Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини науки i технiки

  Все выпуски  

Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖


Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖

До╕сторична ╕стор╕я. Частина 1

Леонардо В╕нт╕нь╖. Велика Епоха, Аргентина

Неймов╕рна знах╕дка: на скам'ян╕лост╕ трилоб╕ту, одного з вимерлих 260 м╕льйон╕в рок╕в тому морських членистоногих, було виявлено в╕дбиток людського черевика. Фото: Photos.com
Неймов╕рна знах╕дка: на скам'ян╕лост╕ трилоб╕ту, одного з вимерлих 260 м╕льйон╕в рок╕в тому морських членистоногих, було виявлено в╕дбиток людського черевика. Фото: Photos.com

Це була спекотна н╕ч, тому людина вир╕шила прогулятися пляжем. Незабаром п╕сля того, як вона вийшла, вона в╕дчула, як щось злегка хруснуло п╕д ногами. Людина зупинилася та в╕дскребла залишки нещасного створ╕ння, яке вона щойно розчавила. Безтурботна, вона продовжила свою прогулянку. Зрештою, що тут дивного — наступити на трилоб╕та?

Приблизно 320 м╕льйон╕в рок╕в тому невелик╕ членистоног╕ ╕стоти почали заселяти моря Земл╕. Ц╕ предки морських павукопод╕бних, схож╕ на лобстер╕в ╕ краб╕в, свого часу були видом, що процв╕тав, проте повн╕стю вимерли 280 м╕льйон╕в рок╕в тому. Ми говоримо про трилоб╕та. Людина, на думку б╕льшост╕ сучасних учених, з'явилася як вид не ран╕ше 2-3 м╕льйон╕в рок╕в тому. А ╕стор╕я людини, яку ми зна╓мо сьогодн╕, не перевищу╓ 10 000 рок╕в.

Маючи ц╕ дан╕, ми можемо припустити, що ╕стор╕я про людину, котра наступила на трилоб╕та, належить до категор╕╖ науково╖ фантастики.

Але ╕сну╓ доказ, що кида╓ виклик ╕стор╕╖, — неймов╕рна скам'ян╕л╕сть.

У червн╕ 1968 року колекц╕онер-любитель скам'ян╕лостей У╖льям Дж. Мейстер виявив кам╕нь завтовшки 5 см у м╕стечку Ант╕лопа-Спр╕нг, штату Юта, США. Ударом молотка в╕н оголив в╕дбиток людського сл╕ду. В╕дм╕нною рисою цього сл╕ду був роздавлений трилоб╕т. Незабаром новина поширилася на весь св╕т, ╕ дек╕лька вчених при╖хали до Ант╕лопа-Спр╕нг. При найближчому розгляд╕ вони у в╕дбитку на геолог╕чн╕й пород╕, що в╕дпов╕да╓ вкрай стародавн╕й епос╕, виявили ознаки взуття сучасного стилю. Що за дивний жарт було з╕грано з ╕стор╕╓ю?

В╕дкриття, що цьому передували

У 1852 роц╕ у Дорчестер╕, штат Массачусетс, США, було п╕д╕рвано г╕гантську скелю. На м╕сц╕ вибуху було виявлено дивний металевий артефакт, що розколовся на дв╕ частини. При з'╓днанн╕ цих частин перед очевидцями постала посудина у форм╕ дзвону з розм╕рами 16,5 см в основ╕ й заввишки 11,4 см. П╕зн╕ше з'ясувалося, що в╕н виготовлений з╕ сплаву ср╕бла. Ц╕каво, що цей артефакт, котрий, вочевидь, було створено з╕ застосуванням високих технолог╕й, виявився всередин╕ скел╕, яка сформувалася дек╕лька м╕льйон╕в рок╕в тому, коли люди ще нав╕ть не ╕снували.

В╕дкриття такого роду не ╓ одиничними

За 8 рок╕в до в╕дкриття дорчестерсько╖ вази у г╕рськ╕й пород╕ на кар'╓р╕ у К╕нгуд╕, Шотланд╕я, було виявлено в╕дм╕нний сталевий цвях. К╕нчик цього цвяха стирчав з╕ скел╕, тод╕ як 2,5 см його довжини, включаючи шляпку, знаходилися всередин╕ каменя. За п╕драхунками, ця порода утворилася приблизно 60 м╕льйон╕в рок╕в тому.

У 80-х рр. XIX стол╕ття власник ранчо у Колорадо витягнув з╕ шматка породи дивний на вигляд зал╕зний наперсток, що отримав згодом назву «Наперсток ╢ви». Новина про це в╕дкриття швидко поширилася, але через короз╕ю та неакуратне обходження з боку людей наперсток зруйнувався. Порода, у як╕й його було знайдено, утворилася 70 м╕льйон╕в рок╕в тому м╕ж крейдяним пер╕одом ╕ початком кайнозойсько╖ ери. За сучасним науковим п╕знанням, людськ╕ предки у той час нав╕ть не були мавпами, а являли собою невеликих, таких, що жили на деревах, ссавц╕в з опуклими очима.

«Зальцбургський куб» — це ╕нший виклик ╕стор╕╖. В╕н постав перед публ╕кою у 1885 роц╕. Австр╕йський металург розколов шматок породи та виявив артефакт куб╕чно╖ форми. «Кра╖ цього дивного предмету були ╕деально правильними; чотири його гран╕ були прямими, тод╕ як дв╕ ╕нш╕, розташован╕ паралельно один одному, — опуклими. Посередин╕ була присутня глибока щ╕лина», — писав Рене Норбержен, фах╕вець ╕з таких питань. П╕зн╕ше х╕м╕чний анал╕з виявив, що об'╓кт не м╕стив хрому, н╕келю чи кобальту, а був виготовлений з╕ свого роду кованого зал╕за. Такий склад виключав г╕потезу про те, що «куб» був метеоритом, як вважали деяк╕.

╤ншу археолог╕чну знах╕дку, заховану у поклад╕ вуглецево╖ породи, було виявлено С.У. Кальп, ж╕нкою з ╤л╕нойсу у 1891 р. Вона випадково в╕дколола шматочок ╕ побачила дуже тонкий золотий ланцюжок. Вона знаходилася у нап╕вкругл╕й порожнеч╕ всередин╕ породи.

В ╕ншому випадку, який було описано в «American Journal of Science» у 1831 роц╕, мова йде про мармурову глибу, що ╖╖ витягли ╕з глибини 18 м, котру п╕зн╕ше розкололи на шматочки. На мармур╕, що, за припущеннями, утворився м╕льйони рок╕в тому, були виграв╕йован╕ два символи, розм╕ром 1,25-5 см, дуже схож╕ за формою на сучасн╕ букви «u» та «i» Правильн╕сть форми символ╕в створю╓ враження, що вони були виграв╕йован╕ людською рукою.

Схожий випадок трапився у китайськ╕й пров╕нц╕╖ Гу╕чжоу, коли на в╕дколеному камен╕ було виявлено ч╕тк╕ китайськ╕ ╕╓рогл╕фи нев╕домого зм╕сту. За припущеннями, в╕к каменя склада╓ 200 м╕льйон╕в рок╕в! Цей рел╕кт в╕домий як «Кам╕нь та╓мних сл╕в».

Сучасн╕ скам'ян╕лост╕

У 1976 роц╕ на загальний огляд вперше було виставлено ложку, виявлену у Пенс╕льван╕╖ у шматку м'якого вуг╕лля у 1937 роц╕.

Щоб виключити випадков╕сть ц╕╓╖ знах╕дки, сл╕д розглянути в╕дкриття, яке було зроблено у ср╕бн╕й копальн╕ у Колорадо: людськ╕ к╕стки поряд з╕ стр╕лою завдовжки 25,40 см ╕з м╕дним наконечником. За загальними оц╕нками, м╕неральна порода, у як╕й вони були виявлен╕, ╓ на м╕льйони рок╕в стар╕шою за р╕д людський.

Ус╕ ц╕ знах╕дки роблять св╕й внесок у розум╕ння того, що походження людини б╕льш стародавн╓, н╕ж це прийнято нараз╕ вважати.

Мабуть, найб╕льш суперечливу за останн╕ роки скам'ян╕л╕сть було виявлено геологом з Джадайпурського ун╕верситету у Калькутт╕ (╤нд╕я). Червонувата скеля, в╕ком в 1,1 млрд. рок╕в, що ╖╖ було знайдено у Мадх'я Прадеш╕, Хорхат, уразила вчених. На н╕й ╓ зигзагопод╕бн╕ в╕дм╕тки, немов зроблен╕ черв'яком.

Якнайдавн╕ш╕ скам'ян╕лост╕ такого роду ран╕ше були виявлен╕ у Кита╖ та Нам╕б╕╖. Сл╕ди, знайден╕ на них, були зроблен╕ багатокл╕тинними орган╕змами, що виникли у результат╕ еволюц╕╖ близько 600 м╕льйон╕в рок╕в тому. Якщо знах╕дка в ╤нд╕╖ буде в╕дпов╕дним чином вивчена, то це може дати поштовх для серйозного перегляду теор╕╖ еволюц╕╖, зважаючи на г╕гантську р╕зницю (у 400 чи 500 м╕льйон╕в рок╕в) м╕ж ц╕╓ю скам'ян╕л╕стю ╕ знайденими у Кита╖ та Нам╕б╕╖.

«Коли ви бачите сантиметров╕ орган╕зми, а пот╕м не бачите ╖х 400 м╕льйон╕в рок╕в, то потр╕бно багато пояснень», — зазначив палеонтолог Гарвардського ун╕верситету Ендрю Нолл.

П╕сля того, як нов╕ сл╕ди було знайдено у схожих шарах породи, багато недов╕рливих учених були вимушен╕ знову проанал╕зувати ╖х в╕к.

Палеонтолог ╕з Йельського ун╕верситету Адольф Сейлачер вважа╓, що, за загальноприйнятими теор╕ями, знайден╕ сл╕ди не можуть бути зроблен╕ живими орган╕змами. Проте в╕н дода╓: «Водночас я вимушений визнати факти. Я не знайшов, не почув в╕д ╕нших учених ╕ншого пояснення. Чи ╕сну╓ доказ неб╕олог╕чного походження цих сл╕д╕в?» Це досл╕дження було опубл╕ковано у журнал╕ «Science» 2 жовтня 1998 року.

Насправд╕, ╕сну╓ безл╕ч скам'ян╕лостей, як╕ зм╕нили наше сучасне розум╕ння ╕стор╕╖. «Очевидна» лог╕чн╕сть сьогодн╕шн╕х теор╕й зазна╓ удару кожного разу, коли виявля╓ться нова «неймов╕рна скам'ян╕л╕сть».

╤нш╕ статт╕





Проекту Galileo бути!

Кра╖ни ╢С досягли угоди за ╓вропейським проектом "Galile". Зг╕дно з яким ╓вропейськ╕ кра╖ни сп╕льно реал╕зують до к╕нця створення ц╕╓╖ супутниково╖ нав╕гац╕йно╖ системи.

Воскресла легенда про засновник╕в Риму Ромула ╕ Рема

Археологи стверджують, що виявили печеру легендарно╖ вовчихи, яка вигодувала сво╖м молоком засновник╕в Риму. Грот знайдений п╕д час розкопок римського горба Палат╕нського в самому центр╕ ╕тал╕йсько╖ столиц╕.

Дов╕датися про св╕й геном тепер можна по ╕нтернету

Служба п╕д назвою Decodeme стала першим комерц╕йним серв╕сом, який може розпов╕сти користувачам про особливост╕ ╖х ДНК. Скористатися ╖м нараз╕ зможуть лише мешканц╕ ╢вропи та П╕вн╕чно╖ Америки.

В╕дкрито б╕лих карлик╕в ╕з вуглецевою атмосферою

Патр╕к Дюфур, астроном з Ар╕зонського ун╕верситету в Тусон╕, разом з╕ сво╖ми колегами виявив новий тип б╕лих карлик╕в. Газ у зовн╕шн╕й оболонц╕ таких з╕рок склада╓ться не з водню та гел╕ю, як у звичайних з╕рок цього типу, а з вуглецю, пов╕домля╓ Space.com.

См╕ття може стати багатством для м╕ста

Перетворення в╕дход╕в на енерг╕ю не ╓ новою концепц╕╓ю, проте з╕ зростаючою непопулярн╕стю звалищ ╕ появою нових технолог╕й ця ╕дея приверта╓ все б╕льше уваги.

Та╓мниця п╕дземного океану

Пров╕вши досл╕дження сейсм╕чних хвиль, американськ╕ вчен╕ довели, що глибоко у мант╕╖ Земл╕ ╕сну╓ величезний п╕дземний океан. За площею ╕ запасами води його можна пор╕вняти з П╕вн╕чним Льодовитим океаном.

В атмосфер╕ Венери виявлено грози

Завдяки ╕нформац╕╖, з╕бран╕й за допомогою зонду Venus Express, учен╕ довели, що на Венер╕ в╕дбуваються грози.

Божественна пропорц╕я: нерозшифрований код

За видимим хаосом, що пану╓ у Всесв╕т╕, де кожна под╕я та величина, за лог╕кою речей, йдуть за невизначеним сценар╕╓м под╕й, однак, ╕сну╓ прихований порядок.

Виявлено б╕лок, який здатен в╕дновлювати частини т╕ла

Б╕лок, що допомага╓ тритонам в╕дновлювати втрачен╕ к╕нц╕вки, був виявлений у структур╕ ДНК людини. Орган╕зм тритон╕в здатен перетворювати кл╕тини в недиференц╕йован╕ стовбурн╕ групи, як╕ у майбутньому починають д╕литися й перетворюються в повноц╕нн╕ органи.

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!


В избранное