Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини науки i технiки

  Все выпуски  

Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖ - 09.04.2008


Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖

Л╕нгв╕стична охайн╕сть: знамените "наукове досл╕дження"

Леонардо В╕нт╕нь╖. The Epoch Times, Аргентина

Л╕нгв╕стична охайн╕сть: знамените «наукове досл╕дження». Фото: Шам╕ль Гар╓╓в /Тhe Epoch Times
Л╕нгв╕стична охайн╕сть: знамените "наукове досл╕дження". Фото: Шам╕ль Гар╓╓в /Тhe Epoch Times

У культурних колах в╕домий висл╕в, який стверджу╓, що неважливо в якому порядку в слов╕ розташован╕ букви, кожного разу, коли перша й остання зберегли св╕й порядок, слово буде читабельним.

Насправд╕, було неодноразово п╕дтверджено, що пов╕домлення, яке переда╓ться, може бути достатньо зрозум╕лим, щоб у такому вигляд╕ могла бути написана ц╕ла стаття, не втрачаючи при цьому свого зм╕сту.

Наприклад, "ми мжоем псиать у будь-як╕й фомр╕, як нам хоечться (кжоного разу, клои пешра й отсання бувки зебргели св╕й пордяок), ╕ ткест бдуе чтиабеьлним."

Приклади, под╕бн╕ до попереднього, можуть бути знайден╕ в мереж╕ ╤нтернет всюди. Ви сам╕ можете спробувати ╕ насолодитися миттю здивування Вашим власним "неохайним текстом".

Досл╕дження, проведене Кембр╕джським ун╕верситетом, демонстру╓ простий приклад того, як в╕дбува╓ться наше читання в загальному вигляд╕. Кожне слово, наявне в наш╕й лексиц╕, чита╓ться як "ц╕л╕сне", а не буква за буквою, оск╕льки читання в╕дбува╓ться з використанням фонем при так званому "фонолог╕чному" читанн╕.

Цей спос╕б читання, також називають семантичним, зд╕йсню╓ться з т╕╓ю лексикою, яка вже ╓ в наш╕й пам'ят╕ на п╕дсв╕домому р╕вн╕; найб╕льш ясний приклад цього способу читання зазвичай зустр╕ча╓ться ╕з символами ╕з сх╕дного письма, як╕ називаються "╕деограмами" у звичайному випадку, ╕ "п╕ктограмами" тод╕, коли вони б╕льше схож╕ на представницький граф╕к.

Для випадку семантичного читання було показано, що неохайн╕ тексти ще можна читати, якщо якась буква слова неправильна. "Цей екстеримент — десйно вружюачий; п╕казу╓, як ц╕навий екст у загальному вигляд╕". Досл╕дження проводилося Датським ун╕верситетом.

Два ╕нших схожих експерименти демонструють, що текст буде читатися правильно, нав╕ть якщо у словах в╕дсутн╕ деяк╕ букви, або за наявност╕ зм╕щення сл╕в у р╕зних частинах тексту.

Приклад першого випадку: "П в╕домля╓тья, щ осл╕ ження б ло провед не Не ецьким ун╕ ерсит том".

Приклад другого випадку: "Досл╕джен нядруго гови падкупровод илосьУгор ськимун╕ верситетом".

╤мов╕рно, що хоча в текст╕ й наявн╕ вс╕ букви, другий випадок видасться б╕льшост╕ набагато важчим для ╕нтерпретац╕╖, н╕ж перший. Це схоже на те, коли в раз╕ в╕дсутност╕ або недоречност╕ букви, мозок почина╓ опускати помилки, щоб концентруватися на загальному вигляд╕ знака або слова; навпаки, коли центральн╕ блоки тексту зм╕нен╕, наш розум зустр╕ча╓ться ╕з складним завданням, починаючи в╕дновлювати "знаки-слова", в╕дом╕ наш╕й вбудован╕й лексиц╕.

Для того, щоб пок╕нчити з л╕нгв╕стичними навичками, нав╕ть зображення та числа можуть бути ╕нтерпретован╕ як частина нашого алфав╕ту, якщо ми готов╕ до ╕нтерпретац╕╖ пов╕домлення. Вражаючим прикладом цього випадку завершу╓ статтю така ╕стор╕я про двох д╕вчаток, повн╕стю написана за допомогою чисел:

"02Н070 Л17НЬ0Г0 2НЯ Я СП0С7391748 Н4 ПЛЯЖ1, ЯК 280╢ 218Ч470К Г94Л0Я Н4 П1СКУ. 80НИ 208Г0 79У2ИЛИСЯ, 6У2УЮЧИ П1Щ4НИЙ З4М0К 1З 64Ш74МИ, П9ИХ084НИМИ П90Х024МИ 74 М0С74МИ. К0ЛИ 80НИ 8Ж3 З4К1НЧУ84ЛИ, П9ИЙШЛ4 Х8ИЛЯ 1 З9УЙНУ84Л4 З4М0К У КУПУ П1СКУ 1 П1НИ. Я 2УМ48, Щ0 П1СЛЯ 74КИХ С7494НЬ 218Ч47К4 З4ПЛ4ЧУ7Ь, 4Л3 З4М1С7Ь ЦЬ0Г0 80НИ П061ГЛИ ПЛЯЖ3М, СМ1ЮЧИСЬ 1 Г94ЮЧИСЬ, 1 П0Ч4ЛИ 6У2У847И 1НШИЙ З4М0К.

Я З90ЗУМ18, Щ0 З206У8 83ЛИКИЙ У90К; МИ 64Г470 Ч4СУ Н4Ш0Г0 ЖИ77Я 6У2У╢М0 Щ0-Н36У2Ь, 4Л3 К0ЛИ П1ЗН1Ш3 Х8ИЛЯ З4Х02И7Ь 74К 24Л3К0, Щ0 ╥Й У24╢7ЬСЯ 8С3 З9УЙНУ847И, З4ЛИШ4Ю7ЬСЯ 71ЛЬКИ 29УЖ64, ЛЮ608, 1 П9ИХИЛЬН1С7Ь, 1 9УКИ 7ИХ, Х70 З2473Н ЗМУСИ7И Н4С УСМ1Х47ИСЯ."

Текст, який багатьом важко да╓ться для ╕нтерпретац╕╖, може бути перекладений в "алфав╕т" тако╖ форми:

"Одного л╕тнього дня я спостер╕гав на пляж╕, як дво╓ д╕вчаток гралося на п╕ску. Вони довго трудилися, будуючи п╕щаний замок ╕з баштами, прихованими проходами та мостами. Коли вони вже зак╕нчували, прийшла хвиля ╕ зруйнувала замок у купу п╕ску ╕ п╕ни. Я думав, що п╕сля таких старань д╕вчатка заплачуть, але зам╕сть цього вони поб╕гли пляжем, см╕ючись ╕ граючись, ╕ почали будувати ╕нший замок.

Я зрозум╕в, що здобув великий урок; ми багато часу нашого життя буду╓мо що-небудь, але коли п╕зн╕ше хвиля заходить так далеко, що ╖й уда╓ться все зруйнувати, залишаються т╕льки дружба, любов, ╕ прихильн╕сть, ╕ руки тих, хто здатен змусити нас усм╕хатися."

Мабуть, людське мислення набагато складн╕ше для того, щоб бути ╕нтерпретованим тим, що зда╓ться на поверхн╕. Це п╕двтерждено, нуаково.

╤нш╕ статт╕


Антарктичний льодовик почав руйнуватися

Значна частина шельфового льодовика У╖лк╕нса в Антарктид╕ почала руйнуватися. Причиною розколу льодовика площею 13 680 кв. км ╓ швидка зм╕на кл╕мату внасл╕док глобального потепл╕ння.   Докладн╕ше...

За межами Сонячно╖ системи виявлен╕ орган╕чн╕ сполуки

Уперше в ╕стор╕╖ вчен╕ виявили орган╕чн╕ сполуки, присутн╕ в атмосфер╕ планети, що оберта╓ться навколо з╕рки за межами Сонячно╖ системи.   Докладн╕ше...

IBM розробила найменший у св╕т╕ нанофотонний комутатор

Фах╕вц╕ IBM створили найменший у св╕т╕ нанофотонний комутатор, площа якого на поверхн╕ кристала майже в сто раз╕в менша площ╕ поперечного розр╕зу людського волоса. Цей комутац╕йний елемент може стати важливим компонентом управл╕ння потоками даних усередин╕ м╕кросхем наступного покол╕ння, при цьому значно п╕двищивши продуктивн╕сть ч╕па при набагато меншому споживанн╕ електроенерг╕╖.   Докладн╕ше...

На Марс╕ знайдено поклади сол╕

М╕жпланетна станц╕я Mars Odyssey виявила на Червон╕й планет╕ поклади хлорид╕в. Команда п╕д кер╕вництвом М╕кк╕ Остерлоо з Гавайського ун╕верситету виявила приблизно 200 таких м╕сць розм╕ром в╕д 1 до 25 кв. км у п╕вденн╕й частин╕ планети. В╕дкриття було зроблене п╕сля проведених апаратом зйомок у видимому й ╕нфрачервоному д╕апазонах.   Докладн╕ше...

На Титан╕ ╕сну╓ океан ╕з води й ам╕аку

Апарат Кас╕н╕ виявив св╕дчення наявност╕ п╕дземних океан╕в ╕з води ╕ р╕дкого ам╕аку на супутнику Сатурна Титан╕. В╕дкриття були зроблен╕ в результат╕ найб╕льш масштабн╕шого й детальн╕шого радарного досл╕дження Титана.   Докладн╕ше...

У Сонячн╕й систем╕ виявлено найстародавн╕ш╕ астеро╖ди

Астрономи виявили три астеро╖ди, що ╓ найстар╕шими з╕ вс╕х об'╓кт╕в у Сонячн╕й систем╕. Косм╕чн╕ т╕ла виникли приблизно 4,55 млрд. рок╕в тому ╕ в╕дтод╕ майже не зм╕нилися.   Докладн╕ше...

Створено принципово нову 3D-камеру

Досл╕дники ╕з Стенфордського ун╕верситету розробили принципово нову цифрову камеру, яка склада╓ться з 12 616 оптичних л╕нз. Нова камера призначена для створення надч╕тких об'╓мних зн╕мк╕в, на баз╕ яких можна створювати системи розп╕знавання облич людей ╕ р╕зних об'╓кт╕в.   Докладн╕ше...

Льодовики почали танути вдв╕ч╕ швидше

За даними програми ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП), швидк╕сть танення льодовик╕в останн╕ми роками подво╖лася. В пер╕од ╕з 1980 року до 1999 року середньор╕чне танення льодовик╕в становило 30 сантиметр╕в, проте вже в 2006 роц╕ цей показник вир╕с до 1,5 метра.   Докладн╕ше...

На Юп╕тер╕ виявлено п╕вн╕чне сяйво

Бельг╕йськ╕ астрономи з Ун╕верситету Ль╓ж виявили на Юп╕тер╕ незвичайне явище. Уперше в ╕стор╕╖ на ньому були в╕дм╕чен╕ полярн╕ плями, що зовн╕ та за сво╓ю природою нагадують п╕вн╕чне сяйво на Земл╕. Проте, якщо на наш╕й планет╕ так╕ явища пов'язан╕ ╕з зарядженими частками в╕д Сонця, що огинають планету по полюсах, то на Юп╕тер╕ ц╕ частки летять в╕д супутника ╤о.   Докладн╕ше...

Марс зазнав великого впливу вулкан╕в

Зг╕дно з новим анал╕зом даних апарату ESA Mars Express, ландшафт Марса у минулому дуже зм╕нювався в результат╕ вулкан╕чно╖ д╕яльност╕. П╕д час цих под╕й на поверхню виплескувалися лава й вода.   Докладн╕ше...

Зонд Cassini пролет╕в мимо Енцелада

12 березня зонд "Кас╕н╕" усп╕шно пролет╕в кр╕зь хмари водяно╖ пари й пилу, що викидаються гейзерами Енцелада. Виявилось, що район п╕вн╕чного полюса супутника в геолог╕чному в╕дношенн╕ набагато старший п╕вденного рег╕ону.   Докладн╕ше...

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!


В избранное