтерес╕в.
Такими обставинами ╓ приватний ╕нтерес, тобто переваги для посадово╖ особи митно╖ служби або ╖╖ родини, близьких родич╕в, друз╕в чи ос╕б та орган╕зац╕й, з якими вона ма╓ або мала
сп╕льн╕ д╕лов╕ чи пол╕тичн╕ ╕нтереси, що вплива╓ або може впливати на неупереджене та об’╓ктивне виконання службових обов’язк╕в.
9.3. Обставини, як╕ можуть призвести до виникнення конфл╕кту ╕нтерес╕в, повинн╕ бути усунен╕ до прийняття на службу чи призначення на нову посаду.
Неможлив╕сть усунення таких обставин ╓ п╕дставою для в╕дмови посадов╕й особ╕ митно╖ служби у призначенн╕ на посаду або просуванн╕ по
служб╕.
9.4. Якщо обставини, що можуть призвести до виникнення конфл╕кту ╕нтерес╕в, виникають п╕сля призначення на посаду, посадова особа митно╖ служби зобов’язана негайно у письмов╕й форм╕ пов╕домити про це свого кер╕вника та вжити терм╕нових заход╕в щодо усунення таких обставин.
Кер╕вник, якого пов╕домлено про обставини, що можуть призвести до виникнення конфл╕кту ╕нтерес╕в, повинен вжити заход╕в для недопущення
його виникнення.
Розд╕л ╤V. ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ СЛУЖБОВОГО СТАНОВИЩА
10. Обмеження щодо використання ╕нформац╕╖ та майна.
10.1. Посадов╕й особ╕ митно╖ служби забороня╓ться розголошувати дов╕рену ╖й державну та╓мницю, ╕ншу ╕нформац╕ю з обмеженим доступом, а також використовувати таку ╕нформац╕ю у власних ╕нтересах або в ╕нтересах ╕нших ос╕б, у тому числ╕ ╕ п╕сля зв╕льнення
з╕ служби.
10.2. Посадова особа митно╖ служби зобов’язана ощадливо та ефективно використовувати державне майно, ╕нш╕ засоби орган╕зац╕йно-техн╕чного, матер╕ального та ╕ншого забезпечення, користування ╕ розпорядження якими входить до ╖╖ компетенц╕╖.
10.3. Посадов╕й особ╕ митно╖ служби забороня╓ться використовувати державне майно, ╕нш╕ засоби орган╕зац╕йно-техн╕чного, матер╕ального та
╕ншого забезпечення в особистих ╕нтересах та в ц╕лях, не пов’язаних з виконанням нею сво╖х службових обов’язк╕в.
10.4. Використання посадовою особою митно╖ служби службового майна та кошт╕в у приватних ц╕лях не допуска╓ться, кр╕м випадк╕в, коли на користування майном ╓ дозв╕л кер╕вника митного органу, та за умови в╕дшкодування посадовою особою в╕дпов╕дних витрат.
11. Обмеження щодо прийняття подарунка.
11.1. Морально-етичним обов’язком посадово╖ особи митно╖ служби ╓ неприпустим╕сть створення приводу та п╕дстав для вручення подарунка або ╕ншого виду винагороди у зв’язку з виконанням нею сво╖х службових обов’язк╕в.
11.2. Посадов╕ особи митно╖ служби не мають право прямо чи опосередковано вимагати або отримувати подарунки, реч╕, валюту Укра╖ни, ╕ноземну валюти у зв’язку з виконанням службових
обов’язк╕в як п╕д час ╖х виконання, так ╕ в позаслужбовий час.
11.3. У раз╕, якщо в╕дмова в╕д прийняття нец╕нних подарунк╕в, що несе символ╕ку учасника зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, може негативно вплинути на подальш╕ службов╕ зносини, прийняття таких вид╕в подарунк╕в повинно зд╕йснюватись оф╕ц╕йно та в╕дкрито.
У ╕нших випадках посадов╕ особи митно╖ служби повинн╕ дипломатично в╕дмовитись в╕д прийняття
даного подарунка.
11.4. Будь-як╕ подарунки, що надан╕ посадов╕й особ╕ митно╖ служби п╕д час оф╕ц╕йних заход╕в, в тому числ╕ п╕д час в╕дрядження в межах кра╖ни або за кордон, як подарунки для митного органу, не можуть бути ╖╖ приватною власн╕стю ╕ протягом п’яти робочих дн╕в з дня одержання або з дня повернення з в╕дрядження передаються за призначенням, з компенсац╕╓ю ц╕й особ╕ витрат, пов’язаних ╕з сплатою мита та ╕нших обов’язкових платеж╕в, якщо
так╕ мали м╕сце.
11.5. У раз╕, коли посадова особа митно╖ служби виявила у службовому прим╕щенн╕ чи отримала в ╕нший, незалежний в╕д не╖ спос╕б, подарунок, вона повинна нев╕дкладно письмово пов╕домити свого кер╕вника та, у раз╕ потреби правоохоронн╕ органи.
Розд╕л V. ЗАГАЛЬН╤ ВИМОГИ ДО ЕТИКИ КОЛЕГ╤АЛЬНО╥ ПОВЕД╤НКИ
12. Загальн╕ правила повед╕нки
посадово╖ особи.
12.1. Посадова особа митно╖ служби при виконанн╕ службових обов’язк╕в повинна керуватись такими положеннями:
дотримуватись культури мови та сп╕лкування, не вживати нецензурних сл╕в;
берегти св╕й робочий час та робочий час сво╖х колег, максимально обмежувати приватн╕ телефонн╕ розмови;
забезпечувати чистоту
╕ порядок на робочому м╕сц╕;
не вживати алкогольн╕ напо╖ у робочий час;
у раз╕ необх╕дност╕ прийому у робочий час л╕к╕в, як╕ м╕стять у сво╓му скл
ад╕ наркотичн╕ чи психотропн╕ речовини, або речовини, що знижують ефективн╕сть роботи, про це необх╕дно пов╕домити безпосереднього кер╕вника.
12.2. Посадова особа митно╖ служби повинна дотримуватись затверджених Держмитслужбою правил нос╕ння форменого одягу та завжди мати охайний вигляд.
Морально недопустимо посадов╕й особ╕, вдягнен╕й у формений одяг, купувати алкогольн╕ напо╖ та (або) вживати ╖х у публ╕чних
м╕сцях, а також палити у м╕сцях, спец╕ально не передбачених для цього.
12.3. При сп╕лкуванн╕ з кер╕вництвом посадова особа зобов’язана:
вислуховувати доручення не перериваючи, з наступною постановкою необх╕дних питань для уточнення;
виконувати законн╕ вказ╕вки без зайвих розмов ╕ суперечок, залишаючи за собою право мати власну думку з будь-якого питання ╕ висловлювати
╖╖ у вв╕члив╕й та коректн╕й форм╕;
у раз╕ одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, нев╕дкладно в письмов╕й форм╕ пов╕домити про це кер╕внику, який дав доручення, а в раз╕ наполягання на його виконанн╕ - пов╕домити вищу за посадою особу.
12.4. Посадова особа митно╖ служби, п╕дозрювана або обвинувачена у ско╓нн╕ злочину, або в╕дносно яко╖ порушено крим╕нальну справу чи застосовано адм╕н╕стративн╕
санкц╕╖, повинна негайно про╕нформувати про це свого кер╕вника.
13. Вза╓мов╕дносини у колектив╕.
13.1. Вза╓мов╕дносини посадових ос╕б митно╖ служби ╜рунтуються на вза╓мн╕й дов╕р╕, поваз╕, чесност╕, толерантност╕ та тактовност╕.
Неприпустим╕ прояви аморально╖ повед╕нки в колектив╕, так╕ як доноси, наклепи, п╕длабузництво, шантаж та погрози тощо.
Посадова особа митно╖ служби повинна п╕дтримувати доброзичлив╕ в╕дносини в колектив╕, прагнути до сп╕вроб╕тництва з колегами.
13.2. Посадов╕ особи не повинн╕ порушувати права ╕нших посадових ос╕б або надавати прив╕ле╖ за ознаками нац╕ональност╕, походження, мови, раси, стат╕, в╕ку, соц╕ального, матер╕ального чи с╕мейного стану, рел╕г╕╖, переконань, пол╕тичних та ╕нших погляд╕в, посади, яку займа╓ особа.
13.3. Посадов╕ особи митно╖ служби повинн╕:
вв╕чливо та стримано поводити себе з колегами, поважати ╖хню думку;
бути самокритичними, визнавати сво╖ помилки та намагатись ╖х виправити;
обговорювати та вир╕шувати непорозум╕ння, як╕ виникають у службовий час, обговорюючи ╖х м╕ж собою, а не вир╕шивши ╖х – звертатись до свого кер╕вника;
не допускати
принизливих висловлювань чи образ на адресу сво╖х колег, поширення неправдивих в╕домостей про ╕нших ос╕б.
13.4. Нетерпим╕сть до ╕нших посадових ос╕б митно╖ служби може проявлятись виключно за наявност╕ вагомих п╕дстав. Неприпустим╕ при цьому безтактовн╕сть, брутальн╕сть, приниження людсько╖ г╕дност╕ та умисна дискрим╕нац╕я.
14. Вимоги до кер╕вного складу.
14.1. Кер╕вна посадова особа митно╖ служби для формування морального кл╕мату колективу, який ╜рунту╓ться на сп╕вроб╕тництв╕ та вза╓мн╕й поваз╕, зобов’язана:
вживати заход╕в для додержання п╕длеглими профес╕йно╖ етики;
заохочувати участь п╕длеглих у вир╕шенн╕ сп╕льних проблем колективу;
орган╕зувати роботу колективу так, щоб службов╕ обов’язки п╕длеглих були ч╕тко розмежован╕ ╕ кожний
в╕дпов╕дав за доручену д╕лянку роботи;
запоб╕гати виникненню конфл╕ктних ситуац╕й у колектив╕, усувати причини непорозум╕нь;
заохочувати п╕длеглих до пост╕йного п╕двищення свого профес╕йного, ╕нтелектуального та культурного р╕вня;
забезпечувати гласн╕сть та об’╓ктивн╕сть п╕д час оц╕нки службово╖ д╕яльност╕ п╕длеглих посадових ос╕б, присво╓ння ╖м чергового звання або призначення на
б╕льш високу посаду;
виховувати в п╕длеглих посадових ос╕б сумл╕нне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного, комунального та приватного майна, п╕дтримувати ╖х ╕н╕ц╕ативу, вживати заход╕в щодо скорочення втрат робочого часу та зменшення плинност╕ кадр╕в;
у ставленн╕ до п╕длеглих бути справедливою та вимогливою, бути прикладом у сво╖й службов╕й д╕яльност╕, повед╕нц╕ та зовн╕шньому вигляд╕.
14.2. При сп╕лкуванн╕ з п╕длеглими кер╕вна посадова особа повинна:
ч╕тко формулювати сво╖ вимоги до виконавця, уважно вислуховувати зв╕ти п╕длеглих;
зауваження про допущен╕ п╕длеглими помилки та недол╕ки у ╖хн╕й робот╕ висловлювати у коректн╕й форм╕, за в╕дсутност╕ ╕нших посадових ос╕б;
заохочувати п╕длеглих висловлювати власну думку та вислуховувати
╖╖.
15. Повед╕нка посадово╖ особи митно╖ служби у неробочий час.
15.1. У неробочий час посадова особа митно╖ служби повинна:
поводити себе в╕дпов╕дно до сусп╕льних норм повед╕нки, аби сво╓ю повед╕нкою не зашкодити репутац╕╖ митно╖ служби та ╖╖ посадових ос╕б у сусп╕льств╕;
не зловживати сво╖ми повноваженнями, не використовувати
документи, як╕ п╕дтверджують ╖╖ посаду та повноваження, з метою прийняття ╕ншими особами сприятливих для не╖ р╕шень, вчинення д╕й чи безд╕яльност╕.
15.2. Посадова особа не повинна зловживати алкогольними напоями, вживати психотропн╕ або наркотичн╕ речовини, кр╕м випадк╕в, коли це необх╕дно у л╕кувальних ц╕лях.
РОЗД╤Л VI. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВИЛ ЕТИКИ ПОВЕД╤НКИ ПОСАДОВИХ ОС╤Б МИТНО╥ СЛУЖБИ
УКРА╥НИ
16. Контроль за дотриманням цих Правил.
16.1. Громадський контроль за дотриманням посадовими особами митно╖ служби етики повед╕нки зд╕йсню╓ться за допомогою звернень громадян, об’╓днань громадян у в╕дпов╕дн╕ державн╕ органи та засоби масово╖ ╕нформац╕╖.
16.2. Посадов╕ особи митно╖ служби, як╕ в╕дпов╕дно до займаних посад зд╕йснюють
кер╕вництво ╕ншими посадовими особами митно╖ служби або контролюють ╖х роботу, зобов’язан╕ у межах сво╖х повноважень вживати заход╕в з контролю за дотриманням ними цих Правил.
16.3. У митних органах, спец╕ал╕зованих митних установах та орган╕зац╕ях можуть створюватись Етичн╕ ком╕с╕╖, завданням яких ╓ формування, п╕дтримання та розвиток норм профес╕йно╖ етики посадових ос╕б митно╖ служби, розв’язання р╕зного роду моральних конфл╕кт╕в.
До складу Етичних ком╕с╕й можуть бути обран╕ найб╕льш поважн╕ сп╕вроб╕тники митного органу, ветерани митно╖ служби, сусп╕льн╕ д╕яч╕ та ╕нш╕ особи.
Етичн╕ ком╕с╕╖ мають право за порушення норм цих Правил виносити посадовим особам митних орган╕в сусп╕льний осуд, порушувати перед в╕дпов╕дним кер╕вником митного органу питання про притягнення таких ос╕б до в╕дпов╕дальност╕.
Хит недели ... Ограничение относительно купли-продажи иностранной валюты
Нац╕ональний банк Постанова "Про затвердження Зм╕н до ╤нструкц╕╖ про порядок орган╕зац╕╖ та зд╕йснення валютно-обм╕нних операц╕й на територ╕╖ Укра╖ни" в╕д 09.09.2009 N 538
Правл╕ння НБУ постановою в╕д 09.09.2009 N 538 затвердило зм╕ни до ╤нструкц╕╖ про порядок орган╕зац╕╖ та зд╕йснення валютно-обм╕нних операц╕й на територ╕╖ Укра╖ни, якими встановило, що:
1. Валютно-обм╕нн╕ операц╕╖ з ╕ноземною валютою ╕ дорожн╕ми та ╕менними чеками на на суму, що перевищу╓ 15000 грн.,
зд╕йснюються лише через каси банку, ф╕нансово╖ установи, в операц╕йному зал╕ об'╓кта поштового зв'язку п╕сля пред'явлення документа, що засв╕дчу╓ особу, яка зд╕йсню╓ операц╕ю з гот╕вкою, ╕з зазначенням у дов╕дках та квитанц╕ях пр╕звища, ╕мен╕, по батьков╕ (за наявност╕) особи, а на суму, що перевищу╓ 50000 грн., кр╕м того, зазначаються сер╕я та номер паспорта (╕ншого документа, що засв╕дчу╓ особу), дата видач╕ та орган, що його видав, м╕сце проживання (ре╓страц╕╖), ╕дентиф╕кац╕йний номер особи (за наявност╕).
Коп╕я паспорта залиша╓ться в документах дня банку (ф╕нансово╖ установи, нац╕онального оператора поштового зв'язку) п╕д час зд╕йснення лише операц╕й на суму, що перевищу╓ 50000 гривень.
2. Забороня╓ться зд╕йснювати операц╕╖ з продажу ╕ноземно╖ валюти через касу банку (ф╕нустанови, нац╕онального оператора поштового зв'язку) одн╕й особ╕ в один операц╕йний (робочий) день у сум╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 80000 грн.
3. Голова правл╕ння банку (ф╕нансово╖ установи) до початку робочого дня встановлю╓
╓диний курс куп╕вл╕ та продажу ╕ноземних валют за гривн╕ зг╕дно з наказом (розпорядженням) та не ма╓ права зм╕нювати такий курс протягом операц╕йного (робочого) дня. ╤нш╕ кер╕вники не мають права встановлювати курси куп╕вл╕ та продажу ╕ноземних валют за гривн╕.
Нацбанк в свою чергу ма╓ право встановлювати граничн╕ розм╕ри марж╕ за операц╕ями на гот╕вковому валютному ринку.
4. Ком╕с╕йна винагорода за зд╕йснення операц╕й з куп╕вл╕-продажу дорожн╕х чек╕в, конвертац╕╖ гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти,
прийняття на ╕нкасо банкнот ╕ноземних держав та ╕менних чек╕в стягу╓ться виключно в гривнях. Забороня╓ться стягнення ком╕с╕йно╖ винагороди за зд╕йснення операц╕й з куп╕вл╕-продажу ╕ноземних валют за гривн╕.
5. Валютно-обм╕нн╕ операц╕╖ з монетами зд╕йснюються за р╕шенням банку (ф╕нансово╖ установи, нац╕онального оператора поштового зв'язку).
Постанова заре╓стрована в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ 9 листопада 2009 р. за N 1045/17061 ╕ набира╓ чинност╕ з 20 листопада 2009 р.
Хит недели ... Украина уйдет в Новый год на 10 дней! Выходные от Кабмина
Кабинет министров рекомендует руководителям предприятий, учреждений и организаций с 5-дневной рабочей неделей перенести рабочие дни с понедельника 4 января на субботу 16 января, со вторника 5 января - на субботу 30 января, со среды 6 января – на субботу 13 февраля, а также с пятницы 8 января - на субботу 27 февраля. Об этом Обкому сообщила министр труда и социальной политики Людмила Денисова.
Соответствующее распоряжение было принято на заседании правительства в среду.
Правительство
рекомендует перенести рабочие дни с целью создания благоприятных условий для празднования Нового года и Рождества, а также для рационального использования рабочего времени.
Кроме этого, правительство рекомендует перенести рабочий день с понедельника, 23 августа 2010 года, на субботу, 21 августа, в связи с празднованием Дня Независимости 24 августа.
Это распоряжение не касается учреждений Пенсионного фонда, государственного предприятия почтовой связи «Укрпочта»,
Государственного казначейства и банковских учреждений.
Специальный режим работы банков в указанные дни устанавливает Национальный банк.
Хит недели ... Изменен порядок установления курса гривни к инвалютам
НБУ полностью изменил главу 3 Инструкции о порядке организации и осуществления валютно-обменных операций на территории Украины, содержащую правила установления курса гривни к иностранным валютам.
С 20 ноября 2009 года изменения вступают в силу. Полномочия устанавливать единый (для всех отделений банка, финучреждения, почтовой связи) курс покупки и продажи иностранных валют за гривни будет иметь исключительно председатель правления банка или финучреждения. Этот курс
будет действовать в течение всего операционного дня и нельзя будет его изменить. К тому же у Национального банка появятся полномочия устанавливать предельные размеры маржи по операциям на наличном валютном рынке.
Из перечня тех, кто согласно Инструкции может открывать пункты обмена валют, изымается Национальный оператор почтовой связи, то есть осуществлять обмен валют почта сможет только в операционных залах отделений почтовой связи. В настоящий момент согласно упомянутой Инструкции
курс валют может устанавливаться руководителями обособленных подразделений банков и почты при условии, что такие полномочия предоставлены им учредительными документами. В кассах, расположенных по разным адресам, в один и тот же день могут устанавливаться различные курсы обмена валют, которые могут изменяться в течение одного рабочего дня.
Хит недели ... Теперь 90! (снижение срока возврата валютной выручки со 180 до 90 дней)
ЗАКОН УКРА╥НИ № 1533-VI Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою подолання негативних насл╕дк╕в ф╕нансово╖ кризи
Зважаючи на нагальну необх╕дн╕сть п╕двищення ефективност╕ д╕яльност╕ державних орган╕в у ф╕нансово-кредитн╕й сфер╕ та з метою забезпечення макроеконом╕чно╖ стаб╕льност╕ в Укра╖н╕ Верховна Рада Укра╖ни постановля╓:
╤. Внести зм╕ни до таких закон╕в Укра╖ни:
1. У Закон╕ Укра╖ни
«Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1994 р., №40, ст. 364; 2007 р., №44, ст. 510):
1) у першому реченн╕ частини першо╖ статт╕ 1 цифри ╕ слова «180 календарних дн╕в» зам╕нити цифрами ╕ словами «90 календарних дн╕в»;
2) у частин╕ перш╕й статт╕ 2 цифри ╕ слова «180 календарних дн╕в» зам╕нити цифрами ╕ словами «90 календарних дн╕в».
2. Статтю 5 Закону Укра╖ни «Про податок на додану варт╕сть»
(В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1997 р., №21, ст. 156 ╕з наступними зм╕нами) доповнити пунктом 5.19 такого зм╕сту:
«5.19. Зв╕льняються в╕д оподаткування операц╕╖ банк╕в та ╕нших ф╕нансових установ з поставки (продажу, в╕дчуження ╕ншим способом) майна, що передане ф╕зичними особами, а також суб'╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ - приватними п╕дпри╓мцями та ╕ншими особами, як╕ не ╓ платниками податку, в заставу, у тому числ╕ ╕потеку, та на яке було звернено стягнення».
3.
У Закон╕ Укра╖ни «Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1997 р., №27, ст. 181 ╕з наступними зм╕нами):
1) п╕дпункт 5.4.1 пункту 5.4 статт╕ 5 доповнити словами «який для банк╕вських установ доповню╓ться перел╕ком, затвердженим Нац╕ональним банком Укра╖ни»;
2) п╕дпункт 7.9 статт╕ 7 доповнити п╕дпунктом 7.9.7 такого зм╕сту:
«7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде обл╕к ф╕нансових результат╕в
операц╕й в╕д проведення операц╕й з продажу (передач╕) або придбання права вимоги зобов'язань у грошов╕й форм╕ за поставлен╕ товари, виконан╕ роботи чи надан╕ послуги третьо╖ особи, зобов'язань за ф╕нансовими кредитами, а також за ╕ншими цив╕льно-правовими договорами.
При першому в╕дступленн╕ зобов'язань валов╕ витрати, понесен╕ платником податку - першим кредитором, визначаються в розм╕р╕ догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ товар╕в, роб╕т, послуг, за якими виникла заборгован╕сть, за ф╕нансовими
кредитами - у розм╕р╕ фактично╖ заборгованост╕ за основним боргом, процентами та ╕ншими платежами за договором за умови, що так╕ проценти та платеж╕ були включен╕ до складу валового доходу в попередн╕х податкових пер╕одах в╕дпов╕дно до вимог цього Закону, а за ╕ншими цив╕льно-правовими договорами - у розм╕р╕ фактично╖ заборгованост╕, що в╕дступа╓ться. До складу валових доход╕в включа╓ться сума кошт╕в або варт╕сть ╕нших актив╕в, отримана платником податку - першим кредитором в╕д такого в╕дступлення, а також сума
його заборгованост╕, яка погаша╓ться, за умов, що така заборгован╕сть була включена до складу валових витрат зг╕дно з вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отриман╕ платником податку в╕д наступного в╕дступлення права вимоги зобов'язань третьо╖ особи (боржника) або в╕д виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесен╕ таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьо╖ особи (боржника), отриманий прибуток включа╓ться до складу валового доходу платника податку.
Якщо
витрати, понесен╕ платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьо╖ особи (боржника), перевищують доходи, отриман╕ таким платником податку в╕д наступного в╕дступлення права вимоги зобов'язань третьо╖ особи (боржника) або в╕д виконання вимоги боржником, отриман╕ збитки не включаються до складу валових витрат або у зменшення отриманих прибутк╕в в╕д зд╕йснення ╕нших операц╕й з продажу (передач╕) або придбання права вимоги зобов'язань у грошов╕й форм╕ за поставлен╕ товари чи надан╕ послуги третьо╖
особи»;
3) у статт╕ 12:
у пункт╕ 12.2:
назву та п╕дпункти 12.2.1-12.2.3 викласти в так╕й редакц╕╖:
«12.2. Особливост╕ формування резерв╕в банками та небанк╕вськими ф╕нансовими установами
12.2.1. Банки та небанк╕вськ╕ ф╕нансов╕ установи, кр╕м страхових компан╕й, недержавних пенс╕йних фонд╕в, корпоративних ╕нвестиц╕йних фонд╕в та адм╕н╕стратор╕в недержавних пенс╕йних фонд╕в, формують резерви
для в╕дшкодування збитк╕в за вс╕ма видами кредитних операц╕й (у тому числ╕ гарант╕й, поручительств, акцепт╕в та авал╕в, п╕дтверджених акредитив╕в, зобов'язань з кредитування, консол╕дованого ╕потечного боргу), коштами, розм╕щеними на кореспондентських рахунках в ╕нших банках, придбаними ц╕нними паперами (у тому числ╕ ╕потечними сертиф╕катами з ф╕ксованою дох╕дн╕стю), ╕ншими активними банк╕вськими операц╕ями зг╕дно ╕з законодавством (дал╕ - страховий резерв).
Страховий резерв форму╓ться
банком самост╕йно в розм╕р╕ та в порядку, передбачених методикою, яка визнача╓ться для банк╕в Нац╕ональним банком Укра╖ни, а для небанк╕вських ф╕нансових установ - спец╕ально уповноваженими органами виконавчо╖ влади у сфер╕ регулювання ринк╕в ф╕нансових послуг та ц╕нних папер╕в в╕дпов╕дно до повноважень, та включа╓ться до складу валових витрат.
12.2.2. До складу валових витрат включа╓ться 80 в╕дсотк╕в (для банк╕в на пер╕од до 1 с╕чня 2011 року - 100 в╕дсотк╕в) сукупного розм╕ру страхового
резерву, сформованого банком або небанк╕вською ф╕нансовою установою зг╕дно з п╕дпунктом 12.2.1 цього пункту.
12.2.3. У раз╕ якщо за результатами зв╕тного податкового пер╕оду сукупний розм╕р страхового резерву, сформованого зг╕дно з п╕дпунктами 12.2.1 ╕ 12.2.2, зменшився (кр╕м випадку його зменшення внасл╕док в╕дшкодування банком безнад╕йно╖ заборгованост╕ позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора), надлишкова сума страхового резерву,
яка включена до валових витрат, спрямову╓ться на зб╕льшення валового доходу банку за результатами такого зв╕тного пер╕оду»;
п╕дпункт 12.2.4 виключити;
п╕дпункти 12.3.2, 12.3.4 та 12.3.7 пункту 12.3 викласти в так╕й редакц╕╖:
«12.3.2. Заборгован╕сть кредитора, що виникла внасл╕док невиконання зобов'язань по векселю, в╕дшкодову╓ться за рахунок страхового резерву п╕сля визнання платника по векселю у встановленому законодавством порядку банкрутом.
Заборгован╕сть
кредитора по боргових ц╕нних паперах (кр╕м вексел╕в), що виникла внасл╕док невиконання ем╕тентами сво╖х зобов'язань, в╕дшкодову╓ться за рахунок страхового резерву п╕сля визнання ем╕тента банкрутом у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заборгован╕сть ф╕нансово╖ установи в╕д волод╕ння акц╕ями та ╕ншими пайовими ц╕нними паперами, ем╕тенти яких визнан╕ банкрутами та за якими скасована державна ре╓страц╕я випуску (ем╕с╕╖) таких ц╕нних папер╕в, в╕дшкодову╓ться за рахунок страхового
резерву п╕сля оприлюднення р╕шення про скасування випуску (ем╕с╕╖) ц╕нних папер╕в в╕дпов╕дними органами за умови, що договори на придбання таких ц╕нних папер╕в або внески до статутного кап╕талу було зд╕йснено ф╕нансовою установою до моменту оголошення ╕нформац╕╖ про скасування ре╓страц╕╖ випуску (ем╕с╕╖).
У раз╕ якщо кредитор у наступних податкових пер╕одах зд╕йсню╓ продаж або в╕дчужу╓ ╕ншим способом за в╕дпов╕дну компенсац╕ю ц╕нн╕ папери, заборгован╕сть за якими була попередньо в╕дшкодована
за рахунок страхового резерву, або отриму╓ будь-як╕ суми кошт╕в як компенсац╕ю ╖х вартост╕, сума отриманих (нарахованих) доход╕в включа╓ться до складу валових доход╕в кредитора за насл╕дками в╕дпов╕дного податкового пер╕оду, в якому в╕дбувся такий продаж (в╕дчуження)»;
«12.3.4. Заборгован╕сть, забезпечена заставою (у тому числ╕ ╕потекою), погаша╓ться у порядку, передбаченому нормами в╕дпов╕дних закон╕в.
Заставодержатель ма╓ право в╕дшкодувати за рахунок страхового
резерву частину заборгованост╕, що залишилася непогашеною п╕сля звернення кредитором стягнення на заставлене майно в╕дпов╕дно до умов закону та договору. У раз╕ якщо в╕дпов╕дно до законодавства заборгован╕сть особи вважа╓ться повн╕стю погашеною п╕сля проведення позасудового звернення стягнення на предмет застави незалежно в╕д суми кошт╕в (вартост╕ майна), що над╕йшла кредитору, за рахунок страхового резерву в╕дшкодову╓ться частина заборгованост╕, що перевищу╓ суму кошт╕в (оц╕ночну варт╕сть майна), фактично отриманих
кредитором»;
«12.3.7. Прострочена заборгован╕сть померлих ф╕зичних ос╕б, а також визнаних у судовому порядку безв╕сно в╕дсутн╕ми або померлими в╕дшкодову╓ться за рахунок страхового резерву кредитора п╕сля отримання св╕доцтва про смерть або п╕сля винесення р╕шення суду про визнання ф╕зичних ос╕б безв╕сно в╕дсутн╕ми або померлими за умови, що таке р╕шення було прийнято п╕сля дня укладення кредитно╖ угоди.
П╕сля в╕дшкодування прострочено╖ заборгованост╕ в╕дпов╕дно
до цього п╕дпункту кредитор ма╓ право зд╕йснити юридичн╕ заходи щодо стягнення безнад╕йно╖ заборгованост╕ ╕з спадку тако╖ ф╕зично╖ особи у межах та в порядку, визначених законодавством»;
4) статтю 22 доповнити пунктами 22.14 ╕ 22.15 такого зм╕сту:
«22.14. Для визначення доход╕в або витрат платника податку в╕д зб╕льшення (зменшення) страхових резерв╕в починаючи з податкового пер╕оду, в якому набира╓ чинност╕ цей Закон, на 1 с╕чня 2009 року розрахову╓ться сума
страхових резерв╕в, сформованих в╕дпов╕дно до пункту 12.2 статт╕ 12 цього Закону в редакц╕╖, викладен╕й у Закон╕ Укра╖ни «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни з метою подолання негативних насл╕дк╕в ф╕нансово╖ кризи».
При цьому коригування суми валових витрат (доход╕в) у зв'язку ╕з створенням та використанням страхових резерв╕в, сформованих до 1 с╕чня 2009 року, не зд╕йсню╓ться.
22.15. Тимчасово, на пер╕од з 1 с╕чня 2009 року до 1 с╕чня 2011
року (включно), для банк╕в-резидент╕в датою зб╕льшення валових доход╕в в╕д зд╕йснення кредитних операц╕й ╓ дата отримання таких доход╕в.
Доходи в╕д кредитних операц╕й банк╕в, нарахован╕ за пер╕од з 1 с╕чня 2009 року до 31 грудня 2010 року (включно) але не отриман╕ станом на 1 с╕чня 2011 року, включаються до складу валового доходу банку на дату ╖х фактичного отримання».
4. У Закон╕ Укра╖ни «Про Нац╕ональний банк Укра╖ни» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1999
р., №29, ст. 238; 2000 р., №42, ст. 351; 2002 р., №17, ст. 117; 2006 р., №12, ст. 100):
1) абзац восьмий статт╕ 1 викласти в так╕й редакц╕╖:
«валютна позиц╕я - сп╕вв╕дношення вимог та зобов'язань банку в кожн╕й ╕ноземн╕й валют╕ та в кожному банк╕вському метал╕. При ╖х р╕вност╕ позиц╕я вважа╓ться закритою, при нер╕вност╕ - в╕дкритою. В╕дкрита позиц╕я ╓ короткою, якщо обсяг зобов'язань за ╕ноземними валютами та банк╕вськими металами перевищу╓ обсяг вимог, ╕ довгою,
якщо обсяг вимог за ╕ноземними валютами та банк╕вськими металами перевищу╓ обсяг зобов'язань»;
2) статтю 51 п╕сля частини друго╖ доповнити новою частиною такого зм╕сту:
«Нац╕ональний банк Укра╖ни щоквартально нада╓ ╕нформац╕ю Президенту Укра╖ни, Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни та Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань ф╕нанс╕в ╕ банк╕всько╖ д╕яльност╕ щодо безгот╕вково╖ ем╕с╕╖ у в╕дпов╕дному пер╕од╕, а саме:
проведення операц╕й з реф╕нансування
банк╕в;
проведення ╕нтервенц╕й на м╕жбанк╕вському валютному ринку;
проведення операц╕й на фондовому ринку».
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
5. У Закон╕ Укра╖ни «Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 2001 р., №5-6, ст. 30; 2006 р., №43, ст. 416):
1) пункт 4 частини третьо╖ статт╕ 30 доповнити абзацом другим такого зм╕сту:
«У
раз╕ якщо субординований борг наданий в ╕ноземн╕й валют╕ першо╖ групи Класиф╕катора ╕ноземних валют Нац╕онального банку Укра╖ни, в╕н врахову╓ться при розрахунку кап╕талу за оф╕ц╕йним валютним (обм╕нним) курсом Нац╕онального банку Укра╖ни, встановленим на зв╕тну дату»;
2) у статт╕ 31:
частину першу викласти в так╕й редакц╕╖:
«М╕н╕мальний розм╕р статутного кап╕талу на день ре╓страц╕╖ банку не може бути менше 75 м╕льйон╕в гривень. Нац╕ональний
банк Укра╖ни не ма╓ права вимагати зм╕н до статутного кап╕талу банк╕в, заре╓строваних до набрання чинност╕ цим Законом, кр╕м випадк╕в, передбачених законодавством»;
частини другу та третю виключити;
3) пункт 6 частини друго╖ статт╕ 47 викласти в так╕й редакц╕╖:
«6) придбання або в╕дчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошов╕й форм╕ за поставлен╕ товари чи надан╕ послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом
платеж╕в (факторинг)».
6. У Закон╕ Укра╖ни «Про податок з доход╕в ф╕зичних ос╕б» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 2003 р., №37, ст. 308; 2004 р., №52, ст. 564; 2005 р., №6, ст.133; 2006 р., №13, ст.110):
1) у пункт╕ 4.2 статт╕ 4:
п╕дпункт 4.2.11 п╕сля сл╕в «за якою минув строк позовно╖ давност╕» доповнити словами та реченням такого зм╕сту «та яка перевищу╓ суму, що становить 50 в╕дсотк╕в м╕сячного прожиткового м╕н╕муму, д╕ючого для
працездатно╖ особи на 1 с╕чня зв╕тного податкового року. Ф╕зична особа самост╕йно сплачу╓ податок з таких доход╕в та в╕добража╓ ╖х у р╕чн╕й податков╕й декларац╕╖»;
п╕дпункт 4.2.17 п╕сля сл╕в «та сумою кошт╕в» доповнити словами «отриманих такою особою в╕д ╕нших ос╕б у раз╕ в╕дступлення права вимоги таким ╕ншим особам, у тому числ╕ якщо таке в╕дступлення зд╕йснено на п╕дстав╕ договору куп╕вл╕-продажу, або»;
2) у пункт╕ 10.1 статт╕ 10: '
абзац
перший п╕сля сл╕в «за ╕потечним житловим кредитом» доповнити словами «наданим позичальнику як у нац╕ональн╕й, так ╕ в ╕ноземн╕й валютах»;
п╕сля абзацу першого доповнити новим абзацом такого зм╕сту:
«При сплат╕ процент╕в за ╕потечним житловим кредитом в ╕ноземн╕й валют╕ сума платеж╕в за такими процентами, зд╕йснених в ╕ноземн╕й валют╕, перерахову╓ться у гривн╕ за оф╕ц╕йним валютним (обм╕нним) курсом Нац╕онального банку Укра╖ни, що д╕╓ на день сплати таких процент╕в».
У
зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом трет╕м;
3) у п╕дпункт╕ 22.1.4 пункту 22.1 статт╕ 22 слова та цифри «з 1 с╕чня 2010 року» зам╕нити словами та цифрами «з 1 с╕чня 2013 року».
7. У Закон╕ Укра╖ни «Про режим ╕ноземного ╕нвестування» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1996 р., №19, ст. 80):
1) у статт╕ 2:
абзац трет╕й викласти в так╕й редакц╕╖:
«валюти Укра╖ни - в╕дпов╕дно до законодавства
Укра╖ни»;
доповнити частиною другою такого зм╕сту:
«╤ноземн╕ ╕нвестори зд╕йснюють ╕нвестиц╕йну д╕яльн╕сть у грошов╕й форм╕ виключно через ╕нвестиц╕йн╕ рахунки, в╕дкрит╕ в уповноважених банках Укра╖ни. Для ╕ноземного ╕нвестування на ╕нвестиц╕йн╕ рахунки в ╕ноземн╕й валют╕ зарахову╓ться ╕ноземна валюта, що визна╓ться Нац╕ональним банком Укра╖ни в╕льно конвертованою валютою»;
2) у статт╕ 13:
доповнити новою частиною
першою такого зм╕сту:
«Державна ре╓страц╕я ╕ноземних ╕нвестиц╕й зд╕йсню╓ться в обов'язковому порядку».
У зв'язку з цим частини першу ╕ другу вважати в╕дпов╕дно частинами другою ╕ третьою;
частину другу п╕сля слова «╕нвестиц╕й» доповнити словами «у майнов╕й форм╕»;
доповнити частиною четвертою такого зм╕сту:
«Державна ре╓страц╕я ╕ноземних ╕нвестиц╕й у вигляд╕ валютних ц╕нностей зд╕йсню╓ться
у порядку, встановленому Нац╕ональним банком Укра╖ни».
II. Прик╕нцев╕ положення
1. Цей Закон набира╓ чинност╕ з дня його опубл╕кування.
Встановити, що пункт 7 розд╕лу ╤ та пункти 6,7,8,9,10,11 розд╕лу II цього Закону д╕ють до 1 с╕чня 2011 року.
2. Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни та Нац╕ональному банку Укра╖ни у м╕сячний строк привести сво╖ нормативно-правов╕ акти у в╕дпов╕дн╕сть ╕з цим Законом.
3.
До 1 с╕чня 2012 року встановлю╓ться гранична сума кошт╕в, залучених на умовах субординованого боргу, що включаються до регулятивного кап╕талу банку, у розм╕р╕ не б╕льше 100 в╕дсотк╕в основного кап╕талу банку. Кошти, залучен╕ у цей пер╕од на умовах субординованого боргу, включаються до кап╕талу банку в повному обсяз╕ без врахування обмежень, встановлених для додаткового кап╕талу. До 1 с╕чня 2012 року субординований борг включа╓ться до кап╕талу банку без щор╕чного зменшення на 20 в╕дсотк╕в в╕д його первинно╖ вартост╕.
4.
Надати право комерц╕йним банкам проводити за погодженням ╕з кожним позичальником у терм╕н до 31 грудня 2010 року реструктуризац╕ю заборгованост╕ за кредитами позичальник╕в - ф╕зичних ос╕б.
Реструктуризац╕я розповсюджу╓ться на:
1) кредити, видан╕ комерц╕йними банками до 1 жовтня 2008 року;
2) кредити, ном╕нальна сума яких не перевищу╓ 1 млн гривень, у тому числ╕ деном╕нован╕ в ╕ноземн╕й валют╕ за оф╕ц╕йним курсом Нац╕онального банку Укра╖ни
на 1 жовтня 2008 року.
При ╕потечному кредитуванн╕ реструктуризац╕╖ п╕длягають т╕льки кредити п╕д заставу житлово╖ нерухомост╕, яка ╓ ╓диним помешканням позичальника та його с╕м'╖.
Реструктуризац╕я зд╕йсню╓ться шляхом:
1) надання позичальникам в╕дстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на терм╕н не б╕льше двох рок╕в;
2) продовження терм╕ну кредитних договор╕в з урахуванням обмежень, що д╕ють
у комерц╕йних банках, та обставин щодо ф╕нансового стану, в яких знаходяться позичальники;
3) зм╕ни механ╕зму нарахування в╕дсотк╕в таким чином, щоб частина щом╕сячних платеж╕в з обслуговування кредит╕в не перевищувала 35 в╕дсотк╕в сукупного м╕сячного доходу с╕м'╖.
За реструктуризованими зг╕дно ╕з ц╕╓ю частиною кредитними договорами комерц╕йн╕ банки мають зв╕льнити позичальник╕в в╕д сплати будь-яких штрафних санкц╕й за несво╓часне виконання умов кредитних договор╕в,
що виникли до дати тако╖ реструктуризац╕╖.
У раз╕ якщо позичальник за ╕потечним кредитом обслугову╓ реструктуризован╕ зобов'язання у повному обсяз╕ та сво╓часно протягом п'яти рок╕в з дня реструктуризац╕╖ боргу, позичальник отриму╓ право, а комерц╕йний банк ма╓ зобов'язання на щор╕чне зменшення на 0,25 в╕дсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти рок╕в з в╕днесенням зазначено╖ суми на валов╕ витрати банку.
5. Ввести на 2009-2010 роки моратор╕й
на примусове виселення ╕з житла, в якому заре╓стрована ф╕зична особа - ╕потекодавець ╕ це житло ╓ ╓диним житлом ╕потекодавця, у раз╕ якщо в╕дсотки за ╕потечним жит
ловим кредитним договором сплачуються сво╓часно або з максимальною затримкою до двох м╕сяц╕в, а також документально врегульовано питання реструктуризац╕╖ боргу на узгоджених з банком умовах.
6. Ф╕нансов╕ установи мають право надавати кредити, позики в ╕ноземн╕й валют╕ ф╕зичним особам - резидентам ╕ нерезидентам, як╕ не займаються п╕дпри╓мницькою д╕яльн╕стю, т╕льки для оплати послуг нерезидентам за л╕кування та навчання за кордоном. Ф╕нансов╕ установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього
спрямування кошт╕в на рахунок л╕кувально╖ установи або закладу осв╕ти за умови пред'явлення ф╕зичною особою-позичальником в╕дпов╕дних п╕дтверджуючих документ╕в та з урахуванням вимог нормативно-правових акт╕в Нац╕онального банку Укра╖ни, що регулюють порядок зд╕йснення переказ╕в ╕ноземно╖ валюти за дорученням та на користь ф╕зичних ос╕б.
7. Надання (отримання) кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕ на територ╕╖ Укра╖ни та погашення (сплата) основного боргу ╕ процент╕в за кредитами, позиками,
наданими п╕сля набрання чинност╕ цим Законом, зд╕йснюються в безгот╕вков╕й форм╕.
8. Забороня╓ться внесення резидентами - ф╕зичними та юридичними особами будь-яких зм╕н до договор╕в про залучення ними кредит╕в (позик, поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги) в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в, в результат╕ яких скорочуються строки виконання резидентами-позичальниками зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за такими договорами або як╕ передбачають ╖х дострокове виконання.
9.
Нац╕ональному банку Укра╖ни тимчасово зупинити ре╓страц╕ю зм╕н до договор╕в про залучення резидентами-позичальниками кредит╕в, позик в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в, як╕ стосуються скорочення строк╕в виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за такими договорами або ╖х дострокового виконання.
10. Забороня╓ться дострокове виконання резидентами ф╕зичними та юридичними особами зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за договорами про залучення резидентами-позичальниками кредит╕в,
позик в ╕ноземн╕й валют╕ в╕д нерезидент╕в.
Заборона, встановлена абзацом першим цього пункту, розповсюджу╓ться також на договори, укладен╕ до набрання чинност╕ цим Законом.
11. ╤ноземн╕ ╕нвестиц╕╖ у грошов╕й форм╕ на територ╕╖ Укра╖ни зд╕йснюються в нац╕ональн╕й валют╕ Укра╖ни та у порядку, визначеному Нац╕ональним банком Укра╖ни.
12. Банки, як╕ на день прийняття цього Закону мали дозволи Нац╕онального банку Укра╖ни на зд╕йснення окремих
операц╕й, до 1 с╕чня 2012 року можуть продовжувати ц╕ види д╕яльност╕ за умови, що ╖х регулятивний кап╕тал перевищу╓ заре╓стрований статутний кап╕тал та вони виконують норматив адекватност╕ кап╕талу.
У зв’язку з запитами митних орган╕в щодо порядку оформлення аркушу коригування при випуску товар╕в у в╕льний об╕г п╕д гарант╕йн╕ зобов'язання у порядку, затвердженому наказом Держмитслужби в╕д 17.03.08 № 230, та у раз╕ сплати митних платеж╕в за векселем, виданим при ввезенн╕ на
митну територ╕ю Укра╖ни майна ╕ноземного ╕нвестора у якост╕ ╕ноземно╖ ╕нвестиц╕╖, пов╕домля╓мо.
В╕дпов╕дно до глави 3 Порядку якщо в╕домост╕, зазначен╕ у в╕дпов╕дних графах ВМД, до яко╖ склада╓ться аркуш коригування, п╕длягають коригуванню, то в таких графах аркуша коригування зазначаються документально п╕дтверджен╕ в╕дкоригован╕ в╕домост╕ про товари.
При цьому, Держмитслужба листом в╕д 02.09.09 № 11/5-10.10/8425-ЕП вже звертала увагу, що в аркуш╕ коригування в╕дображаються фактичн╕ в╕домост╕ про товари, як╕ стали в╕дом╕ п╕сля митного оформлення та на п╕дстав╕ яких зд╕йснено новий розрахунок сум митних платеж╕в, а в доповненн╕ до вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ форми МД-6 в╕добража╓ться ╕нформац╕я
про суми митних платеж╕в, як╕ були доплачен╕ (повернут╕) п╕сля зак╕нчення митного оформлення товар╕в, та щодо п╕дстав для зд╕йснення тако╖ доплати (повернення).
Враховуючи вищевикладене при випуску товар╕в у в╕льний об╕г п╕д гарант╕йн╕ зобов'язання у порядку, затвердженому наказом Держмитслужби в╕д 17.03.08 № 230, в аркуш╕ коригування у в╕дпов╕дних
графах мають бути в╕дображен╕ визначена митна варт╕сть таких товар╕в та зд╕йснений на п╕дстав╕ не╖ розрахунок сум митних платеж╕в (при цьому розрахунок кожного виду платежу у граф╕ 47 аркуша коригування зд╕йсню╓ться в одному рядку), а в доповненн╕ до вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ форми МД-6 - ╕нформац╕я про суми митних платеж╕в, як╕ були доплачен╕ чи повернут╕ внасл╕док коригування митно╖ вартост╕ таких товар╕в.
У раз╕ сплати митних платеж╕в за векселем, виданим при
ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни майна ╕ноземного ╕нвестора у якост╕ ╕ноземно╖ ╕нвестиц╕╖, сл╕д врахувати наступне.
У такому випадку, якщо курс ╕ноземно╖ валюти на день внесення плати за
векселем в╕др╕зня╓ться в╕д курсу валюти, який д╕яв на день оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖, зм╕нюються лише дан╕ щодо мита ╕ податку на додану варт╕сть, а ╕нш╕ в╕домост╕, в╕дображен╕ в митн╕й декларац╕╖ залишаються незм╕нними.
Враховуючи вищевикладене, до внесення зм╕н до Порядку при складанн╕ аркушу коригування у раз╕ сплати за векселем, виданим при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни майна ╕ноземного ╕нвестора у якост╕ ╕ноземно╖ ╕нвестиц╕╖, у графах 47 та
В в╕дображаються фактичн╕ в╕домост╕ про мито та податок на додану варт╕сть, а в доповненн╕ до вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ форми МД-6 - ╕нформац╕я про суми мита ╕ податку на додану варт╕сть, як╕ були доплачен╕.
Прошу довести цю ╕нформац╕ю до в╕дома декларант╕в та ╕нших зац╕кавлених ос╕б.
Рег╕ональн╕й ╕нформац╕йн╕й митниц╕ врахувати вищезазначену ╕нформац╕ю у в╕дпов╕дних програмно-╕нформац╕йних комплексах ╢дино╖ автоматизовано╖
╕нформац╕йно╖ системи Держмитслужби.
Хит недели ... ДМСУ: Щодо внесення зм╕н до алгоритму контролю правильност╕ заповнення окремих граф ВМД, запровадженого листом Держмитслужби в╕д 28.05.03 № 11/4-16-8228-ЕП
В алгоритм╕ контролю при митному оформленн╕ майна, увезеного як внесок до статутного фонду п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями:
- код особливост╕ перем╕щення "13" зам╕ню╓ться на "BA" - "Увезення товар╕в як внеску ╕ноземного ╕нвестора до статутного фонду п╕дпри╓мства з
╕ноземними ╕нвестиц╕ями";
- алгоритм доповню╓ться наступним кодом особливост╕ перем╕щення, який може використовуватись разом з кодом способу розрахунку при сплат╕ вв╕зного мита "11" - "Подання векселя при митному оформленн╕ майна, увезеного як внесок до статутного фонду п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями": "BF" - "Увезення товар╕в, ран╕ше вивезених з Укра╖ни з метою ╕нвестування ╖х як майнових ц╕нностей".
В алгоритм╕ контролю при митному оформленн╕ товар╕в, що ввозяться в Укра╖ну в межах виробничо╖ кооперац╕╖ та м╕журядових угод в оборонн╕й галуз╕ промисловост╕:
- код особливост╕ перем╕щення "37" зам╕ню╓ться на "DE" - "Перем╕щення товар╕в у межах виробничо╖ кооперац╕╖ кра╖н СНД (в╕дпов╕дно до Ашгабатсько╖ угоди)";
- код особливост╕ перем╕щення "38" зам╕ню╓ться на "DF" - "Перем╕щення
товар╕в у межах виробничо╖ кооперац╕╖ (кр╕м поставок у межах Ашгабатсько╖ угоди)".
"У випадку нев╕дпов╕дност╕ наведеним вище умовам електронна коп╕я ВМД до ╢А╤С Держмитслужби Укра╖ни не прийма╓ться.
В╕дпов╕дна посадова особа митного органу зд╕йсню╓ анал╕з виявлено╖ помилки та вжива╓ заходи щодо ╖х виправлення"
Наведен╕ вище зм╕ни набувають чинност╕ через три робочих дн╕ п╕сля п╕дписання цього листа.
Начальнику Рег╕онально╖ ╕нформац╕йно╖ митниц╕ у зазначений вище терм╕н забезпечити внесення в╕дпов╕дних зм╕н до програмного забезпечення, за допомогою якого зд╕йсню╓ться автоматизований контроль за правильн╕стю заповнення
граф ВМД при введенн╕ електронних коп╕й ВМД до ╢А╤С Держмитслужби Укра╖ни, з метою забезпечення зд╕йснення жорсткого контролю за алгоритмом, наведеним у лист╕ Держмитслужби Укра╖ни в╕д 28.05.03 № 11/4-16-8228-ЕП з урахуванням зазначених вище зм╕н.
новый украинец на секретаршу: - Ты шо о себе думаешь? Ежели я тебя пару раз в кабак сводил и в койку положил, так тебе уже и не работать можно? - Можно! - Кто тебе такую дурь сказал? Та с улыбочкой: - Гинеколог и адвокат!
Афоризм
Когда некому отдаться — женщина полностью отдается работе
