Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини науки i технiки

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Удивительное рядом" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Февраль 2008   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Автор
Владимир

Статистика

235 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖ 11.02.2008


Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖

Десять найважлив╕ших в╕дкритт╕в 2007 року. Верс╕я журналу «Science»

Журнал Science оприлюднив список ╕з десяти найб╕льш значущих наукових в╕дкритт╕в 2007 року. Перш╕ м╕сця д╕сталися американцям, японцям й аргентинцям.

На першому м╕сц╕ — доповнена карта ДНК, складена учасниками м╕жнародного вченого консорц╕уму Hapmap. Досл╕дники стверджують, що це в╕дкриття допоможе визначити й у найближчому майбутньому навчитися «в╕дключати» гени, що вони в╕дпов╕дальн╕ за розвиток багатьох хвороб, котр╕ передаються спадковим шляхом. Робота над каталогом людського геному ведеться не перший р╕к, ╕ до тепер╕шнього часу виявлено понад 3 млн. вар╕ац╕й ДНК, що в╕др╕зня╓ться у людей всього на один нуклеотид.

Друге м╕сце д╕сталося груп╕ японських фах╕вц╕в ╕з К╕отського ун╕верситету, яким вдалося перетворити кл╕тини шк╕ри шляхом впровадження у них чотирьох ген╕в. Професор С╕нья Яманака, котрий керував досл╕дженнями, заявив, що вони змогли отримати модиф╕кован╕ стовбуров╕ кл╕тини з╕ звичайних кл╕тин людсько╖ шк╕ри — ф╕бробласт╕в. Перспективи застосування цього в╕дкриття ╓ дуже великими: з таких кл╕тин можна конструювати в принцип╕ будь–як╕ тканини людського орган╕зму, моделювати групи м'яз╕в ╕ нав╕ть нервов╕ вузли. Завдяки досягненню японсько╖ генетики науково–фантастична г╕потеза про «медицину запчастин» скоро може стати реальн╕стю. Додамо, що досягнення японц╕в дозволить зняти заперечення етичного характеру щодо правом╕рност╕ клонування та використання людських ембр╕он╕в як матер╕алу для експеримент╕в.

Трет╓ м╕сце — в учених з Обсерватор╕╖ П’╓ра Оже в Аргентин╕. Вони висунули нову г╕потезу походження косм╕чного випром╕нювання надвисоких енерг╕й. За даними досл╕дник╕в, першопричиною утворення косм╕чних промен╕в ╓ чорн╕ д╕ри, розташован╕ у центрах галактик, що нас оточують. Тривала д╕я косм╕чно╖ рад╕ац╕╖ здатна негативно впливати на здоров'я людини.

В╕дпов╕дно, у випадку, якщо людству доведеться перебиратися на ╕нш╕ планети Сонячно╖ системи, необх╕дно бути застрахованими в╕д под╕бно╖ небезпеки. Саме захисту в╕д ц╕╓╖ загрози присвячен╕ досл╕дження аргентинських фах╕вц╕в. Професор Алан Уотсон, що очолю╓ наукову групу, зазнача╓, що нове в╕дкриття також допоможе гранично точно вивчити сус╕дн╕ галактики. За п╕дсумками досл╕дження косм╕чних промен╕в можна буде отримати принципово нове зображення Всесв╕ту, каже в╕н.

Четверте м╕сце — досягнення у досл╕дженн╕ бета–2–адренерг╕чного рецептора людини. Це б╕лок кл╕тинно╖ мембрани, що в╕д╕гра╓ важливу роль у регуляц╕╖ роботи серця та леген╕в. Рецептор в╕дпов╕да╓ за розвиток безл╕ч╕ захворювань, а також сприйняття некл╕тинних стимул╕в, наприклад, кольору ╕ звуку.

На п'ятому м╕сц╕ — британськ╕ вчен╕ з моделлю, що опису╓ властивост╕ металевих оксид╕в ╕з високою д╕електричною константою. Ц╕ елементи у перспектив╕ можна буде використовувати зам╕сть оксиду сил╕ц╕ю як затворний д╕електрик транзистор╕в.

Команда ф╕зик╕в з╕ США та Н╕дерланд╕в заф╕ксувала квантовий ефект Холла при к╕мнатн╕й температур╕, коли електрони п╕д впливом енерг╕╖ зовн╕шнього поля просочуються через певн╕ матер╕али. ╥х в╕дкриття допоможе спростити процедуру кал╕брування опор╕в.

Також в╕дзначено в╕дкриття американських учених, що довели, що Т–л╕мфоцити ссавц╕в можуть п╕д впливом патогену д╕литися несиметрично. У результат╕ виникають дв╕ р╕зн╕ кл╕тини — ефекторна та кл╕тина пам'ят╕.

Найвагом╕шим досягненням у сфер╕ х╕м╕╖ визнано розробки у галуз╕ контролю за х╕м╕чними реакц╕ями, що дозволяють в╕дмовитися в╕д використання дорогих способ╕в очищення.

Британськ╕ фах╕вц╕ ╕з нейроф╕з╕олог╕╖ цього року знайшли зв'язок м╕ж пам'яттю й уявою. Виявля╓ться, д╕лянка мозку, що назива╓ться г╕покамп, пошкодження яко╖ призводить до амнез╕╖, в╕дпов╕да╓ ╕ за уяву. Теоретично це в╕дкриття дозволить нав╕ть «стирати» непри╓мн╕ спогади.

Останн╕ у списку «Science» канадц╕, що вдосконалили комп'ютерну програму для гри у шашки. Тепер вона зможе прораховувати абсолютно вс╕ можлив╕ комб╕нац╕╖.

╤нш╕ статт╕

Учен╕ вчаться вирощувати нов╕ зуби

В Укра╖н╕ розроблено революц╕йний метод вирощування зуб╕в. Автор ╕де╖ — Олександр Баранович, учений-генетик полтавського Центру трансплантац╕╖ кр╕оконсервованих ембр╕ональних, кл╕тинних ╕ фетоплацентарних тканин.

Чи природжене довгол╕ття?

Багато вчених проводить досл╕дження, щоб виявити чинники, як╕ сприяють довгол╕ттю. З давн╕х час╕в, починаючи з м╕фу про фонтан Юност╕, здоров'я ╕ довгол╕ття ╓ двома ключовими й незбагненними об'╓ктами для медичних досл╕джень.

Стволов╕ кл╕тини — терап╕я майбутнього? Або про що попереджала сестричка Оленка

╤з запалення св╕чки Прометея, що дав вогонь людям, починаються зас╕дання клубу «Г╕сть — учений», де збираються велик╕ уми петербурзько╖ науки, щоб розпов╕сти звичайному св╕тов╕ про сво╖ нов╕ в╕дкриття та досягнення на благо людства.

У Бразил╕╖ продавати комп'ютерн╕ ╕гри Counter Strike й Everquest тепер заборонено

Суддя, котрий наклав заборону, вир╕шив, що ц╕ ╕гри «провокують порушення сусп╕льного спокою та демократичних ╕деал╕в», а також «╓ шк╕дливими для здоров'я».

Японськ╕ вчен╕ створили робота, керованого за допомогою думок

Робот, що отримав назву CBI (Computational Brain Interface), ма╓ 155 см у висоту ╕ вагу 85 кг. Розробники стверджують, що машина ма╓ 51 ступ╕нь свободи, що пор╕внянно з пластичн╕стю людського т╕ла.

П╕вденний полюс може виявитися «оазою життя»

На думку групи американських експерт╕в ╕з Колумб╕йського ун╕верситету, П╕вденний полюс нашо╖ планети насправд╕ ╓ не безжитт╓вою пустелею, а багатим природним комплексом, що м╕стить «оази життя».

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!
В избранное